Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Стрелки, лицо циферблата рябя,
Отсчитывают по секундам тебя,
Отмеривают миллиметры, любя,
На новые пояса время дробя.
Так в цикле твоем, радуясь и скорбя,
Я жду, когда снова начнет бить тебя.
Стрелки, лицо циферблата рябя,
Вязнут в морщинах, ритм губя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2011
Хто був у неї замість брата?
Липневий квіт, блідий світанок
І ті слова, що наостанок
Ховала нишком під церату.
Хто був у неї замість сестри?
Почута пісня десь, дорога,
Прозора далечінь волога,
Що мрією та вітром пестить.
Хто був у неї замість... Кого?
І чи сама була? Це літо,
Дощі, дороги, сум і квіти
Замкнулися в примарне коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2010
Дождаться молодой луны,
Найти того, кто то же ищет,
Забраться в лодку тишины
И ощущать, как бьются сны
В мореное ватное днище,
Не создавая ни волны
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010
Самолетов косые кресты
Письма сбрасывают с высоты.
Открываю – конверты пусты.
Ты-не ты?
Пальцы вяжут из мыслей банты,
Не влезающие под зонты.
Раздаю, как с рекламой листы.
А вдруг ты...
Витражи из осколков мечты
Распускаются, словно цветы.
Очертания губ как мосты.
Где же ты?
О луну, урча, трутся коты,
Соскребая фольгу на кусты.
В небе ширится круг черноты.
Вот и ты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010
Холодні руки і німі вуста,
Відсутній погляд, очі тьмяно-дивні.
Так, принце, тебе збуджує кришталь,
Жадаєш лише мертвої царівни.
Застиглі груди і бліда краса,
Прозорі лінії, неначе з криги -
Перед тобою із пітьми звиса,
Очікуючи байдуже відлиги.
Танцюють снігу часточки між вій,
Цнотлива шия в крижаних брільянтах.
Принце, радій! Цей витвір смерті твій!
Ти перший зірвеш білу цю троянду!
Торкаєшся замерзлої руки,
Де довгі зими пульс уже не б'ється -
І пальці, нечуттєві і крихкі,
Жахливо-солодко тобі стискають серце.
Ти пестиш плечі, що дзвенять, мов скло,
З-під інею мережива звільняєш,
Та груди, що глибоким сном скуло,
Позбавити від чар не поспішаєш.
Така холодна, вічно молода
І непритомна, вабить вона дужче,
У сяйві вся, що крига відкида...
Стоїш над нею, про усе забувши.
Столітній холод, вибравшись з труни,
Потроху заплітає твоє тіло...
І смерті сонне дихання п'янить,
Туманячи лице прекрасне біле,
Чаруючи і кличучи... І ти,
Напівзакляклий, хилишся до нього...
Ні, принце! Але ти уже застиг,
Припавши до обличчя крижаного.
Ти захолонуть дав своїм вустам,
Перш ніж проклятих вуст торкнутись ними.
О принце! Ошукав тебе кришталь!
Ти вічно спати будеш сам віднині
І стерегти кохану у труні
Вірним шматком бездиханої криги
І разом з нею в кришталевім сні
Очікувати байдуже відлиги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2010
Хтось іржаві клапани
Млосно крутить.
Небо в ніч роздряпали
Чорні руки.
Із сухого дерева
Кличе осінь.
Застрягає темрява
У волоссі.
Околіла райдуга
Тьмяно дзвонить.
Копишаться на дахах
Забобони.
Мертві смуги хиляться
У долоні.
Човгають на милицях
Містом коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2010