Tania Kyrylenko

Сторінки (1/36):  « 1»

Герда

Без  імені  твого  листя  влітку  жовте

крокую  самотньо  на  трамвай

там  найбільше  самітників
і  нема  музики  


Без  імені  твого  біліють  скроні

запроси  мене  на  каву-чай

горнятка  —  відра  смітників
для  тіл  Лімптона


Без  імені  твого  втрачаються  дотики

я  -  лід,  ти  —  Кай

покладаюсь  на  сонячних  зайчиків
сьогодні  обіцяли  хорошу  погоду


Без  імені  твого  лікуюсь  мужністю

з  очей  у  неба  водограй

там  зверху  не  вистачає  гвинтиків
одні  діркИ

зате  часом  падають  ангели

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2011


Запахи (не) мого міста

Сіетл  пахне  свободою.  
Сном.  Мрією.  Дощами,  які  це  змивають.  І  дощами,  які  очищують.
Сіетл  пахне  як  ніяке  інше  місто.  
Шматочки  пам  яті  відтворюють  мене  у  запаху  цього  міста.
Сіетл  пахне  любов  ю.  Гашишом  і  зрадами.  
Щоразу  щипАю  себе,  чи  я  справді  тут.  І  коли  прокинуся.  
Сіетл  пахне  піснями  Кобейна.  Дорогими  віскі  і  ще  якимись  алкогольними  напоями.  
Сіетл  пахне  безтурботністю.  Кілометрами.  Імейлами.  Поезією.  
І  знову  дощами.
Після  яких  пахне  вологим  повітрям.  Вулицями  різними.
Пахне  солодкими  фільмами  і  виставкою  Фріди  Кало.
Шаленістю,  крадіжками,  судами.  
Дуже  пахне  водами,  особливо  соленим  морем.
Рибою.  Чи  брудними  жінками.
Усмішками!
Навколо  багато  зелені.
Шкода,  що  я  не  вмію  малювати.  Я  б  відтворила  цей  запах  дерев  на  полотні.  
Місто,  в  якому  себе  любиш  і  хочеш  у  себе  себе  мати.  В  якому  ти  інша,  -  легша!
Місто,  в  якому  хочеться  жити  і  скучати  за  рідними,  за  домівкою,  за  Чернівцями.
Останнні  теж  мають  запах.  Спогади.  Буковина  пахне  затишністю.  І  університетськими  стінами.  Словами  кожного  друга.
Київ  не  пахне.  Бо  запахів  прісняви  я  не  чую.  
Цікаво,  як  пахнуть  Піренеї  чи  наприклад  Барселона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2011


На кладовищі вчора сталися події

На  кладовищі  вчора  сталися  події  
(Причина  всіх  пліток  і  гроші  ЗМІ).
О  пів  на  третю  там  ховали  Мрії
Пусті,  далекі,  нездійснені,  злі.

Священик  відчитав  свою  молитву,
Заперли  плиткою  великий  гріб.
Сміється  поруч  Віра  гидко,
Бо  нині  це  персона  VIP.

Ламалися,  як  трісочки  Надії.
Вогонь  Натхнення  тихо  догорав.
Колись  бажані  і  цнотливі  Мрії  
Необережно  вітром  розкидав.

Вже  не  лишили  й  сліду  папарації.
Сказали  «дякую»  за  славу  новині.
А  моя  Мрія,  спляча  до  сенсацій,
З  могили  посміхається  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011


Гієни без приправ

Розливається  шоколад

Разом  з  кров’ю  по  моїх  венах  .

Брудне  сонце.  Нема  зірок.

Не  на  небі  вони,  -  на  стендах.

Стоїть  липень.  Та  літа  нема.

Ми  розбіглись:  ти  –  в  осінь,  я  –  в  зиму.

Розливається  шоколад  по  руках  тієї,

Що  по  генах  –  гієна.

Героїня  чужих  думок...

Зла  усмішка  у  згустку  крові.

Без  приправ  подаватимуть  нас  до  столу.

Моє  серце,  твої  думки

Будуть  жадібно  інші  жерти,

Позабувши,  що  ми  живі,

Пoзабувши,  що  ми  –  гієни.

Ми  не  в  липні.

Ми  вже  ніде...

Брудне  сонце  чи  було  чистим?

І  сьогодні  в  чужих  думках

героїні  нема.

Більш  нема  героїну....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011


Законодавство останнього подиху

Стаття  13  мого  власного  кодексу.

Завтра  вирок.  Ні,  завтра  тільки  перший  суд.

Дорізаю  останню  у  домі  ікону.

Бачу  нутрощі  картону  –  от  і  вся  ікони  суть.

 

Стаття  666  мого  сумління.

Хм?!  У  сумління  є  стаття?

Гріє  лише  біло-чорне  проміння,

Біло-чорне  проміння  в  мені.

 

Стаття  перша  мого  серця.

Перше  засідання.  Свідок  №1.

Вийшов,  став  за  трибуну  і  гірко  сміється.

Палач!  Вбивця!  Крадій  моїх  хвилин!

 

Стаття  остання  моєї  віри...

Її  забракували.  Бо  віри  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011


No racism

Щоночі  у  снах  виймаю  з  вух

целофанові  пакетики.

Мені  не  боляче,  але  ж  пакетики  переводяться.

Зранку  шукаю  пляшку  вина.

В  пляшці,  як  завжди  нічого  немає.

Знімаю  прозорі  окуляри  для  покращення  зору

і  вдягаю  ті,  що  від  сонця.

Йду  шукати  у  сонцезахисних  чорних  окулярах

сонце.

А  вуха  повинні  були  б  боліти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011


По-різному всі прагнуть одного

По  різному  всі  прагнуть  одного:
Побільш  чужого  і  побільш  свого.
Кожен  має  свої  цілі  і  шпаринки,
Хтось  великі,  хтось  на  половинку.
Хтось  взагалі  не  має  сил,
Хтось  від  армії  життя  косив.
Забив  на  всіх  і  свій  лиш  рот  повидлом  маже,
Шукає  зелених.  Сумління  «hi»  не  скаже.
Точніше,  тільки  залишки  його.
Яке  сумління,  брате,  ти  чого?
Так  має  бути:  підлизати  п’яти  босам,
Аби  лиш  завтра  не  ходити  босим.
Сказати  комплімент  останній  шльондрі,
Щоб  лиш  дала,  і  звісно,  не  по  морді.
Підставити  успішного  колегу,
А  то  вже  щось  щастить  дурненькому  Олегу.
Наплести  казок  симпатичній  дівці.
Ну,  братани,  слабо  так  угодить  голівці?
А  друзям  байдуже.  Тут  кожен  поодинці.
Дібратись  Евересту.  Тримати  за  хвіст  небо.
«Я  на  Олімпі  Зевс.  Земних  мені  не  треба.
Я  щойно  гладив  кралі  ніжку…
Чого  я  раптом  на  своєму  ліжку?»
Бач,  брате,  вас  на  Олімпі  забагато.
«Зевсується»  Олімп.  Кінчилось  твоє  свято.
Ти  так  далеко  «мав»  всіх  й  з  вершини  так  плював,
Що  на  слиняву  власну  тахту  впав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011


Потріскані пальці

Потріскані  пальці
Цілують  гостре  скло.
Думкою  намагаюсь  довести  тобі,
що  то  ще  не  довго.
Вранці  на  Хрещатику  дивак  спитав,  
чи  це  ще  Брянськ  і  чи  він  ЧУДОвище,  -  
чудо  є.  І  він  ще  довго  питав.  Про  чудо.
Я  заставляю  себе  вкусити  яблуко,
щоб  побачити  хоч  чиюсь  серцевину.
Місто  не  треба  кусати.  
Його  нутрощі  й  так  видно.  
Вони  сіро-рожеві.
Вночі  пальці  не  потріскані.
Вночі  я  просто  не  бачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011


1.

Коли  твоя  кров  змішається  з  удобреною  землею,

ти  обов  язково  народишся  яблуком

такого  кольору,  як  і  малокрів'я.

Твоя  душа,  тобто  на  той  час  душа  яблука,  виходитиме  з  нього

і  стоятиме  обабіч,  дивлячись  за  серцевиною  і  черв'яками,  які  тебе  поїдатимуть.

Вона  голосно  сміятиметься  і  плакатиме...

А  ти  все  життя  шукатимеш  свою  Єву...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011


3.

Чи  тримаєш  ти  за  тендітні  пальчики  лівої  руки

свою  панну,  коли  розрізаєш  її  незаймане  небо

своїм  великим  канцелярським  ножем?

Мабуть,  ти  доволі  поспішний,  нетерплячий.

І,  мабуть,  не  просиш  меду  до  чаю...

Ти  візуально  робиш  ксерокс  її  тіла,

щоб  залишити  у  своїй  пам'яті  хоч  одну  копію.

Ти  довго  вивчаєш  з-під  ще  незнятої  кофтинки  її  груди,

як  оце  мої  зараз...

Можеш  відпустити  її  вже  впрілі,  як  і  все  тіло,  пальчики  лівої  руки.

Тільки

не  відпускай

те,  що  на  5  см  вище

від  ліктя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011


Метро в підземеллі танцює фламенко

Метро  в  підземеллі  танцює  фламенко.
Ні  метра  помилки.  Ні  краплі  тиші.
Люди  в  молюску  великому
Загіпнотизовані.  Втомлені  миші.

Місто  все  бачить.  Місто  благає  про  зваблення.
Ти  собі  йдеш  у  рожевих  колготах.
Ти  щось  собі  мовчки  кричиш.  Ти  дуже  видима.
Радієш,  що  вірші  свої  ти  вже  видала.

Місто  голосить  про  масове  мишей  заохочення.
Щоб  ти  поділилася  з  людством  своїми  колготами.
Трохи  рожевого  дала  усім  і  щоб  кожному  
Дала  кредит  на  любов  та  ще  й  з  «льґотами».

Панічно  хворіють  на  анулювання  уваги.
Любити  весь  світ  у  собі  –  у  цьому  є  рація.
Для  Бога  Ти  Бог.
Рожеві  колготи  побігли  до  нових  казок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011


Вітер з руки до руки

Вітер  з  руки  до  руки  
                                         кидає  листок.
У  нього  їх  безліч.

Я  ж  наче  лист.
Так  і  життя…
Я  як  береза.
Я  –  до  пуття.
Я  наче  спокій.
Я  наче  гра.
Я  наче  небо.
І  як  земля.
Я  наче  сонце.
Я  як  гілля.
Я  наче  кішка.
І  як  змія.

Може,  я  та,
Хто  йде  в  лабіринті  у  майбуття.
І  назад  вже  нема  вороття.
І  заплющивши  очі,  згадаю  слова:
«Ні,  ти  не  Всесвіт.  
Ти  просто  життя».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011


Я спалю за собою мости

Я  спалю  за  собою  мости.
Увійду  у  весну  без  тривоги.
Я  провела  межу.  Височіють  хрести.
І  розходяться  в  боки  дороги.

Не  рубай  моє  небо  і  в  сонце  не  плюй,
Бо  воно  ще  незаймано  чисте.
Не  ламай  це  безслів’я,  а  краще  свій  «Снікерс»  дожуй.
Не  роби  з  мого  серця  намисто.

Я  роздерла  повітря  і  з’їла  неону  шматок.
Я  забула,  що  я  ще  землянка.
Серед  безлічі  моїх  прогнилих  кісток
Не  шукай  мою  душу,  -  не  твоя  вона  вже  полонянка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011


Я божеволію

Я  божеволію.
Живу  чужою  волею.
Я  сходжу  з  мислення  –  
Твого  бажання  здійснення.
Я  навіженію.
Ловлю  повітря  жменею.
Не  виліковуюсь
І  в  кайдани  заковуюсь.
Я  так  безмежно  хвора,
Бо  вбив  ти  серце  вчора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011


Прозріння

Сама  самотою
Лечу  за  тобою.
І  бамц!  Фюзеляж!
Життя  –  мій  міраж.

Та  вставши  на  ноги,
Я  б’ю  всі  тривоги.
Тебе  я  доб’юся.
Від  щастя  втоплюся!

Лечу  далі-далі.
Чекають  медалі.
Й  найкращий  сюрприз  –  
Мій  мачо.  Дівочий  каприз!

Дивлюсь  –  аванпост.
Вже  скоро!  Ось-ось!
Вже  бачу  героя,  
Дівчат  супербоя.

І  вже  долетівши,
Раптово  спинившись,  
Подумала:  нащо  та  погаnь  мені?
Сама  ж  я  богиня  чи  ні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011


Не намагайся!

Не  намагайся  зрушити  печаль,
Її  вага  надто  важка  для  тебе.
Не  намагайся!  А  скажи  «прощай».
Дозволь  хоч  раз  злетіти  в  небо.

Не  намагайся  стулити  вуста,
Дозволь  від  серця  мовить  слово.
Не  намагайся!  Бо  хтозна,
Чи  доведеться  це  почути  знову.

Не  намагайся  стримати  політ!
Дозволь  злетіти!  Відійди  –  2  кроки!
Не  намагайся!  Бо  і  так  болить.
Боюсь,  що  не  залічать  рану  роки.

Не  намагайся  усмішку  створить.
Бо  бачу  гіркота  вже  шию  душить.
Не  намагайся!  Вогонь  у  серці  хай  горить.
Можливо,  сльози  він  осушить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011


Не напишу тобі

Я  не  напишу  тобі  своїх  віршів.
Ти  про  мої  сльози  не  дізнаєшся.
Можливо,  і  відчуєш  ти  цей  біль,
Коли,  як  я,  не  в  тую  закохаєшся.

І  ніби  все  чудово,  та  крізь  посмішку
Глядить  лукавість.  Нащо  так  вчинив?
Всі  мої  почуття  стали  вуглиною,
Коли  «люблю»  ти  інший  говорив.

Ти  між  двох  вогнів  вчора  стояв
Міг  вибрати  правий,  та  звернув  наліво.
Не  повернувсь,  не  закричав:  «Зажди!»
Словами  вдарив  й  усміхнувся  мило.

В  душі,  як  у  значному  механізмі
                                               Щось  зламалося.
Ти  вибрав  іншу,  може,  кращу,  може,  ні.
І  струни  серця  раптом  обірвалися.

Я  не  напишу  тобі  своїх  віршів.
Ти  полум’я  в  моїх  очах  не  дочекаєшся.
Зв’язок,  що  був  у  нас,  згорів.
Ти  знаєш,  як  він  важко  повертається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011


Піт простирадла

Кошеня  на  прощання.
Секс  на  прощання.
Бажання!

Під  простирадлом.
Піт  простирадла.
Яка  різниця?
Востаннє  ж.

Більше  не  буде?
В  чому  ми  винні?
Біль  на  прощання.
Ми  не  повинні…

Падати  з  неба.  
Падати  в  землю.
Сльози  кохання.
Востаннє.

Піт  простирадла.
Слова  потойбічні.
Знов  я  про  вічне?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2011


Каприз

Ні,  я  не  та.
Я  просто  не  та.
Тільки  той  зрозуміти  здолає,
Хто  справді  мене  покохає.
І  це  будеш  ти.
Ні,  я  не  відьма,
Можливо,  я  та,
Хто  любить  тебе  до  забуття.
Ти  не  лякайся,  
Краще  спинись.
Це  був  лише  
мій  маленький  каприз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011


Міжміські телефонні аборти

Міжміські  телефонні  аборти.
Завтра  рейс:  таксі  –  дім  56  Б.  
Вмити  б  обличчя  корицею  з  парфумами,
Аби  завжди  пахнути  фільмовими  листами.

Замість  квітів  –  картка  на  поповнення.
У  тебе  МТС  чи  Київстар?
Крокувати  на  Либідську  і  думати,  
що  ти  в  Піренеях.  
Як  найгірший  варіант  –  на  Монмарті.

Кокетувати  з  таксистом,  
бо  зараз  він  найближчий  друг.


Ти  ніколи  не  знаєш,  де  станеться  щастя.
Говорити.
Думати.
Писати.
Співати.
Читати.
Мріяти.  (Ні,  тільки  не  мріяти!)
Про  все.  Крім  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011


Лист третій

Скільки  ще  сторінок  прожити  треба
Щоб  закінчився  цей  нецікавий  епізод
Беру  червону  ручку  і  виправляю  всі  моменти
Де  автор  міг  бути  кращим
Але  падає  Булгаков  з  третьої  полички
Кричучи  Рукописи  не  горят!
Я  п’ю  чужий  чай  з  туманом
Замість  власного  з  бергамотом
Я  п’ю  чужий  ранок
Я  і  сама  стаю  чужою
Лиш  залишається  моє  старе  хворе  серце
Та  воно  вже  не  шепоче  нічого  на  вухо
А  падає  з  нього  у  чай  з  туманом  з  бергамотом  з  бегемотом
І  я  розумію
Що  я  і  є  автор  того  нецікавого  епізоду

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011


Ку-ку 3

Моя  подруга  любить
Вмирати  від  нудьги
Я  дарую  їй  великого  соняшника
Вона  відриває  пелюстки
І  чекає  його
Не  бачить  як  я  посміхаюсь  їй
Вона  просто  дурна  ця  моя  подруга
Я  куплю  їй  букет

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011


Ку-ку 2

Кажуть,  що  кохання  –  
це  коли  любиш  
його/її  очі
його/її  постіль
його/її  розум
його/її  запах
його/її  зради
його/її  усмішку
його/її  мозолі
його/її  п’янства
його/її  втому
його/її  нігті
його/її  пилюку  на  підвіконнику
його/її  мрії
його/її  зранку
                       і  вдень
                       і  ввечері
його/її  секрети  шпаринки  грішність

та  я  ще  не  бачила  
жодного  земного  Бога

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2011


Ку-ку 1

відрізаю  собі  волосся  
і  дарую  його  Тобі
я  продала  собі  свою  святість
між  Агапе  і  Еросом
залишилось  декілька  днів
Боже,  ти  пробач
що  віддала  Йому  Агапе
зловлю  пса  
і  приклею  всі  коси  йому  
замість  такси  він  стане  бродяжним
через  декілька  сотень  реінкарнацій  в  мені
я  залаю  
і  виплюю  шерсть
на  удачу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2011


Я бачила її сьогодні в парку

Я  бачила  її  сьогодні  в  парку.

Вона  була  одягнена  у  лахміття,

проте  крокувала  гордо.

Її  волосся  було  кольору  зеленого  горошку.

Її  очі  були  зафарбовані  білим  маркером.

Я  дивилась  їй  услід.

А  вона  обернулась  і  сказала:

“Залишилось  так  мало  людей,

яким  я  можу  сказати  люблю.

Залишилось  так  мало  людей…”

І  пішла.

Я  хотіла  наздогнати  її.

Я  хотіла  дивитися  їй  в  очі

і  тримати  її  тендітні  руки.

Я  хотіла…

Я  нічого  не  встигла.

 

Її  волосся  було  кольору  зеленого  горошку.

Її  очі  були  зафарбовані  білим  маркером.

 

Вона  вже  не  жовто-блакитна.

Вона  ще  не  жовто-блакитна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011


Згідна

Обіцяй  зробити  ніч  повільною

                                                                       вільною

                                                   БОЖЕвільною.

Обіцяй  забрати  мене  хтивою

Й  народити  новою,  вірною,

Чистою,  без  вітру,  але  дивною.

Обіцяй  вчудити  так,  щоб  я  повірила,

Щоб  зробила  знов  вітрила  білими.

Обіцяй  зробити  ніч  повітрям

І  роздати  його  бідним  дітям.

Обіцяй  наповнить  киснем  серце

Й  влити  в  душу  сльози  із  джерельця.

Обіцяй  зробити  нічку  повінню,

Щоб  мене  усю  вона  наповнила,

Щоб  розлилась  по  усього  тіла  строфам,

Щоб  зробила  з  мене  катастрофу.

Обіцяй  зробити  нічку  повістю,

Щоб  заполонила  людство  повністю.

Обіцяй  на  одиннадцятій  не  вмерти,

Дай  побути  автором  безсмертним.

Обіцяй  зробити  ніч  повікою,

Аби  ранок  став  сліпою  калікою.

Обіцяй,  щоб  ніч  була  повісткою

У  щастя  вічне,  повіки  раєвою  звісткою.

Обіцяй  зробити  нічку  повідомленням

                                                                       мого  оновлення

                                           мого  тобою  всиновлення

повіркою  тюремною,

                       одноіменною.

Обіцяй  зробити  ніч  повією

                               розпусною  мрією

                           порочною  Марією

Обіцяй  зробити  ніч  пові...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011


Лірика not

Мені  блюється  вже  від  слізних  нот.
Кортить  стріляти  в  кожного,  хто  скаже,  що  любов  існує.
Я  не  повірю  більше  в  лірику.  Я  більше  not.
Є  дружба,  хіть,  повага,  плоть.  Кохання  все  оце  плюндрує.

Воно  блюється  в  очі  нам,
А  ти  питаєш  з  чого  це  я  плачу.
Я  не  відкрию  4  грам  душі,  
Іди  ти  на  …,  хтивий  мачо.

Кажу:  амурів  вже  нема.
Я  бачила  учора  їхній  цвинтар.
Купи  “Кагор”,  того  церковного  вина.
Замов  молитву  їм.  Мені  це  бридко.

Мені  недобре  від  загальної  наївності.
Є,  виявляється,  ті,  хто  ще  не  впали.
Я  стерvо.  Хворію  від  фригідності.
Хоча  сьогодні  мене  40  марень  мали.

Мені  блюється  й  верне  від  банальності.
Кому  брешу  я?
Насправді,  я  залежу  від  реальності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011


Банальність

Самотній.  Небо.  День.  Реальність.
Кохання?  Тьфу,  банальність.

Самотній.  Телевізор.  Ти  напроти.
Не  пропонуй,  бо  я  вже  проти.

Самотній.  Пиво.  Бізнес.  Гроші.
Не  в  цьому  щастя,  мій  хороший.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011


Невіра

Бог  помер.
Він  більше  не  приходить.
Він  не  втручається  в  земне  життя  вже  протягом  століть.

Не  кумир.
Хто  хоче  на  сніданок  з  Богом?
Якщо  прийшло  запрошення  на  свято  всіх  чортів.

Зневіра.  НЕВІРА.  Невілля.
За  спиною  –  зламані  крила.
Бог  помер.  А  я  його  любила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2011


Цього літа я стала кавою

Цього  літа  я  стала  кавою.
Чорною  від  спеки  і  чорною  в  душі.
Піна,  що  на  каві  –  наслідок  мого  сказу.
Вибач,  що  не  попередила,  що  я  навіжена.
Але  хіба  ти  сам  цього  не  помітив?
Як  добра  кава  я  гірка  і  хитра,  
Поцілунки  гарячі  і  від  їх  передозу,
Як  і  від  кави,  може  зупинитися  серце.
Не  оберігайся  –  не  додавай  цукру!
Так  ти  більше  мене  відчуєш.
Бальзак  випивав  зо  50  горняток  кави  за  добу.
Виходить,  Бальзак  кохався  зі  мною  у  25  разів  більше,  аніж  ти.
Ти  береш  мене  лише  зранку  і  в  обідню  перерву,  коли  стомлюєшся.
Значить,  ти  мене  використовуєш.
Погадай  на  кавовій  гущі,  коли  я  вмиратиму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2011


5.

Годинники  зупиняються  у  грудні,
а  ти  
у  грудні
починаєшся...
Дякую  Гофману  за  його  малюка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011


6.

Вщент  знищено  коньяк  з  чотирма  небесними  тілами.
Твоя,  людино,  правда  -  хиба,
                                           а  хиба  -  правда.
Вщент  існуватимуть  небесні  тіла  без  чотирьох  коньяків.
Твоя  правда  -  правда,  Боже!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011


4.

Божевілля,  все  таки,  містить  дощицю  земного.
Відріж,  благаю,  свої  інплантанти  вулиці,
аби  я  потім  взяла  з  тебе  приклад.
Фройдизми,
грошизми,
бісики  і  хитрощі
теж  відріж.
Позичити  ножиці?
Вони  нові  і  гострі...
Хіба  ж  не  бачиш,  яка  я  пошматована?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011


2.

Розрізати  б  лезом  твої  світлі  зіниці,
щоб  переконатися,  що  через  них  проллється  море,
таке  ж  тепле,  як  і  твої  руки.
Чи  то  в  моїх  тече  крижана  Бонаква?
Те  море,  неодмінно,  заллє  ціле  місто,
яке  вже  і  так  потоплене
форматами...
Якщо  так  станеться,  то  
подаруй  мені,  будь  ласка,  найліпшого  човна.
Лезо  ж  було  моїм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011


Лист перший

Мені  хоча  б  твого  повітря
Я  б  поклала  його  в  кишеньку
Щоб  часом  діставати  й  дихати  ним
Й  згадувати  у  цю  хвилину
Що  воно  твоє
Натомість  я  б  подарувала  тобі  свої  збільшені  сьогодні  груди
Ти  б  знехтував  подарунком
Але  я  б  усе  одно  повісила  їх  на  твої  стіни  
Замість  отих  жахливих  картин
Мені  не  шкода
Все  одно  їх  уже  ніхто  не  цілуватиме

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011


Таксофон

Кілометрами,  мовами,  чужими  законами
Я  втрачаю  тебе  в  таксофоні
Серед  безліч  гудків  і  незмовчаних  сліз
Намагаюсь  знайти  твоє  слово.  

Ти  блідий,  ти  чужий,  ти  вже  хворий  зовсім  –  
Бачу  я  в  телефонній  розмові.
Все  не  так,  все  НІЯК
І  останній  наш  вихід  на  коді.

Моя  скринька  порожня,  а  в  серці  сміття.
Та  не  викину  garbage  на  люди.
Забудь?  Та  забуду.  Тільки  твоє  ім’я  
Як  клеймо  на  мені.  Нехай  буде.

Ти  надто  в  політику  вдався,  та  зник
З  усіх  пропагандних  плакатів,  
Не  з  тих,  у  які  загортають  гашиш,
А  з  тих,  що  у  душах…  Вже  важко  ковтати.

Всі  згадки  про  те,  що  було-небуло,
Про  те,  що  сміялись  й  не  сміли  сказати.
Скажи,  якого  ж  бо  дідька  було
До  неба  всього  обіцяти?

Наші  правила  змінні.  На  іншій  землі
Неможливі  твої  поцілунки.
А  чи  ти  хотів  з  сірих  фарб  ще  тоді  
Малювати  мені  візерунки?

Ми  далекими  стали,  я  по-іншому  їм,
Що  життя  подає  на  сніданок.  
Я  вже  гольф  не  люблю  й  не  читаю  Maxim,
Я  вже  майже  звільнилась  від  рамок.

Всі  болючі  місця,  які  ти  простріляв
Я  залила  зеленкою  й  йодом.
Не  люблю  молоко.  Бо  ти  був  молоком.
Я  й  тебе  не  любитиму  згодом.

Я  три  місяці  п’ю  чужий  кисень  й  вино.
І  дзвоню  по  чужих  таксофонах.
Після  довгих  гудків  і  повторних  алло
Знов  німою  вертаюсь  додому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2011