| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Думки - муляж
Думки - різниця між буттям і небуттям
Думки - багаж
Багаж - неспіврозмірний із життям
Ти просто є
Ти є - існуєш, як суцілля
Окремо - ми і ти
Просторове і незгадане довкілля
Призма світу
Призма емпіричних сумнівів
Я не бачу змісту
Я не бачу цих картавих висновків
Пробач себе
Пробач мене, як мовний знак
Забудь себе
Забудь мене, як абсолютний жах
Впади додолу
Впади як листя осінньої негоди
Скажи лиш слово
...слова суцільної покори, і незгоди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Око
Головні шляхи
Повернись до мене,
Я зупинитися не можу
Прошу, повернись
Наздоганяй
На гробі буде написано
«Вістря»
Ніяких ножів
Тупих предметів – також
Лиш насилля мене врятує
Гнеться береза
Браунінг в руці
Постріл з затишшя
Ніч
Не/мерці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500190
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2014
Швидкоплинно стукає годинник
Ще і сам не знаю що й до чого
просто поспішаю
Притворство убогості викликає гнів
Я, простоявши, на вулиці 5 годин, зрозумів одну річ: не всякий досвід буває позитивним. Кажуть: «- ти витратив 5 годин свого життя просто так…» Просто так? Просто так.. Простак я. Мені байдуже.
Хоча ні, я помиляюсь… Чи неправду кажу. Мені шкода, дуже шкода. Особливо тоді, коли я усвідомлюю, що я – це я. І з цього «я» можна було б вичавити за 5 години трохи більше ніж просто «нічого». Чи може стояти – це «щось»? Я думаю, це залежить від того, з якого боку, під яким кутом, в контексті чого подивитись на «це».
Але ж я ризикував. Ризикував залишитись з собою назавжди. І ще я ризикував не звернути увагу на те, що я стояв там і думав про «ні про що». Але тепер все добре. Я – добрий, скупий, нікчемний.
Чи схоже це на момент радості?
Фірмова страва – це страва, яка нічим не відрізняється від інших, але зветься фірмова, тому що так її назвали. Я теж! (не фірмовий)
Так як же:
- не всякий досвід буває позитивним;
- всякий досвід буває позитивним?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465434
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 11.12.2013
Розмивання,
розповсюдження…
Тремтіння
Колиска мамина
На ній, під нею дрова
Колись так само як ніколи
Рівняння,
Спростування
Гола підлога
Босими ногами,
Голосними голосами
Ви шепочете,
Бо я не чую
І не хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465199
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 10.12.2013
Твої екстрапол"ю"ції
Це твоє, згодом кинуте в нікуди, розмаїття
Розмаїття лишньої хвилини
Лишньої хвилини болю
Біль не від облудної інтерпол"ю"ції
Невдалого, пом’ятого жахіття
Жахіття – це життя людини
Людини не прикритої, нагої
Нагі надії це проекція кінця
Кінець бажань зумовлює страждання
Страждання же зароджує життя
Життя розгорнуте у всіх площинах
Площини потребують рук митця
Митець це ти, твої бажання
Бажати жити без знущання - це сміття
Знущатись над собою - це, напевно, краще
Ніж вмирати в жалкуваннях!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2013
Ризиковано
Втомлено поглянув я на них
- Про що питаєте мене?
- Ро-о-о-о-дом звідки?
Ранок, він ще ж не настав!
Прошу
Прошу дуже
Може ніч прижилась в голові?
Пораховано
Сміючись подумав про мораль
- Хто тобі сподобався?
- Му-у-у-уха!
Жарко, жарко дуже!
До зими далеко
Може вкрасти твою тінь?
Чорну як Воно.
Роздратовано
Він, соромлячись, спитав
- Хто-о-о-о?
- Я не хочу чути це!
Ріжуче, болюче б’є
Не витримую таких питань
Може перше вмерти
- Зустрінемося там!
Із Ним …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465078
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.12.2013
Спростувати когось я не вмію
Я вмію дбати про себе
Я вмію любити себе
Я вмію бути собою
Як особливо знати що ти
Що ти, а не ВИ
Я був, є, і буду – одночасно
Просто не думати
Просто жити
Просто бути скрізь і завжди
Апріорі
Я обираю себе апріорі
Все довкола – голограма
Я обираю себе апріорі
Все довкола – гола програма
Чисті дані – фікція, момент
Момент істини минув
Я помер, живу,
І буду жити
ВСЕ В ОДНОМУ
ОДНА ТІЛЬКИ СИЛА
МОМЕНТУ І ВІДЧУТТЯ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2013
Це просто те, про що я говорив
але ж я думав
все ж одно
Я ні ногою не ступив в печаль
та радість не приступна
все ж одно
Як жовте листя може зеленіти?
Ні, такого не буває
Як сніг, що впав, зможе стать водою...
Яка ймовірність того
Що ця сніжинка впаде двічі?
Я думав
Ні до чого не дійдеш
думками
В мене руки
В мене ноги
В мене тіло
Ні, не в мене
В тебе
Ти забрала мої сни
ти розглядаєш в них ймовірність
Роздай сухі сльозинки
Хай сміються з них
І хай зігріють їх
Твої коханці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2013
Чіпляючись за кожен рух,
Рельєф і глибину, я бачив!
Але тільки трохи…
Я міг би твоєму чадові сказати,
Що трава – зелена, а сонце біле.
Чути – означає просто чути,
Але ж не слухати.
І до того ж, навряд чи ти б зумів
Колись почути порух сонця.
Прислухайся хіба що як шумить трава!
Риторика – це не вульгарність…
Але тільки трохи.
Я мовчу, бо я – німий.
Ніколи б не відмовився розповісти
Про темний бік білого…
(так, про сонце, стоячи на траві).
Стійкість – це безнадія…
Але тільки трохи.
Я не вистояв, бо я з глузду з’їхав…
Я завжди любив запах трав
І колір сонця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432433
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.06.2013
Мої тонкі пальці…
Вони…
Вони шкодять моєму світосприйняттю!
Мої тонкі ноги – просто ноги.
Я дивлюсь на себе і…
Я дивлюсь на себе.
Невже колись я чув... звук…
Ходіння?
Невже я бачив…
Тінь?
Скільки дивних мов…
і мовних слів.
Проспати,
Зачекатись
І забути…
Невже колись я
Спав,
Чекав
І пам’ятав...
Тебе?
Мене?
Чи вас?
А може і про «щось» я думав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431508
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.06.2013
Спочатку… – початок.
Починається ж все гарно,
Може, навіть, чудово.
Чи, може, й прекрасно.
Як на мене, ніби нічогенько.
Але чи буває початок поганим?
Як на мене, напевно, навіть суть поняття
«Початок» виключає можливість поганого.
Чи гіршого за хороше?
Потім я –«монумент».
І всі на мене зливають свою урину
І всі мене обкладають своїми фекаліями.
Єдине – не треба мастити салом п'яти!
Потім я сам обливаю всіх уриною
І обкладаю своїми фекаліями.
Я будую «Бізнес-центр».
Чи це мені тільки здається?
Здається не мені, а оточуючим мене,
Я ж це відчуваю.
А ще я - «на протязі життя…»
Я на протязі життя
Можу відчути свою непотрібність,
Але про це в кінці!
Так, в кінці я – непотреб,
Облитий сечею,
Та обкладений калом!
Але для ґрунту це тільки корисню!
Вони:
– А де ж боротьба?
Я:
– Боротьба - це очищення бруду?
– А просвітлення?
– Просвітлення це зміна сприйняття…
Кольорів… Чи… Відтінків?
А, може… може я й сам – відтінок?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431506
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.06.2013
«Незабаром прокинеться той, хто не спав!»
Як же він прокинеться?
«Ти відчуєш Його дотик надприродній!»
Я не зможу вийти за природні рамки!
Рамки.
О, Боже, як це… рамково?
Смішно!
Смішно не мені, а моєму тілу!
Я ж – плачу!
«Сьогодні ти відчуєш силу горіння!»
Швидке горіння!
Тепло та світло!
Полум'я і дим!
Чого люди прагнуть до найабстрактніших світоглядних понять?
А чого люди прагнуть до конкретного виду понять?
І хто сказав, що в разі виходу за межі абстракції вона стає хибною?
Дійсно, все так рамково.
Ні, ми не прокинемося, бо ми ж і не спали.
Сон — періодичний, ми ж – вічні у своїй тупості!
Вимкнута свідомість і знижена здатність ЦНС реагувати на буття -
Це не сон, це - життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430006
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.06.2013
Я сьогодні знайшов твої брудні шкарпетки.
На них я нарахував три дірки.
Мабуть волокна не витримали бруду і тертя…
Залиш їх у спокої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429775
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.06.2013
Я- Бог!
Ти – Бог!
Вони – нікчеми…
Я – Богів,
Ти – Богів,
Власність!
Вони – власність…
Я – ніхто!
Ти – ніхто!
Вони – суспільство…
Система чи структура?
Чи, структура в системі?
Чи, система в структурі?
Одне не виключає інше.
(Інше, неправильне, виключено правильним
Судженням. помислом. думкою)
Апріорне пізнання допомагає нікому,
Бо ти ніхто, коли не дізнаєшся,
Емпірично?
Спостереження, Індукція, Дедукція, Перевірка і Оцінка?
Чи теоретично?
Гіпотези й теорії?
Добре, нам це все відомо.
Тільки я не розумію,
Скажіть, у кого є припущення!
Не поезія, а запитання:
Навіщо нам пізнавати,
Коли відтято у нас таку можливість…
можливість вийти на рівень... кого?
Бога?
Як його уявити?
Я- Бог?
Ти – Бог?
Вони – Боги?..
Це не я, це Біблія.
«Тицяю пальцем»
Напевно, Святе Письмо.
Онлайн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429771
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.06.2013
Рима тут ні до чого
Рима як звукове, а не графічне явище.
Люди мають дбати лише про смерть
Свобода?
Що ми називаємо свободою?
Анархічні думки?
Волюнтаристські бажання?
Чи може наше існування, а не життя?
До біса!
Ми прив’язані до землі
Прив’язані немов ланцюгом
До колодязів
До грунту
І навіть, помираючи, ховаємось в землю
Я не знаю жодного велетня наших умів
Ми нікчемно убогі в своїй гордості
І самотні у своїх помислах…
Я не хочу продовжувати
Залишаю це для Вас
Невже так мало?
А для чого вигадувати кількісну досконалість в множині?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425580
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.05.2013
Як же це - недосконало? Не тікай!
Сидячи на трупі, мертвому непотребі,
Сонце розглядаєш!
Аж до болю! Аж до страху!
Не так далеко сни втікають.
Люби або люби у намаганнях так
любити! Між прірвами розлитого вина!
Втопися у безглуздих оплесках.
В оплесках насмішників над
Кволими фігурами відмерлих рештків людського…
Твого, прикритого лаштунками, роздільного людського!
Скажи мені, скажи!..
Ти спробуй не подумати про втрату, не п’яній!
П’яними поетами нас не засудять
До вогню!
До вогню!
До вогню!
Я не кричу! Це просто потяг!
Потяг до безтишшя,
До проклятих мертвих слів, чи то – думок?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383502
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.12.2012
Низько... якось надто…
Над землею…
Ти? Чи я?
Когось засуджено до страти,
До поламаних думок,
До паскудних вчинків,
До кінця… життя чи дня?
Розкажи про себе!
Ні, не про життя!
Розкажи про думку…
Як ти мислив, коли думав:
«Що вам розповісти?»
Кому потрібне те паскудство?...
А краса? Потрібна?
Правда…
Правда?
А кому потрібна правда?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331129
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.04.2012
Ні… за що!
За що?
Така мені мука?
Цей потяг до згуби.
Стиснуті губи,
Вагання…
Попроси зупинитись.
Присняться чи ні?
Праобрази долі,
Зруйновані горсті...
Горст – залягання
Порід порушені форми,
Складених шматтям життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331119
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.04.2012
Нестерпних хвилин, (проростаючих в дні),
Надважких невідомих утопій в чеканні
Я пробув, чи прожив наднормовії муки.
Чи не був і не жив в заржавілім благанні?
Заржавіло, як сталь, у повітрі зависло..
Для чого ж Богові вуха?
Може розум – "над"! "Над" - найвища опора,
Хоче всю цю безглузду брехню,
Дотягнути до днів «над проваллям»…
Коли я зависну на мить, тільки духом відчую надію,
Коли я прокинуся серцем і взнаю,
Що то не брехня, то не чорне, не ржаве..
Лиш кроку не було на зустріч…
…через масу думок обійнятих, і вбитих,
Тільки словом «надія» прикритих
Гордістю. Бідністю вмитих прожитих початків
(моральною - перше), й не змогою дбати.
А що б я тобі взаємно міг дати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
Дождь!
В нём так много печали…
Когда тучи рыдали,
Я думал о глазах,
Которые тогда молчали…
Успеть,
Нужно ли успеть?
Придти, когда попросят,
Ответить, если спросят…
Или забыть,
Забыть и всё откинуть?
Дождь -
Унылая погода,
Вопросов слишком много…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265305
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 15.06.2011
Вибий з себе, вбий на лоні,
Лежучи, яка скрегоче, стогне і
Кричить, базікає невпинно,
Гордість, курва! Бий злочинно,
Кров вичавлюй, рви на шмаття,
Плюй їй в пику, матюкайся… Дивно,
Як вона зуміла так прижитись!
Ти викохував її, признайся!
Ти і сам не зрозумів, Це не весело,
Це - гнів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265301
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 15.06.2011
З нікуди я піду в нікуди, пройдуся по алеї,
Майну по грізному камінню,
Мертвому,
Тупому…
Згадається зненацька образ… все ж, про неї…
Образ, що закутий в сонячнім промінні,
В мертвому
Й густому…
Забув себе спитати як на довго,
За спокоєм і щастям гнатись буду…
Глухим
І безнадійним..
Забув себе спитати де дорога,
І скільки я разів прощатись буду…
Я - морок, дим...
Візьміть мене й розвійте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2011
Открыты глаза,
За окнами ночь,
Я смотрю на движущий мрак.
Онемела душа,
Застывшая кровь,
Я крепко сжимаю кулак.
В длинном черном плаще,
Протертом до дыр,
Горбатая смерть за мною пришла:
- \"Пробил твой час,
Кончился пир\" -
Сказала она не спеша.
В миг всё пропало
И стало светло
И в мире ином оказался я вдруг.
Святых там не мало
И ангельский полк,
Но никто для меня и не враг, и не друг.
Как же быстро сгорела,
Моей жизни свеча
Не успел до конца полюбить.
Умерло моё тело,
Окрылилась душа,
Но её скоро будут судить.
Открылись врата,
Появился святой,
Моё имя тоскливо назвал,
-\"Судили тебя,
Грешный ты мой,
Не сумел ты спастись, в ад ты попал…
Вечный огонь,
Кипящие смолы,
Это всё для тебя, это ты заслужил...\"-
Показал мне ладонь,
Прощаясь со мной
А путь мне грядущий, дьявол открыл.
И я падая, думал о том,
И, наверное, даже о тех,
Для кого я никто, но когда-то им был,
И за это я их любил…
Вспоминал я свой маленький \"дом\",
Те края, те чудные просторы,
Где я жизнь, хоть и зря, но прожил…
Где я честь свою утопил…
Где я жизнь написал словно повесть.
Это повесть о жизни и смерти.
Я – любовь, Я - уродство, Я - совесть
И не забыл я о главном, поверте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263092
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.06.2011
День добрий! Добрий та не втішний.
Часи настали – перестали литись строфи,
Тих велетнів, одвічних геніїв… Час грішний –
Глумились з правди про красу, і замінили на пороки..
Закриється од час, час віршів, мемуарів,
Проспівані пісні відлунням пролунають…
Набором тих словесних катастроф і страмів,
Правнỳки наші вдавляться, від стиду повмирають.
Заб’ємо вівців-писарів і в жертву принесемо,
Щоб праотців, живих умів знудило в могилах!
За сотні літ труди-трудні, що вмерли – вознесемо!
Та хто почує шум голів за мурами на небосхилах?
І нижче ніж можливо, не вище ніж організовано,
Гортайте твори «Кобзаря», любіть своїх дітей, вітчизну,
Моліться Богу, в рай бажайте, й робіть, що вам дозволено!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262731
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2011
Рабами ми впадėмо на коліна,
Якщо не плюнемо в обличчя владі.
На відстань волі, ( до чого тут моління?)
Зробили крок. А ми ладнаємо безладдя…
Не плакали колись й тепер не треба,
«Безсумніви» сумнівні, обіцяння…
Безликих переможців славить треба,
А недовіра вірить в запевняння.
Хто вище за найвищих? Хто найбагатший?
Хто більше в Бога вимолив для перемоги?
Яка мені різниця!
- Бо "воно" – трудяще,
- "Це" - бізнес-пролетар... Живеться ж без тривоги…
Від доїдань тривоги не буває,
Від гаманців пузатих і пишнóти і палаців - теж .
А ти забув про плач, недоїдання,
Про тих, кого недуг ламає, і хто страждає від пожеж ,
Про тих, кого життя на вулицю занесло,
Про сиріт, про калік, покинутих напризволяще?
Ви ждете лиш, щоб жертву вам принесли,
Як ті жерці середньовічні… Недоум’я спляче!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262730
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2011
Закоханий… Та що казати...
Напевно я приречений страждати.
Страждання що вбиває, суцільне як суцілля,
Важке і не приємне, як похмілля…
Je vous le dis, Irene
Je t’aime! Est-ce un problem?
Le desespoir est l’element,
C’est ma raccommodement...
Безмежна кількість почуттів,
Глибоких і п’янких, як дух морів….
Я ловлю їх, сплітаю.
Виходить щось заплутане. Не знаю…
Проститись хочу і піти.
Про все забути! І втекти,
І бігти, бігти без зупинок,
Хоч все життя. Життя – годинник…
А потім – впасти від безсилля…
Померти раз.. і вдруге…
До чого всі зусилля?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262708
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.05.2011
Прекрасних звуків поєднáння,
Я слухаю тебе, милуюсь.
Ти кажеш речі про кохання,
І я не на землі, нічим вже не турбуюсь…
Ти дивишся, чаруєш… Я – в полоні.
Люблю безмежно я твій погляд ясний!
Лиш твій, один і ні один сторонній!
Вони холодні і байдужі, твій – прекрасний!
Прекрасні паралелі, що шепочуть,
Сміються. Пестять і лоскочуть
Мій слух, який нічого крім не чує і не хоче.
Я марю як мої уста твої поцілувати можуть …
Як небо синє і густе колосся,
І як у нас на Україні пісню люблять,
Так я люблю твоє м’яке волосся,
Що ніжно хвилювання будять.
Ти знаєш, що красива і чудова,
Неперевершена і загадкова,
Ти знаєш як люблю тебе єдину,
І думать не про тебе я не можу - гину!
Ти знаєш, з розуму мене ти зводиш!
І все одно ти не моя, і бути нею ти не можеш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262706
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.05.2011