| Сторінки (1/82): | « | 1 | » |
your beautiful soul flies in the sky
my ugly soul imprisoned in the body
and they will not meet in any way
so my ugly dirty soul is crying
every word is like an arrow in the head
crawling thoughts worms wander in my brain
gradually comes to a single method
the meeting will take place in heaven today
©Maggie Be 28.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018
Один, два, чотири...
Я щось пропустив?
Можливо.
Із списку виходиш ти?
Обійми, цілунки, прощання...
Я знов пропускаю...
Востаннє.
Мені цього не віднайти.
Учора і завтра...
Не квапся!
Я не пропускаю.
Достатньо!
Закінчим на цьому сюжет.
Моє і твоє...
Більш нічого.
Я знову стою
На порозі
Пора вже іти. І це все.
©Maggie Be
16.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018
In my head lives a bee.
And she will surely bite me
If i think about you.
In my head there lives a second bee.
And she's also biting me.
Not letting forget about you.
Two bees want different things.
I will be bitten today both.
For one reason. It's you.
I do not hurt anymore.
Although this was not before.
But i must tell them "thank you".
©Maggie Be
27.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791179
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2018
Коли закінчиться час,
Якого не існує,
Коли пройдуть всі війни,
Які не мають сенсу -
Тоді збагнеш,
Кого кому бракує.
Тоді ти скажеш,
Але буде пізно.
Як стихне вітер -
Вийди на подвір'я.
Почуєш тишу.
Ніхто більш не озветься.
А ти не вірив,
Що все колись скінчиться.
А ти не вірив
Що все колись минає...
©Maggie Be
11 червня 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2018
Можна в тебе закохатись?
Хочу в тебе запитати.
Дуже страшно розкривати
Всі таємні почуття,
Ко́трі відчуваю я.
Тебе можна полюбити?
Так, непросто зрозуміти,
Так же важко пояснити
Всі тяжкі мої думки,
Що летять на перегонки́.
Можна тебе розгадати?
Душу твою розпитати,
Щоб могла вона сказати,
Що робити мені можна,
А що ти робити хочеш.
Можна в тебе закохатись?
Дуже страшно запитати,
Так же важко промовчати,
Не сказавши ті слова,
Що придумала сама.
©Maggie Be
3 квітня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
Такий жорстокий світ...
І час летить невпинно,
Його тонка ріка́
Всеж пересохне тут.
Вона пропа́де там,
Де сльози пролили́ся,
Де крик здійнявся ввись
Од відчаю й страху.
Такий шалений світ...
І ми такі ж шалені.
Ми здіймемось увись,
Як крик страшних тортур,
І там ми оживем,
Де слід свій залишили,
Де крапелька журби
Лишилась від ріки.
Такий сп'янілий світ...
Сп'янілі наші душі.
Вже без ознак життя
Замріяні летять,
Летять на крик зими,
Який весну розрушив,
Який лишив свій слід
На цвинтарі проклять.
Мій божевільний світ...
Цілує на прощання
Загублену весну,
Розтоплені думки,
Вони воскреснуть там,
Де ми і не шукали,
Там, де ховали ми
Таємні всі гріхи.
Мій одинокий світ...
Без тебе одинокий,
Забутий назавжди.
Страшний без тебе він.
Його згадаєш ти,
Як стане одиноко
На клаптику життя
Останнім, без душі.
©Maggie Be
31.01.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785883
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2018
Я часто думаю про смерть.
Занадто часто.
Так не треба.
Я часто думаю про те,
Але давно вже
Не про тебе...
В моїй душі мете зима,
Хоча весна
Давно настала.
Але тебе у ній нема.
Що було, те
Давно пропало...
©Maggie Be
14 березня 2011 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785010
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2018
Скорботний подих пустоти.
Він тихий, ніжний і прозорий,
Такий прекрасний, невідомий,
Який, як все нема мети.
Холодна шибка. Мої сльози
Такі ж холодні. І кому
Вони потрібні? І тому
Вони зігріть її не в змозі.
Нещира посмішка в устах.
Нещиро скалить зуби сонце.
Своє кохання стріла. Що це?
Його стрічала вже у снах.
Холодне серденько не гріє.
Пусті холодні очі в'януть.
В душі нічого вже не маю,
І в моїх скронях вітер виє.
Пекуча сіль у моїх ранах.
За пазухою - сніг холодний.
У моїм серці - біль бездонний.
Мій сум везе мене на санях.
Під шум величної печалі
Із криком радості помчали.
Що згубить він мене - не знала
Й йому свою душу віддала.
©Maggie Be
13.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2018
Коли цілунок смерті
Відчуєш на губах,
Тоді ти враз злякаєшся
Кривавих сліз в очах.
Пізніше зрозумієш ти,
Що долі не минеш.
З усим оцим ти змиришся
І із життя підеш.
20.10.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Подивись в мої очі -
Ти побачиш там смерть.
Поцілуй мої губи -
Ти відчуєш враз страх.
Не тому, що ти щойно
Дивився на смерть.
А тому, що вона
Була в моїх очах.
31.10.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Не плач,
Бо потім я заплачу.
Тим паче
Тобі не стане краще.
Ховай.
Я не сховаю більше.
Шукай.
Хоча чому й навіщо?
Пізнай.
Я не пізнаю більше.
Цей страх
Страшний, як ніщо інше.
©Maggie Be
29.07.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
У новий день,
У новий рік
Зустріть тебе
Не хочу. Ні.
Вже досить
З мене
Тих думок,
Які сховада
Під замок.
У новий день,
У новий час
Світильник
Мого світу
Згас.
У новий вечір,
Нову ніч
Скажу "люблю",
Та не тобі.
Піду туди,
Уздовж думок.
Мій телефон
Давно замовк.
І приведуть
Мене туди,
Де вже давно
Чекаєш ти.
У новий день,
У новий рік
Я хочу буть
З тобою. Мій!
У новий день,
У новий час
Я дам тобі
Останній шанс.
Я подарую
Тобі день,
Я подарую
Тобі ніч,
І зрозумію,
Що тепер
Ти будеш мій,
Навіки мій.
І ти вже знаєш -
Не засну,
Поки ти поруч.
Не сумуй.
А ліпше знову
Заспівай
"Гра почалась".
Не відставай.
Я буду слухать
І курить,
А ти всміхатись
І тремтіть.
Холодний піт.
Сухі вуста.
Мій любий Кіт.
"Я так устал...".
Нічого. Трохи
Відпочинь.
І будем знову
На коні.
І знов підем
Блукать в світи
Самотніх вулиць.
Назавжди.
І будеш знов
Мені співать,
А я лаве
Для нас збирать
В твій капелюх.
І де ж той сніг?
Давно потух
Шалений сміх.
В моїх очах
Бринить сльза,
Бо ти не мій,
Я - не твоя.
Тебе люблю.
А ти? Ніщо
Не зможе вибить
З тебе. Знов
Замкнули коло.
Закипів
Твій чай.
Я трохи...
Залишив
Мене саму
Серед думок
Тих божевільних.
Це урок.
Урок життя
Буде мені,
Маленькій
Дівчинці
Сумній.
А вранці
Знову на метро.
Цілую в скроню.
Капюшон.
З-під нього очі
Трохи злі.
Пасмо волосся.
При мені
Лишиться пам"ять
Про ту ніч,
Що зруйнувала
Інший світ.
Я буду голосно
Кричать
Посеред парку.
Просто жах!
Щоб ти почув
За кілометр.
Щоб не забув
Мене. Тепер
Я буду тут,
Ти будеш там.
Тепер забудь,
Забуду й я.
Я спробую,
Так само й ти.
Перефарбовую
Думки.
Тримай за руку
Не мене,
Бо Він мене
Тримає вже.
Тамуй цілунок,
Що мені
Ти призначав.
Мій любий
Псих!
Забудь. Забудь.
Не треба вже.
Прости. Іди.
Так треба. Все.
©Maggie Be
01.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Ти дуже близько і далеко
Водночас. Так далеко і,
Твоя душа така далека
Моїй сумній душі.
Ти дуже близько, бо до тебе
Всього лиш Всесвіт перейти.
Всього лиш небо, думок небо,
Котре горить в огні.
До тебе вічність, цілу вічність
В ніщо й нікуди йти.
На сам кінець, у безкінечність
Бо тільки там є ти.
©Maggie Be
12.09.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780621
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2018
Хвилина, і тебе більше нема.
Куди зникаєш, мов багряне сонце?
Насичене розважливістю дня.
Яке я споглядаю без емоцій.
Хвилина, й все йде шкереберть!
Одна хвилина, цього досить.
На самоті в кімнаті я тепер.
А вітер хай мої думки розносить.
Ввірвався у вікно, то й що?
Нехай сніжинки сипле на підлогу.
Сьогодні вечір буде без розмов.
Немає сенсу роздувать тривогу.
Одна хвилина й ти пішов.
Не піднімусь, щоби закрити двері.
Нехай, що в дім зайде мороз.
Я буду думати про тебе.
Серед кімнати, дивлячись в вікно
У сутінках, в вечірніх барвах.
Все буде, як в плаксивому кіно.
Такий сюжет моєї драми.
©Maggie Be
03.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780083
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.03.2018
Убите серце досі ниє.
Душа моя над ним рида.
Холодними слізьми укриє
Й безжально обпече вона.
Твої безодні очі,
Які чомусь сумують
Знов бачити я хочу.
Тому я їх малюю...
Божественний твій образ
Весь час у думках бачу,
Але ти так далеко -
Саме тому я плачу.
Пекельні свої муки
У цих рядках пишу.
Можливо, ці листи
Колись тобі лишу...
Забуть тебе не можу,
Тому що я не хочу.
Бо просто тебе люблю
Й сумую часто вночі.
Усе життя без тебе
Накрилося зимою,
І кожна мить солодка
Була б, якби з тобою.
А серце досі б'ється.
А серце досі скаче.
Воно весь час у грудях
Лиш за тобою плаче.
Твоя усмішка ніжна
Для мене сонцем сяє.
Бо ти - моє кохання,
Яке я так чекаю.
©Maggie Be
13.11.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
Пробач мене, прошу тебе, будь ласка!..
Але я більш не повернусь в наш дім.
Можливо, якось, скажеш ти наранок:
"Невже когось не вистача мені?"...
Я знаю, ти не будеш перейматись,
Уже давно про мене ти забув.
Моя відсутність нічого вже не варта.
Тобі байдужа я, байдужа і любов.
Невже для тебе я нічого вже не значу?
Скажи, хіба когось невистача
В твоєму світі, де життя давно не варте,
Щоби за ним гірка скотилася сльоза.
Невже, скажи, сумуєш ти за мною?
Навіть при тому, чим пожертвувала я
Заради тебе - не страждатимеш до болю.
Не зараз. Хай душа моя блука.
Але я ладна, лиш заради того,
Померти, щоб дізнатись, що кохаєш.
Така самотня я без когось,
Котрий не любить, не страждає.
Будь ласка, я прошу тебе, пробач лиш,
Але я не вернуся більш назад.
Я навіть знаю, що ти зараз робиш -
Кричиш у тиші і тремтиш ще й як:
"Невже когось мені бракує?!!!!
Невже сумую я за кимсь?!!!!....".
Коли я вже стікаю кров'ю,
Її, повір, вже не спинить.
Я буду помирать і знатиму:
Тобі на це все наплювать.
І, навіть, лиш для того спатиму,
Щоби у снах тебе стрічать.
Але прокинусь я сама собі,
З собою тут на самоті.
Тобі мене не бракуватиме.
Цього ти не відчуєш... Ні.
©Maggie Be
2011 р.
Я зробила цей переклад 7 років тому, користуючись одним лиш словником
і власною уявою, з натхненням прослуховуючи улюблені композиції Evanescenсe.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Осінній вальс.
Танок блаженний.
Самотній вальс
Листків чумленних.
Останній вальс.
П'янкий цілунок.
"То був не я..."
Твій порятунок
В собі таїть
Чужий дзвінок.
Та телефон
Давно замовк.
Наш перший вальс.
І він останній.
Був не для нас
І без кохання.
Ти говорив мені слова,
Які у серці я ховала.
Але душі у них нема.
Принаймі, я її не взнала.
Чому виходить так, не знаю.
Нехай, що вогник наший згас.
На все життя запам'ятаю
Наш божевільний палкий вальс.
©Maggie Be
02.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018
Я так люблю на самоті
Під музику попити чаю.
А ще, позгадувать, як ми
З тобою десь колись гуляли.
Я так люблю на самоті
Придумати майбутне. Мило,
Щоб все було, як уві сні.
І ми були такі ж щасливі.
Я так люблю на самоті
Ввімкнути ностальгію знову.
Ні. Я не люблю на самоті.
Я хочу буть завжди з тобою.
©Maggie Be
6 жовтня 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Не питай мене, що зі мною.
Не питай, бо пояснень нема.
Зрозуміти не можу так просто,
Чом в душі моїй знову зима.
Я заплуталась в своїх бажаннях.
Я заплуталась у почуттях.
І для чого мені ці страждання?
Ті, що вигадала сама...
Я не можу буть просто щасливою.
Не виходить у мене так жить.
Хоч було так завжди та, можливо
Перекреслить усе одна мить.
І та нитка душевна порветься.
Й вільна стану я назавжди
Від тягот цих. На мене не сердься,
Коли я пропаду в нікуди.
©Maggie Be
27.12.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768308
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.12.2017
Малюнки й фотографії
Це свідома візуалізація
Нашої пам'яті.
Аби ми могли згадувать.
Хоча важливе не забувається
І в сум'ятті.
Записки, повідомлення, листи
Це все лише нагадування
Навколишньому світу
Що я є. Що я живий.
Це все лишень підтвердження
Незавершеного циклу,
Який пройде кожен із нас.
Не залежно від його бажання.
Від народження до смерті.
У кожного відведений свій час
На його проходження.
Вирішуй, як його провести.
©Maggie Be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2017
Do you sleep?
You see beautiful dreams.
Because you fell asleep for ever.
I want you back.
In this battle i suffer defeat.
It is impossible to forget now.
Never possible.
It is impossible to strike out
Forever from my memory.
It is impossible
Every f u c k i n g morning, wake up
And remember,
Because the time has stopped for me.
©Maggie Be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2017
Talk to me with music.
Do not say: "I do not feel anymore!"
My feelings have consequences,
Which have been never before.
Talk to me today and always.
Because it matters to me.
I hear your beautiful voice.
It's my envision, but I see.
©Maggie Be
12.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750349
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.09.2017
Не вбивай мене дощ, не вбивай.
Не души мене сум, не души.
Не чіпай мене біль, не чіпай.
І скорбота, в покої лиши.
Кожен ранок, як сонце встає,
Відкриваю своє я вікно.
І в нім бачу я тільки тебе.
І почую твій глос я знов.
Не чіпай мене вітер, чекай!
Якщо зможеш, його поверни.
Як не зможеш, то і нехай.
Тоді спогади мої зітри...
Як же боляче згадувать знов,
Що тебе більш нема назавжди.
Коли бачу твій образ, немов.
Як раніше усе. Але ні!
Як мені свою біль побороть?
Як про тебе не думать, скажи?
Та не можу зробити я крок
Лиш до тебе, бо й так на межі.
І навіщо зробив це з собою?
Не вкладається у голові...
Цього зрозуміть я не зможу
Мабуть, ніколи у житті.
І не можу я тугу розвіять.
Хоч пройшов уже деякий час.
Я не можу і досі повірить,
Що твій вогник назавжди погас.
P.S. Безмежно сумую за тобою, дорогий Честер. Не перестаю захоплюватися тобою навіть тепер, коли тебе більше немає. Десять років ти і твоя музика, твій голос, супроводжували моє життя. Я вдячна тобі за це. Ти будеш вічно жити в моєму серці.
Автор малюнка також я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749026
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.09.2017
В цей вечір ми будемо слухати шепіт зірок.
Ми будем по різні кінці земної кулі.
І почуєм й побачимо їх одинаково.
Нехай, я не можу зробити до тебе один лише крок.
Прислуха́йся до них, і тоді ти почуєш:
"Відстань не має ніякого значення!.."
Важливо сьогодні для мене тільки одне.
Я не хочу, щоб знав про це хтось. Але ж як приховати?
Ти зможеш читать ці рядки між зірок:
"Для мене важливо лиш те, що ти є!.."
А більше тобі про це все і не треба знати.
Та сьогодні у нас ціле небо і зорі на двох.
16 серпня 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
В середині мене наче щось застрягло.
Невиплеснуті емоціі, неспалені й непрожиті.
Мені себе в собі так мало.
Доводиться змінюватись, й не факт, що на краще.
Біжи, втікай нестримно, дико...
Живи! Не зупиняйся, бо далі буде важче.
Лови свої щасливі миті.
Лови їх швидше, поки пізно ще не стало.
Поки є час. Він тане на гарячому граніті.
Все рівно, завтра ми будем згадувати
Із тим солодкуватим смутком
Своє "сьогодні". От побачиш.
24 квітня 2017 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730313
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2017
Тут холодно.
Я маю на увазі всі
Різноманітності цього
Небагатогранного слова.
Холодно.
Ти не запитуй краще, бо,
Доведеться пояснювать
Те, чого розповідать не можна.
Тут справді холодно.
Не знаю, як ти можеш
Продовжувать тут існувати.
Безперечно холодно.
Треба зав"язувать тугіше
Й з собою брать свої думки.
І свої мрії теж. Нести
Туди їх, де вже не буде
Нам з тобою так
Холодно.
Я не закінчила. Пішли.
Треба скоріше. Не забудь.
Візьми найголовніше.
Бо тут холодно.
Занадто холодно для мене.
Холодні стіни і слова,
Холодний погляд... не про те
Сказать хотіла, не змогла.
Мені тут холодно з тобою.
Захолоділи почуття.
Твоя любов така ж холодна,
Як металева ця труба.
Я замерзаю тут. І губи
Уже не зможуть цілувать.
Занадто холодно, щоб руки
Змогли хоч трохи обіймать.
Нам треба йти, поки не стали
І ми холодними, як дим.
Ти знаєш, нам, я не сказала,
Йти в різні сторони. Прости.
13 листопада 2016 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
Я мешкаю на власній хмаринці,
Далеко від людей і нудного суспільства.
Я зустріну тебе на небесній зупинці.
Там не має жорстоких речей і насильства.
Ти стопатимеш кожен маленький кораблик,
Побудований з мрій й безтурботних ілюзій.
А я тебе тисячі років шукала
І нарешті знайшла, але знов оминула.
Ти услід мені будеш скорботно дивиться.
Ти чекав мене також там же роками,
І знов одинокий там залишився
Край дороги із заплаканими очами.
Пролечу я так тихо і не озирнуся,
Хоч страждатиму довго без тебе, коханий.
Я не знаю чому, але має так бути,
І я знову на нове коло вертаюсь.
Я так сильно боюсь, що якось не буде
Тебе на старому зустрічей місці,
Бо ти про мене вже забудеш,
А я пролечу й розіб"юся на місці.
І так воно й далі роками літаю,
А ти безнадійно стоїш край дороги.
Чому я роблю так, сама лиш не знаю,
Але і спинитися також не можу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Терпкий смак м"яти в мене на вустах.
Солодкий погляд твій вбиває.
А пам"ятаєш, ти писав
Мені листи? Не пам"ятаєш?
Нехай і так. Усе минулось.
Хай буде все як і було.
І наші ті безсонні ночі,
За монітором часу плин.
Я повернути час так хочу
І написать: "Скучаю...". Лиш
Тепер занадто пізно думать,
Занадто пізно забувать
Свій простір неймовірних буднів.
Лишилось все давно у снах.
Холоне моя чашка чаю.
Погляну знов на монітор.
Ти приїзди, тебе чекаю,
Чекаю я тебе давно!
Ти був зі мною поруч в смутку,
Коли я плакала перед компом.
Цього ніколи не забуду.
Я посміхнуся тобі знов,
Хоча цього ти не побачиш,
Але ти знаєш на перед,
Що я уже тепер не плачу,
І посміхнешся мені теж))
Ти не повіриш, ти став другом,
Найближчим другом у житті.
Я вже ніколи не забуду
Скільки для мене зробив ти.
Для мене став ти другим братом,
В якомусь плані був взірцем.
Я тобі дуже сильно вдячна.
Не забувай мене тепер))
Я буду знов тобі писати
Ці найбезглуздіші листи,
Й насмілюсь тебе попрохати:
Знайди хвилинку, напиши!)
Колись тебе я всеж зустріну
І міцно-міцно обійму.
Я хочу щоб ти знав, що щиро
Тебе люблю я і ціню:)*
Люблю як друга, зрозуміло,
Як брата старшого. Тепер
Мене втішати не потрібно
Тому що не сумую вже.
Тебе я попрошу ще дещо:
Скоріше, сонце, приїзжай!)
Ми живемо не так далеко...
Ну все. Цілую в ніс. Бувай:)**
P.S. Сподіваюсь, ти прочитаєш цього листа і зрозумієш, що він написаний саме для тебе)))
08.12.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Слова не мають значення,
Коли й так розумієш
В моїм житті призначення
Своє. Його не зміниш.
Ніщо не має значення,
Коли когось кохаєш
По-справжньому. Розказуєш,
Що сам про те не знаєш.
Гарячі руки бачили,
А очі відчували,
Як душі наші схвачувались
І умлівали з нами.
Холодний вітер зближував
Тіла, що й так горіли.
І ми ставали ближчими.
Як так, не розумію...
Те світле почуття в долонях
Несу тобі. Лиш втримати б.
Хай сонце б"є мені у скроні,
А вітер підганяє в спину.
Я принесу. І зрозумієш ти,
Що хтіла я тобі сказать.
Без слів. Лиш погляд мій розмірено
Ти зможеш легко прочитать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2012
коли до губ твоїх
торкнуся на світанні
я прошепчу тобі
як я тебе люблю
коли відкриєш очі
і мене побачиш
посміхнешся ти
а я тобі скажу
милий мій коханий
любий мій рідний
я не хотіла
порушить твій сон
бо ти так мило
мруживсь і вії
лиш мерехтіли
над твоїм чолом
легко гойдалось
пасмо золотаве
а я розглядала
тебе як ти спиш
ти такий милий
тебе я кохаю
понад усе
чому ти мовчиш?
а ти посміхнешся
мені знову ніжно
і скажеш що слухаєш
мої слова
і скажеш що любиш
мене так безмежно
а я пригорнусь
до грудей твоїх так
щоб можна почути
стукіт серденька
і задрімаю
на твоїм плечі
а ти мені скажеш
моя маленька
знов закуняла
ще трохи поспи
і ти поцілуєш мене
ніжно в скроню
чарівний присниться
мені гарний сон
як ми на хмаринці
літаєм з тобою
тобі розповім
як прокинусь я знов
і скажу я не хочу
щоб ти кудись йшов
і будеш так довго
лежати зі мною
мене цілувать
й говорить про любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2012
Вже жовтень,
А жити ще так хочеться.
Легкий безлад
На голові.
Втім, і в голові також.
Вже жовтень,
А я й не заморочуюсь,
Що буде з нами завтра.
Листочок у вікні
Тихенько пролітає.
Це Осінь стукає
Мені у шибку.
Прийшла розбудити
Моє сумління.
А я послухаю
Її уважно. Швидко
Збагну, що вона
Хотіла сказати.
Розбити б лиш ту шибку
В дрібні, дрібненькі скалки.
Сказати: "я не хотіла..."
Буде пізно,
Коли вона пораниться.
І сліз буде не видно,
Не буде чутно плачу.
Вона тоді не скаже.
Вона мені пробачить,
Бо так було в нас завжди.
Вже жовтень,
А я ще мрію
Зустріть її на підвіконні.
Можливо, ти мені не віриш,
Я бачила її учора.
Вона тримала у долоні
Те, що приносить мені радість -
Осінні барви: жовті і червоні,
Навіюють осінній запах.
Вже жовтень.
Так минуло швидко
Бабене літо кольорове.
А я іще ніяк не звикну,
Що я вже не ходжу до школи.
Все згадую минулі роки
Маленьких втіх, веселих буднів.
Немовби досі чую кроки
Позаспиною... Так, як було
Воно тепер уже не буде...
А я так хочу, хоч не мить
Туди вернутись. Безпритульна
Моя осіння мрія лиш.
Вже жовтень,
А небо синє-синє
І хмарки білі і пухкі.
Вже жовтень,
А я ще хочу жити.
Тепер щаслива я. Мені
Так хочеться побачить Осінь,
Цілком відчуть її в собі.
5 жовтня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012
кололева без тебе сходить на небо слави
дивиться з гори. де ви? так треба
позирає на всіх. мружить очі лукаво
тепер вона входить в екстаз
вона знає для чого усі ті розмови
вона чує і знову вигадує щось
щоби знову не прийти додому
щоб дурів ти за чашкою кави в той час
коли вона знає про твої бажання
про твої страждання й нестримний психоз
вона позвонить тобі востаннє
й промовить ніби не в серйоз:
"ти ж знаєш як я тебе сильно кохаю"
не вірив би ти їй. безглуздо то всьо
королева знає що вона робить
королева знає. ти дурень. однак
вона не здогадується. видалив номер
і викреслив з списку знайомих. ось так
3 липня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
упала в калюжу. страх
обличчям в багнюку. безсилля
мене вбиває. так
моральне лиш насилля
і лезом по венах. біль
і вузол на шиї то сором
а ти мене розбив
і розтоптав докором
по венам ллється дим
в легені кров проступила
а ти мене залишив
із своїм сумлінням. не в силі
виткати ті рядки
що тобі недоговорила
й лишити б тобі навіки
у пам"яті. оборонила
тебе від своїх почуттів
когось від ницого жарту
нехай. сама розберусь
ти думав що це фатум
нехай усе як і є
нехай. не твої це хвороби
хоч я втомилась вже
але іще постою
за свою правду і
за своє щастя. може
а ти ОСТАННІЙ псих
який був в моїй долі
14 червня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
не дивися на мене з-під лоба
ти прекрасно все сам розумієш
кохання для мене хвороба
яку як не як вже не сцілиш
можеш думать що я ігнорую
можеш думать що тебе терзаю
це так я тебе лікую
почекай не все відразу
ти приймеш мої пігулки
перша ревність друга образи
третя буде пізніше розлука
я боюся хвороба заразна
ти лікуйся від мене скоріше
і подумай чи це тобі треба
бо далі буде гірше
почнеться звикання до мене
четверта буде отрута
аналог еліксиру щастя
вона розв'яже пута
і ти зрозумієш на що
тобі я слова говорила
тобі подавала знаки
але я помилку зробила
і стала така ж пропаща
я випила ту міктуру
що треба було тобі дати
і так воно все повернулось
не можу тепер розв'язати
не маю рецепту від тебе
не маю вже трав всі зачахли
тепер закохалась так треба
мені вже нема що втрачати
14 травня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348752
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.07.2012
парафінова фея
в обіймах морфея
спитай мене де я
забий мої двері
промовчи все зухвало
повітря замало
давно все пропало
і в душу запало
відкрий мої вікна
увінчані вічно
пов'яли всі свічі
хто ж їх покалічив
дави мою душу
гної моє тіло
хоч так і невміло
але я все ж мушу
відкрить свої очі
зламать свої стіни
хоч із парафіну
але все ж хороші
розбити свій морок
отримати щастя
не знаю лиш нащо
із темних коробок
розкинути крила
порізать повітря
розвіять по вітру
як чорні вітрила
жбурнути в обличчя
й сказати ти лишній
покинути лихо
залишить на втіху
розбиті надії
загублені мрії
убиті світанком
які під серпанком
ведуть знов до тебе
на зоряне небо
я гляну на себе
я знаю не треба
нема в цьому сенсу
ти знаєш не сердься
я буду з тобою
твоя я без бою
розбита на двоє
не маю спокою
не маю кохання
лиш маюсь в останнє
в останнє дивлюся
не фоні дискусій
на фоніі ілюзій
я більше не злюся
16 травня 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012
Ми сиділи на лавці в парку,
І над нами кружляло кохання.
Викладали долю свою,
Наче пазлами по асвальту.
Жовтокоса осінь-сестра
Нас звела непомітно з тобою,
І моя довга й тяжка журба
Підкорилась любові без бою.
Я дивилась у очі твої
Наче в зеркало. Так спокійно
Мені поруч з тобою. Не йди!
Ті хвилини з тобою безцінні.
Тихо мліла холодна рука
У твоїх гарячих долонях,
І злетіла на крилах душа
В небо щастя, повите любов"ю.
Тріпотіло серденько моє,
Ти його заспокоїв цілунком.
Я не вірю, що все те пройде
Нечітким ледь помітним малюнком.
29 вересня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
Ой ген-ген за полем доля,
Десь за виднокраєм...
Сидить дівка серед поля,
Ридає без краю.
І рида вона, сердешна,
Нема їй покою.
Проклинає день прийдешній,
Не боїться Бога.
В тузі в неї дні минають,
Пропадають ночі.
Думки серце розпинають,
Розривають мозок.
Тужить дівка чорноброва
За своїм коханим,
Вже чека його півроку,
А його немає.
Десь пішов за Батьківщину
Голови ламати.
"Не вернувся, знач' загинув..."
А що ще гадати?
"Десь поліг в нерівнім бою
За свою Вкраїну...",
Проміняв свою він долю
І свою дівчину
На незнану ніким славу,
Ніким не почуту.
А за ним вона вмирає.
Як же тепер бути?
В далину вона погляне -
Все чека на нього,
Козака її немає,
А вона - у воду.
"Краще й мені не ходити
По землі без нього,
Бо не хочу я любити
Більше вже нікого!".
Та й втопилася дівчина
Чорноброва, гарна,
І себе вона згубила,
Виявилось, марно:
Був живий її коханий,
Та десь забарився,
Повернувсь - її немає,
Трохи запізнився.
І нема тії дівчини,
Ніхто й не згадає,
А козак собі і далі
П'є та лиш гуляє.
10 листопада 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Його убили.
Повели
Сторожі смерті
Назавжди.
Його нестало
І тепер
Побачить пекло.
Та невже?
Його убили
Позавчора...
Промчалось вітром
По околах.
Його убили.
Розтоптали
Клубок життя
Й нитки порвали.
Його нестало...
Так нестримно
Вона кричала...
Хто їй винен???!!!
Його убили.
Закопали
Й, мабуть, надгробка
Ще немає...
Така сира,
Ще зовсім свіжа
Лежить земелька
На могилі.
Покладеш квіти.
Підведешся.
Й далеко підеш.
Не вернешся.
А він лишиться
Там лежати
І цілу вічність
Дожидати,
І він чекати
Завше буде
На твої очі,
Твої руки...
А їх другий
Хтось, може, баче,
Зовсім чужий,
Але неначе
Ти його знала
Цілу вічність,
Та не сказала,
Не стерпіла...
Його убили
Так безжально.
Кому лишили
Стареньку маму?!!
Тепер самотня,
Скорбна, сива...
Забута, світу
Неважлива...
Хто провіда,
Приголубить?
Як дожити віку?
Сумно...
Його убили.
Не шкодують:
"Він був скотина...".
Хто ж з нас люди????!!!!!
Ще молодим
Його убили,
Але, скажіть,
Кому лишили
Його дітей????
Дочку і сина??
Маленький носик,
Очки сині...
А що ж їм скаже
Тепер мати?
Що на війні
Загинув тато?
А що їм скаже
Тепер ненька?
Що він пілот?..
Вже не маленькі...
Все розуміють,
Чому в скорботі,
Чому рида
Вона що ночі...
Його убили.
Та хто скаже:
Завішо вбили?!!
Покарали?
Завішо, люди?!!!
Так болюче
Згадать ту ніч
Страшну, жагучу.
Вона убила.
Та навіщо?
Його любила,
Але лишня
Вона була
В його житті,
Та не змогла
Пробачить. Ні.
Пробачить те,
Що він казав,
Із нею був,
Її кохав...
Але чомусь
Від неї втік.
Злякавсь, пішов.
Забув навік.
Та через роки
Повернувсь
Й сказав їй:
"Я іще люблю...".
Вона йому:
"І я." - в отвіт
І йому в серце
Вткнула ніж.
"Іще люблю...
Та що ж сказать?
Люби, а я
Не хочу так...".
Його убили,
Повели
Сторожі смерті
Назавжди.
Його убили,
Повели...
А може він
Те заслужив???
21.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Я сьогодні дивилась в вікно,
Як верталась додому, з вагона,
Споглядала надворі кіно,
Перехожі були в нім актори.
Сіра маса і купа гримас.
Як твій погляд у ній не згубити?
Без кольору і без прикрас,
Без сонця ясного, без квітів...
Учора капав дощ.
Та що там капав... Ливень!
А я питала: що ж?
Та що ж мені робити?
Я втратила тебе,
Коли ти був зі мною.
Тебе не хочу вже,
Для мене ти був вчора...
07.07.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269842
рубрика: Інше, Iнтимна лірика
дата поступления 12.07.2011
У небі Хмарка пустувала,
Весела, райдужно сміялась,
І з буйним Вітерцем кружляла,
І Сонця променем вмивалась.
І ось, одного разу Хмарка
Летіла дуже-дуже низько,
І в свіжих вогниках світанку
Кота зустріла серед хмизу.
Вона йому враз посміхнулась,
А він дрімав і очки мружив.
Коточок той їй приглянувся,
Але вона йому не дуже.
Точніш, її він не помітив,
Лиш чхнув і на вікно поліз,
А нашу Хмарку поніс Вітер,
І покотив у верболіз.
Вона до нього прилітала,
Він не любив її присутність,
Хоч як вона йому шептала -
Їй у отвіт він лиш насупивсь.
Бо він, Котяка, любить Сонце,
Йому близьке його тепло.
Він виглядає у віконце -
Вона чекає там давно.
На неї був той Кіт сердитий,
Вона пухка, прозора, біла,
Завадить Сонечку світити.
Сама його зігріть не вміла.
І милувалася ночами
Вона його хвилястим вусом
Допоки ще лиш не світало -
Нажаль, тоді вона йти мусить.
І поміж зірок колихала
Кота біленького малого,
На нього падала туманом,
Хоча він не любив вологу.
Але коли зима настала
Він не сидів більш на віконці,
Від холоду він заховався,
Бо більш не гріло його Сонце.
За ним Хмаринка сумувала,
Хотіла була лиш заплакать,
Але на землю снігом впала,
Сніжинкой на котячих лапках.
Згадав Коток свою Хмаринку,
Яка все літо докучала,
І вибі лише на хвилинку
Побачиться - її не стало.
Він нявкнув тихо їй: "Та де ж ти?
Хмаринко, люба, де ж ти зникла?".
Повсюду лиш тяжкі замети
Й струнка сосна в снігу поникла.
Її шукав він, бігав, скільки сили
В сердешного Коточка було.
"На кого ж ти мене лишила?!".
Забрьохав свою білу шубку.
Але почув він ніжний шепіт:
"Я тут, коханий, поряд, любий!.." -
Виблискувало на деревах,
Вона була тепер повсюди.
Нарешті Котик посміхнувся.
Шептала Хмарочка на вушко:
"Завжди тебе кохати буду...",
А він лишився непорушний.
Застиг його стекляний погляд
На тій Сніжиночці, котра
Зуміла нишком приворожить
Малого білого Кота.
08.06.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2011
Твій погляд - то магніт,
Твої рядки - розп'яття,
Розп'яття у душі,
Слова твої - багаття.
Я посміхнусь тобі,
Тебе цим причарую,
Так, як чаруєш ти,
Та, краще, промовчу я...
18.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2011
Я хочу так, щоб ти любив...
Мене любив. Але не буде...
Не буде, так, як увісні,
Бо мене твій дзвінок розбудить.
А я спитаю: "Що хотів?".
Ти мені скажеш:
"Та ну хто зна...".
Та словом ти цим залишив
У моїй пам'яті морози...
18.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2011
Дочекайся сходу сонця.
Дочекайся, не засни,
І заглянь в своє віконце -
Це і є кінець весни.
Подивись на сонце ясне.
Подивись і усміхнись.
Ти ж поглянь як гарно й красно.
Мов край неба загорівсь.
Ще надворі тихо дуже.
Мабуть, сплять усі навколо.
Ти ж поглянь, як гарно, друже,
Сонце світить світанково.
Тож посидь собі тихенько.
Не промов із вуст ти слів,
І прислухайся гарненько
В жайворонків дзвінкий спів.
13.04.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011
Такий чудовий,
Незвичайний,
Незнайомий,
Дуже гарний...
Твої очі
Дуже дивні
І до себе
Тягнуть сильно...
Ця усмішка
Просто чудо,
Та, між іншим,
Я не буду
Залишати
В серці рану -
Заросте
Вже незабаром.
Тебе бачу -
Усміхнуся,
Так, неначе
Ти невкурсі...
Мене бачиш -
Посміхнешся
І побачиш,
Як трясеться
Моє серце
У долонях.
Не спішу...
Хоча, поволі
Я несу
Його до тебе...
Ти зажди,
Не все, як треба...
Посміхнися
Біля краю
Наших зустріч.
Помираю.
Так щемить
Душа у мене.
Залиши
Усе як небуть...
Подивись:
Я не сміюся.
Оглянись!
Я не вернуся...
У очах
Я бачу небо,
У твоїх.
Усе як треба.
Ти в моїх
Побачиш пекло...
Не для всіх,
А лиш для тебе
Погляд мій
Вогнем пала...
Точки опору
Нема.
Підкосились
В мене ноги...
Незважай
На ці тривоги.
Я піду,
Та не вернуся,
В цю весну
Я вже змінюся...
Щоб ти знав,
А я не знала,
Щоб кохав,
Я - не сказала,
Щоб хотів
Летіть у небо,
А упав
У моє пекло,
Щоб горів,
А я гасила,
Щоб летів
На рваних крилах...
Як тобі
Сказати все це?
Як почуєш?
Як озвешся?
Посумуй
Сьогодні вранці,
Я пішла..
Не прийду завтра...
Тижднів два,
А, може, хто зна
Я чекаиму
На когось...
Погляд твій
Поза вуалью
Назавжди
Запам'ятаю...
05.02.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254487
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2011
Вона була сумна,
Коли на її душу
Упала вагота
Страшна і не порушна.
Вона була не там,
Де ми були учора,
Але печаль все та ж,
Все та ж і буде знову.
Вона жила як ми,
Але для неї скінчено
Відтоді назавжди,
Й відтоді вже не змінено,
Та й ми були не там,
Коли на її шию
Спустилася петля.
Пітьмою нас накриє,
І трісне від жалю
Те серце і розіб'ється
Впаде в душу мою
І, може, там зігріється,
І може я сцілю,
І будеш ти оплакувать
Мою печаль-змію,
Але мене не згадувать...
19.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011
Я твоя мрія,
Я твоє сонце,
Я твоє щастя,
Відкрий лише очі.
Я твоя зірка,
Що пада в безодню
Блаженного сміху
Тільки з тобою.
Я і твій місяць -
В вікно заглядаю,
Цілую у скроню
Й миттєво зникаю.
Я твоя радість,
Що поза хмарками
В небі блукає,
Тебе дожидає...
Я твоя ніжність,
На вії схилилась,
Та лиш тобі я
Тільки наснилась...
16.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2011
З'їж моє серце на сніданок.
Воно смачне. Я запевняю.
В вікно тобі всміхнеться ранок.
Я прошепчу: тебе кохаю!
З'їж моє серце за обідом.
Ще соковите, повне крові.
Любов'ю чистою налите.
Такою щирою любов'ю.
З'їж моє серце на вечерю.
І крихти з нього ковтай жадно.
З'їж моє серце. І тепер я
Уся цілком тобі підвладна.
13.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011
Десь майорить у далині
Твій погляд щирий, та мені
До нього доступу немає.
Чи може є? Уже не знаю.
Хто мені скаже: так чи ні?
Десь тріпотять на вітрі крила,
Які сама собі зробила,
Та ти відняв у мене їх.
Тепер лунає десь твій сміх,
Твій голос... вщент мене розбили.
Я спочиваю серед них -
Яскравих, щирих, золотих,
Які мені мій світ відкрили
І щиро сповнюють вітрила
Вітрами щастя і утіх.
21.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Я сильно так тебе любила
І ти мене також любив.
Чому так все? Не розумію.
І де мені набратись сил
Щоб пережить болючу втрату?
Ну як мені без тебе жить?
Ми попрощаємося завтра.
Так хочеться лиш розбудить.
Ти наче спиш. І очі мружиш.
Спокійно так собі лежиш.
Я пожалію тебе, любий,
Але нажаль востаннє лиш.
Ти мій миленький, мій хороший,
Сіренький котик любий мій,
Тебе я наостанок прошу:
Приходь частіше в мої сни.
З тобою стрінемось там знову
Такі щасливі, як колись.
Ти посміхнешся, наче вдома
У нас ти вдома знов з'явивсь.
І ми обнімемось, як рідні.
Я поцілую тебе в ніс.
Ти мій хороший котик, бідний.
Чому ж покинув мене ти?
Я пам'ятати тебе буду,
І ти мене не забувай.
Сумую за тобою, любий.
Надіюсь ти потрапив в Рай.
14.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253819
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.04.2011
А ти крадешся під вікном.
Та хто ж ти, вічний мій прихильник?
І твої кроки знову й знов...
Цей стукіт тихий. Я не вмію
Шукать в тумані погляд твій
І вогник сигарети бачить
У тьмі безодній. Зрозумій.
І що, скажи, для тебе значу?
Якщо ти любиш - підійди
Й скажи мені це прямо в вічі.
Якщо не любиш - то іди
І не вертайся, а я вічно
На тебе буду в тьмі чекать.
В якій тебе знайти не вміла.
І з кимось буть. Тебе кохать
Своїм серденьком вже знімілим.
Для чого все це? Поясни.
Для чого наші всі страждання?
Більш не приходь до мене в сни.
А я уб'ю наше кохання.
27.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2011
Це найстрашніша казка
Минулої весни.
Це не твоя поразка
Забутої краси.
Розруха без сумління.
Кохання без проклять.
Повішене терпіння
І цвинтар без розп'ять.
Засмучена усмішка
На янгола вустах.
І чорно-біла кішка
У нього на руках.
Розтріпане убрання,
Порізане крило.
Заплакане чекання.
Загублене вино.
Химерні мертві квіти.
Порізана рука.
Вони такі тендітні,
А він кудись тіка.
То усміхнися ще раз,
Мій янголе весни.
Я знаю, що не треба.
Мої жахливі сни
Такі пусті без тебе,
Мій янголе, візьми
Мене туди, на небо,
І вже тоді - лети.
Я хочу теж літати.
Так хочу жить щасливо.
Кохання, сліз не знати.
Й тебе не знать, мій милий!..
20.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011
- Я так не хочу залишитись в своєму домі пустоти. Я хочу вмерти. Й не шукайте на дні думок мої кістки. Це так огидно – забувати на схилах правди ваший гріх. Мені обридло посилати свої долоні в теплий сніг. Я так забув про тебе вчора, що просто тихо влігся спать. Бо ти була бридка потвора. Я не люблю тебе. Отак… Я загубив свою дорогу до дому рідного на час, і зупинивсь біля порогу тебе, невірної. В очах я не знайшов дубленну правду. Вона лежить вже у труні. Я дам тобі одну пораду: не говори нічого. Ні! Я не зненавидів тебе. Я просто плюнув у кохання, яке я відчував. Ніде ти не відчуєш його, правда. Ти сука рідкісна, та біль у моїм серці нестерпимий. У серці і в моїй душі. Твоя душа – то блювотиння!
- Ти не правий, моє кохання!
- Та що ти знаєш? Чим живеш?
- Я знаю, що тебе кохаю!
- Страждаєш? Любиш? Та невже? Тебе повісить на гілляці сухій на смітнику…
- Це гріх!..
- Я не нашлю тобі прокляття – за мене зробить милість Біг.
- Чому не віриш ти мені? Чому не хочеш зрозуміти?
- Та як же вірить? Як, скажи? І як же можна так посміти любить когось, клястись мені, клястись, божиться у коханні? Його ж ім’я шептать вві сні. Я вб’ю тебе, щоб не шукала ти щастя на моїй землі, на моїм тілі, на диханні… Щоб не могла убить мій біль твоя усмішка, бо я знаю: вона – фальшивка, як і ти, як ти, як він й твоє кохання. Та він тебе і не любив! Чого ридаєш?!
- Це не правда! Та краще б ти мене убив, ніж мучить… мучить!!!
- То я тут кат? То я паскуда? Я украв твою любов і тішусь, як ти шукаєш пустоту у моїм серці?
- Це не смішно!
- А що, скажи, тут говорить?
- Не знаю, серденько, не знаю…
- Та я ненавиджу тебе!
- Ідіть до чорта всі! Повішусь! Втоплюсь!..
- Поставлю хрест і затанцюю там ламбаду!
- В такому разі… буду рада…
*
- О, Боже! Нащо ж я сказав, чого не думав, не гадав? Чого не треба… Забував, яка вона чудесна, ніжна. Яка красива. Нехай, грішна. Нехай не любить… Нехай так. Навіщо ж з нею я отак? Тепер її не повернути… Навіки більше не забути…
*
- Яка я наволоч, собака! Ну як же можна більше? Правда на його боці. Як же буть? Спитать у милого? Вернуть усе не можна буде завтра… Піду до нього. Буду рада дізнатись правду і як жить. Почути правду хоч на мить.
*
- Ну, здрастуй, милий! Я так хочу…
- Ти хто така? Чого ти хочеш?
- …ти мене любиш?..
- Я не знаю…
- А полюбив би?
- Ні.
- Не правда!
- Та хто ти? Я ж тебе не знаю, уперше бачу й… не кохаю.
- Ну що ж, пробач й прости… Я маю… швидше утікти… від тебе… любий мій… Я маю…
- Чудна якась. І що це з нею? Якась чумленна. Мов не п’яна, а меле, наче навіжена…
*
- Ну що ж… Тепер вже точно час. Моя петля! Ця наша зустріч мені ввижалася дві ночі. І снилась часто. Так, вже час. Привіт вам! Просто я не щас…
На шиї вузол затягнувсь. Упав стілець під вальс з петлею. І тільки Він враз стрепенувсь, немов відчув свою кохану, побачив… і побіг туди.
Та вже було занадто пізно. Важко він переніс ту втрату, смерть і похорон свойого щастя.
*
На той момент прийшов і Другий – відчув провину і страждав. Він був схвильований, понурий, бо знав – її життя украв.
- Очами стрівсь з її коханим. Відразу ж зрозумів – це він. Відчув відразу, що я маю розповісти йому. Наспіх сказав йому лиш пару слів. Тремтіли руки… Не зумів сказати більше в хвилі плачу. Я так любив її! Пробачив їй навіть нелюбов і все… усе на світі я… Та де мені її тепер знайти? І як тепер же повернути? О, Боже, більше не забути мені і більше не знайти! Як підійшли ми до труни, мені сказав, що дуже гарна. Я не чекав від нього правди, та він відчув свою вину і теж тепер не міг заснуть. Він говорив мені невпинно… Я знав – її вже не вернуть. Проговорився ненароком, що він її раніше знав. Я настороживсь. Іще трохи – він на плечі моїм ридав. Я його слухав, мов байдуже, але, тоді, коли дізнавсь, що він її любив колись так дуже, так дуже сильно. Я спитав… Ні, не спитав – я просто крикнув! Проридав: "Для чого ж ти тоді збрехав? Ти їй збрехав. Своїй коханій. Ти щастя вкрав. Життя убив. Та ти ж її, паскуда, вбив!"...
- Я справді… справді не хотів…
*
Після жорстокої, тяжкої, кровавої і затяжної між хлопцями війни, вони усе ж так схаменулись. Обнялись, плакали, заснули. На ранок хтось комусь шепнув:
- Давай помремо разом?..
Знов у її хаті танцювали шалений вальс, пекельний вальс дві тіні на вогкій стіні. Два тіла гойдались. Дві долі. Свої життя вони лишень віддали лиш одній любові, одній коханій. Так, одній!
*
Холодний світ. Самотній стукіт у твоїм серці на весні. Останній вальс танцюйте, люди, який танцюють раз в житті. Тяжка печаль. Важкий серпанок. Він тягне голову в пісок. І він же манить тихо палець натиснуть швидше на курок. Невтомні очі удивлялись так пильно-пильно у пітьму. І там тебе лише шукали, а не загублену весну. Солодкі сльози губи вкрили – і ти згадав свій перший сніг. Але вони його згубили, а ти його знайти не зміг.
09.05.2010
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ МОЄМУ ПЕРШОМУ КОХАННЮ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252938
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 10.04.2011
Вона була звичайна, але не така, як всі. Інакша. В її погляді ясніло щось таке, що не було дано іншим. Цей погляд. Її особливий погляд, який проймає душу. Чому це сталося саме з нею? Важко сказати… але я знаю те, що тільки вона була здатна кохати. Кохати так, щоб віддати душу за коханого.
Холодна сльоза. Її коротка стежка залишає слід не тільки на обличчі, а й у заглибинах молодої пам'яті. Така коротка, але, здається, триває вічність. Холодний дотик. Але чому ж холодний? Немов, учора ви кохали один одного? Що ж сталося тепер? Мовчання… Воно проймає душу не гірше, ніж удар в спину. Що ж тепер?
- Не знаю…
І я не знаю, як можна жити тепер далі, маючи в душах вакуум.
- Не можу… Не можу пробачить твою холодність!
- Я й досі люблю тебе…
- Твоє кохання захололо з часом!..
- В той час, як я була одна!
- Не правда! Я завжди був поруч…
- Не сміши…
Та годі вам! Уже не витримую споглядати, як руйнуються такі стосунки!..
- Які не мали майбутнього…
- В твоїй лиш уяві…
Скрипнули двері, і вони не бачилися більше ніколи. Вона бігла. Бігла, не знаючи куди. Бігла, не знаючи від кого. Від мене, від нього, чи від себе. Холодний подих. Не менш холодний, як її серце, та все ж зігріває повітря. Хоча б повітря, утворюючи пару.
- Де я?..
Це я у тебе маю запитати. Навіщо ми тут?
- …
Справді, ми опинилися у дуже дивному місці – на старому цвинтарі, цвинтарі без розп'ять, а тільки з якимись химерними деревами поміж могил.
- Страшно…
Куди ти?
І вона зникла у вечірній млі. Задзвенів телефон, порушивши гармонію осінньої фієсти.
- Алло…
- Кохана, де ти? Я не можу тебе знайти… Ледь додзвонився… Ти зникаєш в мережі… Де ти?
- Не знаю…
Її стомлена голова поволі опускалась на землю, точніше, під землю, бо там, де вона упала, була розрита могила.
- Кохана, де ти?
Та у відповідь він почув лиш мовчання, бо солодкий сон зморив тендітне тіло. Ворони кружляли над нею, закликаючи до відпочинку:
- Спи, голубонько,засни,
До наступної весни.
Ми співаємо тобі:
Засипай скоріш в землі.
Спи, голубко, засинай,
Хай тобі насниться рай!
До наступної весни –
Спи, голубонько, засни…
Вона не була така, як інші, така як і всі. Вона була інакша. А він… Ну що ж сказать про нього?.. А він шукає її й досі. Можливо… Можливо й знайде… до наступної весни…
14.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252691
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 09.04.2011
А що я скажу вже тобі?
Та нічого.
А що ти почуєш від мене?
Нащо
Ти мою весну,
Що цвіла ще учора
Зім'яв, розтоптав,
Задушив і забув?
Ти прийдеш до мене сьогодні.
Навіщо?
Сказати мені,
Що усі мої сни
Зітруться із пам'яті скоро...
Ти лишній
У всіх моїх снах
І у моїм житті.
Що ще я почую від тебе?
Нічого.
А, може, так краще,
А, може - і ні.
Та більше мені вже не треба
За когось
Молитись, прощати
І щиро любить.
"Привіт" - не скажу я тобі
Вже ніколи,
А тільки шепну на останок:
"Прощай".
Не зміг донести ти
Моєї любові
До краю життя,
До останнього сна...
06.02.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2011
Вона була одинока. Надто одинока. Єдиною особою, яку вона справді любила, була її кішка Венера. Їй завжди було сумно. Сумно до змертвілості, до страшенної ненависті до всього навкруги.
- Ніколи не дивись у вікно! – кричали їй вечірні передзвони, від яких втрачаєш душу і хочеш заховатись під ковдру з головою.
І вона з острахом відходила подалі від відчиненого нею вікна, у яке мляво заглядала осінь, не зважаючи, що на календарі було вже шосте лютого. Просто ніщо не могло змиритися з тим, що настала зима, а особливо її свідомість.
- Забудь про мене! – миготів у її очах його невловимий погляд.
- Забудь про мене! – луною відгукувались десь у кінці коридорів її мозку ті страшні слова.
- Не забуду! – шепотіли змучені спрагою вуста.
Одна. Одна на одинці. Одна на одинці з одниною. Страшні слова породжували глухі передзвони. Породжували невтримну пустоту, заполоняючи її тим невгамовним:
- …забудь!..
Нова трагедія. Забута мелодія старої філософії. Страшно. Страшно зізнатись самій собі…
- Ні!..
Розбита чашка. Остання кава. Минула трагедія втрачає суттєвість, коли кожна ніч безцінна.
-Це так безглуздо.
Справді, так безглуздо вважати, що він її любив. Хай навіть він лишив… кохання незавершеною думку. Душа не плаче. Вона просто захлинається у своєму розпачі. Тиша. Знов тиша заполонила її простір, а пустота – серце.
- Тук-тук, тук-тук, тук-тук, тук-тук... - його ледь помітний шепіт пронизував скроні.
Холодне ліжко. Вічно холодне ліжко з такою ж холодною ковдрою, яка не здатна заховати від подиху зими, що миттєво залишає срібний дотик на вікнах.
- Венера. Твої блакитні очі… Втім, неважливо. Ходи до мене. Чого ти хочеш?
Моргає оком. Лізе до обличчя, згодом – кусає за вухо. Так і люди. Перший погляд зачіпає душу. Усмішка, дотик долоні - збиває з ніг. Поцілунок - зводить на небеса. Удар – і все розбилось, розбилось вщент. Втім, як і мрії, як і бажання, як і печаль. Дотягтися б хоч кінчиком пальця до фінішу, і можна було б починати нове коло. Але не так. Не так, як хотілось би. Не так, як гадаєш, коли задмухуєш свічки чи коли ловиш долонями душі зірку, в надії не обпекти свою свідомість. Усе не так, як він обіцяв, бо то було раніше, а зараз наступило вчора.
- Забуду… - несподівано від самої себе вирвалось, та було вже надто пізно, бо краплини сліз вже змішалися з насичено солоною багряницею, зафарбувавшись у її пекельний колір. Пізно згадувати, пробачать і забувати. Не так. Не так як у кіно. Happy and пропустив свій вихід на сцені театру її історії. Смачно. Мабуть смачно повечеряла Венера того вечора. Котячий інстинкт незрозумілості перекреслив усі дружні почуття відданості до хазяїна.
- Мррррр!.. – без упину шепотом кричали вуста, збагачені жаданою вологою.
Вона всміхнулась вранішньому сонцю, що ненароком кинуло свій перший промінь на натюрморт, поруч з яким і вмивалась Венера, розтираючи по біленькій мордочці кров разом зі слізьми, які, чи то від суму, чи то від задоволення все падали з її блакитних очей.
06.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252271
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 07.04.2011
"Коханий, любий я благаю,
Лиш дай ти відповідь мені,
Бо я без тебе помираю
У тихій, мертвій цій пітьмі.
Бо зараз я живцем згораю
В любові пристраснім вогні.
В твоїх очах я потопаю,
Немов у морі. Вже на дні.
На дні страждань, на дні розлуки,
На дні безсонних тих ночей,
На тому дні страшної муки.
Як важко без твоїх очей!
Чи мене ти любиш?
Ти відповідь на це питання.
Як ні - ти цим мене погубиш,
То бачиш ти мене в останнє!"
Шептала ці слова безсило
Своєму мертвому коханню.
"Навіщо ж я його убила?"
Вона ридала до світання.
Наранок і себе згубила.
За ними хтось іще потуже.
Ну що ж, вона його любила,
Та він її чомусь не дуже.
02.02.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2011
Поламане серце,
Хвора душа.
Я смерть свою бачу
На лезі ножа.
Вода блищала
У вікні.
Я знов кричала
Увісні.
Трагічний сміх.
Душі печаль.
Серпневий сніг,
Тебе покину я, нажаль...
20.08.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252040
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.04.2011
Нікому не потрібні почуття
В цей час, але життя минає.
Нікому не потрібні почуття.
В цей час ніхто нікого не кохає.
Любов жила десятки років тому,
Але померла вже давно.
Цього не треба вже нікому.
Вона воскресне у кіно.
Воскресне в пісні, у рядках
Старої книги про кохання.
Я віднайду її у снах.
Кому віддам іще - не знаю.
Це все ілюзія. Це сон.
Це моя мрія про прекрасне.
І як любить тебе й нащо?
Врятуй душу мою нещасну!
Відкрий мені свій сенс життя,
В якому місця для кохання
Нема навіки. Почуття
Для тебе мить. Я не кохаю
Того, хто відчувать не вміє.
У вас у всіх нема душі!!!
У почуття тепер не вірю...
Убий всі спогади. Лиши
Свій погляд лагідний у скронях,
Що не забуть мені ніколи.
Тепло незриме у долонях,
Яке згасатиме поволі.
Ти загубив свою усмішку.
Ту щиру посмішку. А я
Її собі сховала нишком.
Та ве одно я не твоя,
Хоч я кажу тобі "люблю" -
У моїх грудях ватри попіл.
Ти віддаєш мені свою,
А я боюсь, що її знову
Своїм нещастям спопелю.
Візми назад своє кохання.
Бо я його знов розітну.
І де шукать мені, не знаю
Свій справжній подих пустоти,
Свій щирий погляд прощавання.
Мені його вже не знайти
На вежі вбитого кохання.
На вежі вбитого кохання
Мене не зломить дикий вітер.
Я кинусь в прірву без вагання,
Щоб знову птахою злетіти.
21.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2011
Коли зустрінемось ми через роки,
Я упізнаю твої кроки,
І знов згадаємо усе,
А ти впізнаєш знов мене.
Як випадково мене стрінеш,
Тихенько поглядом обіймеш,
А я лиш очі опущу,
Та все ж нічого не скажу.
Здригнусь від дотику долоні
І відведу її поволі,
А ти у очі ніжно глянеш
І теж нічого не розкажеш.
Стоять так мовчки довго будем,
І вже ніколи не забудем
Останню зустріч нашу, любий.
Завжди тебе кохати буду.
Хоч слово підібрать не вміла,
Та все ж сказать тобі посміла:
- Я все жття тебе люблю.
- А я - для тебе лиш живу...
- Та нам не можна бути вдвох,
Бо ти чужий навіщось бог.
- Ти не моя лиш королева...
- Не треба, любий... - Так, не треба.
Пробач, кохана, що люблю я,
І моє серденько сумує
Завжди, завжди лиш за тобою.
І я хворію лиш одною
До тебе щирою любов'ю.
- То забери ж мене з собою!
- Не можу, люба. Я не можу.
І знов від тебе я відходжу.
Прямую далі. Дощ хлюпоче.
Він знає, зна, чого я хочу.
Мої думки завжди з тобою.
Я чую постріл за спиною.
О що це? Що це? Ні, коханий!
Тобі з життя іти зарано!
Для чого все це? Треба жити.
Не знаю нащо. Так, ми квити,
Бо ти одружений з другою.
Та що робить я мала з горя?
І вийшла заміж не за тебе.
Тепер вже згадувать не треба,
Що ти мене колись любив.
Навіщо ж ти себе убив?
Та я ж люблю тебе, мій дурню!
І як тепер я жити буду
Із думкою: тебе нема?
Тепер я вб'ю себе сама.
- Пробач! - І крок зроблю в нікуди.
Вже все одно, що скажуть люди.
Навіщо все це - я не знаю,
Та знай, що я тебе кохаю...
08.12.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2011
Ходила лугами, лісами, полями,
Шукала єдиного тільки тебе.
Ходила, блукала, шукала, ридала:
"Скажи, я благаю, ховаєшся де!?".
І зоряні очі світили, мов місяць,
Й тією стежиною йшла я кудись.
Була божевільна тоді я, можливо.
Куди ж мене зорі оті привели?
Снігами колючими, росами ніжними
І сонцем палючим, гарячим піском,
Холодними буйними сильними вітрами
Валила природа із ніг, мов кийком.
Та стоптані ніженьки, втомлені очі,
Руки роздерті, порвана душа -
Йду, неважливі мені дні і очі,
Йду я до тебе по лезу ножа.
І знаю: прийду я колись і побачу,
Що ти бездоганний, реальний і мій,
Чарівний, але лиш чомусь ти незрячий,
Глухий мій коханий і навіть німий.
Такий ти вже є. І то не важливо,
Бо ти неймовірний і трохи чудний,
Бо я тебе справді люблю дуже сильно,
І ти мене любиш всім серцем сліпим.
На вежі стоїмо з тобою, як круки,
Розгорнемо крила - і внебо злетим!
Тепер ми щасливі і вільні, послухай
Тебе я насправді знайшла й ми живі!
03.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2011
Фата із павутини,
А сукня з мішковини.
Оце - моє весілля
У цілковитій тьмі.
І їдем ми з тобою
Із свахою-журбою
Вінчатись в домовині
На мертвому коні.
Мій наречений - смуток.
І смерть у подарунок
Несуть незвані гості,
Палаючі в вогні.
І я враз запалала.
Про те, що я кохала,
Напевне, вже ніколи
Я не скажу тобі.
04.02.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251413
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2011
Вище хмар і сонця
Ми з тобой злетіли б,
Та якби ж ми знали
І кохати вміли.
Вище Евересту
Ти мене підняв би,
Та якби ж насправді
Ти мене кохав би.
На веселці в небі
Ніжно обіймав би.
Та кому це треба?
Я не плачу, правда.
Я тебе любила б
Все життя і довше
Якби захотіла,
Та, нажаль, не можу.
Та тепер ми в прірві
Нашої розлуки.
Я у це не вірю
І ламаю руки,
Бо важкі кайдани
Мене не пускають.
Падали зірками,
Приземлились - камнем.
Я тебе кохаю
І кохати буду.
Ти мене - не знаю.
Падаю в нікуди.
Кришталеве серце
Твоє вщент розбилось,
А моє не б'ється.
Що робить лишилось?
Бо воно із камню -
Не горить, не б'ється.
Я тепер не знаю.
Ти, прошу, не сердься.
Я тебе любила
І в цей час кохаю.
Серце не розбила -
Ти розбити маєш.
Не люби - і трісне
Камінь, і кохання
Я уб'ю навмисне.
Це не вихід, знаю.
Тож усе життя я
В вічній тьмі блукаю
Тільки через те, що
Я тебе кохаю.
Чорною вдовою
Незаміжня стала.
Хоч живий коханий,
Я його віддала
У страшніші руки,
Ніж віддала б смерті.
Плачу я з розлуки,
Хоч мені не треба.
Я без тебе в'яну.
Я без тебе сохну.
Без вина я п'яна.
Та коли ж я здохну?!!!
01.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2011
Мене усе житя обманують
І я живу у пустоті
Сердець бездонних
Ваших вакуумів,
Лишилась я насамоті.
Їм наплювать на мене.
Так уже
Чомусь складається життя.
А мені байдуже,
Так байдуже,
Що плачу безупину я.
Я загорнуся в свою мантію,
У кокон -
Мій новенький дім.
Тепер я буду лише лялечка,
Та вам байдуже, втім.
Я пережду цей час,
Страждатиму
З собою я насамоті,
А ви про мене і не згадуйте
Ніколи більше у житті.
Прийде пора моя -
Розвалиться
Моя хатинка і
Тоненькі крилонька
Розправляться.
Тепер - нависоті!
Тепер оновлена, барвистая
Кружляю між квіток.
Для мене головне лиш витоять.
Сьогодні вистоять.
Лиш крок,
Маленький порух -
Все розкришиться
І рухне мрія там моя,
Та не багато вже залишилось
І сильна ще душа моя.
30.03.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250653
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.03.2011
Не чіпай мого божевілля.
Не чіпай. Це все не для тебе.
Ти мені більш не потрібен!
Залиш мене в спокій. Не треба!
Не дивися мені більш у очі.
Не дивись. І не згадуй про мене.
Не шукай мого погляду в ночі.
Я навчуся жити без тебе!!!!!!!!!!!!!!!!!
17.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250644
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.03.2011
Розтоптані мрії.
Розтоптане життя.
Скоріше б вже здохнуть
І впасти в небуття.
Забуте кохання.
Задушені сльози.
Страшне це зізнання.
Страшніше за грози.
Яке ще кохання?
Сміючись, питають,
А що це питання,
Вони лиш не знають
Задали востаннє
До мене, придурки.
А тут вже до рання
Будуть лиш окурки...
Ну що, вдовольнились?
Ну що ж, пошукайте.
Облом. Ви спізнились.
Ну все. Прощавайте...
29.08.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250328
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2011
Мої слова тепер не змінять
Уже нічого. І сльоза
Моя життя не перемінить
Уже ніколи. Догора
Мій каганець. Потухне скоро.
І в мене теж немає сил
Щоб із колін піднятись знову.
Тож я лишуся тут із ним.
Із своїм сумом, своїм страхом
Перед бажанням вбить свій біль.
Я вдовольнюсь лиш щастя крахом,
Який мені мій біль лишив.
Я вп'яте олівця ламаю,
І вп'ятдесятий раз сльоза
Свій слід на аркуші лишає.
Мене мій сум не залиша.
І знову в дзеркало погляну.
Розмажу фарбу по лиці.
І розітру свою помаду,
Що не подобалась тобі.
Життя давно не має сенсу.
Не має змісту. Не один
Вже день і рік серце не б'ється.
Вже не сумую я за ним.
Я вже не здатна сумувати,
А ти - не здатний вже любить.
І я тебе тепер кохати
Також не здатна. Треба вбить
Любов-падлюку. Вона винна
У нашім болі старих ран,
У нашім горі, нашій втісі.
Вона вже нe потрібна нам.
І той граніт вже не пробити.
Той, у якому моє серце
На віки вічнії закрите.
Мене у кому вводить все це.
Душевну кому. Сутеніє
У моїм світі пустоти.
Моя душа вже ціпеніє
В долонях болю й самоти.
Твій страх вбива моє бажання,
Твоє бажання - вбива страх.
Той страх, який в собі ховаю,
Та ти все взнаєш по очах.
Я по губах твоїх читаю,
Бо вже не чую я нічого.
Тремтливий погляд: "Я кохаю!" -
Й мені не треба більш нічого.
Цей траур сірий.
Твої руки. Мої очі. Чорні губи.
Те життя, яке не вміли
Ми прожить, та вже й не будем.
Те життя, яке конали,
Те життя, яке забули,
Те життя, яке не знали,
Та вже й знати ми не будем.
Я тебе люблю, мій милий.
Все моє - усе для тебе.
Та з тобою я не вільна,
А без тебе - мене в небо
Не пуска ланцюг короткий.
Він важкий. Це моє горе.
Поринаю в сон солодкий
Й сонна падаю у море.
Незакінчена вистава -
Це мій світ, моє кохання.
Більш її я не поставлю.
Вона перша і остання.
Твої очі в зорях, в небі
І у смішка твоя в сонці.
Твої руки в соснах, в вербах.
Твої кроки у віконце
Я побачу. І твій голос
Соловейком вечорами,
Мов ячменю тихий колос,
Мені любо так лунає
Його пісня, його шепіт.
На яву, чи тільки в мрії.
Відчуваю серця трепіт.
Я в усе оце не вірю.
Я люблю тебе, мій милий.
Й ти люби мене, коханий.
Знаю, може ти й не віриш,
Та раніше я не знала,
Що таке життя і щастя,
Що таке розлука-мука,
Що таке печаль, нещастя.
Та тепер тобі у руки
Віддаю своє я серце,
Віддаю свою я душу.
Хай воно для тебе б'ється,
Бо я буть з тобою мушу.
04.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2011
Мені життя сплело міцну петлю,
Моє життя мене ж ущент розбило,
Порвало, як найтоншу з всіх струну,
Котра найяскравіше всіх дзвеніла.
Кришталь душі давно розбивсь,
Давно порізані канати,
Лиш на яких тримавсь мій вік,
Та не помітили ви втрати.
Я засміюся вам у слід,
Хай вітер підганяє крила,
Мені не можна у ваш світ,
У свій же - я вас не пустила.
07.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250199
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2011
Коли ти сядеш на могилі,
Моїй могилі, лиш не плач.
Прошу тебе, не плач, мій милий.
Сумуй, але не плач, не плач.
Коли принесеш мені квіти,
Я їх побачу - не візьму,
Лиш помилуюсь. Ти зі мною
Послухай трохи тишину.
У мороці, що цвинтар віє,
У сяйві місяця і зір
Тобі явитись я зумію
Це я, коханий, лиш повір.
Ти обійми мене щосили.
Прошу, пробач мене за те,
Що я, дурна, отак посміла
Померти і без тебе вже.
Люблю тебе, люблю, мій милий,
І щоб нам більше не страждать
З тобою ляжемо в могилу.
І смерті нас не роз'єднать.
12.04.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2011
Я більше не люблю
Тебе. Я не кохаю.
Навіщо ж я брешу
Тобі й собі? Не знаю.
А ти мене кохаєш?
Відкрий всі почуття.
Чи любиш, чи не знаєш.
Мовчить душа твоя.
Мені без тебе сумно.
Без тебе - чи без нього.
Я знаю, що бездумно
До тебе знову дзвоню.
І хочу там почути
Його. І ніжний дотик
Не твій - його відчути.
Пробач мені, мій котик.
В тобі завжди вбачала
Його слова і очі.
Та тільки от не знала
Чого насправді хочу.
Тепер серденько ниє
І плаче від страждання.
Моя сльоза не змиє
Мого й твого кохання.
А він мене кохає?
А він за мною плаче?
Ти знаєш? Я не знаю.
І більше не побачу
Тебе і твого брата.
Убий мене, кохання!!!
І де ж мені узяти
Терпіння на чекання
На нашу зустріч спільну,
Щоб розібратись в всьому.
Тоді я буду вільна.
Тобі... Йому одному
Скажу я правду щиру
Про те, кого кохаю.
Ця пастка є без сиру
Чому у вас, не знаю...
27.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249972
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2011
Недопустимі почуття
Ліміт на щастя, на кохання
І заборона на життя.
Є вільним лиш розчарування.
І кожен день, мов фраз закони,
І кожне слово, як в кіно.
Ці безкінечні перегони,
Які тривають так давно.
У кожній постаті обман,
У кожнім погляді і слові.
І кожен сумнів, він не сам.
І, навіть, у твоїй любові.
Чекай удару зі спини,
Та не дивись у зуби смерті.
У цьому винні лиш вони -
Твої думки й слова протерті.
Всміхнись у темноту сердець,
І хоч усмішка та нещира
У очі не дивись, проте
І я цього сама не вміла.
Не зачіпай рукою світла
І до вершин тягтись не треба.
Лиш плюй на них. Ти не тендітна
Моя душа. Лиш знай: так треба.
Щоб заховать своє нещастя.
Щоб заховать свої страждання.
Щоб не лишать йому прокляття,
А лиш подарувать кохання.
Щоб залишить собі надію.
Щоб сльози на смітник віднести.
Я бути сильною не вмію,
Та знаю... знаю лиш що треба.
06.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249971
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2011
Як я ненавиджу життя.
Безслідно сірі дні минають.
До божевілля це буття
Мене доводить. Я не знаю
Чому я втратила цікавість
До всього в світі назавжди.
Де я поділа свою радість?
Відправити свої листи
Ніяк не можу, кому хочу.
Огидний світ. Огидний світ.
Помру я скоро. Це пророчу
У повній впевненості. Кіт
Мене один лиш зрозуміє,
Бо тільки він так знає те,
Як знать того ніхто не вміє,
І чудно хвостиком мете.
13.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249589
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2011
Ну що ж тепер сказать тобі?
Ну що ж сказать? Так, я безсила
Дать порятунок у журбі,
Коли твої згоріли крила.
Ну що ж ти скажеш вже мені?
Ну що промовиш? Як учора
Сьогодні дивишся ти знову...
У очі дивишся мені.
Я не скажу тобі ні слова,
Бо вже не маю, що сказать.
Така от мовчазна розмова,
Як срібний крик німих розп'ять.
05.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248946
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.03.2011
Моє серце - Україно,
Я у Тебе щиро вірю!
Хмари в небі розійдуться -
Твої крила повернуться.
Ще співа душа шалена,
Кров жива у Твоїх венах.
Україно, моє серце
Лиш Тобі й для Тебе б'ється.
Батьківщино, Моя Земле,
Я не можу жить без Тебе!
Ці степи й поля безкраї -
Кращих їх мені немає.
Київ, Ворскла і Карпати -
Де прекрасніших шукати?
Рідна пісня, рідна мова...
О, яка ж вона чудова!
Хоч Твоя душа роздерта,
Знаю я, що Ти безсмертна.
Бо в ярмі нас всіх не втримать -
Паростки усе ж ростимуть.
Не відвертай мою любов
Тобі повторюю я знов.
Та як мені Тобі сказати,
Свій біль у серці описати?
Моє життя є кольорове
З Тобою, мов воно казкове.
Без Тебе - сіре, непотрібне,
Тож я не залишуся бідна.
Моє багатство - моя мова,
Запас віршів, пісень чудових
Про Тебе, Земле, і про волю,
Кохання щире. Як ніколи
З Тобою буду я щаслива,
Якби Ти все ж мене любила.
Я поважаю всіх, хто любить
Тебе всім серцем, хто пробудить
У інших щире почуття
До Тебе, Ненько. В майбуття
Ми йдем безстрашно і щасливо
І браму Раю все ж відкриєм.
22.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
Твоє кохання сорок п'ятого калібру.
Ти розумієш все не так як я, і ми
Уже напевне всеж не будемо щасливі.
Нам дуже складно розв'язать морські вузли,
Які самі ми поміж нами нав'язали.
Так буде боляче їх розітнуть ножем.
Що з них поллється кров, як з вен тоді не знали
І від своїх же рук, коханий, ми помрем...
18.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247996
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2011
Не бійся прозрінь,
І хоч вони гострі,
Впадуть вони в пам'ять
Стражданням сліпим.
Згадай увісні
Того, кого хочеш,
Того, кого любиш
Всім серцем своїм.
Дивися у очі,
Коли розмовляєш,
Тоді ти побачиш
Всю душу, думки.
Скажи, те, що хочеш,
Від кого чекаєш
Ти щирого слова
Всім серцем німим.
17.03.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Вернись, любов моя, вернись!
Забуте почуття, прокиньсь!
Прокиньтесь сльози прощавання!
Згадаю вас сьогодні я,
Коли я стала не твоя
Й поцілувала на прощання...
Убийте мене у цей час
Самотні крики хворих фраз -
Зронили вас востаннє.
Та біль у серці всеж мине,
І позабудеш ти мене.
Усе життя отак спливає.
В образах, смутку і журбі.
Тепер не зрідка в самоті.
У пустотливому чеканні.
Навколо мене три стіни.
Четверта - брама в нікуди.
Без сліз, без слів і без кохання...
09.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247534
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.03.2011
О, розтопи мій біль,
Палке, всесильне Сонце!
О, розітни мій біль,
Мій смуток розтопи...
Усе холодне скрізь.
Чому, скажи? На що це?
Чого не доторкнусь -
Замерзне назавжди.
Усе льодяне від
Моїх холодних пальців,
Від мого погляду
Крижане, як і Ти.
Своє проміння мов
До мене посилаєш,
Торкнеться лиш мене -
Розтане, наче дим.
Коханого свого
До себе приманила.
Солодким голосом
Ось тільки мовив він:
"Як я люблю тебе!"
Те серце, що горіло -
В моїх тонких руках
Замерзло навіки...
18.11.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247366
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.03.2011
А ти стоїш і мокнеш під дощем,
В тумані розгубивши свої ноти.
І не задумуєшся ще
Чому твої пісні - пісні скорботи.
В твоїй душі панує сум і плач,
В твоїх очах вогонь палає,
А у моїй душі живе палач.
Чому він злий такий - сама не знаю.
Твій голос, ніби цинкова струна.
Такий прекрасний, та хвилює.
В юрбі людей сама-одна
У серці чорний дощ малюю.
Уламки серця, мов картини
Летять дорогами кудись.
Але проїхали машини...
Та де ж ти дівся? Повернись!
07.02.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2011
Коли вернусь я на щиті,
Із бою слів, мовчань і горя
В якому билась в самоті
І не знайшла свого героя,
Мій меч зі мною поклади.
Той меч, яким я шлях рубала.
І не жалкуючи, спали.
Та знай, що я тебе кохала.
Вогонь, вогонь, вогонь, навколо!
Вогонь кохання? - Ні, печалі.
Ми ще побачимось? - Не скоро.
Але коли? - Нажаль не знаю.
Так, я програла в цій війні,
Та билася я не з тобою.
О де ти був, скажи мені?
Чому пішов із поля бою?
Як міг ти кинути мене
У вирішальний бій... з собою?
Я не пробачу тобі вже...
Я не пробачу вже ніколи!..
І вибачень мені не треба.
Ніколи!.. Чуєш?.. Тільки знай
У пеклі буду я без тебе,
З тобою ж моє пекло - рай...
19.01.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247142
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2011
У морі сліз втопилась би.
Це сльози щастя, так, без горя
Мені жилося, та якби
Жила, лишень, якби з тобою.
Я хочу вмерти і в цей час
В устах своїх тримать усмішку,
І відблиск щастя у очах
Тебе в цей час зігріє трішки.
16.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246940
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2011
Я люблю твої очі, люблю твої губи,
Але не твоя...
Але я холодна, але недоступна,
Але я чужа...
За мить біля тебе, у твоїх обіймах,
Але не зігрів...
Мене ти своїм паралоновим світлом
За тисячу літ...
Але кожне слово до тебе, коханий
У горлі комком...
Бо я тебе люблю, та зовсім не знаю,
Та знову і знов
При зустрічі нашій у своєму серці
Відчую я біль...
Зійдемося знову в смертельному герці
На зламі світів,
Збудованих з наших з тобою ілюзій,
І тисячі літ
Страждати, страждати, страждати, ми будем!
А як ти хотів?
30.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2011
Ти не Ромео, я не Джульєтта,
Бо я - Вона, а ти лиш Він.
І ймення нам "ніхто" в сонетах,
І не писав про нас Шекспір.
І тільки я, може й бездарно
Пишу про нас, пишу про них.
Я знаю, це можливо марно,
Бо прочитать ти їх не зміг.
Бо я пишу вірші нікому
І мій псевдонім є Ніхто.
Присвячені лише одному,
Моєму любому Нікому...
04.12.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246838
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.03.2011