| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Стою і слухаю, а вітер все наспівує,
Як ми з тобою порізно жили,
Стою й дивлюся я, а дощ й собі розписує,
Як ми розгублено дорогами брели.
І раптом сонячно і небо загорілося,
І дощ не плаче вже, а вітер не шумить,
Враз стало тепло так і щоки зашарілися,
А у душі моїй вже кожен нерв тремтить.
І осінь в золоті із небом обіймається,
Як ми з тобою за руки взялись.
І пульс прискорився, і серце виривається,
Дороги-долі наші щиро обнялись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017
Намалюю тебе у стихіях,
Бо відразу так важко сказати,
Хто ти є, чи любов, чи надія,
Бо вони усі разом узяті.
Ти – повітря, мов крихти кришталю,
Кожним нервом тебе відчуваю.
Як у горах бува задихаюсь,
Так в пустині тебе не хватає.
Ти – вода, ти моря, океани,
Ти – ковток поміж спраглого ранку,
І нема в твоїх венах обману,
Обійми мене, я твоя бранка.
Ти – вогонь, твоє полум’я гріє,
Воно ніжно мене спопеляє.
Ти тепло, ти життя, ти надія,
Нехай іншого серце не знає.
Ти – любов, бо в тобі всі стихії,
Дивовижно з’єднались в єдине.
Та тепер ти реальний, не мрія,
І до тебе душа моя лине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
Коханий, повези мене до Львова,
Я так стомилась від буденних справ.
Вези туди, де мрії пурпурові,
Де люди щирі, без гучних оправ.
Ти повези до щастя, котре сниться,
Яким щоночі душу застелю.
Я хочу квітнути, немов би та жар-птиця,
Й тобі віддати серце без жалю.
Я куштуватиму тебе, моє сп’яніння,
Ти напоїв мене, та це вже не вино.
Візьми за руку, - «Чуєш це тремтіння?»,
Це та любов, котра в мені давно.
Твій поцілунок - шоколад і кава,
Від насолоди терпкість на вустах.
Тихіше, милий, слово тепер зайве,
Бо ти в мені, у всіх моїх думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
Ти знаєш, я навчилася літати,
Я маю крила, я не кволий птах.
Над скелями ти зміг мене спіймати,
Без слів говорячи, кохання на вустах.
Ти лікар мій, ти мій рецепт для щастя,
Бо гоїш рани дотиком тепла.
Ти врятував мене, коли вже зжовкло листя,
Та я в тобі вулкани віднайшла.
І тими днями, коли дощ похмурий,
На землю ллю незміренно води.
Я не сумую, я радію, милий,
Бо від дощів розквітнули сади.
З тобою я удруге народилась,
Ти тиха гавань, для душі душа.
За тебе Богу тихо помолилась,
Прошепотівши: «Я тебе знайшла».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
Ти не кохай мене, благаю, не кохай,
Коли вітри колишуть в душах спогад,
Ти не чекай мене, благаю, не чекай
І не пускай мені у слід тривожний погляд.
Ти забувай мене, щомиті забувай,
Нехай пісні розвіють в серці тугу,
Не повертай мене, прошу, не повертай.
Для тебе я - це щастя з смаком згуби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2011
Напиши мої очі промінням,
Золотистими фарбами літа,
Ти напій мою душу стремлінням,
Щоб тобою була підігріта.
Намалюй мої очі коханням,
Доторкнися до них поцілунком,
Я навчуся здійсняти бажання,
Лиш би ти був моїм порятунком.
Ти палітру навчись підбирати
Потони в моїх сутінках ночі,
Я не буду тебе чарувати,
Лиш заглянь в мої карії очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Забудь мене і не приходь ночами,
кому вже требе правда та пуста.
твої ж слова врізаються ножами,
у серце, в душу в зболені вуста.
Пусти мене, не треба зорепадів,
я вже давно не вірю у дива,
рахую дні душевних листопадів,
чекаючи на радості жнива.
Я йду вперед, ти можеш зоставатись,
на грані тих нездійснених світів,
бо може так нам легше розтаватись,
хай буде так, ти теж цього схотів.
Хай буде сон, хай будуть зорепади,
дива хай будуть ніжних почуттів
та не в тобі шукатиму відраду,
й не ти творець казкових тих світів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2011
Потяг і рейки, дорога вперед.
В напрямку вітру піду до крайнеба.
Мокре відлуння, німий силует
Я залишаю в обіймах у тебе.
Тиша, мовчання, і знову іти,
Крок заповільнений, подих глибокий.
Знову в житті будувати мости,
Світ у мені, щоб не був одинокий.
Ось я малюю веселку нову,
Колір до кольору барви зіллються,
Ніжно й захопливо знову живу,
Промені сонця згори посміхнуться.
Я босоніж по росі пробіжу.
Попід веселкою щастя торкнуся.
І наперд більше не ворожу,
Також назад я уже не вернуся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2011
Живу чи існую,
Люблю чи кохаю,
Сумна чи радію,
У тебе спитаю.
у тебе коханий,
у тебе єдиний,
у світ цей незнаний
до тебе по лину.
Без тебе я пустка,
З тобою – безмежність,
Кохання – це пастка,
Захоплива ніжність.
Моя ти надія,
Ранкова усмішка,
Для тебе лелію
Коханнячко нишком.
За тебе готова
У прірву летіти
Без тебе – полова,
Я зможу лиш тліти.
Бо сенс існувати
Одній у цім світі,
Кохання не знати,
В травневому цвіті????????
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2011
Я на тебе чекатиму, милий,
Ти приходь серед ночі без стуку,
Ми з тобою зустрінем приливи,
Я тобі простягну свою руки.
Ти до мене торкнися, коханий,
Я відчую твоє ніжне серце,
Те, що вчора ти був ще незнаний,
То сьогодні відкрита вже дверця.
Ми з тобою збудуємо щастя,
Я в це вірю, я знаю, так хочу,
Як весною зроста нове листя,
Так і я лиш коханням шепочу.
Ти знайди мене швидше, благаю,
Залікуй мої рани і муки,
Де ти є, хто ти є ще не знаю,
Та тебе вже тримаю за руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2011
Вона і він – простий портрет,
Стоять обнявшись загадково,
Вона весна, він – силует
Їм ні до чого тут розмова.
Ось день і ніч – простий пейзаж,
Щодня все зустрічі чекають,
Та хтось сліпий змішав гуаш
Ну а вони про це вже знають?
Є ранок й вечір – фарб сплетіння,
Як день і ніч разом ідуть.
Вони природи є творіння.
А ми? - ми теж і в цьому суть.
Вона це – я, а він –це ти?
Тоді я день, а ніч прийде з тобою.
Чи може ми збудуємо мости
Як ранок й вечір й будемо весною?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2011
Я нашкрябаю слово несміло,
Те, що душу щомиті терзає,
Те, що в серці не раз відболіло,
Бо майбутнього просто не знало.
Слово сили і слово натхнення,
Вічний пошук душі, що на крилах
І мої потайні одкровення
Враз зіллються в відновлених силах...
Слово щастя і слово страждання,
Гостре лезо ножа не чужого
Часом сповідь, порою мовчання
У тенетах життя не свойого.
Ти те слово, котре так зі страхом
Промовляла я щиро уперше
І з орлиним широким розмахом
Оживляла вже серце умерше.
І щомиті в душі промовляла,
І палила себе жаром болю,
Часом плакала, все проклинала,
І ганебно кричала на долю.
Але доля того і не варта,
бо лиш там буде щастя довічне,
де кохання як ніжная ватра
запалає й палатиме вічно.
І тоді лише слово «кохаю»,
Я промовлю із серця безодні
Бо його як себе відчуваю
Просто зараз і просто сьогодні.
26.05.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2011
Засмучений голуб самотньо літає,
підноситься в небо й вертає назад,
засліплений сонцем голубку шукає,
її він чекає крізь років парад.
Та де ж та голубка, що душу тривожить,
і спалює полум’ям серце у прах?
І трепетний голуб щомиті все тужить,
на милу чекає закоханий птах.
Голубка тендітна під небом казковим,
ширяє невпинно, чекає «його».
І вітер, і хмари – це все дріб’язкове,
бо в пошуках щастя блукає свого.
І довго літали в безмежних просторах
й не знали чи знайдуть для серця життя,
палали в пожежі і падали в горах
та вірили щиро в свої почуття.
І мить та настала, коли вже зустрілись,
зіллявся в польоті їх помах крила,
з хвилини тієї і житті щось змінилось,
відчула голубка, що «щастя» знайшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2011
Прощай! А завтра знову стрінемось
у снах моїх чи мріях молодих,
бо лише там ніколи ми не змінимось
на крилах ночі ніжних золотих.
Радій! Радій новому подиху,
приспаному у сутінках земних.
Відчуй мене, знайди мене у поруху
усіх свої ілюзій золотих.
Мани мене! Мани медовим подихом,
п'янкими ароматами весни
і кожен раз як впрерше трошки з подивом
знайду я шлях у ті казкові сни.
Люби мене! Люби таку піднесену,
напоєну твоїм палким теплом.
Цінуй життя із зимами і веснами
я пригорну тебе до серденька крилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2011
(написала братику вітальний віршик на весілля....
він і його дружина художники)
Він написав її портрет колись давно,
Щодня приходив милуватися до нього,
і епізоди малював немов кіно,
сценарій пишучи кохання тільки свого.
Вона його надумала у сні,
Побачивши, відразу закохалась,
І на палітрі фарби враз ясні,
За рухом рух – у образ простягались.
Ось так жили, картини двох сердець,
Написані думками і мовчанням,
І кожен з них твердив,що від борець,
Тримаючись на подих від кохання.
І кожен з них хотів себе знайти,
В тих образах, написаних руками,
Зробивши крок, на зустріч щоби йти,
Вони тепер ідуть разом роками.
На полотні у фарбах враз сплелись,
Їх душі трепетні, палаючі серця.
Натхнення промені яскраво розлились,
Разом навіки спільно до кінця.
Ось тут стоять художники, творці,
Бо своє щастя малювать не побоялись,
І красень – він, вона-весна в вінці.
На спільну долю і життя побрались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2011
(присвячується моєму тату і
усім, хто проходив
військову службу в
Афганістані )
Афганістан - ти край війни і
крові,
тих молодих завзятих юнаків,
в котрих у грудях полум’я
любові ,
горить допоки дух їх не
дотлів .
Афганістан – проклятий ти
батьками ,
всіх тих синів, котрих ти
вербував.
Бо їх серця скривавлені
ножами ,
у кожну мить, як воїн
помирав.
За що ж боролись, що там
здобували?
Добробут, волю, Боже, це ж
вуаль?
Прокляті битви, що життя
ламали,
несли в собі лиш сльози і
печаль .
Афганські гори, кров’ю, ви,
омиті,
тих юних тіл, що гинули в
бою.
І, ви пекельні, горем оповиті,
а мертвим душам місце у раю.
Ви відчували запах смерті в
битві ,
і кожен спраглий подих до
життя ,
жага і віра, сплетені в молитві,
думки юнців, їх щире каяття.
Афганістан – твоя війна це
сльози ,
братів, сестер і ледь живих
батьків,
жахлива спека і страшні
морози ,
навіки в пам’яті відважних
юнаків .
Пройшли роки, війну ж ту не
забути,
бо кожен воїн, що вернувсь
живим
згадає тих кого не повернути
бо й вірний друг там згинув
молодим .
22.01.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234505
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.01.2011
По мокрому асфальті мчиш
вперед ,
позаду кілометри мого щастя.
Зникаєш ти, вже й зник твій
силует
і знов дерева вбралися у
листя .
Я жадібно ковтаючи тебе,
того тебе, що у мені лишився,
кидаю погляд в небо голубе,
для мене ти у ньому
розтопився .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2011