| Сторінки (3/231): | « | 1 2 3 | » |
Раз увечері пізненько на краю села
Стріла Женьку я пліткарку,що із лісу йшла.
Мені б треба було мовчки йти собі до хати,
Та цікавість поборола, треба ж усе знати.
За годину все на світі вона розказала:
Хто з ким спить,хто розлучився,кого смерть забрала,
Хто з сусідів п’є горілку,хто їсть хліб,хто сало…
Не помітили ми з нею,коли темно стало.
Раптом в Женьки за плечима гілля захиталось –
І із лісу,мов із пекла, роги показались.
В мене руки затрусились, підкосились ноги,
Я упала на коліна – і молюся Богу.
Женька глянула на ліс і заверещала,
І немов чурбан із брички,коло мене впала..
–Це нам кара, –кажу Женьці, –гріх же пліткувати,
В муках будемо з тобою ми ось тут вмирати.
Лежимо удвох в пилюці ,зажмуривши очі,
Ніхто з нас в цю ніч осінню вмирати не хоче.
Трясемося з переляку, цокотим зубами,
А те чудо пелехате вже стоїть над нами.
Важко дихає,лоскоче,в лице вітром дме,
Потім Женьку облизало і сказало «Ме-е-е!»
Я відкрила одне око – і зареготала:
–Та це ж її коза Мілка так нас налякала!
Женька теж прийшла до тями й тихо прошептала:
-Так я ж її, проклятущу, цілий день шукала.
Ми зірвалися на ноги,Мілку цілували,
І з тих пір уже ніколи більш не пліткували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2017
Куди пливеш ти,човне України,
Не маючи ні весел,ні вітрил?
Де берег твій омріяний,єдиний,
Дістатись до якого бракне сил?
Навколо тебе валуни і брили,
Між ними ти,як молоде ягня.
Тобі б розправити свої вітрила,
Та всі зламались,інших – ще нема.
Ледь жеврієш ти в морі неозорім,
Що піниться,шумує і бурлить
Й готове розтрощити навіть гори,
Тебе ,як тріску,в піні потопить.
А на кормі твоїй є темні сили,
Які гальмують рух твій уперед,
Бо їх життя і зараз є щасливим,
Таким солодким,як травневий мед.
Та вірю я,що випливти зумієш,
Цей безлад подолавши і в собі,
Здійсниш колись свою щасливу мрію
І сонце усміхнеться і тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2017
Раз зібралися у лісі звірі на нараду,
Щоб обрати депутата у Верховну раду.
Сперечалися,сварились мало не півдня,
Але всіх перекричала молода свиня:
Скільки можна тут без діла отак верещати?
Найдостойнішого з нас слід туди обрати.
Всі ви тут не без гріха,вам м’ясця б урвати,
Так що кращого ніж я, нема кандидата.
–Нехай так,–гукнули звірі,ось тобі наказ:
Жити хочемо ми в мирі нині й повсякчас.
Щоб ніхто не зазіхав тут більше на чуже,
Захищати права наші просимо тебе.
-Справедливі ці вимоги,-хрюкнула свиня,
Тепер матиму я змогу вам служить щодня.
Буде в вас житло і їжа,буде мир і спокій.
Рай земний для вас настане через кілька років.
Як усілась та свиня в Раді до корита,
Стало ясно всім: вона – дуже плодовита,
Бо тепер у всіх лісах і,навіть, в гайочках
Панувати сміло стали сини її й дочки.
Виривали із корінням всі дуби й ялини,
Позагадили навіки лісові стежини.
Хрюкотіли на весь ліс,не давали спати,
Та від кари тих нахаб захищала мати.
Запливли вже шаром жиру її вуха й очі,
Про безчинства, грабежі й слухати не хоче.
Зате в Раді виступає свинка без кінця,
І нема за справедливість кращого борця .
Критикує вже ведмедя,вовка й руду лиску
І таку вже силу має,що ніхто й не пискне.
Вона виграє тепер будь-які дебати,
Так що знову може йти сміло в депутати.
Отаке бува частенько і поміж людей,
Обирають вони в Раду ось таких свиней.
Потім чухають всі лоба: – Як же жити нам?,
Але знову перевагу надають словам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Я любов до Вітчизни не міряю гречкою,
Ні купюрами тими,що маю в руках.
Не захоплююсь зроду «святими овечками»,
Які люблять народ свій лише на словах.
Мені золото променем сиплеться з неба,
А смарагди росою спадають до ніг.
У багатстві такім відчуваю потребу,
Лиш виходжу уранці за рідний поріг.
Тут рубіни й сапфіри, блискучі алмази-
Все дарує мені наш заквітчаний край.
На полях,у лісах і в степах диво- стрази,
Скільки хочеш в душевну скарбницю збирай.
Саме ці «камінці» найдорожчі у світі,
Тільки треба усім нам колись зрозуміть:
З діамантами згинуть «овечки» всі ситі,
А Вітчизну свою треба просто любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2017
В Водохрещу до ріки,мабуть, вже вдесяте
Ми із кумом подалися «помочити п’яти».
Але дійство це святе модним стало нині,
Тож народу тут зібралось більш,як в магазині.
І свої тут,і чужі,діти і мамаші.
Бачу: кралі дві стоять,видно,що не наші.
В модних шубках хутряних здалеку примітні,
Наче квіточки ясні,що в снігу розквітли.
Я швиденько до води,пірнув аж три рази,
Бачу, кум вже коло них. От уже зараза!
Ми ж домовились про лазню,пиво і шашлик
А тепер усим цим планам,бачу вже,гаплик.
Ну а він,як той павич, хвіст свій розпускає,
Біля цих чужих дівиць м’язами аж грає.
А дівульки і собі шубки поскидали-
Від видовища такого люди ледь не впали.
Сам священник аж присів,з ляку поточився,
І в холодну ту купівлю ледве не звалився.
Бо народ тут ще не бачив такого наряду:
Дві мотузки на дівках,спереду і ззаду.
Ті дівиці,як левиці, тягнуть кума в воду,
А на березі регоче сотні дві народу.
Тут вже й в кума спрацювала гальмівна пружина,
Не дай,Боже,про це взнає від когось дружина!
І почав він вириватись із обіймів клятих,
Та із річки так втікав,аж блищали п’яти.
А удома без води жінка посвятила:
Перебила на спині новесенькі вила.
Та і я до кума теж претензії маю:
Замість лазні і пивка випив склянку чаю.
Так зате тепер у нього ім’я стало нове.
У селі всі так і кличуть: «Привіт,Казанова!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
Лижний спорт не для слабких,знають це і діти.
Але вмовив мене кум в Буковель летіти.
Й не біда,що ми із ним зроду лиж не мали,
Побувати у Карпатах давно планували.
Вже на місці ми купили «Калганівки» кварту,
Поселились у готелі й граємо у карти.
-А давай,-говорить кум,-будем так змагатись:
Хто програє,першим буде із гори спускатись.
Допили ми «Калганівку», полягали спати,
А вже вранці своє слово мусив кум тримати.
Я не знаю,як він зліз на слизьку вершину,
Але я це не забуду,мабуть,аж до згину.
В голові моїй,як рій, все гуде, стрибає.
А от кум мій молодець,похмілля не знає.
Я ледь лізу догори, він вже- вниз стрілою.
Пролетів так метрів двадцять і щез за горою.
Я ж у руки лижі взяв, послав усе к бісу,
Навпростець у свій готель почвалав я лісом.
Сніг іскриться,промениться, цінькають синиці.
Йду-повзу, аж раптом зирк: кум мій на ялиці.
Лижі,наче парашут,зігнуті дугою,
І мій кум висить на них униз головою.
Це видовище мене дуже насмішило,
Я кричу:-Ти як отам опинивсь,чудило?
Але він ні пари з вуст,немов лялька з вати,
Довелося МНС йому викликати.
Визволяли мого кума цілих сім годин,
А він став посеред лісу,як поважний чин,
І говорить: -Це для мене був хороший тест,
От тепер майнемо,куме,аж на Еверест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2017
Я звик давно вже жити сам,
І кум про це теж знає.
Але чомусь він різних дам
Завжди мені шукає.
У нього логіка своя,
Для мене неприйнятна.
Він твердить,що без жінки я,
Неначе дуб без дятла.
На вигляд, -каже, -ти міцний,
Та погляд не іскриться.
У тебе він якийсь сумний,
Давно пора жениться.
-Що з дубом ти мене зрівняв,-
Кажу,- приємно, дуже.
Але щоб хтось мене довбав,
То вибач мені,друже.
Вже вкотре я кажу тобі,
І в цьому саме суть:
-Я одружуся лиш тоді,
Як дятлів розберуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Вже скінчилися в полі жнива.
Літо швидко минуло,а значить
Тепер,мабуть,настала найтяжча пора:
Сіять зерна у душі дитячі.
То ж плекайте його у серцях,
Вболівайте за кожну дитину.
І хай слово на ваших чарівних вустах
Проросте у найтяжчу хвилину.
Приспів
Раз судилося вам, дорогі вчителі,
Ясним полум'ям всюди горіти,
І тепло віддавать дітворі-
Недарма живете ви на світі.
Хай спливають літа без журби,
Бо учитель повік не старіє.
Відшукати безцінні духовні скарби
Своїм дітям він завжди зуміє.
і полинуть вони в невідомі краї,
І зміцніють,зростуть їхні крила,
Бо дорогу в життя їм дають вчителі,
А вони-їх надія і сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Стільки різних телешоу,як того барвінку,
Що вже й я рішив на тиждень поміняти жінку.
Клавка в мене роботяща,та нема в ній шарму.
Може,пришлють молодичку мені якусь гарну.
Жінка довго не пручалась,подалася з хати,
А я іншу з нетерпінням став собі чекати.
По обіді коло двору спинилась машина.
Звідти вийшла така цяця,не те,що дружина.
Наче справжня кінозірка,очі,як маслини,
Довгі нігті в розмальовках,стан, як в тополини.
А як погляд мій упав на підбори в ботах-
Зрозумів, на кому буде Клавкина робота.
Вранці свині ,як скажені,стали верещати,
А я каву їй у ліжко мусив подавати.
Кури бігали в городі,гуси глеготали,
Ще й сусіди навіжені з мене реготали.
Я ж мовчав і цю наругу мовчки вже щодня терпів,
Навіть нашу буйну Лиску тричі на день сам доїв.
Лиш не було в мене часу їжу готувати.
Як могла моя дружина скрізь завжди встигати?
Було встану,запах їжі ніздрі вже лоскоче,
А нова моя дружина варити не хоче.
Вона,бачте, на дієті,їсть собі салати,
А що я так можу вмерти-їй на це начхати.
Тож лежить собі в садочку,книжечку читає,
Чи Рябка на повідочок- і селом гуляє.
А я бігаю,сердешний,ніколи й присісти,
В животі гурчить,як в бочці,та нічого їсти.
А скажи я оцій дамі хоча б одне слово,
Вона б ручкою махнула-і бувай здоровий.
Що було б тоді зі мною,важко уявити,
Не дали б мені сусіди тут спокійно жити..
А в кінці іще й питає: « Щось змінити хочеш ти?»
Що тут скажеш,як із дому повтікали і коти.
Я й промовив: «Все прекрасно!»,-уцк44к4покривив душею,
Бо хотів я розпрощатись якнайшвидше з нею.
Та на цьому не скінчилось.Як дружина прибула,
То неначе у цій хаті вона зроду не жила.
Встане вранці, вип’є кави та й біжить на грядки.
Ви гадаєте сапати? Ні,робить зарядку.
А Рябко хвостом вже вертить і аж рветься з двору.
Ой,набрався я,нещасний,наче бліх,позору.
Усі звички тепер в Клавки,як в тієї дами.
Ось що роблять телешоу з нашими жінками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016
Вже півроку мене,куме,мучить це питання:
А до нас з тобою дійде Є-декларування?
Я хоча й не програміст,але для порядку
Зміг би й сам ввести в систему усі свої статки.
Кум замислився і каже:-Кому треба той твій звіт,
Як у тебе стара хата і облізлий кіт?
Хоча стій,а цей комп’ютер як ти зміг придбати?
Щось не вписується він у твою зарплату.
-Не чіпляйся,це ж дарунок від сина Микити.
Я ж тобі про це казав,-мовив кум сердито.
-Все законно?Точно кажеш?Є на це бумажка?
Довести,що це дарунок,буде тобі важко.
Як не хочеш із законом ти проблеми мати,
Все роби,мій любий друже,так,як депутати.
І,повір, декларування ввели неспроста:
Поки є ще трохи часу-реєструй все на кота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2016
Добрий день,мій любий куме!
Ось сиджу й гадаю думу:
Як я міг прорахуватись,
В Трускавець нині податись?
Пити цю гидку «Нафтусю»,
Солонющу цю «Марусю»,
Щоб пісок із себе гнати,
Та за домом сумувати.
В тебе,друже,ювілей,
Всі кричать: «Давай,налєй!
Як згадаю цю картину-
Не встигаю ковтать слину.
Бо мені дають щоранку
Дрібно мелену вівсянку.
Скоро ,мушу я сказати,
Як той кінь почну іржати.
У їдальні тут дієта,
З моркви зліплені котлети,
Запіканка із шпинату,
А м’ясця нема й по блату.
А мені хоча б з гомілки
Під винце або горілку,
Або кухлик малий пива.
Я б такий би був щасливий!
Але тут таке не вдасться:
Кров беруть із вени й з пальця.
Алкоголю- ні краплини,
Стежать гірше,ніж дружина.
Я вже,куме,так охляв-
Ти б мене вже й не впізнав.
Скажу так я по секрету:
Я б жінкам,що на дієтах
Роздавав би ордени.
Ох,і мужні всі вони!
Їх тут голод не діймає,
Все сміються і співають.
І що схудли такі раді,
Мов дитина на параді.
А як я вернуся в місто,
Буду їсти,їсти,їсти.
І найбільше буде свято,
Де їди буде багато.
Полікуєм всі болячки,
Приховай лише заначку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
(Присвячую всім колегам-вчителям)
Якщо пенсії діждуся,навіть не згадаю
Про роботу оцю кляту,яку зараз маю.
Про успішність і проценти,наради без ліку,
Різні творчі об’ єднання забуду навіки.
Не смалитиму комп’ютер до пізньої ночі.
Нехай згинуть шкільні сайти-берегтиму очі!
Різні форуми і блоги нехай завуч знає,
А мене з таким питанням більше не чіпає.
Позбираю усі чисто конспекти і плани
Й з задоволенням жбурну їх у помийну яму.
Геть забуду про проекти,тестування,ЗНО,
Жити буду,як всі грішні,спілкуванням і кіно.
Заблокую телефони,щоб не діставали,
Й на заміну вже до школи більш не викликали.
Адже знаю,нині діти небезпечні й грубі,
Спровокують,знімуть ролик-і ти вже в Ютубі.
Не шукатиму до ранку горе-ученицю,
Що із відома матусі стала молодиця.
Не ганятимусь за учнем десь поза кутками:
Нехай собі палить в школі і дома з батьками.
І ходити буду вільно шкільним коридором,
Не боятися,що зіб’ють,а це ж такий сором!
Посиджу собі в фейсбуці я замість педради
І заб’ю,як кажуть діти,на олімпіади.
Більш не буде мені сниться вночі планування,
Звіти,пропуски і форма,денне харчування.
Не проситиму в батьків я на ремонти гроші
І тоді для всіх на світі буду я хороша.
Не стоятиме директор в мене коло класу,
Буду мати скільки хочу я вільного часу.
Не кидатиму сім’ю я більш напризволяще,
І не мчатиму на курси за досвідом кращим.
А зберу своїх онуків й буду гратись з ними,
Бо з дітьми не було часу,я ж була з чужими.
Відпочину від конфліктів із дітьми й батьками.
І займуся я собою,жду цього роками.
І як справжній європеєць десь поїду у турне.
Ой,пробачте,захопилась,понесло кудись мене.
Не зібрала грошенят я навіть із зарплати,
А про пенсію мізерну нічого й казати.
Та не в грошах,друзі,щастя й це відомо добре вам,
А в очах дитячих ясних,які щиро вірять нам.
Тож професії у світі кращої немає,
Бо лиш нас,як сонце вранці,діти зустрічають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
Причепився до дружини ввечері Гаврило:
-Як же ти за двадцять років змінилася,мила!
Не такі літа вже в тебе,щоб так виглядати.
І хоч гірко тобі буде, мушу це сказати:
-Ти на жінку вже й не схожа,мов старезна вишня,
А колись же молодою була гарна й пишна!
І волосся було чорне, й губи,як малина,
А тепер худюща стала,наче та драбина.
Я й не думав,що так швидко молодість зів'яне.
Хто,скажи,на тебе нині,моя люба,гляне?
Жінка вислухала тихо,мовчки все, без крику,
Піднесла люстерко й каже: «Глянь на свою пику!
Де поділася чуприна,гарна і красива,
Або ті козацькі вуса,за які любила?
Чом лице твоє розбухло,мов погризли оси,
І чому ти вже не бачиш далі свого носа,
Що живіт висить у тебе по самі коліна.
А жінки на тебе зирять,наче на пінгвіна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Я за рівність народів і щире братання,
Бо порядних людей поважаю й люблю.
Та ненавиджу тих,хто запінившись зрання,
Ображає народ мій і мову мою.
У якій ще державі скажіть-но,панове,
Вам дозволять паплюжити те,що святе?
Ким ви будете там,як не вивчите мови,
Що для кожного з них,мов зерно золоте?
І для нас наша мова-це сонечко світле,
Мелодійна й прекрасна,мов спів солов’їв.
Україна до всіх завжди була привітна,
То ж цінуйте народ і культуру її!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681990
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2016
Не щастить чомусь Степану.(І таке буває.)
Тільки вийде за ворота- вже й біда чекає.
Раз хотів дістати грушу,пам’ятає й досі:
Жбурнув каменем у неї,а він хрясь по носі.
На рибалці зламав ногу,руку-на футболі,
Навіть ребра примудрився поламати в полі.
Каже,що схопив він зайця голими руками,
Та за вухами тварини не помітив ями.
А вже згодом кум питає :-Йдеш на полювання?
Для Степана-бідолахи це складне питання.
На дружину він кидає погляди несмілі.
Жінка шепче :-Та іди вже,вуха ж іще цілі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016
Моя теща давно каже,що колись мене приб’є,
А за що і сам не знаю,я ж кажу усе,як є.
Ось,наприклад,раз сказав їй:-Вам на вигляд шістдесят!
Звідки було мені знати,що їй тільки п’ятдесят?
Записав її на конкурс«Кращий голос на селі»,
А їй судді там сказали: «Так ревуть лиш бугаї!»
Що зі мною потім було,годі і казати,
Цілий день мене ганяла дрином навкруг хати.
А на ярмарку у місті захотілось їй торта.
Я кажу тихенько жінці: «Вона й так товста!»
Але теща все почула,хоча й глухувата-
То ж втікав я між рядами,аж блищали п’яти.
Якось ввечері питає:-Мені сукня до лиця?
Що я мусив їй сказати,як вона в ній,як вівця?
Я і видав чисту правду,бо брехати я не звик,
Так вона в мене жбурнула здоровенний черевик.
А взяли її на море,вона так згоріла,
Що страшними пухирями вкрилося все тіло.
А я чув колись,що оцтом треба все змастити,
І поверх м’яку тканину ніжно приложити.
Теща так там верещала,що збіглися люди,
А я,бідний,стояв,трясся:-Що зі мною буде?
Хотів їй добро зробити,а став винуватий.
От цікаво, після цього пустить мене в хату?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2016
Як із жінкою погризся я сьогодні зранку,
То дав собі тверде слово,що знайду коханку.
Вже набридло її примхи все життя терпіти,
То ж хоч раз стрибну у гречку,легше буде жити.
А вже ввечері пізненько я прийшов до дами,
І як тільки спалахнула іскра поміж нами,
Хтось у двері почав стукать.Жінка ледь не впала,
Бо сьогодні чоловіка додому не ждала.
Молодиця так злякалась,що стала тремтіти,
І не знала,бідолашна,куди б мене діти.
З переляку зі стіни килим свій зірвала
І мене як немовля те в нього замотала.
А постільки на це часу було мало в дами,
До стіни мене приперла догори ногами.
Як простояв я годину,в очах потемніло,
І моє ще спрагле тіло навік заніміло.
Від пилюки зразу в роті усе пересохло,
І кохання в моїм серці не родившись здохло.
Я прокляв усе на світі в ту страшну хвилину,
Клявся Богу,що ніколи не зраджу дружину.
Тільки б знову повернутись до рідної хати,
Бо за що отут сьогодні мушу я вмирати?
Наді мною моя жінка не знущалась зроду,
Хоч за тридцять років шлюбу не раз варив воду.
А ця собі з чоловіком вже цукерки хрума,
І мене з цього полону виручать не дума.
В неї й міль така ж нахабна,по мені все скаче,
Лізе в рота,в ніс і в вуха- я як чхну добряче.
Чоловік той зирк на килим:-А то хто там чхає?
Жінка сплеснула руками:-Та то міль літає!
Дядько виволік хутенько килим той з куточка,
А із нього я,сердешний,виваливсь,як з бочки.
В дядька пика покрасніла,мов об’ївсь квасолі:
-Зроду-віку ще не бачив я такої молі!
І побіг шукать мотузку,щоб ту міль зв’язати,
Я ж метеликом швиденько вилетів із хати.
І тепер на килими я алергію маю,
А коханок-інтриганок більше не шукаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Чоловік і жінка сіли на жорстку дієту,
Не їдять ні хліб,ні сало,ні смачні котлети.
А тут наче на біду мама завітала,
Привезла смачних ковбас ,холодцю та сала.
Просить все це скуштувати,а вони їй дружно:-Ні!
Ми порушимо дієту,ну хіба що уві сні.
Та лиш зірка заблищала,бо настав її вже час,
Тут вже жіночка і встала, поспішила до ковбас.
Сіла в темряві тихенько,світла не вмикає,
І ковбаску запашненьку швидко наминає.
Пощастило з чоловіком,він у неї міцно спить,
Його навіть із гармати серед ночі не збудить.
Тільки б мама не проснулась водички попити,
А його я дуже легко зможу обдурити.
Раптом їй здалось,що хтось пройшов крадькувато –
І запахло холодцем й хроном на всю хату.
Потім наче серед дня світло засіяло,
І розгублена матуся на порозі стала.
Чоловік ледь не зомлів,миска з рук упала,
А дружина під халат ковбасу сховала.
Мати дивиться на них,протирає очі:
-Що ви робите удвох тут посеред ночі?
І пробачте,дорогенькі,некоректність ви мою:
-Ви тут зараз справді їли чи то я із Вами сплю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2016
Йшов раз дядько із вечірки ввечері пізненько.
А тут дощ як уперіщить :-О,рідная ненько!
Ще ж додому так далеко,вимокнуть всі ноги!
Раптом зирк-аж «Запорожець» стоїть край дороги.
Дядько всівся на сидінні,відпочив,зігрівся,
Та й не думає собі,де ж водій подівся.
Глупа ніч –і враз авто само покотилось,
Бо якась страшна рука кермо покрутила.
Від побаченого в дядька зацокали зуби.
От сховався,так сховався,що ж зі мною буде?
Краще б нежить підхопив я чи скупався у багні,
А тепер,напевне,точно вже хана мені.
І якраз у цю хвилину рука двері смика:
-А ти що в машині робиш,безсоромна пико?
Як побачив неборака тут живу людину,
То від радості такої зрадів,як дитина.
Від страшного переляку не лишилось й сліду,
-А хіба ти сам не бачиш?Їду собі,їду.
Водій кліпає очима:-Я з тебе вгораю!
Ти дивися,він,бач,їде,а я рулю й пхаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
Кажуть люди,що приймак-нещасна людина,
Бо гризуть його удвох теща і дружина.
І якщо всі примхи жінки можна ще стерпіти,
То від тещі козакові нікуди подітись.
Все бурчить,то грошей мало,то з дружками пиво п’єш,
То куди дівалось сало?Чом без дозволу береш?
Там не стій,те не бери,ти його туди не клав,
Не стовбич тут,відійди,позбавляє всяких прав.
Завжди злюча,товстелезна,наче діжка з квасом,
А хизується що схожа вона з контрабасом.
Якось сп’яну вихваляла вона свою вроду,
То і жаби реготали,булькнувши у воду.
Та вона стосовно себе комплексів не має,
Тільки зятя привселюдно завжди обзиває.
Він мовчить, і, наче мишка, ходить по квартирі,
Бо у неї на додачу й кулаки,як гирі.
Є,звичайно,тещі добрі, ласкаві і гарні,
Є й такі, життя з якими гірше буцегарні.
То ж і бідний Никодим мусить все терпіти,
Бо не може на зарплату він житло купити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Стільки років гризла жінка свого чоловіка:
-І тюхтій ти,і нездара,й руки,як в каліки,
Он в сусіда купа грошей,а ще виграв у лото.
Із тобою,мій хороший,ну не жив би вже ніхто.
Але сталось таки диво,знайшов дядько десь мільйон
І прибіг такий щасливий,весь червоний,як піон.
Закричав з порога:- Лізо,я тепер багатий!
То ж збирай скоріш валізи,їду в Емірати.
Жінка з радості завмерла прямо серед хати:
-А який мені халатик із собою взяти?
Муж скривився,мов від редьки,крутнув головою:
-Хто сказав,що в цю країну їдеш ти зі мною?
Ти тепер відпочивай від свого невдахи,
Бо зі мною туди їде молоденька птаха.
Я тепер, сама вже бачиш, інший статус маю,
То ж тебе пробач,рідненька,більше не тримаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Два діди вели розмову
Про тяжке життя-буття,
Про вкраїнську нашу мову,
Не забруднену сміттям.
Один каже: «Наша мова
Із прадавніх ще часів
Така чиста,барвінкова,
Бо нема в ній матюків.
Адже ці слова огидні
Розповзлися,як жуки.
Багатьом вже стали рідні.
Їх вживають залюбки.
-Все це так,-напарник мовив,
Та скажу тобі,як брат:
Є вже й в нас лайливе слово-
І це слово-депутат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
До бабусі раз у раз діти приїжджали
І окрошку й свіжий квас дуже полюбляли.
А сьогодні ледь до рота ложку зять її підніс,
Закричав: «Яка гидота!Фу,ударило у ніс!»
Вже й дочка маха руками: «Що це,мамо,за бурда?
Ти знущаєшся над нами?У свиней така їда!
Мати зиркнула сердито: «Не вгодила? Тьху на вас!
Виллю зараз все в корито,а ви пийте голий квас.»
І уже через хвилину їв кабанчик той десерт.
Потім десь за півгодини розпочався там концерт.
Спершу хряк на стіни плигав,верещав на все село,
І ногами смішно дригав,поки видавив все скло.
Згодом гепнувся в корито,звівся знов на ноги,
І вже рилом протаранив до дверей дорогу.
Розірвав старе рядно,і,відчувши втому,
Хрюкнув тричі,як в кіно- і впав на солому.
Баба в крик: «Та що це з ним? Може,грип свинячий?
Так поводиться лиш Клим,як вип’є добряче.
Зять регоче: «Мине з часом ця хвороба кабана.
Ви ж в окрошку замість квасу долили,мабуть,вина?
Попіклуйтесь про похмілля,нехай йому грець,
Зваріть зараз якесь зілля,бо розтрощить він хлівець.
Та глядіть, уважні будьте,в світі трав багато,
Як дасте не ту ,що треба,рознесе ще й хату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Я до болі у серці люблю Україну,
Бо купаюсь в її неповторній красі.
Та молюся за щастя для неї щоднини,
Щоб у дружбі і мирі жили тут усі.
Я любов до землі відчуваю клітинами
Свого серця,що б’ється у мене в грудях.
І летить вона піснею понад долинами,
Наче в місячнім сяйві нескорений птах.
В нас до сонечка горнуться трави і квіти,
Мов до рідної неньки її немовля.
І радіють,тріпочуть листочки на вітах,
І пливуть-колосяться пшеничні поля.
Сірий жайвір дзвенить у небеснім просторі,
Розсипає довкола безцінний кришталь.
Виграє на світанку смарагдами море,
А зірки кличуть всіх у незвідану даль.
Я любов до землі залишаю онукам,
Найцінніший дарунок,що маю сама.
Щоб душа їх ніколи не знала розпуки,
А на рідній землі квітувала весна.
Хай рясніє плодами червона калина,
Не змовкають довіку в садах солов’ї.
І цвіте барвінково моя Україна,
Бо ріднішої в світі немає землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632928
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2016
Порося не може дядько вибрати на ринку.
Вже,мабуть,десяту зранку мацає він свинку.
Ця маленька,та худенька,та підсліпувата.
Дід сміється: «Вибираєш,наче депутата.
Хоча спільне щось між ними я і,справді,бачу,
Ти бери оце крикливе,дарма,що незряче.
Бач,ногами як дригає,рветься до корита.
Хоч мале,а добре знає,що буде там сите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015
Приніс якось дядько з поля півмішечка буряків.
Через день вже коло двору була купа слідаків.
Перерили все у хаті,зміряли корову,
Щоб знайти у її пузі базу доказову.
Зазирнули навіть в зуби,сфотографували-
І нещасного Миколу заарештували.
На суді він ледь не плакав: «Людоньки хороші!
Я ж украв три бурячини,а не купу грошей.
Суддя гримнула на нього: «У мене докази всі є:
Ось червоними зубами твоя Лиска щось жує.
А якщо ще врахувати розмір її тіла,
Років сім тобі слід дати,і,скажу,за діло.
Ти щось бовкнув тут про гроші,помовчав би краще,
Бо чим більші їх об’єми,тим знайти їх важче.
Хто тобі про це патякать дав у суді право?
Олігархів захищає законом держава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Коли старість підійшла,вирішив дід Льова
Перебратись до села і купить корову.
А постільки на худобі він не розумівся,
За порадою до свата ввечері поплівся.
У неділю рано-вранці зійшло сонце,наче шар.
Свати випили по чарці й подалися на базар.
Жінка вслід перехрестила й крикнула з-за рогу:
-Ви глядіть,щоб була тільна ,а ще круторога.
Сонце смалить мов скажене,сохне в роті слина,
Та на щастя по дорозі аж три магазина.
Там водичка,винце й пиво,а в кишені гривні.
Тож до ринку доплелися вони десь опівдні.
Обійшли його неспішно,швидше нема змоги.
Але геть усі корови,як на гріх,безрогі.
Спирт cкував уже добряче їм мізки і ноги,
Та всміхнулась їм удача: ось же круторога.
І за неї дядько править грошей небагато.
Сторгувались,заплатили й потягли до хати.
У дворі дружина Льови радо їх стрічає.
У руках дійниця нова,наче сніг сіяє.
Раптом жінка поточилась,за серце схопилась:
-Краще б ви у яр звалились чи смоли напились,
Або десь у лісосмузі вас ведмеді зжерли.
Ви навіщо,два придурки,бугая приперли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015
Шефа в місто на нараду
Зять збирається везти.
А тут теща стриб іззаду:
-Ану стій,куди це ти?
-У район я,по роботі,-
Зять тихенько промовля.
-Почекай,-говорить Мотя,-
Бо поїду з вами й я.
Зять скривився: -Знов в соломі,
Мов ягничка чи свиня?
Краще б ви сиділи вдома,
Місць,кажу я вам,-нема.
Теща гримнула на нього:
-Це вже справа не твоя,
Буду їхать я,як пані,
Чи,пробачте,як свиня.
Дивись краще на дорогу,
Щоб мене не розтрясло,
Бо получиш ти,їй Богу,
Як повернемось в село.
Зять промимрив, наче грішник:
-Ну й лежи там,як свиня.
Їдуть тихо,враз даїшник
Їх машину зупиня:
-Що у кузові у тебе?
Може вкрав яке теля?
Зять на те:-Клянуся небом,
Там справжнісінька змія.
Заповзла туди ще рано,
Як би викурить її?
Я прошу тебе з нагана
Ти по ній зараз смальни.
Як почула крізь солому
Теща ці страшні слова.
Так підскочила угору,
Аж знялася курява.
У інспектора від сміху
Затряслася голова.
-В мене теж таке,брат, лихо,
Анаконда є жива.
Я куплю тобі соломи
Аж під саму стелю.
Тільки вивези їх з дому
У якусь пустелю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015
Я любов до Вітчизни не міряю гречкою,
Ні купюрами тими,що маю в руці.
Не захоплююсь зроду «святими овечками»,
Що грабують народ і живуть,як у сні.
Я любов до землі відчуваю клітинами
Свого серця,що б’ється у мене в грудях.
Милуватися можу я днями й годинами,
Як злітає у небо натруджений птах.
Як до сонечка горнуться трави і квіти,
Прокидається вмита росою земля.
Як тріпоче листочок на вранішнім вітрі,
І пливуть-колосяться пшеничні поля.
Як говорять із вітром величнії гори,
Й солов’ї розсипають по лісу кришталь,
Як шумує і злиться запінене море,
І зірки кличуть нас у незвідану даль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015
А я живу на Україні
Серед ромашкових ланів,
Де всіх чарують і донині
Веселі співи солов’їв.
Де в небесах веселка сяє,
Сріблиться росами земля,
І навесні п'янким розмаєм
Квітують луки і поля.
А я живу на Україні,
Купаюсь в пахощах весни.
Тут простяглися гори сині
У царстві дивної краси.
Де за чудовим рясноцвітом
Зима мереживо сплете,
Де найрідніше в цілім світі
І небо,й сонце золоте.
А я живу на Україні.
Для мене- це свята земля.
І люди добрі тут і щирі,
Бо ми –нащадки Кобзаря.
Від нього в нас і дух,і сила,
Любов до волі і життя.
Він дарував надії крила
І світлу віру в майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
Брага піниться в бідоні.
Спирт,як зерно,визріва.
Бачить вже Барило Льоня
Самогончик гнать пора.
Тільки взяв він причандалля,
Наладнать процес хотів.
Раптом зирк-і біля бані
Він дільничого узрів.
Не самого,з понятими.
Он у хату вже іде.
Льоня хап бідон –і вилив.
Воду тряпкою гребе.
Страж порядку став у дверях,
Наче Бог у раю.
-Що це в тебе за потоп тут?,-
Я тебе питаю.
Льончик брагу витирає,
Аж спітніла шия:
-А ти сам хіба не знаєш?
Ось підлогу мию.
Страж на те:-Так ось заява,
Самогон ти продаєш.
Льоня в крик:-Та це ж підстава!
Ти цього не доведеш.
Тут скривились уже й свідки:
А чим в хаті в тебе тхне?
Льоня рже:-Так це ж у мене
Срєдство моюще таке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
У невірності підозри
Гнат дружині закидав.
Хоч підстав на те ніяких
Звичайнісінько, не мав.
З кожним днем все нахабніше
Він дружину обзивав
І огидними словами
Все частіше «посилав».
То ж одного разу жінки
Вдома так і не застав.
На столі лише записка:
-Я є там,куди послав.
І займаюсь тим,що в тебе
Було завжди на умі.
Не шукай мене,не треба.
Тут так хороше мені!
І повір,що "клята совість"
Мене зовсім не гризе.
Тільки жаль,що я раніше
Не послухалась тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
На весь двір волає баба,
Кличе на підмогу:
-Ой, рятуйте, псина ряба
Вкусила за ногу.
На той крик хазяїн двору
Вискочив із хати,
Упізнав сусідку Дору
І почав вмовляти:
-Ти пробач Рябка,прошу я
За цю ситуацію.
Але баба репетує:
Хочу компенсацію!
-Що ж,законна це вимога,
Нам же далі жити.
То вкуси й ти пса за ногу-
І будемо квити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Та ти,куме,підкаблучник,-
Мушу я тобі сказать.
-«Моя киця,мій лапунчик»,-
Став ти жінку називать.
-«Моя пташко,моя рибко,»
Так і сиплеш ці слівця.
Фу,дивитись навіть гидко.
Гордість де,скажи,твоя?
Підлабузник скривив пику:
-Це провина не моя!
І сказав так чоловіку:
Я забув її ім’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Сварить жінка волоцюгу,
Промовля сердито:
-Глянь на себе,ледарюго,
Як так можна жити?
Ходиш зранку коло хати,
Брудний,як свинюка.
Весь обірваний,патлатий,
Ще й трясуться руки.
Чом не дружиш з головою?
Живеш,як тварина.
Не виходиш із запою.
Що ти за людина?
Совість де твоя заснула?
Спить,мабуть,на смітнику?
Трохи згодом вже почула
Вона відповідь таку:
-Бачу я тебе цікавить
Геть усе моє життя,
Перш ніж ці питання ставить,
Принесла б краще пивця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2014
На небі,як буває,зустрілись дві душі.
Одна ішла до раю,а інша-в грішний світ.
Душа мала світилась,як квітка вогняна,
Бо щойно народилась ця дівчинка ясна.
А інша ледь зоріла,як в темряві роса.
То батька душа сміла зійшла на небеса.
Це ніжне янголятко він так давно чекав,
Та в битві ворог клятий життя в нього забрав.
На доню він дивився,і,звісно,лиш здаля,
І Господу молився: іди у світ маля.
Та будь щаслива,люба,мене не забувай.
А я з тобою буду.Люби свій рідний край.
За нього я загинув,за волю,за сім’ю,
І знай,моя дитино,що я тебе люблю
Як жаль,що я на руки тебе вже не візьму.
Яка страшна це мука!Ненавиджу війну!
Маля на мить спинилось і ручки простягло,
А він лише вклонився і щез,як не було.
У лузі коло гатки сріблилася роса,
То плакала за татком малесенька душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Про реформи у країні
Йде розмов багато.
Їх вже вкотре обіцяють
Всім нам кандидати.
Стільки партій і об’єднань
Між собою б’ються.
А мета,мабуть,одна в них:
До корита рвуться.
Я вже навіть розгубився,
Кого з них обрати.
За порадою звернувся
До діда Кіндрата.
Він,подумавши хвилину,
Чухнув свого лоба
І сказав:-У нас в країні
Це тяжка хвороба.
Оцим виборам без ліку
Ні кінця,ні краю.
Чим зарадити біді цій
Я і сам не знаю.
Мабуть,знову будуть граблі,
І від того гірко.
Ми отримаєм,як завжди
Від бублика дірку.
Бо вони всі зараз чемні,
Зовсім не пихаті.
А як сядуть знову в Раду,
Їм на нас начхати.
Всі обличчя нам знайомі,
Бо не раз вже там були.
Якби була моя воля-
Гнав би всіх під три чорти.
І жили б собі нівроку
Без цих реформаторів.
Через них вже 20 років
Живемо,як в кратері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Якщо пенсії діждуся, навіть не згадаю
Про роботу оцю кляту, яку нині маю.
Про успішність і проценти, наради без ліку,
Різні творчі об єднання забуду навіки.
Не смалитиму компьютер до пізньої ночі.
Нехай згинуть шкільні сайти- берегтиму очі.
Позбираю всі конспекти ,зошити і плани
Й з задоволенням жбурну їх у помийну яму.
Заблокую телефони, щоб не діставали,
Й на заміну вже до школи більш не викликали.
Бо ці дітки зараз дуже небезпечні й грубі.
Спровокують,знімуть ролик- і ти вже в Ютубі.
Не шукатиму до ранку горе-ученицю,
Що із відома матусі стала молодиця.
Як згадаю про перерви, то й досі здригаюсь,
Не витримують вже нерви, під стіни ховаюсь.
Відпочину від конфліктів Із дітьми й батьками,
І займуся я собою, ждав цього роками.
І як справжній європеєць десь майну я у турне. Ой,пробачте,захопився, понесло кудись мене.
Не зібрав я грошеняток навіть із зарплати.
А про пенсію мізерну нічого й казати.
Ви пробачте,що знічев'я, вам тут я всього наплів.
Просто хочеться,щоб більше цінували вчителів.
А професії,повірте, кращої немає,
Бо кого ще так щоранку діти зустрічають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014
Ми-Українці всі,не малороси.
Для нас принизливе таке ім’я.
Палають у вогні свіжі покоси
І стогне-плаче зранена земля.
Її,рідненьку, рвуть на шмаття
Ті,хто давно цього хотів.
Хіба ж так чинять любі браття?
Там гинуть кращі із синів.
Невже забули притчу ви про батька,
Що закликав до єдності синів?
Що саме в єдності і братстві
Ми недосяжні будем для катів.
Безвинно гинуть матері і діти,
Навкруг руїни,смерть і чорний дим.
То ж скільки ви ще будете терпіти?
Пора вже гнати ворога самим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Сповістив своїй матусі новину синочок:
-Народила моя Дуся двох чудових дочок.
Правда,в неї молока щось не було у грудях,
Але їй допомогали небайдужі люди.
Щоб не плакали дівчатка звечора до ранку,
Годувала молочком їх мама-негритянка.
Але з цього потім вийшло нехороше діло:
Дуся каже,що дівчатка теж всі потемніли.
Мама відповідь послала швидко,як годиться:
Треба було знати,синку,на кому жениться.
Вас кормила я до року молоком корови,
І родились ви,нівроку, обидва здорові.
Ні хвоста тобі,ні шерсті,без копит і ноги,
Тільки в тебе із роками з'явилися роги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014
Вновь на курорте баба Алла.
Когда, скажите, ей стареть?
Только сейчас она узнала
Рецепт,как можно молодеть.
Накрасит глазки аж под брови,
Оденет платье с декольте,
И танцевать уже готова.
Плевать,что годы уж не те.
Обует «шпильки» у порога,
Забудет напрочь про артрит.
И закадрит там молодого,
Если,конечно,подфартит.
Танцует всё: и твист,и танго,
И рок-н-рол,даже фокстрот.
И ей завидуют все дамы:
-Вот это бабушка даёт!
Весёлый взгляд,прямая спинка,
Она не женщина- рубин.
Плывёт лебёдушкой в « лезгинке»
В кругу поклонников-мужчин.
Вот объявляют новый танец,
Её спешат все приглашать.
Хоть мужиков всегда там мало,
С ней каждый хочет танцевать.
И нет ни слова про болезни,
Свои проблемы иль дела.
Она танцует, и хоть тресни.
Сегодня Аллочка-«звезда».
А ведь недавно была клюшка,
Платком обвязаны бока,
Подружки –дряхлые старушки,
Болезни,сплетни и тоска.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Літня пара досить мила
В магазин зайшла.
Жінка зразу ж попросила
Ковбаси для пса.
Продавець питає гречно:
-Ви придбали собі пса?
О,вітаю вас сердечно,
Це ж дозвілля і краса.
Чоловік їй мовить тихо:
-В нас нема навіть кота.
Бо не жінка це,а лихо.
В ній відсутня доброта.
А дружина ковбасою
Як дасть по прилавку:
-Глянь на це створіння,Зою,
Воно ще і гавка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014
На дружину молоду
Скаржився дід Рома:
-П’є, неначе на біду,
Не ночує вдома.
Цигарками так чадить,
Що не можу дихать.
Вже й не знаю що робить?
Лихо мені, лихо.
А недавно взагалі
Видала картинку,
Сміло каже так мені:
-Матимеш дитинку.
Я на місці аж закляк:
-Та Господь з тобою!
Звідки візьметься дитя?
Ти ж не спиш зі мною.
А вона мені:-Стривай!
Бач, як розходився!
На ось біблію й читай,
Як Ісус родився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
На лежанці стара баба
Насіння лузає.
Раптом наче смерч у хату
Якийсь джип влітає.
Перелякана бабуся
Лише оком блима.
-Як проїхати на Київ?-
Пита п’яний Діма.
Бабця зирить на машину,
Що стирчить у рамі:
-А ось так і їдь,"мажоре",
Через кухню,прямо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Вже надвечір повернулась
З роботи дружина.
Перед дзеркалом вертілась
Її «половина».
У білесенькій сорочці,
В костюмі новому.
Вже готовий був,як пташка,
Випурхнути з дому.
-Ти куди це так убрався?,-
Аж до стелі скачеш?
-На рибалку я зібрався.
Хіба ти не бачиш?
Жінка мовить:-Тепер ясно!,
Не забудь,гляди,гачки.
Бо рибалка-це прекрасно,
Але трішечки зажди.
Та й метнулася до спальні
Личко фарбувати.
Повернулася,як пані
З царської палати.
Довга сукня по підлозі,
В’ється,наче річка.
І кольє на тонкій шиї
Горить,наче свічки.
Вся в уборі дорогому
Прочинила двері.
Та й пішла отак із дому,
А хода- моделі.
-Ану стій,-супруг аж крякнув,
Ти куди це з хати?
-А хіба я не сказала?
Буряки сапати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
На дружину молоду
Скаржився дід Рома:
-П’є,неначе на біду,
Не ночує вдома.
Але вигнати її
Смілості не маю,
І живу так день при дні,
Серце надриваю.
-А колись ти,-кум сказав,-
Був занадто смілим,
Коли сім'ю поміняв
На це п’яне тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013
Син приїхав до села,
З ним дружина Рая.
-Як живеться в місті вам?,-
Матінка питає.
-Все б нічого,та синок
У Вас трудоголік,
А до того ще й внучок-
Страшний шопоголік.
-Ой!,-аж скрикнула стара,-
Справи нехороші!
Та й метнулась до вузла,
Де тримала гроші.
Повернулася за мить:
-Ось,невісточко,візьми
Та мерщій йому купіть
Хоч одні якісь штани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
Добре випили свати
І пита сват свата:
-А ти міг би увійти
В палаючу хату?
Чи на повному скаку
Коня зупинити?
-Та чи ти,свату,здурів?
Я ще хочу жити.
Краще он винця добав
Й почисть мені краба.
Випив склянку і сказав:
-Я ж тобі не баба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
В інтернеті підшукала
Жениха Варвара.
Нежонатий,одинокий.
Чим тобі не пара?
Та й на вигляд ще нічого,
Нестарий,вусатий.
То ж лебідкою до нього
Вилетіла з хати.
Жде сердешна на вокзалі,
Щастя виглядає.
Як пройде вусань повз неї,
Серце аж стрибає.
Недалечко без упину
Дід старезний ходить,
Та із неї вже годину
Він очей не зводить.
Сиві вуса поправляє,
Видно молодиться,
Кали три в руках тримає.
Аж смішно дивиться.
Потім хитро підморгнувши,
Він до неї робить крок.
Але саме в цю хвилину
Охопив панянку шок.
Тільки зараз все збагнула,
І, штовхнувши жениха,
Так ізвідти дременула,
Наче фурія лиха.
А дід витяг старе фото:
-Ох,і красень я, мабуть!
Раз такі жінки на мене
До цих пір іще клюють.
Але все ж не розумію,
Тут задачка нелегка:
-Ну чому вже сота дама
Зіскочила із гачка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Якось жалілась блондинка
Білявій Марії:
-Подивись,я наче свинка,
Кожен день жирію.
Вже не їм ні хліб,ні зрази,
Дотримуюсь схеми.
Це шампунь,мабуть,зараза
Збільшує об’єми.
Чим вже митися не знаю,
Глянь на мої груди!
-А ти спробуй,-дівка радить,-
Засіб для посуди.
Там же пишуть: «Розщепляє
Всі жири швиденько.»
То ж помиєшся так трохи
Й будеш знов худенька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013
Дама нюхає рибину,
Скоса погляда:
Покажіть-но документи.
Чи у вас нема?
-Документи?Які саме?-
Продавець пита.
-На цю рибу,-каже дама,-
Що вже без хвоста.
Жінка мружиться від втоми:
Вам про смерть?Нема.
Бо вона годину тому
Була ще жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
У крамниці дама сукню
Довго вибирає:
То одягне її швидко,
То знову знімає.
Продавщицю вже вдесяте
Одне й те ж питає:
Чи вона,бува,не мнеться,
Чи не вигорає?
І чи модний нині колір
Отакий бліденький?
І чи шовк такий як треба?
Не дуже тоненький?
Продавщиця кривить рота:
Звідки мені знати?
І була б ото охота
Одне й те ж питати.
Та беріть уже скоріше,
Бо вже піт по спині!
Та і сукня вже п’ять років
Висить на вітрині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2013
Милый кум,привет из Ялты.
Принимай скорей подарки
От меня и от жены.
О тебе здесь помним мы.
Но не сЕребром,ни златом,
Мы с тобой душой богаты.
Скажем всё тебе в стихах:
-Ты мужчина,просто «АХ!»
И хозяин,и рыбак,
Не какой -то там «чувак».
Не альфонс,не пустозвон,
А поёшь-то…как Кобзон.
Нет,куда ему,ты-круче,
Дирижёрству ты обучен.
Даже опытный мастак
Не сумеет просто так
Всем застольем управлять.
Тут секреты надо знать.
А рыбачить без снастей?
Вот попробуй-ка сумей:
Потеряв ведро и удки,
Чуть живым на третьи сутки
Приползти к себе домой
И держаться, как герой.
А какой ты землевед!
Вновь достиг больших побед:
Огудыни,помитыквы
Есть давно мы все привыкли.
А скрещённый огурец?!
Ты,дружище,молодец!
Так желаем в День рожденья
Счастья,радости,веселья.
Только вот не зазнавайся.
В пьянку,милый,не пускайся.
С моим мужем не дурейте,
Лишь за нас,красивых,пейте.
Время здесь летит недаром.
Вас порадуют загаром
В отведённый строго час
Две жены,что любят Вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013
Дорогуще мчить авто,
Швидкість десь під двісті.
Зупиня його Павло,
Молодий «даїшник».
«Покажіть свої права» -
Чемно промовляє.
На те дама із вікна:
«В мене їх немає.
І до того ж я везу
Кіло героїну,
Відпустіть швидше, кажу,
Ви мою машину.
От набридли вже,як рій,
Що в саду літає.
Он в багажнику у мене
Кіллер додихає.»
Тут Павло зметикував:
Орден можуть дати!
Аферистку я спіймав.
Усі будуть знати.
Отож слухавку бере,
Виклика підмогу.
Все відкрили-і ніде
Немає нічого.
Тут вже дама до майора:
«Оце Вам клопОти!
Це не кадри-фантазьори,
Женіть їх з роботи!»
Ой не знав бідний Петро,
Що жінки лукаві.
А в таких "крутих" авто
Іще й завжди праві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
На весіллі допікає
Доню свою мати:
-Подивися,люба Раю,
На свого Ігната.
Так і зирить на дівчаток,
Ніби кіт на сало.
Скільки років живете так,
А йому все мало.
Он схопив уже,бач,Зінку,
Скаче,як той м’ячик.
Подавай йому лезгінку.
От мурло собаче!
Глянь з кумою як говорить:
Вперся їй у груди.
Він тебе при всіх позорить,
Вже сміються люди.
Доня їсть млинці холодні:
-Ну ти,мамо,ерудит!
Відчепись!Хай Гнат сьогодні
Нагуляє апетит.
Не дзижчи,бо вже від тебе
На зубах оскома.
Знай,що тут він тільки зирить,
А їстиме - вдома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2013
Вот и отпуск.Слава Богу!
Знать,пора нам в путь-дорогу.
Отдохнуть хоть раз красиво
На Гавайях иль Мальдивах,
Можно и в Швейцарии,
Или вот в Болгарии.
Скидки есть на Грецию,
Туры по Венеции.
В голове сплошной уж дым:
Может в Индию иль в Крым?
Или,может,в Эмираты?
Нет,сначала к банкомату
Получить свою зарплату,
Все услуги проплатить
Про кредиты не забыть.
Сколько вышло?Ого-го!
Значит,к тёще на село,
Потому что бедноваты.
Зато там - родные хаты,
Чистый воздух,молоко,
И совсем…недалеко.
Поезд мчится - очень страшно,
Самолёт - вообще опасно.
Пусть рискуют олигархи,
Ну а мне – и там нежарко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Став автобус.Вийшли люди.
А водій Микита
Сів на задньому сидінні
Щось перекусити.
Наминає хліб із салом,
Квасом запиває.
А народу вже чимало
В автобус сідає.
Всі дивуються на дядька,
Що,як пан,розсівся.
І питаються у нього,
Де водій подівся.
Той мовчить,як лев у клітці,
Ніби і не чує.
А народ ще більше злиться,
Піниться,бунтує.
Тут Микита встав,як скеля:
-Ану тихо всім, кажу!
Зараз лиш закрию двері,
Всіх миттєво довезу.
Тут дідусь стрибнув із місця,
Хвать його за комірець:
-Гей,тримайте терориста,
А то буде нам кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Все затихло аж до ранку.
Котик Мурчик спить на ганку.
Сплять звірята в темнім лісі,
Ластів’ята десь у стрісі.
Жовте листячко –на гілці,
Сіра мишка –в своїй нірці.
Рибки –в річці спочивають,
Вітри в полі теж дрімають.
В небі сплять маленькі зорі,
Тихо й темно вже надворі.
Діткам теж пора вже спати,
Ніч гуляє коло хати.
Під віконцем тихо ходить,
Із собою чари водить.
Сипле скрізь чудові сни,
Ну ж бо,дитятко,засни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013
Сидить мама з телефоном,
Поруч- мала дочка,
Геть усі безпомилково
Вгадує дзвіночки.
Старший брат сестру питає:
-Як тобі вдається?
Мама ж тихо розмовляє.
А сестра сміється:
-Ну ослом от обзиває
Кого наша мати?
От і ти вже,бачу,знаєш,
Ну,звичайно,тата.
Із бабусею говорить
Завжди про болячки.
Коли подруга подзвонить,
Про якусь «заначку».
А як ніжно усміхнеться,
Аж засяє наче,
Ясно тут про кого йдеться-
Наш сусід по дачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013
Якось батько напідпитку,
(Як-то кажуть,здуру)
Учив сина - відмінника
Робить фізкультуру.
Довго все махав руками,
Пробував присісти,
Учив хлопця до дивана
По-пластунські лізти.
А як знов зіп’явсь на ноги,
Усміхнувсь лукаво:
А тепер –увага! Сальто!
Це коронна вправа.
Взяв стільці двома руками,
Мов бика за роги.
Підняв ноги та й гепнувся
Лобом об підлогу.
Ще й трусами зачепився
За іржавий збоку цвях.
Бідний, ледь було не вбився.
От такий тобі мастак!
Ще,на жаль,такі бувають
Горе-вихователі,
Що частенько виглядають,
Ніби риба в ятері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
Стільки краму накупити
Могла тільки Тома.
Ледь допер бідний Микита
Те добро додому.
Жінка рада-радесенька
Шубу приміряє.
А свекруха тихесенько
У сина питає:
-Ну,а ти собі,синочку,
Щось придбав,одначе?
Покажи штани,сорочку.
Хай і я побачу.
Тут невістка розізлилась:
-Ну які ще там штанці?
Він на гроші,що лишились
Купив собі три млинці.
А мені хоча б шматочок!
Ні,ковтнув все,як індик.
Отакий у вас синочок,
Лиш про себе дбати звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013
Ще тільки сонце випливає,
І все довкола оживає,
Господар в стайні вже чаклує:
Худобі їжу він готує.
Ось дерті цілих два мішки,
Гарбуз,овес і буряки,
Горох,картопля,пуд зерна.
Чого тут тільки і нема!
А свині бачать те коритце
І більше їм уже не спиться.
І рохкають вони,і б'ються,
Всі до коритця того рвуться.
Не помічають геть нікого.
Що їм до всього того,
Що,може,кури теж голодні,
чи гнізда в них якісь холодні.
Їм би вхопить зараз побільше.
Що з того,що комусь там гірше?
Собі б все пельку набивати.
На інших можна і начхати.
Ох і набридли вже вони!
Хоч бери палицю й жени.
Нехай їдять,як усі інші.
Хіба вони в дворі найліпші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013
Пливе хмарин легесеньке руно
У далечінь замріяно-казкову.
Над лісом стелиться м’який димок
І тане у промінні кольоровім.
Зомлілі груди розправля земля.
Аж зашарілись молоді берізки.
На пагорбах видніються здаля
Маленьких пролісків тоненькі ніжки.
Подекуди сріблиться ще сніжок,
Немов клуби спресованої вати.
Та виповзає вже на моріжок
Усе живе з засніженої хати.
І плеса гладь,від сонечка ясна,
Виблискує в оправі барвінковій.
Нарешті і до нас прийшла весна
В красі своїй смарагдово-шовковій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415571
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2013
Йодо-бромну ванну діду
Призначили з середи.
Тож уже після обіду
Почвалав дідусь туди.
Зняв штани,сорочку нову,
Гарні в крапинку труси,
Щоб від того йоду-брому
Одяг свій поберегти.
І стоїть,зирить очима,
Має ж бути щось таке,
Що дають вдягнуть мужчині,
Непрозоре і легке.
Де я маю тут шукати
Оті фігові листи,
Щоби стид свій прикривати,
Не нести ж зайві труси?
Раптом зирк-в куточку лави
Чорно-бежевий капрон.
Дід вдягнув на ноги вправно,
Ліг у ванну...Аполлон!
Та знайшлася ідіотка,
В двері як загрюкає:
-Я забула тут колготки!
Відчиніть!,-аж хрюкає.
Дід на те: «Не гепай здуру,
Мов кілком по голові!
Ось прийму цю процедуру,
Розберемся,де чиї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2013
Только солнышко проснётся,
Прыгнет лучик на кровать,
Всё живое встрепенётся.
Ну,и мне пора вставать.
Я начну день с позитива.
Почему бы не начать?
Я-успешна и красива.
Что же мне ещё желать?
Полечу навстречу ветру.
Эх,парить бы в небесах!
Чтоб мелькали километры,
Горы,реки и леса.
Чтобы всё вокруг сияло,
Словно в сказке,серебром,
И сердечко наполнялось
Красотою и добром.
Пусть исчезнут негативы
Все,как есть,до одного.
Я начну день с позитива!
Начинай и ты с него.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Тремтить кленок,промоклий до кісток,
Оголений північними вітрами.
Поміж гілок малесенький листок
Сумує,умиваючись сльозами.
Його шмагають зливи і дощі,
Що з кожним днем все більше скаженіють.
А він,сердешний,згадує часи,
Коли усе довкола зеленіє.
Ось так і ми все линемо в думках
Туди,де наша юність вирувала.
Немов ждемо,що сонцесяйний птах
Поверне те,чого було нам мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
Дорогі друзі!Нещодавно побачила світ збірка моїх віршів під назвою "Животворний промінь",яка вміщує 3 розділи:вірші,пісні та гуморески.Щиро вдячна всім своїм друзям на сайті за прихильність до моєї творчості.Ваші теплі відгуки спонукали мене надрукувати нову збірку віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Ох, моднячим був онук у сусідки Таї,
Поки взимку не приїхав додому в «Hуundaії»
Вранці витяг светра з шафи,валянки,кожуха,
Навіть дідову папаху натягнув на вуха.
Обмотав шарфом щільненько шию,ніс і рота,
Бо вже в потязі новенькім мерзнуть неохота.
Та й побрів отак сердешний,завтра ж на роботу.
Наробила зима люта усім нам клопоту.
На вокзалі стрів Миколу,той від сміху ледь не впав:
-Ти придумав нову моду? Я тебе ледве впізнав!
А хлопчина той поправив рюкзака на спині:
-Так, ця мода зараз зветься «Hуundaі в Україні»
Зараз ти,мій друже,взнаєш,по чому фунт лиха.
Якщо знову десь застрягнем,буде не до сміху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Як закінчили жінки всі буденні справи,
То зібралися в кав’ярні ввечері на каву.
Та не так вже їм хотілось оту каву пити,
Як назріла вже потреба десь поговорити.
Ну, а тема всім відома: звісно, це чоловіки,
Ті, що є у них удома і, звичайно ж, «чужаки».
Бо чужий, бува, як скаже: «Голубонько мила!»,
Так у тебе за спиною виростають крила.
І слова його ласкаві,ввічливі і чемні,
А свій – гиркне, мов собака, аж у очах темно.
Чужий чисто поголений,завжди такий вдячний,
А до свого доторкнешся – як папір наждачний.
У чужого зуби в роті білі і рівненькі,
А у свого всі щербаті,ніби гриз обценьки.
Чужий ходить до спортзалу,гирі підіймає,
А свій впреться в телевізор або десь блукає.
Чужий в білих шкарпеточках, ніби лебідь, лине,
А як свій їх в хаті зніме,то все живе згине.
Від чужого завжди запах французьких парфумів,
А від свого тхне бензином і димом від гуми.
Чужий їде на «Лексусі» чи на «Мерседесі»,
А свій купить «Запорожця» старого в Одесі
І такий уже раденький, бо машину має,
Що вже навіть рідну жінку за гроші катає.
Чужий ходить у театри, водить в ресторани,
А свій лежить, наче боров, хропе на дивані.
Чужий жінці своїй любій щодня квіти носить,
А свій кожен день на пиво в неї грошей просить.
А в той час «свої» сиділи теж собі в пивнушці
І пивце там смакували вже по третій кружці.
Та вели й собі розмову тиху, наче річка,
Про жінок своїх сварливих і про їхні звички.
Ті жінки вже зіпсували геть усі їм нерви.
З молодесеньких дівчаток виростають стерви.
Своїм криком істеричним всіх вони дістали,
Бо не було дня й години, щоб вони мовчали.
Все не так: то грошей мало, то не вмієш жити,
То з дружками не водися,то кидай курити.
А ще – всяко обзивають, б’ють у хвору точку,
А себе й не помічають, що стали, як бочки.
Спробуй таку обійняти, то ціла проблема.
Ще й розпатлані і злючі, наче ті мегери.
І ні прати,ні зварити не вміють до діла.
Зовсім інше – коханочки, лебідоньки білі.
Зробить зачіску модненьку, підмалює очі,
Стріне тебе, поцілує, аж серце тріпоче.
Все блищить у неї в хаті,на плиті – котлети.
Та і в ліжку вона знає деякі секрети.
В неї посмішка, мов сонце, губи, як малина.
Вона вміє цінувати кохану людину.
Отакій подарувати хочеться всі квіти
І додому швидко мчати, щоб її любити.
Ну чому в чужім віконці завжди більше світла?
Коли б ми були з такими, то й самі б розквітли...
Отак вони поговорять,знімуть трохи втому
Та й плетуться тихесенько до себе додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2012
Неожиданно так возвратилась к нам осень,
Перестали в садах песни петь соловьи.
И не кажется больше красивою просинь,
По которой печально плывут журавли.
И завидуешь ты этим маленьким птицам,
Что летят вереницей в чужие края.
Хоть и держишь в руках золотую синицу, –
В небе ищешь глазами всегда журавля.
И чарует твой взор грациозность движенья
Стаи птиц, прокричавшей тревожно вдали,
Но уносят они наше лучшее время,
Рассыпая его, словно снег, у земли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Как часто ветрено беспечно
Мы тратим лучшие года,
Считая время бесконечным,
Как бесконечны небеса.
Забыв, как пленники, свободу,
По жизни мчимся мы стрелой,
Не учит нас даже природа,
Её размеренность,покой.
Живём в плену вечных исканий,
Всё круче ,ярче виражи.
А получаем в наказанье
Убогость мысли и души.
И лишь с годами понимаем,
Как мало времени у нас.
Мы Бога слёзно умоляем
Нам отодвинуть смертный час.
И дни минутами считаем.
Нам бы вернуть те времена,
Мы всё,конечно же, исправим,
Но,к сожаленью,жизнь одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012
Як женились Слава й Мира,
В них домовленість була:
Говорити правду щиру,
Яка б вона не була.
Із курорту якось Славка
Вчасно повертався,
Бо на жодну там панянку
Він не задивлявся.
Їхав в потязі,не спиться,
Мирочка ж чекає.
Раптом зирк-а із полиці
Ніженька звисає.
Він мацнув її за п’ятку,
Потім трохи вище.
І уже у П’ятихатках
Удвох вони вийшли.
Але Славка хлопець щирий,
Правда в нього понад все.
То вже звідти своїй Мирі
Есемесочку він шле:
«Лежу зараз я у ліжку,
Підвернулася нога,
Обнімаю і цілую.
Твій супруг Варивода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012
Я скажу вам так,панянки,
Що шкода мені мужчин.
Ви їх,бідних,прямо зранку
Клюєте вже без причин.
Він,скажімо, встав раненько,
Ви у крик: «Ти ж розбудив!
А лежить собі тихенько,
Знов не так: «Та як ти смів?
І летить у вас із рота
Безліч злих поганих слів.
А в руках-список роботи,
Хоча він ще без штанів.
То ж снує отак по хаті,
Ніби він- ні те,ні се,
А ви злючі та патлаті
Лиш вказівки даєте.
От і думайте,рідненькі,
Хіба можна отак жить?
Той мужик від вас швиденько
На край світу забіжить.
В мужиках нині потреба,
Отож слухайтесь мене.
Ой, мені ж додому треба,
Бо ще свій кудись чкурне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Ну скажи,-Тимко питає,-
Чом щастить тобі в житті?
Все на світі уже маєш,
А ще виграв «Жигулі».
А я,бідний,як сідаю
Грати в карти чи в лото,
То додому повертаюсь
Без штанів і без пальто.
Клим на те: «Ну годі,брате,
Не набридло тобі нить?
Он у тебе жінка -п’ята,
А ти кажеш: «Не щастить!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Розболівся якось шлунок у Бобра Данила.
Що вже бідна його жінка тільки й не робила:
І примочки прикладала,і траву варила,
І пігулок у аптеці цілий міх купила.
Та Данило всі ті ліки викинув у ящик:
-Чи ти думаєш від цього стане мені краще?
Ні,не буду я гидоту отаку ковтати,
Аби мене не винесли ногами із хати.
Краще ти поклич Івана,хай мене провіда,
Але так ,щоб не дізналась його жінка Ліда.
В нього є таке лікарство,бачив я учора,
Що поможе кому хочеш від всякої хворі.
Принеси мені,будь ласка,хліб і огірочки,
А сама йди подивися на курчат і квочку.
Будь спокійна,не хвилюйся,порайся близ хати.
Зараз кум Іван наш буде мене лікувати.
Як вернулася дружина десь за півгодини,
То застала у кімнаті отаку картину:
У коханого на пузі виситься макітра,
Рідина у ній плюскоче,десь,мабуть з півлітра.
А Данило крізь соломку рідину ту п’є.
Закусює огірочком і,мов кінь,ірже.
Жінка крикнула сердито:-Геть макітру,в сумку!
Кум на те:-Це ж новий метод лікування шлунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Як до виборів лишилось зовсім уже трішки,
Дід приїхав у столицю і ходив скрізь пішки.
Роздивлявся все бігборди: кандидатів купа.
Папірці в лице всі тичуть,дід лиш оком лупа.
Підбігає дівка жвава,аж кричить-голосить
І у неї теж рекламку взяти слізно просить.
Дід у позу- Геть від мене,бісова личино,
Як ви всі уже дістали!Відійди,вражино!
Ти від лівих чи від правих?Чи,може,центристка?
Чи від тих,що із кормушки теж хотіли б їсти?
А дівиця хлюпа носом-От і не вгадали.
Порошок я рекламую під назвою «Гала».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Жизнь бумерангом всё нам возвращает:
Добро и ложь,предательство и зло.
На небе ярким пламенем пылает
Наших деяний чёткое табло.
Оттуда все мы с вами получаем
От рая иль от ада все ключи.
Коль отдаём,нам тоже возвращают
Сторицею на жизненном пути.
А зло всегда болезнями пробьётся
Слезою горькой обернётся ложь.
Предательство предательством вернётся.
А почему так? Сразу не поймёшь...
А всё к тому,чтоб не был ты Иудой ,
В душе своей обиды не копил,
И избегал вранья и пересудов,
В ладу из совестью своею жил.
Других прощая,получал прощенье.
А каялся,так больше не грешил.
Имеет в жизни всё своё значенье,
Ведь бумеранг,как меч,летит в тиши.
За все свои поступки мы всегда в ответе,
Помилуй Бог,чтоб бумеранг вернулся к детям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Все життя була брюнетка
Василева жінка.
А вночі пофарбувалась-
І стала блондинка.
Потім старанно взялася
За повненьку талію,
І узимку подалася
На курорт,в Італію.
Та чи імідж так подіяв,
Чи була причина,
Але розум в тої діви
Став як у дитини.
Якось дзвонить Василь жінці:
-Ох,і люта в нас зима!
Всі канали геть замерзли,
А відлиги все нема.
Жінка скрикнула:-Ой,ненько,
Це ж,Василечку,біда.
Бо тепер у вас бідненьких
Й телебачення нема?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Ой, у фермерстві Степана
Завелися «вори».
Мішків десять зерна вкрали
Із його комори.
Раз засів Степан з дільничим
Недалечко,в бур’яні.
Бачать:сторож Іван Криця
Тягне лантух на спині.
-Ось,злодюго,ти й попався!
Скільки ж ти мішків украв?
-Та один,-Іван зізнався,-
А ті дев’ять я не брав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012
Сверкают переливами фонтаны
В прозрачной дымке нового рассвета.
Вот здесь, в тени раскошного каштана
Я наслаждаюсь прелестями лета.
Вот лучик солнца скачет по дорожке
Среди пьянящих роз и матиол.
Цветочек синий на блестящей ножке
Вдруг встрепенулся тихо…и расцвёл.
И закружили бабочки игриво,
Словно невесты в белом на балу.
Под звонкий голос птичьих переливов
С цветов роняя нежную пыльцу.
И облака красивой чередою
Плывут степенно,словно мысль моя.
Здесь благодать, и я в ладу с собою
Сижу и радуюсь мгновенью дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
Кто говорит,что мы,брат,стары,
И наш давно окончен бал?
Нет,мы с тобой ещё гусары,
Коль Бог глаза и душу дал.
Спешим с утра на физкультуру,
Потом на лазер и магнит,
Пытаясь выпрямить фигуру.
О,как достал радикулит!
А там стреляем все глазами,
Ведь выбор дам такой большой,
Что забываем временами,
Что был прописан нам покой.
Затем накапав корвалола,
На танцы мчимся,словно рысь.
И спрос на нас,не то,что дома.
Эх,красотулечки,держись!
Мы и вприсядку,и по кругу,
Да так,что места мало нам,
Кружим весёлую подругу,
Что молодым не по зубам.
А дома что? Уколы,клизьмы,
Диета,нитроглицерин…
Такая участь аж до тризны.
Курорт- вот счастье для мужчин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Вийшла пара з магазину,
Накупивши риби.
Ніс Іван важку корзину,
Ледве-ледве дибав.
А тут кіт прямо під ноги
Кинувся Івану.
Ввесь облізлий і голодний,
На голові- рани.
Жінка кинулась до нього,
Вхопила на руки:
-Відріж голову скоріше,
Він же терпить муки.
Чоловік завмер на місці:
-Та чи ти здуріла?
Я ж не варвар безсердечний,
Не кат Чікотіло.
Жінка глянула сердито
В розгублені очі:
-Відріж голову рибині.
Котик їсти хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
Цілий вечір пили,їли
Хлопці в ресторані,
Та комусь з них захотілось
Ще ляща в сметані.
Поки страву готували,
Вони так наїлись,
Що вже пробу з нього зняти
Зовсім не хотілось.
За гулянку заплатили
Грошей цілу жменю.
Тут Павло ляща в серветку-
І собі в кишеню.
Вранці жінка Павла будить:
-Прокинься,чудило!
Подивись,що твоя жадність
З паспортом зробила.
А той кліпає очима,
Зирить оком так і сяк:
-А…печать про шлюб розмило?
Так тепер я-холостяк!
Тут дружина як зацідить
Паспортом по писку:
-Краще б ти ляща засунув
Туди,де прописка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
Дебоширив Зіновій,
Все трощив і злився,
Доки в залі судовій
Раз не опинився.
А вже там Зінько Ріжок
Бив себе у груди:
-Дайте,дайте мені срок…
Я виправлюсь,люди!
І зробив суддя йому
Теж назустріч кроки:
-«Ви просили срок? Даю…
Вам чотири роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
-Я придумав,-каже Льончик,-
Хитру комбінацію,
Як жінкам про випивончик
Подать інформацію.
І тоді їх переграти
Буде нам неважко,
Тільки треба уникати
Усім слова «пляшка».
Всі напої замаскуєм
Під поліграфію
Й будем пити під вербою
Частіше,ніж мрієм.
А надвечір у Максима
Дзенькнув телефончик.
Взяла слухавку дружина:
-Це до тебе…Льончик.
Щось верзе мені,одначе,
Про якісь брошури.
Чи хильнув уже добряче,
Чи так меле,здуру?
Чоловік схопився з місця,
Кинув їсти ковбасу:
-Передай йому:біжу вже,
Свіжий рукопис несу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Край села калина
Вбралася в намисто.
Шелестить грайливо
Золотаве листя.
Своїм ніжним цвітом
Зір вона чарує,
Хилиться від вітру,
Все одна сумує.
Приспів:
Ягідки червоні
Сиплю я в долоні,
А вони на сонці
Ніби жар горять.
Притулю до рота,
А у них гіркота.
Ніби її доля
У цих ягідках.
Дівчино-калино,
Рано ти змарніла.
Твоє біле личко
Не таке вже біле.
Чом стоїш у полі,
Горда,незрадлива,
Чому твоя доля
Така нещаслива?
Приспів:
Ягідки червоні
Сиплю я в долоні,
А вони на сонці
Виграють,мов жар.
Притулю до рота,
А у них гіркота.
Ніби її доля
У цих ягідках.
Зашумить весною листячком калина
І розквітне доля у дівчини,як розмай.
муз.О.Ігнатової
виконує К.Коваленко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012
-Сто чортів тобі в печінку!,-
Сварить Гнат Семена,-
Ти чому настроїв жінку
Мою проти мене?
-Та як можна,любий брате?,-
Той ледве не плаче,
Я твою дружину Нату
Місяць вже не бачив.
-Нащо було їй молоти,
Що ти їдеш в Штати?
Що знайшов нову роботу,
Велику зарплату?
Тепер ти,як зірка в небі,
Тільки я- «макуха».
Цілий день дзижчить про тебе,
Хоч затикай вуха.
-Та хіба я винуватий?,-
Семен аж моргає,-
Я ж не знав,що твоя Ната
Жартів не сприймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2012
Мудра теща в Петька Сливи!
Все на світі знає.
Але марки у автівок
Геть не відрізняє.
Тільки знає:жовта,біла,
Чорна чи синенька.
Ця –висока на колесах,
А он та низенька.
Але їздить всюди з зятем,
Як світська левиця.
То ж в неділю подалися
На базар в столицю.
Як купила все додому,
То назад,у "Ниву"
Сидить,смокче «Кока-колу»,
І така щаслива!
Так їй любо і приємно,
Музика лунає.
Але бачить:якийсь дядько
Двері відчиняє
І до неї :" Що розсілась,
Наче та принцеса?
Ану швидше вимітайся
З мого «Мерседеса"!
Аж скипіла теща Дуня,
Вмить відкрила рота…
Раптом зирк,а зять Петюня
У авто навпроти.
І з тих пір в машину теща
Перша не сідає.
Як повернеться раніше,
На зятя чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2012
Моє життя так схоже на струмок:
Залита світлом сонячна долина,
Навкруг поля і велетень-ставок.
А він,маленький,наче та дитина.
Дзюрчить, плекає мрію у собі:
Дістатися вершини водограю
Аж ген,де перли світло-голубі
Дощем рясним до ніг усім спадають.
Та якось раз потоком грозовим
Його вхопило й понесло до річки.
Він ще пручався,скільки було сил,
Та те пручання було невеличким.
Бо в круговерті бистрої ріки
Переплелися геть усі потоки.
І серед них він був вже нечужим,
І жив із ними всі ці довгі роки.
Але чому так лячно від думок,
Що і моє життя ось так спливає?
Я ніби цей малесенький струмок:
Неначе був,а глянеш-і немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012
Сплять качки і гусоньки,
Діточки всі сплять,
Та не спить бабусечка,
Ніженьки болять.
Я прошу: «Ріднесенька,
Випий ліки ти,
Хоч вони й гіркесенькі,
Але ти терпи.
Може треба лікаря
Викликать тобі,
Зміг би він зарадити
Отакій біді.
Та на це бабусечка:
«Внученько моя,
Ні,не захворіла я,
Просто я стара.
Просто я втомилася.
В скронях сивина.
І давно згубилися
Молоді літа.
Може десь за горами
Або десь в морях,
Розсипались долами
Чи лежать в полях.
Я прошу бабусеньку:
«Люба,пригадай,
І вкажи доріженьку
В той забутий край.
Я туди поїду,
Попливу,піду,
Літа молоді твої
Я тобі знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2012
О,Мишко з’явився в класі!
Що воно за свято?
-Ми тебе вже,-каже вчитель,-
Стали забувати.
Чом ти нас не попередив?
Ми б тут все прибрали.
І тебе,як президента,
Квітами стрічали.
Що, набридло вже тинятись,
І тому ти в школі?
-Ні,вже холодно гуляти
Стало нам надворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Допікає помаленьку
Учителька Гриця:
-Ану сядь,як всі, рівненько,
На мене дивися!
Чому правил знов не знаєш?
Не вивчив таблиці?
Школу часто пропускаєш?
Куди це годиться?
Кожен день так дорікала,
Аж згадати страшно.
Поки черга не настала
Їм череду пасти.
Тут вже Гриць бразди правління
Взяв у свої руки.
І погнали поголів’я
За село,на луки.
Хлопець радий-радесенький
Батогом махає.
І до кривдниці своєї
Голосно гукає:
Ви чого в червоне вбрались?
Бугая дражнити?
Крос давненько не здавали?
Чи набридло жити?
Відженіть мерщій Приблуду,
Звалить тин в Улити.
Як піде баба до суду,
Будете платити.
І не стійте,як цариця,
Біля дошки в школі.
Майне стадо у пшеницю,
Проклянете долю.
Вам ті фермери згадають
Двійки й одиниці.
Такий штраф вам припаяють,
Як пір'їн у птиці.
Чи ви думали так просто
Череду ганяти?
Це,пробачте,вам не в школі
Мозги колупати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Мав наш Гриць аж три червінці
На жіноче свято.
Подарунок своїй жінці
Йшов він купувати.
Але стрівся з кумом Гнатом
Десь поміж домами.
Довелось корегувати
Усі свої плани.
Тепер два нових червінці
Пішли на «чекушку»,
А на решту мав він жінці
Купити «губнушку».
Та на цей товар дрібненький
Грошей не хватило.
Тож куми вже веселенькі
Купили ще пива.
А свій намір Гриць Кручина
Залишив позаду,
Бо кусались уже ціни
За оту помаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
У ясну погожу днину
Йшли п’янички раз удвох.
Перший ледь тримався тину,
Другий ліз «на чотирьох»
Скільки так плелись, не знаю,
Та пита брат брата:
Ти мене хоч поважаєш?
Хотів би я знати.
А дружок лежить в калюжі,
Пряде головою:
Та я зараз,милий друже,
Пишаюсь тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Сидить жінка у трамваї
Із щеням малим в руках.
На зупинці підсідає
Якийсь дядечко в літах.
Сів та й зирить пильно оком,
Впершись ліктем у вікно,
Щоб щеня те ненароком
Не торкнулося його.
А воно як вигне спину.
Дядько аж заохав:
-Приберіть цю животину,
На мені вже блохи!
Жінка скрикнула: «Ой, лихо!
Відсуньтеся трохи.
Сиди ,Рексику мій,тихо,
Бо у дядька блохи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Йшов раз п’яний із гостини,
Співав щось про ружу.
Зачепивсь за кущ калини
Та й гепнув в калюжу.
Лежить бідний коло тину,
Та й не може встати.
Та ще й пес його єдиний
Як почав гарчати.
В дядька тіло,наче вата,
Тільки зирить скоса:
-Ти на кого смів гарчати,
Псино безголоса?
Тут на крик жона Мар’яна
Визирнула з двору:
-Ану швидше,пико п’яна,
Чимчикуй додому.
Дядько вмить став на коліна
Та й поповз до хати:
-Вчися,Рябчику,в дружини,
Як треба гарчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012
Бреде п’яний по дорозі,
Щось тихо бурмоче.
Спинив дядька він на розі,
Бо курити хоче.
А той радий посміятись:
-Дам цигарку,й не одну,
Якщо зможеш ти сказати
Лиш разок простеньке "Му!"
П'яний звів на нього очі,
Став велично,наче князь.
Язиком щось там лопоче,
Але вимовити-зась!
Потім різко змінив позу,
Витяг шию,мов гусак.
Та язик,мов під наркозом,
"Му!" не вимовить ніяк.
Дядько корчиться від сміху,
Аж упріло вже чоло:
Ой не можу!Оце втіха!
Не сміявся так давно.
А п'яниця: "Скупердяю,
Давай швидше цигарки!
А то я вже починаю
Вимовляти матюки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
До Будинку відпочинку зібрався раз Петя.
Таємницю цю тримати велів у секреті.
Нехай думає дружина:у відрядженні Петро.
Аби вдома ненароком у них сварки не було.
Як прибув він вже на місце задовго до ночі,
То від кількості панянок розбіглися очі.
От де справжнє море щастя,жіночої ласки!
Буду я тут популярним ,ніби Коля Басков.
А який шикарний вибір:жіночки, дівчата!
Треба швидше на підмогу кума викликати.
К бісу пиво та рибалку!Нащо тут вони мені?
Проведу я ніби в казці дні веселі,чарівні.
Тільки як сказати куму,аби швидше мчав сюди?
Не дай Боже жінки взнають,не минути нам біди.
Напишу я,- дума Петя,-що справ тут багато,
Ще й начальство заставляє «новинки» читати.
Кум мій знає:до читання хисту я не маю.
Отже цю мою «шифровку» зразу ж розгадає.
Ще додам,що записався я в бібліотеку.
Тепер старанно вивчаю їхню картотеку.
Видання тут є московські,львівські,заграничні,
Палітурки в діамантах дуже симпатичні.
Жаль,такої картотеки в нас немає вдома.
Тут книжки такі цікаві,що знімають втому.
Я лечу в цю книгозбірню в будь-яку погоду,
Та так жадібно читаю,як ніколи зроду.
Накажу не брати з дому потерті журнали.
Бо тут все є,що нам треба,ще й в оригіналі.
Правда,можна прихопити парочку букетів,
Щоб прикрасити,як треба,цю бібліотеку.
Допишу іще два слова:-Швидше виїзджай!
Бо у нас отут роботи… непочатий край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2012
От життя нині настало:
Відкриті кордони.
Їдь,вези усе,що хочеш,
Нема перепони.
От і пруть сюди як знають
Секонд хенд-непотріб.
А вже тут його збувають
І оптом,і вроздріб.
Там,щоб хламу їм позбутись,
Матимеш ти клопіт.
А у нас же скрізь на нього
Величезний попит.
От і Мотря завітала
У таку крамницю
І гребла все,що давали,
Колись знадобиться.
Ледь доперла оті клунки,
Мов дрова із лісу.
Тільки дід оте лахміття
Викинув все к бісу.
-Ти що,бабо,з дуба впала?
Чи зовсім здуріла?
Може ти й труси придбала
Із чужого тіла?
Та у нас свого лахміття
Нікуди дівати.
Ти хоч вішай на городі
Горобців лякати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012
У горбатім «Запорожці»
Їхав дід з роботи.
Раптом вперся ненароком
У «Мерс» шестисотий.
Вийшли два мордовороти
Пики,мов томати.
І приставили до рота
Дуло автомата.
-Ану вилєз із консєрви!
Бистро поднял лапкі!
Всьо,іспортіл ти нам нєрви
І попал на «бабкі».
В діда губи заніміли:
-Оце так задача!
Враз майнула думка сміла:
Є ж сусід по дачі!
Повезу я їх до нього.
От де живуть люди!
Вкажу сам я їм дорогу,
А там будь,що буде.
І сказав браткам він тихо,
Думаючи думу:
Все сплачу.Не хочу лиха.
Називайте суму.
-Ти чо,дєд,тіпа гєроєм,
Где возьмьош ти «бабкі»?
Ми ж в асфальт тєбя зароєм,
Мілий ти наш,сладкій!
Дід лепече:-Недалечко
Маю я тут дачу,
Сто гусей і три овечки,
Ще й кролів в придачу.
Та і в доларах тримаю
Деяку заначку.
То ж добра,мабуть,я маю
На три ваших тачки.
-Правда,что ль,дєдуль, в натурє
Сможеш ти отдать долгі?
У нас знаєш сколько дурі,
Смотрі,мілий,нє шалі.
Мчали швидко понад яром,
Стали коло двору.
У братків враз окуляри
Поповзли угору.
Бо узріли там хороми
П’ятиповерхові,
Цілу купу охорони
І в дворі,і в домі.
-Нічєго сєбє гусятник,
Кроліки да утки!
Ти,дєдуля,рєшил с нами
Шутіть єщо шуткі?
-Та я ,я…,ви там казали...
Закінчити він не встиг,
Бо братки зметикували
І в машину… тільки плиг.
А дідусь:-Заждіть,синочки!
Як же я віддам борги?
-Та іди ти з ними в бочку!
Щоб нас тут « не розвели».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012