| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
голос ее прозрачный
прожилки золотые
где ж тебя, милый мальчик
носят дороги пустыни
время течет безвозвратно
перетекая по венам,
словно горошек на платье
у молодой Мельпомены
словно крошки от хлеба
чай с имбиря и прочее
зябка теперь та вера,
что тебе напророчили
прелесть ее воздушная
удержаться уже не может
и снегом по воле случая
осыпается на прохожих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
на терезах ймовірностей й не
кожен крок твій- сьогоднішнє диво
доки квітка цикорію блакитністю розквітне
ніжність полонить всі хребці на твоїй спині
і рибою лоскітливою в тобі попливе
цілуючи кожен солоний вигин
розпливаючись, як на картинах Моне,
стане щемко, тонко й мрійливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
Слухаючи, як дощ грає вечірню мелодію,
Стає так спокійно,
Як в дитинстві,
Коли мама накривала ковдрою,
А потім намагалась ще більше закутати ,
Щоб не могла вилізти.
І ти поринала в свій світ:
Досить закрити очі -
І вилетять феї
Синій птах сяде тобі на плечі
І посміхнеться - «ти мене знайшла»
Риби виходять з рік і гомонять з деревами,
Ті беруть їх на листя і показують їм небо.
І тоді відмовляють закони фізики
Риби пливуть наверх, до місяця
Чи сонця – куди їм завгодно. Навіть на Марс
Їм цікаво чи справді там живуть золоті і смуглі
І ,дивлячись крізь полуничне віконце ,
Вони бачать – це справді так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012
Пахне осінню
у волосся вплітається листя
замріяні перехожі гуляють по сонному місту
нічні таксі чекають на забутих
ранкові булочні на тих, хто поспішає
хтось саме там, де він і має бути
і все одно, що формально цього місця немає.
молоді кельнерки віртуозно готують каву
посипають її позолоченим листям
сьогодні вони подадуть її пані з сумними очима,
а завтра комусь іншому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012
води входять у мене й руйнують мою пустелю
і падають дюни і падають мури , єгипетські сфінкси
море плаче в моїх очах за вранішнім небом
пришвартовує яхти на розбитому вщент камінні.
не питай, де дерева лишають своє коріння
голова моя ще забита осіннім листям
самотність в мені малює своє найкраще творіння
виводячи кожну лінію твердо, ніби навмисно.
ранок завжди приходить вологий і сонний на дотик,
ніби цілу ніч був на далекому південному морі
бачив рибалок, багато-багато, майже дві сотні,
допомагав їм робити якісь незначні улови.
не питай, де люди лишають своє коріння
в більшості з нас його зараз просто немає,
руйнуються легко в душі тонкі піраміди
їх змиває водою, засипає снігом, і все це зникає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012
ты живой, я живая, а что толку
дни проходят неслышно, совсем потихоньку
я поплачу тебе в жилетку и скажу:
«ты знаешь, время совсем не лечит»
мне бы цвести где-то ароматной сиренью
умирать на руках влюбленных
слушать мужское хоровое пение
прятаться зверьком иступленным.
возрождаться в тебе снова и снова
ощущать на кончиках пальцев тепло.
мы единицы чего-то одного,
что началось и закончилось бесконечно давно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309052
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2012
відучора в моїх очах поселились чайки
пробуджують зранку своїм тріпотінням крил
я готую їм зелений чай до сніданку
вони відповідають історіями про твої сни
після обіду ми ходимо разом літати
я прозора, я вільна, я така,як вони
я втрачаю будь-які координати
лиш би бачити місце на карті, де ти.
а коли повертаюсь , наповнена небом
бачу – біля поштової скрині якісь сліди
відчуваю запах молока і меду
і я знаю – це ти пишеш мені листи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2011
Под ее ребро под ее крыло
все падают зернышки с ниоткуда
прячется солнце и оттого светло
иногда заходят поезда, которые с юга
иногда просто выступает роса
иногда заплывают тени
тогда все становится как вчера
на расшатанных робких ступенях
«ты простишь ?»
она говорит: «да»
и тем самым умножает значенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251688
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2011
здесь уже немного неловко
словно ты одинокий потерянный зверь
потакаешь чужим уловкам
и царапаешь лапой дверь
здесь звучат непонятные звуки
разрывая твою мембрану
им же все равно какие руки
закроют открытую рану.
здесь всегда плохая погода
одна на двоих кровать
запасные ключи у входа
а у двери неродная мать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247680
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2011
оно прорастает в мои ладони
как заблудившийся тихий бездомный
как символ внутреннего покоя
осеннего одинокого моря.
оно спрашивает меня:
куда повернуть –
в легкие или в сердце
но откуда мне знать правильный путь
я ведь только учусь :
розставлять пунктуацию сердца
словно азбуку Морзе напамять
поддерживать внутренние стенки
своими безпомощнимы руками
а они все падают падают падают
словно крошки от хлеба
обязательно под стол.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247679
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2011
безымянное тело мое
не ищите в молчание смысла
я ушла далеко - далеко
тишина мне давно привычней.
безымянное тело мое
твои волосы сыплются снегом
твои руки застыли цветком
ожидает их вечная нега.
безымянное тело мое
уплывай далеко за пределы
ты- прозрачное , море -светло
вы уснули в одной постели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247242
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.03.2011
Ты смотришь на меня
и все меняется-
отрастают волосы
кожа старится
исчезают мысли
замерзают руки
словно мы повисли
в полуночном звуке
и вдох-выдох
уже слишком мало
три часа ночи
моя слабость, мама
мой нежный трепет
и моя любовь
закрой двери
заслони рукой
перевяжи бинт
на моих ранах
заскорузлый, грязный
пусть его спалят
и выбросят пепел
утром по ветру.
будь мне во спасение.
будь во мне светом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247240
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.03.2011
тиша тут схожа на море
затоплює всю кімнату
захоплює все з собою
без напрямку і без карти.
прозорість води лякає -
ти тонеш у власному світі
допоки колір червоний
все бачиться в іншому світлі.
повільно зникають речі -
знаки, слова, картини
спустошеність осідає на плечі,
але боляче тільки в правій частині.
і коли море торкає шкіру
ледве-ледве, неначе шепче,
я відчуваю ліву частину,
а у ній тихо б"ється серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2011
Моя люба дівчинко, Лілі Марлен
Сьогодні не твій випадок.
Ніхто не співає для тебе пісень
І не запрошує на повільний танець.
Не пише листи у пожовклих конвертах
Що пахнуть димом і кров*ю.
Не обіцяє тобі , що не сміє померти
Поки ти тут задихаєшся смогом.
Поки ти тут шукаєш хліба ,
Щоб малі не померли з голоду
На війні вже друга заміна
Офіцерів, що впали за молоддю.
І небо , вже не приносить спокою
І поле, що вкрите тілами
Голі дерева віттям полохають
Через це ти давно не спала.
Моя люба дівчинко, Лілі Марлен.
Тебе знайдуть лише в хроніках
І напишуть:»Була. Поховали живцем.
Двадцять п*яте червня історії.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2011
И пульсирует каждый ее позвонок.
И не ветер стонет, а воет волк.
И ломаются стены в глубокой тоске.
Уплывают, как лодки по мутной на реке.
И кожа на ощупь, наждачный станок.
Хоть режь ее вдоль хоть поперек.
Но прикосновения чужих волос
Болит ей осенью каждую ночь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246707
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.03.2011
Я нуждаюсь в любви и внимании
я – потерянный странный спутник
если выбрать кнопку неправильно
я могу улететь ,не вернувшись.
сквозняки в этом белом пространстве
плохо влияют на мои легкие
воздух плавится где-то в контрастах
умирают мелодии робкие.
сквозь мои побелевшие руки,
что безудержно и отчаянно ищут,
прорастают деревья разлуки -
иногда о таком пишут.
иногда такое бывает:
диафрагма меняет ось
одиночество ,как трава выростает
зеленее зеленого сквозь
города и отростки времени
внутрь, между тем и в стороны
проходя через все сомнения
постепенно ,как кровь в голову
и тогда что-то резко меняется-
ДНК, дыханье, вкус кожи
и то, как к тебе касаются
и то ,что тебя гложет
и глаза ,смотрящие прямо
понемногу меняют цвет.
Я – потерянный путник Авраама
и неведомый спутник планет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246706
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.03.2011
вимовляю твоє ім’я наче вперше
букви легко й повільно злітають з уст
тут так тихо, немов хтось прикрив дверці
і в сусідній кімнаті варить робусту.
таку тишу можна назвати густою
її можна посипати зверху корицею
щоб подати вранці тобі до столу
ледь торкнувши своєю спідницею
білі стіни шершавіють поглядом
з стелі падає жовте листя
а робуста пахне крізь спогади
коливаючись у втомленій тиші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Він часто розмовляв з Богом.
Запалював свічки, коли повертався додому
купував гвоздику, корицю й лимон
варив глінтвейн, а пив молоко.
Він часто просив у Бога
забрати його хворобу,
яка нещодавно поселилась у серці
і шкребе, наче миша у тонке скельце.
Він часто зустрічався з Богом.
Ходив у церкву, цілував ікони
постив постійно тричі на рік
святив яблука і пік з них пиріг.
Він часто запитував Бога:
Який сьогодні день? яка погода?
Що одягнути? Куди піти?
Кого відпустити? Кого знайти?
Він часто слухав увечері Бога
Уважно, як Шуберта чи може Веноза
записував ноти собі на шпалерах,
щоб потім навчитись його манери.
Він і далі собі розмовляв би з Богом.
фарбував би яйця, пив святу воду.
Але одного разу по дорозі додому
він купив квиток до сестри за кордоном.
І відтоді він розмовляє з сестрою,
ходить по клубах, міняє зброю.
Купує гвоздику, корицю й лимон
варить глінтвейн і п*є його.
Він більше не просить тепер у бога
забрати болючу його хворобу.
Він звик вже, що миша у нього в серці
Прогризла дірку по самі плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Пожалуйста ,помни меня.
Пожалуйста ,будь поближе.
Больные тоской глаза,
не могут ничего видеть.
Возьми мою руку к себе ,
сожми так крепко, что б больно!
Ибо все, что происходит извне,
протекает ,как море, свободно.
Иногда заходя в гавань
оно слышит одних только чаек -
отчаянных и прекрасных,
что поют без конца без начала.
Это место внутри- единственное,
что могу я сейчас видеть.
Отличая от фальши истину,
как художник нужные линии.
Как мать, своего ребенка,
среди всех лежавших в роддоме,
как одна среди тысячи пленок,
Где мы все были знакомы.
Пожалуйста, чувствуй меня -
сейчас у тебя в доме
мы пьем ,чай что я принесла
и я плачу в твоих ладонях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246352
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.03.2011
твои волосы как нежное белое облако
немного испуганное ,но всегда переполненное любовью.
ты вышиваешь по ночам кружевные наволочки для сердца
отдаеш фабрикам безвозмездно, без капли сомненья
на что-то кто-то смотрит без удивление
а кто-то кивает – ну ведь это же она.
она всегда так делает когда любит.
а когда плачет, то бабочки в ее животе начинают копошится
ставить чайник на плитку , пирог в духовку
чтобы успокоить ,убаюкать ,приласкать
ее маленькое хрупкое тельце.
хлып –хлып и она уснула.
положив свое белое облако мне на колени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246350
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.03.2011
дівчина, що сидить напроти
смакує сухе червоне
(вона обирала його по назві,
яка звабливо звучала -
La Rossa звичайно Іспанія)
можливо вона уявляла собі
апельсинові дерева,
яка так вона любить,
хоча й ніколи не бачила
можливо щось не таке важливе,
але дивлячись, як музикант
тримає свій контрабас,
як сліпий піаніст грає потрібний такт
і люди навколо - хоча і чужі,
але зараз теплі-
вона смакувала далі своє вино,
торкаючи губами частину давньої мрії
і була в той момент щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2011
говори мені в шию
бо я відчуваю шкірою
цілуй у зап*ястя
там найтонкіша тканина
готуй мені зранку каву
з цинамоном, по-особливому
читай на ніч Ремарка
він такий щемливо-красивий
дивись у мене, як Клімт -
божевільний і завше прекрасний
грій мої руки в своїх
запитуй про день вчорашній
купуй нам обом на зиму
однакові теплі светри
і велику шухляду в квартиру
де зберігаються стоси конвертів,
що писали ми один одному
так давно, що не знаєш напевно
вони пахнуть теплом і соломою.
для щастя більш нічого не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2011
Хочется слышать подкожные ноты.
Впитывать остро историю чувств.
Хочется чувствовать тепло от заботы
Что выдыхается робко из уст.
Хочется верить, что кто-то дождется.
Оставит чашку на кухне с кофе.
Хочется видеть, как кто-то смеется
И босиком бегает в Сохо.
Хочется видеть птиц на рассвете
Божьих коровок у себя на руке
Раненых в сердце любовью к лету
И к возвращению в дом на луне.
Хочется падать легко и не больно,
Словно листва на дворе в листопаде.
Воспоминания искристо и бодро
Тайно хранить в своем теплом карман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245497
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2011
Тебя мог бы рисовать Модильяни,
Пикассо, Климт и Моне,
тебя бы приглашали на танец
мужчины с дорогим портмоне,
с накрахмаленными воротниками,
котелком в левой руке,
правильно сложенным платком в кармане
и пахнущим как от Chanel.
Тебя бы боготворили дивы,
девици с красной помадой,
изредка бывавшие на Мальдивах,
но всегда всем и всюду рады.
Ты была бы иконой стиля,
несравненная Gala Gradiva.
Удивляла – сегодня я с вами,
а завтра уже в Афинах.
Билеты на твои спектакли,
разлетались как птицы в небе,
даже сам чудо-мистер Чаплин
написал письмо в апреле.
«Моя милая, я вчера вас видел,
это было неотразимо.
Вы такая красивая в жизни»
О, мой Бог! как это мило.
И, наверное, лет через двести,
неизвестный напишет книгу.
Он назвет ее скромно , без лести –
«Oдинокая Gala Gradiva».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245496
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2011