| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Ти край, де ніжно пахне м*ята,
В садах співають солов*ї.
І батьківська старенька хата
Видніється у далені.
Ти край, де вишні і черешні
Додолу ронять білий цвіт.
І дуб розлогий і кремезний
Стоїть уже тут сотню літ.
Ти край, де хліб на рушникові -
Це символ віри і добра.
І зорі світять барвінкові,
Із неба благодать луна.
Ти край, де у вінках та стрічках,
Співають голосних пісень.
І горда дівчина Марічка,
Стріча на Полонині день.
Ти край, де гори зеленіють,
Струмки біжать із висоти,
І чисте небо голубіє
Та пахне медом тут завжди.
Ти край, де роси чисті й срібні,
Гаї зелені, шум полів.
І на краю землі ген видно
Шматок "Шевченкових стовпів".
Ти край, де вся родина в купі
Кутю смакує запашну.
І в мами пахнуть хлібом руки,
А батько гладить сивину.
Де щира і свята молитва
Лунає тихо над селом.
Христос Родився, Україно,
До всіх прийшло уже Різдво.
Ти край, де горда українка
Іде услід своїй меті.
І знає, щастя зовсім близько
Вже посміхається її.
Ти край, де сонце світить ясно,
Ідуть рясні, густі дощі.
Так... Жити тут таки прекрасно,
Неначе у чарівнім сні.
Тож подивіться всі довкола,
Це - Україна голосна.
Що зігріває нас любов*ю,
Бо ми одні й вона - одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012
Чому воно таке життя
Із бурями й вітрами?
І стане легше лиш тоді,
Коли засохнуть рани.
Де серце зболене украй,
Не хоче більше жити.
Душа ж кричить йому услід:
"Вмій вірити й любити"!
А що любов? Вона сліпа,
Невірна і зрадлива.
Шкодую дуже, що в житті
Своєму я любила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
У тебе посмішка, як літо,
Чарівні очі, як весна.
Та серце вже давно закрите
І місця там мені нема.
Моя чарівна, добра фея,
Мій скарбе ніжності й краси.
Чи станеш ти колись моєю?
Чи скажеш ти колись: "Прийди"!
А я прийду з букетом квітів,
Троянди білі принесу.
Та серед всіх отих суцвіттів,
Побачу лиш твою красу.
А ти усміхнена й щаслива
Торкнешся за моє плече...
Я так щасливий, так щасливий,
Що ти в житті моєму є!
На прохання одного із друзів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011
Навіщо доля так зі мною
Зіграла злий, нестерпний жарт?
Залишила одну у світі
Серед нічних страшних примар.
А ти живеш так зовсім близько,
І так все байдуже тобі.
Смієшся кратькома у спину,
А я - все плачу уночі.
Ти вільний птах, я вільна пташка,
Не будем разом у житті.
Хоч серце б*ється без зупину
Та вже належить не тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011
Ти вір у щастя ніжні миті,
Повір, що в світі не один.
І серед тисяч ніжних квітів
Зустрінеш ти її колись.
Вона повернеться і, завжди
Буде з тобою у житті.
Вона - дружина, мати, жінка.
Єдиний скарб в твоїй душі.
І серед тисячі дарунків
Ти скажеш: "Добре, що ти є".
І сотні тисяч поцілунків
В цей день для неї принесеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2011
Вона стояла... Тримаючи у руках першу весняну квітку, подумки линула десь далеко, до свого майбутнього. Але де воно? Напевне бродить по лісах і просторах, шукаючи свою героїню.
У цьому житті вона сподівалась знайти для себе ідеала. Того, перед яким могла б висповідатись, виказати наболіле, тим самим очистити свою грішну душу, змити бруд і непотріб, котрий заважає дихати вільно і щосили закричати: "Я знайшла те, що шукала!" Але це лише мрії, фантазії, ілюзії людського серця.
Перед очима спливали дні, тижні, місяці, роки, недоспані ночі, а вона не втрачаючи надію - чекала. Подумки линучи у світ таємниць відкриваючи щось нове і нове.
Та несподівано у її долі з*явився він - ідеал, якого ось уже чимало часу, то в юрбах людей, то на вулицях, то в магазинах, а то по лісах і долинах шукала вона. А виявилось - він тут, зовсім близько, простягає свою дужу руку, щоб допомогти. Як швидко усе змінюється, набуває нового забарвлення, то враз зникає. І все це життя...
Сьогодні вона вперше іде до нього на сповідь, до котрої готувалась роками, виношуючи та завчаючи на пам*ять слова, які скаже йому при зустрічі. Та чомусь усе на одну мить зникло з памяті, стерлось назавжди. Завчені раніше слова крутились у голові та не могли зібратись до купи, розлітались у сутінках вечірнього світла, зникали то знову з*являлися в пам*яті. Невже її мрія про яку марила у снах збулась насправді. А може це сон, казка, що швидко закінчиться і вона знову увійде у нормальний ритм життя.
Заглянувши у його великі сірі очі, побачила відповідь:
- Це я - твій ідеал, якого ти шукала стільки часу, той, який уже нікуди не зникне, не покине ні на мить.
Весна лоскотала її лице вербовими котиками, зігрівала ясним теплим сонцем, тішила першим дзюрчанням струмка. А вона все запитувала себе:
- Невже у житті людини ідеал має таке велике значення?
Подумавши трохи знайшла тверду і вірну відповідь::
- Напевне, так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243756
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2011
У його житті вона була янголом - охоронцем, оберегом, та ні, скоріше берегинею, кимось святим і близьким серцю. Тим, втратити котре було просто неприпустимо. І десь у глибокому закутку своєї душі він відчував, що вона йому дуже потрібна. Кохав, сподіваючись, що з часом усе зміниться, ставши на свої місця і неодмінно прийде той день, коли він скаже їй таке довгоочікуване "кохаю".
"Мій янголе - охоронцю, як добре, що ти у мене є! - саме такими словами розпочинається лист до тої, яка стала усім у його складній долі: порадою, другом, радістю і усмішкою. Щодня саме ти додаєш мені сили і віри у завтрішній день, потішаєш у скрутні миті, умієш розділяти невдачі і жалі. І це все ти - єдина і неповторна, котра відчуває душею все те, що діється довкола. Мимоволі набираю твій номер..
- Ало! - почулось у слухавці. І у моїй душі вмить зажервів вогник надії. Це ти, це все ти. Ніжна мов пелюстки троянди, довірлива, інколи сувора і вимоглива. Але моя... Та, котру я відпустити не можу ні на крок, адже розлучаючись на хвилину, здається, що втрачу тебе назавжди. І десь там, у мареві ночей, прийдеться шукати ту єдину, кохану і бажану.
Любий мій янголе, ти є сенсом мого життя, феєю - чародійкою, долею, тією невід*ємною частинкою, без якої світ йде шкереберть. І не дивлячись на всі життєві негаразди, поміж людських пересудів пообіцяй, що будеш зі мною завжди."
Що після таких слів откровення повинно було зробити її серце? Звісно погодитись. Адже десь, глибоко, воно, мабуть, і чекало на них уже досить давно. Їй було байдуже, що скажуть люди. Вона кохає, а це - найголовніше. І десь у вечірньому мареві почулось притишене і дзвінке:
-Кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241801
рубрика: Проза, Iнтимна лірика
дата поступления 18.02.2011
Хто ти, що ходиш за мною мов тінь, вкриваєш мене чорною пеленою вночі, приходиш у мій сон, думки? Хто? Відчуваю твою присутність. Ти обпікаєш мою болючу свідомість, торкаючись натягнутих струн душі...Я насолоджуюсь таємничістю та невідомістю. Здається, що захлинуся цим і...ніколи не дізнаюся хто ти. Ти, що завжди був поруч, тому і адресую це зізнання тобі - вродливому, кароокому красеню, який так несподівано увійшов у моє життя і змусив повірити, що кохання - то не вигадка фантазерів, а реальне, невід*ємне від людини почуття, що здатне її змінювати і світ навколо.
Відчувши твою ласку, не забуду її ніколи, пронесу через усе життя, забравши назавжди з собою. З часом зміниться світ, мене оточуватимуть інші люди, але моє почуття до тебе ніколи не зміниться. Важко...Нестерпно важко чекати дзвінка, поглядаючи щоразу на мобільний, сподіватись, що ти саме в цю мить згадаєш про мене. А яким невблаганним стає час, коли ти поряд! Він неначе злодій одразу тікає забираючи тебе з собою.
Ти не мій. І якби я хотіла цього, ніколи ним не станеш, адже поєднують нас лише незабутні спогади, забути котрі я просто не в силах. Хочу, але не можу ненавидіти тебе, хоч і являєшся осередком всіх моїх переживань і душевного болю.
Піду далі, шукати свою долю, але запамятай, для мене ти залишишся символом нездійсненного щастя, тим першим і напевне останнім чарівником, що так уміло зачарував моє серце.
І знову питаю у себе. Хто ти? Навіщо осіннім вітром вриваєшся в моє життя, вируєш, розносячи жовте, зів*яле листя. Хто? Той, з ким не судилося бути разом? Чи той, кому завжди належатиме моя душа?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241794
рубрика: Проза, Iнтимна лірика
дата поступления 18.02.2011
Чому мене не розуміють люди?
Поезія для них - це дивина.
Їм краще посидіти в барі,
Ковтнути доброго вина.
А сиджу і думаю, як добре,
Що все це можу положити на папір,
Полинути у край далекий
І полетіти ввись до зір.
Усе це світ: нинішній, вчорашній,
Де скрізь лунає горе і журба.
Зараз у ньому осінь,
І ми не знаєм чи прийде весна.
Чому мене не розуміють люди?
Чому поезія для них - це дивина?
У сьогоденні може бути осінь,
В моєму серці - лиш весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2011
Чарівні ті слова, які звучать уголос,
І линуть від душі в зелену синь дібров.
Вони чарують серце і знімають втому,
Благословляють щиро на віру і любов.
Безмежне і чарівне, яке ніколи зроду,
Не губиться у літах і грозових дощах,
Виразне і правдиве, мрійливе і казкове,
Яке лунає дзвінко у теплих, ніжних снах.
Чарівні ті слова, які ідуть від серця,
Від мами чує їх і вимовля дитя.
Вони дають наснагу й силу,
Породжують нове життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2011
Я вірю, вірю і люблю,
Але для щастя цього мало.
І щоб мене любили теж
Я вірш цей серцем написала.
Де поряд йдуть любов і біль
І ділять радість сподівання.
Я хочу бути як усі -
Кохана, ніжна і жадана.
Сміятись з радощів без меж
І плакати лише від щастя.
Знайти в житті єдиний сенс,
Хоча не знаю чи удасться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2011
Так важко, важко на душі,
Коли тебе не розуміють.
Регочуть тихо у думках,
А на яву лиш трішки сміють.
За що? За те, що у душі
Своє покликання знаходжу?
Пишу поезію, пісні,
Історії з життя народу.
Та що поробиш в світі є
Усякі різні, різні люди,
Одні цінують над усе,
А інші - глузувати будуть.
Та це - покликання моє,
Лишити слід у кожнім серці,
Писати й вірити у те,
Що поціновувач знайдеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2011
Святим і рідним є це слово,
Воно не губиться в віках.
Його дитина завжди чує
У барвінкових, ніжних снах.
Це мама - рідна всім людина,
Яка веде дітей у світ.
І попри бурі і негоди
Долає прикрощі усі.
Хоч сивина криє волосся,
Та в пам*яті моїй завжди
Ота матуся на порозі,
Хочу вернутись я туди.
Моя колиско яворова,
Моя матусе дорога,
Такою тебе прм*ятаю
Я за усе своє життя.
Хоч і мороз упав на коси,
Хоч усмішка в тебе не та.
Зате для мене ти найкраща
Й душею вічно молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2011
Волинь...Чудовий край чарівний,
Де чути голос солов*я.
Проміння сонця світить ясно
Квітками встелена земля.
Шумлять смереки, ліс в задумі,
Широкі стеляться степи
А на край неба темно - сині
Стоять Шевченкові стовпи.
Барвистим променем яскравим
Милується уся земля.
Вкрились ранковою росою
Рівнини, гори і поля.
Де ще знайти цей край жаданий,
Де ще знайти таку красу?
Це золоте проміння в вічність
Та в даль з собою пронесу.
Отож цінуймо, люди, край цей
Він найрідніший нам усім
Його веселий ніжний гомін
У серці вічно пронесім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2011
Є час, коли душа співає,
І час, коли душа мовчить.
Є час, коли душа ридає,
І час, коли душа спішить.
У долі все переплилося:
Мовчання, радість і печаль.
Любов і ненависть крокують
Пліч-о-пліч у незнанну даль.
Стежки чар-зіллям заростають,
А роки йдуть у забуття.
Усе цвіте, враз облітає,
Проходить так моє життя.
Душа живе в оці хвилини,
Сумує, плаче і мовчить,
Так часто рветься у простори,
Щоб синь небесну підкорить.
Є час зимі стрічати весну,
І час, коли біжить струмок,
Є час, коли любов не вернеш,
Бо відстаєш на один крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2011
У білім танці закружляла
Нас двох зимова заметіль,
Покрила срібною фатою
І понесла кудись звідсіль.
Я запросила Вас на танець,
Сенйоре в чорнім піджаку.
Найбільше за усе на світі
Вас поважаю і люблю.
Сніжинки падають казково
І тануть на моїй щоці,
А ми йдемо у даль чудову,
Моя рука в його руці.
З тієї миті нас єднає
Той білий танець на снігу,
Прозора шаль, що обвивала,
Нас у засніженім саду.
Ми разом танцювали далі,
І непомітно плинув час...
Прокинулась від сну пянкого
І не побачила вже Вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2011
Плекаймо, люди, слово, мов граніт.
Його любімо і не забуваймо.
Бо неспроста прийшли ми у цей світ,
Отож через поезію його пізнаймо.
І нехай скаже хтось, що ми слабкі!
У нас завзяття ще рости й творити,
Любімо, люди, цей прекрасний світ,
В котрому хочеться в любові вічно жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2011
Багато часу провели ми разом,
Багато зим і весен відійшло.
Та залишився ти чарівним птахом,
Котрий дарує ніжність і тепло.
І знову ніч з тобою в нас минула,
І день залишився позаду теж.
Я у думках удаль летіла,
До незораних поміж нами меж.
Ти був для мене лебедем кохання,
Пухнастою хмаринкою дощу.
Було в нас все: і зустрічі й чекання,
Колись тебе любила і тепер люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2011
Усміхаюсь сонцю й небу голубому,
Усміхаюсь людям і рідній землі.
Усміхаюсь щастю, яке так далеко,
Колись я зустріну в своїй стороні.
Я щаслива, друзі, що живу на світі.
Тим, що українка - це великий дар.
І тому горжуся мовою своєю,
Яка лине дзвінко з почестю до хмар.
І моря, і гори ще й поля квітучі -
Це - моя каїна, мій коханий край,
Де ростуть смереки і летять лелеки,
Ніжним цвітом щастя зацвта розмай.
Усміхнуся людям у цілому світі,
Подарую ніжність і вірша красу.
Любов чисту й вірну до землі своєї
Крізь багато років в серці пронесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2011
Який цей світ прекрасний і великий,
Є в ньому гори, луки і поля,
Ставки, джерела і ліси безмежні,
Все разом взяте - це моя земля.
Вона - заквітчана у квітах,
Вона - у співі соловя.
Найкраща в світі і співуча
Волинь, як казка лісова.
Там пісня лине у простори
І жайвір соколом літа.
Співає серце без утоми,
Стає чистішою душа.
Мені так весело тут жити.
Писати вірші і в словах
Сміятись, плакати й радіти
І мріяти лише у снах.
Волинь - ти голос мого серця,
Моя любов і таїна.
Красою ти запала в душу,
Там проросла і зацвіла.
Моє дитинство барвінкове,
Мій краю, рідний, дорогий,
Зігрію я тебе любовю,
І ти взамін мене зігрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2011
Все не вдається взяти ручку і папір
І вивезти звичайні фрази.
Де поряд йдуть любов і біль,
Кохання, ненависть, образи.
Життя вирує і бурлить,
Не спить зимове рідне місто.
Слово до слова і за мить
Рядкам на аркуші вже тісно.
Ну от і знову сенс буття,
Вібрав у себе світлі барви,
Здавалося, забула все...
Та пригадати таки варто.
Нехай мене е розуміє хтось,
Глузує і сміється тихо.
Та він не знає, що зі словом жить -
Це - справжнє щастя і не краплі лиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2011
Отак за роком рік минає,
Отак усе життя біжить.
Воно ніколи не вертає
Та все спішить, спішить, спішить.
- Спинись, хоча би на хвилинку,
- Постій одну - єдину мить.
Кричу йому я беззупинно,
Воно не слухає - летить.
- Зажди...Я хочу повернути,
Свої літа, свої думки.
- Не можна, дівчино, не можна,
Бо вже пережила їх ти.
-Чому? Я хочу все змінити?
Бо тут не правильно, не так!
- Ну все побігло, яне можу, -
Здалля почулося в устах.
Чому усе так складно в долі -
Помилишся єдиний раз.
Та вже не можна повернути
Хоча б на хвильку швидкий час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2011
Спинилась осінь на порозі
У вікна зазарнув туман.
І ми з тобою геть не в змозі
Забути той страшний обман.
Всміхнувся ти і я всміхнулась,
Життя вже пройдене давно.
Та через сотні кілометрів
Скажу "кохаю" все одно.
А ти простягнеш мені руку,
Заглянеш в очі голубі.
Відгониш із душі розлуку
І станем рідні, як були.
Спинятись осені не треба.
Нам розлучатися - теж ні.
Кохати, вірити у себе
І бути разом у житті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2011
Живу для себе і для доні,
Живу для прози і віршів.
Живу для пісні і любові,
Не для печальних гірких снів.
Живу, бо дуже хочу жити:
Для музики і слів дзвінких,
А не для тих, кому байдужий
Дитячий, ніжний, щирий сміх.
Живу для тих, кому потрібна
Щодня, щоночі, кожну мить,
А не для тих, хто веселиться,
Коли душа моя болить.
Живу, живу і буду жити,
Бо я потрібна цій землі.
І людям, що зі мною поруч
Ідуть пліч - о - пліч у житті.
Я вірю
Я вірю, вірю і люблю,
Але для щастя цього мало.
І щоб мене любили теж
Я вірш цей серцем написала.
Де поряд йдуть любов і біль
І ділять радість сподівання.
Я хочу бути, як усі -
Кохана, ніжна і жадана.
Сміятись з радощів без меж
І плакати лише від щастя.
Знайти в житті єдиний сенс,
Хоча не знаю чи удасться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2011