| Сторінки (1/53): | « | 1 | » |
«Все люди, как книги, и мы их читаем,
Кого-то за месяц, кого-то за два...
Кого-то спустя лишь года понимаем,
Кого-то прочесть не дано никогда...»
…
Вона лежала серед тисяч книг саме в цій бібліотеці, саме цього міста і саме цієї країни, і саме ти, за якимось зовсім незвичайним поворотом долі зайшов туди, оминаючи сотні книжкових крамниць, де на ошатних полицях лежали ще нові, зі ще неостившою фарбою, можливо, набагато гарніші зовні і цікавіші за змістом книги, але ти не помітив їх чи просто не хотів помічати.
Ти шукав щось інше, зовсім незнайоме тобі раніше. Не обов’язково зі щасливим фіналом, з повною ідилією, красивими героями чи великими статками. Обридли заїжджені сцени. Комедій і в житті вистачає. Світ фантазій занадто недосяжний… Зовсім не важливо скільки в ній сторінок наповнення – 20 чи два томи. Не має ніякого значення-прозою чи у віршованій формі написана ця історія. Ямбом чи хореєм…роман чи поема-це все зовсім не важливо - має значення лише те, повернеться ця книга далі на полицю чи стане твоєю настільною.
Тобі подобається читати і кожного разу ти шукає щось нове. Інші, незнайомі тобі раніше сюжети і відчуття. Буває, що вони охоплюють тебе і ти не можеш дочекатися наступної прочитаної сторінки, а буває, що й стає зовсім не цікаво і здавалося б – шкода залишати книгу недочитаною, але і жаль витрачати час на нецікавий сюжет…Та варто зрозуміти те, що зовсім не важливо чи ми зуміємо дочитати її до кінця, має значиння те, чи ми зуміє прочитати її між рядків. Не обсягом сторінок чи слів виміряється книга, а духовною глибиною.
Ти довго блукаєш між запилиними полицями, твій погляд падає то на одну, то іншу книгу. Ця занадто трагічна, та занадто лірична, ота занадто товста, а інша надто тонка…може ця…та знову щось не те…У пошуках, вагаючись і порівнюючи ти врешті-решт знаходиш саме те, що тобі було потрібно. Так, ти багато чув про неї, як і хорошого такі поганого -літературні критики такі, що й не знаєш до кого варто прислухатись. Та важлива не їх думка – важливе в першу чергу те яке місце вона відіграє саме у твоєму житті.
Спочатку ти виділяєш її візуально…Ти торкнувся до неї, поволі починаєш перелискувати, розглядати малюнки, ти ще не знає про неї всього, можливо й не дізнаєшся, та ти прагнеш осягнути її повніше.
Вона не перший рік лежит в цій бібліотеці, на її історії було чимало таких читачів. Та ці сотні читачів могли не побачити в ній того, що побачив ти, а ти міг не помітити в ній те, що відзначили сотні. Скільки людей - стільки поглядів, історій, книг. Головне зуміти розпізнати цю силу, яка закладена в кожній книзі, та не кожному пересічному читачеві вона відкривається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295327
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.11.2011
З надією, але вже без довіри, втративши сенс і надійне плече
Сама любила і сама згрішила, і біль тепер нестримно груди дре...
Забутись чи померти, далі жити, нести свій хрест, спокутувати гріх,
Не смій мене винити чи любити, ти гідний кращого, тому і відпусти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2011
Я щось скептична стала, отрути обпилась…
Боролась за кохання,а тут в полон здалась…
І лагідна і грізна,повір, буваю різна…
З обпаленими крилами,спотвореними мріями…
Не з ним і не твоя…заплуталась…одна!
Реальність проїдається, а мрії розсипаються,
Я мов у снах живу…незнаю що ж це твориться…
І хто до цього «творення» приклав руку свою…
Я зараз на нулю…спаси від цього сну!!!!!!!!
Вкради мене із небуття, всели в мені вогонь життя
Дай серцю трохи сил…Я спрагла ніжності й тепла
Хоча кажу, що сильная, моя душа слабка…
Знесилена від пошуків, від ідеалів зношених
І від банальних слів, на серце сиплять сіль …
Та як би не старалася й куди б я не ховалася,
Все ж знаю, не втечу,тому тебе прошу,
Тримай руку мою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011
ностальгія...за минулим життям...
як же пафосно це зазвучало...
я клялася тобі роками, і сама ж тебе віддала...
я писала тобі вірші,віддавала себе до останку...
берегла усі наші дні, берегла і усі світанки...
ти для мене тоді був усім, тай і зараз ще не забула...
як любила очі твої й в поцілунках твоїх тонула...
залишились в блокноті вірші...а у серці почуття не зів'яли...
пам'ятаєш ті наші дні...пам'ятаєш як ми палко кохали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011
ти навчився без мене жити, цілувати її, а мене любити,
ти вже звик у ночі прокидатись і її, не мене обнімати...
ти вже звик,що я є холодна, не твоя і не та що вчора,
ти змирився,бо не варто чекати і не варто в руках тримати...
було важко усе забути, та потрібно, мене не вернути...
хоч у пам'яті все зберіг, заборонений я тепер плід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2011
Мовчить твоя душа...не має що сказати
Чи то занадто добре...чи то набриднув біль...
Колись вміла літати...колись вміла співати...
Сьогодні пустота...чи то чекає змін?
Колись вміла любити...колись вміла прощати...
І вірила казкам і вірила словам,
Гадала по зіркамм, гадала по книжкам...
Й марила про любов...що повернеться знов...
Лишились на столі у рамці ваші дні,
А на папері пише вона слова інші...
Іронія і страх...байдужість на очах...
Розчаруватись знов, не вірить у любов...
Шукала порятуноку чи для себе притулок
В піснях, книжках, віршах...але вже не у снах...
Уже не в твоїх снах...ілюзіях, мріях
Тепер й забула як...кохати...страх.........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011
НАЙГІРШЕ - ЦЕ СОБІ БРЕХАТИ...
А Я Й ТАК ЯКОСЬ ПРОЖИВУ...
КРАЩЕ МОВЧАТИ НІЖ КАЗАТИ
БЕЗ СЕРЦЯ "Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ".
КРАЩЕ НЕ СНИТИСЯ НА РАНОК
Й НЕ ОБНІМАТИ НА СВІТАНОК...
КОЛИ НЕ МАЄШ ПОЧУТТІВ
А ТАК ЛІКУЄШ ВЛАСНИЙ БІЛЬ...
КРАЩЕ НЕ БУДУВАТИ МРІЇ
ЯКІ БЕЗДАРНІ Й ЯК НАДІЇ...
ПРОСТІШЕ РЕАЛІСТОМ СТАТИ
І ПРОСТО БІЛЬШЕ НЕ КОХАТИ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2011
я не зла-я лиш здаюсь такою
в твоїх очах - в очах інших людей.
вдягнула маску "сучки" і безжально
ламаю долі і серця людей.
ні! я завжди такою не була,
та час примусив стати всім чужою
й хоч іншого у серці прагну я,
та не пробачу, що зробив зі мною...
не говорю, що почуттів нема...
глибоко в серці тихо притаїлись,
та не впущу на волю, бо колись
жорстоко з ними люди поступили...
й феменістичні штучки вам мої
можливо не вподобу й не до смаку,
я не рабиня щоб належати тобі,
прекрасно проживу й без тебе дні...
мисливці...зараз жертва тут не я,
вгамуйте трішки власне самолюбство
у мене вас десятки, я у вас одна,
тому не бийтесь і не величайтесь,
бо вибір тут роблю я й тільки я!!!!
буду для всіх, але завжди одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2011
Я хочу бути сильною і вільною від тебе
Нездійсненною мрією й солодкою стихією...
Іти коли захочеться і повертатись знову
Щоб ти був мені другом й коханням - все в одному.
Я хочу щоб ночами ти без мене не заснув
І у своє кохання ти сповна, увесь пірнув...
І хоч не ідеальна я, та кращої не знав...
Прощав, беріг, цінив мене...всього себе віддав...
Щоб десь-колись на вулиці ти образ мій шукав...
І випадково іменем моїм іншу назвав...
Згадав усе, що в нас було, і десь засумував...
І усвідомив у цю мить - втратив безцінний дар!
Я хочу щоб любові жар ти через життя ніс,
А я лишусь самотньою і водночас для всіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2011
Пам'ятаєш її...довге русяве волосся, гарні глибокі очі, струнка постава, романтична душа і серце відкрите для тебе...ти любив її, та не цінував...і вона здалась у полон іншому, кращому чи гіршому - це не важливо... для нього тоді вона значила більше ніж для тебе...
Пам'ятаєш мене...довге русяве волосся, гарні глибокі очі, струнка постава, романтична душа і серце відкрите для тебе...ти не любив мене...ти ще горів нею...та знайшов вдалу заміну - мене...
А я горіла тобою давно...і тому зразу ж віддалась стихії...пірнула з головою...хоч і ніколи ще не любила до цього моменту, та ти навчив...Ти не думав про мене ночами, а я марила тобою у снах, ти не шукав нагоди для зустрічі, а я виглядала тебе із вікна, ти не говорив мені про кохання, а я виливала його на папері у віршах, ти був для мене всім, а я для тебе лише вдалим додатком і рятунком у хвилини самотності...
Любов до тебе все ж прийша...із часом...тоді я була найщасливішою людиною на світі!!!Я не переставала говорити про неї, думати про тебе і жити тобою...я зайшла занадто далеко...пірнула занадто глибоко, взлетіла надто високо...знала ж, так не можна, бо повернутись буде тяжко, а падати боляче, та коли любиш, живеш митями, митями кохання, гіркого завтра не існує, тільки солодке сьогодні...
У стосунках так-хтось обов'язково любить більше...у цьому випадку - я...
Ти любив, то втрачав...тікав від проблем, від мене, я всіма силами тебе зупиняла і намагалась своїм коханням вилікувати твоє...Це траплялося не одноразово...та я любила, тому прощала...
Та все рано чи пізно доходить до логічного завершення......
Сьогодні я вже не твоя,хоч серце ще прагне до тебе, та пізно...
Найгірше - це те, що саме я поставила крапку у цій "Великій історії кохання"!Я - та,що на весь світ готова була кричати про свою любов, не суди, бо кожна людина прагне до щасття... Я його нарешті знайшла, та вже не з тобою...
Кажуть, що всім у цьому житті дається по їх заслугам. Я тебе не суджу і не звинувачую, та чомусь Бог так вирішив, що оплакувати любов прийдеться тобі...
Вибач, та вже пізно і я не повернусь... Ти не змінишся, а я ручною більше не буду...
Бачила її...довге русяве волосся, гарні глибокі очі, струнка постава, романтична душа і серце відкрите для тебе...та ти любиш не її...Це всього лиш ліки від кохання...від яких є якийсь ефект,та він мабуть побічний, виявляється потім, хоч ніхто про це не пише на красивій обгортці...
Вибач і відпусти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235901
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.01.2011
Я раніше тобі не брехала,
Ти раніше не вірив мені.
Я сьогодні уперше збрехала,
Та за правду здалось це тобі.
Ти не плач, тобі сльози не личать.
Не проси й не вини тут себе.
Не чекала, що ти станеш інший
І що зміниться, зрештою, все.
Чи гординя чи нема кохання,
Але серце не знає ,мовчить.
Мука стало мені це кохання,
Хочу я все забуть й далі жить,
Та тримаєш в кайданах мене ти.
Не пускаєш не хочеш втрачати…
Я заплуталась в мріях й обманах…
Й про кохання навчилась брехати.
Хто правий в цій заплутаній сцені
І на кому тут більша вина?
Не палаю вогнем я за іншим
І до тебе втратила почуття…
Скоріш я,точно я із нас грішна
Вибач і не зови-це брехня……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Ти для Мене був Сонцем! Центром моєї сонячної системи, мого світу…
Ти випромінював на мене своє тепло, свою енергію, таку потрібну і життєдайну…Я живилась тобою, я була ноповнена тобою… Мені ніколи тебе не було багато, я спрагла тобою, я звикла до тебе…
Достатньо було тобі зайти за обрій, як я помирала, божеволіла в очікуванні ранку. Миті без тебе здавались вічністю, я боялась ночі…без тебе…
Ти найбільша зоря,ти – найбільше, найшаленніше, найгарячіше, найромантичніше,най-най-най…перше кохання…
Я вивчила на тобі всі деталі і без допомоги телескопа, з часом…його у нас було достатньо….Я жила б тобою щосекунди, щохвилини, щодня, та після дня приходить ніч,після кохання- розлука...Вона наступала періодично, як за правилом…я її не люблю…сварки,образи,розбиті мрії…і знову ранок-кохання…так як і завжди, та чим більше часу я тебе не бачила, тим солодшою була зустріч світанку, гарячіший жар почуттів, променів…
Мене лякала думка, що ти коли небудь можеш погаснути для мене, мені це часто снилось у снах…Я плакала, кричала, намагалась тебе повернути, та ти зникав з мого небосхилу…….це були жахливі сни... з тобою і без тебе,та кажуть,що сни збувається,краще б я цього не знала…
Сьогодні я без тебе,моє Сонце…Замерзаю…Хворію невиліковною залезністю тобою…невиліковною, бо ти більше ніколи мене не зігрієш…
Для кого на цьому світі ти щоранку сходиш? Кого зігріваєш, ніжиш, наповнюєш собою??? Не мене…
Чому ти не для мене, а для неї, для всіх, тільки не моє…
Вічна зима без тебе……Помираю без Сонця,швидше ніж думала,залежність, звичка чи любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235289
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Потрібне тепле одіяло і чашка чаю чи вина…..
Мите за вікном снігопадом, в моїй кімнаті +22,
Та холодно мені без тебе, обійми більше не мої,
І в серці пусто, хоч давно відкрила двері я тобі.
Ліричність нічим лікувати, рецепт не діє вже давно,
Я звикла тебе кохати і мені йде це лише на зло.
Ховаюсь від тебе у книгах, у фільмах й розмовах про все.
Здаюсь я усім щаслива й сказав хтось,що впертістю так і несе…
Сьогодні даю відпочинок тобі –гордість моя.
Я вип’ю гарячого чаю й поплачу з котом у вікна…
Зніму макіяж і усмішку, сьогодні без себе й не я…
Важливе щось скажуть в новинах, тут я із своїми-дурня,
Прекрасно це я розумію, та плачу знову як дитя…
Вимкну телефон і в онлайн сьогодні я більш не зайду…
Всерівно ти більш не напишеш, хоч тисячу раз підгляну…
Скажу собі я,що забуду і в соте з нуля все почну…
Собі я навчилась брехати, те саме і зараз роблю.
Пролине так день, може й другий, у справах запутаюсь я
Прийдуть вихідні, знов самотньо, нічим їх зайняти, одна…
Влаштую іще один вечір для сповіді й крику серця
Поплачу в подушку й на ранок тебе поруч не бачу я,
Візьму я життя своє у руки і піду шукати щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
Замок ілюзій, замок із мрій
Я їх будую, ламати не смій…
В очі не смійся, сльози зітри
Серце відкрий й мене впусти.
Запалю свічку я на вікні,
Прийди до мене й серед ночі
Не прожену я, не відпущу
Хоч не люблю ще, але зову…
Звикла до тебе, до снів з тобою
Звикла, що вільна, хоч із тобою.
Вже без образ, без лишніх слів.
Як ти скорити мене зумів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
Я прийшла до тебе з вірою і надією тоді,коли вже не бачила іншого виходу,тоді,коли серце билось,але не жило,в хвилину смутку і розчарування.
Стала смиренно навколішки і розповіла усе,усе,що мене турбувало,вилила тобі свою душу,яку ти і до цього знав достименно...Пробач,можливо раніше я цього не робила,тобто робила,але не з такою щирістю.Я грішна!Грішниця перед світом і перед твоїми очима...Пробач і дай мені ще один шанс-виправитись...Пробач і почуй мої благання...Дозволь йому жити!Ти чуєш???Всели в його серце віру,віру,яка живе у мені,хай і колихається час від часу,та у мене її більше ніж у нього...Скріпи її!Я знаю що ти десь там...далеко,недосяжно,але є і певна,що можеш усе!!!Ти ж сам так казав!
Боже!Я не пробачу собі,я не пробачу тобі,якщо ти його забереш,вибач,але це так...
Сльози-біль душі виливається,очищає душу і прокладає шлях до твого серця.Коли б ти знав,як мені важко,коли б ти знав,як він мені потрібний!Коли б ти знав,як він мені потрібний!Ти знаєш все...
Усе колись минає.Речі земні швидкоплинні,можливо тому і такі дорогі.Та це частина мене,невід'ємна частинка мого життя,частинка душі.
Не розчаровуй мене,хай не свята я і не завжди сповняла твою волю,не випрадовувала поставлені надії,рідко приходила у твій дім і не часто каялась перед тобою,та сьогодні вислухай мене,прошу,дай йому ще один шанс на життя...не прошу за себе,прошу за нього!
Чому і кому післаний цей хрест?Мені чи йомуЧим ця людина перед тобою завинила?Не докоряю,але.......Пробач,пробач,пробач...!!!!!!!Каюсь!не забирай його!Чуєш?
.................................................................................................................................................................................
Вибач,вибач,що не прийшла раніше!Грішна,я знаю.Та прийшла подякувати!Ти є,тепер я знаю це точно!Ти почув мене!Ти виконав обіцянку!І хай зараз я не з ним,та він живий!Хай ти чи доля розлучила нас,та я певна,все це не просто так...Так потрібно було...Можливо я була послана йому,щоб тримати його руку у тяжкий момент життя,не дати йому зневіритись,впасти,пропасти...
Він живий і це найбільша нагорода,найвище блаженство,хай ми вже не разом...Проте,ДЯКУЮ ТОБІ,БОЖЕ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229048
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.12.2010
Ілюзії розвіялись на ранок,
Коли пішов ти із мого життя.....
Залишив почуття і речі на останок...
Й не пояснив у чому причина...
Не плакала й не бігла за тобою...
І не дзвонила,не звала назад...
Жила без тебе,та завжди тобою...
Хоч і пролинув наш з тобою час...
Відкрила фотознімків галерею...
І згадувала миті й наші дні...
Брехала друзям,що усе забула,
Та більш брехала я сама собі...
Тягнулись дні в самотності жахливій...
Робила вигляд,що щаслива я...
Ходила на побачення до інших...
Але тебе забути не змогла...
Усе з початку в соте почала...
Нічого ж не виходило й тікала...
У роздумах тонула і блукала...
Шукала погляд й миттю відвертала...
Чекала,що повернешся назад...
І речі я твої не викидала...
Вдихала кожен ранок аромат...
То намер набирала й вибивала...
А потім вас побачила й пропала...
Стало болюче й гидко в одночас...
Я прокляла той час,що був для нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010
Вона стояла уже майже годину над річкою..без жодного слова-мовчання...Сльози лились із водою,любов виливалась солоною рідиною і танула,непомітно неслася із потоком води,непомітно пішла від неї,втекла від неї...Крок вперед чи назад-всього один крок грав роль...
Холодом дихало все навколо,пронизувало серце,та не тіло...Вона хотіла напитись холоду,увібрати його у серце...Ніч і тиш.Її ніхто не бачить,зірки-єдині свідки,краще б вони погасли,бажань і сподівань не здійснили...
Самотність у душі і світі,хто прокляв її на самотність?Сама...
Крок вперед чи назад-всього один крок грав роль...
Час минав,але нічого не змінювалось...у новому світі без нього.
Сьогодні з її очей впаде остання крапля болю і все завершиться...-життя.Найпростіший шлях-утекти.Вона тікала що ночі,що дня,що хвилини від своїх думок,та тікаючи туди ж поверталась.Викинула всі речі,що могли нагадувати минуле,перестала ходити по тим самим місцям,де будувала мрії із тобою,одягала теплий светр,щоб замінити тепло обіймів,яскраво фарбувала губи,бо нікому було їх цілувати,читала книжки і дивилась фільми про любов,щоб не думати над своєю не завершеною книгою любові,їла багато шоколаду,бо,як говорили науковці,саме він замінює гормон щастя...
Крок вперед чи назад-всього один крок грав роль...Зараз все завершиться,як же жити тобою без тебе?Для чого ти пішов,для чого вкрав моє серце і поніс на той інший-кращий чи гірший,не знаю,я там ще не була,світ,скоріш-кращий,бо там є ти?Крок і ми будемо разом...візьми мене до себе...на небо,зітри мої сльози,обійми і поцілуй.Мені більше нічого не потрібно,лише б бути із тобою-хай і на небесах...
Крок..........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228917
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.12.2010
ДОСТАТНЬО З МЕНЕ ПРАВИЛ І ПАРОЛІВ...
БЕЗГЛУЗДИХ МАСОК І ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ...
МЕНЕ Й ТЕБЕ Я ВИКРЕСЛЮ ІЗ ЦИХ
СТАРИХ ІЛЮЗІЙ І БАНАЛЬНИХ СЦЕН...
НАБРИДЛИ ВІЧНІ КАЯТТЯ НА ДОЛЮ..
НА БОГА ВИШНЬОГО І ВСЕ ЖИТТЯ...
ХТО ОБІЦЯВ ВАМ ТУТ ЩАСЛИВУ ДОЛЮ?
НІХТО НЕ ЗНА ЦЬОГО СПОВНА...
СЛЬОЗИ НЕ ЛИЙТЕ...БО УСЕ МИНАЄ...
ХАЙ ЗАРАЗ СУМНО У МОЇЙ ДУШІ...
ПРОЛИНЕ ЧАС...І ЗАГЛАДИТЬ РАНИ...
СТРЕ БІЛЬ ІЗ СЕРЦЯ,А ТЕБЕ З ЖИТТЯ...
НЕ СМІЙ ВИНИТЬ МЕНЕ В НЕЩАСТЯХ...
ТИ МАЄШ ВОЛЮ І САМ ВИБИРАЙ...
ЩО ТУТ РОБИТИ...І ЩО КАЗАТИ...
ЗА МНОЮ Ж ВИБІР ЗРОБЛЕНИЙ ТАМ...
ЯКОЮ БУЛА Я І КИМ СЬОГОДНІ СТАЛА...
МОЇ ПРОБЛЕМИ...НІ!НЕ КАЮСЬ Я...
Я НЕ ВВАЖАЮ,ЩО Є ІДЕАЛЬНА...
ГРІХИ Я ЗНАЮ І СВОЇ ПРАВА...
НІ!НЕ ВИНЮ!НЕ ПРИЗИРАЮ...
Й ТИ НЕ СУДИ МОЇ ШЛЯХИ...
ЗБИЛАСЬ З ШЛЯХУ,ТА НЕ ПРОПАДУ...
ЯКОСЬ Й БЕЗ ТЕБЕ Я ТУТ ПРОЖИВУ!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228739
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2010
Я розтоплюсь в вині сльозою і з ним я губ твоїх торкну,
Загляну тихо у вікно з зорею,твій сон і спокій збережу,
Вітром нестримним увірвусь в оселю і запах твій з собою заберу,
Зірву всі маски і табу із себе й в тумані ніжнім я розтану…
Пірну у дім твій,у твою фортецю,все заполоню,усе заберу
І більше не впущу,скую в кайдани,приголублю тебе й залоскочу,
Камін розпалю із жарким коханням і не на ніч,а вічністю стану,
Від поцілунків ти моїх розтанеш,а цілувати я не перестану…
Прожену смуток і погані очі,хай нам не заздрять і хай не пророчать
Погану долю,сльози,вічні грози,що має бути,буде-вірю в долю!
Все,що із нами-це з небес послання,там править Бог,на нього уповання…
Я ж прошу в тебе,чуєш, лише одне-кажи ти правду і не скривдь мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2010
Він прийшов під двері її душі,тихенько постукав,та вона не помітила,не почула,подумала,що це вітер навіяв дурні думки,які цим стуком стривожили спокій...
Та "вітер" не вщухав,він ставав все сильніший та пронизливіший...,рішучіший та наполегливіший...
Він постукав у її двері вдруге,вона почула його і добре все бачила...Він прохав впустити,йому було самотньо...самотньо і холодно,а вона не захотіла чи,просто,не змогла...Зачинила двері на три замки і в самоті мучилась і плакала...Вона жила у своєму світі і нікого туди не впускала...,боялась,одного разу вже обпеклась...Так,впустила,довірилась,прийняла,пригріла,а сьогодні уже одна і уже не та...Не вірить!
Довго перебувала на самоті,робила вигляд щасливої людини,а подумки чекала і мріяла про "стук вітру"...
Думки мінялися частіше ніж зміни дня і ночі...Брехала собі чи говорила істину...Загубилась у власному домі...
Уже перестала чекати,мріяти,вірити у кохання,а просто жила у своєму царстві...
Зібралась із силами і вирішила щось змінити!Відчинити двері,та нікого не запрошувати до себе,просто чекати-чекати щастя,розуміння і любові...,яких так бракувало,без яких померала...поволі...
Він ввійшов впевнено і боязко...Впевнено,бо двері були відчинені,які до цього вважались неприступними,а може він вважав себе переможцем...,а боязко тому що не знав чи це надовго,чи це не міраж,не іллюзія,а може він вважав себе невільником у цій "пастці"...
Вона прийняла не гостинно,скоріш навіть образливо-не звертала уваги,та не виганяла,хотіла- нехотіла,не змогла прогнати...
Двері за ним не зачиняла,дала можливість вибору,та він його уже зробив і назад повертатися не хотів...Хоч зараз тут не має того тепла,про яке мріяв,та уже не так самотньо...Знав,не зможе так довго,був правий!Не змогла,та двері я залишу відкриті...
У будь якому випадку-ти щось уже вкрав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224394
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.11.2010
Не спіши йти сліпо у життя,
Озирнись на світ і на своє буття,
Подивись,що ти уже вчинив...
Як справив гріха й доброго зробив...
Хто тебе тримав,коли, ледь, не впав,
У біді і щасті був тобі причал???
І згадай усе-те усе добро...
Забудь,що не правда і прости все зло...
Будь для цього світу не лише дитя,
Стань людиною,що прагне до добра!!!
Темнота...безодня...нікуди тікати...
Страх від незнання...хочеться сховатись...
Хочеться забутись...,але треба жити...
Вірити,прощати і завжди любити...
Роздоріжжя!Йди!...ти не знаєш шлях...
Хто тобі підкаже у цей самий час???
Відповідь негайно потрібно робити...
Ні!Ніхто!Ти сам маєш крок зробити!
Лиш в твоїх руках все твоє життя...
Яке буду завтра-проблема твоя!
І не спи!Не стій на цьому краю...
Впевнено іди...ціль знайди свою!
А як сил нема-ось моя рука,
Може я й людина,може й ангел я????)))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224387
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2010
Я завагітніла тобою,
Я завагітніла любов'ю.
Я не хотіла,не чекала,
Скоріш боялась і тікала,
Від тебе й твоїх почуттів,
Та ти домігся,що хотів
Любові жар в серце вселив.
Здалася просто-це не я,
Та ось що роблять почуття...
Було погано в перші дні,
Без тебе й часточки в мені...
Не захотів чи,може,я
Сама карала це "дитя",
Не берегли,не цінували,
Що нам боги з небес післали.
Чутливі стали до життя,
Сльози і сміх,то є й нема!
Ношу в собі,немов,тягар,
Допоможи нести цей дар!
Та ти забув,та ти пішов,
А день у день росла любов...
Не хочу більше це "дитя"!
Зроблю аборт на почуття!
Пробач мені цього гріха!
В цім винен ти,а,може,й я!
Я грішна,бо вбила життя.
Не буде більше там тепла...
Пустка...Там серце вже нема!
Вирок зробила я сама-
"Більш не буде у вас дитя,
Ви його вбили-кохання!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010
Ти ховаєш свої справжні почуття за вуаль фальші...Ти хочеш видатися ідеальною,а не реальною...і не тільки ти...нас мільйони...Стою з гордо піднятою головою і кам'яним виразом на обличчі...Я не справжня-це тільки маска "тверезо мислячої людини",а де "я реальна"?
Люди бояться відкрити своє істине "я",бояться,що їх не зрозуміють,проте в усіх воно є...,та не всі його відшукали...В решті-решт,що воно таке-це"я"?Все набагато простіше,ніж ви вважаєте-це те,ким ми є,а не те,що з нами зробили!
Не ображайтеся,та всі ви,і я не виключення,божевільні!Чому так? Хто сповна розуму-той,що не соромиться відкритися світу і показати всі свої плюси і мінуси,бути справжнім,а не дишевою підробкою чи той,що живе у світі правил та ілюзій,ідеалів і брехні????????
Ти де?Ти хто?Я?Я,боживільна,бо не можу зняти цю кляту маску ідеалу,змити застарілі стереотипи,звільнитися від брехні та ілюзій...А якщо б і захотіла,то не всі мене правильно зрозуміють,скажуть,що я "божевільна"! Признайтесь,що підсвідомо і вам цього хочеться,та не наважуєтесь...Я хочу жити у своєму світі,де сценарій не як і у всіх,а ідеальний............
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218757
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.10.2010
Ти дивишся в очі мої й розумієш,чому з них скотилась сльоза...
Читаєш без слів,сказати не смієш,що більше любові нема...
Смієшся і плачеш,шукаєш-втрачаєш і день проліта без сліда,
Кохання втекло,його не повернеш і не прикуєш почуття...
Залиш на хвилинку любові частинку,бо так звик я до тепла...
Не плач,не журися,а в очі дивися-ти йдеш назавжди-це крапка...
Засни у обіймах,мов з жаху прокинься і ніжно цілуй у вуста...
Не буду кохати,тебе цілувати,іди й не тривож мого сна...
В собі розберися,змирися...змирися...погасли усі почуття...
А коли не зможеш й вернутись захочеш,тебе не впущу більше я!
Та ні!Повертайся,хай холод,негода чи сонце на обрій зійшло,
Страждаю,кохаю і завжди чекаю,хай що говорили вуста.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2010
Розпалив в душі вогонь і в одну мить погасив
Плачу над собою знов,мрії стали тільки дим...
Заливаю біль вином і все забуваю...
На словах моїх помер,серце ж не пускає...
Я ненавиджу зірки,не дивлюсь з тобою...
Як же стерти ті думки,де ми були двоє?
Хто сказав вам ,що любов-це до щастя шлях?
А на мене ця любов наводить лиш жах...
Де ти?З ким ти і чому так мучиш мене?
Що для тебе почуття?Твої-тільки гра...
Я зачиню на ключі серденько своє...
Зможу!Сильна!Не помру,хоч люблю тебе...
Ти не вмієш берегти,навіщо ж мені?
Викину усі думки,де жив колись ти...
Забирайся,не тривож мого майбуття...
Люби іншу і пізнай справжні почуття...
Не заплачу,хай її будеш ти кохати,
Проте зможеш,вірю,зможеш навчитись кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2010
Той вогонь палав в її очах і любов жевріла, як сльоза
Всі печалі розпливлись,мов дим,коли він її в обійми брав...
Вона пахла медом з молоком і цвіла лілеєю краси...
Снилась багатьом у снах-казках,та в думках її був тільки ти...
Загорілось полум'я у мить,коли поглядом тебе знайшла,
Серце битись стало через мить,щоб не налякати ідеал...
Думала про тебе кожну мить,пригадала руки і вуста...
Смуток тільки огорнув як дим,як згадала,що уже нема...
Полилися сльози мов кришталь і розбились об його листи...
Стало серце до всіх кам'яне,небо сіре і сонечка нема...
Берегла,мов скарб той ідеал і боролась,усе віддала,
А тепер лиш мириться з життям і не вірить людям і казкам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2010
Зроби мені ласку...і просто піди із життя!
Я в спогадах лишу тільки казку,
Погане зітру і залишу хороші слова...
Зроблю ідеалом,хоч буде все це брехня...
Тебе не суджу за кохання...тут доля розсудить сама!
За добрі і за погані вчинки ,і за усі слова...
А звідки слова беруться?Можливо,із голови,
Але чому не завжди ми кожем те ж,що й думки...
Ми вміємо говорити красиві й банальні слова,
Повчаємо інших як жити,в самих же порядку нема!
Не вчи мене жити,я знаю усе це і одна...
Багато помилок ще буде...я їх зроблю сама...
Без тебе і без фальші,щоб потім себе не винив...
Знаєш,та з мене хватить,живи собі,як і жив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2010
Не важливо,кому я писатиму вірші
Чи тобі,а ,може,у мене є інший!
Не важливо,за ким я ночами плачу,
Чи будеш ти мій,чи,скоріш,це все втрачу!
Як ти там?Чи скучає?А,в тебе інша!
Як зовеш?Як мене,ту іншу?
Ти не зможеш-бо буде гірше!
Чи холодна чи стала інша!
Не брехня,що іще скучаю,
Не брехня,що іще кохаю!
Але що ж це я знову кажу...
Зруйнувала все,хоч іще люблю,
Просто,вибач й не повертайся,
Сам ти хочеш цього,признайся,
Та не треба,знову все крушу,
Хоч люблю,та в життя більше не пущу....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2010
Осінь...На мене ця пора року навіює ностальгію...Так загадково і романтично вабить за собою...огортає золотим покривалом нездійснених мрій і зачаровує казковим "завтра"...та я не знаю про нього нічого,тільки те,що воно обов'язково прийде,та не для всіх,може і не для мене...,я і не хочу"завтра",якщо поруч не буде тебе!
Я плачу за тобою із цим теплим оссіннім дощем,я лечу за тобою із цим нестримним вітром,я засинаю із тобою з першою зорею на небесах і просинаюся із останньою,я зігріваю тебе із цими гарячими проміннями сонця і пронизую першим холодом до нестримного...Я живу тобою,я у тобі,я осінь,яка приходить,коли її не прагнеш,бо вона різна-то холодна,а то й гаряча,та це її природа...Вона як любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216054
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2010
Я збудувала мрію і посилила в ній тебе...
Солодку надію,їй віддала усю себе...
Прагнула до неї і забувала за усіх.
Від реалій тікала,іще солодчим став гріх!
Я чекала з надією,я чекала щодня.
Звала ночами і ранками,а її все нема.
День за днем проживала я,ніч у ніч не спала.
Плекала в собі надію я і долю до себе звала.
Здійснилась,реальністю стала,та щось у ній не те...
Чи те,що добилась свого чи те,що здурила себе
Ти прагни,та не спіши долю,бо в кожнього своя пора
Прийде і до тебе те щасття і мрія здійсниться й твоя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2010
Прокинулась зі сну...хоч так цього не хотілося...Протерла зпросоння очі...,а за вікном дощ...о ні,хоч як я його і люблю,та це вже занадто,плакати в унісон із дощем...Заснути б на вічно!Дурна думка,але саме вона прийшла в голову.Я так далі не можу...Не можу із тобою,не можу і без тебе!Ми один одного вбиваємо-любов'ю... і ненавистю!Такі різні слова і різні змісти...Вони несумісні,а може й ідеальні!!!!!
Та я прокинулась і день розпочався...як завжди...за стандартною схемою...
О,СМС...Від тебе(((((((...страшно...смішно...ну добре,що там???"Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!!!"...Цікаво,а що для тебе означають ці слов,що в твоєму розумінні любов?А може те саме,що й для мене?НІ!Бо я вже й сама не знаю відповіді на це легке питтання!!!Проте точно не одне і те ж!
Вип'ю кави і щось почитаю,щоб не думати про тебе,втечу від реалій,думок,від себе,та не від тебе!Як же Я ХОЧУ НА БЕЗЛЮДНИЙ ОСТРІВ!!!!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215865
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
ОДЯГНУВ НАЙКРАЩИЙ КОСТЮМ,КУДИ Ж ТИ?А...ЗНАЮ..."НА ОДНУ ДУЖЕ ВАЖЛИВУ ЗУСТРІЧ"!НУ-НУ,ДАВАЙ ЩЕ ПРИЧЕШИСЯ...УМ...ГАРНО ПАХНЕШ!МРІЯ ДІВЧАТ,НІЧОГО НЕ СКАЖЕШ!
А ТОБІ ЯКІ ПОДОБАЮТЬСЯ?БЛОНДИНКИ?БРЮНЕТКИ,А МОЖЕ РУДЕНЬКІ?ВЕСЕЛІ ЧИ ТАЄМНИЧІ?НІЖНІ ЧИ ЯК ТИГРИЦІ?З ПРИСМАКОМ ВАНІЛІ ЧИ ГЛАЗУРІ?З КИСЛИНКОЮ ЧИ СОЛОДЕНЬКІ?ТАКІ ЯК Я ЧИ ЩЕ БІЛЬШЕ ДУРНЕНЬКІ?...НІ,Я НЕ САМОКРИТИЧНА,ПРОСТО ЦІКАВО!!!ЗНАЄШ,А МОЖЕ ТОБІ І НЕ ПОТРІБНО ЦЬОГО ЗНАТИ,ТА Я ПРЕКРАСНУ ПОЛОВИНУ ЛЮДСТВА ДІЛЮ НА 3 ГРУПИ...СКАЗАТИ?НУ...ДОБРЕ,РОЗКРИЮ СЕКРЕТ...
1-і-ГОЛОДНІ ТИГРИЦІ!ТІ,ЯКІ САМІ КИДАЮТЬСЯ НА ВАС...НА ЧОЛОВІКІВ...НА ЖЕРТВУ...І ЧИМ БІЛЬШЕ...ТИМ КРАШЕ...НЕ ВАЖЛИВО ЧИ ВЛАШТОВУЄ ЗОВНІШНІСТЬ,ВНУТРІШНІЙ СВІТ...ЗОВСІМ НЕ ВАЖЛИВО...ЇМ ПОТРІБНА ПОЖИВА!АЛЕ ВИ ЦЬОГО ЗАСЛУЖИЛИ!ВИ ТІЛЬКИ ГОВОРИТЕ ПРО ЛЮБОВ ДО СМЕРТІ...А Й САМІ НА ТАКИХ КИДАЄТЕСЬ...ЛЕГКА ЗДОБИЧ У ЛАПАХ ХИЖАКА!
2-І-ЧОРНА ВДОВА...НЕ БІЙСЯ,НІХТО ТЕБЕ ВБИВАТИ НЕ БУДЕ...ТІЛЬКИ ПОКУСАЮТЬ ДО ГЛИБОКИХ РАН НА СЕРЦІ...ДОСИТЬ ЦІКАВЕ ПОРІВНЯННЯ,АЛЕ НЕ СПРИЙМАЙ ВСЕ ТАК БУКВАЛЬНО...ОДЖЕ,ОТРИМАВШИ УВАГУ ЖЕРТВИ,ВОНА СТАЄ ЇЙ НЕ ЦІКАВОЮ,ГРА НА ПОЧУТТЯХ.БОЛЮЧІ НАСЛІДКИ,АЛЕ ТАКА ЇХНЯ ПРИРОДА...НУ ЩО Ж ТУТ ПОРОБИШ...МИ ЛЮБИМО ЗАБИРАТИ УСЮ УВАГУ СОБІ...
І НАРЕШТІ,3-І-ВІРНА ЛЕБІДКА...НІЖНА...ЩИРА...ГОТОВА НА САМОПОЖЕРТВУ В ІМ'Я СВОГО КОХАННЯ!РОМАНТИЧНИЙ ОБРАЗ І МИМОВОЛІ МИ ВСІ НАЗИВАЄМ СЕБЕ "ВІРНИМИ ЛЕБІДКАМИ",ТА ДАЛЕКО НЕ КОЖНИЙ НЕЮ ЯВЛЯЄТЬСЯ!
ТА ЩО Я ВСІ СЕКРЕТИ ВИДАЮ,А ВЗАГАЛІ ТИ І САМ ЦЕ ДОБРЕ ЗНАЄШ...ПРО ВАС..ПРО СИЛЬНУ ПОЛОВИНУ ЛЮДСТВА...ТІЛЬКИ ТРІШКИ ПО-ІНШОМУ ЗВЕШ...
ІДИ-ІДИ ВЖЕ НА СВОЄ ПОЛЮВАННЯ,ОЙ "НА ОДНУ ДУЖЕ ВАЖЛИВУ ЗУСТРІЧ"....))))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215855
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
Я сьогодні не одна...в мене зустріч з моїм "я"...
Я сьогодні в боротьбі,а вона в моїй душі.
Не доказуй,не кричи,забирайся та іди!
Ти не мій сьогодні став,хоч і серце моє вкрав...
Засинають почуття,разбивається душа...
Тут ти є,а там нема.З ким і де ти?Я одна...
Я без тебе,в самоті,докори в моїй душі,
Суперечки з моїм "я"...ти не плач,сльози-вода...
Я піду з твого життя,я зміню своє буття!
Думка ця не дає жити,чому все хочу змінити?
Вибач,вибач й не кричи,не доказуй,дим думки!
Я забуду,я піду-це сама собі скажу...
Я забуду почуття,переможе моє "я".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2010
Я занадто лірична і романтична душею...
Я могла бути з тобою,а могла і залишитись однією...
Я умію плакати,та не вмію сміятись над собою...
Всі ми в цьому світі однаково прагнемо любові...
Я не хочу розказувать вам свою долю...
Все стандартно,за правилом,що тут нового...
Не богиня,не княгиня я,щоб всі величали,
Так,звичайна людина я і любові завжди мені мало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2010
І знову мрії, знову сподівання,
І знову треба мучити себе,
Не вірити і сном назвати все,
Що ми будуєм, а життя краде.
І віра в знову світлі дні й надії.
Кохання може все це подолать,
Та, як нам все оце не потоптать,
І вірність зберегти, й завжди кохать.
Я зможу! Чуєш? Я тебе кохаю!
Ти чуєш, милий, я тебе люблю
Й тепло в своїй душі я зігріваю
Й сьогодні, й завтра – я тебе люблю!
Люблю тебе а, може, ти не знаєш,
Та як оце сказати все мені?
Люблю тебе й ти, може, покохаєш
І будеш я і ти – ми не одні.
Кохання світлі мрії нам дарує.
Чека тебе і жде лише мене,
Щоб наше серце мрії не забуло,
Бо у душі завжди любов живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2010
Я жду тебе, а де ти є, не знаю
Й завжди тебе чекаю і люблю,
Й не знаю я, чи ще я покохаю,
Та точно знаю, що тебе люблю.
Люблю твою усмішку й твої очі.
Й стою самотня, наче ніч, одна,
Й не бачу більше сині-сині очі,
А в грудях наче лід душа твоя.
Люблю тебе, й ніхто цього не знає,
Й кохання це не зможу я не знать,
Й не зможу серце своє я закрити
Та іншого не зможу покохать.
Люби мене ти наче місяць зорі,
Шукай мене, як берег корабля,
І знай, що ти не утечеш від долі,
Бо нам судилось бути Ти і Я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2010
Я живу,як пишу,а пишу,як живу,
Не знайдете нічого нового,
Виливаю любов на папері свою...
Мою душу і долю свою...
Я шукаю притулок,ні,для серця мого,
У якому живуть почуття,
Я шукаю в житті ідеала людського,
Ну а ,може,уже й віднайшла...
Визволяю з кайданів свої почуття
І до волі й кохання іду,
Не твоєю я є,я без тебе,одна...
Хоч в кайданах вже б краще була!
Виливаю думки на папері й спалю
І забуду ці прості слова,
Я забуду слова,та душа ще жива
Бо тривожать її почуття.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2010
Я ПИШУ ТОБІ ЛИСТА,ХОЧ ЩЕ НЕ ЗНАЮ ПРО ЩО ВІН БУДЕ...ПРОСТО ХОТІЛОСЯ ПЕРЕДАТИ ТОБІ СВОЇ ДУМКИ,СВОЮ ДУШУ... НЕ ЗНАЮ ДЕ ТИ,ЩО З ТОБОЮ,А ГОЛОВНЕ З КИМ,ЧИ Є В ТЕБЕ ХТОСЬ ДОРОЖЧИЙ ЗА МЕНЕ...МЕНІ БОЛЯЧЕ РОЗУМІТИ,ЩО МИ ВЖЕ НЕ РАЗОМ...ДВА РІЗНІ КОРАБЛІ,ЩО ПЛИВУТЬ ДО РІЗНИХ ПРИЧАЛІВ...ХВИЛІ ПОЧУТТІВ ЗБИЛИ НАС З ОДНОГО КУРСУ...І ПОВЕЛИ У ВІДКРИТИЙ ОКЕАН РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ...БУЛО ДУЖЕ ВАЖКО ВТРИМАТИ ШТУРВАЛ,Я НАМАГАЛАСЬ,ЧЕСНО,ВСІМА СИЛАМИ,ТА НЕ ЗМОГЛА,ЗДАЛАСЬ...Я СЛАБКА...ПРОБАЧ МЕНІ МОЮ СЛАБКІСТЬ,АЛЕ І ТИ НЕ ЗМІГ...Я ВЖЕ ПРОБАЧИЛА...І ТІЛЬКИ ЛЕГКИЙ ВІТЕР І ЗІРКА НА НЕБІ ЩЕ ВКАЗУЄ ШЛЯХ ДО ТЕБЕ,АЛЕ Я ВЖЕ НІКОЛИ НЕ ПОВЕРНУСЬ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214854
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2010
ЗРАДИТИ МРІЇ І ЗАБУТИ СНИ,
ВТЕКТИ ВІД РЕАЛІЙ,НЕ ЧУТИ ВИНИ
ОДНЕ,ЩО Й НЕ ЖИТИ,ВІД СЕБЕ ТІКАТИ...
НЕ ХОЧУ,НЕ СМІЮ УСЕ ЗАБУВАТИ...
ЧЕКАЮ НА ЩАСТЯ,НОВОГО ШУКАЮ,
НІ КРАЩЕ,НІ ГІРШЕ,БУДЕ,ЩО БУДЕ...
Я ВИЛИЛА СЛЬОЗИ І БІЛЬШ НЕ РИДАЮ...
ТА СЕРЦЕ ЩЕ ПЛАЧЕ...ВОНО ЩЕ ЗОВЕ...
СКУВАЛА В КАЙДАНИ ЛЮБОВІ СЕБЕ...
САМА СОБІ ВОРОГ,А ВИНЮ ТЕБЕ!
ПРОБАЧ-НЕ ПРОБАЧИШ,Я ЗНАЮ ТЕБЕ!
ЛЮБОВ Я ЗАБУДУ...ТАК КРАЩЕ БУДЕ................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2010
Я тоді хотіла просто жити
Й дарувать тобі усю себе,
Може, не уміла я любити,
Та навчилась вірити у це.
Я тоді дивилась в твої очі,
І, здавалось, будем Ми завжди.
Й снився ти тоді мені щоночі,
І прекрасні ночі ті були.
Я торкалась губ, і закипала
Кров в мені, і я була твоя,
Я тебе кохала, так кохала,
Я була твоя, уся твоя.
І, здавалось, буду так кохати
Я завжди ті очі і вуста.
І, здавалось, буду дарувати
Тобі все, проте біда прийшла.
Ти забув, що за любов гарячу
Має бути плата у житті,
Ти забув і всю любов гарячу
Ти забрав і не лишив мені.
Забирай її, але верни лиш
Ти надію, віру і життя.
Поверни мені своє кохання,
Бо без нього світу і нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010
Я хочу жити і кохати,
І бачити тебе в житті,
Тебе одного помічати
І снитися тобі вві сні,
Я хочу думати інакше,
Я хочу вірити в життя,
Я хочу прагнути до щастя
Й не бачити у ньому зла.
Чому тобі так важко жити,
Коли з тобою поруч я?
Чому не можу день прожити,
Коли тебе поруч нема?
Чому сміюсь, а серце плаче,
Коли болить душа моя?
Й боюсь того, що тебе втрачу,
(Продовжити)
Ще більш боюсь, коли твоя,
Коли твоя, а ти – далеко,
Далеко, може, й назавжди,
Слова ж твої мене вбивають
І роблять іншими думки.
І вірила й тебе любила,
Тепер не вірю, та люблю,
Згадай, колись тебе просила
Казати правду, не брехню!
Я жду тебе, а ти далеко
В думках від мене і словах,
Й чому не можу я інакше,
Ну, а ти робиш саме так –
Для мене боляче й погано,
Того чого боялась я,
Чому кохаю і страждаю
В цьому житті і саме я?
А ти – радієш, може, й плачеш,
А, може, думаєш не так,
Коли ж насправді покохаєш,
Прийде твоя пора, твій час,
Тоді, можливо, зрозумієш,
Мій стан душі у даний час!
І будеш думати інакше,
І виправиш думки й слова,
Прийде й твоя пора й відчуєш,
Як боляче болить душа… …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010
Прости йому тривоги й нарікання
І полюби таким його, як є,
Повір, не в цьому криється кохання,
І усе це з любов’ю проживе.
Відчуй його тепло і поцілунки,
Відчуй його думки і почуття,
Зайди в його життя ти і без стуку
прийди й скажи, що ти його уся.
Відкрий ти його серце й свою душу,
Коханим називай і так люби,
Щоб навіть зорі в небі і ті знали,
Що і в твоїй душі любов живе.
Знайди ти його очі серед тисяч,
І поцілунком душу напої.
Знайди ти його руки і дізнайся,
Чи ще тепліш в когось руки є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2010
Усе міняється і люди міняються – в цім винен час,
А хтось згада, а хтось забуде, усе мине, пролине час.
Та день за днем і мить замиттю кудись ідем, когось шукаєм,
Та коли справді віднайдем, не знаєм істини й блукаєм.
Блукаєм в роздумах, думках,та істини ніяк немає.
І знову й знов кудись ми йдем,і знову й знов усе втрачаєм,
Не розумієм, що колись всі друзі стануть ворогами,
І те, для чого варто жити,для нас залишиться незнаним.
Ми знову й знов кудись ідем і день у день все більш втрачаєм,
І тих людей, що люблять нас,ми ігноруєм і не знаєм,
А, може, це була любов, що називалася коханням,
А було треба лиш одне –поозиратись навкруги
І серед справ всіх повсякденних притулок серцю віднайти,
Знайти любов, бо – це й надія і страх ,і сила – це мета,
Бо без любові не живу я , а лиш блукаю без кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2010
Холодні обійми,гаряча сльоза,
Упала між терня брехні...
Тебе більш не жду...змирилася я,
Хоч боляче було мені...
Коли ти пішов,я була не своя,
Крізь сльози сміялась душа...
Для чого ця гра,для чого брехня,
Якщо вже чужою є я?
Жорстокі слова ранять більше ножа...
Не раз відчувала це я...
А може лиш я...я у тебе одна,
Проте не кохана стала...
Крізь сонячні дні і холодні дощі
Я поруч не бачу тебе...
Ця сіра реальність,а,може,й банально...
Та десь та любов ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
Я розбиваю мрію не свою...
Ламаю долю іншій половині...
Пишу й читаю книгу вже нову,
Без сцен трагічних,щоб сльози не лили...
Викреслюю з життя старі рядки...
І викидаю речі за тобою...
Живу без тебе,без твоїх очей,
Та серце ще ридає за тобою...
Хоче назад...у ті щасливі дні,
Де я тонула від твої любові,
В той рай,що ти створив на цій землі
І вперше дав відчути гріх з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
У них любов починалася як і в усіх:з перших поглядів,потисків рук,обіймів,перших ревнощів,образ,зоряних прогулянок,довгих прощань,довгожданних зустрічей-усе було,як без цього?Палкий весняний вечір,жарке літо,замерзлі носи на морозі,і промокші,до останньої ниточки,два силуети осіннього вечора...
Це тривало довго,але це не було вічністю,як всі уявляють...Мрії-це така річ,сьогодні є,а завтра нема,як і любов...І ніби знаєш,що поруч,що десь в душі-там,далеко щемить,рветься на волю і плаче...
Та не про це зараз,а може про це,я і сама уже не знаю...чи це була любов чи тільки мрія,яка не змогла до кінця здійснитися,її придушили,вбили любов...Сумно,але це так?Хтоі чому?Ми її вбили!Я не звинувачую тебе,хоч ти і поставив крапку у цій історії,але я також добре постаралась!Так хотіла її,так прагнула до неї,а тут вбила-ми вбивці...Нехай не карають тебе,ти сам уже себе покарав,забув мене,та ні-це ти так сказав,хоч добре знав,що всі ці слова брехня,дим...
І десь там...на іншому кінці міста оплакував любов,а я мрію...Намагалась пригадати її-смак поцілунків...,обіймів...,почуттів-кохання,та не змогла...стало дуже боляче,залила біль сльозами і тихо згасала,як та зірка...А пам'ятаєш нашу зірку?Знаю,що пам'ятаєш і я пам'ятаю,а тебе не хочу,бо боляче...дуже боляче...і тобі також...
Тоді для чого шукати,якщо рано чи пізно доведеться втрачати?Не знаєш...і я не зню,та чомусь знову шукаю твій погляд у темноті...Сумно...тихо...страшно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213010
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2010
ТИ ПАМ'ЯТАЄ ТАЙ ВЕЧІР,ХОЧА НІ,ТИ ЙОГО,НАПЕВНЕ ЗАБУВ...ТИ ТАКІ РЕЧІ НЕ ТРИМАЄШ У СВОЇЙ ПАМ'ЯТІ,У ТЕБЕ І БЕЗ ЦЬОГО КУПА ПРОБЛЕМ...ТИ БІЛЬШ РЕАЛЬНИЙ,А Я?А Я НІ...НУ ЩО Ж ПОРОБИШ,ТАКА ВЖЕ Я:ЕНЕРГІЙНА,НЕПОСИДЮЧА,ЗАПАЛЬНА,ВЕСЕЛА,ТИ МЕНЕ ТАКОЮ ПОЛЮБИВ,А ГОЛОВНЕ-ТВОЯ...,ТА НІ!УЖЕ НЕ ТВОЯ...ТА ДАВАЙ НЕ БУДЕМ ПРО ЦЕ. ТОЙ ВЕЧІР...ТЕПЛИЙ...П'ЯНКИЙ...ЗОРЯНИЙ...ОСІННІЙ...,Я ОБОЖНЮЮ ЇХ),КОЛИ ТИ РОЗКАЗУВАВ ПРО ЗІРКИ,А Я ЗАГАДУВАЛА БАЖАННЯ...МОЇ БАЖАННЯ...,ХОЧ І НЕ РЕАЛЬНІ,АЛЕ ТОДІ МИ ПРО ЦЕ ЩЕ НЕ ЗНАЛИ...МИ ВІРИЛИ...ЗГАДАЙ ТУ ЗІРКУ,ЯКА СВІТИЛА НАЙЯСКРАВІШЕ УСІХ,Я СКАЗАЛА,ЩО ЦЕ ТИ...ТИ ЗАСМІЯВСЯ))))...,ХОЧ БУЛО ТАК ПРИЄМНО...ТИ ПОЧАВ ШУКАТИ ОЧИМА ЩОСЬ У НЕБІ І ЗНАЙШОВ...МЕНЕ...МАЛЕНЬКУ...САМОТНЮ ЗІРОНЬКУ...,АЛЕ ТАКУ ЯСКРАВУ...І В ТУ САМУ МИТЬ ЗРОЗУМІВ,ЩО ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ СВІТЛО-ЦЕ ЛЮБОВ...
ЛЮБОВІ БУЛО ДОСТАТНЬО,АЛЕ ЧОГОСЬ БРАКУВАЛО-РОЗУМІННЯ!
А СЬОГОДНІ ВСІ ЗОРІ НА НЕБІ ЗДАЮТЬСЯ ОДНАКОВІІ,НАЧЕ,НЕ СІЯЮТЬ,ЯК РАНІШЕ...МОЖЕ ТОМУ,ЩО ПОРУЧ НЕМАЄ ТЕБЕ,ЩОБ ЗІГРІТИ ТАКУ МАЛЕНЬКУ ЗІРОЧКУ,ЯК Я,СВОЇМ ТЕПЛОМ....(((((
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213009
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2010
Ця осінь із дощем і тихим вітром,
Одна з найкращих на моїм віку...
Я знаю,що без тебе й тільки мрію,
Реальність ти украв ще в ту весну...
Не снився ,не приходив вечорами
І не чекав любові із гори...
А що любов?Це потяг до страждання...
Це є в мені,ця часточка і ти!
Не говори солодких слів омани...
Не треба починати із брехні...
Краще мовчи,що треба-я вже знаю...
Прийде ще час для сповіді душі...
Мовчи про головне,слова лиш ранять,
Любов свою на вчинках покажи,
Лиш не обманюй,чуєш,не обманюй,
Стань мені тим,що вміє берегти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010
Не думай,плакати не буду,
Хоч і готова все прощати,
Колись образи всі забуду
І буду іншого кохати!
А зараз,ти мене розбив,
Усе забрав,що міг забрати
І ту любов десь розгубив,
Що нас могла разом тримати!
Іди.Я плакати не буду...
Іди.Не буду повертати...
Тебе забуду.Так,забуду!
Я постараюсь не тримати.
Так,мені боляче й молюся
Я Богу й прошу лиш одне,
Та ні,не те,щоб повернувся,
А щоб зумів пізнать себе...
Себе в словах,у своїх діях,
В любові,якщо вона є,
Пробач мені й моїм надіям,
Пробач.Іди й залиш мене...
І,нехай,на серці порожнеча...
І,нехай,тривога на душі...
Я хочу лиш тебе забути,
Хоч і належу лиш тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010
Байдуже до усіх,а,може,й сам до себе
Ти рвеш мої слова,а з ними почуття...
І навіть неба світло похмурим є для мене,
Коли твоя брехня затмарює життя.
Ти любиш на словах,а,може,справді любиш,
Ти любиш уві сні,а,може,на яву
Й,чомусь,мені здається,що ти мене погубиш,
А,може,я колись в словах правду знайду...
А,може,не права й думки твої зі мною,
І все моє життя колись буде з тобою,
Й усе,що маєш ти,мені ти віддаси
І стане це життя-реальність,а не сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
Іди!Чого стоїш похмуро?
Іди,бо я вже не твоя!
Ти захотів мене забути,
Тепер тебе забуду я!
Чого в очах моїх шукаєш?
Чи болю,смутку чи сльози?
Ти знаєш все,ти добре знаєш,
Чому сумні нині вони...
Іди!Чого ж ти озирнувся,
Тоді дивись-так,плачу я...
Твої слова такі болючі,
Що моє серце розрива...
Так,розбивається кохання,
Яке недавно ще жило,
Так,розбивається кохання,
Невдало й зламане воно!
Та,ні!Не треба повертатися!
Та,ні!Не треба знов іти,
Ми часто будем помилятись,
Іди,так краще нам,іди!
Й не озирайся на прощання
І погляд мій ти не лови,
Бо ще не раз буде кохання,
Та як у нас,вже не знайти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
Це ти створив мене такою
Рішучою і нестійкою,
Невільною, хоч і одна,
Бо хочу бути я твоя.
Хоч з усмішкою на губах,
Але з сльозами на очах,
Хоч бачу все, але сліпа,
Бо що було, уже нема.
Невже приємно є тобі,
Що я ридаю в самоті?
Що доля рветься, як струна,
А я тепер вже не твоя?
Це ж ти створив мене такою
Чи доброю, а може злою?
З гріхом спокуси й пізнання,
Це ти створив мене – не я!
Моє лиш тіло, а душа
Уся із тебе, все життя!
Моє ніщо не залишилось,
Моє ніщо, а лиш гріхи,
Що на душі моїй лягли.
Це все твоє – я є твоя,
Візьми мене усю сповна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010
Я для тебе не просто людина,
Що іде крізь весняні дощі,
Я,для тебе,єдина людина,
Чиї очі світились в пітьмі...
Ні,за руку тебе не вела я,
Коли тяжко на серці було,
Скоріш душу тобі виливала,
Коли в грудях нестерпно пекло...
Я тебе не вела за собою,
Скоріш сам ти цього захотів,
Я тебе відштовхнула душею,
Ну а ти, іще більше пригрів...
Я кохання в тобі не шукала,
Як і ти,в мене сотня була...
Не шукала,воно завітало,
Що робити?,не знаю й сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010