Валерій Коваль

Сторінки (1/30):  « 1»

Зникє все

Зникає  все
і  ти  зникаєш  теж.
Втрачає  сенс  
моє  життя  коли  ти  йдеш.

Я  не  помічаю
як  знову  і  знову
розум  втрачаю,
блукаю  по  колу.
Відчай  надію
вбиває  нещадно.
Я  не  розумію,
чому  все  так  складно?
Чому  я  не  можу
забути  про  неї?
у  серці  виношу
порожні  ідеї
про  спільне  майбутнє,  
як  на  екранах,
але  я  відсутній  
у  її  планах.

Минає  час
під  звуки  пустоти.
Немає  нас.
Є  окремо  я  і  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2013


Всі надії мої пані Осінь закидає листям

Всі  надії  мої  пані  Осінь  закидає  листям,
тихо  змиє  усі  сподівання  холодним  дощем.
Нездійсненні  мрії  вітер  розвіє  над  містом.
Лише  спогади  я  заховаю  під  сірим  плащем.

Почуття  поступово  розчиняться  десь  у  тумані
і  від  них  лиш  залишиться    слід  у  осінній  росі.
У    ранковому  хаосі  міста  затихнуть  останні
звуки  рідних  колись,  а  тепер  вже  чужих  голосів.

Пам'ять  буде  топитись  моя  у  пляшках  алкоголю.
Думки  видихатиму  з  димом  своїх  сигарет.
І  серце  розбите,  як  жертва  невдалого  бою.
І  з'явиться  пустка  на  місці,  де  був  твій  портрет.

І  похмурі  рядки  лягати  будуть  на  папері.
В  рядках  цих  не  буде  «пробач  мене»    або  «прости»…
але  завжди  будуть  трішки  прочинені  двері,
та  ніколи  нажаль  у  них  не  появишся  ти.

Всі  надії  мої  пані  Осінь  закидала  листям
і  скоро  ще  більше  закидає  їх  перший  сніг.
А  ти  з  іншим  гуляєш  далеко  десь  в  іншому  місті
і  той    інший  із  квітами  падає  до  твоїх  ніг.
́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2012


---

Я  живу  на  безлюдному  острові,
що  обмежений  стінами  білими
тільки  пам\'ять  ударами  гострими
про  реальність  нагадує  інколи.  

В  мене  все  майже  так  як  у  більшості
тільки  тихо,  і  трішечки  порожньо..
а  ще  біль  замість  радості  й  ніжності.
В  мене  все  майже  так  як  у  кожного.

Хтось  так  само  як  я  божеволіє,
безпорадність  невміло  ховаючи.
Старі  мрії  по-новому  створює
такі  чисті,  наївно-вражаючі.

В  когось  також  повітря  заплетене
нескінченною  сіткою  роздумів.
І  так  само  життя  в  когось  склеєне
із  уривків  обшарпаних  спогадів.

Мої  спогади  втратили  колір  свій,
залишився  лиш  запах  самотності..
Я  живу    на  безлюдному  острові
розгубивши  всі  залишки  гордості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012


Присвячується Романовій – людині, що найбільше настраждалась від моїх дурних вчинків.

Ні.  Зрозуміти  не  пробуй    мене.
Я  вже  й  сам  себе    не  розумію.
Можливо,  це  все  колись  промине,
А  може  й  ні.  Я  нічого  не  вдію.
Я  такий  вже  як  є  й  яким  був,
І  таким  вже  й  залишусь  напевно.
Я  про  себе  багато  що  чув,
І,  мабуть,  не  говорять  даремно.

Але  я  не  такий  вже  й  поганий.
Я  вірю,  що  ти  про  це  знаєш.
Так,  я  часто  буваю  неправий
І  ти  найбільше  від  цього  страждаєш.
Дуже  часто  я  грався  тобою,
Ти  ж  просто    очі  на  все  закривала.  
Я  багато  завдав  тобі  болю,
Але  ти  лиш  сильнішою  стала.

Не  запитуй  чому  так  вчинив.
В  мене  відповіді  не  знайдеться..
Розумію,  що  серце  розбив,
Через  мене  воно  ледве  б'ється.
Ти  пробач,  якщо  зможеш.  Я  знаю,
Що  зможеш  ти.  Це  тобі  вдасться,
Адже  не  вперше  мене  пробачаєш..
Пробачиш  і  знову.  Пробач  мене,  НАСТЯ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011


Твоє фото зустрів випадково

Твоє  фото  зустрів  випадково
І  умить  все  відразу  згадалось.
Вмить  згадалась  усмішка  казкова
(як  же  ніжно  ти  завжди  всміхалась!),
Я  згадав  твої  лагідні  очі,
Загадковий,  проникливий    погляд….
І  забув  я  про  те,  чого  хочу
І  про  те,  що  ти  зараз  не  поряд.
Ти  не  поряд,  ти  дуже  далеко,
І  у  цьому  моя  лиш  провина.
Через  це  мені  зараз  не  легко,
Розриваюся  я  на  частини…
Ти  мене  не  пробачиш,  напевно,
Та  й  не  маю  такого  я  права.
І  цей  віршик  я  пишу  даремно
Він  для  тебе,  мабуть,  не  цікавий.
Ти  давно  вже  про  мене  й  забула.
Ну  звичайно,  а  як  же  інакше?
Я  для  тебе  всього  лиш  минуле,
А  мені  з  кожним  днем  усе  важче.
І  нехай.  Маю  те,  що  посіяв,
Але  ж  хочеться  так  мати  більше!
Та  нічого  уже  я  не  вдію,
Лиш  писатиму  ці  дурні  вірші.
А  ти  їх  не  захочеш  читати,
Не  потрібні  вони  тобі  зовсім,
І  на  мене  тобі  наплювати,
А  я  мрію  про  тебе  і  досі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011


Я ловлю руками краплинки холодні

1.Я  ловлю  руками  краплинки  холодні
   Що  падають  стрімко  із  неба.
   Самотній  як  завжди  я  знову  сьогодні
   Я  знову  як  завжди  без  тебе.

                                     П-в:
Як  добре,  що  посеред  літа  теж  бувають  грози
Як  добре,  що  похмурі  хмари  плачуть  в  небесах
Як  добре,  що  холодний  дощ  змиває  гіркі  сльози
Що    котяться  невпинно  по  моїх  щоках.

2.Із  вулиць  зникають  усі  перехожі
   Лякають  дощі  їх  холодні
   А  я  залишаюсь,  бо  ми  з  дощем  схожі
   Обоє  ми  в  світі  самотні.

                                       П-в:
Як  добре,  що  посеред  літа  теж  бувають  грози
Як  добре,  що  похмурі  хмари  плачуть  в  небесах
Як  добре,  що  холодний  дощ  змиває  гіркі  сльози
Що    котяться  невпинно  по  моїх  щоках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2011


Забирай всі свої таємниці

Забирай  всі    свої  таємниці
Та  іди  з  ними  з  мого  життя.
Я  залишуся  сам,  наодинці  
І  втоплю  всі  свої  почуття  
В  океані  байдужості  й  болю.
Я  із  пам’яті    зітру  все  те,  
Що  пов’язане  чимось  з  тобою,
Що  колись  мені  було  святе.
Ти  підеш  і  я  двері  закрию
На  мільйон  найміцніших  замків,
І  глибоко  ключі  всі  зарию,
Щоб  ніхто  їх  знайти  не  зумів.
Я  зруйную  стежки  і  дороги,
Знищу  я  на  землі  всі  мости,
Щоб  не  мала  ніякої  змоги
Ти  до  мене  знову  прийти.
Я  забуду,  що  ти  є  на  світі,  
І,  очистивши  пам\'ять  свою,
Я  спокійно  буду  собі  жити
У  пекельно  страшному  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011


Тобі не важко серця розбивати

Тобі  не  важко  серця  розбивати
Адже  для  тебе  це  звична  забава.
Тобі  й  на  мене  мабуть    наплювати,
Моє  кохання  тобі  не  цікаве.
Ти  про  мене  і  чути  не  хочеш.
Натомість    я  одержимий  тобою.
І  тому  я  щодня  і  щоночі
Від  жахливого  мучуся  болю.

Розривай  моє  серце,  я  нічого  не  маю  проти,
Завдавай  мені  болю  скільки  схочеш.    
Але  знай,  що  біль  жахливий  я  терпітиму  доти,
Доки  буду  пам’ятати  твої  очі.

Я  не  стомлюся  жити  для  тебе,
Я  не  стомлюся  все  пробачати.
Але  тобі  цього  всього  не  треба,
Тобі  приємно  серця  розбивати.

Розривай  моє  серце,  я  нічого  не  маю  проти,
Завдавай  мені  болю  скільки  схочеш.    
Але  знай,  що  біль  жахливий  я  терпітиму  доти,
Доки  буду  пам’ятати  твої  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2011


В тебе очі напрочуд ясні

В  тебе  очі  напрочуд  ясні.
В  них  ніколи  не  було  брехні.
Вони  чисті  неначе  кришталь  
Та  мене  не  кохають  нажаль.
А    я  тільки  i  ними  живу,
Бачу  їх  я  у  сні  й  наяву.
Та  мене  не  бачать  вони,
І  приходять  лише  в  мої  сни.

Подаруй  мені  погляд  чарівний
Заблукати  дозволь  у  очах.
Кохаю  я  їх  неймовірно,
Але  бачу  їх  тільки  у  снах.

Я  стомився  чекати  тебе
І  благати  весь  час  у  небес,
Щоб  зустріти  хоч  раз  погляд  твій
І  забути  на  мить  про  свій  біль.
В  тебе  очі  напрочуд  ясні.
В  них  ніколи  не  було  брехні.
Вони  чисті  неначе  кришталь  
Та  мене  не  кохають  нажаль.

Подаруй  мені  погляд  чарівний
Заблукати  дозволь  у  очах.
Кохаю  я  їх  неймовірно,
Але  бачу  їх  тільки  у  снах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2011


Одинадцять років, як декілька кроків (співав на випускному)

Одинадцять  років,  
Як  декілька  кроків.
Швидко  пройшли  ми  кроки  ті.
Час  зрозуміти,
Що  ми  вже  не  діти.
Настав  новий  час  в  житті.

Настав  вечір  випускний,
У  всіх  настрій  трішки  сумний
Бо  сьогодні  ми  у  клас
Увійшли  в  останній  раз
Інший  світ  чекає  нас.

Ми  більше  ніколи  
Не  підем  до  школи,  
Не  завітаєм  на  урок.
В  далеку  дорогу
З  шкільного  порогу
Нас  проведе  останній  дзвінок.

Нас  чекає  світ  новий  
Незнайомий  він  і  чужий.
Ми  повинні  в  світ  цей  йти
І  себе  в  житті  знайти.
І  цього  нам  не  змінити.

Одинадцять  років,  
Як  декілька  кроків.
Швидко  пройшли  ми  кроки  ті.
Час  зрозуміти,
Що  ми  вже  не  діти.
Настав  новий  час  в  житті.

Нас  чекає  світ  новий  
Незнайомий  він  і  чужий.
Ми  повинні  в  світ  цей  йти
І  себе  в  житті  знайти.
І  цього  нам  не  змінити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2011


Мрії, які ніколи не стануть реальністю

Нездійсненні  мої  мрії
У  мені  весь  час  живуть.
І  вони  із  мого  серця  
Кров  мою  постійно  п'ють.  
Вони  сили  забирають,
Залишаючи  лиш  біль.
Вони  тихо  убивають  
І  на  рани  сиплять  сіль.

Мрії,  які  ніколи  не  стануть  реальністю
Продовжую    я  будувати  собі  знов  і  знов.
Власний  світ  я    створив,  заповнений  віртуальністю.
Та  й  у  власному  світі  спокою  я  не  знайшов.

В  своїх  мріях  я  високо
Наче  в  небі  птах  літаю.
Але  ти  завжди  жорстоко
мої  мрії  розбиваєш.
Обриваєш  мої  крила,  
Створені  із  марних  мрій.
 Забираєш  в  мене  сили,  
А  даруєш  тільки  біль.

Мрії,  які  ніколи  не  стануть  реальністю
Продовжую    я  будувати  собі  знов  і  знов.
Власний  світ  я    створив,  заповнений  віртуальністю.
Та  й  у  власному  світі  спокою  я  не  знайшов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2011


Сонет 1

Повіяв  враз  холодний  вітер
і,    наче  з    квіточки    росу,
з  щоки    твоєї  він    сльозу
дотиком    холодним    витер.

Але    ніякий  вітер  в  світі
не    зможе    витерти    усіх  
гірких,  ще  юних  сліз  твоїх.
Не  раз  ти  будеш  сльози  лити.

Але  дарма  ти  зараз  плачеш.
Не  плач  даремно,  не  потрібно.
Час  пролетить  і,  неодмінно,
зустрінеш  щастя,  ось  побачиш.
 
А  зараз  це  навіть  не  сльози,
це  тільки  дощ,  та  будуть  й  грози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2011


Aтомна бомба

Щось  коїться  дивне  постійно  зі  мною
Коли  я  знаходжуся  поряд  з  тобою.
З  тобою  завжди  я  про  все  забуваю
Від  тебе,  кохана  я  розум  втрачаю.
Якась  дивна  сила  штовхає  до  тебе,
І  я  розумію  :  спинитися  треба,
Але  я    нічого  зробити  не  в  силах
І  лину  до  тебе  я  наче  на  крилах.  

                                 Як  атомна  бомба  ти  вибухаєш,
                                 І  серце  моє  на  шматки  розриваєш.
                                 Поглядом  ніжним  мене  ти  вбиваєш
                                 І  дотиком  губ  до  життя  повертаєш.

Де  ти  узяла  чарівні  ті  сили
Якими  так  легко  мене  підкорила?
Чому  моє  серце  тобі  віддалося,
Як  же  так  швидко  тобі  це  вдалося?
І  поступово  я    розумію,
Що  проти  тебе  нічого  не  вдію.    
Протистояти  тобі  я  не  в  силах  
І  лину  до  тебе  я  наче  на  крилах.

                                 Як  атомна  бомба  ти  вибухаєш,
                                 І  серце  моє  на  шматки  розриваєш.
                                 Поглядом  ніжним  мене  ти  вбиваєш
                                 І  дотиком  губ  до  життя  повертаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2011


Не зможемо ми попіл розпалити

Привіт,  як  справи?  Так,  це  знову  я.
Тобі  листа  укотре  знову  пи́шу,
та  не  віддам  тобі  його.  Залишу
і  кину  я  його  в  яскраве  полум'я.

Цей  лист  миттєво  у  вогні  згорить
так,  як  кохання  наше  вмить  згоріло.
І  ми  не  зможем,  як  би  й  захотіли
новий  вогонь,  стійкіший  розпалить.

Не  зможемо  ми  попіл  розпалити,
згоріло  все,  розвіявся  і  дим.
Та  час  йде  далі,  ми  повинні  жити
життям  яскравим,  світлим,  молодим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2011


Тебе я мав забути вже давно

Тебе  я  мав  забути  вже  давно,
та  знаєш,  якось  в  мене  не  виходить.
Я  досі  ще  вдивляюсь  у  вікно  
в  якому  сумно  день  за  днем  проходить.

Твої  я  перечитую  вірші  
і  згадую  я  кожне  твоє  слово.
Та  глибоко  в  сере́дині  душі  
безмежний  жаль  співає  своє  соло.

І  пісню  цю,  сумну-сумну  до  болю,
я  слухаю  постійно,  кожен  день.
Через  те,  що  ти  вже  не  зі  мною  
інших  не  співа  душа  пісень.

Лише  сумні  пісні  в  душі  лунають,
пісні,  в  яких  звучить  лише  страждання.
І  день  за  днем  так  сумно  проминає,
можливо,  так  мине  й  моє  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2011


Немає "нас", є "ти" і "я" окремо

Немає  "нас",  є  "ти"  і  "я"  окремо.
Все  що  було  забути  ми  вже  маєм.
Та  не  журись,  ми  з  часом  все  збагнемо
і  у  житті  ми  знову  покохаєм.

В  нас  будуть  інші,  добрі  і  красиві  
і  ми  їх  палко  будемо  кохати...
Та  те,  що  ми  разом  були  щасливі
ми  завжди  будемо  з  тобою  пам'ятати.

На  місці  час  не  буде  залишатись.
Ми  шляху  іншого  уже  не  віднайдемо.
І  зараз  ми  повинні  попрощатись,
бо  "нас"  нема,  є  "ти"  і  "я"  окремо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2011


Але я вийняв з серця ніж, залікував болючу рану…

Ти  як  японський  самурай
у  серце  ніж  мені  встромила
і  мовила  :  "Усе,    прощай!
пробач,  але  я  розлюбила"

Але  я  вийняв  з  серця  ніж,
залікував  болючу  рану.
Ти  не  побачиш  моїх  сліз.
Повір,  страждати  я  не  стану.

А  ти  ще  згодом  пожалієш,
що  так  зі  мною  ти  вчинила.
Час  пролетить  й  ти  зрозумієш
що  ти  мене  не  розлюбила.

Але,  нажаль,  до  того  часу
тебе  я,  сонечко,  забуду  
і  з  іншою  кохання  чашу  
я  палко  розпивати  буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2011


Пробач, що я тебе кохаю

Пробач,  що  я  тебе  кохаю,
пробач  за  мої  почуття.
Але  ж  без  тебе  я  вмираю  
й  тобі  присвячую  життя.

Пробач,  що  я  тебе  кохаю,
пробач,  що  ти  в  моєму  серці.
Пробач,  що  жити  заважаю.
Тобі  давно  набридло  все  це.

Пробач,  що  я  тебе  кохаю,
пробач,  що  в  сні  і  наяву  
про  тебе  мрію  я  й  страждаю.
Пробач  за  те,  що  я  живу.

Пробач,  що  я  тебе  кохаю,
пробач  за  те,  що  я  є  в  світі.
Пробач  за  те,  що  я  не  знаю  
як  мені  без  тебе  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2011


Розмова з Місяцем

Місяце  яскравий,  любий  друже  мій,
чому  всю  ніч  за  мною  ти  слідкуєш?
Чи  ти  стоїш  на  варті  моїх  мрій,
чи,  може,  просто  з  мене  ти  кепкуєш?

Чому  в  вікно  ти  світиш,  поясни.
Ти,  може,  хочеш  щось  мені  сказати?
Не  навертай  на  мене  свої  сни,
я  всеодно  не  зможу  більше  спати.

Я  лиш  помріяти  собі  спокійно  хочу,
один,  на  самоті,  без  зайвих  свідків.
Але  постійно  ти  чомусь  щоночі
з'являєшся  в  вікні  моїм  нізвідки.

Навіщо  своє  світло,  наче  чари,
до  мене  ти  крізь  темну  ніч  кидаєш?
Де  ті  важкі,  похмурі,  чорні  хмари?
Чому  ти,  Місяце,  із  неба  не  зникаєш?

Дозволь  побути  наодинці  мені  трішки,
дозволь  мені  самому  залишитись.
Покажеш  мені  завтра  свої  ріжки.
Сьогодні  ж  дай  мені  в  самотності  втопитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2011


Дозволь мені лиш мріяти про тебе

Дозволь  мені  лиш  мріяти  про  тебе.
Дозволь  завжди  про  тебе  пам'ятати.
Мені  нічого  іншого  не  треба,
лише  б  завжди  тебе  одну  кохати.

Дозволь  мені  щодня  і  щохвилини  
про  тебе  думати  і  в  сні  і  наяву,
бо  найдорожча  ти  мені  людина
і  я  заради  тебе  лиш  живу.

Дозволь  мені  дивитись  в  твої  очі.
Дозволь  від  тебе  розум  свій  втрачати.
Я  одного  в  житті  своєму  хочу  :
я  хочу  лиш  тебе  одну  кохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2011


В'ячеславу Чорноволу присвячується

У  ніч  страшну  під  колесом  камаза  
Чорновіл  загинув  загадково.
Можливо,  це  фатальний  збіг  обставин,
а  може,  це  зовсім  не  випадково.
Можливо,  знав  водій  той  що  робити,
можливо  знав  кого  йому  чекати
і  мав  наказ  "убити",  "розчавити",
але  за  що?  -  ми  можем  лиш  гадати.
За  що  ж  таку  людину  убивати?
Він  же  поганого  нічого  не  зробив,
лиш  Україну  він  більш  за  все  любив
й  боровся  боровся  все  життя  за  її  долю.
За  це  його  не  раз  лишали  волі,
до  в"язниць  не  раз  його  кидали,
а  там  вже  мучили  і  били,  катували..
Та  Чорновіл  ніколи  не  здавався,
він  падав,  але  знову  підіймався  
і  збільшим  прагненням  продовжував  боротись...

Та  кому  було  потрібно  його  вбити,
а,  головне,  за  що?  Адже  свій  край  любити  
не  злочин  зовсім,  навіть  навпаки.

З  того  часу  йдуть-летять  роки,
а  справу  цю  розслідують  ще  й  досі.
Ну...так  вже  в  нас  в  країні  повелося
що  винних  пів  століття  в  нас  шукають,
а  що  насправді  сталося  -  не  знають.
А  Чорновола  вже  давно  не  має.

Хай  совість  з"їсть  того,  хто  його  вбив.
Невинну  зовсім  нівчому  вбили  людину.
А  він  понад  усе  лиш  рідний  край  любив,
він  більш  за  все  любив  лиш  УКРАЇНУ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2011


Я променем яскравим хочу стати…

Я  променем  яскравим  хочу  стати,  
таким  же  теплим,  ніжним,  золотим,
щоб  лагідно  до  тебе  доторкатись
і  щоб  з  волоссям  бавитись  твоїм.

Я  небом  чистим  також  стати  хочу,
таким  блакитним,  як  у  теплі  дні,
для  того,  щоб  дивитись  в  твої  очі,
такі  веселі  і  такі  ясні.

На  вітер  я  хотів  би  обернутись,
що  може  по  Землі  усій  літати  
для  того,  щоб  до  тебе  пригорнутись,
щоб  лагідно  і  ніжно  обійняти.

Я  краплею  води  хотів  би  стати,  
яку  у  спраглий  день  ти  схочеш  пить,
для  того,  щоб  тебе  поцілувати
до  губ  твоїх  торкнутися  на  мить.

Як  би  ж  я  міг,  то  став  би  неодмінно
і  небом,  вітром  променем,  водою...
Та  день  за  днем  минає  непомітно
і  лише  подумки  я  поруч  із  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2011


Ти як патологоанатом

Ти    як    патологоанатом  
моє    серце    розрізаєш,
а  потім  наче  мирний  атом  
раптово  й  грізно  вибухаєш.

Для  мене  ти  -  смертельна  зброя,
повільно  й  тихо  убиваєш.
Я  забуваю  навіть  хто  я  
коли  ти  погляд  свій  кидаєш.

Для  мене  кіллер  ти  нещадний,
у  серце  кулями  стріляєш.
І  я  для  тебе  на  все  здатний,
хоча  й  мене  ти  убиваєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2011


Я забуду про розпач, про сльози

Я  забуду  про  розпач,  про  сльози  
і  тебе,  моя  люба,  забуду.
Все  пройде,  як  проходять  морози,  
і  в  моєму  житті  весна  буде.

Все  пройде,  я  це  знаю  напевне.
Я  забуду  що  було  між  нами  
і  не  стану  страждати  даремно,
я  ж  любов  не  поверну  сльозами.

Я  не  буду  весь  світ  проклинати,
я  спокійно  буду  далі  жити.
Не  посмів  тебе  я  тримати,
тому  змушений  був  відпустити.

Та  в  житті  моїм  ти  не  остання.
Будуть  інші  у  мене,  я  знаю.
Ти  була  моїм  першим  коханням,
та  колись  я  ще  знов  покохаю.

Покохаю  всім  серцем  я  знову,
я  відчую  нові  почуття,
такі  чисті,  яскраві,  казкові  
і  продовжиться  моє  життя.

А  ти  залишишся  спогадом  ясним,
та  спогадом  лиш,  і  не  більше.
Тому  знай,  я  не  буду  нещасним,
я  буду́  колись  найщасливішим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011


Я того купідона проклинаю

Я  того  купідона  проклинаю,
який  стрілу  пустив  у  моє  серце,
адже  це  через  нього  я  кохаю,
це  через  нього  сталося  усе  це.

Це  він  мене  так  змусив  покохати.
Це  він  у  душу  поселив  отруту.
Він  змусив  мене  розум  свій  втрачати,
і  він  не  дасть  мені  тебе  забути.

Це  він  примусив  мріяти  про  тебе,
це  він  вірші  примушує  писати.
І  завдяки  йому  у  саме  небо
постійно  змушений  у  мріях  я  літати.

І  через  це  його  я  проклинаю
і  дякую  йому  я  одночасно,
адже  я  завдяки  йому  кохаю...  
і  це  жахливо...ні,  це  так  прекрасно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011


Ти думаєш, небо ридає ?

Ти  думаєш,  небо  ридає  
і  дощ  із  відра  наче  ллється?
Та  ні!  Душа  то  страждає
моя,  і  моє  плаче  серце.

Ти  думаєш,  грім  в  небі  яснім  
так  люто  і  грізно  гримить?
Та  ні!  Душа  то  нещасна  
із  серцем  моїм  так  кричить.

Ти  думаєш,  буря  шалена
так  невгамовно  лютує?
Ні!  Буря  та  в  серці  у  мене,
яке  за  тобою  сумує.

Ти  думаєш,  люті  морози
нещадно  так  припікають?
Ні!  То  лише  мої  сльози
від  льоду  твого́  замерзають.

Ти  думаєш,  я  все  забуду,
що  буде  усе  так,  як  треба?
Та  ні!  Так  як  треба  не  буде,
бо  я  вже  незможу  без  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011


Набридло

Набридло  із  серця  цей  біль  проганяти,
набридло  вже  слухати  крики  душі,
набридло  й  самому  нечутно  кричати,
набридло  стояти  весь  час  на  межі.

Набридло  літати  в  рожевих  цих  мріях,
набридло  надії  нові  будувати,  
а  потім  топитися  в  цих  же  надіях.
Набридло...Не  можу  я  більше  кохати!

Не  можу  я  більше  кохати  й  не  хочу!
Та  серце  продовжує  битись  для  неї,  
і  досі  я  в  снах  зустрічаю  щоночі  
образ  безумної  мрії  своєї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011


Привид кохання

Коли  ночі  похмурі  й  холодні,
привид  кохання  до  мене  приходить.
З'являється  він  із  безодні  
і  пісню,  до  болю  жахливу,  заводить.

Він  наді  мною  сідає  
і  шкрябає  душу  мою  ланцюгами.
А  потім  безумно  ридає  
і  серце  кривавими  душить  руками.  

Він  прагне  звільнитись  від  болю,
він  хоче  із  пам'яті  спогади  стерти.
Але  він  не  змінить  вже  долю,
незможе  спокійно  і  тихо  померти.

Ув'язнений  він  у  стражданні,
і  буде  з'являтись  мені  він  щоночі,
допоки  із  серця  кохання
не  зникне  із  часом  кудись  неохоче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011


Не потрібно зайвих слів

Не  потрібно  зайвих  слів.
Ти  даремно  говорила.
Я  і  так  все  зрозумів:
моє  серце  ти  розбила.
Та  чому?  Прошу,  скажи,
поясни  мені,  що  сталось?
Зрозуміти  поможи...
Моє  серце  розірвальсь.
Невже  щось  було  не  так?
Я  тебе  не  розумію.
Чому  ти  раптово  так  
знищила  ти  мою  мрію?
Чому  вбила  ти  мене?
Нащо  душу  роздушила?
...Жахливий  біль  не  промине,
я  забути  все  невсилах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011


Затихло життя…

Він  на  даху.  Він  готовий  стрибати.
Він  з  висоти  вдивляється  вниз
очима,  що  стали  вологі  від  сліз.
Ще  мить  -  і  його  більше  не  врятувати.

Він  стрибне  й  закінчиться  юне  життя.
Він  вб'є  себе  бо  не  хоче  більш  жити.
Набридло  йому  так  нещасно  любити,  
набридли  йому  ці  "святі"  почуття.

Він  майже  готовий  із  даху  стрибати.
Він  майже  готовий  зробити  цей  крок.
Але  він  ще  досі  чекає  дзвінок,  
який  може  його  врятувати.
 
Ще  мить,  ще  секунда,  одна  ще  хвилина...
Мовчить  телефон...Затихло  й  життя...
Юний  хлопчина  ввійшов  в  забуття.
Через  кохання  своє  він  загинув.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011