| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
твої слова зїдає вітер
та шум і гамір двигуна
тобі в обличчя світить світло
та ти не кліпнеш ніфіга
і в тебе гребунця немає
та це для тебе не біда
не маєш влажних ти салфєток
як ти живеш оце то да
як не любить холодний чай
цього ніколи не пойму
тобі лиш тільки сок давай
та шей такий шоб з мякоттю
а руки твої в мозолях
вони всі від лопати
тебе картошку на полях
заставили копати
тебе мєнти ше не приймали
бо ти хароша дєвочка
або ше просто не зловили
ти ж шустра ніби бєлочка
таких не бачив ше дівчат
шоби не мали мрій
а ти не мрієш ні про шо
нічо не тре тобі
а нє чекай шось я брешу
ти ж хочеш собі фотіка
на пльонці вже не підійде
хотя це вже екзотіка
у вільний час нічо не робиш
немає в тебе хоббі
може сидиш плюєш і ловиш
чи крутиш пальця біля лоба
не їла морви ти в житті
на неї кажуть ше шовковиця
не знала шо воно таке
воно смішне чи може колеться
но літом все таки зі мной
попробувала перший раз
ту морву шо не у саду
а шо росте у центрі в нас
тобі буває деколи шось робиться
інколи аж так шо страшно
то пострижеться то накуртиться
хотя ти знаєш полюбому класно
ти злишся смішно як дитина
вобше не вмієш злитися
коли кричиш смішна картина
аж хочеться напитися
ти думаєш шо я баран
шо я ніби на тормозі
а я скажу шо ніхіра
я представляю шо я в поїзді
одне хоть вбий но не пойму
чого така ти переборчива
чи всі уроди ми отут
чи ти така іспорчена
коли когось ти обсуждаєш
говориш трохи голосно
не встигне той ше відійти
ти все сказала повністю
ніколи ти не хочеш їсти
але як тільки шось куплю
то ж дай мені хотяби сісти
та де там зразу дай гризну
тобв не нравиться теперки
тобі не нравиться ая
сама ж не вмієш говорити
то шось по рускі то якась херня
говориш ти не наласнІки
а кажеш як налІсніки
буває кажеш не носкИ
а нОскі рукі пісенькі
з англійськой в нас з тобой парі
хто луче буде вчитися
на пиво но без сухарів
прийдеться нам напитися
як не згадати про чувіху
цей раз я так її назву
здається жила б з ней довіку
де ти найшла її таку
та тоже той ше унікал
здалеку видно шо йде макость
ніби й не клоун лалала
шо не візьметься робить пакость
но це історія вже зовсім інша
про неї розкажу пізніш
альона це про тебе вірші
ти кльова знай про це малиш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221841
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 13.11.2010
на горизонті бачу образ
короткі шорти і колготки сірі
якась куртка і банти на капцях
вгадайте хто.то ж макость іра
от ніби й бачу її там
іде собі не кривится
в колготках тих така крута
собі так мило либиться
но це не то вобше не то
оманлива є перша думка
бо ця мала хоть й золото
но в неї з доми тяжка сумка
підходить ближче видно ногті
спіцяльно не пішла на пару
бо записалася спиляти когті
якби ж то ше було на шару
но пазурі ше так фігня
захтіла собі дирку в носі
а потім шо візьме замкне
і збриє з голови волосся
та дєвка блін вона ж така
за нею не вслідкуєш
канєшно гарна молода
за хлопцями всігда чатує
а хлопці в неї є завжди
пять нормально троє хуже
та другий місяць вже один
бо сильно любить його дуже
но знає він її одну
а я то знаю трохи іншу
незнаю як він полюбив тоу
но цю б він полюбив ше більше
я знаю шо ти пишеш вірші
інколи такі шо хай бог милує
кожен наступний за попередній не гірший
шедевр за шедевром писати в тебе сили є
та шо там сили це талантіще
твої твори про життя
хотя там про любов усе іще
але ж твоя любов у тих статтях
про дєвочку малюєш комікс
яка нічо в житті не має
нема руки ноги чи костів
до сліз за душу зачіпає
про зошит мій то вже мовчу
аркушів сто двадцять штук
я в ньому майже не пишу
ьо він пішов під хвіст коту
комусь захтілося бач написати
на кожном аркуші по слові
а на обкладинці русалку малювати
сердечок повно губи лове
но це таке буває й гірше
хай бог помилує побачить
як ти собі сідаєш їсти
ніби не рот а дзьоб як в качки
кидаєш їжу ти до рота
вона по трошки вилітає
а шо лишається у роті
язиком все перемішаєш
в цей час твій рот чогось відкритий
і видно все шо там лежить
ше можеш слюнки напустити
смієшся звідти все летить
шо шо а брови в тебе жесть
ніби й однакові но шось не то
і права є і ліва є
но тільки праву видно харашо
я знаю твою слабість
це полюбом сосочки
вони тобі приносять радість
як бомжам брилочки
от шо мене просто вбиває
то це на ноуті список "хочу"
чого в том списку лиш немає
нема хібашо темні ночі
бо дуже ти чогось ляклива
як бачиш таракана вкрик
не сци в кампот бо станеш сива
держи себе в руках мужик
от як лімон то тільки дай
човпеш собі не скривишся
без цукру хлепчеш гіркий чай
на лівер навіть не подивишся
вживу твого батька не бачив ніколи
но я його уважаю
він ж настоящий сільвестр сталоне
всім буду казати шо я його знаю
співаєш гарно тоненьким голоском
і ноту сі ноту ля
но враження таке шо ніби десь там за углом
тупим ножом в сараї ріжуть порося
ну співи канєшно то просто ухти
но в тебе крім того є хист ше до танців
волну іри макость придумала ти
як бачу мурашки до кінчиків пальців
мені ти буваєш снишся ввісні
но сни ідіотські получаються трохи
хати макєт там меблі усі
і ніби насправді логічно й нівроку
скажу на останок і висновки дєлай
кусаєш за вуха щіпаєш сосочки
треба знати міру своїй силі
бо можу лишитись без них і без мочки
останні стрічки писати найважче
навіть якшо пише про падругу ірочку
знай шо ти в мене найкраща
моя морда ти моя зірочка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221840
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 13.11.2010