| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
“Коли ми знаходимось в якомусь віці, нам здається, шо ми завжди такими були. Мені завжди було 17, я завжди їхала у потязі і слухала вірші на плеєрі білого кольору. Плеєри завжди повинні бути білими, а точніше — вони не мають бути чорними.
Я завжди їхала в потязі і дивилася у вікно. Колись, можливо, Бог прочитає це якомусь занадто зацікавленому слухачеві. Колись, можливо, моя сповідь закінчиться і я нарешті її закрию.
Ти, як ворон, прийшов у мій дім на горі з верху і від тебе потрібно тікати, бігти, куди бачать очі і не римувати, Боже, не римувати, бо римувати — це любити. Рима не народжується з ненависті. Я перестану тебе любити тоді, коли перестану писати. Римувати — це відчувати. Боже, навчи мене не римувати! Або навчи мене знову спати.
Я хочу колись написати книгу про тебе, але ніколи не напишу, тому що не напишу.”
Мені було 17 і я знала, що більше ніколи не повернусь, мені більше ніколи не приснишся ти, я більше ніколи не читатиму “Грозовий перевал”. І взагалі, я вірила, що знову зустріну Його, але не повернусь, тому що я, як і ти, ніколи не повертаюсь. Хоча б щось у нас залишилося спільним.
“Про вік писав Бредбері, здається у “Вині з кульбаб” про бабусю, яка зберігала фотографії себе-маленької дівчинки.
“Время гипнотизирует людей. В девять лет человеку кажется, что ему всегда было девять и всегда так и будет девять. ”
То ти — це мої фотографії?
Тоді де ж ті діти, які викрадуть в мене старі фотографії, бо вони належать не мені, а тій іншій дівчинці, дівчинці-мене-три-роки-вбивають-ві-сні, мене ж ніхто вже давно не вбиває. Я ось жива. Живу, дихаю і пишу.
Писати — означає жити. Це майже римувати — любити.
Я поки що не навчилася не писати, а точніше мене ніхто не навчив.”
Три години я завжди залишалася 17 — річною, завжди їхала в потязі, дивилася у вікно і писала книгу, яку колись Бог прочитає, якомусь занадто уважному слухачеві. А далі я вийду і інше моє місто навчить мене не римувати.
“Не писати — означає так само дихати, жити, спати і не відчувати того, про що ти не пишеш.
Не писати — означає не пам'ятати того, про що ти не хочеш забути.
Не писати — це жити тафтологією, синекдохою та алітерацією. Занадто велике нагромадження подій, які створюють цікавий сюжет, але які самі по собі не мають ніякого значення.
Не писати — це відсутність епітетів і будь проклятий той день, коли з мене зробили філолога.
Небо за вікном фіолетове, як діти, чиїм кольором я не хотіла малювати руки у 15.
А потяг все не зупиняється і я залишаюся завжди 17-річною і завжди завтра у новому іншому місті мене навчать не римувати.
-Головне не римувати, - повторюю я собі,- головне не римувати.
А небо фіолетове і нагадує той клятий намальований хною малюнок на моїх руках, який міг би бути синім, якби хтось тоді привіз мені з Індії барвник, який називається Індіго і про який так сильно нагадує це фіолетове небо.
Занадто багато складнопідрядних речень. Коли Бог буде це читати, він пошкодує, що зробив мене філологом.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409380
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.03.2013
Моя вечность прошла. Вот уже год как прошла.
Ты извини меня, милый, мой милый Кай,
Твоя королева, она словно снег бледна
О ней рассказали мне розы и прошлый Май.
Тот волшебник который устал сочинять стихи
О прошлой весне, и о счастье, и о любви,
Остались достойны его золотого пера
Лишь чьи-то когда-то разбитые зеркала.
Ну что же, когда-то увидимся, милый мой,
Когда-то, холодной и снежной, но не зимой
И знаешь, не факт, что растают тогда снега
И что королева останется вдруг одна.
Мы встретимся. Остановиться время вдруг.
-Ну как же ты там? - мой милый когда-то друг.
Но льдинки в глазах не растают за один миг,
И с губ твоих снежных вряд ли сорвется крик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253841
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2011
Королева растаяла. Надеюсь уже на век.
Только сколько век длиться, увы, нам понять не дано.
Это будет, наверное, новой эпохи кино
А за окнами тает холодный, морозный снег.
А за окнами солнце. Момент и пришла весна.
Лишь момент и холодное сердце пошло ко дну.
Не оставьте ее, не оставьте ее одну...
Когда вдарят морозы сможет уйти сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253837
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2011
Здравствуй Вечность. Мне поздно играть в любовь.
И бродить по аллелям где не мой потерялся Кай.
У меня еще много не написанных о нем стихов
И снова волшебница шепчет:"ты засыпай".
Она шепчет. Ну а я? Ну а я сдаюсь
Замыкаю глаза чтобы видеть цветные сны
В которых я может быть не всегда смеюсь
Но хотя бы не холодно. Но и не тепло, увы...
Она шепчет мне сказки о стаях седых ворон
И о принце, который устал выбирать принцесс
Мне пророчит во снах миллион золотых корон,
Но замалчивает, как будет проходить процесс.
И одела меня в розовый атлас и мех
Кружева на плечах, ну а шелк спадает на пол
Я похожа на куклу, у которой всегда успех,
Когда ставят ее при параде на пышный стол.
Она шепчет о замках и о принцах в чужих мирах
Ну зачем же мне тот, кто ушел покорять других?
Как же звали его? Снова шепот:"узнаешь в снах"...
И я йду, и встречаю десятки своих-чужих.
И я все же лежу на шелковых своих простынях
А волшебница выгнала слуг, чтоб не смели мешать
Только знаете, душат кого-то, мне приснилось на днях
Но не помню кого я должна была бы спасать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252096
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2011
Когда нибудь открою я тетрадь
Ту старую потрепанную времям
И эти годы повернуться вспять
Не будут мне тогда наверно бремям
Открою и заплачу/улыбнусь
И вспомню все, чем это обернулось
Тогда от счастья снова засмеюсь
И буду рада что это вернулось.
Хоть на минуту, на секунду все года
Промчаться вальсом за моим балконом
Тогда я буду сетовать о вас
О тех, кто разбежались по перронам
Не знаю я, куда вас занесет
Не знаю завтра где могу проснуться
И сколько месяцев/недель/годов пройдет
Пока смогу вам снова улыбнуться
....
И у окна я сяду тогда снова
Зашелестят потертые страницы
А сердце, вдруг, сожмет на миг окова,
И задрожат на миг мои ресницы
31.01.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241510
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.02.2011
"Мои рукописи не горят"
Повторяю снова и снова
"Мои рукописи не горят"
Ведь была я к этому готова.
Мои рукописи - это след
Оставляю их я на страницах
Рукописи - это мой ответ,
Что расскажет обо мне не в лицах...
Мои рукописи не горят...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2010
Всегда вы винили холодную ту королеву.
Как будто она означала все время:"Беда"
И Кая подбила она, совершил он измену
Не думали вы , что устала она быть одна.
Ну что же вините. Вам дол Бог на это право.
И вы, начитавшись историй о мире грез,
вините людей, быть может, не очень здраво,
и прав только тот, кто вызвал немного слёз.
А мне все смешно. И немножко, конечно, грустно,
Ведь мир - это просто кусочки чужих идей
Быть может, и мне стало в мире немного пусто.
Наверно теперь назову королеву своей.
А вы продолжайте судить. Я еще наблюдаю,
как в сказках героев вы просто делите на две
колоны. На право хорошие, влево идут все плохие
Конечно, конечно, их можно отдать темноте.
Но каждый из них, мне так кажется, тоже ждал сказку
И тоже ночами мечтал про счастливый конец.
Вы скажете:"им не судьба" и снова оденете маску.
А там будет боль, которой наверно и нет.
Ну где вы исчезли? Судите мою королеву
Судачьте о ней. Вон и сплетня ползет до окна
Найдете вы ей немного новее измену
Не думайте:" может устала она быть одна."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226216
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2010
Колись я хотіла літати,
та світ обірвав мені крила.
Він вирішив краще не знати
мені те, до чого стриміла.
Я довго шукала рятунку
У попелі ваших думок
Але не мого гатунку
Горів в ваших душах димок.
Я довго шукала дороги
Туди, куди ви не пустили
І я оббивала пороги,
У церквах вашої сили.
Але ви не давали поштовху
До вірних у світі шляхів.
А я так боялась промаху,
Ну а світ цього тільки хотів.
Але я не здалася світу
Я просто побудувала свій.
Бо я вільного пташка польоту
І не можу терпіти змій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2010
Ступеней много мне осталось до седьмого
А ты все шепчешь за спиной :"Иди,
И, милая, меня ты не суди."
А все же много в тех словах твоих пустого
Ступеней много мне осталось до седьмого...
Осталось много мне шагать по небесах
Из жизни удалять людей не нужных
Сидеть часами в тех палатах душных
А ты остался только в моих снах.
Осталось много мне шагать по небесах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224927
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2010
Вспоминай меня снова. В неделю хотя бы раз
Когда спутает сны непонятливый жизни вечер
Вспоминай меня снова. Улыбки моей алмаз
И конечно же небывалые наши встречи.
Вспоминай изумруды на брошках и виражи,
и корсеты на лентах и шлейфы моих бальных платьев.
Вспоминай нашу прошлую, может счасливую жизнь.
И на верность браслет, что висел у меня на запястье...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222615
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.11.2010
О, залишись зі мною дивна мить
Час зупинись. Хай чую як бринить
Чарівна музика, що із душі проллється
Так там у когось серденько сміється.
О залишись, не йди, не йди, спинись
До мене ще на хвильку повернись.
Колись, коли пройде ще сотня днів
Згадаю я не впевнений твій спів
Згадаю і знов серце усміхнеться,
І час чудовий знову повернеться.
Не йди, не йди від мене дивна мить,
Бо як підеш, серденько заболить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
Развертывая длинные сказания
Бессвязно и долго и звонко
О стариках и о странах без названия
И о девушке с глазами ребёнка
Александр Блок
Лет в шесть не носила я маску
А мир улыбался мне звонко
Тогда я услышала сказку
О девушке с глазами ребёнка
Я помню как она смеялась
Когда слышала весёлые речи
Не забуду и как пугалась
Когда в доме гасили свечи
Иногда она сбегала со сказки
И в лицо мне сияла рассветом
А как ярко горели глазки
Это было на все мне ответом
Десять лет прошло, я все забыла
Стала старше и немного умнее
Яркость мира для меня остыла
И взглянула я на все трезвее.
Как тогда я смотрю из своих окон
Отражению шепчу не громко
Но лишь смотрит на меня с упрёком
Девушка с глазами ребёнка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2010
Ты помнишь, как мы сидели,
В одном с придорожных кафе
Еще незабудки синели,
на белом моем рукаве.
Пила я тогда лишь кофе
Наверное третье подряд
И мы же встречались, вроде,
До этого месяц назад.
Тогда говорил ты о мире,
О прошлом, в котором лишь пыль
О новом своем кумире,
Но это всего лишь быль.
Потом принесли мне кофе
То четвертое, что подряд
Ты сказал: ”Ты так любишь кофе,
Как и месяц тому назад”
Взгляд подняла я с белой чашки,
Посмотрела в твои глаза,
И по телу бежали мурашки
Только чувствовать их мне нельзя.
А потом я не думала: ”Знаешь,
-На чай глядя, промолвила я,-
Просто кофе, как это странно
Напоминает мне про тебя.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218807
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2010
Ангел з одним крилом
Навчитись літати хотів
У світі, де все одно
Маєш ти щастя чи ні.
Для людей Ангел був - ніхто
З нього сміялися всі
І прийти в цей день мало Різдво
Він зробив все що довго хотів.
Він навчився літати так,
Як давно там ніхто не вмів.
Він побачив на нібі знак
І на зустріч небу взлетів.
Так покинув той Ангел людей,
Бо змінити у світі не зміг
Злих відтінків чужих ідей
Не пускаючи їх на поріг
Ось так Ангел з одним крилом
Навчитись літати зумів
У світі, де все одно
Маєш ти щастя чи ні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2010
На полиці стояли книги
Їх напевно мені вже досить
Ти сказав, що любиш картини,
Ну а я на картину не схожа.
На полиці стояли книги
А мені їх все рівно мало
Я шукала рятунку в годинах
Тільки їх не завжди вистачало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2010
О Вас не знаю ничего я,
Та,что прочла ваши стихи,
Но не даете мне покоя
Так строки Ваши там грустны.
Вы лишь пленительны печалью
Страници жизни - ваш удел.
Покрытый черное эмалью,
Ваш старый ворон не шумел.
И мы похожи с вами духом,
Я как и вы смотрю в окно.
И обе подчиненны слухам
Но сердце наше не мертво.
Вы были странными, как я
И часто были вы унылы,
Но столько лет тому спустя,
Я знаю - не были пустыми.
Есть много общего у нас
И Вам не сыпалась жизнь манной
О жаль, не знала раньше Вас,
Ту, что когда-то звали Анной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215344
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 10.10.2010
У меня за спиной очень тихо горят мосты
И вы знаете что подожгла я их все сама
Просто люди вокруг, дороги мне, но так пусты,
Ну а мир потихонечку все же сошел с ума...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215079
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 08.10.2010
Я не можу більше писати
В мене в серці не має слів
І не треба нічого питати,
Не почуєте більше мій спів
Чи на довго замовкну? Не знаю...
Вам розкажуть майбутні пісні.
Вже нічого я в серці не маю,
Лиш думки залишились одні.
Лиш думки... Та не в серці... А розум
Розповість все що знає він сам
Він опише веснянії грози,
Що давали дорогу дощам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214697
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2010
"Да, но портрет определенно нужно спрятать"
Ответил мне почтенный Дориан
Когда решила я :не надо плакать
Теперь вот думаю, он может быть и прав.
Хотя откуда знали вы, мой мистер Грей,
Слова-ответы на мои вопросы,
Ну отвечайте же, скажите мне скорей
Быть может надоели вам расспросы?
Теперь меня вы просите молчать
Но, Дориан, скажите почему?
Вы прошептали мне: "умей прощать"
Кто б говорил, вы позабыли ту мечту?
О красоте и о прекрасной жизни,
Которую в душе вы так пленили
Вы отрекаетесь от своей мысли
Клянетесь, что вы все то позабыли?
О, так вас испортил милый друг,
Но мистер Грей, не в Генри все же дело
Творение это не его лишь рук
Пусть и роботу он творил умело.
Не надо Дориан, я не шучу,
Ведь я не вы, я честностью владею.
И знаете, я скоро отпущу,
Вы подтверждаете что я сумею?
Ну Дориан, скажите мне ответ
Меня вы за настойчивость простите
О мистер Грей, вы дайте мне совет.
Я вас зову. Вы все таки молчите...
апрель 2010 год...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214648
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.10.2010
Крапку поставити це не важко
Ми ж в цьому світі такі одні
Важко дивитись і просто мовчати
Коли біля неї малюють ще дві
Важко дивитися, як людина
Якій ти не хочеш вчинити біль
Тихо страждає, як та дитина
Якій на рану посипали сіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
Це просто була весна
Це просто ростанув сніг
Це просто вона сама
Загублена в вирі днів.
Це просто почався день
Вона там почула спів
І просто вернувся птах
У дім на вершинах гір.
І сльози пройшли давно
І сум залишила вона
Й ніхто не знав чому так
А просто була весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214267
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2010
“Минуле тільки тим принадне, що воно минуле.” Та дуже часто ми цього не помічаємо. Чогось чекаємо, тоді як надіятись уже не має на що. Бо життя іде, воно не стоїть на місті. Воно, як той сонячний годинник, ніколи не зупиниться, ніколи не покаже північ. Час швидко крокує вперед, а ми постійно оглядаємось, намагаємось щось повернути. Навіть не помічаємо, що п’єса уже затягнулася, стала нецікавою і хотілося б щось змінити. Та змін завжди боїмося. Тому хапаємося за старі почуття, згадуємо події, розглядаємо фотографії. А в цей час життя наче завмирає на місці. Але це не так. Воно іде, просто ми цього не помічаємо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214029
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2010
И влюблюсь я возможно снова,
Но уже не сойду с ума.
Ведь не будет все это мне ново
И придет не моя весна.
За неделей пройдут недели,
За годами пройдут года.
Будет все так, как мы хотели,
Но наступит другая пора.
Там не будет косых переулков
Там не будет никто мне мешать
Там с другим я пойду на прогулку
И с тобой все же встречусь опять.
Друг на друга взглянем мы сурова
Ты прошепчешь:”Ну как ты могла?”
Я отвечу: ”Влюбилась я снова,
Но уже не сошла с ума…”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214016
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2010