| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
Спокійно.
Нетривожно
в думки прийшли
не жарти.
Якщо БЕЗ нього
можна,
то З ним,
мабуть,
не варто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018
Вона хоч знає - що таке кохати?
Думки її біжать з твоїми в унісон?
Твоїм натхненням зможе відчайдушно стати?
Чи розуміння – не її фасон?
А їй відомо - що таке кохати?
Вона з терпінням досі не знайома,
вона страждань не встигла скуштувати,
твої проблеми їй – суцільна втома.
Вона помітила твої погаслі очі?
Ти розповів їй про душі оскому?
Про ту, про кого думаєш щоночі,
й шепочеш досі: не віддам нікому?
Її уділ – до болю недалекий:
просити ласку й ласки не давати,
Вона печаль у посмішці твоїй розгледить?
Їй хоч відомо, що таке кохати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
…у літню ніч, в спустошений світанок,
востаннє цілував моє плече..
І квітку у волоссі наостанок
до серця пригортав, де так пече…
І межи вій заплетені секунди,
де спека, сміх і вальс коло багаття…
За мить обоє повертаємось в нікУди, –
я не в обіймах вже, а у пістрявім платті…
…печаль налив спустошений світанок,
і з присмаком отрути випиваєш крах...
Чому нам не судилось розділяти ґанок
мені розкаже Бог, тобі – Аллах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308552
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2012
Хустиною голубить зимній вечір,
посипалися спогади, як мак…
Простоволоса днина обіцяла меду глечик,
та серце шепотіло «щось не так»…
Кулак стискається, згадавши теплу руку,
та Ви – не мій, а я відтак не Ваша!
Хто зна, а, може, після відстані й розлуки
ще божевільнішою стане зустріч наша?
Куди мені ховати свій відвертий погляд?
Все тяжче з кожним разом стримати себе!
А я по лікті зв’язана у нормах…
мене задушить той пекельний етикет…
І я мовчу. Лиш потайки в очах читаю –
Ваш погляд красномовніший Сократа…
Ви десь далеко. Поруч Вас немає…
Прошу лиш перед сном мене згадати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308345
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.01.2012
Накрив той спогад, як перина,
він знов зігріє перед сном,
шукала в натовпі очима,
щоб терпке випити вино.
Бо душу не заколихаю
у пошуках п’янких очей,
того безглуздого, та раю,
в пітьмі недоспаних ночей,
і знає думка на світанні,
хто знову поселився в ній,
а Ви для мене лиш зітхання,
троянд пелюстки й попіл мрій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011
Візьми ненароком мене за долоню,
дай блискавку в серце, бо я ж не чекаю…
Оглянусь – і пульс молотками у скроню,
та вжалений спокій бентежно тікає…
Вхопи ненароком за струни – й донизу!
Так різко, так впевнено, щоби сіпнулась!
Жарину зотлілу попести ще хмизом,
щоб крилами жадних вогнів розгорнулась!
Спали мене поглядом, словом та градом,
щоб крик виривався із уст скам’янілих…
Розгадуй мене, як одвічну шараду,
ти ж знаєш, що серце тебе лиш воліло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2011
Як небеса заплющать сиві мутні віки,
поколе холод тонкий капіляр…
Як час віднайде найгіркіші ліки,
себе затягнеш у сирий самотній яр.
Тебе твій ідол лясне по щоці!
Обожнена свобода, як ласо, впіймала!
Печаль без сили опускаєш в кулаці,
ах, як тебе вона, та проклята, дістала!
І знов янтар – коньяк у чарці до губів,
а в пам’яті розтануло ім’я знайоме.
Подати руку долі так і не посмів,
бісися ж далі у своїй погоні.
І рве на шмаття ніжність непритворна,
вона згадається із запахом од вишні цвіту…
Тебе покинула ця розкіш нескоромна,
летиш тепер за хмари в соковите літо…
Погладиш кішку, що точила кігті по душі,
всміхнешся блискавці, що образ нагадає…
Хай вмиють очі проливні дощі,
а вітер хай про неї на сопілці заспіває…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2011
Лінивий шовк спадав по плечах,
ти збила виклик. Так, уперше.
Не плачеш більше, як малеча,
лежиш незрушно ніби вмерши.
Поклала пальці на волосся,
що наче різкий прянощ пахне.
Як в серпні зрізане колосся,
шкребе в душі той спогад манний.
Та дрож вночі, отой випадок,
де вас лякало притягання.
Думки про нього як припадок –
і знов поривчате дихАння.
Не був твоїм, сліпуча віра,
що повела його п’ятами.
Шепочеш «покохала звіра»,
що ледве не привів до ями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2011
Мені б лиш ворушити в темноті тепло з тобою,
ховати щастя у кишеню і нічну мелодію від цвіркунів.
О, як би то, тримаючись за руки свіжою весною,
мій стан в обіймах, наче лист пов’ялий, не зомлів?
Ах, як не датись божевіллю, як торкаються уста,
коли твій жаркий подих відчуваю біля шиї?
Твого плеча, що поруч, вже ніколи я не матиму доста,
і, ставши на поріг, я чую, як в душі щось ниє.
Бо не почула на прощання шепотом «кохаю»-
розбилась мрія – й ранили осколки кришталю.
І в платті я навзрид удома по дверях сповзаю,
бо давить горло мовчки сказане тобі «люблю»
А ти мовчав. А міг хоча би обманути «скучив».
А я все в’яну, як ота пахуча квітка без води!
Здуріти можна від твоїх обіймів штучних,
твоїх холодних губ, - одвічних діточок біди.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Ну чому ж такий сердитий? Може, я тебе дратую?
Та признайся хоч собі! Коле, що не реагую?
Знову перед сном плекаєш докори мені в адресу,
щоб текли із уст твоїх, наче потяг, що експресом.
Бо ж вп’ялася кістка в горлі, годі вже її дістати,
не простіше, милий друже, в очі це мені сказати?
Без зачіпки ти не можеш: знаєш, це вже почуття,
твоя ненависть не свідчить про інтриги забуття.
Я не поділяю рішень, ані поглядів, думок,
ну чому, не скажеш, любий, ти раптово так примовк?
Не того іде піна із тих губів, що цілувала,
не тому, що я брюнетка, і притому, ще й яскрава.
Ліктик знову ти смакуєш, лиш тому, що не дісталась,
покрутилась, пригорнула, та з тобою не зосталась!
Спокою тобі не дасть неприхована байдужість,
і, відвівши очі в стелю, ти квапливо їх примружиш.
Навіть вітер більш відчутний, аніж дотик твій для мене,
і коли за руку вхопиш – не роблюся я шалена.
Вибач, тема не цікава, я рутини не люблю,
просто звикни і забудь. Я навмисне не зроблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247318
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.03.2011
Неначе героїн у кров – звилося тіло, як змія.
Ривками дихання, і вмить - я стала зовсім не своя.
Зірвалась хутко у простори, де лине музика гучна,
а руки плавно ворожили, і їхня роль була значна.
Я колихала світ у танці, і рухом кинула іскру,
палала я, і знали всі: без того танцю я помру.
І шаль блакитна обвивала, кружляючи, опуклий стан,
і, сіючи відвертий погляд, за мною стежив караван.
Волосся розтеклось по тілу, що випромінювало спеку,
сьогодні я танцюю тут, а завтра буду так далеко.
Я притуплю жагу до волі, лиш мріяти про неї можу,
бо у полоні цим мистецтвом його, смуглЯка, статки множу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245336
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2011
Я знала, що доля готує жаданий дарунок,
бо ви повертаєтесь завжди до тих, хто кохав.
Його називають «нікому не знадний пакунок»,
бо він без вагань почуття на свободу зміняв.
І ти, не зразковий, оббив, як колись, мій поріг.
Із розпачем в лику покірно на мене поглянув,
а я посміхнулась: як влітку на голову сніг.
А я посміхнулась, бо вже не болить, як у давні.
Проходь, тепер «друже», ніскілечки я не лукавлю,
руїну в душі лиш прикрию цупким полотном.
Ти хочеш спитати, чи, може, ще досі кохаю?
Розслабся, коханий. Не бачиш, весна за вікном?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2011
Привет. Знакомство. Первый флирт.
Внимание. Реал. Не вирт.
Касание. Улыбка. Взгляд.
Дрож губ. Касание. Как яд.
Движение. Начало. Пофиг.
Воспоминанья о былом. Нелегкость.
Желанье. Дым. Дыхание. Туса.
Знакомый запах. Очень вкусно.
Ночь. Улица. Внезапно. Быстро.
Вновь свежий воздух. Нету искры.
Прогулка. Путь домой. Кровать.
Прекрасно утро. Все, вставать.
Прекрасный день. Спокойной ночи.
Открыты заспанные очи.
Звонок. Ответ. И душ. Буфет.
Непринужденный марафет.
Крассиво было. Перемена.
Цепляет. Искра. Все спокойно.
И шепот имени. И стены.
Эмоции. Крассиво. Выхор.
Не замечаешь. Краски. Смысл.
Не замечаешь. Круто. Жизнь.
Все пофиг. Центр мира. Ты.
О пик. Касание. огонь.
Глаза. И шея. И ладонь.
Цунами. Буря. Айсберг острый.
Расколет все. Сломает кости.
Удар. Потеря. Вынос мозга.
Не выдержать и сдаться.
Поздно.
0:37
6.5.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243749
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 27.02.2011
Горів ліхтар в глухому сквері,
алею світлом обливав.
Постукав Він у серця двері,
хоча і сам про це не знав.
І ось ідем. Десь сосен крони,
і ніч, і небо, й зорі. Він і я .
Тримаються так міцно руки,
і в трепеті душа моя.
Ой, як чарівно пережити
оті прекрасні серцю миті.
Тоді, здається, неба свято
лише для нас двох розпочато.
Бо видно: грає місяць, блиснуть зорі,
а я тону в кохання морі.
Дивлюсь на сосни в голках, голі,
на небо, місяць де і зір доволі...
Він заглядає в мої вічі,
я бачу: щастя мене кличе,
відвожу погляд мимоволі.......
І знов тону в кохання морі.
Тону, але ніколи не втоплюсь,
бо відчуваю, що на крилах
своїх широких піднімусь
із ним до краю небосхилу.
Ось летимо тепер. Де сосни,
і небо, й зорі, й місяць. Він і я .
До нього я звертаюсь просто:
Ти не бійся, я твоя.
2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2011
Я не стану гадати: щаслива - чи ні,
в мене часу немає на схожі вагання,
мої губи сміються, а очі - сумні,
у житті лева частку займає чекання.
Я не спробую навіть собі уявити,
припускати не буду безглуздя таке,
ніби зможу без тебе на світі цім жити,
бо життя моє стане без тебе гірке.
Я не стану гадати, чи вистачить сили,
щоб долати бар’єри в картатім шляху,
бо у мене є ти, ти даєш мені крила,
я лиш бачу всі стіни з висот, на льоту.
Ти вдихаєш життя. Ти повітря моє.
Я без тебе, як джміль без нектару, загину,
не давайся у сумнів, бо совість ще є,
я ніколи тебе й нізащо не покину.
Я не стану гадати:щаслива чи ні,
мені радість дарує світло кохання,
а воно як вогонь, багряніє в мені,
і породжує лоскіт – у серці бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Хвороба літа.
Виліковна, правда,
Земля ридає, променем зігріта,
І просить спокою у граду.
«А під ногами стелить багряним ковром»,-
Ви скажете.
«Це ж багряніє літа кров!»-
Я відповім.
І байдуже, і все одно,
Дари приносить нам які,
Що ллє веселкове вино,
На смак цей привілей гіркий,
А як над нами болісно смеркає,-
Сказав поет. ¹
І туги більшої не знає
Ні зірка, ані чернь небес.
Ах, осине!
Коли завершить небо плач?
Коли у висоті святій
Засліпить очі сонця м’яч?
Знайде себе зима у тиші,
І заморозить почуття.
Засипле сріблом землю нишком,
Одягне віти у плаття.
Юрій Андрухович. "Жовтень. Вечір"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242685
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.02.2011
Ти тільки поглядом торкнувся -
я впала зіркою з небес,
мій розум в вітер обернувся
у віхолі земних чудес.
Я з цим живу. Це як протиотрута -
лиш знати, що ти є, і знати, що ти мій.
У думці ти навік, як вічно є зелена рута,
і зараз мене носять пухнасті крила мрій.
Без тебе час так тягнеться нестерпно,
на мить розлука-як безмежна прірва.
Тобою одержима! Де ж взялась відвертість?
У відповідь отримую безслів’я..
І дотик губ вселяє божевілля,
так хочеться розтанути в тобі,
кружляти у повітрі легко, наче пір’я,
і видавати щастя навіть у ходьбі.
І так щоразу, з тобою ніби вперше.
За руку посмішку світанок приведе
і спогадом освятить. Наче блешня
ти зачепив й не відпускатимеш мене.
Тепер мій кожен подих
лише для тебе стане,
і пам’ять закарбує погляд,
що не зітреться, не згорить, і не зів’яне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242684
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.02.2011
Ніжніший тальку я світанок,
Я світлий промінь із небес,
Пір’їни дотик я ласкавий,
і сірій осені протест.
Я лиш сторінка рідкісної книги,
Мене не зрозуміти, прочитавши раз.
Я стрілка по закам’янілій кризі,
Я діамант, а не фальшивий страз.
Я білий день. Я твій холодний душ.
Хтось каже, що я з казки завітала,
Я свіжий сік, багряних ягід кущ,
А може, мене літо пригадало.
Я темна ніч. Я твій у спеку град.
З моїм приходом лиш мене побачиш,
Я райський, фантастичний зорепад,
Даруй мені свободу, і мене ти втратиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242151
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 20.02.2011
Янтарне світло вкоренилось,
вжилось,
вплелось,
в думки зашилось,
хотіло просто споглянути,
а, може, навіть роздягнути.
Цей дотик пульс закип’ятив,
ці очі в пам’яті зостались,
і дрож обличчя зачепила,
а губи в посмішці зав’яли.
Електрошок
замкнув всі м’язи на замок,
не рушиш з місця без відради.
І власний скам’янілий крок
трима стовпом тебе позаду.
Зіниці палять так відверто
мене до тла, мене до тла,
зустрівшись, погляди завмерли,
я відвернутись не змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242098
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.02.2011