| Сторінки (1/47): | « | 1 | » |
по дороге с востока на запад
мне приснился путь на серер
мне приснилось, будто бы завтра
мы закроем все окна и двери,
мы укутаемся в теплые пледы,
завернемся поглубже в постель
и отправимся к белому снегу
где нет звезд, где один только день
возвращаясь от моря домой,
я увидел холодные зимы,
над моей, над моей головой
пролетали холодные льдины
разрушая вокруг весь хрусталь,
что веками по капле копился
я отчетливо видел февраль
в каждой клеточке нас он струился.
я проснулся и понял - тепло
и зима еще вроде не скоро
хотя мысли уже замело,
белой снежно-осеннею сворой...
22.09.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282157
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2011
опять эта гребанная осень
затекает в вены под густым напором.
нас опять никто не спросит
"а хотим ли мы этого?"
мы бы ответили хором
что нам "давно уже все равно
что происходит в этой окружающей среде".
вокруг ведь осень. гребанная осень.
опять в крови, в мозгу, в руках, везде.
пусть поздувает с веток летнюю прохладу,
пускай сгниёт весь летний зной, пускай.
ведь рано или поздно нам в награду
тепло придет.
хотя пока что осень
...жаль.
9.09.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279729
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 10.09.2011
все починається коли зникає.
все.
всі почуття, всі погляди, всі шрами.
усі ті довгі вечори кохання
згрібаються одним знаком питання
і починається нове.
нове.
все починається коли заходить сонце,
під тихим шелестом вечірніх крон
коли суцільна тиша,
десь над горизонтом
з'являється маленький і блискучий трон.
він мерехтить, тихенько, неяскраво,
десь там у космосі моїх думок.
десь там, де ще не час. ще рано.
де ще не час зробити клятий крок
який очікує кожнісінька хвилина...
і так вже тисячу ночей
холодних, одиноких, п'яних і веселих.
усе ще буде коли зникне.
все.
як зайде сонце. зникне світло денне.
5.07.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268781
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.07.2011
и те кто были нам важнее всех,
однажды станут кем-то из знакомых.
однажды утром им встречать рассвет
с печалью в глотке, с виски, с кока-колой.
и та которая была не просто важной,
которая была одной на миллионы,
забылась где то в памяти бумажной
среди стихов и сообщений долгих.
и та, что вот еще недавно ты её любил,
возможно даже любишь досихпор, не важно.
она ушла на дно, ты от неё уплыл
жалеть не надо. и без повторов дважды.
ведь люди не меняются, бросив однажды
она бросает вновь...пусть кого-то другого.
забыла о том какой была важной
забудет опять, забудет снова и снова...
наверно судьба так расставила стрелки
и ей суждено без греха впадать в грех.
вновь попадать в любви переделки...
однажды и мне она была важнее всех...
04.06.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263379
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.06.2011
до невыносимого обидно, что мы такие разные.
если вдруг мне опять покажется
что появились какие то шансы,
я тут же умру. морально. психически.
мне ничего не останется
ни тебя. ни меня. фактически
я уже выдохся, меня уже нет,
остался лишь последний глоток воздуха.
я думаю мне хватит что б продержать в себе запрет,
что б вдруг умчатся самолетом, лодкой, поездом,
умчатся далеко. где нет тебя.
где ничего мне не напомнит о тебе.
пройдут года и я засумневаюсь погодя,
существовала ли ты в мире этом. когда? где?
я буду вспоминать по вечерам твоё лицо,
так и не вспомню...
да.
сейчас мне так же жаль как и тебе
о том что пропадает зря такое чувство.
прощай. забудь. до встречи в сентядекабре.
оставь себе свои напутствия.
не забывай о том что жил такой один
который все бы за тебя отдал.
который искренне тебя любил.
ты была рядом. была тут же рядом.
но все равно он о тебе мечтал.
30.05.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262572
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 31.05.2011
в більшості випадків людям просто потрібна людина
яка пізно ввечері може подзвонити і сказати
шо день пройшов не дарма, не повз, не мимо,
що він пройшов. і засинаючи стараюся тебе не забувати.
в більшості випадків людям не потрібне кохання,
в більшості випадків їм непотрібні навіть якісь почуття.
їм потрібне спілкування. якомога більше спілкування.
якомога більше того розмовного інтиму, співчуття.
в більшості, людям просто потрібна людиина
про яку думаєш засинаючи
якась особлива, якась така єдина,
і навіть правду всю про неї знаючи,
про те що вам ніколи не бувати разом,
про те що це не та людина яка має бути поруч,
все рівно крутиш в голові знайомі фрази,
все рівно уявляєш її незабутній щирий погляд.
27.05.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262059
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.05.2011
ти не скажеш йому ні слова,
лиш легесенько посміхнешся.
ти до нього ще не готова
але вже щось в твому серці
підказало щось на майбутнє,
передало послання німе.
невидимка. одна. незабутня.
не бачити краще тебе
чим пригадувати щось з минулого,
щось таке вже старе, по колу,
все що було, ким була ти,
ти не скажеш йому ні слова.
ти ще вчора була дитиною,
щирий погляд, такий тільки в тебе.
а тепер стала тою єдиною,
і лиш в твоїх очах його небо.
сонце його тільки в твоїх очах,
тільки в твоїх очах його зорі.
він би радий був по ночах
бачити в них свою долю.
але став він таким вже брудним
коли ти ще такою є білою...
і такою одною...
він теж один..
а ще вчора була ти дитиною...
а тепер у тобі почалось щось нове,
десь маленьке малесеньке диво.
ти не знаєш напевно що це таке
бо ще вчора була ти дитина.
це найкраще що могло б статись
найчистіше зі всіх почуття
яке з часом зпсує тебе наніц
і залишить посеред життя
вже не білу, не чисту, не щиру,
всю в сльозах, сховай страх під кригу
почуття вже в тобі, вже. прийми їх.
і відчуй їх. малесеньке диво.
невидимка, не бачить тебе він.
він не чує твій голос і подих,
він кохає тебе, невидимка,
покажи свою душу. на волю
пусти всі свої думки, бажання
він тоді тебе точно помітить
він не стримає того кохання
якщо ти заховаєшся. чуєш.
не дозволь почуттів зникання.
колись там у Львові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256464
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.04.2011
я напишу для тебя самый красивый стих
пусть даже он останется в моем кармане.
мы прожили чертову кучу моментов,
и большинство из них
не описать никакими словами,
не повторить никогда, никогда..
мне очень их не хватает...
и все равно иль осень в небе, или весна,
и все равно о ком она мечтает,
я разверну на противоположный
все те слова, которыми она кидает
когда вновь вызов поступает ложный
в мой адрес, я убью слова.
я вырву с корнем все плохие мысли
и укачу жить черт знает куда...
до встречи в позапрошлой жизни.
21.04.2011 львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255350
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.04.2011
ні, не сьогодні, не тут і не зараз
ні, і не завтра, ніколи. ніде.
ніколи не скажу що ти була зайва
в моєму житті, не була. не будеш.
тоді ще, давно, я вже й не пам`ятаю
здається весна була...тепла весна...
така як і зараз...
і я чудово знаю
шо ті часи залишились у снах,
але як би був хоча б один шанс
повернути усе як було, як тоді...
я б повернув. повернув назад час.
повертаю щоночі його уві сні
знову і знов проживаю ті миті
і просинаюсь на ранок не свій...
десь там далеко, над прірвою в житі,
та з відчуттям - я був твій.
хоча ні, не весна, то була тепла осінь,
такі довгі тіні, велике сонце,
і ми такі діти,
такі вже дорослі
стояли чи йшли кудись поряд, мов босі
боялись ступити один зайвий крок
щоб не втрачати, не втратити погляд...
втратили погляд, вийшли з казок,
і от тепер робим вигляд серйозних
зіпсованих гордих невірних людей,
таких, які роблять все якнайкраще.
насправді не так, все насправді інакше -
ми двоє маленьких, дурненьких дітей.
15.04.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254126
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.04.2011
ти не захотіла стати тою єдиною,
тепер ти стала однією із...
не думаю що тобі сподобається
ставши для мене звичайною людиною
опуститись по списку далеко вниз
відчути всі принади життя внизу
там де ти ще не бувала, не падала...
вітаю! ти добилася свого. забув.
тепер не боюсь ні Його ні диявола,
вичавлю все що боявся дізнатись
щоб не зіпсути стосунків уявних...
а потім забуду навіть вітатись
коли перетнемось на вулицях п`яних
ти плавно опустишся до самого низу
почесно займеш останнє місце.
в ту частину списку більше вже не залізу,
там і тобі одній стане тісно
щоб ще хтось потрапив туди...ніколи
ніхто не доб`ється такої честі
щоб я привселюдно про нього промовив
все те що про тебе...
не буду я нести
тягар той в душі
тягар той в думках,
тихенько десь скину, забуду,
і ти забудь що читала ось тут
в цих непотрібних тобі віршах...
ти ж перша в списку. завжди. всюди.
і не важливо що там на душі,
як скажеш, так воно і буде.
15.04.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254125
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.04.2011
прости, но я живу на другой стороне улицы,
сказала ты и убежала в никуда...
и больше я тебя не видел,
я больше тебя не встречал
и больше теперь никогда
наши пальцы не скрестятся в чувствах тех
что как-то однажды
искрой меж глазами сверкнули
и тут же угасли...
миг, остановись в поцелуе
в том одном коротеньком поцелуе...
что за два года не забылся, не угас,
что вспоминаем, вновь и вновь ревнуем,
и вновь и вновь не устаём мечтать
о дне, который был давно уже...
не повторится он...ни на яву, ни в сне...
так даже лучше...легче знать душе
что все закончилось, раз на всегда...
тот вечер в память ушел навсегда...
ты перелшла через дорогу,
скрылась в темноту,
ушла...
я развернулся...тоже в никуда...
12.04.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253422
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2011
ми б мали попрощатись цього вечора
раз і на завжди...на завжди...
та ти не відгукнулась, заперечила,
ми не зустрілись, не пішли...
ми б мали розпрощатись щойно тут
раз і на завжди...на завжди...
та я пішов кудись на самоту,
і ти звернула зовсім не туди
ми не зустрілись, не поговорили,
не розпрощались і не розійшлись...
і знов не в очі я промовлю щиро
пробач...здавалося колись...
здавалось що кохав, здається й досі....
та навкруги весна, любов..
розлуку відкладаємо на осінь..
не в очі щиро знов і знов...
8.04.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252582
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2011
Забуваю тебе, моя люба,
Ти для мене була понад все,
Ти найкраща! Чомусь я так думав...
Час пройшов...і тепер де-не-де
Я згадаю що щось таки сталось,
В попередньому мому житті...
Ти...
Але там і зосталась...
Ти не з тих хто потрібен мені...
А колись ми зустрінемось знову,
І трошки посмішки на губах...
Розвернуся і піду додому,
Одне слово зависне в устах,
Та ніхто його не почує -
Заберу! Не віддам! Не тобі!
Ти не та, моя люба красуня...
До зустрічі в наступному житті...
20.06.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250739
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2011
я тішусь через те що якось
зустрів тебе, заговорив до тебе,
і не важливо що тепер вже
тобі й мені не дуже треба
тих довгих тихих вечорів,
коли ми мовчки говорили
про все що можна...
не зумів
тебе я втримати...зламалось
щось всередині..в душі небі...
та тішусь через те що якось
тебе я знав,
і думав лиш про тебе...
21.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248716
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2011
пробач, я просто звик тебе кохати
навіть тепер, коли не сам...
і та що поруч думаю ще краща
чим ти...хоча...я не віддам
їй те, що приберіг для тебе
всі ті слова, всі ті вірші,
всі ті зірки що обліпляють небо
коли я думаю про тебе. ні.
я точно не віддам ні кроку,
я почекаю трохи ще...
можливо тиждень, може пару років,
а може все життя піде
на те, щоб дочекатись твого
такого рідного тепла...
можливо завтра не згадаю того
що щойно тут тобі сказав
і тихо прошепочу їй в обіймах
що є якісь там почуття...
та поки що я ще не вільний
і лиш тобі моє життя...
22.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248715
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2011
не забудь мене збудити завтра,
коли на тій горі від світла
місто, що не бачить захід
спостерігатиме схід сонця зблизька.
схід нескінченних довгих вулиць,
гармоній вікон і птахів антен,
перемикнеш канал - пропустиш, не почуєш
новин про те, що настав день
коли все можна і всім наплювать
на правила, на етикет, мораль,
всі все покинули, усі летять
в те місто, в ту найблищу даль
де сонце не сховається ніколи,
де тільки раз побачиш його схід
лиш не забудь збудити, прошу, молю,
щоб бачити як сходить вічний лід...
від того льоду змерзли мої руки
збуди мене, забудьмо усі муки...
17.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247831
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2011
я всеравно предпочитаю осень,
когда над головой большое солнце,
просвечивает душу лирикой...а после,
в етой душе, как бы в колодце
что-то прозрачное и чистое такое
до середины вьюги остается...
и в зиму, в лёд, сердце опять пустое
весны желает, не хватает солнца...
как жаль что осень в конце года,
что год, уж так заведено,
стартует с холода,
и не при чем погода
когда душа остыла, не моргает
и солнце медленно, тихонечко мерцает
в дальнем углу, у края небосвода...
лишь изредка попав в оконце...
и вдруг весна, и вроде вот тепло, сводоба,
но нет...не греет душу солнце
оно холодным светом светит, знобом,
оно обманывает нас, лукавит
любовная, живая пора года
но не согреет, вовсе не прибавит
тепла для рук, и для других рук после,
и не согреет жаждущего сердца,
поетому ужастно люблю осень,
когда над головой большого контур солнца...
16.03.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247619
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.03.2011
я став мінятись в кращу сторону
коли відчув - щось є між нами,
коли подумав що не просто так
вже не плюєм в очі словами...
я змінюватись став на краще,
щоб гідним бути поруч тебе...
новому бути якось ваще
я краще повернуся з неба
й продовжу всю свою брудну роботу
зганьблю на ніц свою пусту мораль...
це станеться у цю суботу
коли під вечір всяка шваль
позабирається з очей і я,
такий, аж до нудоти чистий,
поїду геть....куди?...хто зна..
поломаний трамвай розсипе небо іскр,
я вийду..щоб по нашим тим піти місцям
що ми з тобою разом проминали
багато зараз би за то віддав
щоб досі тут з тобою розмовляли...
але я став мінятись в кращу сторону,
і ти не та, яку я знав тебе...
тепер здається наче не знайомі вже,
усе проходить...це також мине...
16.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247617
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.03.2011
я не голюся перед зустріччу з тобою,
мені все рівно як я виглядаю, хто я,
все що потрібно - бути поруч, поряд,
хоч знаю я що немоя...не моя...
я не засвітлюю ліхтарик біля тебе,
тобі не треба світла - ти свята,
тобі не треба винаходів в небо
щоб опинитись в небі...
не моя...
воно і краще....так ти маєш простір
для вільного, щасливого життя,
хоч не буває вільним воно зовсім...
та все ж ти спробуй...доки не моя...
я не задумуюсь питанням хто ти,
мені всерівно...аби ти була...
без тебе пропадають ноти,
без нот ніяк. вже краще не моя
ніж взагалі б тебе небуло. шкода,
що світ воістину такий тісний
і бігають якісь малі уроди...
а якось зрозумієш - вже не твій...
15.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247391
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.03.2011
коли слова в заміну поцілункам
заполоняють щирий тет-а-тет,
невольно, виникає думка
чи дійсно був стосунків злет
на щабель вище, на наступний левел,
чи може це лише здалось...чи пак
щось видумав і в тому певен
і в результаті знов ти мудак...
напевно в нього забагато думки,
напевно в ньому надздоровий глузд
але ж завжди зайві задумки
як результат від впливу різних муз
призводили до безлічі ускладнень,
заводили в глухий і темний кут...
зносили течією в стінку дамби
де вже чекали кілька старих шлюп...
і тут, стикаючись у суперечках,
всі розбивались об каміння вниз...
і шлюзи тут вже були не доречні
коли в уяві - тільки один міст
що невідомо звідки починався
і невідомо де кінець його...
який, лише зачепиш пальцем
і він розвалиться...впаде на дно
не описати почуття метафорою,
забудь про них й дай трохи земного,
інакше, це лише відлякує,
і замість поцілунків - знову слово...
15.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247390
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2011
я родился далеко где-то....
где люди казались другими,
где небыло лжи, и досихпор вроде нету...
где нет слова "нет", где нет слова "или"
где летом - тепло, зимой - снова лето,
а впрочем, сейчас не столь важно,
родился я далеко где-то
и вновь перееду туда...однажды)
6.03.2011 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246108
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2011
спочатку ти була моїм майбутнім,
потім раптово стала покаранням...
тепер минуле...
насправді все не так погано,
бо завдяки тобі, кохана,
я зрозумів що треба жити,
а не чекати і тужити
допоки свисне на горі ворона
і ти збагнеш - зійти час з трону
й отримати все те що доля
тобі під ноги вже поклала твоя
спочатку ти була моїм майбутнім,
за тим, раптово стала моїм покаранням,
те покарання стало незабутнім...
те покарання ж було не останнім?
тепер ти знов моїм майбутнім стала,
тепер, коли в обіймах інші...
ти ж розуміла все завжди і знала...
тепер от знов ці кляті вірші,
не забувай, я все ще памятаю,
не приховав від тебе свій аккаунт,
можливо якось, вип'єм чаю
і вирішимо взяти ще один раунд...
пробач мені, давно не заїжджаю,
пробач сьогодні за вчорашній бенк,
подякував за твій шматочок раю...
пробач мені. невірний тобі Хенк.
9.03.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2011
і скільки б їх небуло
вчора сьогодні завтра,
в голові лише ти
у думках лише ти була...
а всі решта то лише барви
щоб розбавити час що без тебе,
той час що ми втрачаєм нажаль..
розумію тепер - все що треба
лише відволіктись на мить,
забути ту самотності печаль..
ти дзвониш, пишеш, памятаєш
краще б забула все давно..
ти не сліпа здається,
ти ж все знаєш
тоді чому ж не знаючи межі
ти все ж продовжуєш кіно
і знову я весь в сподіваннях
не сплю ночами, не з тобою...
а ти, знов звониш, знов востаннє
і я, продумуючи сцену,
знов засинаю із любов'ю..
ти ж розумієш - незпроста
я пишу, пишу, знов пишу...
ти попросила - перестав,
прошу одне, лиш без надій
на те, що перестав дарма...
22.02.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242829
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.02.2011
а починалось все дуже гарно,
памятаю, тоді дощик легенький,
памятаю, тоді ще не знав я
що в думках ти така ще маленька...
а починалось все дуже приємно,
памятаю ще ті почуття,
що не знав я - все це даремно
ті слова, ті думки, те життя...
починалось все дуже спокійно,
дуже тихо було на душі,
дуже тихо і дуже вільно,
не може так бути завжди...
починалось все якось дивно
дуже гарно і в тишині...
та в думках ти все ще дитина
тож закінчиться все навесні..
14.02.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2011
ти підняла мости, щоб не впасти,
я пішов в інший бік...не поплив...
ти лишилась одна із ненастям,
я лишився один як хотів...
те ненастя тебе зіпсувало,
повернулась чужа ти...німа...
так, тебе тут не вистачало...
та я звик бути сам,
ти, очевидно, звикла бути сама,
і здається що вже не знайомі,
що пройшло купа літ, купа зим...
хоч пройшов лише місяць відтоді
як піднялись ті кляті мости,
і пішов в інший бік...не поплив...
14.02.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2011
помовчи...я все рівно все знаю.
я все рівно здогадуюсь, бачу,
але можеш тягнути все далі
якщо звісно потім пробачиш
коли раптом помітиш в новинах
інше прізвище в особистих даних...
не поводь себе як дитина,
не живи лише в мріях туманних,
не мовчи. не тримай себе в собі,
відчуй силу і просто промов
те, що маєш сказати, скажи.
не мовчи.
починай із розмов.
14.02.2011
Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2011
Я хочу бути глубиною у твоїх очах
Щоб бачити все так, як ти, як ти...
Щоби частіше бути в твоїх снах
А потім витекти разом з слізьми
І бути знову вільним...знов собою
Знову відчути подих вітру, хмар,
Й полетіти з вітром за весною
Навколо світу...далі від примар,
Примар тих щирих почуттів кохання,
Що у житті навряд чи десь існують,
Якщо задуматись над тим нормально
То розумієш що воно ночує –
Кохання спить. З ким хоче коли хоче
А почуття не сплять. Не сплять ніколи
Ті почуття, що викликають очі
Коли зустрівся погляд знов і знову...
Я хочу бачити цей погляд рідний
Я хочу бути глибиною у твоїх очах
Я хочу бути вітром десь там вільним
Десь там, в твоїх щасливих снах
Я хочу бути десь дуже далеко,
Щоб відчувати як потрібна ти
І кожен вечір, дивлячись на небо
Шукати там твої зірки.
Я хочу бути зіркою нічною,
Щоб кожен вечір твої рідні очі
Дивилися на мене у спокою
і я би бачив погляд цей щоночі
Я б бачив як ти йдеш додому
Сама чи з кимось, як тоді весною...
І не питався б хто він? Хто він?
Ховається у тебе за спиною...
Я хочу бути поруч із тобою,
Але це десь на грані фантастики...
Тому я краще буду сам собою
Хоч і без тебе і без твого погляду,
І винайму квартиру зовсім поряд
В тебе в брамі, вище одним поверхом
І кожен раз коли ти йдеш додому
Сама, чи з кимось, це вже неважливо
Я пройду повз. Як ніби незнайомий
Пройду повз тебе. У свою квартиру.
13.01.2011 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234728
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2011
ти просто не знаєш силу мого почуття,
не розумієш ти на скільки все потужно!
і обіцявши не писати кохання маяття
я все одно пишу...пишу...хоч і не влучно,
хоч і не завжди вчасно, а хоча...
ти все одно не прочитаєш..нудно...
ти все одно не знаєш силу мого почуття...
не розумієш ти на скільки все потужно...
ти не цікавишся давно шо на душі,
не хочеш чути цих три вічних слова
ми дружим? вдень. ти дружиш і вночі...
а я вночі пишу...пишу...
про те що ти не знаєш, не готова
ти не готова ще до правди слів,
до справжнього, нажаль, ще не готова...
і не цікавишся давно що на дущі
не хочеш чути цих три вічних слова...
ти думаєш що я когось там...десь там...
шо ти мені давно вже не потрібна..
та все ж тобі я слова склав
тобі пишу, пишу
про те, що ні на кого не подібна
ти особлива. ти найкраща. мрія.
та я не твій, ти не моя...не рідна...
бо завжди знайдеться ще хтось там...десь там...
коли мені лиш ти одна потрібна...
30.12.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233051
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.01.2011
може колись, коли снігом під вікна...
може тоді коли осінь дощем...
може ти все ж зрозумієш - ти вільна,
вільна від снігу, дощу, від пісень,
вільна від всього, окрім свого серця
не заперечуй йому, не сьогодні...
ти не пробачиш тому хто вдерся
і перевтілив серце в безодню,
в безодню кохання, в безодню думок,
в безодню неспаних в подушці ночей,
в безодню, де чути кожнісінький крок
до слова "кохаю..."
і рідних очей
може колись, коли сонце гаряче
може тоді, коли грає весна,
може тоді ти тихенько поплачеш
разом з тобою поплаче душа,
і ти зрозумієш - життя наче карта
де купа ще чистого білого місця,
що треба розсунути всі свої рамки
начхати на зиму й на осіннє листя
й вийти на лід, щоб відчути тепло
відчути серцем красу всю природню
і дивлячись як зранку сонце зійшло
заповнити в серці кляту безодню
безодню кохання, безодню думок,
безодню не втілених в життя ідей,
безодню де чується сміливий крок
до слова "кохаю"
до рідних очей...
а може сьогодні, саме сьогодні
коли за вікном одинокий ліхтар
ти зрозумієш - небуде безодні,
якщо ти зруйнуєш у серці вівтар
якому до нині сама ж поклонялась
мовляв "я одна.і нікого не треба"
зруйнуй і побачиш - безодня розпалась
і хтось вже малює в душі твоїй небо
небо кохання, небо думок
небо щасливих днів і ночей
під небом помітиш кожнісінький крок
на зустріч коханню, до рідних очей
та неба немає...немає зірок...
бо в серці безодня...безодня очей...
25.12.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2010
Розвелось купа різних художників,
Ніби генії, ніби пікассо,
А насправді, купка безбожників,
Що гидоту малюють, прекрасну...
Розвелось купа різних акторів,
Ніби генії, ніби роберт де ніро,
А насправді купа бізонів
Що несуться на сцену, мов звірі...
Полоняють блакитні екрани...
Мов доводять - мистецтву кінець.
І збирають великі майдани...
Гра за гроші...ні сліду сердець...
(Продолжить)
Розвелось купа різних співачок,
Ніби генії, ніби селін діон,
А насправді хор різаних качок!
З фонограмою в один тон,
Тіпа я сама краща! включіть перший трек
І я покажу який в мене голос ...
А без треку співають як шрек
А без треку комусь треба зараз??
Розвелось купа різних письменників,
Ніби генії, ніби толстой...
Написали три тисячі сутінок,
І лишили вампірів в спокою,
Ніби всі ті книжки комусь треба...
Особливо такі геніальні
Де любов, від землі до неба
Переможе у сцені фінальній...
Всі ці сцени давно вже відомі...
Хочеться щось, з чим ми ще не знайомі...
Розвелось купа різних поетів,
Ніби генії, ніби шекспіри..
А насправді, купка студентів
Що не мають на парах діла
Та й калякають рими безсмислові,
Всім доводячи: щастя не існує...
Щастя в тому щоб бачити істину!
Істину тільки праця рубцює...
Але є купка різних митців,
Ніби генії, ніби герої...
Це купка насправді творців,
Що шукають у мистецтві ту волю,
Що не можуть знайти у житті...
Бо її там і не існує...
Вона живе лише у душі,
Коли пишем, співаєм, малюєм...
2.12.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226315
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.12.2010
помахай рукою на прощання ,
не побачимся більше ніколи...
подивися на це все востаннє,
розвернись, і піди у спокою...
ці дерева, ці трави, цей запах,
такий рідний тобі аромат,
все відходить за обрій, на захід,
все відходить за спину, назад...
все що було колись тим єдиним,
тим насправді єдиним тобі,
стане зараз "колись там любимим"
і згадається лиш на зорі
коли старість зненацька застане
ностальгічним по скроням вином,
от тоді пам'ять трошки відтане
і згадається все що було...
перший рейс, літак, трап, таксі,
і стоїш перед рідною мамою,
квіти вже майже всі відцвіли,
і табличка потроху іржавіє...
3.12.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226314
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.12.2010
стародавні духовні напіви
ніби ниткою мякою
пронизаючи холодом тіло
зігрівають душу спокоєм
і відносять свідомість далеко
на рівнинні піски, в теплоту,
наче пір'ятко біле легеньке
відкидають,всю ту суєту,
все що досі висіло над тім'ям,
що давило на груди й плечі,
не давало розпружити спину
відлітає раптово в далече...
течія плавних звуків, водою,
течія всіх емоцій в одній.
ти один але вас разом двоє
твоє тіло внизу, на землі
і свідомість у космос...в спокою...
важкість ніг, теплота у руках,
думка десь в космосі звуку,
тіло десь в теплих сонячних снах
колись люди довірялися духу...
та лишився від духу лиш прах...
25.11.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224534
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2010
Запах квітів, шум зірок
Перелистую альбоми,
Стрілка відбиває крок,
Відчуття легкої втоми,
Ледь помітно,ледь повільно,
Опускаючи повіки
Думки плутає, відтінки
Розмиває мов магнітом
всю свідомість, розум весь...
мить, і ти вже спиш, дрімаєш,
світ перемістився в сни,
і ти там його тримаєш...
13.11.2010 львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222007
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.11.2010
Ти дійсно вважаєш шо ти особливий?
Ти дійсно на це сподіваєшся?
Ти сірий. Ти масса. Нічо тут жахливого.
Реально. Ти чим відрізняєшся?
Ти пишеш мелодії? Строчиш вірші?
Таких ціла купа поетів!
І хочеш не хочеш, кричи не кричи,
Ти краще забудь себе, сядь, замовчи,
І оглянься навколо - купа народу,
І кожний вважає що він не кожний,
Всі мають якусь ОСОБЛИВУ природу
І кожний на інших нітрохи не схожий,
Але придивись, всюди руки і ноги,
У всіх своя голова на плечах,
Значить, у всіх ОДНАКОВА природа,
А отже всі ми однакові...
а в снах
Де ви бачите все що ви хочете,
Де твоя віртуальна думка про себе
Перекреслює світ що навколо оточує
Де ти маса!
Лишається небо,
І ти, весь такий ідеальний,
Всі тебе люблять і всі тебе хочуть,
Подумай тепер, ти що, ненормальний?
У снах можна бути лище серед ночі!
А зараз, коли все навколо реальне,
Коли світ працює, коли світ спітнілий!
Подумай над цим непростим запитанням,
Ти дійсно вважаєш що ти особливий???
11.11.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221413
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2010
переносица в красном,
глаза в ярко желтый,
под екраном без туч,
пролетают лучи...
всё равно не напрасно,
сижу я так долго
ветер, слышно, могуч,
свистит что-то вдали.
я сижу на вершине
высочайшей горы,
вспоминаю былое,
вспоминаю весну,
а где-то там...далеко...внизу
проносясь как вихрь по полю
стадо пегасов взлетает взарю,
унося с собой это былое...
и тогда понимаешь:
жизнь. вот она.
не вчера. и не завтра.
СЕГОДНЯ!!! СЕЙ ЧАС!!!
это поле и небо...не имеют конца,
но я знаю - он есть!...но наверно без нас...
31.10.2010 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219405
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.11.2010
ну ось..кінець...нарешті тишина,
нарешті можу я спокійно лице вмити
і точно знаю - за кутом весна,
а значить треба далі жити!
я точно знаю - час настав НОВИЙ,
коли не той вже світом цим керує,
хто крав життя,
наш час святий,
тепер вже ми цей світ будуєм!
навколо діти, нерозумні всюди,
прокиньтеся! час діяти! творіть!
такі ж як ми навколо живуть люди,
а ви лише існуєте...ЖИВІТЬ!!!
проблемами, хоча б своїми, переймайтесь,
байдужими не будьте, вірте в слово!
по рівням людяності піднімайтесь!
і стійте, не йдіть не червоне!
червоне - то не тільки світлофор,
то також ваша негативна совість!
сприймайте те, що іноді вона говорить,
міняйте все, це тільки в вашу користь!
переміщаючись із пункту "Б" в пункт "А"
зверніть увагу на красу природи,
коли навколо сковує зима,
усю осінню золотаву вроду,
задумайся, ти ще живий,
і Бог зна скільки там тобі лишилось,
і крові в навівповний свій долий,
щоб через край життя полилось!
всі вічно напівповні, чи напівпусті,
і їм цього цілком всім вистачає,
запамятай, найважливіше у житті -
саме ЖИТТЯ, а не робота чи навчання...
вже зараз ти багато зрозумів?
вже зараз ти відчув свободу?
вітаю! ти не отупів!
людську зберіг в собі природу!
тепер забудь все, натисни рестарт,
почни нове життя - ЛЮДИНОЮ,
відчуй нестримний до життя азарт,
відчуй, що ти - частина світу
і поділися з ним новиною.
27.10.2010 Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218659
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2010
всем пъяным телкам посвящается.
Эти вечные пьяные бредни,
О разбитом сердце, неразделённой любви,
Да пошли вы все н*х*й! Надоели!
Умирайте сразу! Не дожидаясь зари!
Перечитывая письма, читаю 'люблю'
И кому это надо? Тебе?
Если так то лучше сразу их удалю!
Прочитая их только заре...
В мыслях попьяни лишь ты одна,
Перестань,друг мой, перестань...
Утром проснусь, трезва голова,
Всё как прежде...друзья...друзья...
22.10.2010 Катовице, Польша
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218242
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.10.2010
Встань! І йди! Допоки будуть сили!
А як не буде сил, все рівно йди!
Для відпочинку створені могили!
Тому іди поки живий, не спи!
Весь час старайся бути десь корисним.
Запамятай, ти не предмет декору.
Допомагай всім жити особисто,
Не сподівайся на чиюсь покору!
На вдячність рідко від людей очікуй,
Вони добро сприймають,як належне.
Тримай високо голову повіку,
І дякуй всім, завжди, безмежно.
А дівчину цілуй, так як туман в парижі,
Тихенько місто накриває...мряка,
І обіймає ейфель-вежу ніжно,
Завувши про проблеми всякі...
Ти уяви, що завтра кінець світу!
За талію легенько обійми,
І притулись до губ ледь-ледь помітно.
Кохаю. Поволі, щиро так, прошепочи...
В житті також, не забувай науку,
Без неї ти ніхто, і мозок твій сухий,
Учися, вчися, скільки стане духу,
А як не стане, то знайди! Зумій!
Забудь що слово це існує 'ворог'
Що в когось, десь там, якісь вороги,
Живі всі - друзі...потім порох,
Життя все ж як найкраще проживи...
Сьогодні жовтень, холодно і мрячно,
Але надія серце мені гріє,
Що ти життя наситиш всім найкращим.
Тож будь ласкавий, оправдай надію.
18.10.2010 львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217101
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2010
мне снятся сны
где я летаю,
где мост,
качаясь над водой
скрипя,
тихонько завывает...
где мир всецело
только мой...
где вся природа
солнцем дышит,
где утром роса
чистит разум,
где всё так искренне
и чисто,
становиться спокойно сразу...
а утром
я проснусь обычно
и вновь живу среди заразы...
17.10.2010 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216727
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.10.2010
ну як, ти рада?
цього ти хотіла?
чи може знову щось не так?
ти знов пухнаста вся і біла.
а я в черговий раз мудак.
забудь.
тепер я не живу.
я зник.
я безвісти пропав.
сьогодні ти здолала висоту.
а завтра оп! і хтось тебе попхав.
я не бажаю тобі зла.
лиш знай.
ти лиш одна така дурна.
17.10.2010 львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216726
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2010
День пройшов, усе позаду,
Закрий оченята і засинай,
Уяви зірочок величезну тераду,
Уяви, і до них скоріш відлітай...
Бачиш, летимо над дахами,
Бачиш, Львів все ще досі не спить...
Бачим, хмари лишились під нами,
А десь далеко зірка летить...
Загадаєм бажання, допоки не впала,
Одне на двох, щоб точно збулось,
Летімо туди, де ти ще не літала,
Туди, де місце для нас щире знайшлось.
Летімо в теплі літні ночі,
В глибоку весняного неба блакить,
все,чого я зараз так сильно хочу,
Це бути з тобою, хоча би на мить...
Добраніч, сонце, спи до завтра,
сни тобі я вже малюю,
Добраніч, люба, спи до ранку,
Солодких снів.
Люблю.
Цілую...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2010
Зайшов в кімнату,
увімкнув ліхтар,
Нічо живого не побачив...
Лише, висить під стелею кажан..
Він тут один,
нажаль не зрячий...
Зате на скільки в ньому
чіткий слух!
Він ритм і такт
всім тілом відчуває!
Але лінівий він...
червивий в ньому дух...
Створити справжність,
лінь не дозволяє...
Він не боїться темряви і мряки,
Своєї темряви,
і мряки свого слова,
Він в ній літає,
й забиває баки,
Що в нього вірш...
хоча це проза.
Гола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216365
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2010
Я знаю, завтра будет новый день,
Я знаю. Будет лучше чем вчера,
Будет ветер, будет солнце, тень
Солнце, ветер, тень…всё как всегда…
Но я уеду, очень далеко,
И не найдёт никто меня, никто,
Я один в автобусе смотрю в окно
На уходящий вдаль, этот город – село,
Там осталисись куча проблем,
Кучка дебилов, пара людей,
А я уезжаю, на зло вся и всем,
Подальше…подальше от мыслей о ней…
Завтра приеду на новое место,
Куплю самовар и сварю себе цель.
Вернусь через вечность, вспоминая детство
Лежать в могиле и слушать метель.
13.10.2010 Львов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216364
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.10.2010
Чуєш вітер? Сконцентруйся на звук.
Сьогодні, можливо, той самий день,
Кінець всіх страждань, кінець усіх мук.
Ти вільний! Лети! Разом із вітром! В далень!
Відчуй шо навколо безкраїній простір,
Що ти з ним разом – одне ціле, давай!
Лети! ось гори, на них сніжна постіль,
Під ними тече чистий білий ручай.
І це все твоє, бери скільки хочеш,
Бери! Не соромся! Забудь про усіх,
Тут є тільки ти і далеко до ночі,
Коли все укриє зірок сріблий сніг.
Летиш? Лети! тільки на одну мить,
Уяви метушню земного життя,
Бачиш, все місто кудись зараз біжить?
Псують один одного…жорстка боротьба…
За територію, гроші, кохання і віру.
Вічна війна міліонів людей…
Подобається? Здається це просто жахливо!
А скільки в них ще безсонних ночей...
Забудь про це все, цих людей і це місто,
Памятай лише простір своїх вільних ідей,
Де ти вільний вітер, летиш егоїстом,
Ти вільний! Лети! Разом з вітром! В далень!
Відчуй що навколо безкраїній простір,
Що ти разом з ним –одне ціле! Давай!
Не можеш! Безкрилий тепер ти вже зовсім...
Це місто тебе зіпсувало...а жаль...
Тепер ти один з багатьох живих зомбі,
За течією пливеш...как брєвно!
Забудь свою думку...місту це не потрібно...
Місто без неї вже згнило давно...
Якщо ж захотілось життя – спробуй жити,
А раптом все вийде? Хоч трішки! На мить!
Відчуй що ти вітер, і що полетів ти...
Візьми свої мрії...і разом в політ...
20.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2010
Вдень ходиш сумна,
Не спиться щоночі,
А все це тому,
Що ти цього хочеш.
Сьогодні така ти одна сама,
завтра хтось прийде на поміч
а все це тому що ти зна,
що ти цього хочеш.
Йдеш по вулиці сам,
Помічаєш лише дівоче,
Чому? Бо ти точно знаєш,
Що ти цього хочеш.
Коли щось малюєш,
І олівці точиш,
Ти точно знаєш,
Що ти цього хочеш!
Йдеш собі з хлопцем,
Дивишся йому в очі,
А сама про що думаєш?
Що ти цього хочеш.
Уяви собі, ти на морі,
Але тільки ноги мочиш,
Про що ти в цей час думаєш?
Що ти цього хочеш.
тусовка і паті,
Ти запливший, з ночі,
На парі думаєш,
Що ти цього хочеш.
Співаєш у душі,
Кричиш і регочеш.
А все це тому,
Що ти цього хочеш.
Йдеш в магазини,
І тратиш всі гроші
А все це тому
Що ти цього хочеш.
Перестав пити пиво,
Тіпа хороший…
І тільки тому,
Що ти цього хочеш.
Ходиш на пари,
ботаниш, задротиш,
і розумієш раптом,
що ти цього хочеш.
І навіть коли ноги
Заледве додому волочиш,
Не перестаєш думати,
Що ти цього хочеш
Ти питаєш чому ти один?
І ніяк тобі не второчиш!
Будеш сам поки не зрозумієш
Як сильно ти цього хочеш.
А може ти хворий?
Чи голову нам тут морочиш?
Сам не розуміючи
Що ти цього хочеш?
По ночам одна
В подушку плачеш
Раптом зрозумівши,
Що ти цього хочеш,
От лежиш одна і плачеш,
Подушку слізьми мочеш,
А знаєш чому?
Бо ти цього хочеш.
Набридло, йдеш на кухню,
Микрохвильовку включеш
Нарешті поїш!!
Ти ж так цього хочеш)))
14.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216179
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.10.2010
Закончен день, Остыли строки,
Зима и холод...холод..мерзлота...
Слова и мысли стали одиноки..
Замерзло все..и тело...и душа...
Лишь солнце светит светом полутрезвым,
И светом белым ослепляя глаз,
Вновь шепчет тихо: 'ты же бездарь!
Как и бездарен твой рассказ'
И тут же снег,весь мягкий, очень нежный,
Как будто солнце ему - не указ,
Распишет вечер шрифтом белоснежным,
Мол, 'гениален твой рассказ'
На завтра дождь весенний снег весь смоет,
Останется лишь солнце - вечный друг,
(Продолжить)
И ты,подавлен зимнею истомой,
Бежишь услышав солнца звук...
Оно тихонько скажет: 'вот и лето,
Берись за слово,вновь берись писать!'
Ты остановишься, средь поля где-то,
Строчку за строчкой...снова ...благодать..
И вдруг усталость, сковывает ноги,
Без сил ты падаешь,как камень,вниз.
Летишь и катишься, сквозь пыль дороги,
Перед глазами вдруг вся жизнь...
Переоценка ценностей,
минута тишины...
Встаешь на ноги,
ты себе чужой...
На небе звезды, острие луны,
Без солнца ты совсем другой...
Весьма живой, и в полном адеквате,
Прочтешь все старые свои стихи,
Сожгешь их...ляжешь на кровати,
Встречать осенние тепла лучи...
Есть только солнце в этом мире пьяном,
Оно всегда,везде с тобой,
А ночью...месяц острым взглядом,
Лишь нарушает глаз покой...
Закрыл глаза, луна исчезла,
Исчезло всё. Есть только ты.
Заснул...осталась лишь надежда:
Напишут меньше темноты...
27.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215979
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 14.10.2010
Горня чаю – жменя щастя,
Коли тут тебе нема,
І на серці снігу настіл -
Горня солодкого тепла.
Осінь все накрила листям,
Сум і смуток за вікном…
І здається, зовсім близько,
На порозі, зима знов…
Стиха музика програє
Свою пісню про любов,
Знов про тебе я згадаю…
Чаєм сум приглушу знов.
Хоч давно вже ти не та,
І давно вже не зі мною…
Памятаю як літав,
Над простором…над водою,
Ритми серця, блиск зірок,
Перегук собак з птахами,
Запах яблук і грушок,
Надовго ми запамятали…
Але зараз – осінь, вечір…
Десь підкрався депресняк,
Я накинув щось на плечі,
Чай в руках...щось тут не так…
Ні, тебе тут не бракує,
Твого міця тут нема,
Це сонце без тепла сумує…
На порозі знов зима…
Закрию всі двері і вікна,
Наллю ще одну чашку чаю...
Сонце сховалось, вже місяць...
Собака в ногах...шматок раю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215978
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.10.2010