| Сторінки (3/239): | « | 1 2 3 | » |
Внутрішня кровотеча.
я не знаю як зарадити
хворим.
Просто
Всі раптом занадто
хором.
Рве гланди і шию
пусте ненормальне
сонливе.
Наказовим тоном
не просять.
Це діло звичайне.
Себепоминальне.
Так треба хоч трохи,
краплин.
Хвилини.
Врятуйте й мене хтось
Над ранком і запах.
Крадеться до мене
на лапах.
Я хочу заснути у
сонці у грудях.
Та сонце шматками
заховане
в людях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Партнерство- це не
допомога.
Дорога- не магістраль.
Дружба- не спорт,
а кохання- не шлюб.
Не скрипаль грає такі
пісні.
Крики- не SOS,
а знайомство- не знак.
Просто все так.
Просто я так
шукаюсь тут,
просто
вирощую дерево.
Як прокажена.
Любов- не парі.
Прийде сама.
Тільки як чогось нема.
Щось її принесе.
Віддати усе,
щоб отримати все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345826
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2012
Я хочу остогиднути Тобі.
Щоб викинути Тебе.
Як сміття.
Я хочу зникнути, щоб
не відчувати цієї самотності
брудної.
Я хочу заснути, бо більше
нічого не залишається.
не читатиму повідомлень,
аби не знати.
Що там.
Бувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012
Губи солоні.
Від вітру.
Вітер торкає
спину.
Я викидаю Тебе
з себе.
Була б щаслива,
якби могла так
як вона.
Зараз.
Дагаз.
Світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Різне буває літо.
Для нас різних.
Ти хочеш гуляти і
пити.
Я хочу заснути
в обіймах.
Різна буває кава.
Ти любиш темну.
Що наче всотує
квіти на сукні
дівчини справа.
Різні бувають любові.
Моя мене ще не знає.
Твоя- вперто не дзвонить.
Так що звело нас сьогодні?
Та кава, що в мене молочна?
Той матч, що невдало
проходить?
Чи знаки на лівій долоні,
що світять у серце і
скроні?
Кого ми врятуєм сьогодні?
Кого зустрічатимем завтра?
Для кого у мЕні, у ТОбі
Та ватра. Ця ватра?
Подати побиті долоні
по- різному нам доведеться.
По- різному подихи
серця.
Народжують різні
любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Вуличні музики -
не друзі.
Вогні- не дороговкази
у великому місті.
Ішла повз.
Відчула запах і
зрозуміла.
"Прикро отак, на
самоті, нє?",-
запитав пепехожий
і побіг десь.
А я взялась
зцілювати.
І сама зцілюватись.
Було враження,
що хтось огорнув мене
крильми.
Сподіваюсь це був Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344747
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2012
Кому подзвонити,
маючи п"ять хвилин
і потребу почути Бога?
Подругам? Мамі? Другові?
До кого?
Що говорити маючи
стільки питань і
нічого?
Наче життя закидало своїми
уроками.
Якщо мамі-
замало.
Бо я почну і вона скаже
правду.
Доведеться знати
Подругам? скажуть
і ще годину бродитиму
містом.
Другу?
не скажу нічого
із того,
що мала б.
Богу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Не постійні ваші дружби.
Ваші руки не поруч
І голоси ваші стихають.
Ваші репліки нещирі.
Часами чую Сонце.
вечорами.
Тільки.
Часами ваші кроки
до мене.
часами ми зустрічаємось
під небом
випадково.
А вам завжди
щось
треба.
Уроки подаються
періодично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Релікти віри.
Релікти і репліки.
Діви.
Крила.
Сила.
Горить в руках
сокира.
Шукає власника-
Перунового
Сина.
Підіймаю руки.
Наскрізь
крізь груди.
Довідкрилась.
Чара.
Дорогою
прозріння.
Розуміння
СонцеДара.
І гул у вухах
від гавкоту
у клацання
зубами
Я за вами.
За спинами.
Вашими снами.
іду з бурунами
на берег.
і дітьми.
Від кола сваяви.
світ Яви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012
В мені- енергії життя.
Я їду геть.
Я- наскрізь Бог.
Хочу розмов
побільше.
В мені стільки,
що наче
все.
Руки вкриті рунічними
тризвуками.
Трипередзвонами,
з яких тільки ейваз.
З яких тільки Великий Віз
Везе мене
Відкриту.
Я- світло.
Це щастя не вловлює
вухо.
Темно. А ллється, рве мене
всесвіт.
Все через мене.
В мене енергії життя.
я їду геть.
Я- наскрізь- Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343908
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.06.2012
якщо Ти мій- то будь моїм.
то снись. То народись.
Якщо Ти той. То я - Твоя.
Я саме та.
Якщо це те. про що,
То будь. То будь отут.
У місці Сили.
Якщо це так.
То я відкрита.
Я- сповна.
До дна.
одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2012
Як хочу написати вірш...
Та слів таких нема.
І Ти- легенький спогад,
Пульс.
І я там- хтось.
Та слів таких нема.
І Ти - лиш взяв мене за руку,
а я
не знаю як залишити цей
рух
ще.
І я там хтось
Та слів таких нема.
Ти танцював зі мною щось.
А я втекла.
Пішла.
А слів таких нема
Як хочу я назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
вдихаю Тебе глибоко.
Тебе немає.
Колами запускаю
від себе сигнали
порятунку.
Тебе нема.
Сплю сторожко,
сполохано.
Дика, не можу погодити
себе.
Тебе нема.
Вмикаю сонце.
Щось зламалось.
Не працює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2012
Може колись.
Ми зустрінемось в
іншому місці.
Інші зовсім.
станцьовані з прозою
і правдою
побуту
наших з Тобою
відчужених доль.
Ти молись.
Ми сустрінемось в
іншому місці.
Будем сміятись
і пити вино, або
чай
наших з Тобою
здичавілих гам.
Може зійшлись
Десь у танці
вві сні. В напівтемряві
рунно. Струнно,
мов король і
його улюблений
пес у стрибку
на здобич
ми.
може зустрінемось
раптом.
хоча
б на хвилинку
легенько?
Ти дихай прозорим
повітрям дівчат,
що Тебе бережуть.
Але десь
у іншому місці
і в іншому стилі,
одязі душ.
Не забудь
зі мною зустрітись,
станцьований
з прозою світу.
як домовлялись.
Коли- небудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Навіщо пам"ять
Знов наводити на п"яту?
Бо о четвертій себе
треба прокидати.
Бо я забула все на вечір,
ніч і знаєш?
Я знов сную забутим
простором кімнати.
А треба спати.
Сигнали в комах.
Кличність досвіду.
Питання. Прості і складені
із звуків.
легенькі павутини рухів.
Росте напруга.
І треба друга.
не друга! Брата!
не брата.
Хвилина довга і
клята.
пів п"ята.
я збита і затята.
Розірвана
Зав"язана, прив"язана
прибита.
Як можна Тобі
подзвонити?
Якщо Ти не з
цього
світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012
Напівкоматозний
Зіп"явся на пальці,
Схопився за плечі.
Але Ти ж не знаєш,
що я в Твому місті.
Не буду ніколи.
Лиш декілька ліній
на Твоїй долоні
провЕла
Спочатку
на згадку.
Я ставила крапку,
продовжую кому.
Дороги погані.
Биті дороги.
Купила непотріб.
Зупинка п"ятнадцять.
Та не в тому місті.
Не тим перехрестям.
дороги погані.
Биті дороги.
Ведуть не до Тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012
Не даруй речей для серця.
Не прийдеться.
Не даруй мені нічого .
На дорогу.
Я ввійшла по- горло
Боса
у це коло.
Попри вік і попри берег
Тихо плескіт.
Там бескиди, там над гаєм
З чаєм
хрестик.
Я співаю. Я співаю.
Наче зранку.
А Ти мОю
геть
у ватру
вишиванку!
Я пройдуся, поведуся
за Тобою.
Та нескорена вернуся
знов
самою.
вниз за течію кургани
та степ дикий.
А Ти геть усі молитви
мої
викинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340124
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2012
Я знаю Тебе. Я бачу Тебе. Дихаю Твоєю зеленою енергією.Ти пахнеш чебрецем і подорожником. Ти живеш у хатинці. Сушиш зілля тільки знадвору. Потім заносиш, зоговорюючи: "Біг пес через міст. Ряба шкура..." Цілуєш як дитину і вішаєш в кутку і шепочеш тихо. На підвіконні свічки поплавились і по-дереву застиглі, сонні чекають вогню як сонця. А сонце- то Ти! Сонце на Твоїй сорочці- на грудях, в Тобі.
Ти ніколи не буваєш сама, але Ти завжди сама. Бо до Тебе приходять люди Просять, живуть трохи, а потім дякують, залишають якісь дрібниці і йдуть своєю дорогою - в поле. Полем ген за край. Туди де сідає сонце.
А сонце- то Ти.
А Ти їх вчиш відваги, не соромитись свого тіла і думок. Слухати себе і чути. Кому даєш поради, кому- таїну життя відкриваєш,- у голові спочатку, потім у грудях, а наостанок- у животі.
І летить душа чиста і вільна тай говорить з Тобою весело. А людина дивується- милується Тобою і дякує щиро.
Чоловіки. Не чужі вони Тобі. Вкохуються і частенько до Тебе заходять. Хто по мед, хто по воду цілющу. Хто до Твого серця стукати намагається.
Та не кожного Ти у своє лоно пускаєш, а того, хто серце хоробре має та волю сильну, хто Бога в собі носить.
Тобі лишають вони квіти та прикраси. Та йдуть також, несуть у світ любов Твою безмежну та дитячу.
А потім час проходить і соромляться вони Тебе. А люди чують та казки складають. Наче з драконами водишся та літаєш ночами над селом.
Так серед подорожніх і я до Тебе забрела. Води Твоєї випила, очі Твої зелені впізнала. Зналися ми з Тобою давненько. Та не тут десь.
І чудуюсь- дивуюсь силі Твоїй зеленій та запахові чебрецевому. Бо навчилась я від слів Твоїх. Пригадала все, що мудрі мої предки в мене завили. Та з руки Твоєї ритм взяла, аби силу свою відкрити.
Нехай- же літо буде коло хатинки Твоєї і сходить повсякчасно світле і ясне щодня. А люди дивуються нехай чого так тепло в тебе та добре. І сонце світить радісно.
Бо не відають вони, бо води Твоєї не пили, що сонце- то Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012
Свічка вилилась.
Краплі котяться.
Ти мені сьогодні
снилась.
Свічка плавиться.
Свічка топиться.
Як шматки у мені.
Хороняться.
Ти навчилася.
Ти вже билася
із собою згвалтовано-
ніжною.
Ти вставала сонць
перетинами.
Між світами ткала
мереЖИВА.
Так навчи мене.
Відшукай мене
серед тисяч
і тисяч загублених.
Бо навпомацки я
бреду сама.
Я не дамся нікому.
Довіритись.
Я сполохана. Я зачерствіла.
Я обрОсла корою, живицею.
точуся.Тріпаюсь!
Як відкритись?
Як відкритися?
Якщо серце
не може
молитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338941
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2012
Спробуй на смак.
Понюхай.
Прислухайся, чи не крадеться
щось в Тебе
на м"яких лапах.
Чи це Ти рвешся?
Чи це Тебе рвуть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2012
Persona grata.
Не можу зрозуміти
як це відбуваєтсья
насправді.
Чи то грається хтось
моїми днями
в Закарпатті, над
небом, перебираючи
хто ж крайній.
Персона напівзвична.
Непотрібна.
Персона не зовсім
адекватна.
Не зовсім
бажана.
Персона загалом
не зовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2012
Не хочу бути пустою
на Тебе
пародією.
Де я загубилась, коли це
востаннє сталось?
Я вчусь грати у гурті, але
не на бас- гітарі.
моє місце- в вокалі.
Я завжди планую бути пустою
на Тебе пародією.
Програвши, здригаюсь
бо бачу, що
ця роль зіграна Тобою.
Вставши з самого ранку
починаю бути пустою
на Тебе пародією.
З однієї причини.
Мій оригінал не цікавий
публіці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336669
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.05.2012
Ці дні до червня
знайшли свої
червоні заходи
і сходи.
На сходах лід.
На дворі плюс
тринадцять.
Кульгають люди,
п"ють протизаплідні
дрінки
і звуть сидіти разом.
Вночі так тихо.
І всі такі самотні.
Тому так прагнуть
товариства
друзів.
А п"ють натомість.
і мішають пиво
з соком.
І слухають мелодії
та шифри.
Ростуть тарифи.
Я між цим всім
неначе хвора.
Слабка і призвичаєна
до ритму.
сприймаю все спокійно,
толерантно.
Вмираю і гнию.
Тривожно.
Делікатно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
Я бачу сенс.
я чую звуки.
Я п"ю,
Я грію чаєм руки.
Я йду, купляю, вередую.
Зову. Читаю. Сплю.
Я знаю. Мрію.
Бачу сенс.
Ліниво. Криво. Аморально.
Задорого. Занадто.
Заповільно.
Зайду.
Зайди до мене
раптом.
Я пахну. Я люблю
співати.
Я бачу сенс.
Ще кілька днів.
Ще пару років.
Ще б щось.
Когось.
Ще б трошки лиш.
Ти спиш.
Я бачу сенс
у тому щоб
завтра
прокидатись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2012
Що буде з нами там, за барбаканом?
Що нам віщує день прийдешній
чаєм?
Що буде там, за двадцять три
хвилини.
Чи вистачить на всі могили
глини?
Тут пусто. У мені. Так пусто. Брудно.
Тут би Тебе і чогось щирого і досить.
Мені би жити цим наступні
двадцять років.
Я б розмовляла з кимось про
погоду завтра.
А ще сьогодні я б пробігла милі
і ще три змішані години
до цих речей знецінених
і тьмяних.
Я б вишивала, був би Ти реальний.
Що буде з нами там, за барбаканом?
Чи ти зіграєш ще мені романсів,
басом заспіваєш?
Докупиш квітів до вінка на пам"ятник
Бандери? Містом
Пішла б цим містом гордим гордо,
якби могла не опускати очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012
Є на світі місце,
де прохолодно.
Де Твої руки тулять
гаряче серце до мого,
де звук пульсує
навкого-навколо.
Є місце, де мовчки і
завжди як вдома.
і спокій і віра і ще
щось вагоме-вагоме.
Є місце, де музика,
кава і літо, де Ти
зовсім близько.
Де я ще дівчисько-
дівчисько.
Є місце, де Ти мене
кличеш гуляти,
де сонні тополі,
де ми ще життєво
кволі-кволі.
І ніжність і ласка
і вірність і мрії.
і все це живе і співає
і віє!
І я піднімаю очі,
сміюся. Тримаюсь
за руку і
дивлюся-дивлюся.
І йду і б"ю ноги,
б"ю руки, б"ю нерви.
Б"ю серце. У Тебе.
У мене.
Без сну. без перерви.
Без спину, без кари.
Є місце. Є місце.
Десь поміж світами.
Між нами.
Немає дороги туди.
Крім як снами і снами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012
Взяла собі моду.
Думати про Тебе щогодинно.
Щоденно.
Це диво. Знов проймає cтрумом
до когось ще, крім кави.
Пишу щодня. Погодинно.
Читаю речі, не пристосовані
до вивчення.
Не знаю як зуміти бути
адекватним співрозмовником
для Тебе і приЯтельського
пекла на парах.
Усе що "я"- віджило свій
травневий запах.
Тепер часами щось
придумує натомість
ніжне.
І всі ілюзії залишились
в пробіжці ранком.
Якби ще дива ароматних
чашок кави.
І грошей на поїздки світом.
А ще компанії Твого гатунку.
Не хочу вірити, що все
настільки прозаїчно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012
Жити...
Мушу...
душу краплі із воску.
На щоки
Допоки ми чекатимем
на диво
До того часу диво
Бог красиво
відійде убік
А через рік
прийде дивитися
І як там ми без Нього...
І обійматиме, тулитиме
до себе
ніжно і наставницько
Його оселя
в моєму серці
в твоєму серці
Його оселя -я. Моя оселя- Ти)
Із Райдуги мости
Звести
щоб не забути
повернутися до Нього
із іскрами в очах
і Всесвітом в долонях
Я твоя доня
краплини світла, що
даровано мені
Тобою.
Знов проростуть
в моєму лоні
Щасливими дітьми
солоні сльози
чищеня
Ціна кохання
Відьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Зіткались крила докупи.
Разом нелітна погода.
Моя дурість.
Твоя урода.
Не йду. Чекаю ілюзій.
Малюю старанно очі.
Надія.
Надійний хлопець.
Втікаю. Біжу манівцями.
Стежками незайманих прерій.
Малюю знов олівцями
те на що б
акварелей.
Досвідчені люди
і гроші,
зіп"ялись на пальці
і просять.
Немає нікого.
Чекати немає на що.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Цей день.
Лишень би.
Ти,
Господи,
Господи.
А мені б піти
звідси.
А мені б
купити
і забувати,
забувати.
Подати Тобі
руку
Хоч раз
справжньо,-
не злякано,
не стомлено,
не мляво.
А так як він.
А потім
встояти,
йти і знати,
що рука
не стомлена,
не труситься, не мліє
не потіє.
І бігти.
І бити.
Кидати все
к бісу.
Читати
і пам"ятати
білу сорочку
і цукерки
і дотики.
Думки
і людей
як пори року.
І перстень з
самоцвітом
на вказівному.
А потім
заснути
і бігти
і бити
і
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330895
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2012
Нехай воно все котиться під всі чорти.
Котись і Ти.
В мене сьогодні веселий і вдалий
день.
І я розумію, що це все- ілюзорний
екстаз.
Заведи мене з собою додому.
Зроби мені чаю.
Подаруй жіночих дрібничок.
Нехай я уже маю йти спати.
Хтось був в Лісабоні, в Порто.
я куплю собі соку.
чекаю Тебе
пів (року) Ні. це надто
примітивна рима.
Хочу ляльку вуду.
Заздрість- душевний рак.
Бажай мене так.
Будь зі мною таким.
Яким.
буваєш з нею.
Курва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
Це вечір.
вдихає мені у груди
нові мотиви.
Навпроти гул
потомленого міста.
я тут. Я заявляю
про своє існування.
Це вечір.
Начепив на шию
нові речі.
Напроти гол,
побиті руки друга.
Я тут. Я заявляю
про своє існування.
Це вечір. П"ятниця.
Рябіє трохи сенсами.
Часами є, емоції
викликають звикання.
Я заявляю про
своє існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Цей стан подібний до пауз.
Все тихо, все тихо, все тих
сліз не варте.
Не варте, не варте, не варто
Назад
дивитись, дивитись,дивись
мені в очі. Так мало. Так мало.
Так.
Я може, я може, я
ще трохи і їду, і їду.
- І їдь. мені що.
Я може вже трохи
здаюсь.
Поб"юсь,
розіб"юсь.
Боюсь. Завтра награне
літо. І літо. І літо.
А ще політалося б трохи.
І Трішки, ще трішки.
Та тихо. Все тихо, все тих
сліз не варте.
Якби вони були колись.
Дивитись. Дивитись. Дивись
Все тихо, так тихо, ще тихо,
якби
ти...хо...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325109
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2012
Куди б не їхав,-
від себе не втечеш.
не зникнеш,
не звернеш
з дороги.
Не знайдеш
допомоги,
як би не просив,
не молив
і як би
не плакав.
Не пропадеш.
Не прочитаєш все.
не покохаєш всіх
і не відмолиш
усього.
Але що тепер?
Не їздити, чи що?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Сьогодні поговоримо про двохсотлітню стару. Вона потворна, одержима і не вміє писати. Вона спить тільки з дев"ятої ранку до третьої дня і зажди дихає в спину.
Десь я її бачила.
Сьогодні день сну і бібліотеки. День чудовий. Теплий. Польський. Пахне книгами. Людьми. Поруч спить дівчина і ходить ввічлива жіночка, розставляючи потерті словники по- полицях.
Чому мені пригадалась стара? Не знаю. Сьогодні мені був сон. Дивний. Абсурдний.
Але знаю, що колись такий сон- моя реальність сьогодні.
Мені щось хочуть сказати. Я щось почула б. Але я не можу розгадати суті, а світ і не дуже наполягає.
В середу в мене особливий день. Це навіть не день, а я особлива цього дня. Мені так добре і тепло стає, що хочеться жити, купляти речі, їх одягати, змінюватись і слідкувати за своїм здоров"ям.
В чому справа? В красунчику що сидить навпроти? Так, але головне не те. ..
Головне, що це наче відрізок часу, коли дорослішання зупиняєтсья і кришиться пемзою на руки. І я задоволено слухаю цікаві речі, люблю дихати, відчуваю нотки страху і голоду.
Мені подобається музика. Фільми стають чомусь все нуднішими, зете шоколад- смачнішим. Хоч і не таким смачним як вдома.
Висновків немає. І навряд вони тут потрібні.
Мені потрібні середи кожного дня, аби не відчувати себе двохсотлітньою старою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322459
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.03.2012
Сьогодні день почався знову.
Не залишив між дверима і одвірком
повітря.
Задихаються щілини.
Бо Ти не прийдеш.
Сьогодні причаївся час.
в кутку сидить і хлипає тихо.
Приходь в гості. Він
обійме Тебе
і скаже "Тато"
Сьогодні саме той день.
Коли зібрано останні сили.
Приходь.
Аби Тобі
відчинили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322190
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2012
Україно.
Я була в Тебе в церкві.
Бачила Твої обличчя.
Переважно жіночі
40-50 річні.
Я стояла на вході
і чула Твою мову
тиху і гірку.
Твої порепані руки,
повпадалі очі
і щоки
Спрацьовані.
Якась пані
нагнулась підбирати
10 грош.
Важко зігнулась.
Важко вийшла.
Мене глибоко.
Наскрізь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318964
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2012
Блаженні ті, що
йшли і пили
воду
надвечір.
Блаженство приходило
з водою.
Блаженні ті, що на трапезу
мами покликані
зранку і в неділю
на каву.
Блаженнство
приходило
з любов\"ю.
Блаженні.
Блаженні.
Не кидай каміння
у жмені,
а потім мені
позаочі.
Бо Блаженство
приходить і з
з дружбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Я ніби була десь не тут.
Не в цьому світі.
Тут запах і коштовне
божевілля.
В цих злиднях
я даю собі свободу.
Я просто
роблю
роботу.
Я сплю і чую
твій чужий
акцент і хочу
знову
спати.
Я хочу Тебе
знати.
Ввімкни собі ще
чашок
кав.
Ввімкнись до мене
почуттям.
Дивись на мене
довго.
Дратуйся, бо не йду
до Тебе в гості.
Так, ми- ніхто для
себе тут.
Але колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012
Присяги замків.
Заприсягнись мені
сьогодні,
що не зникнеш завтра.
Утечі, знову
чужі речі.
Гарячі печі
наших
рук,
сердець і вражень.
я майже знаю
що робити
знову.
вискакувати
кроком за ворота.
Робота
набирає
знову
на присягу рук.
Присяги замків.
Зімкнутих навіки
уст- замкІв.
Присяги вдвоє рідше
щирі.
Ми наче звірі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2012
Єдвабні хвилі,
забиті по-двоє
люди
до душних,
пробитих
маршруток.
І хтось голосить,
хтось мовчить,
Хтось щось
просить.
Я тут.
мої хвилі торкаються
ліктів.
Це щастя подряпане
сотнями
нігтів.
це щастя єдвабне,
Ці люди дибільні.
Ці дикі в клітинку
куртки
і звуки.
Забудьте про мене
купіть мені їсти.
У вас є парки.
Ви можете сісти
в трамваї.
Ти чуєш про мене.
Чи чуєш мене.
Ночами Ти снишся
і я снюсь.
я вкотре Тобі
клянусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313827
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2012
Часом.
Часами.
Ми стали поясами.
Послухай.
Не йди.
Отримую дрібки
сонця пораненого
в мені.
Посвяченнями.
І це конання
болюче і криваве.
покалічило
канали
до віри.
і тільки поодинокі
рухи.
Простягнуті руки
дають
сили.
І тільки декілька
рунічних знаків
трішки
мені
говорять.
стою
поміж
світами.
Та ідіть
вже.
Бог
з вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Все в середині перевертається.
Це називається?
Це відзивається
гуркотом
громом мене.
Бо полізти і минуле-
означає пошкодити
вестибулярний
апарат.
І починається
реакція виштовхування
чужорідних
тіл
у астральному тілі.
Ми ще цілі.
Я все ще в ділі.
Добраніч?
Добраніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311452
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2012
Піду-но я.
Замовкну-но я.
Поїду я
скоро.
Не переймайся-но
Ти.
Час іти.
Час.
і
Ти.
Не переймайся,
і не нервуй
більше.
не
йди.
Піду я.
Нужбо.
Підкріплюй свою
годрість.
Я ж дозволила
собі цю
слабкість.
Мені боляче дихати
Досить.
Жаль, що вкотре.
Ти
лише
сумний
досвід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310731
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.02.2012
Я так люблю Вас,
ті що б"ють
і боряться.
В безперервній
біганині
серце тихне.
Надто вже ніжно
і по-справжньому
зараз мені
Вас треба.
Двадцята тридцять.
І чомусь
мені так холодно.
Ні, це не через морози
нелюдяні.
Так. Бо хто вже
знає, чи
з вами побігаю ще.
Натще.
Тече сльоза і так
прекрасно і так боляче
всередині.
Що, якби, хоч трішки
часу.
Може я б більше
боролася
і обіймала тих,
що б"ють
і боряться.
І говорила б більше
щирого.
Бо я шукала Вас
так довго.
І як нікого...
І як ніхто
черпаю силу
з болю
цього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2012
- Привіт,
у мене немає
натхнення.
Зайшовши раптом
надто
далеко.
Щось поламалось.
Щось порвалось.
- Привіт.
Я так Тебе
бажала
місяць тому,
що зараз як
схиблена їду
геть.
Вже й час побіг
галопом.
Я пишу це,
підкріплюю
Лептопом.
Я слухаю
дешевий джаз.
- Привіт.
Політ відмінено
раптовим кроком.
Я слухаю Тебе,
підкріплююсь лептопом.
Гризу із відчаю
граніт.
-Привіт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310301
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2012
Все. Я не проситиму пощади
більше.
Все. Кінець. Я точно
остаточно.
Все.
За кулісами ображені
і куплені задарма.
Все.
Мене ніхто не несе.
Я йду.
Все.
Я надто довго
ненавиділа
оце
здичавіле виття.
На все-про-все
одне життя.
Ця божевільна маячня.
Це я.
І я встаю.
Знов.
Так захлиніться своїм
сміхом
трикляті чорні потвори
навколо.
Я- сила.
Я у відчаї і готова
вчепитись
вам у горло
Я граюсь з вами.
Граюсь соло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2012
Під захистом почуття і руки
сковані.
Мої почуття за долонями
сховані.
Мої почуття- це не те,
що ви
хочете.
мої почуття- це листи,
що їх мені строчите.
Це крапкИ і коми.
Це хлопці, страхи,
переломи.
Це стрижки, це біг.
Це все, що мій
голос
змовчати зміг.
встиг.
Я не з тих,
що ви кажете.
Я зламала себе
всередині.
Нащо ви мене важите?
Це так просто і складно
пробачити
Я не те, що хотілося б
бачити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012
Запримітивши одного разу
в середині кола
між двома планетами
сонце,
Бог вирішив створити третю
і назвати її "Моя".
Був день і Він все дивувався
красі і величі
людини, що народилася
і виросла
і пішла до школи.
І крізь екрани,
запотілі від гарячого
болю,
Я здивовано дивлюсь на
того ж Бога.
Збайдужіло більше
ніде не шукаю його
рук.
Нехай це не геніальні
слова, але моє серце
таке виснажене
без Нього.
І я сподіваюсь,
що Він мене далі творить
і не забуває
цілувати
на ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308193
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2012
Я люблю Тебе пір"ям і
лапами.
я люблю Твої очі
залпами.
Заманю Тебе десь
в ущелину,
Погашу ранком ніч
простелену.
Я ввіп"юсь в Твоє серце
іклами.
Я проб"юсь крізь відьом
із мітлами.
Я проб"ю кулаками і
кігтями
Те, що так в мені ніжно
тріпочеться.
Хоч воно мені стало
ліками,-
Моє людське
серце
Корчиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2012
Що я шукаю в Тобі?
Що я знайшла в собі за цей тиждень, окрім недоліків і заздрості до відмінного від мого виховання? Бачення провалу і вгрузання у бруд- переслідує заблукану душу. Маніпулятор.
Найбільш жагуче бажання мене, дівчини з амбіціями розумного чоловіка.
Чи це в моїй крові таке вписано невидимою рукою? Чи то в процесі виростання цього монстра виросто всередині залежне бажання направляючого рукава. Рука. Чоловіка.
О,ні, клянусь. це не просто. хоч і звучить по-дурному.
Це потреба більшого, ніж батько, але меншого, ніж Бог.
Земної людини. яка б не бачила в мені майбутньої коханки. Яка б розмовляла зі мною і не набридала. Я б дивилась захопленими очима на цей образ і росла, працювала б над собою заради подібних зутрічей. А він би був інтелектом і читачем. Був би психологом і катом. Він би змусив вивчити мене табличку множення і розв"язувати задачі з геометрії.
А я б слухала його думки і брала в бібліотеці рекомендовані ним книги. Той невеликий список я б осилювала швидко, лиш би ще раз могти побесідувати про Канта, або Джобса.
Інколи я б терпіти його не могла, адже, аби рости, необхідно подивитись на найгірше у собі. усвідомити це. Проте, цього йому було б мало. Він би вказав шляхи праці. Наполегливої. дисциплінованої.
Я звикла бути цим "кимось".
Та саме в Тобі я помітила начерки мого прагення.
Віват! Завжди достатньо лише Бога. І себе.
Нічого зайвого. але інколи здається, що чоловік міг би бути третім. А що треба робити, коли здається?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307058
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Моє внутрішнє відчуття нагадує
дерево.
Кора. Пора. Вже пора
Рубай моє коріння.
Коріння. Зросійщення.
Ополячена.
Тренування
пам"яті, аби швидко
забути.
Пошуки релігій і логіки.
Я- логік? Ти пам"ятаєш
свій логін?
Ти- генеральний консул.
Ти далеко. Десь у
Петербурзі, Ти загубився у
Норвегії.
Ти вконтакті з
психологічними
новинками,
Ти політик і митець.
Ти володієш трьома
з моїх сердець.
І п\"ятьма мовами.
Ти- в горах і в спортивному
залі.
Байдуже хто ти.
Головне хто я,
коли Тебе знову в комусь
знаходжу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Переаналізувати
Все і знову.
Цього разу
дісталося Львову
раптове і дійсне
щастя.
А зараз нема води.
Завтра іти туди.
Бажання
покинути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306280
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2012
Наче і ще залишилось нам
кроків.
Ніби ще час є і трохи близьких.
Із всіх болючих життєвих уроків-
я маю лише їх.
Хвилини.
Одні, напівп"яні і дужі як
хлопці з метою проїзду
цим потягом тижня.
І місяця.
Найболючіше те,
що не всі помістяться.
Досі мені наче вдалось
схопитись за руку людей.
А люди за руки чужих ідей.
старання не бути самій у цій
битві.
А хтось залишає послання
на татовій
бритві.
Ще наче залишилось трохи
усмішок і два номери
телефонів.
Ще трохи грошей.
Є руки і ноги.
Ще трохи.
Ще трохи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2012
Приходять миті коли хочеться Бога
он-лайн
Якби я могла Його набрати,
що б я почула?
Нічого. Все ті ж десять законів.
Все ті ж головні два правила.
Ця боротьба на смерть.
Що ж чекає мене там?
Що за потвори навколо
Все згустилось.
Що ми маєм?
Що ми їмо?
Все ті ж люди.
Все та ж самотність.
Раніше сльози могли
допомогти.
а Зараз?
Хто на черзі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303795
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2012
не знаю.
Чому я кричу.
Чому надриваюсь,
підвищую ноти.
Чи то молитви
так мені болять?
Цей відчай.
Хоч в крик. Хоч
за двері.
Де- небуть, алиш би
назавжди.
Чому в людини почуття
ніколи не бувають чистими,
а все потворніють.
Всередині.
І б\"ють по- інших?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011
Гірлянди вражень.
Присяги міфам
про
десяті двері.
І щось, що більше
від усіх насаджень
в центрі міста.
Весна. Моя весна і ще
десяток днів
до квітня.
Твоя любов така
неповнолітня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2011
не відчиняй душі нікому.
Не довіряй нікому
серця.
не зич грошей, та не бери
кредитів
для когось.
Не починай ввіряти сенс
чогось , що більше, ніж
секс.
Не починай робити більше,
ніж можеш, доки не відчуєш,
що перед Тобою
Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2011
Наші казки.
Удар,
а потреба руки.
Крик,
а потреба
слів..
мовчки
світ
занімів.
Поспішне збирання
жартів.
Із уст тих, хто дорожчий.
І все важчий
тягар.
Все пустіші площі.
все нудніші фільми,
все коротші ночі.
Все чужіші люди.
Все більше роботи.
Все знову як коло
повтор за повтором.
Актор, за актором.
Приреченість міста
до сну і до і снігу.
Нас знову мільйони,
ми пишем ікони.
Ми йдем напівмістом
напів-пере-знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011
Звідки ж Ти узялась,
така обідрана?
Як же мені Тебе втримати
поруч.
Як же мені бути такою,
як оце треба?
Бо так легше.
Я шукаю, Тебе, Господи.
У його руках, у його рухах.
Я б відшукала його
зимою. Я в сибір.
До нього.
Боже, я так Тебе прагну
у його словах,
я так хочу Тебе в ньому.
Так прагну.
Що ж мені робити?
Де ж Ти, Господи?
Чому є тільки він?
Чому. коли мені зле
я не Тебе згадую.
А прошу в Тебе
випрошую.
Що ж це. Боже?
Божевілля?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2011
Я... дякую,
так.
Цей смак. Як..
\"Так\"...
Як сон, як мак..
Я йду, Ти йдеш.
Мене ведеш
О, ні, О, так
Ти щось
Крадеш.
Я.. дякую.
Так.
Цей смак як..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Якось так яскраво.
Побачила себе зі
сторони.
Ти знаєш, жалій мене,
жалій.
Хмелій від мене.
Дурій!
Нехай я сама вгрузаю
в своє серце,
Ти теж
вгрузай.
Чіпляйся за гілку
поруч,
коло Свароже.
Не поможе.
Масони.
Нерони.
Рукостискання.
Всі ці
кохання.
Грузять
Грузни.
Хапай повітря,
вістря вже
летить.
І, зачекай.. ще
мить
Вже прилетіло.
Пробило.
Прокололо.
Змололо мозок
на пісок.
Дешевий сток
таїть у собі дива.
дешеві.
кишені повні насіння.
А ще осіння
вулиця.
скінчилась.
Забилась прибитим
голубом.
Зігнутим кругом
Благаю.
Будь.
Другом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2011
Чай вийшов як вода,
а сьогодні
середа.
Запах. Запах. Ніч.
Невже справді
в цьому
річ.
Цікаво. чи те, про що
так мріяла у сім
прийшло.
День і день. І ще один
чай.
Виручай.
Чи ти сліпий. Чи ти
самотній?
Чи ти як і вони всі
топишся чомусь
у мені.
Я Тебе проведу
безпечно.
Безперечно.
Ти просто дай мені
часу й уваги.
І трохи побудь
підказкою усім, що
все нормально
в мене зі
світом.
Я буду втішена
таким
привітом.
Я буду втішена!
Ти чуєш?
Ти самотній?
Тобі погано
надвечір
надвечір\"ями.
Тебе дістали
весіллями?
Ти де?
Чи чуєш звуки в
заварці
нотній.
Чи то сліпий..
Чи то самотній
Одне з...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2011
-Привіт, Ти схуд.
А Ти ще тут
працюєш?
Мене пам"ятаєш?
Ах так. Звісно,
знаєш.
- Привіт. Так.
Я тут.
Я звик. Все окей.
Не стій
біля дверей.
- О, Ти ж був..
( десь колись)
- Так.. так
Озирнись!
- Що? А!
світлофор...
Диви. який
декор.
- Ну все. Я біжу.
- А.. добре. давай
- Тримай...
ся впадеш ...
Давай руку.
Вставай.
- ой. ой.
За-чекааай.
Я забула
сказати.
Тоді .. на антракті.
- Напишеш вконтакті.
На вулиці холодно, тихо.
Я сонна, вертаюсь додому.
Між небом і листям
прірва.
Замки на дверях і людях.
В он-лайнах і твіттерах
втіха.
Не помітила, зліва
хтось нісся зустрічною
п"яно.
Я не відскочила вчасно.
Ти саме добіг і крикнув.
Запізно, зарано.
Я саме побачила в
вікнах тоноване небо
шматками есе.
Ти знаєш. вконтакті
з Тобою за руку
Нарешті
надіслано
все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2011
Моє серце б"ється тихо.
Пульсує всередині і кличе когось. Звертається до когось.
Мої руки. мої вени. Між пальців і волосся клопочуться то вітер, то дощ.
Я-дерево.
Пахну хвоєю. Живу собою. Дивлюсь на Тебе. Невже я така нездарна?
Єдине, що я вмію- писати ручкою те, що ніколи не оголошу перед друзями. Я- дерево.
Мій дерев"яний світогляд отравлений витоками, відходами з сусідньої фабрики.
Моє тіло гризе шкідник. Мене позначено дешевою червоною фарбою.
Мене рубають.
Мені щось кажуть. Мене хтось любить. Комусь не байдуже, чи я сьогодні поїла, чи не забула шапку, чи виспалась, чи ніхто мене не образив.
Щоб витримати це випробування необхідно бігти стрімголов, записуючи усі вивіски. А я корінням вростаю.
Я Тебе кохаю.
Якби ж я знала твоє ім"я і уміла з Тобою гуторити. А я дерево.
Я - дерево.
є декілька живих паростків. Декілька гілок.
Та хтось вирішив взяти мого соку. Я стікаю смолою.
Я так глибоко пахну Тобою.
Я- дерево.
Між деревами в лісі.
Ти- єдина людина, яка ще не розчарувала. Я б дивилась Твоє життя і закохувалась у нього, я б сміялась з Твоїх жартів і любила чай без цукру.
Ти ти чомусь такий розмитий. На Тобі брудна військова форма.. чи ні.. просто брудно- зелена. Ти сьогодні випив, Тебе сьогодні нудить, Ти сьогодні стомився мене бачити. Що там, в Твоїх долонях?
Сокира?
Ах, так, забула.
Я- дерево.
Я стікаю смолою.
Я так глибоко пахну Тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297865
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.12.2011
Ти мій синонім.
Хоч інший за будовою
Та за лексичним
значенням
ми- синтаксичне ціле.
Кома
Я займенник Твого
імені
І за етимологією-
Ти походиш
від дієслова.
Кома
Я аналогійна форма
Я відмінююсь за
родами.
Я із санскриту
певне.
Кома
Морфема.
Подовження двох
Спрощення.. двох..
Чергування
одне з другим.
Кома.
Ти мій синонім.
Я купила словник
із Твоїм тлумаченням.
Там коротко
(від лат. Alea jacta est )
крапка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011
Дякую, Боже.
Ти наповнив моє існування
чимось змістовним,
стомленим і
хворим.
І хоч нема права щасливіти
з цього приводу,-
з середини пустка пішла.
Залишила тільки біль
і розум.
Нігті кришаться, хочеться з"їсти
стінку,
Обійняти єдину людину,
яку б хотілося обіймати.
Люблю Тебе, Боже,
Бо Ти не даєш мені повністю
все.
Достатньо мені і цього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011
Я хочу витягнути Тебе із книги.
Я хочу видряпати цей образ
із екранізацій.
Я хочу кликати Тебе вголос,
А не тільки в режимі
прострацій.
Ти мені приглянувся як доля.
Як накреслена риска- долоня.
Як батькІвська рука і опора.
І братерська опіка і туга.
Я чекаю такого
чоловіка
і друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2011
Якщо так буває.
Я знаю. Завтра буде.
І. знаєш,- якщо
прибрати усе зайве-
буде хороший фільм.
Його грають умілі актори.
я і Ти.
Якщо раптом забути
усі розбиті чашки і
сльози.
Якщо купити собі шоколаду
і молитись-
вийде якісний бестселлер.
І мене покажуть по ТВ
Якщо написати кілька
влучних слів,-
буде
гарна цитата.
Якщо прикрасити усе,-
я б навіть могла усміхатись,
пригадуючи Тебе
і себе.
Визнаю, я не дуже вміла
акторка.
В Тебе вийшло краще,
Боже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2011
Загалом мої слова
нікого не тривожать.
Загалом, те. що там буде
нікому не цікаво.
Набори літер і фраз
астрали.
Ви мене не назвали.
Ви мене не назвали.
В дні, котрий починається
завтра надвечір
я зламаю собі олівець
за три п"ятдесят.
Я вивчу усі відмінки
нарешті.
І укотре напишу вам, публіка,
яка мовчить.
Яка нічого не бачить.
Ця ненависть і туга
за обрієм неба.
Істини, які кажеш вслух- потім
звучать,
інтерпретовані іншими.
А це мої істини.
Істина: завтра буде
двадцять п"яте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011
Люди.
Як музика.
Яка б не була- після
довгого прослуховування-
набридає.
Як сніг- вони є. То їх нема,
то знов падають
на голову.
Як книжки- вигадка
одного автора.
Як гроші- але
часом дешевші.
Як Бог.
Надають сенсу.
Як диявол. Без них
не обійдеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295639
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2011
Амен
За Твоїм кордоном,
За Твоїм звуком я
втікаю літаком.
Я знаю Твою мову, я
не добираю потрібних слів.
Моя еміграція Тобі до душі,
Серце.
В Твоїх кривих обіймах, я
вивчатиму твої
liberum veto.
Мій заробіток підходить
суспільним нормам.
Моя душа тепер сповідається
польською, а гроші дорожчі
від гривень.
Добре, що жінки і дітей в мене
немає.
Добре, що я сумую тільки за
котом.
Добре, що я знаю де
мій університет. Мені заздрять
друзі.
Я читаю Чеслава Мілоша і
захоплююсь модерном.
Зустрічай мене світ,
де я не народилась.
На причасті я скажу Тобі
" Амен"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2011
Я шукаю дуг повторних.
Я в руках затисла, - все
контрольовано. Бо серце
беззахИсного несе.
Я навчилась в Тебе зброї,
написала два есе.
Закляла свої забої,
залила чашки гляссе.
Я люблю когось із марень.
Я його чекаю тут-
в напівтемряві кав"ярень
Напівзагнана у кут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2011
Я відчула Тебе в ніч
на двадцять перше.
Тулилася Тобі у
плечі.
Людське тепло
дешевше.
Ти був не справжній.
Наче шмат астралів,
Та я горнула тебе
міцно
Ти- син вокзалів, поламаний
люстерком колір.
Та я тулю Тебе до себе,
вчепивши комір.
Я не була Твоєю і не буду
точно.
Але цей сон ще пахне
залишком сорочки.
Нехай же буде він пророчим.
Я недосяжна, бо я захищена
мораллю, Богом.
Та цей візит у сон хай буде
діалогом.
Десь там, у ніч на двадцять перше
вкортре
Я заховаюсь від усього
в ковдру.
Ти не дістанеш мене, ворог.
я не згідна.
Бо я в обіймах свого друга
сплю спокійна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294743
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2011
В мені здихають живі клітини.
Лишилися Ви, він і ще крихта її.
Нехай будуть люди одні.
Все гримить, стікають хвилини.
Лишилося трохи - рік і два дні.
Нехай будуть вони живі.
Хочу вдарити Тебе без причини.
Лишилися старі і нові.
Нехай здохнуть в крові.
Заради цього в житті людини
Лишилися рвані краї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294003
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2011
Ти шукаєш не мене.
І аби було як треба
почекаєм хай мине
наша вкоханість.
Ти чекаєш не на те,
що мене штовхає жити.
Хай ще трошки ... і пройде.
Ти не той. Ти не романтик.
Ти не знаєш тих глибин,
Що мені потрібні.
Я не та. Я - літератор,
я - філолог, я не практик.
Це дарма. Нам не судилось.
Треба слухати себе.
Та нехай воно забилось
Як забилось - так піде.
Ти щось бачиш... ноги, очі..
Я не очі. Я -книжки.
Ще з пів року- я поїду.
Віза, Польща і квитки...
Ти побачив щось у мЕні
Я побачила в Тобі.
Та я міцно тисну в жмені
перемогу в цій війні.
Ти чекаєш не на мене.
Я не суджена Тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2011
Зустрілись знову
і зробили боляче
до сліз.
Куди поліз?
Тобі туди дорога
забарикадована
шматками від коліс
і шин
кривавими слідами.
За нами вечір
і несе мене від тебе
десь подалі
втеча.
Гей, малеча, нужбо
геть! а киш!
Ти вже певно спиш.
Облиш. Облиш.
Я лиш..
Тебе згадала
і розіграла бійку.
Занадто реальна уява
як для
поєдинку.
Просто стомлена жінка
Любить знайти собі
болю
а не відпочинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2011
Заляпані кров"ю руки
президента-бандита.
підкорений вільний
голос
По-вінця набиті корита
помиями теле і радіо-
чогось.
Топчуть чортОві копита
калину.
Поділено наполовину.
"всьо харашо"
А чому ж так до біса
важко?
Ти вбивця! Катюга!
Злочинець,
Ти маріонетка у лапах
імперського
маршу.
Цей біль не продати,
не проколоти, не
пробухати навмисне.
Важіль цензури
тисне.
Відкрито газовий кран.
Стіляють по-людях.
Правильно, бійся вишиванки
на грудях
Твоїх громадян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2011
Я ніколи не назву вам цієї фрази. Вона містить п"ять слів. Вони звучать дивно.
Знали б ви, яку владу вони мають наді мною. це наче рух з постійним каменем над головою, який може продовжувати повільно падати, поки я тут клопочусь, а може нарешті звалитись.
Санскрит. Я чула як звучить ця мова.
вона складається з п"яти слів. вони мають спільну тему та ідеально звучать. Це найдосконаліші слова в світі.
А може я помиляюсь. Скоріш за все ні.
От ідеш. вулиця сіріє, вливається в ритм дерев. снують люди. За ними ходять постаті. І вони схоляються і з їхніх ротів капає слина.
Моліться, люди, бо вони близько. Найбажаніше для них- ви.
Ніколи не вклоняйтесь комусь, якшо всередині ви цього не хочете.
Моє життя змінилось. І це прекрасно. бо я іду вільно. І рухаюсь швидко. Я думаю і говорю.
Мабуть, найбільша свобода приходить в момент розуміння своєї неволі. Це наче... От знаєте ви. шо під ваші вікна приїде чорна машина з дядьками, бо ви написали про Януковича, шо він упир, який угризається в тонкі венки української простягнутої руки. Ви сидите в кав"ярні і закохуєтесь. ви п"єте чай, ви читаєте нову книгу, заводите нові знайомства, купляєте нові речі. Які тепер знайомства? Завтра вас знайдуть. закатують, каюк, всьо крапка.
А ви насолоджуєтесь, бо що неминуче- все- рівно буде.
На вулицю виходять війська. Вони сунуть чорною масою. Вони рвуть прапори палять ікони. І що Ти їм зробиш, коли вони зайдуть до Твого дому і скажуть роздягатись? Коли битимуть Твого батька, калічитимуть дітей. А нічого.
Я бачу як темрява згустилась. Все- питання часу. може рік.
Українець, Ти ВЖЕ раб. А піди-но під білу хату. покричи, шо Ти патріот. Ха! До Тебе обов"язково підійде дядя, який порадить добряче подумати.
Вже. Пізно.
Твоя Україна конає в Тебе на колінах, а Ти сидиш і слухаєш bjork.
Конає- це коли спочатку довга смердюча хвороба, а нема внуків, аби прибрати. Хоча ні.. вони є , але вони ж нічого нікому не винні. Вони вже такі дорослі.
Потім починаються тихі судоми. До голови приходять спогади дитинства. Болять руки, сльозяться очі. з рота може йти слина, не кажучи вже про запах- передтрупний.
Сіпаються повіки, калатає той шматок серця. що залишився. а тоді зненацька- БАЦ.
І Атомна війна. Почнеться вона з Росії. .
П"ять слів, які я ніколи не назву- почали мій шлях.
Ото конає щось в когось десь і як я досі не бачила. що насправді в моїй тарілці.. В Твоїй, в нашій.
Вірніше... в кориті. я якого ми хаваєм брєд. Сістєма мислі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292246
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Гримить. болить за всім
невимовлена туга,
невиловлена нитка,
несказані слова.
Болить мені Твоє заплакане
дитятко, Мати Божа.
Кривого танцю діти.
земні падлюки.
А може, Боже..
Захисти мене від цього
веганського Бога із
східними очима, уп"ятимим
у лона українок.
" Ти нє адінок"
Все ок. все ок. Все ок.
Болять уста від люті,
лисніють щоки слідами
плаканої ртуті.
Рядки рягають рівно
" Патокамі нємислімих "
ілюзій.
Гидке, брудне, смердюче
соц-культурне диво
плює мені на руки.
я -натовп. сную ходою
цькованого, битого собаки.
Мені так страшно,
коли я дивлюсь на ті знаки,
чекаючи удару з-за спИни.
Гарчать кістляві пси.
від слини
кривавими слідами блистять їх
морди.
Мені так страшно.Господи,
я хочу спати вічно.
і кликати імя чиєсь так ніжно,
як хтось моє.
І чути дзвін і не боятись слухати
і спати. вічно.
Тримати руку ніжно когось
як хтось мою.
я визнаю. я визнаю.
я повстаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291515
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2011
Згадала Тебе-
в голові прояснилось.
Забилось. затріпалось..
Цей спогад сторінково-
вафельний
цей хлопець
привабливо-бажаний.
Згадала Тебе.
Як життя? Як робота?
А..в Тебе вже дівчина.
Гарна.
Ти- хтось із минулого
часу.
Той дощ. і тупі анекдоти.
У мене все інше. уже. хочу
спати.
і купа обов"язків.
Згадала Тебе.
Теплий. світлий.
Знайома сорочка і усмішка
знову.
Ти так нагадав мені
Бога.
І ніч десь під львовом.
Що хочеться жити.
Пустеля пішла.
підігріла всередині
щось таке тихе.
Згадалось. Принишкло і
заколисалось.
Нехай буде там.
Нехай спить та
сміється.
Ти- спогад, зіткАний
із щастя і серця.
Не рви. Не зникай.
Згадай. пригадай, воно
є !
Воно б"ється!
Такий вузол люди не
в"яжуть.
Така нитка людьми
не рветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2011
Поринаю в гарячу воду.
руками. Плечима.
вдихаючи тріск,
хлюпотіння.
Пара, досягає
горла.Гріє.
осінь гатить кулаком об
шибку.
Грозиться пальцем.
Ворог усміхаєтсья,
вишкірює ікла.
Я не піддаюсь Тобі.
Не поламала я тоді
своєї волі.
Між життями і духами
причинними.
я і Ти , уплетені у випадкові
і короткочасні закоханості.
Осінь погримує старими
дверима.
Одержима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011
Осінь. осінь.
Вітер. Вітер.
Звуки слізних
голосінь.
іди. іди.
не відкривайся.
не відчувай мене.
я скоро їду.
Осінь. Осінь.
крики.
Святі лики.
БОлі, бОлі.
відпочинки.
Осінь. Осінь.
ЗамкИ.
двері.
Я чекаю Тебе
до вечері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289458
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2011
Така перемога здобувається
важко, слізно, болісно.
Такі перемоги передують
переворотам.
коли серце стукає, тріпоче,
боїться.
коли Ти берешся знову за свої
страхи.
А вони роздирають.
а Ти борешся.
Така перемога буває раз,
або двічі.
Таким перемогам ще стояти
навпроти
в житті.
Така перемога виборюється,
вибивається, видряпується
з останніх сил.
Перелом себе.
Відкритий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289025
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2011
Все як завмерло
між гарячих крапель.
Ранок. Ніч.
І знов світанок.
Досить. Вистачить.
Попереду дороги.
а у Тебе не звикли
ноги
до блукань.
А у Тебе змучились очі
від читань
постійних.
А у Тебе.
Руки. А у Тебе голос
стих.
В напівдні- наполовину повні
вінця.
Нехай ці пальці грають.
а Ти. А все це...
А скоро. Ах як скоро...
і як легко
Ти проспала.
Згорнула. взяла, обійняла.
А Ти.. А все це...
А Весна!
А осінь. Мокра.
Розугрує істерику
охра на іконі.
О, ні.
На лоні осінні конання
в картоні коробки
фарби і вроки.
Допоки?
Доки?
Ще болітиме вина?
а Ти? А все це? А Весна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288784
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2011
Мій світ злився
у мішанину.
Спина тріщить.
Крила. Крила.
На картинці всі.
і більше, більше.
ніж все.
Більше.
Ліпше,
солодше од всього
пережитого.
Пий! Пий!
Тримай мене за руки!
Кидай мною об
землю.
Ламай мені кості.
Бий по- обличчю.
Боже!
Товчи мою душу.
Долонями.
Кулаками.
Аби знала. Аби вміла.
Аби ішла, бігла
ЛЕТІЛА.
Крик із грудей
із мільйонів людей
покаліченими пальцями,
колінами,
подряпаною шиєю.
Рву спину.
Крила.Крила.
Лишила позаду все.
Холод.
Стрибок.
Вдих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287940
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2011
Мені не можна.
я геть вільна.
Я зовсім
не винна.
Дивна причина.
Я не знаряддя,
як Тобі пояснити.
Мені стає не байдуже.
Мені стає
цікаво.
Шукаю сенсів там,
де їх ...
Вправо!
Біжи в раціональне!
Браво!
Ще один тиждень
прожито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286924
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.10.2011
Про Тебе помріяти хотілося б.
Чи то в Тобі так пусто?
Чи то я така пуста?
Зімкнулись уста
саме на важливих словах.
Проста істина.
Зумисне зупинена повість.
Розум сильний.
Не слухайте, на Бога.
Босий. п"яний
і верескливий день.
Дощ.
Попереду так багато століть.
Жодного рядка до пуття
не випито.
не вибито саме того
символу.
хотілося б.
відпуститися.
Але розум...
Не слухайте, на Бога.
іншого голосу.
Навіть коли він плаче
всередині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286923
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.10.2011
Чи подавали вам руку?
Так. Занадто часто я про неї стала говорити. Рука. Людини.
Згадайте це відчуття...
Таке млосне, якесь напівбожественне.
Ти так тягнешся до неї і топишся і іншому комусь.
Подають, кажучи ніби: "Нужбо, побігли вперед, полетіли вгору. Я тут. Я з Тобою"
Деколи в глибинах себе ти чуєш такий тремт, імлу.
Середина любові огортається водою і ти розм"якшуєшся.
Дружня рука...
Це. незрівняти з потиском безлічі партнерів, симпатяг, обіймами сильних світу цього.
Цей потиск- подібний на цілунок Бога- прямо в родимку на лівій долоні.
Ах. Якась надзвичайна і така проста підтримка.
Це нічого не означає.
але ж... ця вдячність співає енергохвилями.
Подавайте руку.
Це не ви вже будете, а Небо сонцем вдарить
прямо в родимку
на лівій
долоні.
Подавайте.
десь там.
між пальців.
Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2011
Не роби дурниць.
Не живи дрібниць.
Не люби.
Не матерись.
Не їж м"яса.
Не готуй кави.
Не гай часу.
Біжи до рагсу.
Грай на скрипці і
фортепіано.
А Що?
Не так вже й погано.
Народжуй.
Продовжуй.
Потім купляй одяг
все більшого розміру.
Їдь з розуму.
Не читай Гаррі Поттера.
не дивиcь серіалів.
Купи тарілку,
аби побільше
каналів.
Ввечері сиди і кури.
Камо грядешы?
А Ти куди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011
Нехай моя не почата історія буде твором мистецтва.
Життя не вчить. Воно мовчить і дивиться в очі.
В мене є одне особливе і цінне середовище. всім серцем б"ю собі там дорогу.
Ціную кожен жест, кожну перемогу. Моє середовище наповнене всім- болем, сміхом, конфліктами і справжностями. Воно мене врятувало і дало мені силу жити, творти, мріяти, досягати.
Одного дня я зайшла туди. Довго придивлялась і вивчала. Це був мій крок. Мій.
З властивою собі цікавістю дивилась на новий світ і дивувалась
проходив час. Я все приходила і мені було важко. скільки всього мені доводилось боятись, терпіти і любити.
Доводилось. З кожним поверненням все в середині оживало.
І я знову приходила.
Як звичайна людина я прив"язувалась, розчаровувалась і заплювалась.
Та от одного разу я зустріла інше середовище.
Життя не вчить. Воно мовчить і дає по- носі.
Я пішла в це нове . Наскільки важкими і потворними робляться речі, люди, релігії,- коли вони не Твої
Пройшло пів року.
Життя не вчить. Воно дає нові болі і дивиться.
Той, хто побудував те перше середовище спитав мене чи все зі мною в порядку.
"Звісно, не впорядку",- подумала я і ствердно кивнула:
Не забуду цей стан.
Той, хто створив перше середовище мені не повірив. А потім сказав щось таке. що відкрило мені очі.
І я кинула все. Усі важкі речі. людей і релігії.
Потім поїхала в гори.
Той. хто створив перше середовище не знав що зі мною. Думав певне, що я геть звихнулась. Я вхопилась за цю руку і якось вибралась. Вилізла.
Може. хтось і крутіше вилазив, але це моє досягнення.
В мене є середовище. Дуже цінне і важливе для мене.
Там мене б"ють. І називаюсь "Олічка".
Якими прекрасними і світлими можуть бути речі, люди, ідеї- коли вони Твої.
Дякую за все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285413
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Не вміти..
жити, здобувати.
Початки всього
боляче впиваються
у гланди,
зовуть тужливо:
" сЕрденько- сердЕнько".
плач іде повільно
кострубатим дідом,
Проштовхує дорогу.
і рве, і просить
повітря:
" Ще.. і ще і щему"
в грудях.
Вістря впивається
в найглибший страх
прагнення.
Повіки стають
посудинами для
солених крапель.
І всі мости і греблі
ламаються і прориваються
"На волю..волю, Олю"
вибухають...
СТОП
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284529
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2011
Мій страх- програти бій.
Мрій!
Тренуй своє здоров"я,
Бо страх цей
мій.
Пекучий.
Ведучий завжди
везучий.
Прагну перемоги у
життя...
На босі ноги і серце
вдягла не те взуття.
Що далі?
Рух?
Що скажеш, друг,
коли йде не від
серця?
Мої руки побито.
Твоє серце б"ється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2011
Так.
я не птах.
Мені не можна бути такою.
Надто важливе наше з Тобою
середовище.
Так.
Я не Ти.
Мені не можна літати
навіть в думках.
Надто велика влада в цих
руках.
Так.
Я не світло.
Мені не можна світити, бо
Ти вже бредеш на вогник.
Проник у саму суть пустий звук.
Надто сильна влада
цих рук.
Так.
Я іду у друк.
Екземпляри ходять до Тебе
уві сні.
Надто пріснІ.
Надто надумані.
Друг. Ти мій друг.
Казка в казках.
Надто велика сила.
Так.
Я Тебе попросила.
Я Тобі наказала.
Ні, я не птах.
Він в моїх
руках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2011
- привіт, озвався голодний пес до голодної миші
- Привіт. Пес. Як Життя?
- По-собачому. як завжди, Миша
- Хочеш прикол?
- Давай.
- Іду я по- огризок яблука
-і?
-а він був дуже близько моєї нори
- Мене не цікавлять яблука. мене цікавлять ланцюги на моїй шиї. і неможливість здобути собі їжу. А ще мій клятий гуманізм. Я не можу вбити тебе, Миша.
- Хм. Зачекай.
І миша пішла.
Пес лежав коло своєї будки і читав вже вивчений вздовж і впоперек огризок газети, що причепився до шматка арматури.
" Президент України Віктор...
Указом про....
...бидло"
Пес часто думав над тим, що ж означає цей таємничий шматок газети.
Його манили незвідані президенти та інші пси( адже господар саме бидлом його часто кликав) Ще знадвору часто пахло їжею і чувся сміх. Як воно. бачити сміх? Їсти смачну їжу і читати цілісінькі газети?
Пес сумно поглянув на свою лапу. Вона була брудна. Цікаво.. як воно- мати чисті лапи?
Миша не забарилась.
в одній лапі вона тримала кутик пакета із вкраденою ковбасою, що так спокусливо кликала до себе.
- Тримай.
і вона підсунула до пса пакет
- який же він маленький.- пес видобув ковбасу і зрозумів, що це тільки щматочок.
- Я маленька миша. Більше б не донесла. Та й не було...
Миша сіла коло пса. І почухала за вухом.
- Пес...
-Га?,- промимрив той, дожовуючи поживу.
- Хочеш. я принесу напильник і ми з сусідньою мишею тебе звільним?
пес проковтнув і задумався. Як воно? І які наслідки? Як же він, пес, дістане собі їжу... як знайде де ночувати, як бути, коли нема подекуди каші від господаря і смачненького від його внучки? Пес набурмосився. На його, вкритій порохом морді відображались то радість. то смуток.
Миша терпляче чекала.
- мабуть... як поки що залишусь тут. ...
-як знаєш..
-зрозумій. я ще не готовий
-Та я розумію- розумію
- Просто
- Так.
І миша побігла по-справах.
"Просто ..так,- подумав пес. Краще мріяти про волю і не паритись"
- "Краще бути вільним і не триндіти багато", подумала миша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284013
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.10.2011
Мене піймано серцем на тому,
що так добре бути самому,
чи то пак.. самій.
Але ж..стій!
Між мною і Твоїми руками
була ніжність.
Чи здалось.
Ну..понеслось.
Це так магнетично і добре,
бути комусь небайдужим,
чи то пак
не- байдужою...
І хотіти доторків ще. І
любити намріяне щось.
Ну... понеслось.
крізь страхи отримати
доброго прочухана,
я була заколисана
піднята вище голів і слів,
Чи Ти так хотів?
Чи я захотіла?
Захворіла на дитя вогню
і болю,
абортоване недавно, викинене
з серця.
Звідки воно береться?
Знову тулиться, в"ється. моститься
Як енергоносій.
Так добре бути самій.
нічого не треба...
Як же добре
коло Тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2011
Вона кинула квіти собаці.
- До неї цього ніхто ніколи
не робив.
- Хто її до такого довів?
вона вмикала світло щовечора.вона кликала людей щонеділі
вона ховала під подушкою жіночі романи,
- Вона була божевільна?
вона була. Жила навпроти. Знімала в бабусі поцвілу квартиру.Читала Карнегі, слухала Нurts, зводила з розуму, була красива.
- Що Тебе з нею пов"язує?
випадок на лавці
- Що за лавка?
у дворі сусіднього будинку. Вона підійшла, була в джинсах ті сірій куртці. Вона сіла і глянула на мене.
- Вона знала Тебе?
вона бачила мене в ліфті кожного дня опів на восьму.
- Що далі?
вона попросила позичити їй двадцять гривень.
- Це тебе здивувало?
Ні, мені було байдуже і дуже холодно.
Вона, отримавши гроші, пішла.
потім напилась.
- Вона була алкоголічка?
вона була. Потім опускала очі коли мене бачила.
- мабуть не хотіла віддавати гроші?
Ні, віддала у вівторок зранку і вибачилась.
-Що потім?
Потім вона до мене постукала.
- Ах. певне говорила, що їй
так самотньо і холодно.
Ні, вона пила зі мною чай.
І ми розмовляли про німецьких
класиків.
Потім подякувала і запросила мене в неділю до себе. Було багато людей. вона представила мене, хоча ми не обмінювались іменами. потім налила мені вина і залишила, пішла розважати гостей.
всі пішли. Я теж.
Вона лишилась сама. А потім знову постукала.
- Вона була п"яна і голодна?
Вона була. Криво всміхалася. розповідала про поляків і догляд за волоссям. Потім ми пішли гуляти мокрим містом. мовчали.
- Яке залишилось враження?
воно відсутнє. Ми просто говорили, або просто мовчали. Не було взаєморозуміння і симпатії. Не було нічого. Вона нерово сміялась. ховаючи руки в кишенях і дивилась в очі.
Посковзнулась. Зламала руку.
- Добре. шо не голову.
Ну.. так. Мене розсмішив її гіпс.
-чому?
Мабуть мене більше ніщо в ній не могло розсмішити. Після цього я її уникав. вирішив, що вона дивна і примітивна.
- і що ж в ній було такого?
Вона вміла квітнути.
Одного ранку вона йшла до міста і сміялась, всміхалась. З вікна маршрутки було видно як в неї за спиною теліпалися крила. вона про це знала. Гордо тримаючи голову, обминала людей і набирала шось в телефоні.
- Ну...
мені було нудно. Тривала глибока осінь. Падав дощ, було темно, всі кудись ділись. Друзі, зайняті своїм життям, плескали у театрах і платили в кав"ярнях.
Перше на що вона звернула увагу, коли відчинила двері- було вино, потім я.
" ЕЕее", сказала вона
- Напрочуд багатослівно
В ній не було нічого особливого. Вона дивилась і всміхалась.Здавалось, знала дуже багато. Книжки вона палила. прочитавши. Не знаю скільки їх було.
Прозаїчно зробла бутерброди і заварила чаю. Нагодувала мене цукерками. Увесь подальший вечір вона сиділа, загорнувшись в одіяло.
Байдужа і мовчазна.
Потім ми разом писали її конспекти. Вчили граматику.
- Ну і? Як звали її ?
еее
- ахахах. Ти не знаєш її імені?
знаю.
- Добре, не хоч, не кажи.
Потім ми випили вино і заснули. Зранку не пішли на роботу. Купили квитки в ляльковий театр, намалювати картину на моїй стіні пальцями. Потім катались на ліфті.
Посварились
-???
Вона почала злитись і плакати.
- ???
я її поцілував
- Типу.. були якісь почуття?
Ні. про що ти? До неї? Ні.
- ну..
Вона закохалась.
- З чого би це
вона приходила до мене і варила їсти. Поприбирала мої полиці.
Потім я їй сказав, що нам не варто мати стосунки і.т.д.
- Що потім?
Потім вона переїхала у Харків.
Нічого особливого. Вона кидала мені квіти. наче собаці. А я, наче собака, їх тільки понюхав і побіг далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283447
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2011
Любов приходить нізвідки.
Рука, що дає по-лобі
з"являється раптово.
Найважливіше непрочитане.
Недотягнена струна.
Луна.
Бринь...чи бреньк
Дзеньк об порцеляну
бабусі.
В русі завтра здивовано
заціплена постать,
тягнучи руку,
просить руку.
Рука, яка дає себе всю
і вірить, що ти ще є,
що такий же, як
раніше.
Пише епітафії
світу мого бреньк..
бпринь.
Дзеньк.
Уявляю себе близько.
Хлопчисько.
Дівчисько.
Любов приходить нізвідки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2011
Я- справжня невихована, простоволоса і захоплена життям.
Я -спражня захоплена людьми, закохана і стомлена. Я- справжня- вільна істота, яка нікому нічого не винна. Я- справжня люблю читати, дивитись кіно, шукати там себе, уявляти як хтось мене любить.
Я-справжня не вмію бути носієм ідеї. Тільки на пів року помічником носія ідеї.
Кидаю старе, поглинаю нове, кидаю, не завершую до кінця, нове з часом стає гидким.
Я- справжня люблю розвиток і філософію, запах фарб і результати.
Люблю подобатись і не думати, не знати, що насправді одна з моїх масок припала комусь до душі.
Я- справжню важко любити і хочеться добряче стукнути патиком у бік, аби більше не сміла слухати "людей, що говорять про Бога"
Я- справжня люблю слухати скрипку і ходити до театру, не люблю малюватись, обирати одяг, купувати і рахувати.
Я- справжня боюсь стосунків, вірніше бути невільницею когось.
Я-справжня захекана і витріщена.
Я -справжня люблю коли мене обіймають по-справжньому.
Я справжня нюхаю землю, политу водою і допомагаю зривати персики.
Я справжня жива.
Я-справжню чекає багато роботи і щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278822
рубрика: Інше, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2011
Я стою сама.
Навколо гроза.
Навколо кидають квіти.
Кинула я.
Чую Твій голос.
Долоні вологі.
перестороги.
Різні дороги.
Стою сама .
Навколо вода.
Навколо усі зникають.
- Чекайте, я йду!
-не чекають.
Я стою сама.
ножем у горлі
Весна.
Поруч два вікна.
вологі долоні.
Чую Твій дзвінок.
Голос чую. Стою.
Нагадую живу.
Ще одну нитку
рву.
Я стою сама.
Божевільно сама
і боса.
обіймаєш,
вкриваєш і грієш.
А що вже вдієш...
Я стою сама.
Навколо весна.
Навколо багато
сонця.
Скапує сонце вниз.
Ось, Ти мене поніс.
Ось усе зайнялося.
Кличе мене Бог:
- ІДИ!
- нема куди...
-малюй і твори!ЖИВИ!
- Боже, Ти вже не Ти
- Своїх малюй Богинь!
- Пізно. покинь.
- Немає двох істин.
Амінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277978
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.08.2011