| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
ніч у Гамбурзі.
перекочуючи родзинки голоду
під язиком,
вслухАюся у сухість свого нутра:
ні рідин, ні віршів.
хто сказав, що
хостели обов’язково
доступними і дешевими бувають
у чужих далеких містах,
що мапи
вулиці з дивними назвами
допомагають знаходити,
що неонові реклами
асфальти освітлюють,
на які було впущено
чи то гроші,
чи то ранішній квиток на метро
з теплої кишені.
насправді тільки метро
завжди відшукуване
і завжди приязно висвічує
прямокутним отвором,
відкрите як рукавичка з казки
і таке ж наповнене.
ніч у метро в Гамбурзі.
неглибокий сон, який
щоп’ятнадцять хвилин закінчується
приходом потяга.
спати твердо,
стелити нічим.
годинник,
як молитовник,
до нього похапцем
у пошуках порятунку.
близько четвертої тіло стає
одним цілим з лавкою,
звуки губляться
і приходить спокій..
...
з коми виводять перші
гамбургці.
шкода, що не
гамбургери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255141
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.04.2011
ми визбируємо на кухні з підлоги
корицю, горіхи і мигдаль. будемо
пекти. вже третє
сонце, відколи ми не відчиняємо
дверей цієї квартири.
я вчу тебе цілуватися : ніжно.
ти вчишся цілуватися на мені :
не кусатися і не пхати язика до
рота.
краплини після душу
не встигають випаровуватися із
ванних кахлів і шпарки між
ними поступово зацвітають.
жовті, червоні, оранжеві квіти.
нині ти підмітаєш пелюстки
з чистої підлоги. я лежу і
усміхаюся.
завтра тебе вже не
буде пекти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255139
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.04.2011
лежачи у ліжку твого настрою
п’ючи кефір твого спокою
я вигадую для тебе нові сни.
і всі наші кімнати повні по вінця
музикою
і ти смієшся.
оу-оу..
пролітають за вікном птахи
ніби чаїнки падають на дно чашки
і протискується світло у жалюзі
і вимахуються запахи у
моєму волоссі:
з білого на темне
з темного на біле
з білого на темне пиво, а
потім зеленою ручкою в
зошиті з культурології
написати фентезі про лесбійок
і розіслати у всі газети.
і розіслати всіх друзів
хто тебе кудись хоче витягти
зробитися лялечкою в
коконі рожевої ковдри
аби на ранок пробудитися
метеликом без тахікардії
і синців під очима.
і до центру звідси недалеко..
і недалеко до любові..
оу-оу..
лежачи у ліжку твого спокою
п’ючи кефір твого настрою
я вигадую для тебе нові сни
і перефарбовую ними
всі чисті А4 в хаті
і розкидаю по стінах
і розвішую по підлозі
і всі наші кімнати повні по вінця
музикою
і ти смієшся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253867
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.04.2011
енгармонійна осінь. місто.
просить. твоїх думок.
загоєні шви.
дощ аритмічно босий
цілить на кам’яних брукованих росах
сотий незважений крок.
коротке Cradle of filth.
замикання. ривки.
і світ набуває щільності.
в глибині вух пульсує живий біль.
вільна.
від обтяжливої пильності.
падають замки.
корінь.
необгрунтованого бажання пристрасті.
тягнеться до мосту розірвана ріка.
зника
пломінь
який спалив останній намір листя виснути.
колючими холодними долонями ховаєш біля серця темінь --
там дірка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212980
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.09.2010
полоскати, щоб було у горлі.
спати під саламандрами.
під дощем із саламандр.
щоб з моєї голови стікала
вода тільки із мокрого волосся.
щоб все у світі було симетрично.
не пиво і не вино, а спогади
буду пити завтра з абсолютних долонь.
щоб все у світі було гарно.
щоб ніколи не дізнатись на практиці
шо таке анафілактичний шок.
і дізнатись, що таке
квінти.
ТАКЕ.
посадити Іздрика за свій комп
бавитись у Rouge.
під саламандрами.
під дощем із саламандр.
лазити по скелях.
вимагати від того Єдиного, хто поруч,
щоб він мені приніс порятунок.
щоб могти знову дивитися фільми про любов.
слухати ОЕ.
заробити всепрощення.
безкінечно і невимовно слухати дощ.
згоряння мантр.
бризки водоспаду на площі My Immortal.
дощ із саламандр.
солодко кришаться спогади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205067
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.08.2010
Ти йшов берегом Бистрицi разом зi своїм темно-кармiновим незбагненним псом.
Такi звичнi тобi мiсця. Ти йшов, вiдпустивши пса, i вiн збивав до бризок небо в
рiцi гнучкими лапами. Ти видмухував вiтер i кривавив сонце до заходу. I я,
дiвчинка з кулями в головi. Я там теж. Я хапаю твою руку (я вiтер), ноги
(я рiка), голову (я пес), кров (я серце). Не можу дiстати твоїх думок. Темна
вода захлюпує блакитнi каменi неба, бере його в свої глибини. Але йому нема
кiнця! В тобi нема кiнця. Як би глибоко не пiрнати.
Ти йшов, легко, наче по водi. Твiй пес тонув. Оманливi метаморфози не зумiли
тебе переконати, що я всюди. Бо то не так. Мене не було в тобi.
Кришаться сотнi скалок; сплуталися струни, поїзди на мостi не дотримують
ритму степу та безнадiйно з’являються знов з запаленими людьми та стомленими вiкнами. Свiтопорядок заганяє сонце биткою для гольфу в горизонт, як в лунку.
Ти йшов. Мiцно мовчав пес i його великi очi видiляли нескiнченнiсть серед
iнших деталей. Ти штовхнув мене у воду, я впала i свiт перекинувся. Рiка
втiкала в небо i рiцi не було кiнця, обертання планет бринiло резонансом в
вологих блискучих псових зiницях, горизонт вкотився в битку для гольфу i
став вiдтiнком Сонця. Шелест повiк видавав -- ти є. Ти крокував мною i збивав
бризки матерiй своїми неформальними думками. Затопленi блакиттю, поїзди
бились залiзними головами об гладь землi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205064
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2010
your leather is skin
Господь сушить бублики
над комином і шпурляє
ними, сухими,
в голову п’яному господареві,
що сидить посеред двору
розпущеним лотосом
той тихо матюкається
мовляв б*я вир*дки
з саміського ранку болить голова
так стріляє, наче по ній
хтось чимось б’є згори
а ви не принесете навіть води
і навіть чарку похмелитися
Господь стає навкарачки
і повзе до вуликів благословляти
мед на добрих бджіл
аби були
бублики з медом
і навіть
медова горілка
щоби стало чим похмелитися
господареві дому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204831
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.08.2010
НТТР/:
Я зникаю в дощi. Так легко розчиняються руки, як з цукру. Такi легкi сльози.
Вiдчуваю обтiчнiсть свого тiла. На дощi -- холодна обтiчнiсть, на твоєму тiлi --
гаряча обтiчнiсть. Н2О безупинно змочує волосся і я, просочуючись глибокою
синню, втрачаю остаточно будь-яку зовнiшню симпатичнiсть. Займаю у цiй
тотальнiй зливi свою динамiчну нiшу, форма якої постiйно залежить вiд
характеру моїх рухiв. Пiдстрибую i, перш нiж хляпнутись вже мокрими кедами в
калабанi, схоплюю момент невагомостi i розтягую його як завгодно довго.
Застиглi краплини виглядають прозорими кулями. Ситцевi сутiнки, концентричнi
кола i я серед мiльярдiв куль. Мiльярди нагострених жал. Мiльярди шансiв
вмерти__ I в наступний момент вривається гучна музика, щось ривкове зi
С.К.А.Й., i ударною хвилею зносить весь дощ пiд укiс.
Водянi канати вриваються в землю, темнi пасма волосся обплутують змiями плечi,
вуха, щоки, i в кеди стрiмко вливається порцiя жалючого холоду. I в мене з
грудей вириваїться захват. Лягаю на брукiвку. Одна лiнiя. Link.
www.dosc y misti.if.ua. Красиво. Хочу стати фiнiшем польоту очманiлих фей.
Талiю огортають бруднi потоки, а окремi краплини падають просто в горло. Ти
лягаєш на брукiвку поруч. Пiдсуваєшся зовсiм близько, лягаєш на мене i
накриваєш полами мокрої чорної шкiряної куртки. Два наркомани. Як ми можемо
витримати нараз таку нескiнченну кiлькiсть доз? Холоднi уколи. Ти притуляєшся
щокою до моєї щоки i я чую, як тремтять твої м'язи. Стрiмко паде дощ. Припиняєш
тремтiти на момент. I ми одночасно закриваємо очi. Момент надвагомостi. I ти
можеш розтягувати його як завгодно довго. "До ста вiчностей, до ста вибухiв у
головi..." А потiм вкрай здирається завiса, тече агресивне "Полинове поле", я
хочу дихнути, але ти лежиш на моїй груднiй клiтцi. I я хапаю мокрим ротом
повiтря, аж поки очi не наповнюються танцюючими метеликами. Вiдчуваю лише дотик
важкої куртки i твою долоню, яка стиснула мої пальцi. I падаю. Калабанi.
Вiд'єднання вiд Internety. Ми обоє прокидаємося в раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204779
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2010
Яскраво свiтяться маки
У твоїх бiлих руках
Захопливо хочеться знати,
Чи ти вмiєш так сильно плакати,
Як умiєш долати страх.
Зiницi стають прозорi
Вiд сили, що б’є iх них.
Це очi твої говорять,
Що ми -- не навiки хворi,
Що не безнадiйно крик.
Менi не потрiбна мова
На твоїх вгаслих вустах.
Я все розумiю. В зiницi знову
Впадають червонi вiдлуння кровi
у бiлих нетямних руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2010
вона не може поставити квіти у вазу
вона не може вибити рибу з її русла
вона навіть не може вдягти зелене
серед безлічі суконь
вона сидить на підвіконні і спостерігає
як розчиняються кетамінові хмарки
на чаєво-бурій поверхні пласких дахів
шестиповерхівок
вона мріє про гори, в яких
/світ раптом втратив будь-яке значення/
не існує ні серця, ні нирок, ні здорового
глузду, будь-яких інших анатомічних
подробиць.
вона вдягає теплі шкарпетки,
знімає котів з батарей і
ковтає кетамін. долонями.
гарячий солодкий кетамін. з
терпким присмаком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204606
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.08.2010
прокидатися спросоння
поки ні зорі, ні світла
бігати, відтискатися від підлоги і побутових предметів
мити волосся, лягати в ліжко
мочити вологими косами всі білі подушки і простирадла
валятися щось наспівувати
я втретє цього літа зацвіту..
танцювати босоніж на балконі
викидатися із вікон
летіти
прокидатися
усміхатися своїм снам
їсти те, що було недоїдене від
усіх вчорашніх днів весни
чистити зуби близько першої
і кохатися з тобою до третьої
не до 15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204605
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.08.2010
Відчуваю тебе на запах,
на дотик, на колір й на звук.
Держить ніч синє сонце в лапах.
Прогинається місяць, як лук.
Відчуваю тебе так сильно,
що аж хочеться закричати.
В узголів’ї ангел крильми
дико б’ється. Не може спати.
Відчуваю. Я все ж насмілилась.
Я поринула в цю сентенцію.
Та раптово розумію,
що ти -- дуже дивна есенція.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204380
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.08.2010
Ми плели вінки із купальських трав
і пускали їх за водою
по водоспаду в Яремчі. Ти точно знав,
що потім цілу ніч я з тобою
вплітатиму в шумовиння снів
гарячі слова і цілунки.
Ми шнирялись по світу, як два психовані,
тягаючи пожитки і клунки.
Мріяли, що будемо жити в горах,
купатися голі в потоці,
в Амстердам їздити. Плювали на страх
смерті о 17-тім році.
Любили поїзди і верхні полиці.
І ніколи нічого не мусили.
Купували речі шерстяні, на спицях
зв’язані гірськими бабусями.
Думали, що ми ще зовсім малі,
що життя таке -- в безмежності.
Відвідували всі можливі фестивалі.
Довіряли обережності.
Були дуже щасливі, а інколи дуже сумні,
а одного разу відчули потребу
і поїхали в Карпати на забуті полонини
й довго-довго дивилися в небо.
Я там схибнулася, ти зовсім здичів.
Я стояла, холодна, як статуетка,
і ти в очі мені божевільно-закохано кричав:
"Ти прибацана. Ти поетка."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2010
Львів застуджений. Тьмяно хитається.
Дівчинка з скрипкою. На губах фіолет.
У спущених фіранках пил грається
З промінням. М’який холодний фальцет
У її друга, якого так давно не бачила.
За яким плакали всі її поїзди,
Минаючи львівський вокзал. І начебто
Не можна так любити... Бездимно
Впадає кімната у вальс. Гарячки.
Зіграно ось всі 18 п’єс.
Дівчинка смішно здригнулась. Їй лячно
Чи просто морозить. А втім є сенс,
Що вона сьогодні розірвала фіранки
І лаштуючи місто до нового стрибка
Зіграла себе всю до останку.
Для нього. Для Львова. Без скрипки.
Без смичка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
літо
в квітах
коси
Віти
сонце
трави
Flower
Power
Hello
Kitty
привіт
хіппі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202773
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2010