| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Ну, пиши же пиши,
Ведь ты по-другому не можешь,
Только не ври сама себе,
Ведь лжи терпеть не можешь.
Ну, люби же люби,
Только кого – вот проблема,
Он не стоит того,
Чтоб в жизни возникла дилемма.
Он не стоит тебя,
Он обычный…
Улыбкой маня,
С ним ты погибнешь…
Ведь он сам по себе,
Нет ни чувств, ни желаний,
Он не нужен тебе!
Его бред постоянный..!
Как бы не сладка была ложь
Его слов и стараний,
Ты уйдешь в эту ночь –
Избегая прощаний…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225995
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.12.2010
Ти знаєш?
З тобою я справжня,
Ти знаєш?
З тобою я вільна:
Від фальші,
Холодного погляду,
Від брехні,
Болючого дотику.
Від сліз,
Гострого слова,
Від статусу -
Обраного в блогах.
Ти робиш мене сильною,
Тебе я просто відчуваю,
Ти робиш мене сміливою,
Без тебе помираю.
Ти потрібен мені…
Ти ж і так це знаєш…!
І знаю нема брехні!
Мене ти відчуваєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010
В залежності від кави,
В залежності від неба,
Чому я так страждаю,
Я йду від тебе і до тебе.
В залежності від моря,
Від вітру і дощу,
Не можу все забути,
Не можу втратити твоє – люблю.
В залежності від ночі,
Від музики дощу,
В залежності від болю,
Не можу, не піду.
В залежності від очей,
В залежності від погляду,
В залежності від мрій
І ніжного твого дотику.
В залежності від бажання
І слова почутого,
Відчуваю із вітром –
Тепло твого подиху…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2010
Осень дерзко перечеркивает жизнь,
Оставляя грусть воспоминаний,
Встать с постели для меня не лень,
Только повод в очереди ожиданий.
Все проходит – это, тоже с временем.
Ничего не надо чтоб любить…
Жизнь осталась тяжким бременем,
Где-то в прошлом – остановка жизнь…
Но любить разрешено на расстоянии
Где-то в осени с потерянной душой…
И домой уехать в окончании…
Сладких дней, с растерзанной душой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224410
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2010
Застарілі акорди
Закарбовані в памяті,
Пристрасть і вірність
В одному образі.
Забуваю про розум
І його можливості,
Віддаюсь спокусі
Від безвиході.
Залишаю серце
І мені не боляче,
Бо воно відверте,
Навіть не говорячи.
Без сліду і без подиху
Зникаєш, не знаходжу я,
Збиваюсь уже з обліку,
Тих днів, де вже є тільки – ти, і я.
Збалансована вічністю,
Та життя не теорія,
Залишаюсь прохожою,
Не моя територія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2010
Ты выпьешь красного вина,
Забудешь боль и сожаленья,
И знаешь ведь – твоя вина,
Но все же ждешь прощенья.
И нипочем ты ценишь боль,
Бросаешь веру в поруганье,
И на счетах повсюду ноль,
И жизнь сплошное испытанье.
Вино, поможет все забыть,
Но завтра будет еще хуже,
Пытаешься любовь убить,
Но все же ты, кому-то нужен…
Бросаешь взгляд стеклянной ночи,
С презреньем смотришь в небеса,
Увидеть еще раз бы эти очи,
Но все потеряно, наверно навсегда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224208
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2010
Якщо б мене хтось запитав, як я тебе можу охарактеризувати, я б відповіла наступне: ти добрий, як банально, але я це в тобі бачу; ти в чомусь наївний, а в чомусь серйозний, це в тобі поєднується. Чому я тебе так бачу? Чому від твоїх очей не можна відвести погляду, вони проникають в душу, хоча ми ледве знайомі? Ти маєш в житті цінності, маєш мету – ти не пустий… Твоя усмішка стримана, але відкрита, не награна. Твій погляд оцінюючий, але як? Що в мені оцінювати? Зовнішність обманює, хоча я і тут стараюсь бути собою. А можливо ти просто мене не зрозумієш, як і інші? Чому люди не бачать мене справжню, мою душу, а бачать тільки те що зразу видно, не шукаючи глибше? Можливо їм не цікаво, хіба я така банальна? Я хочу щоб ти побачив більше, хочу щоб ти знав яка я насправді, хочу подобатись тобі…
Можливо я в тобі бачу той позитив якого немає. Можливо я вигадала цей образ і приміряю його на тебе? Можливо, я і запрошу тебе в Друзі, для того, щоб щось про тебе дізнатись. Але як боляче бачити плин твого життя і боятись в нього втрутитись.
Але я все таки запрошу тебе в Друзі. І надіюсь пізніше ти це прочитаєш в Нотатках(Заметках). І співставивши дату опублікування з тією особою яка тебе сьогодні запросила в друзі, ти зрозумієш що це я …. А дальше за тобою…
Але мене ніхто не попросить тебе охарактеризувати. Ти можливо ніколи не прочитаєш цих рядків, а якщо прочитаєш то не зрозумієш що вони про тебе. Я б хотіла бачити твою реакцію, коли ти це читаєш. Є надія на те що ти не сприймеш, вище сказане, за ідіотизм, а якщо сприймеш, значить я ідіотка. Бо твоя думка для мене дуже важлива. Ти насправді не ідеал, але для мене ти значно більше… можливо я ніколи не поспілкуюсь з тобою ближче, можливо це на краще… буде менше розбитих мрій, менше розчарувань, втрат… але краще втратити знаючи що і за яких причин, ніж втратити певний образ без пізнання справжньої сутності… тому я запрошу тебе в Друзі, надіюсь не відхилиш мою заявку…
Присвячено В. О.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224047
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2010
Я напевне втрачена
Для всіх і для тебе,
Чому була така необачна,
Захопившись: до, не знаючи де я .
Я хотіла б відчути твої ніжні руки
Але розумію що це неможливо,
Зі мною можна померти від скуки,
Чому плачу за тобою, хіба це можливо?
Плакати за тим кого не знаєш,
А в душі так холодно наче мороз,
Та коли насправді відчуваєш
Забуваєш хто ти, і нажаль всерйоз.
Я ніколи ні за ким не плакала,
Та ти ламаєш мої принципи,
Я б ні за що себе не зрадила,
Та ти живий приклад.
Ти змушуєш мене хвилюватись,
Ти потрібен та не знаю чому,
Ти змушуєш серце частіше битись,
Я б віддала його, та кому?
Так я б стала вільною від тебе,
Без розбитих мрій,
Але краще жити в серці, в тебе,
Не ламай мене, не смій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2010