| Сторінки (2/187): | « | 1 2 | » |
Що нам залишиться потім,
До переправи на той бік,
Крім нашої доброї любові?
Хіба вести одне одного,
Cплітаючи пальці і підтримуючи за лікті.
Обігрівати дім, садити дерева,
Забирати бездомних собак...
Святкувати маленькі річниці
І кожного ранку молитись одне за одного,
Прикидаючись сплячими
Якби ми жили біля моря
(коли я мрію, ми завжди живем біля моря)
В нас було би стільки традицій,
Скільки й причин їх берегти.
Камінці і поштові картки зі всюди,
І десятки повільних років, аби милуватися одне одним
Ми могли б висаджувати дуби,
Щоб синам потім було що спускати на воду,
І чиїми серцями любити цей світ ще більше,
Ніж могли ми.
І потім би нам залишилось,
Крім доброї любові,
Глибоко дихати їм в спини
Для завжди попутного вітру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871792
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.04.2020
дихати легко, поки ти рукою
в минулого намацаєш спокої
болюче-рідну серцю фотогорафію.
і здасться, що навколо все наснилось
нічого не змінилось, не розбилось.
та пам'ять, дійсно, більше, ніж ріка
і ширша, ніж бажання повернутись
чистіша, ніж хотілося, чомусь, та
солодка і жива її вода тече в мені наркозом екзекуцій.
а потім ніч. ні лампа, ні сусід,
що довго заспокоїтись не може,
не засопить - її не потривожить.
ти бігаєш мурашками по шкірі, хоч ти не тут.
притиснуті до стін
суцільних і двохсоткілометрових,
ми відчуваєм одне одного іще,
не бачим рук, не відчуваємо очей
не віримо в своє прийдешнє Знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019
Вони завжди будуть вести різні життя
Одні будуть письменниками
Як майже ти
Інші будуть майстерно ліпити горщики
Чи гребти
Хтось буде збирати марки (читай: сміття)
За кимось з них ти будеш іти, повзти
Іншим не відчинятимеш двері
Ігноруватимеш виклики
Чати
Електронні листи
З одними з них будеш пити біле сухе
З іншими стаут в прокуреній кухні
Де з цінних речей - тільки твоя присутність
З кимось - ерл грей з молоком, без цукру
Одні з них перемелять тебе на пудру
Інші навіть не подумають про таке
З одних тягнутимеш все, що цінне
З інших - максимум жили
Одних проклинатимеш в таксі
Кричатимеш, що вони - «як всі»
А інших вкриватимеш ковдрою
І кожного ранку будеш вдячна молитися богові
просто за те,
що вони жили
Кілька з них будуть варті
Кілька - вартою
Хтось бартером
Ти, зрештою, теж
Деким пожертвуєш, ніби розмінною картою
Хтось прочитає тебе
Вдумливо, благоговійно
Ніби Фромма чи Канта
Хтось розгорне свавільно
Осилить кілька сторінок
Оцінить всі твої внутрішні війни
І вирішить, що не варто
Хтось тобі стане назавжди хорошим другом
З кимось зніматимеш одяг
Кіно
Напругу
В одних засинатимеш на ребрах чи під рукою
Повна тепла і спокою
І хтось, напевно, заслужить щастя
Частіше за інших мати тебе такою
Хтось поважатиме твій простір
Звільнить для тебе поличку в ванній
Зрештою, хтось з них
Має стати останнім
Між ними завжди буде якась різниця
Комусь - лобом в плече
Комусь - зубами в ключиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807655
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2018
Роздягайся і танцюй для своїх демонів
Для монстрів, що живуть під твоїм ліжком
Танцюй, Терезо,
Допоки годинник не відбив вересень
Допоки над районом не піднявся півмісяць
Допоки не прийшов той, кого ти сьогодні грітимеш
Кому відкриватимеш все, навіть душу
Для кого теж роздягатимешся і танцюватимеш
Танцюй, Терезо,
Допоки ще є чим дихати, допоки ще тримає
Ранок кольором схожий на молодий базилік
Задоволені монстри поснули під ліжком
Ти лежиш в ньому, відкрита, як рана
І дихання твоє, Терезо, повторює звук хвиль
Що накочуються на гальчаті пляжі міст, в яких тебе не буває
Спи, дівчинко, допоки на фоні місто змінює сезон і палітру
Кондиціонує вулиці свіжим вітром
Роздмухує ранковий сигаретний дим
Заносить його запах в твою кімнату через розчинені вікна
Знизу чути, як роз‘їжджаються перші автомобілі
Відчиняються ролети на квіткових ятках
Видно юних дівчат з запаленими губами, що босоніж повертаються додому
І це місто живе, крутить свої шестерні
Голосно дихає
Допоки ти, Терезо, міцно спиш,
Зігріта, наповнена, притиснена до серця
Стомлена танцями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2018
Найжахли́віше те, що так, як тоді - не виходить
Найпечальніше те, що я вірю в щасливі закінчення
Що мене з цього русла чіпкого ніяк не виводить
Хоч у крайнощі падай, хоч в відчаї
Нам залишився попіл - ні пробачень, ні писаних істин
Засинаємо в різних пустелях, ніби забуті
Я ненавиджу відстань, більше всього ненавиджу відстань!
До святої і чистої люті
Стільки крапок і ком, стільки "вибач" між кожним рядком
Час повзе павуком і сплітає своє павутиння
І я розумію, що горіти, бодай сірником
Не таке вже й просте, але все ще безцінне вміння
Пахне вереснем свіжим, другим вереснем без перемов
Сивий бог безпорадно виходить і руки розводить
Я сумую за кожною з наших колишніх розмов
Хочу так, як тоді
але так, як тоді -
не виходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802532
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.08.2018
Все, що в тобі неповторне і дороге -
Те, що не відпускає тікати геть
Те, що веде, вперто і до кінця
Кожен рядок, взятий з-під олівця
Кожен твій дотик видихом до лиця.
Слово і діло, побут і холоди
Те, що ти будеш радіти мені завжди
Те, що ти віриш більше, ніж я сама
І знаходиш світло там, де його нема.
Те, що ти вперто любиш мене за все
За весь мій багаж, який ти зі мною несеш
За сотні ключів підібраних навмання
За присутність кожного благословенного дня.
За недоспані тижні, за твої поцілунки в чоло
За все те розпізнане й вигнане з мене зло
За все, що буде, і все, що уже було.
За те, що мене тримає і що веде
Те, що тебе відрізняє серед людей
Те, що позбавило рамок і всяких меж -
Те, завдяки чому я тебе теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
За що ти боровся?
За сиве волосся?
За осад на дні стакана?
В твоїх очах безкінечна осінь,
В серці - відкрита рана.
Що ти проніс через все життя?
Записи всі розтерті.
Час піднімати свій білий стяг.
Час ненавидить впертих.
Шкіра з слідами мільйона поглядів,
Руки потріскані з вітру.
В тебе лишилось з десяток спогадів -
З ними і йди
По світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018
Вітає з добрим ранком
Проходить повз
Фальшивий промінь поза фіранку
До нас заповз
Судомить руки свіже повітря
Холоне літо
Ніби зібрало слова прощання
Зі всього світу
Вітає з добрим ранком
Дзвенить ключем
Я йду. Я буду згадувати
Тебе ще
Летить відлуння і розбивається
В квартирну стіну
Я тебе більше, я сподіваюся,
Не зустріну
Холоне літо, лише “плюс десять"
Вологий холод
Благословляю тебе на сенси
Що їх знаходять
Хай над тобою не буде горя
І нині, й прісно
Ми все повтілюємо з тобою
Але порізно
Хай буде ранок і знов по колу
Реве дощем
Ти пам'ятай, але я - ніколи
Про тебе ще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796887
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.06.2018
Зустрінь мене в ліктях цього вокзалу
Приклеюй на шию стигми запечені
І говори, чого не сказала
Між сотень і тисяч відправлених речень
Плутай між пальцями наше минуле
Поки ми вийдемо з цього тунелю
Я усвідомлюю - ти не забула
Жодного з наших старих переселень
Не перестрибуй з одного на інше
Будь послідовна, дихай як треба
Я тут побуду годину, не більше
Під дахом і стелею, ніби під небом
Фоткай мене для своїх інстаграмів
Пости мене в свої соцмережі
Я не скажу про власність і право
Мої слова мені не належать
Ти так любила бути причетною
І особливо - на моїх читаннях
Не намагаючись здатися чесною
Але стараючись стати останньою
Я переситився, я все продумав
За дев'ять годин на нижній плацкарті
Ти була болем, ниючим зубом
Я не планую цього повертати
Тому приїзди, і я говоритиму
Про всі присвяти вигинам інших
Не пробачай, бо я не проситиму
Ти заслуговуєш щастя. Не більше
Час мимо нас впевненим кроком
Від мене до тебе - відстань космічна
Я ще приїду туди ненароком
Але ніколи вже не навічно
Бігають руки, бігають пальці
Шкіра, як клавіші, творить мелодію
Я викладаю правду на шальці
Ти мене чуєш, тому я повторюю
Спечена вулиця створює марева
Пахне озоном і трохи дощем
Ти мені сотні листів не відправила
І я переконаний - будуть іще
Небо, розтріскавшись, тоне в воді
Тут попрощаюсь, нічого нового
Я залишаюсь вірним собі
І не стаю частиною твого
Залиш мене в ліктях цього вокзалу
Я тобі стільки всього присвятив
Більше, ніж ти мені не відіслала
Більше, ніж я колись говорив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794557
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.06.2018
Що б ти не робив - роби це добре
Вкладай душу і пам'ять
Говори з людьми відверто і водночас стримано
Не нав'язуй їм свого болю
Щастя
Гріхів
Апофеозом всіх щасливих митей був його приїзд
Через тиждень після знайомства
З валізою і без зворотнього квитка
Це було щось метафізичне
Те що не піддавалось логіці і не потребувало пояснень
Було прекрасним за замовчуванням
Я не прошу повторити це чи повернути все назад
Не прошу відродити з вогню не прошу відновити сліди на піску
Я прошу навпаки - позбав мене від лукавого
І не введи у спокусу
Найважче після розриву - позбутись звички спати на половині ліжка
Виймати з шафи дві чашки
Планувати відпустку на двох
Не ставити платівки на робочий стіл
Шукаю причини того фіаско
Перебираю ніби погану крупу всі свої якості
Роблю довгі паузи, дійшовши до максималізму і саморуйнування
Насправді йому вони вдавались краще
Тільки от не можу припуститись думки
Що цей факап належить порівну нам обом
Травень вимикає воду і перестає берегти тепло
Вдома на мене чекають Пінк Флойд і невтішний оверлук
Чекає його пошта яку я продовжую отримувати
Коли щось робиш - віддайся на повну
Не варто було вчитись застосовувати це і до любові
Часто єдиним імовірним її продовженням стає -
пам'ятати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790796
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.05.2018
Сонний жовтень повільно повзе по слизькому шосе,
Третій день за вікном безперервно гуде й мороси́ть,
І на мокрий асфальт, ніби з рук, висипається все,
Що тримати забракло сил.
Весь вантаж, від якого так довго сутуляться плечі,
Тисячі сподівань, за якими я сліпо бігла...
Небо бачить це все і тоді, неймовірно доречно,
Розсипається снігом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758423
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.11.2017
Дощ розмиває міську дорогу ніби старе чорнило
Вересень стелить себе під ноги із усієї сили
Клубочиться дим від горілого листя, вимішуючись з небом
І кожен тріск від багаття — вистріл, а крики птахів — лемент
Стіни будинків, що змокли наскрізь, гріються батареями
І опираються цій напасті, як кораблі реями
Сірість повзе нікотиновим згустком понад дахи будівель
Місто зробилось великою пусткою — мокрим, порожнім, сірим
Очі за склом вологі і сонні, десять хвилин до завтра
В час, коли місто чекає жовтень, назовні виходить правда
Ще одна осінь розсипалась золотом, хмари проносяться стадом
А місту судилось нестерпно мокнути, впритул до кінця листопаду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756921
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 24.10.2017
Відчуваю осінній прихід як ніколи раніше,
Голова все гостріше реагує на зміни погоди.
Я стаюся подібною кожній із вуличних кішок
Без родини, без дому, без їжі, води і породи.
Стало швидше темніти і в сутінках менш людно,
За квартирним вікном розсипається мокра мряка,
І, як часто буває, в самотності вже не нудно,
І не боляче, навіть, просто уже ніяко.
Я не знаю куди мені йти зустрічати цей вересень.
В цьому місті ловити хіба що таксі і застуду.
Залишились дахи, щоб вдихати тумани і мерзнути,
І зриватися вниз, просто в залу небесного суду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745957
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 13.08.2017
Я не знаю, що було гіршим:
Фастфуд чи мотельні кімнати,
В яких не пишеться віршів
І неможливо спати,
Заправки, дорожні колії,
Проблеми на митних контролях,
Здаватися незнайомою
Причинам свого болю,
Слати поштівки родичам
З інших боків світу,
Серед чужого зодчества
Диханням руки гріти,
Серед чужої мови
Плавити ніч собою...
Скільки сили в любови,
Стільки було й болю.
Стільки міці в сказаннях,
Скільки було мовчанок.
Це як пусті питання
В понеділковий ранок.
Котиться коло, котиться,
Вертиться світ, вертиться
Просто під ноги богові,
В напрямку першого вересня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2017
Коли навколо вітри і поле,
Глибоко дихають рок-н-роллом,
Коли так легко зривати голос -
Світи для мене, пали вогні.
Інакше стихне і зразу зникне,
Тебе не стане, а я вже звикну.
Збери всі страхи свої і викинь,
В нас буде море солодких днів.
Слова, як цукор, лежать на дні,
Збери їх разом і дай мені.
Тримайся впевнено, будь спокійним,
Під небом чистим, під сонцем вільним.
Нас оминають бої і війни
Коли ми разом, коли ти є.
Почнись в мені і в мені лишися,
Заснувши поруч, тривож і снися,
Ти несподівано так з'явився,
Що можна вірити в кожну з сил.
За всю цю благість хоч що проси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2017
Він приходить додому, знімає туфлі і послаблює краватку
Вона виходить з кухні просякнута любов'ю і запахом вечері
Сказати їй про все просто зараз було б занадто
Було б жорстоко, було б надто плачевно
І він обіймає її, вона цілує його в плече
Настільки ніжно, що ця ніжність фізично його пече
Він думає, як я до цього дійшов
Хоч варто би спитати себе, навіщо
Може накласти на все це шов?
Не розгортати майбутнє шоу
І хай так тягнеться вічно
Або принаймні ще кілька днів
Якби він міг, він би не хотів
Він навіть трохи себе соромиться
І зневажає, якщо направду
Він мовчки стягує з себе галстук
Сідає за стіл, обіймає чашку
Збирає докупи всю свою ласку
Садить її навпроти себе
Слів надто мало, а більше й не треба
"Я йду від тебе"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2017
Було так страшно коли він приходив
В черговому сні на п'ятницю.
І в кожному з них були сходи
Й потреба кудись повертатись.
Солоні обійми і змучені руки,
Не сильні, крихкі, непідйомні.
Я чула надчітко і біль і стукіт,
І кожен найслабший гомін
Холодного голосу.
Ніч, перші полоси -
Я бачу там свої рядки.
Я в сні напивалася вщент його голосу.
І знов прокидалась ні з ніким.
Не білені стіни глухої кімнати
Розділені смугою лампи,
В якій можна довго когось чекати
І вже безнадійно, насправді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742737
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.07.2017
Якщо ти робив настільки щасливою кожну жінку, з якою був,
То нехай святиться ім'я твоє.
Якщо приносив стільки надії і віри в кожне життя,
То возрадуйся.
І хай минають негоди будь-яке місце, де ти тепер є
І ніколи ніхто хай не ранить тебе
зрадою.
Якщо ти кожній давав стільки сили і щирих надій,
То нехай на твоїй дорозі завжди будуть світлі зустрі́чні.
І якщо ти зараз даєш це нові́й і праведній їй,
То нехай вам буде
вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
Я писала для тебе вірші, ти хворів.
В твоїх пальцях збирався весь світ, ти мені його ніс.
Твої очі вбирали зірки з золотих ліхтарів
І світили нам скрізь.
Я приносила в ліжко чаї і медові слова,
Починала себе разом з кожним початком розмови,
Засинала в ногах і тоді ти мене накривав
Зі всієї своєї любови.
Ми ходили туди, де так рідко бували люди
І в настінних малюнках знаходили щось неминуче.
Таке, як знання тогО, що ми вічно будем,
І ніколи ніхто, і нізащо нас двох не розлучить.
Я писала для тебе пісні, ти палив,
Розчинаяючи вікна, допоки не зійде світанок.
І у тебе в квартирі було так багато див,
Від високих вікон і до трісканих впоперек склянок.
За молитвами в вуха і благаннями бути довше
Розчинилася осінь, всохли чорнила на карті.
Я би слала тобі вірші піднебесною поштою,
Та чого вони зараз варті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2017
Вночі над містом розпливаються дими
І ми з ним вдвох маленькими дітьми
Здіймаєм вгору руки, очі, голови,
Де Сонце снить, від всього світу сховане,
Де ніжний розплеск жовтого світанку
Холодним вітром змазується вниз.
Де легко доживається до ранку
Без сліз і криз.
Самотності, тривожності, біди
Не кликати, не чути, не хотіти,
Руками обіймати, як крильми
І вже нікуди звідси не летіти.
Не гримне грім, не тріснуть проводи,
Веди мене до тихої води
Згори донизу тихо і навшпиньки,
До радості, до дому, до зупинки,
До знаку "Стоп", зелених світлофорів,
Пекучих перших проблисків весни...
На виткані полотна переходів
Спадають перші опівнічні сни.
Злітає видих, падає і гнеться,
Одна хвилина - як чотири роки.
Мені за ним так хороше живеться,
Мені там спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2017
Цілу ніч у її плацкарті художники п'ють найдешевший ром,
А на її паперовій карті вишукується його перон.
Цілу ніч на зжовтілий вересень виливається дощ води.
Третій день титанічних звершень в намаганнях його знайти.
Шостий місяць без рук і голосу, тютюнових гірких кілець.
Олівець залишає борозни і ніяк не знайде кінець.
Так не хочеться залишатись без нікого і, знов, з нічим,
Тому буде чергове місто, добиратись в яке - нічним.
Тому буде чергова верхня і дай боже, не бокова.
Її диких думок зерна проростають в гіркі слова.
Де в цій небом забутій країні місто з ним і з його запахом?
Де закінчиться день осінній фіолетовим раннім заходом?
Провідниці, касири, лиця без жалю і останніх сил.
"Може, все це лише сниться?", - кажуть внутрішні голоси.
Але потяг летить далі і художники п'ють гірко,
Над черговим з/д вокзалом сходить перша ранкова зірка.
Починається рух в вагонах, дзеленчать металеві склянки
І попереду знов кордони, і нові привокзальні ранки.
Роздається гучна полеміка про мистецтво з смаком рому.
І в руці золотій легко рветься жовтий квиток додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2017
Я б все життя тебе читав,
Як книгу, манускрипт, газету
І вже б ніколи не питав
В порожніх всюдів:
З ким ти?
Де ти?
Клав на коліна і гортав.
Я би тебе напам'ять вчив,
Як вірш, як притчу, як молитву.
Я би стерпів смертельну битву,
Але б тебе на загубив.
І все б любив.
І все б любив.
Я б гладив твої сторінки
Із ніжністю південних бризів.
З самого верху і донизу,
З всією ніжністю руки.
І не дай бог, щоб навпаки.
Ніколи вже не навпаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
Будем ми, будем, бо нам вже не можна не бути,
Той міст був останнім і надто красиво горів.
Колись станеш світом моїм, моїм незабутнім,
А зараз бракує слів.
На чорному фоні холодного літнього неба
Слідами від пальців горять пожовтілі зірки.
Ми будем, ми будем. Ти дав мені все, що треба,
Чого не бувало ні з ким.
Заземлені сни зникають з зеленим світанком,
Проноситься вітер і будить поснулий пил.
Ми будем, ми будем. Ми вже протягнули до ранку,
До ще одного зі світил.
Туманом тобі закриваю дорогу облудну.
Я хрестик на твоїй руці і мене не забути.
Дивися на нас, ми будем, ми точно будем,
Як нам тепер не бути?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738435
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.06.2017
Редко, но это лучше, чем никогда.
Мальчик с юга, какие твои года?
Веди под венец, пока еще молода,
А ты ее по миру водишь, да все не туда.
Год-второй и будешь уже бородат.
Потом еще несколько пролетят
И эта девочка в черном и тонком свитере
Будет венчаться с кем-то другим в Питере,
Или не в Питере, как уже захотят.
Редко, но это лучше, чем слишком сладко.
Мальчик с юга, нельзя быть таким падким
На плечи тонкие, если не мыслишь брака
Вот так вот, на самом деле оно, вот так вот.
Она писательница? художница? поэтесса?
Пройдет три года и выведется в метрессы,
И будет вместе с мужем ходить на пьессы
В большую оперу, а тебе?
Кто с тобой останется? Стюардессы?
И ни любовницы, ни жены, ни друга
Только не упусти ее, мальчик с юга.
Только не дай ей увидеть других мужчин!
Только не дай разочароваться!
Несколько месяцев можешь еще сомневаться,
Но я могу клясться, божиться, ручаться,
Что ты все равно не найдешь никаких причин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738433
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2017
Сонце зривається з даху п'ятиповерхівки,
Падає долі і розбивається в пазли,
Різко впивається в поле моєї рогівки
І тане одразу.
Запиленим містом волочиться п'яне літо,
Замилює очі, розкидує всіх по домах.
В червні завжди трапляється так любити,
Як можуть любити в казках і любовних листах.
Падають тіні мотельних неонових вивісок,
Біля дверей сонно курить нічна провідниця.
Червень трапляється, ніби нещасний випадок.
Вщипни мене боляче, хай це мені сниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2017
Руки на плечі і так кожен вечір
Лікую стабільно хронічні хвороби
Збираю листівки і зламані речі
І створюю бога на власну подобу
Читаю з паперу в цифрову еру
Слухаю музику мертвих людей
Не прибиваю підкови на двері
І не замикаю тих самих дверей
Плачу по рахунках, живу на проспекті
Не ходжу на мітинги, збори і ринки
Маю колекцію власних секретів
Кілька ганебних вчинків
Ношу в кишені кулькові ручки
Не переходжу на жовте й червоне
Живу як живеться і так мені зручно
Без жодних канонів, кордонів, законів
Вирощую квіти на літній веранді
Ненавиджу бруд, попіл і пил
Не так воно й важко, сказати по правді
Звикнути жити з відсутністю крил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2017
Ми говорили про все на світі,
Курили на залізничних станціях,
Брали за цілі довгі дистанції,
Думали, досить лише захотіти
І можна злетіти, і можна летіти.
Несли за спинами власні надії.
Кожен з нас вмів і світити, й горіти
Полум'ям щастя і полум'ям мрії.
Гори тоді ще здавались низькими,
Ріки мілкими, а люди - щирими,
Добрими, срібними і золотими...
Ми обростали крилами.
Стільки ми всього тоді бачили,
Стільки ми всього хотіли побачити,
Ми тоді були едему вартими,
Планами жили і гугл-картами.
Дні були повні низькими стартами,
Дні були справді значимі.
Згадуєм, курим, плачемо.
Рвані наплічники сплять в антресолях,
Спальні мішки в молодших сестер.
Станції бачили стільки любові,
Білі кораблики, як паперові,
Злітні вогні і пошукові,
Автошляхи з початком у Львові,
Ріки, що випили сліз і крові,
Ранки червоні, сни кольорові...
Як вони будуть без нас тепер?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2017
Дивись на море і рахуй русалок,
Таким от чином і приходять сни.
Нам всім колись давно погано спалось
З приходом воєн, щастя чи весни.
Дивись на море і вдихай приливи,
Холодний бриз і солод потеплінь.
Ти якось був тут справжнім і щасливим,
Без спеціальних навичок і вмінь.
Дивись на море, поглядом вбирай
Його безмежну синь і глибину,
І не вмирай, ніколи не вмирай,
А йди до сну.
Коли ми сядем на один щабель
Небесної драбини, чи чого там,
Над однією з цих чужих земель
Про море поговорим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2017
Травень схиляється вниз і розчісує літо,
Стелиться дим ранкових густих туманів.
Серед будинків ходить пекучий вітер,
Цієї декади востаннє.
Сонячні промені падають нижче перону,
Гуркіт коліс заглушує шум у вухах.
Я тобі зараз розкажу святі закони,
А ти мене слухай.
Це місто лишає відбитки на шкірі й рогівці,
Замолене сотнею храмів, як перед війною.
Ніколи ми більше не будем тут найщасливіші,
Нас більше не троє.
Дощами, туманами, росами проти зірок
Зітри його з пам'яті, теплі його дороги.
Бо прийдеш сюди зробити останній ковток,
А тут вже не буде нікого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2017
Дороги як вирішення проблеми,
Як вихід за рамки, відтворення снів,
Як явне підтвердження вічної теми
Про більшу кількість світів.
Дороги - то завжди відчинені двері,
Тому неважливо, з ким ти і де ти.
Якщо притулитись вухом до рейок
Чутно, як стукає серце планети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2017
Тримай цю скриньку.
Там золото, срібло і трохи цінностей,
Ключі від мого будинку,
Кілька довіреностей.
Якщо про душу,
То в мене вона в плачевному стані.
Побачиш її і змусиш
Віддати з всього останньою.
Книг доволі багато,
Бери, які хочеш, вони дорогі загалом.
Мені їх вже не читати,
Вистачить з мене крапок, тире і ком.
Заходь, озирайся, диявол,
Бери все, що хочеш, запаковуй, неси,
А потім зроби свою справу -
Його воскреси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2017
Я покидаю чужі вокзали
Небо потрохи мокне і падає
Місто кричить всіма голосами
Ніби про щось
Згадує
В сутінках тоне мереживо поглядів
Дотики б'ють батогами і струмом
Виплав це місто сріблом і золотом
Перетягни сумом
Висип це місто білою пудрою
Снігом чи попелом, димом, дощем
Стільки тут всього було незабутнього,
Що, не дай боже, ще...
Тонуть прощальних гудків баритони
Місто кричить, чого ще не сказало
В мене в кишенях квитки і кордони
В мене попереду сонні вокзали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2017
Залишися в мені першовереснем
Я без нього не приживусь
Перелітних птахів вереском
Я навіюсь колись комусь
Залишайся в мені літом
Спопеляючим і сухим
І холодним нічним вітром
Розвіваючи вогнищ дим
Неприземленим і далеким
Незалежним і дорогим
Тим, з яким було дуже легко
Як ніколи. Ніде. Ні з ким
Привокзальним гудком ранковим
Однозначним сухим кивком
Залишайся без розділових
Без двокрапок, тире і ком
Залізничним пожовклим квитком
Розпашілим серпневим ранком
І холодним нічним дощем
Першим променем крізь фіранку
Лобом, схиленим на плече
Телефонним дзвінком пронизливим
Перманентним чорнильним хрестиком
Амулетом на нитку нанизаним
Грішним з шансом колись воскреснути
Переспіваними куплетами
І присвятами без імен
Неоціненими поетами
Проголошеними зі сцен
Перечитаними романами
Восьмитомними і тяжкими
Залишись соляними плямами
І ще винними поміж ними
Золотим залишись і срібним
Як прощальні рядки пекучим
Не лишайся лише потрібним
Не лишайся лише болючим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714194
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.01.2017
Він стоїть в затіненій частині кімнати
Непрошений точно, як сніг між березня.
Минув місяць, як я перестала його чекати.
Минув день, як він вирішив, що повернеться.
Розсипає слова на килим, в повітря, в мене.
Я тримаю в руках цілий світ на зжовтілому аркуші.
Він приніс сюди свої знамена
І моїх обгорілі залишки.
Повітря кипить, тіні зсуваються вліво і бліднуть.
Слово за слово. Скільки між них води...
Всі, хто пішов і вертався - знову підуть
Вдруге завжди - назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017
Ввечері їх пішло двоє:
Її чоловік і мокрий сніг.
Я її заспокоїв
Як міг.
Вранці прокинулось троє:
Я, вона і моя совість.
І тепер мене непокоїть
Ця мовчанка і загадковість.
Певно, з часом нас стане четверо
І дерева вже де-не-де
Почнуть прикидатись мертвими.
Знову сніг піде.
Або, може, не сніг, а вона
Збереться і вирішить йти,
Щоби я ніколи не знав,
Що дійшло до п'яти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Здається, її прапрабабцю свого часу пропустили інквізитори
І кожне нове покоління множило на кілька всі знання, які тепер передались їй.
Якби ти дійсно знав її улюблених письменників, політиків і композиторів,
Якби ти знав, чим вона дихає насправді -
Ти б поклонявся їй.
Як поклоняються ті, кого ти часто помічаєш поруч неї в крамницях,
В кав'ярнях опівдні і в барах опівночі.
Ті, хто навіть не соромиться своєї сліпоти і своєї ницості -
Воістину віруючі.
Якби ти знав, кому вона присвячує свої думки зранку і своє тіло ввечері,
Якби розумів бодай одну вивчену нею вмираючу мову,
Тобі б, як і тим іншим, завжди бракувало слів і речень,
Щоб почати розмову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2017
Золота моя
Ти варта світу і світла
Вічна моя
Ти варта радості і раю
Повітряна моя
Ти варта золота, а не золи
Плакуча моя
Нестримна моя, ламка моя
Сумна моя, жива моя, гучна моя
Творча моя
Нерукотворна
Небесна
Не свята, але точно комусь присвячена
Благословляю тебе на шість континентів і чотири океани
Благословляю тебе на двісті шістдесят країн
І на всі пустелі цього переповненого світу
Благословляю тебе на рай і на пекло
Благословляю тебе на всіх людей
Яких ти зробиш щасливими
Жалію всіх людей
Яких ти зробиш нещасними
Проклинаю всіх, хто зробить тобі боляче
Шукаю для тебе прикметники і ніяк не знаходжу влучних
Їх, виявляється, нікчемно мало
Моя ти неописанна
Моя писана, читана і мальована
Моя гуттаперча
Моя глина, мій цемент, моє золото
Світи, бо ти світло
Гори, бо ти вогонь
Точи все каміння, бо ти вода
Тільки ніколи
Ніколи
Більше про мене не пиши
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709876
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2017
Слів прощальних різнобій
Видихи на пальцях
Голос мій і голос твій
Йди й не повертайся
Хай тобі колись насниться
Ніч мого волосся
На руках тремтять синиці
В небо не вдалося
Січень світить ліхтарі
Ніч сутулить спини
Стоїмо старі-старі
На трамвайних згинах
Стоїмо старі-старі
Пів віку на двох
А над нами нагорі
Плаче снігом Бог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709866
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2017
Хочу побільше сонця і сині над твоїми дахами.
Жодних хмар і громів, і снігів.
Коротких зим, бо ти їх не любиш.
Точно так, як мене.
Хочу не знати тебе і всього, що сталось з нами.
Я знаю, ти б теж хотів
і, власне, незабаром про все забудеш.
Якщо ще не...
Ми не здійснимось, не сповнимось, не станемось, а перестанемо.
Залишаю тобі чисте небо і вільні ранкові подихи.
Це не сльози, не розпач, я ділюсь найближчими планами.
Я тебе не стривожу ні словом, ні стуком, ні порухом,
ні прощальними кроками у глибині вокзалу.
Вже не час.
Про ці драми давно розказали
до нас.
Небо, бачиш, стає світлішим.
Може, все ж десь існує бог?
Може, я й помолюся до нього.
За двох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708474
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.12.2016
Припини!
Вже закінчилась осінь.
Вантажівки голосять
Скрипом не змінених шин:
Стережися машин!
Пробач мене.
Я грішив.
Я приніс тобі стільки болю...
Де поставити?
Покажи.
Я так довго без тебе жив,
Що тепер і не можу звикнути.
Ти би бачила світ за моїми вікнами
З вітражів.
Я не можу заснути раніше, ніж зійдуть зірки.
Я не жив поруч тебе,
Я жив навпаки.
Я не впав до цієї ріки,
Я порвав загати!
Де мені зараз, мила, тебе шукати?
Дай мені знаки,
Дай мені координати,
Дай мені компас, мапу, небесний атлас!
Я тебе піду шукати тепер і зараз!..
Небо холодне, мокре і зараз трісне.
Сніг розлетиться й засипле твої широти.
Ми різні з тобою,
Навіть, занадто різні,
А я бачу тебе в холодних очах навпроти,
В жінках в цьому місті,
В невиспаних провідницях,
В моїй секретарці,
В мисливських рушницях...
Я чую тебе в кожній сварці,
В кожній репліці і зізнанні,
В більш-менш влучному порівнянні.
Я читаю тебе на афішах
І від того тебе тут стає ще більше.
Ще більше.
А тебе,
Як на зло,
В цьому місті ніколи,
Ніколи
Взагалі
Не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704117
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.12.2016
Думай про мене добре
Думай про мене погано
Але думай про мене
В той час, коли потяг набирає двісті
Прощайся зі мною подумки.
Морозним ранком
В іншому місті
В стуку підошв по тротуару чуй мене.
В вікнах гарячих - бач мене.
В людях чужих - відчувай мене.
В кожній жінці
Впізнавай мене.
Відмовляйся від алкоголю,
Забороняй собі чотиригодинний сон і випадковий секс.
Читай німецьких філософів,
Слухай німецьких композиторів,
Бо я
Їх
Читала
І я їх слухала.
В апатії візьми квиток і подивися на море,
Бо ти ніколи його не бачив
І на небі мовчатимеш.
Візьми ще один квиток і перетни кордон,
Бо в тобі немає кордонів.
Візьми сотий квиток і привези мені все своє горе.
Хай я його поповню.
Привези мені сніг твоїх подихів,
Запах вагонної постілі,
Цигарок,
Мадери.
Я чекатиму твого приїзду як кінця нашої ери.
Як результатів найважливішого в житті відбору.
А поки я егоїстично буду вважати тебе своїм.
Я кожного листопаду буду палити свічки і дай мені Боже не підпалити чого більшого!..
Думай про мене
Що небуть.
Я відчуватиму кожну зміну твого настрою,
Кожну вібрацію,
Кожен надто глибокий подих і різкий порух.
Думай про мене.
Я в найважчий період завжди виникатиму поруч,
Щоб ніколи не здатись тобі
Надуманою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702207
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.11.2016
Холодного вечора маленький Роббі іде додому
Тримаючи під ліктем м'яч і роздерті кросівки
І думає
Мама мене вб'є
Як і місяць тому
Вона ще не вигреблась з тої кредитної спілки
Звідки в неї гроші на нові кросівки?
Мама нічого не каже і гріє їсти
Потім тихо питає, як воно в школі
Як англійська і через скільки іспит
І в останню чергу, що там, на баскетболі
Роббі ковтає сльози і макарони
Каже, що все о'кей, він до всього готовий
Потім підходить до крикливого телефону
І каже колекторам, що мами немає вдома
Зранку Роббі іде до школи з обідом в портфелі
З м'ячем під ліктем і з горою на плечах
І думки в голові ніби на каруселі
Про різні важкі і занадто дорослі речі
Матеріальні речі
Коли його батько злетів в кювет на службовій Хонді
Залишивши їм борги і відсутність страховки
Мама сказала
Ну що ж, пожили та й годі
В мами не було жодних таємних сховків
Роббі був зовсім малий і не все розумів
Навіть той факт, що в нього не стало тата
А в мами часто тоді бракувало слів
Мама кусала свій біль і старалась мовчати
В школі він зовсім такий, як і інші діти
Вчить іноземні, грає в молодшій лізі
А мама вже двічі думала полетіти
Але зупинялась на щастя завжди на карнизі
А потім минула криза
Залишились тільки якісь незначні борги
Нестача грошей і тільки одна робота
Скоро ми їх віддамо і станем людьми
От тобі вся турбота
Роббі доріс до своїх одинадцяти дуже швидко
В нього дитинство красиве і мама красива
І разом їм вдасться все на світі зробити
Не вдасться хіба неможливе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701750
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.11.2016
Я думаю, все могло б бути зовсім по-іншому
Цієї осені в неї не надто сонячно
І місто навколо, яке здавалось найбільшим
Стало таким тісним, що фізично боляче
Я думаю, сонце могло б ще трохи погріти
І сніг міг би випасти тижнем пізніше, як мінімум
Щоб вона ще хоч трохи купувала додому квіти
А так тільки й вибору, що в горілчано-винному
І ще поїзди. Було б менше їх було би більше
Осідлості, ситості, може, якоїсь стабільності
А так вона сходить з них і стає найгірше
Бо кожен вокзал чужіє до неймовірності
Могло б бути небо, розшите незаймано білим
Могли б бути ночі без сновидінь і сліз
І цей мегаполіс міг би зробитись рідним
А зараз такий, що бери й не ховай валіз
А зараз холодні ранки і мокрі під'їзди
Сиріє повітря, тютюн, паперові книги
Листопад впивається в шкіру каленим вістрям
Іскрить і зривається першим осіннім снігом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2016
...в нього були проблеми з травою і дружиною. І те, і те супроводжувалось синцями. Або під його очима, або під її.
Більше в нього проблем начебто не було.
Він працював біля станка, який розрізав величезні кольорові листи на мільйони маленьких візитівок-календариків, які потім роздавали або з канцтоварами, або з передвиборними буклетами, або з коробками цукерок на Святого Миколая в якомусь дитячому будинку чи школі-інтернаті. Стільки всякої байди було в тому цеху, а він все життя різав саме календарики. Так, ніби бог вирішив постійно йому нагадувати: "Ей, фелла, часу стає менше і менше, бачиш, який сьогодні день? Харе займатись дурницями, подорослішай!".
Він ігнорував бога так само, як і дружину. Бо вона говорила йому те ж саме.
Вона була красивою. Ні. Вона була б красивою.
Якби мала бажання. Вона працювала помічником бухгалтера в інституті, який закінчила три роки тому і там, де її бачили тільки студенти-платники і, власне, бухгалтерка, яка мало що бачила взагалі, їй було далеко і глибоко, як вона виглядає.
Її день займали квитанції, соцмережі і плита. Потім брудний посуд і душ. Іноді, секс. Іноді, кулаки. Іноді, кулаки і секс.
Тричі вона хотіла поїхати до мами і тричі мама казала, що треба любити те, що маєш і відповідати за власний вибір. Мама спихнула її з плечей і не мала навіть мінімального бажання посадити її туди знову. Або, принаймні, впустити в квартиру на пару тижнів.
В мами особисте життя розвивалось набагато краще, ніж в її колись улюбленої доньки.
Однієї п’ятниці він не повернувся з роботи і вона подумала, що сьогодні, нарешті, засне спокійно. Потім, як вона вже знала, він прийде посеред ночі і від нього пахнутиме потом, цехом і марихуаною. Він не буде її чіпати, бо не матиме сили навіть зняти кросівки. Зніме їх зранку, коли поповзе в душ, а вона за цей час приготує йому омлет з чотирьох яєць і шинки, і каву в величезній чашці з емблемою одної з столичних типографій. Так вже було.
Коли о 6:30 вона потяглась до будильника, його половина ліжка все ще була порожньою. "Сука, навіть не дійшов до ліжка. Худоба. Я тебе ненавиджу. Ненавиджу. Блять, як я тебе ненавиджу" - і з тою молитвою вставала готувати йому омлет.
Вона була твердо впевнена, що він ніколи обдовбаний не знадобиться міліції, бо таких, як він в цьому місті по двадцть п'ять мінімум на одного міліціонера. А міліціонери в нас хочуть тільки бабла. А звідки в укуреного бабло? Він вже все докурив. Так що міліції від нього користі як з цапа молока. Того, що вже кілька днів в місті працює доблесна поліція і муніципальна дружина її мозок або не знав, або забув, або не вважав надто важливим, щоб запам'ятати. Наївний, довірливий жіночий мозок. Немає нічого настільки неефективного, як мозок жінки, яка закохана в негідника.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685979
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
Небо почало дощити по вересневому,
В маленькій країні, де ми колись прожили
Стільки ночей під однією стелею.
Стільки розмов.
Милий.
Де кожного ранку вставали з одного ліжка,
Пили настої з засушених літніх квітів.
В нас була одна на двох чорно-біла кішка,
А потім були і діти.
В нас було на двох по одному квитку і паспорту.
Одні ключі від вхідних дверей до квартири.
І було нам все настільки просто і напросто.
В нас були крила...
Небо дощить, ніби глибокої осені,
Зорі за мороком сірим блідо-красиві.
Осінь прийшла непомітно і грається косами,
Які тепер сиві-сиві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683924
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.08.2016
Наші руки, Маріє, утворюють дивні плетива,
Розминають, як тісто, каміння і чорнозем.
І пишуть слова, характерні якомусь поетові
Під дією того, що ми з собою везем.
Наші плечі, Маріє, тримають на собі небо,
Не дають йому впасти. Ми майже з тобою атланти.
А це змучене небо, кому воно зараз треба?
Хіба проповіднику, може, або спекулянту.
Наші душі, Маріє, сомнамбули й пішоходи,
Що між всіх територій чомусь обирають Київ,
Живуть на вокзалах і в темряві переходів,
Живуть, як злочинці з підписками про невиїзд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670691
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016
Коли він приходив, напившись, вона зачиняла двері.
Тоді він писав пробачення на тонкому папері,
Просував в щілину, щоб вона їх знаходила і читала.
Раз за разом,
Хоч вона ніколи не відповідала.
Коли він приходив після тижня мовчання і блуду
Він протягував флягу їй, питав: Будеш?
Буду…
Він приносив з собою дощі й кілограми бруду,
Плакав від розпачу, бив кулаком себе в груди
І просив:
Пробач мене. Більше цього не буде.
Коли він приходив з синцями й набряклими венами,
Коли його серце аритмічно билося з ребрами,
Він писав їй пробачення далі і далі, й далі…
А вона, як завжди,
Нічого
Не відповідала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2016
Чому після спеки завжди починається сильний дощ?
Чому вода протікає крізь гуму моїх підошв?
Чому в цьому місті все завжди псується різко?
Чому я вже ко́трий рік не можу звалити звідси?
Чому в цій квартирі, що виходить вікнами в двір?
Давно не бувало нікого, окрім зневір?
Чому я тут б'юся як загнаний в клітку звір?
Чому моїм сенсом є "Вір, але перевір"?
Чому я повільно втрачаю знання і зір?
Чому щовесни я народжуюсь, щоб прожити
Пів сезону дощів, пів сезону вітрів і два тижні літа?
Чому в цьому місті найкраще - дотла згоріти?
Чому в цьому місті всюди бездомні діти?!
Розкажи мені, Господи, я ж бо Тобі ще вірю
Доведи мені,
Господи,
Вірю, але перевірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669750
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.06.2016
Я надіюсь, що всі залізничні полотна,
Які її крали від мене,
Що всі ті слова, які були солодші меду,
Що всі її сни, про які я їй все пояснив
Не дадуть їй померти хоча б до кінця весни.
Я надіюсь, що всі меморандуми і петиції,
Всі, кого вона любить, хто насправді є голими й ницими,
Всі її забобони, прокльони, листи, пропозиції,
Всі зів’ялі на ранок квіти
Все ж дадуть їй дожити до літа.
Я надіюсь, що згадки, які залишились про мене,
Будуть спомином дійсним і спомином дійсно шаленим.
Я надіюсь, що все, у чому бували ми
Дасть їй вижити хоч до зими.
Я надіюсь, що небо, в яке вона так голосить
Коли рве свої жили, одяг, книжки і волосся
(Хоч нікого й не кличе і нікого давно не просить)
Дасть їй сил пережити осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2016
Що вони робили, коли залишались вдвох?
Він відводив її на дах і показував Кассіопею
А потім приходив ранок, закінчувався строк
І тоді вони спускалися вниз. Рівнялись з землею
Тоді він говорив їй про інші сузір'я, відомі і невідомі
Малював їх на ній, просто з'єднуючи родимки
І коли їх обох вже валила шалена втома
Вони лягали в одне ліжко, як в одне небо, навпомацки
Коли їх ніхто не тривожив, вона вишивала хрестиком весільних лебедів
Видумувала дивні імена для їхніх майбутніх синів
Він писав свої плани і чомусь, постійно, на середу
Він мріяв позбавити її всіх непотрібних сл/нів
Коли в їх будинку вимикались останні світильники
Вони знов йшли на дах і, як вперше, дивились в небо
І коли їм дзвонили начальники, мами, будильники
Вони завжди казали, що вони зараз там, де треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653124
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.03.2016
Сидиш собі, куриш свої самокрутки.
І димом малюєш в вікні.
Ніякого болю, ніякого смутку.
То все запакуй мені.
Ніякої драми. Ти вдома, я в мами.
Я завтра прийду за мольбертом.
Якщо будеш в змозі - зустрінь на дорозі,
Бо ж потім все має вмерти.
Якщо будеш вміти - доглянь мої квіти:
Білий і чорний горщик.
А потім, дай Боже, тебе не зустріти
Принаймні, до перших зморшок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
І от він стоїть на колінах, просить руки
Небо зібралось куполом й зараз трісне
Він мене любить, я його - навпаки
Боже, які ми різні
В ного трясуться руки і перші зморшки
Сонце скотилося з неба неначе повір'я
Він бо ще вірить, що ми все на світі зможем
А я вже не вірю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628780
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.12.2015
Говорила:
Я просто тебе люблю́
І було́ неважливо, що має робитися
В неї очі з прозорого кришталю
В них дивитися і топитися
В неї руки чіпкі і ніжніші ніжності
Залиши́ли стигми на мо́їй спині
Попри всі теорії неймовірності
Я чекаю її понині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2015
Все зведеться до того, що через відрі́зок часу
Ти повернешся в точку, з якої колись починалась
І буде́ неважливо, з якого ти вийшла класу
А куди ти дісталась
Все зведеться до того, що перед всіма судами
Ти стоятимеш горда і тиха, тверда, як криця
І зневіреним всім, з їх прирученими журавлями
Покажи своє небо в синицях
Все зведеться до того, що час не лікує рани
І щоб вийти за край треба просто вдихнути глибше
І тоді заглядай їм у душі і дякуй за шрами
Які кожен зали́шив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2015
Давай не про те, що в нас часу були́ години
І не бу́ло ні дня,
Щоб на рани не сипались солі і перці.
Давай не про тво́ю колишню дружину.
Не про те, що ми носим одне ім'я,
Один колір волосся
І одно́го чоловіка в серці.
Давай не про те, що спаливши єдиний міст
Ми нічого не маєм, крім пу́стища і золи
Давай про те, як в одному із наших міст
Ми ще були́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621714
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.11.2015
Все пролетіло з літнім теплим вітром
Ти їдеш... і як мінімум назовсім
Я залиши́в тобі на пам'ять літери
Про золоту нерозпочату осінь
В холодному повітрі пахне зорями
Я так боявся нашої розлуки
Сиди навпроти. Поки ми говоримо
Я подумки цілую твої руки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
Холод цілує в шию, бере за плечі
Серпень вмирає. Скоро настане осінь
Поки ти тут пакувала останні речі
Небо набу́ло кольору твого волосся
Пахне озоном.
Скоро накриє циклоном.
Бачиш, у небі летять журавлі до тепла
Я ніколи в житті не стикався з жодним кордоном
Крім тої стіни, яку ти між нами звела́
Дай мені стати першим осіннім словом
А потім звикатиму жити без тебе, мила
Та в ранковому натовпі чутиму твою мову
Між будинків на вулицях, де ти колись ходила
Літо згорає. Стільки всього не збуло́ся
Я тебе кличу. Я тут такий недоречний
Небо набуло кольору твого волосся
Поки ти тут пакувала останні речі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600630
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.08.2015
Не шукали нікого і так випадково знайшлись
На чужій території де і він, і вона - іноземці
Нічого нового. Таке вже бувало колись
І їй, і йому вже ходили по пам'яті й серці
Він пам'ятає усі її рани приховані й стигми
Вона не забуде цей голос, допоки в свідомості
Невідомо, яке божевілля творилося з ними
Але щось подібне до вічності чи невагомості
Стільки неба в очах. Як він їх тут покине?
Стільки ніжності. Господи. Тільки не вмерти б
Тільки є безупинне й обрізане. Дні і години
І те, чим ніхто не керує - сукупність метрів
До безглуздя банально, що їх чекає далі
За вікнами вже без п'ятнадцяти осінь
Він сьогодні поїде.
Вони вже стоять на вокзалі
Він сьогодні поїде.
І двом їм відомо - назовсім
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600585
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.08.2015
Повертайся до ви́токів
В минулому найтепліше
Небо блакитніше
Голос завжди рідніший
Руки коханих тепліші
Море соло́ніше
Вулиці тихі
Вулиці найрідніші
Повертайся до ви́токів
Спогади вже сивіють
Сонце червоними маками небо засіяло
В рідному місті навіть по іншому мріють
мати би пам'ять
про що нам колись тут мріялось?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2015
Растерянные у мыса теряем слова в приливах
И ветер ласкает волосы нашептывая стихи
Море запомнит двоих обветренных и счастливых
Тебя с табаком бельгийским и девочку из стихий
Пропахшие акварелью и дымом молчим с обрыва
Море волнуется раз и в закате сгорает вторник...
Что еще делать у моря кроме как быть счастливым?
Что потом остается кроме как это помнить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598509
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.08.2015
Прокидайся на ранок і більше його не торкайся
Не лягай на груди і не дихай його молитвами
Переплач
Перемучся
Переживи
Перекайся
Не існуй більше вашими битвами
Переможців не вийде і гра не вартує свічо́к
Заливає сльозами і зливами довгі ночі
Прокидайся на ранок і більше не зви його вічним
Забувай його запах
Розмови
Живи як хочеш
Але живи
А його вже не буде ніколи
З болем також живуть і повір світ терпів і гірше
Все пр(и)оходить колись
Життя кажуть біжить по колу
А його не чекай
Не прийде
Не повернеться
Більше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015
Навчусь сама
Не вперше
Тільки знову
Зберу весь бісер колотих образ
Злість догорає, взята за основу
В повітрі запах вимовчаних фраз
Як наше літо швидко прогоріло
Нас пам'ятає два десятки вулиць
Тебе невірного і помислами, й тілом
Мене, що так невчасно схаменулась
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598492
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.08.2015
Ми думали, що безсмертні і вбивали себе щоночі
В холодних мотельних кімнатах на об'їздних
І масова сірість настільки рази́ла очі
І ми так боялися стати одними з них
Одними з тих комунальних сірих людей
Без дива, без раю, без термосів і наплічників
Що ми починали свій кожен безцінний день
із мрією стати вічними
Ми стільки всього зали́шили послідовникам
Ми все наділили таким величезним сенсом
А молодість перша пливе паперовим човником
І річка
на зло нам
мерзне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2015
Нас двоє
І в цьому наскрі́зь нелогічному світі
Ми зможемо стати більшим, ніж просто люди
А всі слова заплутані в вухах і вітрі
Пробачим
Відпустим
Погубимо і забудем
Ти навіть не уявляєш, якими ми будем…
Писатимем вранці записки і списки справ
Я все вже придумала вранці
Коли ти ще спав
Коли затуляла шторами перші промені
Дивилась на тебе і думала «боже, за що мені?
За що ти мені його дав?
Люди виносять з вогню немовлят
Роздають пожертви
А ти їм не даєш ні мільйонної долі такого блаженства»
І в цьому місті, яке досипає останні сни
Серед цього хаосу
Серед цієї війни
Є дещо більше, ніж люди
Є вічність
Є щастя
Є Ми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597566
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.08.2015
Город, в котором тебя больше нет
Ты не вернешься ни завтра, ни в среду
По проводам "Я уже не приеду"
В квартире погашен свет
Город, в котором тебя больше нет
Плачет дождями четвертые сутки
Пальцы по каплям на окнах маршрутки
На память вместо монет
Город, в котором тебя больше нет
Спит преспокойно, умеренно дышит
Пока кто-то тихо скулит под крышей
Четвертые сутки не грет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597250
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2015
Коли вимикали останні лампи
І місто горіло спекою й літом
Божилися бути разо́м назавжди
Куди б не текти й не летіти
Коли розчинялись як цукор в склянці
В зелених очах навпроти
Молитись очам тим на ні́ч і вранці
Ніколи не були проти
Коли залишались в порожніх кімнатах
Розбиті розрізані мов хлібини
Торкалися мрії в залізних латах
Ловили губами хвилини
Коли проводжали останній потяг
Липневий ранок перевернувши
Коли витискали промоклий одяг
Коли витискали душі
Коли заколисані тишиною
В холодній стелі шукали неба
Їх все одно залишалось двоє
Якого ще раю треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
Хто порвав твоє небо, Марло?
Клапті падають на асфальт
Досить, Марло, не плач намарно
Ставка була всього на фарт
Хто покрав твої зорі, мила?
Темно стало в цілому світі
Тих, кого ти колись любила
Мерзлим листям розносить вітер
Хто доптав твоє серце, пташко?
Хто приносив в долонях лють?
З часом, Марло, їм стане важко
Біль розбитих недовго п'ють
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2015
це надто багато
не спати
до ранку
лишатися з чужими назовсім
у тінях кімнати
дивися на мене крізь пальці
я сонце
лови мене подихом
плутай думки
і у смолах волосся квіти
навіть поглядом|навіть порухом
не тримай мене
бо я вітер
не спиняй мене намагаючись
лити спокій мені на плечі
я ріка
у моїх руках
і під шкірою
стільки течій
і коли я нарешті зникну
розтечусь
розіб'юсь
розіллюся водою
просто звикни
я теж навчусь
якось жити
без "нас з тобою"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591880
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.07.2015
Шарль, привет... я безумно скучаю
Скоро станет светло, а я жду тебя к вечеру с чаем
Скоро включат рассвет. В этом доме никто не проснется
Не прищурит глаза от светящего в окна Солнца
В этот дом даже память о счастье, и та, не вернется
Шарль, привет... я сегодня полью цветы
Уберу в шкафах, схожу в салон красоты
Испеку пирог, приготовлю вкуснейший ужин
Для себя одной... Боже, Шарль! Ты мне дико нужен! ...
Шарль, привет... мне недавно приснились горы
Как два года назад. У костра до утра разговоры
Я поломана, Шарль, мне безумно тебя не хватает
Ты погиб год назад... А я жду тебя к вечеру с чаем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579748
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 08.05.2015
Не удалось вчера и вряд ли удастся завтра
Если забыть про это кажется что живёшь
Тянется мир с вокзала...тянется мир куда-то
Ценности потускнели...ценностям цены - грош
Теплый комочек веры спрятав в укромном месте
В море свое холодное зубы сцепи́в ныряю
Трудно...но знаешь милая часом когда мы вместе
Я обо всех глубинах
кажется
забываю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579742
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 08.05.2015
Город пропитан ложью и авантюрами
Серые люди внутри разноцветных машин
Каждый в себе за оградами...за бордюрами
Каждый чего-то хочет...куда-то спешит
Каждый куда-то едет...куда-то стремится
Лица смазаны в призрачную палитру
Воздуха мало только бы им напиться
Воздух кончается...воздуха пара литров
Город запрятан в купол из безразличия
Ни тебе радости...счастье как вид оков
Город в котором страшно до неприличного
Город без писем криков и без звонков
Улицы сотканы в по́лосы невезения
Стрелки спидометров резко летят в верха
Город в который поздно вести спасение
Город который создали для греха
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579516
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 07.05.2015
Падати краплями на підлогу
Щиро чекати когось чужого
Вірити в диво що дня одного
Хтось віднайде тебе
Битися птахами в підвіконня
Сходити з розуму від безсоння
Вічно чекати що вже сьогодні
Хтось віднайде тебе
Литися золотом в теплі руки
Стати святою піти на муки
Кроки то майже блаженні звуки
Хтось віднайде тебе
Час відміряти піском блискучим
Сипати в очі сипати в душі
Вічне чекання для невмирущих
Хтось віднайде тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Солодкого літа тобі надовго не вистачить
Сонце зів"яне і різко почне пекти
Звісно не ти
Хтось інший за тебе визначив
Подібним тобі недоречний надмір теплоти
Гарячої осені буде нудотно багато
Густих падолистів в кварталах вогкого міста
Сирої квартири з якої ти звикнеш тікати
Когось шукати
Ліпити зі свого тіста
А потім зимою ти знову чекатимеш літа
Побитий словами і сотнями с|ніжних крупин
Людина якій замало цілого світу
Куди його діти
Якщо ти живеш один
І навіть весною тобі не родитись знову
Не пити нектари не вірити в щось нове
Ти вибрав чекання як вічну свою основу
Не вірити слову
Бо вдруге не заживе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579385
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.05.2015
Ти маєш небо? Маєш небо
Пекуче небо поза шибами
І більшого тобі не треба
Самотньому до неможливого
Лиш ще розбурхану свідомість
Зопалу м"яті сторінки
Давно недопочату повість
І теплий слід її руки
Лише її гарячий видих...
Слова безвільні в ліфт закинути
Лиш не позбутись своїх видив
Не прокинутись
В горлі холодної квартири
Між божевілля і картин
Не бийся в стіни...їх чотири
Не падай долі...ти один
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Нічого не зробиш
в руках синиці не рівня твоїм журавлям
і звук твого дихання все ще сниться
і спогади сильні...спогад - криця
не рівня пустим словам
нічого не втратиш
віддавши все не шкода й цілого неба
лишилася пам"ять - нехай несе
і хай забирає з собою все
мені того вже не треба
нікуди не зникнеш
бо треба бути...губити себе у комусь
і дай тобі Боже щасливим бути
і дай мені Боже тебе забути
і руки твої
і голос
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527948
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.10.2014
Пережити осінь і піти назовсім
Вітром не тривожити стомлені міста
Вплести Сонце просить золото в волосся
Хризантемний вогник в душу...відлітай!
Відспівати диво і піти...щасливо!
Краще все змінити й не шукати рим
Стати зовсім іншою...кращою чи гіршою
Попрощатись з небом...літнім...голубим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
Глянь, їх тут так багато
Теплих порожніх обгорток
У місті, де злочин - свято
Де ненависть стала спортом
У місті, де брешуть в очі
Де ти - комусь кращим другом
Зрадженим третьої ночі...
Де чесність - смертельним недугом
Дивися в їх очі з скла
Читай по губах молитви
З висотних домівок зла
Не виберешся без битви
Почуй за брехливим теплом
Слова з зовсім іншим змістом
Ти чуєш цей шум за вікном?
Це пекло прикинулось містом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521380
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.09.2014
Я пробачу тобі і твою неприсутність
і безмежність коротких гудків
і слова на прощання
яких я ніколи й не чула
але ти просто будь десь
через безмір світів
я впишу в листи щастя
хай летять мов нічого не було
Ніби ти не пішов у холодний ранок
сонце впаде на груди
і загріє замерзле серце
а я навчена жити що би не сталось
поживу і забуду
все це
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519896
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.08.2014
Впасти би дощами на твоє волосся
На шляхи, де з нами щастя розійшлося
З вогняного неба злинути туманом
На безжальний фронт просто за коханим
Каплею роси впасти за ходою
Й там би залишитись. Аби де. З тобою
Вітром би зірватись, при тобі крутитись
А коли стемніє стиха опуститись
У безкрає поле просто серед ночі
Золотим серпанком на кохані очі
На холодні руки, зімкнені повіки
Я ж тебе хотіла до себе...навіки
Так тобі молилась, зорі прихиляла
А війна безжально в одну мить...забрала
Та й не буде злісна тебе повертати
Накривайся небом й залишайся спати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519478
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.08.2014
Залишайся
Топися в моєму волоссі
Захлинайся цілуючи спраглі губи
Залишайся
На ніч і назовсім
На межі між тендітним і грубим
І ніколи не йди
Нехай прокляті будуть рамки
Ідеально буває лише в книжках
Я готова зустріти мільйони ранків
Але тільки в твоїх руках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2014
Удержатся в руках хоть своих хоть чужих но отвыкнуть
Не сорваться на слезы и имени только не крикнуть
А отдельные фото из памяти скомкать и выкинуть
Чтоб не слушать гудки проводами его колдуя
И не вспомнить ни разу ни в мирной беседе ни всуе
Пусть он снится ночами улыбкой своей красуясь
Чтоб не верить в реальность того о чем ты просила
Возвращаться в реальность входя в полумрак квартиры
Пока он в крови твоей верно и вечно пульсирует
Чтоб не пасть обезсилев на безнадежной гонитве
Не просить в Бога силы в трехсотой за день молитве
Не держась на краю а запястья как-будто на бритве
Чтоб не верить в вокзалы дороги и прочие средства
Не дарить ему все вплоть до битого им же сердца
Ведь когда человек не твой то им не согреться
Чтоб забыть как писать на разорванных клочьях письма
Не бродить по столичным проулкам как грустный призрак
Ведь усталость от жизни это первый но верный признак
Чтоб уже не дышать на морозом сожженные руки
Чтоб не мочь засыпать от болезненной серой скуки
Горло рвать хрипотой разбиваясь в венозные стуки
Не считать поцелуи одними из бывших побед
Не срывать расстояния покупая последний билет
Ведь если человека не обнять...значит его просто нет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478415
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.02.2014
Ты можешь не искать сейчас причину
Своих уходов за стальную дверь
Глупо держать неверного мужчину
Поранилась и поняла теперь
Слова водой уплыли за течением
Осталась память в два фотоальбома
И чьим бы ты не стал сердцебиением
Уже не буду ждать как прежде дома
Убито горе крепкими словами
Застыло небо серым потолком
Спасибо Господу за то что было с нами
Я улыбнусь глотая горький ком
Такая ложь бывает раз в пол века
Зачем мы в этом городе нашлись
Глупо держать чужого человека
С которым по любви но разошлись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Пускай никто не ходит на балкон
Я буду там давить свою обиду
И отсылать за поездами вон
Теряя из душы...из глаз...из виду
Пускай никто не предлагает чай
Не обнимает тихая забота
Так просто вышло...глупо...невзначай
Глупо искать каких-то поворотов
Пускай никто не ходит на балкон
Я ненавижу повторять все дважды
Давя в себе ненужный дикий стон
По счастью не случившемся однажды
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Я хочу зараз себе серпневу
Без зайвих болей й думок про “зовсім”
Щоб не пускати молитви небу
Про значно кращу, ніж зараз осінь
Мені так хочеться вічних істин
Взаємних мрій і тепла обійм
Щоб сон на п'ятницю стався віщим
Або і інших, та все ще мрій
Мені потрібно дивитись в очі
І не боятися з них брехні
Шматочок щастя...я просто хочу
Не впасти зараз на цій війні
За метр долі, за частку віри
Кричати й бити з надривом нерву...
Щоб залатати душевні діри
Я хочу зараз себе серпневу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
Ну все, Джульєтто, можеш помирати
Ромео зайнятий і казка не про вас
Тобі нема тепер чого чекати
Тримаючи в собі полин образ
Отрута в склянці з присмаком провини
Винось із серця вбиті почуття
Ти просто жертва...іншої людини
Яку любила більше за життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
Мы любим тех, кто в каждой мысли
Ми жаждем тех, кто в каждом слове
Кого боготворим при жизни
И чьи слова безумно ловим
Мы любим тех, кто сам приходит
В квартиру, мысли, сны и строки
От взгляда дрожь по телу бродит
Но без него мы одиноки
Мы любим тех, кого нельзя
Кто запрещенным плодом сладок
Кто нам убийственно «друзья»
Мы любим тех, кого не надо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Фортіссімо осіннього дощу
По мокрих барабанах міських вулиць
Розкаже все, що швидко відпущу
І що чекатиму таємно, щоб вернулось
Про те, як ще болить душа за щастям
Як часто хочеться краплини теплоти
Щоб кожен, безумовно, повертався
Хто раз наважився піти
Про те, як хочеться когось обняти зранку
Як хочеться додому днів на два
А час переливає з склянки в склянку
Пусті хвилини, рОки і слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Відстань додому вимірюють вже не метрами
Кількістю спогадів, рим, непобачених фільмів
Дім там де ти...обігрітий чаями і светрами
Тихий і сонний...і дико...шалено вільний
Дім там де ти...часто куриш в кухонне вікно
Слухаєш джаз, котрий любиш напевно з школи
Мій дім там де ти...чекаєш мене давно
Тільки я не повернусь в твоє зачароване коло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013
Не лови мене, осінь...я не хочу до твоїх рук
Залиши мене літу і не смикай за теплий комір
Не веди мене в царство навічно важких розлук
Не фарбуй небо в сірий а життя в мокро-жовтий колір
Не даруй мені суму впереміш із грибним дощем
Я ще хочу тепла...а не тихо душевно спати
Не боли мене осінь...мене все ще душа пече
Тим що в осінь нову не лишилось чого чекати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
ти вже не прочитаєш між рядків мою заплакану самотність
порожнє небо всередині перестало відкликатися на біль
і ти для нього тепер будеш найчорнішим найнебажанішим гостем
а я забуду наші весни на причалах перебитих вітром мрій
напевно страх найменш повільна найвірніша деградація
нестача часу закидає двох людей в чужі незаймані світи
і не лишається нічого...навіть сил на те щоб в відчаї зізнатися
в тому що все життя ми так хотіли одне одного знайти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452915
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2013
Поезда уходили в небо красивой лентой
Занавески трепались от шепота сквозняка
На вокзале пустом кто-то тихо прощался с кем-то
Оградившись от мира небом серого потолка
И не дрогнет рука обнимая в последний раз
Обещания ждать дать ни он ни она не в силах
«Я тебя не предам»... хотя знает и сам — предаст
«Я тебя не пущу»... шепчет та что уже отпустила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2013
Алиса всегда твердила что жизнь прекрасна
Наивно любила кофе и блеск заката
Ребенок веры в слова...она так напрасна
Очнись Алиса...ведь это пройдет когда-то
Алиса любила скорость и все что тонко
Что звонко рвется и режет как струны пальцы
Алиса всегда страдала до жути громко
Срываясь ветром летела с вокзальных станций
Алиса хотела летом увидеть море
Но осень терзает противный дверной звонок
Не видя смотрела в окно на безумный город
За десять секунд до того как спустить курок
25.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452456
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.10.2013
Коли боляче то кричать
Коли дико то вовком виють
І як сльози то хоч тікай
Особливо коли накриє
Коли мовчки - тоді біда
Допомоги ніхто не шле
Це кінець вже коли - сама
І коли безкінечно зле
Якщо холодно значить...пізно
Безкінечності тільки знаки
І не хочеться більше ніжно
Тоді хочеться хоч би якось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
ти подивись...як нас порозкидало
за різні лінії сумного горизонту
щоб бути порізно навічно місця мало
ти не стерпів...я не зіграла горду
і залишились пам"яттю сторінок
дзвінками...фотокартками без рам
і не назавжди...або й на постійно
з"явилась відстань поміж "Там-і-там"
Прийде весна розпачливо й вокзально
Я більше не чекаю в світу чуда
тих зустрічей...я просто тихо знаю
що я тебе ніколи не забуду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414212
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2013
нехай мої рядки заливає твоїми криками
коли ти вирішуєш різко і швидко йти
нічними проспектами давно і до всього звиклими
особливо до тебе...твого розпачу до хрипоти
залиши в собі сили допалити останні мости
я ще тричі за тебе помолюсь своєму богу
то велика наука вічно самому йти...
але тільки б ти знав...яка то тяжка дорога
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
Якщо намагатись то навіть і дихати змога
Дивитись очима і навіть ще бачити серцем
Провівши назавжди прощатися можна з порога
І вкинута з рук книга спогадів з тріском порветься
І можна спокійно наранок відкрити очі
Дивитися в вікна заліплені білим туманом
І дико наївно просити у Бога ночі...
"Та рано тобі ще. Тобі ще занадто рано"
Забитися в кут. Невідомо чого хотіти
Погляд сверлить вхідні за минулим закриті двері
А з балкона - свобода...Можна вільно собі летіти
Або просто. Як сильна. Залишити свій біль на папері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
мої синиці в руках навічно...
я їх до неба не віддаю
синці від пальців на пердпліччі
на стінах чорними "ще люблю"
на землю снігом спадає небо
шукають руки твого тепла
бери що хочеш...мені не треба
згорю як свічка...аби до тла
самій не страшно...самій болить
і сильно тисне свобода волі
тобі б відчути це хоч на мить
клянуся небом...ти б збожеволів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013
Бажання Сонця розбивалося об осінь
Під светри лізли холод і думки
Вітер шмагав розпущене волосся
Перегортав пожовклі сторінки
На лавках в парку щастя не сиділо
Люди ховались в панцирі квартир
Страждали тим що завтра понеділок
В кожній душі свій власний монастир
Лист за листком спадали попід ноги
Осінній смуток з краплями дощу
І я стою...сама серед дороги
Під мокрим небом ночі...і мовчу
Згадати все не вистачить терпіння
Очі намокли...байдуже...дощі
Сама-самісінька промерзла і осіння
Я в осінь кутаюсь...а люди у плащі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364508
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2012
Сліди заливає дощем розмітає циклонами
Місто снів чи гріхів несвідомо у собі топить
І ніхто нам у спини зі сміхом не скаже "он вони
Ті що люблять і мріють"...нас нема вже немає досить
Полірує вітрами дзеркала у твоїх очах
Скоро снігом накриє і ніхто не зуміє зігріти
Я не буду лишатись крильми на твоїх плечах
І забуду банально і вічно тебе любити
Мої сонця не стоплять на твоїх словах крижини
То для чого я буду чекати чогось дарма
В місті снів чи гріхів загубилися дві людини
Між якими тепер за дощем навіть слів нема
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359604
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 24.08.2012
писатиму тобі листи
на неформатних аркушах
незнайомець в темно-синьому пальто
я знаю де ти живеш
я слідкую за тобою
в тебе в дворі гліцинії
я бачила як ти куриш
на веранді
вигулюєш собаку невідомої мені породи
повертаєшся з магазину
чому ти не забираєш пошту?
тобі добре і без цього
або тобі безнадійно погано
листи -не-вірші
в шухляду я їх не писатиму
цікаво
чи думає поштар що я божевільна
байдуже...ти все одно коли небуть
прочитаєш їх всі
а я поки що заглядатиму в вікна
твоїх світлих самотніх кімнат
ти живеш сам
ти прокидаєшся о сьомій
я слідкую за тобою
я знаю де ти живеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356811
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 12.08.2012