| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Я сплю і бачу наяву... тебе!
Таку п'янку, терпку, прекрасну.
Якби я знав... куди ведеш,
І чи прийду я вчасно.
Мені байдужі всі думки
І погляди скляні, наскрізні.
А ти веди, мене веди
Крізь полум'я по кризі.
Ти все п'яниш, все жартома
Байдуже й боляче фліртуєш.
А я... сп'янів любов'ю без вина.
Ти тут,- моя... але, нажаль, не чуєш.
Я сплю і бачу уві сні...
Ці теплі, ніжні руки.
Вони мої і не мої,
Ти ніби щастя... в серці муки.
Якби ж заглянути десь там,
Де в сні моїм твої думки:
Хто я у них? Я все віддам,
Лиш ти веди, мене веди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226203
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.12.2010
Ти знаєш, чому так важко?
Ти знаєш, чому так треба?
Ти знаєш, що тобі тяжко, -
Бо це лиш твоя потреба!
Ти знаєш чому воно б'ється?
Ти знаєш, кому і для кого?
Ти знаєш кому, та смієшся,
Не впевнений лиш, чи надовго.
Ти знаєш її досконало?
Ти знаєш її минуле?
Ти впевнений - буде цікаво.
І байдуже те, що було.
Ти знаєш, чому красива?
Чому вона часом байдужа?
Ти знаєш - краса її сила.
А може в душі калюжа?
Ти знаєш, чи це кохання?
Ти знаєш, чи вона любить?
А може це лиш сподівання?
А може вона погубить?
Якби знав ти усе на світі?
Якби люди були прозорі?
Ти б не витримав це жахіття.
Не цікаво жити без долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224200
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.11.2010
Я не бачив тебе давно…
Пам’ятаю, сиділи двоє, -
Ми пили хороше вино,
Тремтіло лиш серце моє.
І тіло щасливе моє
тонуло в твоїх обіймах.
Я знав, що кохання десь є,
та не знав, що таке, як у фільмах.
Я не можу так більше чекати
І не можу сумлінно здатись -
Таки буду тебе кохати
Таки будемо разом сміятись.
Часом бачу тебе уві сні
Ти приходиш як тепла злива,
Ти приходиш одна - лиш мені
Така пристрасна і красива!
Я примчуся, тебе підхоплю
і сховаю в своїх поцілунках...
А сьогодні один я сплю
І кохаю тебе на малюнках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224193
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.11.2010
Як нестримно пройшов твій час!
Вже не падають твої сльози.
Ти летиш, ти тікаєш від нас -
За тобою женуться морози.
Я зустріну тебе завжди:
часом інколи, рідше ніколи.
Ти приходиш, як яблунь плоди,
Ти як діти - ідеш до школи.
Поза часом твоя краса,
Та зникає вона так швидко,
як зелена, літня роса.
Ти ще тут, а тебе не видко.
Я люблю тебе саме таку.
Ти гідна радіти, журитись,
І усмішку сонця м'яку,
І дощі, що так пристрасно хочуть литись.
Я люблю твій медовий щем,
Що златом зникає з каштанів,
І байдужіше сонце щодень -
Уже сіре й таке нерум'яне.
Як нестримно пробіг її час,
То яскраво прийшла, То тікає рішуче, байдуже.
Лиш любіть! Бо приходила тільки до Вас.
Це була твоя осінь, мій друже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223952
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.11.2010