| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
....пишу лист у минуле...не розумію навіщо, але пишу..
привіт мій хороший...вибач, не мій...мабуть, просто привіт..знаєш, я не можу зараз зізнатись у чомусь...мені було добре з тобою...ті наші теплі вечора...а пам*ятаєш наш перший поцілунок...сміюсь...боляче...але уже не плачу..стримуюсь..(( .......................................................чому пауза? - мабуть через те, що усі слова втратили свій зміст..мені так прикро, що це все відбулось з нами...що ця драма була з гірким кінцем..чому фільми закінчуються Happy Endом, а життя намалює таку драму і перекреслить її потім чорним пером!???Так тяжко розуміти, що людина, яка була частинкою мого серця...вже не моя....я не кохаю...після тебе у мене були інші, але ніяк не можу зрозуміти, чому коли я тебе бачу..моє серце стискає якесь відчуття, немов би струна скрипаля зіграла фальшиву ноту...
Між нами бездонна пустка..між нами інші люди, можливо через яких ми не разом... Наодинці зі мною ти був зовсім інший..не такий...я вірю, що частинка тебе справжнього ще не розвіялась разом з північним вітром..і надіюсь, що твоє серце не зовсім остудили ті люті морози...
Хотілося хоча б чути від тебе "привіт", коли ти проходиш повз мене..але я боюся знову відчути тягу до тебе....
Мені здається, що я знову починаю закохуватись в іншого, але обманюю себе і інших, що це всього лиш дружба...хоча добре знаю, що між нами палахає якийсь вогник...просто боюся знову оступитись..з тих пір уже минуло 6 місяців..та мені боляче навіть згадувати...
Одного вечора я побачила тебе...і на серці відчула такий біль..моя посмішка згасла...прийшовши додому я розплакалась, неначе ливень осінній...чому??? і досі не розумію..
А тепер прохання...будь ласка...віддай мені решту маленьких розбитих шматочків мого серця...адже не ти його володар!!! До мого серця знову постукало кохання, я відкрила і сказала " Привіт, мій хороший...мій хороший".. хоча ми ще не разом..та мені байдуже, головне що у моєму серці знову жавріє вогник кохання....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222988
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2010
Люблю я дощ….сльозами він пролитий….
Люблю я сонце…вітер,..щирий сміх…
І твої очі…погляд не сердитий…
І твої губи..як цілую їх…
Люблю я руки….що стискають…
В обіймах….ніжні почуття…
Тебе, як я не покохають…
Кохаю більше за життя!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222871
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.11.2010
Забрів до серця…без вагання,
Не запитавши як? Коли?
І де зустріли ми кохання,
Де покохати ми змогли?
Скажи, прошу, я ж так благаю..
Я відведу лише мій дух!
Чому тебе я так кохаю?
А ти лиш друг, всього лиш друг!
З тобою схожі ми на диво,
І ти без мене, як і я,
Ти почуваєшся жахливо,
А поруч – ніби ми сімя!
Напрочуд вабить і леліє,
Пригорне тихо, як дитя.
А серце скиглить, серце мліє,
Що в тебе дружні почуття!
А серце близько калатає,
Але мовчить, немов туман..
На жаль нічого він не знає!
Що дружба наша – це обман!
Не в тім печаль, що ми кохаєм.
Не в тім журба та каяття!
А жах у тім, що ми втрачаєм…
Кохання нашого життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2010
Я влюбляюсь, розписаться кров’ю!??…
Я люблю играть …играть с любовью..
А выходит словно…вовсе не шутя..
Я люблю, как будто малое дитя…
Не любите жарко, не любите строго,
Не бросайте просто, просто сред дороги!!!!
Ошибайтесь мало…верьте, проверяйте…
Но прошу я очень…только не бросайте…
Жизнь такая штука…может отвернуться…
Просто надо вслед ей, только улыбнуться!
Не по правилам играйте, просто нужно жить,
Только не забудьте сильно полюбить!!!
Знайте будет счастье, знайте будут ссоры..
Просто жизнь – игра, ну а мы актёры!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222129
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2010
Минає день,а я одна.
Знову печаль, знову журба
Знову думки, і знов не мій
Ти знову йдеш,хоч раз постій
Залишся й обійми.
Більш не побачимося ми.
Адже моє життя,неначе у крові,
Дарую серце лиш тобі.
А ти мене вбиваєш .
Нічого ж ти не знаєш.
Не знаєш, я ж тобою лиш живу,
Мене ти вбив то ж я помру.
Ти вбив любов,кохаю більше,
А ти сказав «кохаю іншу.
Відразу біль у серці плач.
Ти написав мені «ПРОБАЧ»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2010
Замёрзлоё сердце, на ветке – одно…
И темнота и свет убит.
Но любить я буду всё ровно.
Ведь сердце всё ещё шалит!
Но глаза ведь могут обмануть.
Эти губы – это ерунда.
Прошлое уже нам не вернуть.
И обида эта навсегда.
Я стала равнодушная и злая,
Я стала все обиды вспоминать,
Я стала девочка плохая,
Ведь ты не смог меня понять…
И больно рядом находиться,
А дальше, всё ещё трудней,
Должна, наверное, смериться,
Я потерплю ещё-то пару дней.
А дальше, словно ночь.
Я выйду замуж не в любви
Когда родится дочь..
Я вспомню эти дни.
Глаза я вспомню, губы руки,
Тревоги, боли и печаль.
Я вспомню, как после разлуки.
Надела белую вуаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221522
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2010
Нажаль, а може й навпаки
Ми тільки друзі й годі
Але повір, пройдуть роки.
І ми підкоримось природі…
Я посміхнулась – ти застиг,
В очах твоїх застигла туга,
Подумай, може ти із тих..
Кого вона кохає, більш як друга!
Кого в вісні, так бачить хоче,
Ти не чекай її зізнання,
Тобі лиш вітер прошепоче,
Що це – не дружба, це – кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2010
Нічого вдіяти не в змозі,
Сердечний біль усе гуде.
Коли зустріла на дорозі
В житті, коханий я тебе.
Не знаю, як це поясните,
Незнаю навіть, що сказать.
Готова я тебе любити,
Готова я тебе чекать,
Готова втіху розділяти
І бідам всім сказати – ні!
Всім серцем буду я кохати,
Якщо дозволиш ти мені!
Можливо дивно, я терпляча,
Сміюсь завжди, усім на зло!
Й моє захоплення дитяче,
В кохання це переросло.
Можливо ти мене осудиш,
Та я благаю, не суди!
Можливо, ти мене забудеш,
Я пам’ятатиму завжди!
Твої завжди сміливі очі,
Твій голос ніжний і вуста,
Ті темні, одинокі ночі.
Не збудувала я того моста!
Що вів до серця твого…снилось
То був не сон, а ніби рай!
Хоч може нам і не судилось,
Та я кохаю, пам’ятай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2010
Ну, это был июльский вечер.
Она и он сидят в саду,
Так романтично : розы, свечи,
Ничто не чувствует беду.
Но вот откуда не возьмется,
Ревнивец, что ли, или бес.
В саду том выстрел раздаётся,
Как будто гром из под небес.
Упала девушка в фонтана,
В тот вечер летний, роковой!
Ведь было всё там без обмана
.Кто так посмел, подлец какой?
Убить невинное созданье,
Которое хотело полюбить,
Ведь это первое свиданье,
Она же так хотела жить!
Глаза закрылись, потемнели,
А чёрный локон – стал седым.
И все надежды улетели
И мир совсем уж стал другим!
Зачем? – ну, да, конечно, да,
У вас свои с влюблённым счёты,
Иль может скажете судьба?
Зачем убили жизни ноты?
- «Скажите, сударь, жизнь грешна,
Она конечно всем повита,
Но вы подлец, из-за гроша,
Моя любимая убита!
Вы не достойны жизни право,
Я вас убью, всё, вам конец..
Никто не скажет больше браво,
Какой вы сударь молодец!», -
В тот миг же пуля просвистела,
Пронзила сердце подлецу.
- «Любимая ты жить хотела….», -
Катились слёзы по лицу.
Слеза на рану вот упала.
- «О боже как я виноват!», -
Боги, но рана заживала
И вот совсем, виват, виват!
Раскрылись синенькие глазки,
И посмотрели так любя.
- «О боже мой, я будто в сказке,
Прости любимая моя.», -
И вывод в том, что в этом свете,
Любовь хранят, как семена,
Но может быть июльский вечер,
Напишет в небе ваши имена!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220641
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 07.11.2010
Життя моє - це не життя,
Це лиш суцільна смуга,
Завжди лечу у небуття,
Не маю навіть друга.
Весь світ відмовивсь,як завжди,
І не потрібна я нікому.
О, світе, хоч зітри мої сліди,
Хоч дай мені відмову в всьому.
Та все одно, ти не здолаєш,
Мене ту, ніби самотну,
Життя моє ти не зламаєш,
Ти не побачиш більш таку,
Таку,як я, ти не побачиш,
Це зараз я ось так молюсь,
Та потім, ти ось так заплачеш,
А я, добряче посміюсь!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
Мій хороший і мій милий, мій дитячий друг,
Хто крім мами, хто крім тата мій ділив недуг?
У колясці хто возив, з ким я виростаю.
З гордістю людину цю «Братом» називаю.
Грали у дитинстві з ним, синці набивали.
Усі труднощі разом, завжди ми долали.
Зараз виріс братик, справжній красень уже став,
Щоб він горя і образ в житті не зустрічав.
Стелилася доріжка – яблуневим цвітом,
Щоб щасливо мандрував він великим світом.
Хай сонце тобі світить, хай щастить у всьому.
Але де б ти і не був – повертайсь до дому.
Хай доля твоя буде, як чиста водичка,
Повертайся до дому, чекає сестричка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
Зашло солнце за облака
Струна гитарная сорвалась.
И не сказав тебе «пока»
За солнцем вслед и я умчалась.
Не добежала до заката.
Упала, не взглянула в высь.
Вот это есть твоя расплата ?
Убить любовью мою жизнь?
Так значит эт твоя обида?
Так значит эт твоя игра.
Тогда звучит моя молитва
«Любила, жизнь я отдала,
И может верой колебнулась,
Но я ему не соврала,
Но никогда не улыбнулась.
И вслед за солнцем я ушла
Не соврала, что так люблю,
Но не смогла никак признаться.
Ну а теперь я так молю,
Ну дай господь ещё остаться.
Остаться, посмотреть в глаза,
Сквозь дождь и сквозь туман,
И упадёт с лица слеза,
И смоет горький тот обман.
И солнце выйдет, облака качнуться,
И я к нему опять вернусь,
И я смогу уж улыбнуться,
Теперь уж точно, я клянусь.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220376
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2010
На білому світі усі ми живемо,
Усі такі різні і зовсім не схожі.
10 ми клас й незабаром підемо
У світ самостійний, по щастя дорозі.
Ось зараз сидять всі у дружньому крузі,
А хтось може скаже, що це не важливо?
Та ми як родина, усі ми вже друзі.
А щастя без друга - в житті не можливе!
Ми ще не дорослі, але вже не діти.
До когось приходять уже почуття.
Для щастя потрібно коханню радіти,
Кохати всім серцем, ще більш за життя!
Щоб поруч були усі близькі, родина,
Кровиночка рідна - життєва потреба.
Щоб всіх їх минала погана година
І більшого щастя в житті нам не треба!
Та для мене щастя, що дано від Бога,
Що дано від мами рідної і тата.
Що дали життя - головна дорога,
Що подарували найкращого брата.
Щастя вже у тому, що серденько б’ється,
Що душа багата, як весняні квіти.
Щастя і у тому, як дитя сміється
Чисто, не фальшиво й хочеться радіти.
Люди, не сумуйте, люди, не баріться!
І відкрийте серце, душу, почуття!
Ви нещасні - ні! Краще огляніться,
В кожного є щастя - вам дано життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010