| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Хочу чтоб по крупинкам вeтeр разнeс
Этот вечер и сознание ноль
Зачем человеку мозг,когда душу рвет в клочья
Как маятник мячу в темноте
Сигналы в пустоту
Кому нужна конец.когда хочется полный
Растрачиваю жизнь,как будто я багат
Ося сошла на ноль
Может и бред,не каждому дано
Чужой запрет души понять за всё
Долго можно ждать, плакать когда печаль
И смысла не ищи
Его здесь просто нет
Одиночество, тебе пишу..и строки в перебой
Прекрати пускать темноту
Когда стакан разбит, не склеить вдребезги стекло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665994
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.05.2016
как не приятен факт что понять вам не удалось
и вывод сделать,тоже не по ВАМ
ведь вы то человек труда
куда на чувства уж размениваться вам
не для вас слова любви и проча ерунда
вас манит денег зелена
и слёзы девичьи не тронут сердца
какой черствеющий вы человек
а так хотелось рядом вас согреется
почувствовать тепло крови
увы но в жизни это серце
пленит золотистой девушки цвет
надежта то живет еще
и может все таки пронзит и ваще серце
моей любви нежнейший звук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645361
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.02.2016
Значення імені Надія – очікування сприятливого, віра у можливість.
Їй було 10,але по характеру і сумним очам,вона була набагато доросліша,адже коли йде боротьба за життя на дитячі пустощі часу не вистачає.
Хвороба завдала чи малих збитків здоров"ю дівчинки,тіло пронизав нестерпний біль,який як струм розривав тіло з середини. Клітини знищувались поступово,але занадто швидко. Коли стає відомо про хворобу,то батьки перші хто впадають у відчай з головою. А коли матір ростить сама єдину дитину,то онко не найщасливіша новина. Та Надійка сильна дівчинка,як би їй не було боляче,та посмішку вона тримала.
"Щоб не плакать,я сміялась" (с) Леся Українка
Дитинство закінчилось,так і не почавшись. Іграшки,нове вбрання,прогулянки,поїздки на море - всі дитячі радості перекреслено. Коли дівчинка дивилась у дзеркало,то згадувала своє довге,русяве волосся;блакитні,сяючі очі;рожеві щічки..а не цю сіру примару...та посмішка поєднувала цих двох людей..блиск її був життям на обличчі.
Думки про те що вона надія,і водночас тягарь матері тревожили дівчинку. Одна відрада все ж таки була,це лагідний пес,справжній друг.
Спостерігати за життям людей через вікно,єдина забава.Коли дивишся у небо то ти стаєш пташкою,яка може полетіти куди завгадно..Вітер колише піря,повітря щекоче тіло...ти вілна..вільна..Лиш поглянь яке море- безкрає,спокійне,а може і бурхливе,в цю блакить хочеться поринути і відчути спокій..спокій..
Вогкий язик пса,приводив у реальність..його очі такі щасливі,від того що він порчу зі мною.
Полегшення,а потім різкий вибух болю..холод і темрява.
Як вогник надії світится вікно,самотня жінка поруч з псем,дивляться і чекають..чекають її- янгола,який розбуде цю смертельну тишу свої сміхом.
Так важко в це повірити,але ракові клітини не дають право на життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644493
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Весна в серцях
Ніжний подих у душах.
Забринить струна,
Ти слухай!
Зацвітуть сади,
І квіти кохання.
Будемо ми йти,
І зберем конвалій.
У руці рука,
На вустах слова.
Ми з тобою вдвох,
Та минут літа.
Залишись зі мной
Промайне цей час
Відцвітуть сади,
Та не почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Прийшла вечірняя пора,
Кохання пізняя зоря.
Серденько плаче в грудях так-
Тріпоче ніби кволий птах.
Моя душа в твоїй неволі,
Сидить як пташка у полоні.
І погляд ніжний твій люблю,
В нім присмак болі я ловлю.
Я вірная тобі була.
Зізнання ранить як стріла.
Тебе благаю відпусти
Тягарь нести немає сил.
Для тебе милая була
Мене кохав і я жила
Святая наших почутів
Зрадливо шепче:ти не мій!
Та власной сповіді тривоги,
Залишу я у лоні долі.
Відчула гіркість своїх мрій
Шепоче серце:мій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2013
Как трудно быть среди волков
Кто предал раз,предаст еще
Кто судит за твои ошибки
И верит в то что слаб ты
Как много малодушных здесь
В словах имеется лишь лесть
Противники твоей судьбы
Они завидны и пусты
Ты слышишь шум своих мыслей
Пора подняться,быть сильней
Закрой глаза, иди вперед
Успех за поворотом ждет
Пусть будишь падать иногда
Но раны стимул для тебя
Возьми с собой свою мечту
Ведь ты творишь свою судьбу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453765
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2013