| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
У затишку й теплі на підвіконні,
Де є постійно світло і вода,
Серед великих і малих вазонів
Стояла ніжна пальма молода.
Вона у відчаї всіма листками
З останніх сил впиралася у скло,
Бо за вікном тим білими пісками
Невидані бархани намело.
А з неба сипались рясні перлини
Й стелилися під ноги полотном.
І юній пальмі кожної хвилини
Хотілось вистрибнути за вікно.
І силкувалась те вікно розбити,
Та їй на думку навіть не прийшло,
Що пальма лише доти може жити,
Доки на зиму дивиться крізь скло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267207
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.06.2011
Якогось дня, на диво перехожим,
Поставили у парку огорожу.
“То не дарма, - сказав один роззява, -
Напевно, приховали щось цікаве.”
І миттю перебрався через пліт,
Бо ж заборонений — солодкий плід.
Та він не знав, що десь поміж дерев
Блукає злий та зголоднілий лев,
Що втік із зоопарку тої ночі
Й до клітки повертатися не хоче.
А щоб не з'їв нікого, вранці рано
Півпарку швидко обнесли парканом.
Як тільки ж лев уздрів авантюриста,
То гнав його тим парком метрів триста.
І хоч, на щастя, він його й не з'їв,
Усе ж таки залишив без штанів.
Бо перш ніж на паркан задерти ногу,
Дізнайся, хто його поставив і для чого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264800
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 13.06.2011
Коли в кімнату муха залетіла,
Кудись одразу мир і спокій зник.
Нема нікому ні до чого діла,
Аби позбутись клятої навік.
І то не дивно - діє всім на нерви,
Коли нахаба дзеленчить по склі
Або залізе в банку з-під консерви,
А потім плям наставить на столі.
Але не наліталася — зловили —
І, звісно ж, трохи віку вкоротили...
А в той же час уже багато днів
За шафою в куті комар сидів.
Він не спішить потрапити на очі
І непогану схованку знайшов.
Сидить тихенько і чекає ночі,
Бо комара цікавить лише кров.
Ніхто його ніде не помічає —
На ранок посвербіло та й усе.
А він щоночі підло вилітає
Та з кожного по краплі крові ссе.
Ця розповідь про комара і муху,
Щоб ти простого висновку дійшов:
Не той страшний, хто дзенькає над вухом,
А той, хто помаленьку виссе кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264797
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 13.06.2011
Щоби діти не ходили голодні і голі,
Пішов дядько до фермера працювати в полі.
І господар добре платить, нема що казати,
Ще й зо два мішки картоплі украде до хати.
Тож нічим не переймався. Аж якось в газеті
Прочитав, як два мільйони хтось вкрав у бюджеті.
“От нахаби, - обурився, - що ж то за закони,
Що дозволили злодюзі вкрасти два мільйони.
То для чого ж тоді влада, правосуддя нащо?..”
І не тямить, що, насправді, він нічим не кращий.
Той чиновник у роботі так само завзятий,
Просто на своїй посаді може більше взяти.
І не в розмірі зарплати справа полягає:
Кожен тягне стільки, скільки совість дозволяє.
А щоб совість дозволила два мільйони взяти,
Треба з двох мішків картоплі колись починати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263356
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.06.2011
Глибока річка мчить в долину
енергію свою.
Там два карасика невпинно
бороли течію.
Аж ось за течією, бачать,
угору животом
Пливе іще один, ледачо
хитаючи хвостом.
На біле пузо сонце світить,
виблискує в лусці.
І менший мовив: “Є ж на світі
щасливі карасі!
Йому ж нічого не бракує,
він не пливе, а так — мандрує
Спокійно, тихо, неквапливо.”
Озвавсь тоді старий:
“То лиш здається він щасливим.
Насправді ж — неживий.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263287
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.06.2011
Усім відома ось така хитринка:
Що голова — то чоловік, а шия — жінка.
І що та шия може, як хотіти,
Крутити головою та вертіти.
Якщо ж ти є біолог чи анатом,
То з цього приводу питань багато.
Бо саме з голови як вчать науки,
Отримують команду ноги й руки.
Коли не дасть наказу голова,
То навіть не насупиться брова.
Як шия ж без команди повертається,
То це нервовим тиком називається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261700
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 26.05.2011
Павук тонке мережево майструє
Без спиці жодної та без гачка.
Та це давно нікого не дивує -
Такий уже талант у павучка.
Хоч він цього ніколи не навчався,
Не докладав зусиль і не старався.
Він майстром із народження удався.
Та тільки уяви собі на мить,
Що за таку тонку роботу взявся
Кремезний, неповороткий ведмідь.
Він терпеливо і ретельно вчився,
Старанно працював та не лінився.
Терпів як нили кості занімілі,
Незграбні лапи голкою колов,
Але не залишав своєї цілі
І починав спочатку знов і знов.
Не народився майстром він умілим,
А лиш усе старання докладав.
І хоч мережево і не тонке, й не біле,
Ніхто б на це уваги не звертав,
Якби дізнався хто його мережив,
Згинаючи над ним до болю спину.
І було би це плетиво медвеже
Цінніше за найтоншу павутину.
Такого, ясна річ, не може бути.
Та зрозумій цієї байки суть:
Талант — не твій, його тобі дають.
Твоє — це те що сам зумів набути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261625
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.05.2011
Здійнявся галас вище хати,
Нема спокою ні на мить,
То на ставку гусак пихатий
Ввесь день щосили гелготить.
Зібрав собі гусей ораву
І гордовито шию пне
Та кожного, хто йде до ставу,
Немилосердно ущипне.
А у тіні між осокою
Там двоє лебедів біліло,
Щось шепотіли між собою
Та зрідка піднімали крила.
Вони навіддалі пливли
І голосом не надривались,
Та всі, що берегом ішли,
На скромну пару задивлялись.
А той гусак — немає спасу —
Усім навколо так набрид,
Що віддали його на мясо
Хороший видався обід.
Хто надимається без тями
Та репетує, як гусак,
Той важиться на кілограми.
Колись його оцінять так.
Дешева слава швидко вяне.
Гордій опиниться на дні.
Бо той, хто справді вартий шани,
То він, як правило, в тіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261507
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.05.2011
Якось до книги промовляв комп'ютер:
“Здається, незабаром може бути,
Що ми залишимось, а всі книжки
Заповнять звалища і смітники.
Мене ж до вечора не вимикають,
А з тебе навіть пилу не стирають.”
Сказала книга:”Ти не поспішай,
А просто перевіримо давай.
Візьмем сховаємось у передмісті
Й побачим, що буде за років двісті”.
І щоб дарма не говорити,
Постановили так вчинити.
Коли ж зостались ті роки позаду,
Комп'ютер застарів та вийшов з ладу.
І викинули на смітник лежати,
Де вже були подібні агрегати.
А книгу пильно всю перечитали
І навіть у музеї виставляли.
Тож чи потрібно двісті літ чекати,
Щоби хорошу книгу почитати?
Ти просто ввечері, чи вдень, чи вранці рано,
Частіше відривайся від екрану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261420
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 24.05.2011
Раз у село після важкого дня
Господар з поля вів осла й коня.
Обоє так не мали сили,
Що ледве ноги волочили.
Аж раптом прямо під снопом
Осел уперся й став стовпом.
Стоїть без всякої причини,
Бо він осел, німа скотина.
Господар взявся за батіг —
Осел ні кроку, навіть ліг.
Лежить, мов жорно на млині.
Яка його вкусила муха?
Хазяїн цідить по спині
І тягне за хвоста, за вуха.
Намучився, аж піт зійшов,
А потім плюнув і пішов.
Коня в конюшні привязав,
Помив і гриву причесав,
Дав їсти і водиці дав.
А той осел лежав іще, лежав,
Аж зорі засвітили над снопами,
А потім встав й таки додому почвалав —
Голодний і з побитими боками.
Тут не багато треба слів:
Упертість - гідність віслюків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261408
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 24.05.2011