Лорочка

Сторінки (1/15):  « 1»

Борьба

Если  ты  -  все,  что  мне  осталось,
Уходи  с  моих  глаз  долой!
Я  имею  большую  слабость
Очарованной  быть  тобой.

А  во  взгляде  твоем  -  только  сухость,
И  обман  лишь  таят  слова.
Совершаю  большую  глупость,
Я  невеста  или  вдова?  

Снова..  Снова  шатаюсь  на  грани,
То  поддамся,  то  выпущу  гнев.
Ты  играешь  со  мной,  как  с  ланью
Соревнуется  мощный  лев.

Ты  бессовестно  ставишь  капканы,
Чтоб  не  сделала  шагу  вперед.
Просыпаются  старые  раны,
Спотыкаюсь,  теряю  ход.  

Ухожу,  опять  возвращаюсь...
Ты  живешь,  будто  здесь  не  при  чем.  
Будто  я  сама  же  сражаюсь  
Заодно  и  щитом  и  мечом.

Если  ты  -  все,  что  мне  осталось.
Что  ж...  Придется  себя  придать.
Лань  свободна  или  загналась?
Я  решаю,  какой  ланью  стать

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288393
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2011


Снова пишу тебе

Я  снова  пишу  тебе,  значит  каждое  слово
Требует  того,  что  б  его  написали.
Я  ответа  не  жду,  мне  знакомо
Что  ответ  не  приходит  годами
Я  снова  стою  пред  тобой,  обножия  душу
С  каждым  новым  движеньем  пера
Шерохом  знаков,  словно  оружием
Слежу,  чтоб  не  одалела  меня  тишина.
Я  снова  пишу  тебе,  спустя  столько  времени
Странно  что  я  вообще  вернулась  ко  всему
Ведь  до  сегодня  тяжесть  бремени
Появлялась  лишь  к  полуночному  сну.
А  тепер  я  опять,  как  разбитая  птаха
Потерявшая  последнее  крыло
Нет  же,  я  не  надумала  плакать
Это  чеонило  потекло.
Но  каждое  слово  требует  моего  письма
И  само  появляется  в  этих  строчках
Догорает  свеча,  погружается  тьма
Надо  успеть  дописать  до  точки
Пишу  вривь  и  вкось,  нерозборчивый  подчерк.
Чего  стараться,  ты  не  будешь  читать
Обойдусь  без  конверта,  марки  и  почьты
Такие  рукописи  должны  сгорать

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281506
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2011


Первый месяц

На  что,  подскажи,  первый  месяц  похож?
"Листопад  охватил  города!"
По  замерзшим  рукам  пробирается  дрожь,
Знаешь,  осень  -  просто  слова.

Как  же  так,  расскажи,  эти  годы  прошли?
"В  дикой  жажде  больших  перемен!"
Вместо  них  -  только  круг  повторения  лжи,
Знаешь,  осень  -  скучный  рефрен.

Почему,  обьясни,  каждый  год  тут  за  три?  
"Ведь  три  месяца  -  это  длина!",
Смысл  в  осени,  как  в  отрезке  любви,
А  любовь,  знаешь,  -  лишь  пустота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281505
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2011


Как страшно в одиночестве проснуться в феврале

Как  страшно  в  одиночестве  проснуться  в  феврале,
Как  страшно  знать  того,  чего  не  знаю,
От  том,  как  по  заброшенной  земле
Метель  моих  прошедших  дней  гуляет.
O  том,  что  весь  февраль  в  себя  пленил
Мои  ошибки,  горечи,  победы.
К  себе  прижав,  на  волю  не  пустив
Наши  с  тобою  частые  беседы.
Обидно  как  проснуться  в  темноте, 
Поняв,  что  больше  я  не  значу
Тех  слов  на  незаконченном  листе,
Где  по  строкам  я,  как  метель,  маячу.
Заполонив  щелей  противовес
Между  домами,  днями,  городами.
Как  медленно  февраль   мне  в  душу  влез,
Сжигая  все  мосты  свои  годами.
Как  холодно  проснуться  поутру
Запутавшись  ногами  в  одеяле,
Которыми  я  больше  не  приду
Туда,  где  маяки  были  вначале.
Пустыми  улицами  шедший  вниз  домов
И  говорящий  медленно  и  внятно.
Как  странно  знать,  что  из-за  мрачных  снов
Вновь  стала  жизнь  нелепой,  непонятной.
Туман  в  конце  зимы  осел  в  моей  душе,
Осознавая  то,  что  ты  его  так  любишь.
Как  страшно  в  одиночестве  проснуться  в  феврале,
Как  предсказуемо,  что  ты  меня  не  будишь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240774
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.02.2011


Марю

Серед  стелі  снігів
Серед  поля  чуття
Я   марю  його  словами.
І  брехню  довгих  днів
І  нестерпність  життя
Забуваю  з  його  руками.

Крізь  сміття  марних  слів
В  вирі  фальшу  й  гримас
Я  карбуюся  в  його  очі.
Через  тону  слідів
І  потік  сірих  мас
Марю  темним  полоном  ночі.

Поміж  фабул  пліток
Без  лютневих  жалів
З  ним  приємно  мені  й  просто.
Мов  зелений  листок
Серед  хащі  снігів
Я  закохана  в  його  постать.

По  стежині  думок
І  дорогами  днів
Буденність  всього  забуваю.
Я  на  теплий  пісок
Босоніж,  як  звелів
З  вустами  його  відлітаю.

На  останках  зими
І  феєріі  свят
Семантику  нашу  вивчаю.
Наче  поштовх  весни
Білий  прапор  піднят
Бо  від  слова  його  згоряю.

Серед  мармуру  снів
Серед  шуму  машин
Поглинаюсь  його  губами
Я  реалії  днів
Й  еверести  вершин
Поміняю  з  його  сльозами

Поміж  тисяч  планет
І  безодні  зірок
Його  серце  невпинно  тримаю.
Я  на  плівках  касет
Та  в  фіналах  казок
Марю  значенням  слова  кохаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2011


Есенину

В  беспорядке  зима  уже  сутки
Наслаждается  словом  "терять"
И  «читает  стихи  проституткам»,
Без  возврата  Есенин,  опять.

На  холодном,  пустом  тротуаре
Эй,  поэт,  без  меня  не  зимуй.
Со  страниц  в  обкуренном  баре
Прокричи  мне:  «Целуй  же,  целуй!»

Ну,  подумаешь,  "Зимнее  утро",
Что  до  тех  берегов  и  лесов?
У  меня  же  на  Пушкина  смутно
Не  хватает  чувств  и  листов.  

«Пей  со  мною,  паршивая  сука!»
Пей  Есенин,  я  буду  плясать.
Что  ж  ты  снова  берешь  мою  руку,
Словно  нечего  больше  сказать?

Что  ж  я  снова  болею  и  плачу,
Зимним  воздухом  еле  дыша?
Ты  любви  мне  плесни,  на  удачу,
 «Вместо  крепкой  водки  и  вина».

В  беспорядке  зима  портит  нервы,
Про  меня  не  Сереже  писать:
«Я  средь  женщин  тебя  не  впервую».
Ты  средь  женщин  меня  опять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232705
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2011


Художнику

Вы  меня  рисовали,  стирали  и  рвали.
Сотни  раз  исправляли  один  мой  портрет.
Оголившись  душою  совсем  перед  вами
Я  хранила  рисунков  ваших  секрет.  

Вы  меня  заставляли  сидеть  и  ложиться.
То  заламывать  руки,  то  строить  глаза.
Я  была  той  натурщицей,  которым  снится
Как  они  едут  с  вами,  спустив  тормоза.

Вы  меня  выставляли  в  картинные  рамы
Отдавали  под  критиков  жестокий  глаз.
На  меня  таращились  светские  дамы
Что  в  кроватях  с  вами  лежали  не  раз.

Вы  меня  изгаляли,  затем  одевали,
Выставляли  всё  время  неправильный  свет.
Я  была  отраженьем  то  вашей  печали,
То  типичной  хвалою  бывалых  побед.  

Вы  меня  украшали  оборками  тканей,
И  затем,  как  и  сердце,  несли  под  замок.  
Я  была  картиной  без  меры  и  грани,
Я  для  вас  открывалась,  как  чистый  листок.  

Вы  меня  возносили  до  уровня  Моны,
Уходили,  потом  возвращались  взглянуть.
Я  лежала  покорно  мазком  невесомым,
Опасаясь  ресницею  пошевельнуть.

Вы  меня  подносили  ко  всем  галереям,
Красной  завистью  дам  их  румянцы  пекли.  
Я  была  то  ли  мертвых  чувств  колизеем,
То  ли  ярким  примером  новой  любви.

Вы  меня  рисовали  без  всяких  набросков,
Что  б  заметен  был  смелой  краски  порыв.
Я  была  лишь  картиною  маслом  и  воском,
А  любовницей  вашей  себя  возомнив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231432
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2010


Останній раз

Останній  раз
Я  бачу  вас
Захоплюючись  вами
Останній  раз
Проводжу  час
За  чесними  словами
Остання  ніч
І  дивна  річ
Не  світять  більше  зорі
А  в  перший  раз
Немає  нас
Бо  стерли  із  історій
Останній  рік
Час  далі  в  бік
Поверне  свою  стрілку
В  останній  раз
Все  без  прикрас
Все  наче  на  тарілку
Останній  бас
Музичний  клас
І  чисте  підвіконня
Я  в  перший  раз
Кохаю  вас
Не  беручи  долоні
Остання  мить
І  все  болить
Але  немає  болю
Вам  -  далі  жить
І  не  тужить
Мені  -    зламали  долю
Останній  раз
Я  бачу  вас
Не  нехтуючи  вами
Крок  під  камаз
Таблетки  й  газ
Залишаться  словами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010


Впусти мене у свої теплі сни

Впусти  мене  у  свої  теплі  сни.
Мені  потрібне  лиш  одне  бажання:
Сховатись  від  похмурого  світання
В  твоїх  обіймах  власної  весни.

Впусти  мене,  будь  ласка,  у  свій  світ.
Я  ні  про  що  не  буду  більш  просити.
Дізнатись  тільки  б,  де  твої  сліди
І  в  них  босоніж  у  росі  вступити.

Впусти  мене  в  свій  ранок-океан,
Одну  лиш  мрію  справдь  на  сподівання:
Безоднею  твоїх  очей  востаннє  
Позбутися  тих  невичерпних  ран.  

Впусти  мене  в  хвилину  із  життя,
Я  все  віддам  за  мить  у  твоїм  серці.
Метелику  подібна  одноденці,
Що  ввечері    зникає  в  небуття.  

Впусти  мене  у  шарм  твоїх  долонь,
Я  на  любов  не  буду  сподіватись.
Мені  б  назавжди  у  тобі  зостатись,
І  непомітно  гріти,  як  вогонь.


Ні,  не  пускай  в  осінні  кращі  дні,
Не  дай  долі  секунди  там  прожити.  
Тобі  багато  є  кого  впустити
В  твої  обійми  нашої  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2010


Чудова осінь

Чудова  осінь  -  смуток  і  провина
Розвіяні  над  містом  ліхтарів.
Червоні  очі.  Як  мала  дитина
Вона,  невинна,  плаче  з  літніх  снів.

Чудова  осінь  -  страх  і  сподівання,
Розкриє  зразу  карти  листопад.
Незряче,  по-дитячому,  востаннє
Він  впевнений,  що  ти  прийдеш  назад.  

Чудова  осінь  -  біль  і  довгі  ночі,
Спіткалися  у  місті  сміх  і  жах.
Лише  дитина,  чи  вона  захоче
Зігрітися  в  морожених  руках?

Чудова  осінь  -  дощ,  зима  за  містом,
А  в  місті  все  воюють  ліхтарі.
Мала  та  й  годі.  І  не  має  змісту
Чудовими  вважать  осінні  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010


Нагасакі

Памя'таю,  були  дні,
Наче  в  Нагасакі.
Я  знайшла  старі  вірші,
А  вони  ні́які.  

Я  знайшла  старий  портрет,
Не  можу  впізнати.
Плівці  від  пустих  касет,
Н́ічого  зіграти.

Памя'таю,  були  дні,
І  душею,  й  тілом
Я  сиджу  на  самоті,
Як  перед  розстрілом.

Пам'ятаю,  почуття
Грали  й  поминали.
Я  тоді  на  два  життя
Індульгенцій  мала.

Пам'ятаю,  ти  пішов
В  мене  -  Нагасакі.
Я  зустріла  тебе  знов,
Дивлюсь,  ти  ні́який.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010


Тому, хто не заслуговує

Білів,  червонів  -  я  нічого  не  пам'ятаю:
Зтерлося,  вицвіло,  зникло  в  роках.
Ти  прийшов  як  у  сні,  де  нічого  не  маю
І  нічого  не  буду  тримати  в  руках.

Чи  то  день,  чи  то  ніч  –  загубилось    і  зникло,
Осінь  -  глузду  пора:  звелось  на  нівець.
Ти  прийшов  і  вкусив,  і  встромилися  ікла,
Час  минає,  а  ти  -  невиправний  ссавець.

Не  лікує,  не  жде,  а  я  зможу  забути,
Як  молилася  -  бог  ставить  плату  за  це.
Ти  не  знаєш,  чого  варта  крапля  отрути,
Що  роками  твоє  дарувало  лице.

Де  любов,  а  де  мара  -  нічого  не  знаю:
Замішалося  в  серці,  згубилось  навік.
Ти  прийшов  восени,  знову  пам'ять  картаю,
Знову  бога  молю,  ти  -  не  той  чоловік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2010


Прощание с эпохой

Прощайся  навсегда  светом  в  окне,
Как  юная  луна,  со  мной  прощайся.
Спокойной  ночи.  В  этом  вечном  сне,
Откланяйся  и  больше  не  встречайся.

Прощайся  ясным  солнцем  свысока,
Теплом,  что  матерински  согревало.
Уютной  был  ты  тьмой  и  светом  маяка,
Для  лодки,  что  в  тебе  задрейфовала.  

Откликнись  слабым  ветром  поутру,
Мне  щёку  нежно  воздухом  лаская.
Хороших  снов.  Я  дальше  не  пойду,
Отчаливай,  пока  я  отпускаю.

Раскайся  первым  снегом  в  ноябре,
Как  оттепель  зимой,  со  мной  покайся.
Удачной  жизни.  В  безнадёжной  тьме,
Блуждая,  больше  мне  не  попадайся.

Запомись  мне  как  первый  сердца  пыл,
И  лучшим  мигом  жизни  оставайся.
Прощайся,  словно  ты  меня  любил,
Навек  ушедшим  днём  со  мной  прощайся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218749
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2010


Сум і кава

Життя  покинув  назавжд́и
І  час  мій  забирай  з  собою.
Втопи  ще  глибше  ті  сліди,
Що  зникли  ранньою  весною.
В  танку  несказаних  думок
Дурна  зосталась  недочутість.
А  через  місяць  вже  листок
Як  осінь,  як  мені  закутість.
Шкода,  не  пробачаю  світ,
І  не  пробачиться  цим  світом,
Те  почуття,  що  не  сповив,
Не  нагодоване  й  не  сите.
Той  рік  і  день,  омани  зліт,
Що  закінчився  мрій  падінням.
Наз́авжди  в  пам'яті  твій  звіт,
Слова  заїлись  як  коріння.
Життя  покунув  -  ніби  в  ніч,
Як  човен  зоряний  попливши.
Провина  є.  Не  в  тому  річ,
Що  береги  не  стали  глибші.
Не  в  тому  річ,  що  тиша  зла,
Від  болю  сльози  поховала.
І  без  вини  так  мовчазна,
І  ти  не  знав,  і  я  не  взнала.
Пройшло  нелічено  годин,
І  жодну  з  них  не  повернути.
Нема  різниці  чи  один,
Здогадки  барвні  давно  збуті.
Кінець  шкодує  без  оман,
Оплакує,  що  я  почала,
Проклятий  ейфорії  стан,
Яка  ридала  й  верещала.  
По  тебе  старість,  чи  дожив?
Бо  я  -  забута  й  нецікава.
В  моєм  житті,  що  ти  лишив,
Зосталися  лиш  сум  і  кава.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2010


Любій

Поклич  мене  вві  сні,
І  я  піду  з  тобою,
Як  річка  з  берегів  виходить  навесні.
Бери  мої  думки,
Що  скуті  під  водою.
Тремтіннями  душі  розбий  їх  кайдани.

Будуй  свої  мости,
Оздовлюючи  брами,
Як  листя  крик  сердець  фарбує  восени.  
Шукай  нових  стежок,
Що  проведуть  місцями
Невтілених  ідей  з  рукописних  книжок.

Бери  мене  в  полон,
Знешкодивши  всю  зброю,
Сховай  мене  між  стін  панельних  будів́ель.
Поклич  мене  у  сон,
Хитнувши  головою,
Посадови  в  планет  кружлячих  карусель.

Веди  мене  у  ліс  
На  хиже  полювання,
Спіймаймо  на  обід  дві  здобичі  на  спис.
А  потім  в  кайдани  
Заковуй  все  останнє,
Й  квитком  в  один  кінець  під  воду  поверни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2010