Гефест О_о

Сторінки (1/4):  « 1»

Мій милий діду

Мій  милий  діду  де  пропав…
Чом  вісточку  про  себе  ти  не  дав?
Уже  три  роки  як  тебе  нема,
А  біль  у  серці  все  одно  така  важка.

Та  вража  доля  в  нас    тебе  забрала.
Нікого  з  нас  тоді    і  не  спитала  .
Чи  хочуть    діти  сиротами  стати.?
А  вірна  жінка  вдовою  доживати,

А  міг  ще  жити  й  не  тужити  .
Онуків  бавити    й  до  правнуків  дожити.

Та  Бог  забрав  тебе  від  нас.
У  світ  прекрасніший  в  сто  раз,
Звідкіль  за  нами  наглядаєш.
І  чим  у  змозі  ,  тим  і  помагаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010


Зіроньки

У  небі  зіроньки  засяють
І  місяць  ясний  присвітить
Тим  двом  дівчаткам  із  села
Що  бігли  швидко    до  ставка

Бо  ніч  сьогодні  не  звичайна
Бо  ніч  сьогодні    на  чарівна
Дівчата    візьмуть  по  віночку
І  тихо  пустять  по  ставочку

І  чий  віночок  далі  лине
Тим  більше  щастя  їй  прилине
А  щастя  з  грішми  не  зрівняне
І  лиш  з  коханням  порівняне

Коханням  вірним  аж  до  смерті
Коли  сидять  двоє  старенькі
І  все  щебечуть  Як  колись
Немов  би  вперше  зустрілись

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010


Сон

Чи  то  здається  мені?
Чи  знов  приснилась  у  вісні?
Та  мила  дівчина  в  садочку,
Що  рвала  ягоди  синочку.

А  я  зустрів  її  з  відерцем,
І  поцілував  і  з  щирим  серцем  .
Тоді  стежиною  пішли  ми,
Стежина  довго  нас  крутила  ,
Поки  із  саду  виводила.

А  ми  все  гомоніли  ,  все  щебетали,
Немов  ті  голуб’ята  сердечно  воркотали.
І  тут  вже  і  ніченьці  кінець,
І  зустріч  митю  обірвалась,
Хто  підкаже,  що  же  сталось.

І  в  ту  же  мить  я  зрозумів,
Що  то  був  сон  і  він  здимів.
І  серцю  стало  дуже  тяжко,
Немов  би  виривали  його  важко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2010


Діду

Нема  уже  тебе  давно,
І  тяжко  нам  усе  одно.
І  смерть  життя  то  обірвала,
Тебе  навік  вона  забрала.

І  що  робити  ми  не  знаємо,  
Тебе  вирнуть  то  ми  бажаємо,
Але  вернуть  того  неможна  ,
Що  було  зроблено  побожно.

І  у  душі  у  нас  порожньо.
Навіки  вічні  пам’ятаєм,
І  в  серці  місце  ми  лишаєм.
Для  тебе  місце  назавжди.
 
Наш  милий  діду  нас  прости,
Якщо  не  те  ми  щось  сказали,
Якщо  зробили  щось  не  те.
 Бо  все  минає  все  забуває  ,
А  ти  у  пам’яті  зростаєш..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010