| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
скільки правди ховають під'їзди голодні?
організація власників приватних камер.,
наш світ і так уже у клінічній комі...
загугли собі білет у мій вимір.
я пригощу кавою, а ти залишиш частинку себе,
на потім...
навколо нас безкінечний простір,
лиш покажи мені точку на мапі...
та ми самі, перетворюємо життя на гру в твістер.
ділимо себе на породи і масті, але варимось в одному тісті.
дихаємо, тим же смогом. під одним небом,
яке набирає помалу відтінок, вистояного бурбону...
а істина десь там на дні чарки,
тож пий моє небо залпом.
відчуй на дотик, нові незнайомі матерії,
хай по тілу електрошоком, проникають у постіль.
хай ми в ній залишимо щось таємне.
що закарбується в пам'яті і буде таємницею,
якою, не поділишся з людьми у білих халатах,
чи сусідами по палаті.
закрившись в коробки бетонні,
в яких ми сама самота.
давай вирвемось з цеї безодні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2019
просто,
сьогоднішній ранок - для мене новий,
наче вперше побачив сонце і ковтнув повітря.
вчора, прибрався на горищі і викинув старий мотлох.
спалив WHS касети з нашим домашнім порно,
щоб не чесалися руки. пробудити ті хворі фантазії,
що повинні з часом забутися.
просто,
сьогоднішній ранок - це простір
а мені, ще учора, було так незмірно тісно.
цей ранок, не вмістити у текстовий документ.
просто,
сьогоднішній ранок - це потяг,
я купив на нього 91 білет і всі лиш в одну сторону.
я хочу побачити щось незнайоме, і просто когось побачити.
пригостити кавою.
просто,
сьогоднішній ранок - це тло.
на якому лиш мені малювати,
і лиш мені вирішувати,
якою фарбою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
я йшов по засніженим вулицям з самого рання.
під ногами, тріскотіла промерзла земля,
та й здавалось би з нею промерзле серце.
хто б взяв його розігріти?
кинув в мікрохвильовку,
наче вчорашню, трошки зачерствілу булку.
є шанс, що цієї зими я промерзну по самі мізки
і повільно впаду в кому,
десь поміж тепло електостанцій.
поміж якими, безнадійно шукав, у безмежних снігах,
теплу, живу водойму, поміж незнайомих локацій.
істерика, зима. уже не бадьорить кава,
що у чашці занадто швидко холоне.
мабуть просто від втоми,
повіки важчають, і все частіше хочеться спати...
птахи вже давно відлетіли у теплі краї,
а я без дому, залишився тут замерзати.
(в чому винен мій надто надмірний гонор)
я мабуть, птах, що вважає себе, настільки гордим,
що може мов лев керувати прайдом,
наклеївши шерсть на тіло, заздалегідь вирвавши пір.я,
наче старе, непотрібне вбрання.
на ділі ж, птах я(із сімейства мубать журавлів),
що настільки приріс, до одної і тої ж
(чужої насправді, й сирої)
землі.,
що вже давно забув,
як літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
Ми імпульси. Зароджені десь у синусах,
розтечемось по кінчиках пальців і зникнемо. Нанімо.
Просто звуки, і ті вицвіли. Мабуть було наврочено. Пророчено.
Де ж наші клятви воочію?
Та нічого, хтось сповідається, а хтось таки знайдеться тай висповідає.
Я й так знаю що прайд мій не вміститься в твою прерію, і чорт з нею.
Дорога і так намічена чорним а місце хрестом. стріляєш? то хочаби, прошу не холостим.
Навіть той то колись мабуть заклинить, жертва стане тигром і більш не настрашиться.
Життя - школа. а ти тоді в мому житті ліцей. на тім і все.
А далі лиш висновки, невже це все? А хоча, навіщо нам лишні драми.
Ми не вмістились би навіть в одну(й то малу) октаву. навіщо нам цілий спектр? Для мене не вперше.
Ти рідко задіваєш живе, як правило задіваєш вже мертве...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Забудь усі істини. Значення мають
лиш декотрі. Ті, що на серці
викарбувані, прожиті, пройдені.
Напівсмерть у підсумку півжиття.
Бо жити не можна надвоє.
Я вже це знаю, та пізно вже.
Тісно. Жме те вугілля,
що колись було полум'ям, іскрами.
Нині і прісно, ми чужі, ми різні.
Люди правду казали, дійсно...
Не шукати кохання там де театр,
дійство. Ти лиш бачиш пластмасове
щастя у глянцевих постерах,
їж порціями.
Рвеш тишу долями, терціями.
Не муч більше серце, не мар
мріями...
В нашім світі любов ціниться
лиш повіями, бо їм - платять за послуги.
Не шукай щастя там, де його загубив,
не гніви...
Господа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
А пам'ятаєш, як ми разом проснулись одного ранку.
Ти так поспішала "втекти", наче все навкруги обмежено.
Попросила зробити чаю, а тим часом, одягнула обережно
своє оголене тіло...
А ще за декілька годин "до", ми кохалися. Ритми,
грали свої вальси, а численні оргазми, один за одним стирали фобії.
Це були копії копій, і копії...
Тої ночі, ти сказала, що я буду батьком. Це так звучало,
наче ми приречені. Мов ця дитина, не доречна. Я посміхався,
та від слів твоїх, з шаленим скрежетом, кров міляла в венах
свої русла і течії. Вона текла лиш з обох сторін ДО серця...
Ми говорили годинами. Між нами стояли два різних почуття.
Моє кохання і твоє (мабуть) "хотіла" по тваринному.
Я всього лиш клякси в сторінках твого життя.
А на серці тавром (з невідомих причин) слово "викидень".
І ти викинеш нас, як щодня викидаєш сміття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
Если бы взглядом можно было выстрелить,
Ты бы убила меня одним выстрелом. Первым
Выстрелом, в сердце каменное. До того, что было.
Что сделала. Ранила б.Смертельно ранила б,
и залила перекисью, чтоб не кровоточило.
Может, выжил бы. Выстоял.
Старался бы точно, выжил бы, для тебя выжил бы.
Силы выжал бы, руками до неба достать и выжать бы.
Влагу. С облаков как с тряпки обычной, в небо бы.
Да звезду с неба бы. Достать чтобы, грела. Светила.
Персональное светило, с твоим именем. Звезда.
Что не гаснет во тьме, непроглядной даже….
Собрать бы космос тебе в карманы и кинуть в кружку.
Заварить с чаем, чтоб самый вкусный. Чтоб тебе быть.
Чтоб с тобой быть нужным. Важным. Стать воздухом.
Чтоб вдыхала-дышала. И самым чистым быть. Без капли
грязи и газа лишнего. Входить в легкие. Быть нежным, легким.
Водою быть. Самой лучшею, горною. Чтоб пила меня.
Глотками голодными. Пила в жажду. Чтоб быть важным.
Не чуждым. Всем бы быть. Всем бы быть, что тебе нужно.
Ветром быть. Чтоб нежно гладить лицо твое, теплым бризом.
Нежным и преданным. Ветром бы. Тенью бы. Солнцем бы.
05 Июня 2011 г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447988
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.09.2013
Без тебе, час так повільно лине.
Наче від сумнівів, в нього у горлі
щось завмерло. Без твоїх дотиків,
йому, так помітно важко. Тиша, і та
наче ділиться на підкорені терції.
А десь там від внутрішніх спазмів,
зжимає ще вчорашнє серце.
Музика - вже не лікує, а випита літрами
кава, уже не бадьорить розум.
Є така любов - котра не спить,
є люди, що нічого не попросять.
Лиш одне хотів би я, хочаб на мить,
утонути у твоїм волоссі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
Я не обіцяю бути тобі янголом,
я всього лиш звичайна людина.
Зі своїми проблемами, нервами,
і довгими історіями хвороб.
Я не встелю твій шлях трояндами
чи хризантемами, не нарву тобі
з неба зірок. Я не Бог, і навіть
не йому подібний.
Звичайний прохожий, що надто
багато хоче і надто замало може.
Звичайний.
І під дощем, я так само мокну,
і у вогонь не позілу бо обпече.
Одяг не від dolce, і нічим
не різниться плече, до якого ти
так ніжно тулишся. Наче я твоє все.
Наче я найдорожчий. Та повір,
це не так, я злидень.
Все що маю, лиш вірші і клаптик душі,
яку тільки і можу віддати тобі на поруки.
У хімії - ми просто реагенти, життєдайної
сполуки.
Маленькі дози одної прози, написаної
там на небесах творцем. Бо як відомо,
то спочатку було слово і лиш потім - все.
Я не буду тобі повітрям, бо ти і мене зможеш
чудово дихати. Таких як я тисячі, а може
і навіть більше. А вся моя неповторність,
зводиться хіба що, до тиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
Ти сказала вранці подзвониш. Та забула номер,
чи телефоністки поплутали лінії. Та серце -
не "поза зоною". Мені невистачає повітря.
Забула сказати прощай - і нехай.
Знай. Скучаю без тебе рідної.
Ну що ж. Поїхала? Щасливої дороги.
Надіюсь, що подзвониш.
Щоб завтра було не таким, як вчора, іншим.
Приходь хочаб у снах, частіше.
Я буду чекати, цей час наче довга сповідь.
Ти єдиний наркотик мій, без взяких "якщо" і "але".
Мене без тебе ломить, думки мов желе.
І у очах. Пустотно-тьмяний погляд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
Я буду тобі чоловіком. Якщо я твоя мрія, я збудуся. Щоранку,
будутиму поцілунком. А вночі косиласти, наче малу дитину колише тато.
Буду вірним, щоб ані сумніву, ні сльози, ні докору. Обійматиму,
так тендітно, щоб не зламати. І я точно навчуся,
не сіпати твоє ніжне волося, коли ми кохаємось, чи я лізу тебе обіймати.
Ти - будеш домом, а я, найщільнішим муром. Сила, не в силі. Та гадаю,
це лишні слова. Ти будеш для мене, і я лиш для тебе буду.
Цінуватиму все що маю, чого в інших, крім мене нема.
Я - цілуватиму твої сліди, якими ти розриваєш простір, наче гнилу
ганчірку. І залишаєш неповторний шлейф із чистоти.
Я буду тобі чоловіком. Не першим але точно останнім. По суботам,
даруватиму квіти, і ми тонутимемо до світанку в коханні. Це буде,
наша маленька традиція... Я закохуватимусь в тебе щодня,
наче це наша перша зустріч, а час лиш фікція. А ти - незмінна функція,
і наші величини залежні один від одної. Як риби від води,
люди від повітря, чи птахи, від обрію. Взимку, якщо замерзнеш,
вкриватиму теплою ковдрою. Буду тобі зранку кавою, а надвечір
снодійним. У спеку я буду водою для тебе, живою, холодною.
Я буду тобі чоловіком. Ніжним, теплим, люблячим, вірним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
Я вже забув твій запах.
Не згадати.
І дотики твої уже забув.
Нам людям,
притаманно забувати...
І не кажи, що не любив.
І лиш твоїм не був...
Ти точно будеш це читати.
І ти читай.
Читай в останній раз.
Я відчуваю, що нема що,
відчувати...
До того, хто мастак імітувати,
кохання.
Ніби це оргазм...
Знаєш? Я не буду,
запасним варіантом.
Взагалі варіантом не хочу бути.
Три дні чекатиму, а опісля.
Скину карти...
(Зроблю те, що просила.
Чим я знехтував.)
Або прийди, (і поцілуй)
або уже мабуть,
не варто...
Пробач, що кохав.
Що чекав.
Що був.
Що не можу,
без тебе.
Бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Мине час і вони зустрінуться.
Пройдуться поряд, і лиш на секунду,
лиш на мить . Зійдуться поглядом.
А в тілі трісне щось. І розум,
затуманять спогади. Хоч час мине,
вони усе згадають. Та вже не там,
не ті. Пусті.
Серця не можуть буть наполовину повні.
Вони вже будуть інші. І з середині і ззовні.
І він так гонорово, легким жестом,
наче скаже "ні"...
Він вже не той, він так чекав.
Вона ж клялась йому у вірності.
Мегера - без душі і гідності.
І ніяких моральних принципів, впринципі.
А він чекав, наче пес на цепі.
На лавочці - де їм пророчила
життя якась бабуся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Вибирай собі ціль,
і в прірву.
Не вагайся,
Давай, лети.
Якщо покохав,
будь вірним.
Якщо щось не так,
прости.
Вибирай собі скелю,
і бийся.
Чим ти сильніше,
тим твердіша скала.
Вибирай висоту,
і стрибай, не бійся.
Якщо кохаєш,
вона дасться сама.
Лиш обережно,
дивись не розбийся.
Об кохання,
якого нема
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2013
Я твій невідворотній фатум. Починай готуватись, збирай речі.
План А - буде планом втечі. План Б - помста від якої полегшає.
Я розтрощу, усе що ти створила, або ти по цеглинкам розбереш сама.
Розкажи, мені ще одну казку, лиш на цей раз будь в ній принцесою, а не мегерою. (Не змушуй вичавити з тебе стерву)
Я буду слухати й вірити, як мале дитя. Наче чую уперше, наче ти не брешеш. Наче світ є, і ми є, і більше нікого нема.
Подивись, що накоїла. Мені не вистача адреналіну! Ось, ще трохи
і перейду на ін'єкції... Колотиму ідкі амфетаміни прямо в вену, або
ні. Мабуть краще в серце. В мені нема нічого святого.
Я горю і той час, що в мені згорає, розгориться і покалічимось двоє. Та особисто мене, мій вогонь не лякає.
Починай готуватись, я прийду за тобою, збирай речі. Прощайся з усім, бо рахуй, що цього вже нема. Обом буде приємнішим - план А.
Хоча і від плану Б не відмовлюсь, бо хочаб все буде не дарма.
Ти розбудила сутність, що в мені спала. Вона вилазила сім днів,
сім днів у муках, а тепер - заполонила. Чекай тепер, поки розправить крила... Допоки думай, хоча вибору нема.
Тепер ти на мою любов приречена, або на ненависть. І ще згадаєш всі мої слова. У будь якому випадку, у другій дії драма забезпечена. Дивись лиш, щоб не спухла голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013
Минуле, так просто, не забувається.
І не викреслиш, ти так просто мене із пам"яті.
Якщо кохала - воно дасть себе знати, воно
згадається. Хіба що, покосить склероз або
вада серця. А я, писатиму й далі. Бо знаю,
читаєш це, а значить надія іще залишається.
Ти не права, я не відмовлюсь від слів, що тобі
говорив. Я не з тих! Я не з тих, хто так просто
коханням на вітер кидається. Та боюсь не тій
вірив. І боюсь що не ту полюбив.
Я вірю - написане не стирається. Хай ожива
на папері, те мале що для тебе прожив.
І мрії твої, там без мене, нехай збуваються.
Свою мрію сакральну, я загубив...
Загубив, там де мрії втрачаються.
Мрії тих, хто безтямно, та нажаль, не взаємно любив.
P.S.
Я спишу, ще не один лист.
Писатиму, поки останнє слово,
не залишить на папері -
ледь чутний, передсмертний писк.
Він буде крапкою, а поки
я лиш ставлю кому,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
Ти - моя фатальна помилка. І добре,
що більше не чуєш стук мого серця.
Без тебе так гірко, а з тобою було
так солодко... Кажуть, в пеклі пече,
та не вір їм, не правда все це.
Щоб ти знала, на справді тут
надзвичайно холодно...
І рай. Мабуть теж не такий, як ти
собі уявляєш. Твій рай - твоя клітка.
А що хотіла, те і маєш. Чини перелюбство
і далі, та вже без мене.
Уже не має в тобі потреби...
Ми з тобою грішили. Так, ми грішні і нічого
не зміниться. І надалі продовжимо, але
кожен в своїй стороні. Я не вірю тобі, і в
кохання мені вже не віриться.
Мабуть ти розірвала, те оснаннє, що було
в мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013
Знаєш, сьогодні мені так сумно,
що аж хочеться плакати.
Так ніяково, що нема що сказати.
Я хочу літати, але покищо виходить лише падати.
Та далі мабуть нікуди...
Відчуваю себе рибою в океані, де нема води.
Ноги несли б кудись, та нема куди.
Важко писати... Слова мов камінь. Важкі, що не підняти.
Думки вата. В роті присмак яду. Хотів би писати так багато...
Та не можу себе зібрати. В якомусь із днів загубив себе,
а в якому не можу згадати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
Куда девать мне мысли о тебе?
Быстрей бы быть на месте, лишь с тобою!
Родятся вновь еще сильней,
Все наши чувства этою весною!
И в первый раз, как первые цветы,
Не будем спать с заката да рассвета...
Как в первый раз, мы в простынях одни одеты.
Неспешно, нежно так "станцуем" менуэты,
Своей большой как океан любви.
Сольем мы души в унисон, сердца, дыхание, тела.
Сорвется с губ неброский стон,
Он все расскажет - больше чем слова.
Эта весна - как первый поцелуй,
когда трепещет сердце в ожидании...
В этой весне, утонем мы с тобой.
Давай утонем!
Я только твой, навечно, только твой...
Я не желаю больше расставаний.
P.S.
Эта весна - как мы с тобой,
Бывают в ней и холода.
Порой бывают, да. Прости!..
Я буду теплою весною,
Я буду для тебя весной всегда!
Цветами буду, воздухом, водою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259535
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2011
Доволі гірко мені. Один - наодинці. Без зброї.
Примари калічать вірші мої сумні. Тихо.
Та чи варто шукати правди в чужому, коли всі свої
навколо? Марно, себе карати за слова ще не сказані,
себе карати, годі! Гірко мені…
Так тихо мені. У пітьмі своїй, відстань
до сонця так далеко-близько. Не вір мені.
Хай би там що, та не вір мені! Інший він в мені.
Хтось лежить на дні, десь і мре на дні. Без
повітря, без сонця для синтезу. Вже не твій,
вже холодний. І тихо…
Дай іскри, підірви, підірви! Скажи, те що хочу
почути. І не йди, лиш благаю не йди. Дай
повітря вдихнути, вдихнути! Повія, мого серця
повія. Грайлива стерва. Але жаль і так гірко дуже.
Та не йди, так благаю не йди. Я ж кохаю, так сильно,
дуже…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2011
Проходят дни, проходят ночи,
Пришла за осенью – весна.
Весною стали ночи покороче,
Короче стали мысли и слова.
И дольше дни и больше в рознь,
Так много боли, но спасибо.
Цветком весенним стал твой нож,
Цветком последним упадешь.
Наверняка я пожалею,
Но лучше так, чем эта ложь.
Наверняка ты пожалеешь,
Не потерявши - не поймешь…
ДА КТО ЖЕ Я ТЕБЕ ТАКОЙ?
Да кто же, ты? Бросаться мной?
Не дам даже тебе, прости…
Камень разлуки суждено нести,
Мне тяжело? Да нет, спасибо…
Вот близко уж конец пути,
Цветы подскажут, их развеет ветер.
Последний ветер для двоих,
Прощальный ветер…
Мотив у строк, совсем простой:
Цветы исчезнут на пороге к лету.
И вишни станут в ягоды одеты,
Так дорожи же тем, что есть.
Стань ягодкой
быстрее чем тебя
развеет ветер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256855
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.04.2011
Случайный день, случайный раз,
Все началось совсем случайно.
Пропали блики карих глаз,
Как в первый иль последний раз.
Я полюбил тебя случайно,
Случайно и огонь погас…
Случайно жил, живу случайно,
Я был один и так и есть.
Таких как ты, за день не счесть,
Брось жребий – выбери любую.
Но ты одна, одна из тех «не счесть»,
Которой, мир бросал к ногам.
Отдал все то, что в одиночки есть,
Отдал себя, всецело сам.
Ну что ж, теперь и по делам,
Отдался случаю, быть может.
Не тем поверил я губам,
Не в те глаза возможно тоже?
Плач к небесам тут не поможет,
И рай и ад уже не твой.
Ты все отдал, а сам пустой,
Ты молча пьешь холодный кофе.
Внутри тебя, живет изгой,
Ты так чужой, хотя казалось был дороже.
Ты глуп, забыл по осторожность
И угораздил в тот капкан.
Или любил не слишком сильно,
Иль был любим совсем не так.
Да пустяки, минуты жизни,
Пусть все течет каким-то чередом.
Я стону сам, совсем случайно,
Наверно просто глупый сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256854
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.04.2011
Зачем слова, когда хватает жеста?
Когда слова теряют смысл...
Зачем любовь, когда итак замало места?
Когда ты тот кто есть,
А так хотелось быть кем-то другим.
Зачем мечты, когда реальность близко?
Когда к реальности лишь шаг,
Мечтам нет места в этой призме жизни.
Обьем здесь измеряет потенциал.
Зачем глаза, когда все сделать могут руки?
Когда есть губы чтоб поцеловать.
Зачем нам спать и грызть гранит науки?
Когда когда-то ведь придется умирать.
Зачем нам жизнь, когда наш выход близко?
Когда наш выход смерть, а там...
Что будет там, за гранью жизни?
Кто б мне ответил, кто сказал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214799
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.10.2010
Хоть расстоянье между нами,
Я тихо плачу, но молчу...
Прижаться б к твоему плечу,
Обнять и встретиться с тобою взлядом.
Я все отдал бы за тот миг,
Весь бы бросил, я к ногам...
Услышь же мой не броский крик,
Услышь молю...
У края бездны я стою,
Готов разбиться по команде.
Ты весь мой мир, ты моё все,
Я твой горбун, ты моя Эсмеральда...
Я все отдал бы за тот миг,
За поцелуй продал бы душу...
Ты вся моя, а я весь твой,
Мое же сердце успокой...
Я тихо плачу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214798
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2010
Я теряю себя в тебе,
И люблю я тебя не даром.
Ты как буря в моей голове,
Себя сжигаю своим пожаром.
Я теряю себя в тебе,
Ты мой мир, мой яд, мое пламя.
Я горю только только ради тебя,
И лелею любви нашей знамя.
Я теряю себя в тебе,
Я считаю упавши листы.
Весь мир для меня ничто,
Весь мир для меня - ты.
Я теряю себя в тебе,
Я теряюсь как вшивый волк.
Я готов целовать следы,
Целовать волос твоих шелк.
Я теряю себя в тебе,
И нужна мне одна - ты.
Для тебя свою нежность дарю,
Как чистейшей любви - цветы.
Я теряю себя в тебе,
Ты души моей хрупкий хрусталь.
Волк показал всему миру клыки,
Волк смотрит куда-то в даль...
Ведь для волка весь мир - ты.
Волка радость и волка печаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2010
Ты украла у меня сердце.
Ты украла у меня душу.
Ты украла меня у всех,
Ты заткнула мои уши,
Для тебя я пишу строки,
Лишь тебя и желаю слушать...
Я не верю своим мыслям,
И тебе я не верю - тоже.
Ни один человек в жизни,
Так любить никого не может.
Ты воровка и я вор,
Я плохой, но ты еще хуже.
Ты своровала меня всего,
Видать я тебе больно нужен...
Ты воровка моя, мой вирус,
Я тобой как младенец болен.
От тебя я не излечим,
Ты моя язва, мой рак крови...
Ты мой вирус и мой антидот,
Антитело к моей боли...
Ты убийца! Ты дала мне яд!
А я вкусил его без капли сомненья...
Ты убила меня, и я рад.
Быть убитым тобой - спасенье.
Я коснутся твоих хочу губ,
Выпить яд твой хочу до дна...
Ты воровка... Ты мой душегуб,
Моего рукава струна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214090
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2010