| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
для тебе цінне...
ти й строчи про се.
усім же по...,
як е. а. по на то,
шо думаєм про невермоар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2017
все я запишу, что важно,
чтоб не забыть.
галя, надежда и анна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2017
снял трусы,
курил, дронил,
писал стихи
и не спешил
читать трактаты
о величии души
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673501
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.06.2016
клёны - в покое...
липы - в покое...
вечер - в полёте...
близится полночь.
гости - уходят.
грусть - нарастает.
звук магнитолы -
не умолкает.
коли увижу?
коли услышу?
коли обниму
милую Нину?
чёрный динамик
дышит мажорно,
грусть нагоняет
песнями Цоя.
падают листья
с красного клёна,
катятся слёзы,
губятся годы.
коли увижу?
коли услышу?
коли обниму
милую Нину?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670279
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.06.2016
о сотнях вы оды слагаете,
и мертвых в стихах прославляете?
о дурости бога не знаете!
о дурости бога не знаете!
крутится волчиком лестница в высь.
падают тени металла на низ.
пачкает барышню солнечный блик.
в этом я чувствую истинный стих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669662
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.06.2016
чувствую червень...
в ушах - Невгень.
в лёгких - честер.
окно, этаж,
далеко не первый.
в уме - дерзость.
в глазах - смелость.
в душе - зелень.
во мне - безбрежность.
чувствую червень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669651
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 01.06.2016
Музикант сотворив
олдувайський мотив,
бо тягнулися душі до світла.
Колисав і любив,
не чекав з неба див,
а ж в тромбоні осика розквітла.
Оперети лягли,
підірвавши мости
досі славних, та ницих, породжень.
І ока́янні пси,
перестали повзти
на титанів небесних походжень.
Остудили жари́,
і стрімкі вектори́
у науці Евкліда зостались.
Новогранні ж плоди
поклювали птахи,
що давитись гнилим відмовлялись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2016
Кому, как не мне,
защитить тебя ночью от холода,
девочка из мостовой?
Кому, как не мне,
причесать твои русые волосы,
дикой морозной зимой?
Кому, как не мне,
ты дари́шь интонации в голосе
схо́жи на песнь соловья?
К тебе обращаюсь
с молящим криком о помощи -
жить научи меня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660009
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2016
Якщо то героям, значить
брано на пафосі.
Не варто шукати в тому
високе мистецтво.
Крапля душі і очі,
облиті сльозою.
Сказав же Григорій:
"Любов і тепло - всілякому серцю".
Лаври зриває лиш муж,
осідланий народом.
А як мовив француз -
"Переможців не судять".
Мантійці прощають,
коли відчувають,
що писана правда
уже не впирає стада волелюбні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659892
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2016
(читайте наступні рядки, бо декламація не підійде. це ж андеграунд поезія.)
"Иисус будет с нами.
Он расшибет дурманные храмы."
Ці попи задрали,
ми зі свободою спали,
нам плювать на гроші,
у нас дерті калоші,
в нас машин немає
та ніхто не ховає
кляті свої гріхи
за лициною святості.
немає бо вартості
у нашому світі
лицимір'ю.
нам все рівно.
у нас чисті помисли
і в темнії ночі
ми не просимо помочі
в ілюзії господа.
чесність і честь -
перед собою.
ми даємо звіт
своїй свідомості.
ми бачимо злочини
і очі на лоба нам
вискакують, злоба ця
до нас не чіпляється,
бо в віру не граємось.
натомість ми логіки
порушені строгості
у мить виправляємо,
бо правди жадаємо,
як попи причастя
для ілюзії щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659452
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2016
Оранжевый чай по гортани течет,
градусом спирта пути обжигая.
Пастырь паству ко причастью зовет,
мертвых надеждой утешить пытаясь.
Солнце садится за линию неба,
ловятся искры последних надежд,
странники, вроде же Боба Марлея,
шалостью губят души невежд.
Кольки от хохота рвут животы им,
горькость от курева в полости рта,
радуга в музыке строит мечты,
а ночи проходят вблизи кабака.
Гимны отчизне поются уныло,
песня поэта уже не прельщает,
непостижимые странности мира
грустью-тоскою людей удручают.
Солнце, зачем? Солнце, не надо!
Людям не выгоден мир без уклада.
Бог иллюзорный им греет сердца.
Зачем отбирать у мерцов небеса?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658641
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.04.2016
Ты - странный...
.
..
... Лилейные губы шептали нелепые фразы.
..
.
Ты - странный...
.
.
... Таких глаз больше нет.
.
.
Надо же...
..
.
... Ком был закомкан комом.
.
..
Странно...
..
..
...Сняты очки... Навсегда ли?..
..
..
Дай посмотреть!
...
...
... Нет!(Категорически)
...
...
Пожааалуйста!...
....
....
.... Тайное пусть останется тайным...
....
....
Вопросов больше не ставила...
.
.
.
...Идиот(не Достоевского)...
... ... ...
Спал...
.
Посмотрела...
.
Присела...
.
Не ждал...
.
Близостью грела...
.
Помнила?..
.
.
Нет.
.
.
Знала?..
.
.
.
Нет.
.
.
.
Думала?
.
Да.
.
О чем?
.
..
.
...
.
.....
.
...
.
..
.
пустота
.
О чем???
.
пустота
.
о чем?
.
Обо мне?...
.
.
.
.
.
да не.
.
.
.
.
о чем же тогда?
.
о чем?
.
О своем...
.
.
.
.
.
Зачем тогда села?..
.
.
.
.
..
...
....
.....
.. .....Зачем?
.....
....
...
..
.
.
.
.
Говори...
.
.
.
.
.
.Говори
.
.
.
.
..
.... не молчи...
..
.
.
.
.да так..
.
.
..Захотелось...
........просто...
...............присесть...
.
.
.
.Стоять...
..........надоело...
.
.
.
.
.
.
.
.
Взгляд...
.
Присяд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658619
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.04.2016
млій...
за нічим...
профануй
парасольки
під
дощем...
плач
за борщем,
поглинаючи
суп...
убийся
мечем,
сприймаючи
звук
"Аллегро...
з огнем"...
навіть
до церкви
ходи
кожен день...
тільки
не плач,
шо не маєш
сподень!
+23...
пора
труселів...
пора,
чувак,
труселів!
:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Монти, табак и печаль.
Красный, Механик, любовь.
Песня, комната, чай.
С умным собой монолог.
Кухня, плита и омлет.
Легкий апрельский психоз.
Телочки все еще нет,
Много зато папирос.
Стул, рукоятка, перо.
Мир, удержи беглеца!
(Жалкий сценарий кино
Конченый не до конца)
Много смертей, постмодерн.
Дугин и вольная мысль.
Беля, "Кино", "Ариэль".
Так вот и прожита жизнь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658342
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 09.04.2016
Я художник... без пера,
я малюю лиш портрети.
Все життя моє - то гра,
ваші посмішки - мольберти.
Я живу від слова "так",
помираю - від "не знаю"
і пишу своє "доречі",
щоб усі про нього знали.
Я плюю вам пряво в ніс,
ви мені - лише у спину.
Я разом із вами ріс,
та від ваших рук погину.
І полину в домовину.
Там, де моє місце... спати...
І когось ще раз покличу,
щоб молитву прочитати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015
Я рисую тебя, наконец...
и не нужно твоё одобренье.
То ли краски не те,
то ли кисть в молоке
оставляет оттенок сомненья.
Я рисую и трепетно воет
за окном прошлогодняя вьюга.
Наконец при свечах,
с горьким видом в глазах
выцветает подобье этюда.
Но рисуя все в том настроенье,
при свечах и при бликах посуды,
не дано, увы, мне
на кухонном столе
повторить сиё прелестное чудо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545587
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2014
Хіба вже забули, чи не пригадаєте,
Як з нами на вірність народу кляли,
Як гімни співали до Бога взиваючи,
Наша, щоб воля жила во віки?!
Ведеться війна - М*сква-СШ*,
П*тін-Об*ма, нафта і газ,
рубль-доляри - масони-путани
прагнуть у свті навести свій лад.
А про нас, про нас,
Ніхто не думає про нас.
Про наші сім'ї подумай, брате, сам.
Бо не настав той час, той час,
Щоб люди думали про інших,
Коли самі себе вбивають п'ючи горілку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
У танці змореного сонця,
В обіймах чарівних Карпат,
Стоїть дівчина край віконця
І чує гучний спів гармат.
Співають люди у окопах,
Із піснею біжать у бій,
За свою землю, за свободу,
За своїх любих матерів!
Здобули смертю собі славу,
Хоча й не прагнули її.
Поставили життя на карту,
Щоб були вільні їх сини.
І чорним небо затягнулось,
І впало проливним дощем,
І стало любо, досить любо!
То плакав Бог, гірким плачем.
І буде сонце у кінці
Світити піснею для них,
Горіти спомином за всіх,
Хто не продав братів своїх.
І падуть в полі вороги,
Немов підкошені снопи,
А пісня слави на віки
Лунатиме...
А в голові стоять думки...
І бачать сни вони...
Вони...
Ті, що сплять...
12 жовтня, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
"Душа болить, бо очі бачать горе
І серце не дозволить промовчать!
Я Вас прошу, посдухайте, панове,
Те, що вам я хочу розказать."
"Давай, кажи, як так уже захтілось,
То кожний з нас пробивчий на слова!
І щоб тебе серденько не боліло,
ти розкажи над чим журить душа!"
"Ну що ж, брати мої, Вкраїнці,
Я вас люблю і вами дорожу,
І розказати мушу те чим на одинці
Я сам частенько голову журю.
Цвіте алкоголізм, як ніколи ще не цвів.
П'ють усі, кому не лінь стакан підняти.
Свято великоднє, в людей накритий стіл,
А дехто вже повзе р*гати.
І перший день минає Великодній,
Набуханий народ лягає спать,
А я тверезий був, і, знаєте, прикольно,
Коли тобі не хочеться р*гать!
День другий, понеділок, облива́ний!
Хтось до церкви поспішив зрання,
а хлопець, молоденький обр*ганий,
Біля магазину попивав квасця.
Бо зранку він вже, бачте, нализався,
І щось в середині його штормить,
вінтихо сам до себе мотилькався,
Бо ще й голівонька чомусь болить.
А другий став над ним, сміється,
Клекоче журавлинії пісні.
Але і він сьогодні ще доп'ється
І буде птім валявся у г*вні!
Святковий день біжить вже до кінця,
Червоне сонце лягає за смереку,
А хлопчики малі сосуть винця,
Хоча ще вчора вірили у вуйка Йвана лелеку!
Культурний заклад і культурні люди,
Вже вечір, в клубі йде концерт,
Хлопчина молодий зціпивши зуби
Надвір біжить р*игаючи в пакет.
В той час, на іншому краю села,
допити намагаються фляшчину.
Стараються, най трісне хоч жила,
І льють все більше кожен раз в чарчину.
Допили, все, канзона, вуаля!
Прицмокують і пляшуть без упину.
А по́тім, р*гатинням розсипа,
Плюють на себе свою ж таки слину!
І жаль мені, що я один із них,
Отой тупий обмежений р*гач,
Яких в країні зараз греб гати!
В країні цій панує тільки ср*ч!
Я перепрошую, панове, що за нах?
Хіба не крові ми козацької плодіння?!
А ведемо себе як жид і лях,
Любителі свинячого жиріння!
Заб'ємо болт, не будем більш бухати,
І прославляти марку алкашів!
Ми будем спортом, спортом си займати
І станем схожі на птахів, орлів!
Ставайте, хлопці, я вас проведу
У світ тверезий, де цвіте розмай,
Туди, де ніхто не поклоняється вину,
І світ той схожий, зуб даю, на рай!"
"О, це ти правильно сказав!..
Ну то шо, за це і вип'єм!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Згадаю зустрічі, яких ніколи не було,
І запишу їх своїм пером.
Нафантазую краплинки горя
Після вигаданої розлуки.
Підніму очі в небо, піднімуся вище хмар.
Тепер мені усе під силу,
бо я тебе кохаю.
І скину ті вірші із неба тобі в руки,
а ти їх прочитаєш,
і ти сміятись щиро будеш,
Бо ради тебе став я величчю небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013
Скажи мені навіщо сльози,
Скажи мені навіщо страх.
Твою любов змивають грози.
Ти відлетиш неначе птах.
Ти відлетиш, а я залишусь.
Словами правду напишу.
У звуках споминів колишусь.
Тебе люблю, тебе одну.
Пройде весна, настане літо,
За ними й осінь промайне.
Тебе люблю, шепоче вітер,
Й тобі я дякую за це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Я б порвав реальність на шматки
І залишився б у обіймах мрій.
Лежав би в гуртож`итку на своєму ліжку
І дивився б на плакат Авріль Лавін.
Я б підвівся і пішов би в коридор,
Де, точняк, смерділо б сигаретним димом.
Я пішов би вздовш того туману
Й опинився би в вбиральні, де справив би нужду.
Потім вернувся б до дверей кімнати,
В якій провів не мало вже ночей,
І знову бехнувся б на ліжко
Й глядів би на плакат Авріль Лавін.
Потім я знову би підняв свого задка
І глянув би в вікно на вікна "ЦПХ".
(щей у рифму лупанув)
Там гарячі кралі милуються собою в дзеркалах.
Вони порозслоняли вікна,
Бо їм кортить, щоб на них дивився я.
Та я дивлюся не на них,
Мене цікавить зовсім інше.
На першім поверсі десь там,
Живе друзяка мій Руслан.
Але його чомусь не видно.
А жаль, я з ним уже бував давно.
Хотів би випить по флящині "Спрайту",
Ну "Кока-кола", то гора, бо бухать шкідливо.
(Мінздрав попереджає)
І в цій ідилії дружніх почуттів
Ми б злелися поглядом в єдине...
А потім би сміялись без упину...
Оце я фантазер, ну й тему і штовхнув!
Але його в вікні немає.
І я лягаю знову на ліжко те своє,
І з розпачем в очах дивлюся на плакат Авріль Лавін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
A може годі у стару ріку стрибати
І повертатись до початку джерела?
Там інший пес купає свої лапи
І жадно вмочує свого хвоста.
А може годі в ст`арий степ вертати,
неначе другого уже й нема?
Там інше стадо стало панувати
і розгорнуло там свої права.
А може годі у старі краї літати?
У вирій, так у вирій назавжди!
Бо остогидло вже крильми махати
Й обличчя розбивати об вітри.
Та як інакше, як не повернути
До місця, де ти серцем прикипів,
Яке ти палко намагаєшся забути,
Але й досіль того зробити не зумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Кинутые комки глины симфонию играют
на деревянной крышке саркофага.
Кинутые в пропасть перехода в иной мир,
они глухо бьются, отлетая в стенки чёрного тоннеля,
c которого краснеет ткань и золотится слепо крест.
А оттуда видно только небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352896
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.07.2012
Ніч. Стою на бруківці. Чи то Лондон чи то Львів - не знаю. Туману немає. Тільки легенький морозець відхоплює пальці рук. Розум чистий. Але мене щось манить. Дим?... Тютюн?... Ні. Це вампір! Так, це вампір... Чи все таки дим?... Не знаю... Заплутався. Але одне знаю точно - хто б це не був, за кого б себе не видавав, він - кровопивця, що малими дозами висмоктує з мене усі соки. Як вправно у нього це виходить! І як уміло він користується цією вправністю!
Мені до нього не можна. Я знаю це. Але...
Він обхопив мене своїми ручищами і почав закутувати у невидимі тенета, з яких мало кому вдавалося вийти неушкодженим. Та я й особливо не пручаюся. Навіть не роблю жодних спроб для визволення з-під влади свого могутнього і противного загарбника...
Потроху приходжу до тями. Ніякої бруківки немає. Покидаю світ фантазій і розумію, що увесь цей час сиджу на лавочці по коліна занурений у сільське болото. Я тут не один. Біля мене сидять дві чоловічі постаті впнувши свої голови у мобільний телефон з якого долинають звуки порно. З боку складається враження, що я цураюся їх через, що повернутий до них спиною. Але це не так... Просто я уже бачив цей фільм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
Ноль два п'ятдесять один -
Можливо, ще не пізно...
Цибулю й апельсин
за раз жувати - слізно.
Життєвий орінтир
кудись під землю плигнув.
Щастя поводир
у річки гирло стрибнув.
І ти уже самий
існуєш, бо охотно.
Шалений часу плин
біжить безповоротно.
І дивишся у даль -
сумний, а чом - не знаєш.
Бо сум, то є вуаль,
яку ти натягаєш.
Годинник цифровий,
внім стукіт не присутній.
Майданчик ігровий
без стукоту не путній.
А часу тут і там
хвилина йде одна.
Не віриш - поглянь сам:
Ноль два п'ятдесять два.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Мені так хочеться прийти,
очей у землю не ховати,
про почуття свої сказати
і тебе поцілувати...
Мені так хочеться, щоб ти
своїм чарівним дивним зором
змогла побачити весь сором,
що причаїв я у собі.
Шукав я істину в вині.
Чесно скажу - не знайшов.
Шукаю істину в тобі,
У венах, де струмує кров.
Пошуки ідуть і зараз.
Йтимуть пошуки завжди.
У твоїх венах я, мов парус.
Той парус, що вивчає береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2012
Ніч. Я разом із однокласниками виходжу зі школи. На цьому наші дороги розходяться, адже мені потрібно іти в іншу сторону. Зустрічаю на сходах її. У неї в руках два величезних пакети вщерть наповнених ватманами, фарбами та іншими речами для малювання. Вона просиділа в школі, над цими клятими замальовками, аж до самого вечора. Я спустився вниз до неї. Запропонував взяти речі та провести додому. Вона посміхнулася і мовчки простягнула мені один із пакетів. Він не був важким. Вона сама, без жодних зусиль, могла б донести їх до свого дому, який знаходився неподалік від школи. Але те, що вона вирішила не відхиляти моєї пропозиції порадувало мене, адже їй сподобався жест уваги продемонстрований з моєї сторони. Наші погляди на мить зійшлися і ми, обхопивши долоні вільних рук, пішли на зустріч незвіданій темряві широко посміхаючись та несучи в руках пакети з творіннями юної художниці Наді, яка дуже не любила, коли її називали повним ім'ям...
... Я ішов праворуч неї. Моя ліва рука ні на мить не відпускала її маленьку праву ручку. На дворі уже була глибока осінь, але я не відчував холоду. Навпаки - повітря було теплим, а вітер дуже спокійним. Виразно чувся глухий стукіт каблуків об спокійний сільський асфальт. Ми крокували по ньому не спішачи, а повний місяць та ясне зоряне небо освітлювали нам шлях, неначе благословляли світле майбуття.
Цілу дорогу ми розмовляли на різні теми. Правду кажучи, я не пам'ятаю жодної з них. Та зараз це мене аж ніяк не бентежить. Тому, що мені було добре, а це набагато важливіше від всіляких пустих балачок, що за часту навіть не мають конкретного змісту. Але без них ніяк. Вони, як і всі інші безпотрібні речі мають своє місце на існування.
Сорока п'яти хвилинна прогулянка, все таки, добігла свого кінця, не зважаючи на те, що ми усіма можливими способами намагалися розтягнути її плин до максимуму. Я з неохотою простягнув їй пакет не розриваючи наших рук. Вона не поспішала його брати. Здавалося, вона його не помічала. Та це був лише красномовний жест того, що наша прогулянка, поки що, не закінчується. Але зрештою, не моглавона тривати вічно. Тому, перекинувшись ще кількома сотнями словами, ми попрощались. Поцілунку, бодай навіть дружнього, не було. Сказати що я не збирався його отримати - це не сказати нічого. Я не прагнув його. Хоча зараз і не знаю чому.
На цьому сон закінчився. Я прокинувся у маленькій кімнаті на пустому ліжку. У вікно уже пробивалися промінчики вранішнього сонця. Я їх відчував на своїй молодій нецілованій шкірі, але поки що не помічав, бо з заплющеними очима смакував присмак минулого сну, який все ще залишався на кінчику моєї пам'яті приводячи уяву у стан ейфорії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2012
Летить комета, а я іду.
Її нема, а я ще йду.
А де ж вона?
А я все йду!
Не знаю я,
бо я - іду.
Я лечу - комета йде.
Мене нема - вона ще є.
Куди дівсь я?
Вона все йде!
Вона не зна.
Вона - іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012
Мы все гении своего ума.
Смотрим на ниже развитых истот
и думаем - умнее нет меня,
даже не взглянув на дальний мир высот.
Потом часто огорчаемся -
почему же вышло всё не так, как надо?
Но мы даже не пытаемся
истину постичь приближаясь глупо к аду.
И на склоне лет земных
всё же смотрим в облака... лукаво...
вспоминая глупости каких
в жизни нашей было, ой, не мало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302644
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2011
А знаєш, як по ранках встаю я до світанку,
до ранньої захі́дної зорі
і думаю про все, що в голову збриде,
а вній лиш твої очі золоті?
А заєш, як по ранах б'є твоя байдужість,
коли повз тебе поряд щоразу проходжу?
Та не дивлюсь у вічі, сутулю своїї плечі,
Але твою байдужість ніколи не суджу...́
А знаєш, як горіло все те, що надиміло,
коли в душі, бувало, розпалювавсь вогонь,
як сильно моє тіло, не рідне, мов, тремтіло,
при дотику твоїх ріднесеньких долонь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2011
Цей вірш ні про що,
у ньому немає сюжету.
Не побачу я ззаду свого
Обрис свого силуету.
Не дістану із неба зорю,
Хоч як би хотів це зробити.
Може б тоді ти мою
Натуру змогла полюбити.
Може б тоді без вагань ти прийшла би до мене.
Не було би більше зітхань,
Не було би більше потреби.
Потреби іти в небуття,
Закриватись від цілого світу,
І дихати важко неначе життя
ось-ось уже мало б спинитись.
Буквально спинилось би все навкруги,
Квіти б завмерли на стадії цвіту.
І в грації дикій висять скакуни
завмерлі в повітрі...
Хоча з поконвіку
По степу широкому бігли вони.
І бігало їх там без ліку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011
Будьмо вільними!
Не дозволяймо нікому керувати нашим життям!
Нашими емоціями, почуттями, вчинками...
Будьмо самі ковалями власної долі!
Не дозволяймо нікому кувати наше залізо
і не будьмо лінивими самим його кувати!
Бо воно потрібне лише нам, а більше - нікому...
Будьмо вільними!
Бо коли ми в неволі, то то - страшне жахіття!
Страшніше од будь-якого поганого сну.
Будьмо вільними!
Бо Бог сказав: "Самі обирайте як вам жити і що робити..."
А Бог поганого не скаже і поганого не порадить.
Він просто дасть орієнтири, а ми по них повинні самі обирати
куди іти та на кого рівнятися.
Будьмо вільними!
Бо в неволі жити - себе проклинати, себе в могилу заганяти
та цілий народ свій чесний з болотом мішати...
А то є дуже і дуже погано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257678
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 05.05.2011
Ой, як зара заспіваю, ой, як зара свисну
Тай про нашого Василька коломийку втисну.
Наш Василько непутящий, він директор школи.
Тай сьогодні на роботу шкрьомбає поволи.
Як його лиш я увидів земля сі здригала,
Та то Іванка Грабовєцка бігла тай упала.
Ой ішов директор з школи, тай попід городи,
Замотавсі гарбузами, тай наробив шкоди.
Приспів:
Гоп, шиді-риді дай, шиді-риді дайна,
Коломийку, люди добрі, гайда заспіваймо!
Гоп, шиді-риді дай, шиді-риді дайна,
Коломийку зара втисну, ото буде файно!
Породила мене мати, щоб я научався
І з директором Васильком, шоб я шанувався.
Шануватись зним не буду, буди зним сваритись.
Ой тримайте, люди добрі, бо ще буди битись!
Бо багато мні не треба - літра пів чи чвертку,
Ліпше сто грам самогону тай закуску зверху.
Бо як я зза парти встану, як си рознервую,
Тай директору Васильку з ноги як вмалюю!
Буде він ридать і плакать, мене відчисляти,
А мене ж тоді в СІЗО будуть оформляти.
Буду довго я на зоні, довго банувати,
шо невспів тому придурку більше надавати.
Буду довго я на зоні, довго банувати
І усіх, почерзі, зеків буду я бити.
Приспів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257190
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.05.2011
А_А_А - москаль проклятий!
Гонить всяку єрунду.
Його не хочу матюкати.
Скажу просто:"Йди в шмизду"
Банить всіх кого попало,
Банить просто, за думки.
Матюкати його мало,
Скажу прямо: "Не шмизди!"
У шевченкієвське слово
Він не вірить, хоч убий.
Скажу сміло: "Ти корова!
Змоскалився! Пень тупий!"
А Шевченко наш пророк,
Нашу долю змалював.
А_А_А - ти є порок!
Світ таких не зустрічав.
Ти кажеш брат, що патріот?
Ну кажи собі і далі.
Це не докаже поліглот
І навіть ордена й медалі.
Кажеш брат, що ти поет?
Може й так - не спорю.
Та за наший силует
Не підеш до бою.
Я ж за Неньку Україну
Все стерплю й на все піду!
Станем браття і з руїни
Її піднімем золоту!
Станем браття вбій за правду
І схрестімо пера!
Пригадаймо діда Байду
Та його знамена!
Пригадаймо Сагайдачного
Та Сірка Івана,
І, звичайно, не забудьмо
Хмельницького Богдана!
Кажеш брат, що українець?
Це брехня, і то "большая".
Ти є справжній москальонок
Бо по-руськи закидаєш.
А українською писати?
Давай пиши! Не всім дано?
Ти вмієш лиш пургу ганяти.
А в цілому, мені то все одно.
Чи українець ти, чи ти москаль.
Чи, може, брате, ти не знаєш хто ти є?
Скажу тобі одне - не парь.
Не парь важке, без того вже, життя моє!
Ти каже, що ми стали баранами,
Що вільно вже не будемо іти.
Не заперечуй і погодься з нами,
Що єдиний тут баран - це ти.
А в принципі, ми всі овечки
На Божій ниві пасемось віки.
І здійнюєм великі суперечки
Які мирно не вирішуєм завжди.
Ти брате кажеш, що такі як я
Ізжерли нашу неньку Україну.
Вона у нас одна свята.
За неї рад я битись до загину.
І скажеш знов, що це лише слова.
І скажеш знов, що в ділі я ніякий.
У вірші цьому виллєлась душа,
А інше все, повір, мені до сраки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239151
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.02.2011
Все погано, до біди.
Чим зайнятися - не знаю.
Боже, Боже! Поможи!
Чую я, що помираю.
Помирать мені не в милість,
Хочу ще на світі жити!
Але ця буденна сірість
Ладна в мині все убити:
Щастя, радість, доброту,
Кольори - і світлі й темні.
І любовну теплоту,
Що зігріває дні буденні.
Марю, часто, о півночі.
Щастя бачу увісні.
Блискавичні карі очі,
Губи шепчуть щось мені.
Я не чую, я далеко.
Йду на зустріч - віддаляюсь.
І неначе той лелека
Вірним їй одній лишаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2011
Мліє квітка в хаті на вікні,
Прим'ята поглядом, повік зав'яла.
Та бореться - її постава величава.
І дивиться на зорі чарівні.
Що дієтьтя в людській душі.
Коли їі невірная постава
Другу людину силою держала?
Не зрозуміть, не зрозуміть цього мені!
Невже їй байдуже за ту людину?
У пекло це ж пряма заява!
Осьтак держати до загину.
Труднощі для того, щоби їх долала,
А щоб потрапити на Божу ниву
Потрібно, щоби квітка розцвітала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2011
Хвилина слави вже минула.
Моя зоря вже полягла.
Та Майкла досі не забули,
хоча пройшли уже літа.
І часу більше не вернути -
що було давно пройшло.
Та нам і досі не забути
співу того джерело.
Літав по сцені навіжений,
оскаженілий, як бджола.
Натовп верещить шалений:
"MJ" - йому завжди хвала.
Його місячна доріжка
Проклала шлях у всі серця.
І наша радісна усмішка
тому підтверджень надала.
Писать про нього можу довго
і говорити до схочу.
Та мабуть це і є чудово,
що твмрчість я його люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218423
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.10.2010
Всі пишуть про кохання, про біль, розчарування,
намагання змінити щось в своєму сірому бутті.
Всі пишуть про життя, про мету свого буття,
хвилини щастя, за які б хотів вхопитись,
все покинуть й полетіти в небо, до зірок...
А може й далі. Та куди?
Всі пишуть на подібні теми,
про свої проблеми.
Пишуть про все...
Писали колись.
Пишуть тепер.
І будуть писати.
Але не будуть знати одного -НАВІЩО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2010
Воздух обжигає моє тіло
і я корчуся від болю,
як шкварки на пательні.
Це все через тебе,
бо ти пішла від мене!
Ти - єдина, мов каністрочка бензину,
що у мене у багажнику лежить.
Бож криза на дворі стоїть,
не рік, не два, уже дванадцять,
уже дві тисяці двадцятий на дворі.
А мені... Гм...
А мені як у п'ятнадцять:
думка лишень о тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217273
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.10.2010