| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
…дві сторони життя,
дві речі існування-
одна-дорога в небуття,
а інша-неземне кохання.
Нема границь для почуття
Солодкого такого і п’янкого.
Не відчуваємо ми каяття,
Потрапивши в полон кохання того.
У пристрасті народжуємось ми,
Вмираєм легко, чи страждаєм .
Хто як пройшов свій шлях земний-
По смерті вже плоди ті позбираєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239491
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2011
Пожовкле листя землю покриває,
Січе в обличчя дощ дрібний ,
Противний вітер тіло пронизає,
Зникає по домах юрба людей.
Це - осінь і, причому , пізня.
Я так нена́виджу її.
Он, хмара знову насуває грізно
І знов дощі, дощі, дощі…
А хочеться зайти десь у кафе,
Вмоститись в напівтемряві зручніше
І, взявши філіжанку кави чи латте,
Замріятись, забутись , зупинитись….
Дивитись у вікно на сірий день,
На змоклих одиноких перехожих,
Не думати про те, що було, те, що жде-
Хай дощ змиває бруд думок негожих.
Допивши прохолодний вже напій,
Закутавшись в пальто, на небо зазирнувши,
Вступити в осінь пізню цю,
Піти у далечінь, в своє майбутнє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2011
Забути все найгірше,
Почати все спочатку,
Побачити найкраще,
Повірити у казку.
Попереду - надія,
Позаду - біль й образи,
Тримає тільки мрія,
Що буде все прекрасно.
Минуле, що закреслив,
Не витреш ти ніколи.
Майбутнє ж, що задумав-
Не домалюєш скоро.
У кожного є вади,
Є злети та падіння.
Та кожному бракує
І витримки, і вміння.
Щоб вади побороти,
А після падіння - встати,
Піднятись, розпрямити крила,
Злетіти вгору і більше не вертатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235761
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2011
Брехня-це частка злого світу,
котрий керує нами упродовж життя.
Комусь вона як ложка дьогтю в бочці меду,
для когось - як відсутність почуття.
Без неї жити дехто вже не може,-
немов наркотик кожен раз,
потрібен він все в більших дозах,
нема ні сорому, ні меж.
Кохання - теж наркотик,
котрий смакуємо ми залюбки;
міняєм складові, міняєм дози,
але відмовитись бракує сил.
Коли нам брешуть просто незнайомі,
це неприємно, але терпимо́,
образи від брехні проходять,
ми далі тихо-мирно живемо́.
І раптом біль у серці різкий,
у голові туман, і пустота в душі-
це ви відчули, або вже пізнали
від найдорожчої людини на Землі
оцю брехню, котра спустошує, руйнує
і перекреслює всі ваші почуття.
Як грім на голову посеред сонячної днини-
так само звалюється звістка ця.
в коханні все ми пробачаєм,
стараємось оберігати як дитя,
та всі ми ненавидим зраду,
бо в зраді за основу є брехня.
Брехня-це частка злого світу...
́́́́́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2011