| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
(А. Адан, балет "Жизель", II акт)
Уж стелется полночь над кладбищем старым,
И царственно благоухают ирисы.
С последним, двенадцатым гулким ударом
К безумному танцу выходят виллисы.
Когда-то они, как и вы все, любили...
Невесты Луны и посланницы Ночи.
Но каждой из них суждено быть в могиле,
Где давит земля, и где холодно очень.
Невесты погибшие жаждут отмщенья,
Кружатся по ветру, земли не касаясь.
О, путник! Тебе не видать их прощенья,
Коль в час неурочный застанешь их танец.
Трепещет от страха и холода нежный
Цветок одичавшей кладбищенской розы.
Сгустился туман, и сей бал белоснежный
Всё мчится в убийственном апофеозе.
На кладбище старом конец светлой сказке.
Там призрачных дев начинаются пляски.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480190
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 17.02.2014
То ли муза рыдает, а может быть, чья-то душа
В бархат ночи роняет свои серебристые слёзы.
Темнота за окном. Вам недолго страдать. Чуть дыша,
Вы прощаетесь с жизнью в начале своей "Лакримозы"
Ангел ждёт у двери. Подошёл уж назначенный срок.
Ваш безжизненный лик освещается бледной Луной.
И беззвучно шагнула навеки душа за порог...
Боже! Боже! Даруй в небесах ему вечный покой!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464354
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.12.2013
Убей меня и снова воскреси!
В восторге задыхается Земля.
Прерывисто забилось сердце - си.
Встречает небо твою душу - ля.
Диез? Бекар? Пожалуй, нет. Бемоль.
Пока ещё жива моя строфа,
Здесь будут слёзы-песни литься - соль.
Глаза, как солнце на восходе - фа.
Неумолимый трепет в дар прими,
О Свет и Тень! О, небо на заре!
Создание Луны полночной - ми.
Молчание в двух первых тактах - ре.
Разрушенное звуками гнездо,
Несказанные фразы так легки...
Забыто всё. И жизнь забыта - до.
Воспел мой вздох изящество руки...
Поставить здесь две тактовых черты
Или продолжить? Лишь тебе решать.
Прости, Маэстро, нынче я на "ты".
Бескрылым в небе тяжело дышать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464353
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.12.2013
Думок було багато в голові,
Вони сплелись у дещо амфотерне.
А що із ними діяти мені?
Назад уже ніхто їх не поверне.
Не можу їх привести до ладу.
Вони, як птахи вільні, відлітають.
Із них так важко обирать одну,
Її неначе інші затуляють.
Та раптом засвітилася одна
Ясним вогнем солодкої надії,
І я кидаю все. Пишу листа,
Тільки не словом – нотами дрібними.
Я розкажу про те, як зорі сяють,
Як радісно співа душа в мені.
Я розкажу, як хороше буває,
Коли сади біліють навесні.
Лиш не питайте ви, кому пишу,
Бо я сама цього іще не знаю.
Словами я нічого не скажу,
Тож всі думки у музику вкладаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011
Годинника настінного биття
Хвилини відраховує життя.
Усі спішать. А час собі іде
І за собою людство все веде.
Годинник можеш легко зупинить,
А час вже не зупиниш ні на мить.
Чим далі, то все швидше його плин,
Все менше там, попереду, хвилин.
Усі разом до вічності ідем,
За роком – рік, за дниною – ще день.
А вічність – то є пекло й небеса.
Куди іти – вирішуєш ти сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011
Тендітна свічка тихо догасала,
Освітлюючи простір навкруги,
Душа митця як вогник трепетала,
У музику складалися думки.
Усе навкруг зненацька зазвучало,
І ноти у мелодію плелись.
Лише свіча горіла і мовчала
В той час, коли злітали звуки ввись.
Супутниця митців століть минулих,
Що знає так багато таємниць,
Лиш вогником тихенько колихнула,
І посміхнулась до ясних зірниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2011
Виросла калина та й біля криниці,
Та пила із неї чистую водицю.
Червонії грона на воду схиляла,
Над нею у небі пташки щебетали.
Оселивсь у гіллі дзвінкий соловейко,
Уночі виводив він пісні гарненькі.
Пташку у гніздечку калина гойдала,
У зеленім листі гніздечко сховала.
Восени калина тяжко зажурилась,
Поскидала листя, в самоті лишилась.
Соловейко милий більше не співає,
У краї далекі знову відлітає.
А узимку вкрилась білими снігами,
Ягоди червоні розцвіли вогнями.
Прилетять синички, ягоди зривають,
Сядуть на калину, та й пісень співають.
Як весна настане – сонце заясніє,
Пісенька пташина зимоньку розвіє.
А калина знову враз бруньки розкриє,
Листячком новеньким вся зазеленіє.
Вкриється невдовзі пишним білим цвітом,
Пісня солов’їна полетить над світом.
Проліта над лугом зграйка галаслива,
І стоїть калина, як колись, щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2011
Сонце небо давно покинуло,
Срібний місяць зійшов угорі,
Думи-мрії мої полинули
У далекі прекрасні краї.
Вкрилось чорними оксамитами
Синє небо і хмарки ясні,
Пані Ніч стільки зір розкидала,
Як перлин на морському дні.
Кришталево так зорі шепчуть,
Їх холодних пісень мільйон…
На душі мені стало легше,
Бо зімкнув мої очі сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011
Над горами минали літні ночі,
У лузі квіти спали мирним сном,
Все кліпали у небі зорі-очі,
Дрімав сріблястий місяць за вікном.
В одну із тих ночей ясних, улітку,
Упала з неба зіронька одна,
Перетворилась на маленьку квітку,
Що нині серед гір і скель зроста.
О білосніжна квітко едельвейс!
На скелі неприступній ти цвітеш,
Здіймаючи пелюстки до небес
Зорі ясної сяйво ти несеш.
Ти символом моєї мрії стала,
І вірю я, що збудеться вона.
Зростай тепер, як і колись зростала,
В тобі сховалась сила немала!
Тримайся, едельвейс, міцним корінням,
Тебе висока скеля захистить.
Мов зірочка, своїм ясним промінням,
До мрії шлях ти зможеш освітить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011
В той час, коли до нас на крилах мчить
Із журавлями світлая весна,
Я музикою стану, що звучить
У яснім небі, в сонця промінцях.
Полину, наче пташка, через світ,
Луною озвуся у серцях,
Із вітром обійму білий цвіт,
І колоски пшениці у полях.
З рікою я далеко попливу,
На мить спинюся серед квітів й трав,
Мелодією ліс я огорну,
Щоб він так тяжко й сумно не зітхав,
З любов’ю посміхнуся до Землі,
Попрошу соловейка заспівать,
Здіймуся ввись – й розтану ув імлі…
Лиш срібні зорі в небі задзвенять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Росу вечірні трави п’ють,
Поволі небо догасає,
В небесні дзвони зорі б’ють,
Сад біля хати засинає.
Поглянь на небо – у вогні
За обрій хмари відповзають.
Сріблястий місяць угорі
На цілу нічку залишають.
Заснули теплі вітерці,
В калині соловей співає,
І пустотливі промінці
На землю зорі розкидають.
Поблискують серед квіток,
Мов колискової співають...
Наслухавшись нічних казок
У річці хвилі засинають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Іду я гаєм, сонечко сія,
І теплий вітерець гілля гойдає,
Назустріч усміхнулася весна,
І все навкруг поволі оживає.
Щебечуть десь пташки удалині,
Немов сама весна мені співала.
Я музику почула в тишині,
Що просто із моїх думок лунала.
Її я чула в шумі вітерця,
Її ріка на хвилях колихала,
Їй не було ні краю, ні кінця,
Її в гаю пташки переспівали.
Цей хор нам не почути серед міст,
Ця музика лунає у лісах.
Дзвінкоголосий соловей – соліст,
А диригент – прекрасная весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2011
У класі залунав етюд,
Фортепіано мов співає.
За нотами хвилини йдуть,
А їх ніхто не помічає.
Там звуки розсипались так,
Неначе кришталеві кулі
Блищали в сонця промінцях,
Спадали по клавіатурі.
Мов заворожені усі.
Серця, що тихо тріпотали,
Навіки віддались красі,
Із нею в унісон співали.
Здавалось, завжди буде так,
Але мелодія скінчилась.
Лише відлуння доліта,
А ноти в серці залишились.
Хвилина щастя незбагненна!
Іще б хоч раз її відчути…
Ми слухали етюд Шопена.
Цю мить ніколи не забути.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2011
Коли на землю впала темна нічка,
Що все сховала від моїх очей,
Зашепотіли верби біля річки,
Затьохкав серед гаю соловей.
Співає, плаче, тяжко так зітхає,
Аж серце полонили ці пісні.
І зорі в чистім небі замовкають,
Коли лунають трелі голосні.
Співець мій любий, заспівай-но пісню
Про диво-край, що сповнений краси
По саме небо. Про чарівну квітку,
Що світить, наче сонце на землі.
І мовив соловейко: «Я не знаю
Прекраснішого краю на землі,
Ніж Україна, що її кохаю
Сильніше, за всі дива чарівні.
І бачив квіти я різноманітні,
Та жодна з них не гріє душу так,
Як рідний сонях, милий і привітний,
Що сонце проводжає у полях».
І знову лине понад гаєм пісня
Про Україну рідную мою,
Про синє небо, і лани широкі,
Про те, як сильно я її люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2011
Бринить прозоре джерело,
Відчувши весняне тепло.
Воно не стомиться, о ні!
Назустріч сонцю і весні!
І напуває сонний гай,
І зеленіє рідний край.
А джерело собі спішить,
І ліс услід йому шумить.
Чекає бистрая ріка
Води весняного струмка.
Сама біжить, де сотні рік
Злились в один швидкий потік.
Життя – це також джерело.
І не зупиниться воно,
Поки небесная ріка
Не забере води струмка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2011
Сонце стрічки розгубило,
Промінці не підв’язало.
Цілий день воно світило,
Все навкруг яскравим стало.
Впали стрічки на травицю –
Там квітки порозцвітали,
Й різнобарвне коромисло
Над лугами засіяло.
Те чарівне коромисло
Просто райдугою зветься.
В небі, там де хмари мріють,
Пісня жайворонка ллється.
Сім є стрічок у веселці,
Сім нот в пісеньці пташиній.
Я милуюся красою,
Що цвіте під небом синім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2011
Колись давно учені всі шукали
Той рух, щоб не було йому кінця.
За пошуком вони й не помічали,
Що б’ються біля них завжди серця.
Весь час проектували механізми,
І помилялись, креслили все знов.
А в той же час сердець людських мелізми
Оспівували щастя і любов.
А серце не змовка ні на хвилину,
Без нього закінчилося б життя.
Бо кожен день, і кожную хвилину –
Все відрахує серденька биття.
Коли зустрілись серця два коханих,
І разом вже ступають під вінець,
Тоді у їхнім домі залунає
Поліритмія двох людських сердець.
А потім третє серденько заб’ється,
Що тихо спить у мами на руках.
І татові, і мамі посміхнеться
З дитячим щастям у ясних очах.
Отак і б’ються ті серця навіки,
Одне змовкає – інше забринить.
Поки течуть життів бурхливі ріки,
То серце не замовкне ні на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2011
В моїй душі бринять чарівні струни.
Дзвінкі вони і дивно-голосні.
Я звуки їх ніколи не забуду,
Бо це найкращі є пісні.
А перша – то є ненька-Україна,
Бо саме тут з’явилась я на світ,
І тільки тут пишається калина
Хитаючи на гронах білий цвіт.
Лиш тут так соловейко заспіває,
Що аж від пісні серце защемить,
І понад лугом, понад тихим гаєм
Мелодія чарівна полетить.
Бринить і друга – то несхитна віра
В Творця життя, і неба, і землі.
Він з нами поруч кожную хвилину,
І долі наші у Його руці.
Струна ще й третя – музика прекрасна.
Вона ясніша, ніж з небес зоря.
Із нею разом віднайду я щастя,
Крокую з нею стежкою життя.
Струна четверта – то крилата мрія.
До Австрії веде мене вона.
Летить туди душа моя незрима,
Допоки пісня радісна луна.
Хай музики сія зоря незгасна,
Хай голос мій над Віднем задзвенить,
Нехай почує світ увесь прекрасний,
Як палко моє серденько горить!
Нехай почує рідна Україна,
Як заспівала я на тій землі,
І серед віт червоної калини
Затьохкають зі мною солов’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
Шумлять ліси, пташки щебечуть,
Над плесом лебеді летять,
До обрію підкрався вечір,
А гори, як завжди, мовчать.
Про що задумались високі?
Чи, може, слухають собі,
Як ген волошки синьоокі
Підспівують озер воді?
Як стануть пташки замовкати,
Я підійду до мудрих гір.
Ми разом будемо мовчати
Про все на світі в світлі зір.
Відкриють, може, таємницю,
Що так ховають у собі,
А потім з чистої криниці
Дадуть напитися води.
Знов зблідне місяць світлолиций,
Настане день новий для всіх.
Я знаю гір всі таємниці.
Про що ж іще спитати в них?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
Промиготіла блискавка у небі,
Мов помах диригентської руки,
Гіллям тривожно захитали верби,
Поглянувши у дзеркало ріки.
Ударив грім в свої гучні литаври,
Акордом першим дощ на землю впав,
І розтеклись струмки, як струни арфи,
Що зазвучали тихо серед трав.
Звук флейти народився серед квітів,
Віолончеллю загули джмелі,
Веселики у небі засурмили,
Вертаючись до рідної землі.
Усе звучить так дивно, гармонійно,
Акорди звідусіль пливуть гучні,
Але поволі стихли, залишивши
Краплини на прозорому вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2011
Найвище із мистецтв усіх,
Небес прекрасна таємниця!
Ти шлях є до сердець людських,
І мого серця ти цариця.
Живуть тобою ясні зорі,
Що нам співають уночі,
Ти линеш навіть в шумі моря,
І в тихім шепоті свічі.
Дощ вдарить по клавіатурі
Зеленолистій у лісах.
Новим рядком у партитурі
Запишеться життєвий шлях.
Тобі вклонюся до землі!
І сили більшої немає,
Ніж та, що душу відчиняє,
І сяє у життєвій тьмі.
Хоч іскру світла дай мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2011
Що це сталося раптом зі мною?
Таємниче шумить темний ліс…
Я почула симфонії звуки,
І не можу вже втримати сліз…
Що душу так бентежить?
О, дивне почуття!
Не знаю я…
Ця ріка, така чиста й бурхлива,
Захопила мене у свій плин,
І пливу я із нею, щаслива.
Не забути мені цих хвилин!
Глибока й незбагненна
Мелодія життя,
Симфонія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2011
Малює дощ таку сумну картину:
Похнюплені дерева всі стоять,
Сльозами краплі на гіллі блищать,
Оплакуючи цю осінню днину.
І не танцює жовте листя вальс,
Печальне, мокре на землі лежить.
Стомився вітер, десь у хмарах спить.
Мабуть, настав природи декаданс.
Та ні! Ще гляне сонце золоте
На землю сонну, на красу змарнілу,
Ще усміхнеться нам ясне світило,
Багряне листя ніби розцвіте.
Не втратить вітерець тоді нагоди –
Знов листя закружляє у танку,
Мов квіти у барвистому вінку.
Завершиться осінній бал природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2011
Гармонію в переливах акордів
Творив він завжди, все своє життя,
Всі почуття – і радощі, й тривоги –
У музиці зберіг для майбуття.
Як промінь сонця зігріває землю,
Так гріє його музика серця,
І світом, мов птахи дивоголосі,
Мелодії небесні ще летять.
Але...Занадто рано обірвалась
Його життя така тонка струна…
В зимову ніч над Раухенштейнгассе
Зірвалася з небес ясна зоря.
Похмурий дзвін у Віденськім соборі.
Болить душа. І сльози на очах.
І серце розрива безмежне горе…
Чому ж так рано він пішов з життя?
Мовчало небо, сонце заховалось,
І сутінки всю землю обняли.
А я стояла, дивлячись на зорі,
І сльози по щоках моїх текли.
Роки минають…Музика безсмертна
Залишиться із нами назавжди,
І все, що у житті є найсвітліше,
В симфоніях можливо віднайти.
Знов білим снігом, мов сльозами неба,
Покрилася холодна вся земля,
І тихо плаче янгол скам’янілий,
Припавши до плити з його ім’ям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011
Стоїть костьол на Замковій горі,
Розповіда трояндові казки.
Над Россю сяють ліхтарів вогні,
Немов намиста золоті разки.
Мереживом сріблястим місяць вкрив
Все місто наше – вулиці, алеї.
І у прозорім спокої вітрів
Спить Біла Церква, й небеса над нею.
Витає мрія десь у вишині.
Чия вона? Того ніхто не знає.
Наснися, моя мрієнько, й мені,
Хоч на хвилинку, бо уже світає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2011