| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
О, віршу мій! Яким тебе штовхнуть ядром,
Щоб вивести на голубу орбіту,
Щоб слово й мисль народженні моїм пером,
Метнулись птахом синім до зеніту?
Яким шляхом тебе підняти до вершин,
Щоб ти палав – не знав лиху годину?
Душа тремтить моя, бо ти ж мені, як син…
Якого я ніколи не покину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010
Колись були степи, загони…
По балках тут росли терни.
Тепер будівлі і вагони…
Шахтарські трудяться сини.
Знайшла собі притулок шахта,
(Річок міліють береги!)
Асфальт чорніє, наче плахта,
Стоять тополі навкруги.
В одвічній праці і задумі
Шахтарські сім*ї тут живуть.
Спасибі шахті! – В деннім шумі
Бажаю благ!... На добру путь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221442
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2010
Світлій пам*яті народної артистки
України Раїси Кириченко
І знов курличуть в небі журавлі…
Цупкий ланцюг птахів, як смуга…
Тебе немає з нами на землі,
Болить душа, на серці туга.
Дивитись гірко… плачуть всі в роду…
Сумує вишня в два обхвати –
Та, що стоїть у маминім саду
І жде тебе, неначе мати.
І знов курличуть в небі журавлі,
І знов чекаємо на тебе…
Твої пісні лишились на землі,
А ось душа твоя – на небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221233
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.11.2010
Біжу, спішу, лечу кудись,
Як жук завжди в навозі…
Мене, якась тривога їсть
І вічно я в дорозі.
Біжу, спішу, лечу кудись,
Весь час живу в тривозі,
А прийде гість,недобрий гість
І повезе на возі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221232
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2010
Вже давно мовчить зозуля,
Як та пташечка німа…
Гірко плаче вже цибуля,
Вітер сосни обніма.
Небо хилить сіру хмару,
Пише зірку очерет,
Вітри жабі дали кару,
Щоб носила свій берет.
Онде терен!.. А на ньому
Темно-синій є жупан…
Йде година вже на сьому,
Кліпнув оком пісяць-Пан!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221162
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2010
Ще світанок має силу,
Небо впало росами,
Осінь яблуко вкусила,
Синь змітає косами.
В небі дмухнуло кадило,
Тінь пройшлась по комишах,
Білим оком засвітило,
Щось читає в споришах.
Осінь дивною габою
Ходить за людиною…
Все, що є у нас з тобою, –
Зветься Україною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221159
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2010