| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Why shouldn't I believe that I can touch the sky?
Why shouldn't I believe that I can really fly?
There is no answers for my questions
I can't show you my reaction
by my side.
Chorus:
So you can leave me for a little time,
Give me freedom and I will be fine.
I have to tell you that I should go away
And all I need to do, it's to find another way.
I don't know where is the ending
I don't want you to pretending
It's not OK.
кінець серпня 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2011
Я не відчуваю ніякого кайфу,
Я не знаю ціни цього лайфу.
Де не піду там всюди закрито.
Жити тупо!
Б'юсь я до останньої битви,
Як не як, все-таки треба жити.
Хочеться мені кудись полетіти -
Все забути!
Прсп:
Забуття,
Порину в забуття!
Нема назад вже вороття!
Бо складне це життя!
Я прагну забуття!
Хоча, для чого я не знаю,
І все я з часом забуваю,
Ліки не допоможуть, точно знаю.
Забуваю!
Я не бачу ціни цьому лайфу,
Я не відчуваю ніякого кайфу.
Що робити далі я не знаю.
Забуваю!
прсп.
Хоча забути це зовсім не просто,
Якщо подумати - цього мало.
Але не все буває так вдало,
Все достало!
Треба обдумати поки не пізно,
Треба жити на світі не просто.
До перемоги стрімко я йду
Я живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252280
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2011
Мене серце настільки болить,
Що чую як сильно воно кричить.
Воно кричить за твоїм серцем,
А ти ходиш з типу-крутим перцем!
Чому ця проблема мене так мучить?
Моє серце ліки якісь знайти мусить.
Більше не буду твоїм маленьким зайцем,
А просто знайомим, типу-китайцем.
ПРСП:
Ти мій гріх і я страждаю від нього.
В думках твій сміх і я страждаю від нього.
Ти мій гріх і я позбудусь його!
В думках ствій сміх і я позбудусь його!
Ти не одна така, я продовжую жити,
З кожним днем тебе стараюсь забути!
Але рана із серця не зійде нізащо!
Скажи, що ти зробила і нащо?
Нехай, я забуду, але серце болить.
Люблю я вже другу, воно досі кричить!
Мабуть за твоїм серцем кричить,
Мабуть за важку правду болить.
прсп 2 рази...
08.02.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011
Колись цю зірку я бачив вночі
І до тепер я її шукаю.
Я її віднайду у сні,
Бо тільки її я кохаю.
Точно знаю, що неї карі очі.
І фігуру теж я пам'ятаю.
Здається, не дочекаюсь я ночі.
І її по-трохи забуваю.
ПРСП:
Те що шукаю, я не можу знайти,
Бо зірок на небі багато.
Кохана моя, можливо це ти?
Кваплюсь, бо часу до ранку вже не багато...
А все-таки вірю, що настануть дні,
Знайду час і тебе відшукаю.
Я не знаю, будем разом чи ні,
Але ти повір і я до тебе приїду.
Коли вже віднайду, тоді
Обніму сильно і поцілую.
А оптім будуть ті дні,
Коли буду йти і скажу що кохаю!
прсп:
Кохана моя...
Те що шукаю я не можу знайти,
Кохана моя, можливо це ти?
12.02.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2011
Чому не сплю я уночі,
Скажи може ти знаєш?
Чому люблю, а ти мене ні,
Чому не мене ти кохаєш?
прсп:
Скажи, скажи,
Чому люблю тебе я,
Чому коханий не я,
Скажи, скажи не мовчи!
Я дійсно буду боротись,
Інакше як поступати?
Я ніяк не смію забутись,
Інакше як так кохати?
Ти мене не забудь,
Ти мій номер собі запиши.
Згадаєш коли-небудь,
Що частину любові залишив
Для тебе!
прсп.
Ти скажи мені, скажи,
Що ти без мене не можеш!
І я буду готовий завжди
Для тебе зробити, що хочеш!
Не треба трьох звичних слів,
Два буде достатньо.
"Ти класний" і я мабуть пожалів,
Що шансів нажаль недостатньо.
прсп.
18.12.08.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2011
Вечір осінній холодний настав,
А я тільки тепер усвідомлювати став,
Що падає дощ, а я іду.
В думках своїх чогось реального жду.
Не діждешся у цьому світі реального,
Бо як крапель дощу усього фальшивого.
Прсп:
Чекай, чекай на неї, чекай!
І вона до тебе прийде.
Чекай, чекай на правду, чекай.
І ти побачиш, як сонце зійде!
А я люблю її, та що мені з того:
У нереальному світі не дочекаєшся цього.
А можевона мене полюбить, але це неправдиво,
Бо в нереальному світі усе нереально.
Скільки мені залишилось терпіти?
У правді й добрі хочу я жити!
прсп.
22.11.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2011
Настав час мого натхнення. Тожнаступну нотатку я хочу написати для одної дівчини, яка в принципі відігралавелику роль в моєму житті. Яку саме роль, і хто ця дівчинка взнаєте далі…
Завдяки їй, я написав багатовіршів, як для неї самої так і для інших…Дякуючи їй, я познайомився іздівчиною, яка навчила мене кохати. Дякуючи їй, я повірив, що я не сам, що друзіє) Тільки вона одна вміє підняти настрій одним своїм оригінальним «хайок)»!
Що справді? Вже догадались прокого я??? Саме так, Яська - це бомба емоцій і хорошого настрою!
О так, я пам’ятаю наше«знайомство») Хех, ти мені відмовила тоді, коли я тебе на танець запросив…А ятоді лиш познайомитись хотів) Ну, як би не було - соціальна мережа на допомогу!Це коштувало мені кілька хвилин пошуку на сторінках у своїх друзів. Яздивувався, але ти виявилась зовсім не така у спілкуванні, як я собі уявляв. Якбиж ти знала, як я тоді пропадав у мріях і думках про тебе…Боже,інтелігент-романтик…Чистий я. Пригадуєш пісню яку для тебе написав після тоговже як ми нарешті станцювали той коротенький «медлячок»? Ось тут http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201893, можеш ще раз прочитати)
Хто не хто, а я вмію влюблятисяпо кілька раз на рік, на пів року, на місяць…Ну то звісно не любов – звичайназакоханість. Хоча її теж цікаво відчувати і дуже часто ми її плутаємо зкоханням. Через це повинна пройти кожна людина. Хоч і зараз ми з тобою друзі,ти звісно мені дуже-дуже подобаєшся і я тебе дуже сильно-сильно люблю якподругу!
Потім так…ти ж знаєш що булодалі…Я познайомився з Ірою) Далі продовжувати не буду. Через небажання, чичерез те що важко, не знаю, але не важливо. В любому випадку – результатоднаковий. Таке, блін, життя. Я знаю, що вона вже мабуть зрозуміла всі своїпомилки, і чого вона уникнула і від чого втекла…Хоча, правильно зробила – я б незміг задовольнити всі її бажання. Я це прекрасно розумію. Жаль, дуже жаль, але…
Але все одно, я завжди буду матитільки приємні спогади про тебе, де б я не був. Твій вражаючий талант надихати,твій спеціальний характер, твій особливий носик))) Хехе) Ну носик Яськи –це вже окрема тема) Не знаю чому, але він дуже приваблює мою увагу) А їїкоронна посмішка на всі 32, не залишає вибору і приходиться теж розтягнути ротавід вуха до вуха і посміятись за компанію)
Хочу ще багато-багато накатати,але боюсь щоб не виявилось надто довго…Тож, думаю і цього достатньо)
Ось такі у мене особливі друзі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232406
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.01.2011
Ну що ж.....я писав вже про те як я готувався до ЗНО, про те к його здав і про те як треба було поступати....То прийшов час написати про те як я поступив і як живу в гуртожитку і займаюсь всім що тільки до рук доходить))))
Отож, було все так. Провисів я у чергах до університетів не один день, протратив не один десяток гривень на дорогу, потратив не один кілограм нервів....Але воно мабуть того варте...Я поступив туди куди хотів. Може це не зовсім круто, але все ж таки менеджмент зовнішньоекономічної діяльності...англомовна група...жирно)))
Цей вересень для мене пройшов швидко, і приніс мені дуже багато новин, як поганих так і хороших....звісно хороших більше) Я познайомився з дівчинкою....Тоді думав що вона вже мій ідеал. Дурний був...Було приємно, але не завжди...Бо коли діло доходило до сварок, то це вже було не цікаво....тим більше коли кінцевий результат зовсім неприємний....
Цілий місяць я намагався приїхати....Приїхати в Бориспіль...Навідати ліцей, навідати вчителів, обняти і поділитись враженнями....І побачити тебе....Твої голубі очі...За якими плакав іноді поночах...Про які вже навіть забув, бо ти так попросила...Але я не слухався...
І я приїхав і побачив...знову цей ніжніший погляд, який проникає аж у самий центр моєї душі. Відчуваю що ти теж скучила і це мені дуже приємно) Я знову оцінюю поглядом твою фігуру. Цей маленький носик, і веснушки навколо))) ці ніжні руки, які вміють так сильно-сильно обняти...Кидаю очі на цю тендітну попку, (блін, ну що ж зробиш, я нічим не відрізняюсь від інших хлопців) від якої ти заставила забрати свої руки тоді коли ми танцювали)))Знову пригадую цю пісню...Пригадуєш? Хаха...Вернусь до твоєї фігури...Далі я дивлюсь на твої ніжки...але я не втримуюсь і піднімаю погляд до твоїх очей, бо вони в тебе дуже чарівні, вони наприємніші. Твій погляд такий цікавий...Так міг би дивитися протягом невизначеного терміну...
Блін, мене розпирає від того, що не знаю як мені поступити далі. Хочеться тобі так багато сказати. Але боюсь знову відмову почути. Тому то я виговорююсь у нотатках, пишу все що накипіло і все що хочу випустити на волю, щоб всі знали, а не один я...Хоча всі мої друзі можуть тільки догадуватися на рахунок моїх думок, але одна ти єдина точно знаєш, що це про тебе я думаю кожен день і кожен вечір, перед тим як заснути, а іноді і вночі, коли неспиться...це про тебе одну я мрію, це тебе одну я хочу, про тебе балакаю ввісні, а зранку мене мама питає: "Іванку, а про кого це ти так вночі розказував???" Відповідаю: "Хаха, дуже смішно :)" Але таке воно життя, і що поробиш, треба миритися з проблемами...лунатизм це цікава річ) Але те що під час цього відкривається - це чиста правда))) Мама то знає про кого я розказую, бо я не перший раз називаю її ім'я, і не раз розказував сам мамі про неї, мама просто любить посміятися))) Ти теж можеш посміятися як хочеш...А я просто вже звик про тебе постійно думати, це ввійшло мені в привичку...Я вже навіть іноді сміюсь із себе, але мені здається що нас багато повязує)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232405
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.01.2011
Знову в очах потемніло,
Бо життя таке нещасне.
Довго вона терпіла
І тепер ця зірка згасла.
До останнього дня молилась.
Молилась і правду шукала.
Була добра і ніколи не злилась,
Тільки щось у собі тримала.
Тоді варто було спитати:
Що хвилює і що там тримає.
Може вспіли б ми руку подати
І не знали б як зірка згасає.
Їй було тоді шістнадцять,
Як позбутись життя захотіла.
Ми б спасли її разів двадцять,
Але видно так зверху веліли...
І знову серце зжимає,
Як згадаєш моменти, що були.
Хай вона ангелом в небі літає,
Бо зірка її вже заснула.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215087
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.10.2010
Часом так буває,
що сидиш гадаєш.
Що робити далі
зовсім сам не знаєш.
Ти її кохаєш,
і далі сам не знаєш.
З думками засинаєш,
На решту ти забиваєш!
Прсп:
Коли вона,
Тебе кохає!
Твори дива!
І будь щасливий!
Часом так буває,
що сидиш і плачеш.
Нічого не з'їдаєш,
І всіх навколо лаєш.
І вона це знає,
що сидиш гадаєш,
Як підійти не знаєш,
Проблеми ті рішаєш.
Прсп 2:
Коли вона,
Тебе кохає!
Твори дива!
Живи для неї!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010
Я помилився, знаєш?
Не останній раз писав я пісню,
не останній раз я так зависнув.
Я помилився, знаєш?
Не зміг тебе забути,
і не знаю чи нам разом бути.
Я все ж влюбився, знаєш?
Я помилився, знаєш?
Не останній раз
тебе я бачу,
не останню ніч я зараз плачу.
Я помилився знаєш?
Не зміг нічого я зробити,
і хотів на все забити.
І все ж влюбився, знаєш?
Я вже забувся, знаєш?
Бо останній раз прийшов сюди я,
останній раз,
ось тут ходив я.
Я вже забувся, знаєш?
Ніколи я вже не побачу
твоє лице і знову плачу.
Я вже забувся знаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010
Не хтів Грицьо до роботи,
В нього є нові чоботи.
Просто він хотів гуляти,
На роботу йму насрати.
Бо найшов Гриць собі дівку.
Тай привів її в домівку,
Буде він ї забавляти,
Тай,не дай Бог,приставати!
А наш Грицьо,
Взяв її за цицю!
Кайфував він,
тай дістав по пиці!
Ох та дівка,
Наче та горівка!
Така файна,
як ота корівка.
Не хтів Грицьо до роботи,
В нього є свої турботи.
Треба дівці догоджати,
Нові чобітки купляти.
Тож піде Гриць заробляти,
Много грошей в свою хату.
Нехай файно йому буде,
І хай нас він не забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204944
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.08.2010
Я полечу на іншу планету,
Візьму там газ і назад прилечу.
Завтра про мене напишуть газети,
Газ я продам,тож за все заплачу.
Я полечу знов на іншу планету.
Візьму там нафту, і сюди привезу.
Нафта вам треба - а нам цінні папери,
Якщо вам не хватить - я ще притягну.
Мені надоїло на нашій планеті.
Я куплю ракету і туди полечу,
Мене там чекають зелені істоти.
З ними цікаво, я так жити хочу!
Як прилечу, мене там зустрінуть,
Хлібом і сіллю, так як має бути.
Завтра зелені меню швидко прикинуть.
І потім розідруть на дрібні шматки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2010
Здав нарешті ЗНО...гарно здав) Поступати треба....життя гризе як не в сраку, то збоку....на кожному кроці знову випробування, які намагаєшся подолати...І все ж долаєш ті випробування...Старе - позаду, нове - попереду...
Хаха...Радий як слон!!!!! Поступив!!!! Туди куди хотів!!!! Буду старанно вчитись, щоб отримувати стипендію і відкладати на омріяний Стратокастер, або ж Гібсон..або Фендер))) І понад усе, я свого доб'юся, що би там не було...Але досягну поставленої цілі...
А ти знаєш, вже більше двох місяців пройшло...Я тебе рівно стільки часу не бачив...Перший місяць - червень - я тебе ще згадував, бо ми ще вконтакті спілкувались...Потім, я до Львова поїхав - там мої старі друзяки, яких 100 років не бачив. І так в моїх думках ти відступилась на задній план...аж якось, твої подруги нагадали мені про тебе.. - "А ти з Нею спілкуєшся???"....Блін, а й вправду забув, вже місяць пройшов...Варто подзвонити...зараз пізно вже, то подзвоню завтра...
Так і сталось. На другий день я тобі подзвонив. Не знаю чи дійсно, але ти була рада мене чути. А я то який радий був...Після цього дня, я тебе згадував частіше ніж тоді в ліцеї...Я знову дивився на твої фотографії і лаяв себе за те, що все ж не знайшов до тебе такого підходу, який знайшов би до любої іншої людини...І попри те, що ти мені сотні раз повторювала, що я не винуватий у цьому, я все ж відчуваю, що я винуватий..."Всі ми винуваті у своїй долі, ми самі творимо свою долю, своє завтра...(с)"
О так...Ті моменти....залишились тільки спогади....І стільки дівчат за це літо до мене причіплялись, і стільки раз я міг бути вже "коханим", але воно мені не потрібно...Мені одна ти потрібна...Втративши шанс, я усвідомив те, що без тебе мені дуже важко...я сильно звик до тебе, я звик тебе бачити хоть на мить, але кожного дня, чути тебе кожного дня...хоч і одне-два слова зазвичай: "Привіт, як ти?", але все ж мені цього тоненького голосу було достатньо, щоб цілий день пройшов вдало!! І зранку в мене був стимул прокидатися і їхати пів години в ліцей...а ввечері, я не виходив гуляти, бо ти в онлайні)))
І те що я сказав на початку, про старе і нове, це зовсім суперечить думці про тебе....бо ти наче відійшла у минуле, але досі я тебе згадую, досі ми спілкуємся, досі я відчуваю, що тоді відчував...Хаха....згадаю наш перший танець...блін, я тоді був на сьомому небі від щастя...я навіть памятаю пісню...Scorpions - The Wind of Changes...це одна з моїх улюблених) Ці обійми буду ще довго пам'ятати....Хаха...і невже це все було...невже відішло у минуле...блін, заставляю себе не плакати...
До речі, відкрию вам усім секрет....Машину часу все ж таки винайшли...давним-давно....дуже давно!!! Це звичайний годинник...жаль, що він не надає можливості подорожувати в часі)))) Хахаха....таке життя))) Заспокоюю себе тим, що все буде добре) Принаймні так повинно бути!
А взагалі, я буду навідуватись в Бориспіль...Я буду приїжати по суботах в ліцей, до вчителів, а потім знаходитиму тебе і будемо говорити, як тоді, на перервах))) А пам'ятаєш, як я тебе котлетками в буфеті годував??? :) Смішно було))) Хочу знову в 11 клас....в 11-Б....Хочу знову на перервах тебе бачити))) Побачу....ще побачу....Правда???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204751
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2010
1
Просидів ти цілий рік,
вже наближається воно,
ось настав оцей час пік:
коли скоро ЗНО
прсп:
Вже скоро ЗНО,
Певно завалю його.
Але бабло я заплачу.
Тай поступлю куди хочу!
2
Тай подумав я в цю мить,
зробив помилку я давно.
Не хотів я того вчить,
а сьогодні ЗНО!
3
Не хватило мені дня,
щоб повторити усе знов,
щоб почати все з нуля
і файно здати ЗНО.
4
Ось проходить уже тест,
Навмання я ставлю все.
Математика - the best.
ЗНО скінчилось вже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204744
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.08.2010
І знову сидиш.....і знову чекаєш чогось, і навіть не знаєш чого, не знаєш куди від цього всього подітися, куди сховатися....Це я все про себе кажу)) ЗНО на носі....Пів місяця буквально залишилося....Пів місяця....а я не знаю, чи я щось знаю....чи напишу, чи не напишу....чи поступлю...ЗНО на носі....Я рахую ті останні дні травня і відчуваю що перехожу в майбутнє, в доросле життя...
Поступлю, буду студентом) Ех, хіба не мрія - студентське життя, гуртожиток, дівчата....Не знаю....якось мені цього не так хочеться. Куди без тих своїх однокласників, які вже стали для мене кращими друзями??? Куди без тих улюблених вчителів, БОДЯ і ГАНКА рулять....Наталя Михайлівна.....Блін, не знаю...Плакати хочу, але не буду, все ж, як не як, маю мужиком залишатися :)
Але більше мене хвилює те, що мабуть більше не побачу тебе....ЗНО на носі....Пів місяця....я не знаю, чи буде причина на то, щоб поїхати в Бориспіль...Чи ще побачу тебе...І тут дійсно сльоза йде...(- та нє, чекай, ти ж мужик, не плач - добре, не буду, здавлю у собі)
Бо за ті кілька місяців, ти мені наче рідною стала, і по-при ту сварку яка була між нами, і по-при ті твої стреси я далі відчуваю щось, що змушує мені написати тобі "Привіт, як справи", і те що підносить мене наче на сьому хмаринку, коли ти мені те саме бува напишеш, хоть і російською, але пишеш :)...
ЗНО на носі....Пів місяця....що мені робити, забути не можу, забити теж не можу...по-при те, що інші кажуть: "забий, не дочекаєшся" і по-при все інше....мені це якось далеко. Тато завжди мене вчив: зважити на думки всіх, вибрати щось позитивне з того, а потім узгодити із своєю думкою. Узгодити із своєю думкою, це найголовніше....Оскільки треба робити не тільки всім на користь, а й самому собі щось корисне витягувати....Це мабуть навіть егоїстично, але я так і роблю....Тобто я далі чекаю, може і дурний, але чекаю....мені і так нема що робити, крім того що готуватись до ЗНО....Тай іншої я не хочу...(До речі, ти ж зараз це мабуть теж читаєш, вибач що так прямо...але ти ж і так все знаєш - я оптиміст. І навіть якщо ти скажеш мені щоб я відмовився від того очікування, мені якось то далеко...романтик є романтик, оптиміст є оптиміст...до речі, текст тобі присвячую.)
Отож, ще пів місяця, не знаю куди подінусь потім....Але зараз в мене дві мети: здати ЗНО і поступити....ну і друга мета то вже і так тобі ясно...Головне те, що я вірю...і надіюсь на краще!!!
PS: ти мене за це сильно не лай))) Любов то така штука....блін....не хочу тобі погано робити....може колись зрозумієш....Молю Бога, щоб не запізно....
8 травня 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204654
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2010
Чорно-білий кіт, що живе в центрі,
Він нікому нічого не робить,
І нікому він не мішає.
А він просто живе собі в центрі!
прсп:
Цей кіт самотній і сумний,
Від знущаннь він ледь живий,
Його дім - це двір.
Сумне життя, повір!
Але кіт знаходить дорогу -
Він вирушає у велику пригоду.
Він шукає те що не бачив,
А він життя нормального не бачив!
(прсп)
Розчарувався кіт у житті,
Надоїли розчарування оті!
Не знайшов він кращого...
А життя не буває кращого!
(прсп)
А суть у пісні зовсім просто:
Кожен прагне кращого життя.
Але не кожен його досягає,
Бо не завжди всі можливості має!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204526
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2010
Я вже не знаю що робити:
Чи реп читати,
Може якись панк-рок лабати,
Або просто вірші писати...
Якій роботі життя присвятити?
Може просто жити?
Та ні, так можна все життя проспати!
Треба вибір свій зробити...
Весь прикол замутити,
Щоб прожити.
Дівчину за руку тримати.
І ніколи не відпускати.
Бо погане діло може ся стати.
І тоді вже не жити,
Тобі буде пофіг як життя прожити.
Таке діло краще уникати.
Отож, якою людиною стати?
Хочу себе переконати.
І трохи розумних думок нахватати,
А вже потім вирішати,
Як же ж мені поступати,
Хочеш підказати?
Мені буде важко проблеми розгрібати.
І хотіти на все забивати.
Прсп:
Забий на все,
не парся...
Буде добре усе,
довірся!
Припустим ти знаєш що робити,
Як на ноги стати,
І красиво своє життя прожити,
Ти можеш спокійно спати...
Ти вже маєш кого кохати,
Радий щастя мати.
Вже не хочеш лоба об стіну бити,
Бо можеш дівчину любити...
Ну що ж, не знаю що робити,
Як завершити,
Ще два куплети треба написати
А потім ще й музичку залабати...
Тут треба чесно сказати,
Все таємне розказати.
А вже аж потім душу у пісню вкладати!
І все на папері викладати...
Мені треба лінь у собі вбити,
Про неї забути.
Ще на стільки правил треба забити.
А ти хочеш все життя пропити?
Та все ж, я знаю що робити,
Як далі жити,
Треба просто навчитися любити.
І на цих строфах я хочу завершити.
прсп.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204525
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2010
Подумки, я вирішив написати і свою розповідь…Читаючи розповіді своїх друзів, свого брата, тай самому захотілось чимось поділитися…Тема мого твору дуже проста: «Де той Бог на світі???». І як вимагає моя вчителька з мови, буду дотримуватися всіх норм: теза, доведення на основі аргументів і фактів, висновок…Боже, де ти є???
Кожного дня задаю собі це питання, але все ж молю тебе з надією що почуєш і допоможеш. Тай сам не сижу на місці, як в анекдоті про жида, який хотів виграти у лото…Прикладаю зусилль щоб і самому чогось досягнути. І тому зявляються докори моєї свідомості…«….Бога немає…релігія придумана…вірити в себе….тільки в себе….і в свої можливості…»
Буду користуватися в основному аргументами і фактами зі свого життя. Я народився в селі, жив там вісім років, батько працював у Львові, тому з часом ми всією сім’єю туди переїхали. На це Твоя воля Божа…У Львові я жив, жив наче і гарно, але це тільки здавалося – бо з другого боку день у день батьківські сварки не давали спокою і от напередодні екзаменів у 9 класі мама вирішила покинути нас з батьком і забрала сестру далеко в Київську область…Це знову Твоя воля Божа??? Я залишився з батьком через дві причини: не хотів покидати школу до якої наче приріс, і через те що хотів хоть морально підтримати тата. Та не довго я витримав сам - тато від ранку до ночі на роботі, мені і поприбирай в хаті, і їсти звари, і уроки зроби, тай погуляти теж хочеться…Добре що моя бабуся, хоть і хвора, але погодилася нам допомогти. Дякую тобі Боже, якщо це теж воля Твоя…Але і це не довго тривало, у батька свої принципи, бабуся з ними аж ніяк не погоджується й досі, тому прийшлось мені все ж покинути свою рідну 81 школу…І поїхати до мами.
10 клас, ліцей «Дизайн-освіта» м. Бориспіль. Я стою на першому дзвонику, нікого не знаю і дивуюся тим людям які поводяться так, як мені абсолютно не привично. Вони звертають увагу на мене, наче б то: «О, дивіться новенький!!! О дивіться…А звідки він…А хто він…А він такий…а він сякий…» Ну так завжди буває… Захожу в клас, подумки скаржусь на свою долю і перестаю вірити у краще, думаючи що загноблять українця-націоналіста, не сприймуть такого як я, будуть знущатися як і там у Львові бувало…Дякую і на тому Богові. Виявилося все зовсім інакше – народ приємний, доброзичливий, і їм абсолютно до лампочки якою мовою я спілкуюся – їм важливо те що я не є пихатий, і без понтів, просто нормальна людина…(по словах однокласника ?)
Життя продовжується...Сидиш, мрієш що станеш рок-гітаристом, якимось олігархом, будеш жити десь на Мальдівах…І з тих мрій знову повертаєшся у тісну квартирку, де я досі тільки вчуся, і просто існую…Невже це все випробування??? Боже, ти мене чуєш??? Мені важко!!! Наступає той вік коли навіть заздриш тим хто вже з дівчатами і відчувають взаємне кохання…Хоча почалось це ще далеко у 8-9 класі…Але й продовжується прокляття. Кого не зустріну, з ким не познайомлюсь, який би не був комунікабельний, підсвідомо боюся щоб в майбутньому не було так як з батьком. Боюсь я тих стосунків, тому і не заводжу їх…Але все ж, не машина я – хочеться любові, почуттів, уваги – йду на ризик. Результат – розбите серце, розчарування…Але й на тому спасибі, хоть цілуватися навчився ? досвід, як не як, але він потрібен. І зустрічаєш все нових і нових людей, закохуєшся чуть не двічі на день, і з них шукаєш ту, яка буде тебе розуміти і шанувати, яка знайде в тобі того «принца на білому коні». Та який з мене принц…Далі сидиш по пів години в туалеті, думаючи над словами які римуються зі словом «очі» і через два дні таких стараннь, народжуються мої пісні :
«Я запам’ятаю собі твої очі,
Щоб снилися вони мені щоночі,
Очі чорні твої дівочі.
Я жити без тебе не хочу…»
І потім гітара – моє єдина кохана, яка поводиться завжди так, як я хочу, як доторкнусь - так вона і співає…
І приходить момент коли наче граєш на два фронти: тут і в неті така хороша дівчина, але живе далеко, яку нізащо не хочеш втратити, і в ліцеї теж дівчина, до якої навіть не знаю підходу. І день у день годую першу обіцянками про те що колись приїду. Хочу приїхати, але хто знає Твою волю Божу??? Як ти завтра зі мною поведешся, як скеруєш і куди направиш Боже? І другу теж бережеш у серці свому, тай іноді здається що дійсно кохаєш, хоч спілкуєшся тільки віртуально, бо в ліцеї слабо підійти, чи мені чи тобі…Мені скорше всього, бо тобі цього мабуть і не потрібно…Та й хто тебе зна, ти така непердбачлива, то сама до мене пишеш, наче потребуєш спілкування, то раптом йдеш читати книгу, наче тобі це важливіше, а я досі залишаюсь зі своїми докорами. Жіноча логіка, хто її зрозуміє?? Хіба дівчата…Ну і Бог, як він все ж існує….Хочеш сказати: «Мрії здійснюються»??? Та може і здійснюються, хто заважає вірити у них…я от уже багато років вірю….Але чому не допомагаєш? Чому не чуєш моїх молитв??? Чи чуєш, просто я не усвідомлюю…Може і скоротить Бог відстані між тобою з далеку, і мною тут…А може тебе, влюбить у мене тай будем разом, хто зна, може воно нікуди не пропадає, може Бог собі бере це у нотатки, чіпляє десь на стікери певного кольору важливості…Для когось вони червоні, а для Бога може вони взагалі білі, непомітні, в останню чергу їх виконає…
Я не потребую жалостей, я в силі подолати перешкоди самостійно – мене життя за 17 років навчило бути самостійним, тому мабуть і пропадає у мене віра у Вищі сили над нами…Я згідний що у Вас, мої любі друзі, виникають заперечення, і я не є проти їх…Але і ви зверніть увагу на те, що кожен має право на свою думку і ніхто не знає яка думка є абсолютно правдива…
Я дойшов до логічного завершення. Хоча, не знаю, для когось я довів щось, для когось навпаки….Робіть висновки самі. Я просто розповів вам свою історію, з якої висновки можуть випливати різні, тому я не буду його сам дописувати. Але мабуть повірю у Бога тоді як буду щасливим…А поки за мною мої сумніви…Можна багато багато ще прикладів навести, але основну думку я передав…
PS: «Пробачте за можливі пропущені розділові знаки – не дружу з граматикою дуже, але моя мета – донести суть…»
Дякую за те що дочитали до кінця!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204369
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.08.2010
1
Я не знаю що в тобі
Знайшов і полюбив,
Але сказав твердо собі,
Знайшов страх і забив.
2
Думаю про тебе від
ранку до ночі від
ночі до ранку і в сні
снишся ти мені.
3
Що робити не знаю
задовбало питання
Всі проблеми і дилеми,
Де тебе знайти?
Прсп:
Де ти є!? Де ти є!?
Серце моє, життя моє!
Хочу я відчути тебе,
І памятати те, що ти є!
4
Цікавість поведе
у життя тебе,
Не вникай, бо зведе
з розуму і все!
5
Що це за питання,
Не кажи такого, мовчання,
Краще у випадку такому,
Поспівчувай другові свому!
6
Я тебе знайду не
знаю де, але те
що хвилює мене,
це де ти є!
(прсп)
7
\"Все так не буде\"
сказав мудрець!
Не кажи, що капець
Вже незабаром прийде.
8
Живи життям своїм
сумним, а я доїм
кусочок того добра
що ти мені віддала.
9
Оптимістична нота
така, але цікавить та
що зробити, щоб знайти тебе,
де ти є?
Прсп 2:
Де ти є? Де ти є?
Я шукаю тебе
Де ти є? Де ти є?
Я шукаю тебе.
Де ти є!? Де ти є!?
Серце моє, життя моє!
Хочу я відчути тебе,
І памятати те, що ти є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2010
Я хочу зрозуміти,
Як прийти до того,
Я прямую до цього.
Це ще треба вміти.
Прийду там де ти,
так чекаєш довго,
Серця бережеш свого.
Так ще треба вміти.
Прсп:
Я втрачаю розум!
Де мені знайти тебе?
Як зберегти тебе?
На це потрібен роздум!
Але я втрачаю розум!
Хочу я побачити тебе!
І обняти тебе!
Тебе...
2
Я хочу зрозуміти,
Як позбутися цього
відчуття самотності.
Відчуття забутості...
Себе самого...
Мені треба тебе знайти,
В своїх руках зберегти
Частину серця твого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2010
1
Де тебе зустріну?
Тебе - мою пір'їну.
Я так хочу знати
Де тебе знайти.
прсп:
Ми з тобою наче навіжені!
Крутимось вертимось по світі цьому.
І куди доля нас зажене,
Не знає ніхто коли кінець усьому.
2
Де тебе застану?
Тебе - мою кохану.
Я тебе віднайду,
Десь там на краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2010
Запам'ятаю собі твої очі,
Щоб снились вони мені щоночі.
Очі твої чорні дівочі.
Я жити без тебе не хочу!
Прсп:
Я напишу на стіні: "Ти зайка моя"
Червоною краскою наведу я.
Пригорну уночі тебе, кохана моя,
Червоною ковдрою накрию злегка.
Я забираю собі твоє серце,
Щоб билось воно в кілогерцах.
Рахую дні музичними терціями.
І це засипає мою душу перцем!
Я візьму собі твої руки,
Щоб зняла ними мої муки.
Бо вмираю від скуки.
Зайка, дай свої руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2010
Мимовільні дотики рук твоїх,
всі твої погляди і жести в думках моїх.
Скажи мені про що думки твої?
Чи бачиш мене ти уві сні?
Мимовільні думки в устах твоїх,
не обдумавши добре і скажеш їх,
Ці кілька душевних фраз мені.
І просто хочеться сказати "ні".
Спеціально забуду очі твої,
більше я не хочу бачити і знати їх.
Скажи мені про що думки твої?
Чи хочеш повернути моменти ті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2010
Чому робиш так щоб серце боліло?
А в серці моєму коханння ще тліло.
Вже нема там душі,залишилося тіло.
Відчуваю його я, та й то схолодніло.
Прсп:
Холодно стало мені,
І тягар якись на душі.
Я не знаю як далі іти,
Як мені вихід знайти.
Хай йому грець, болить - переболіло.
Мені далеко те, що кохання жевріло.
Забуду про все, не велике то діло.
Аби лиш хоть трохи отут потепліло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2010
Вий,вітром вий,
Снігом все накрий.
На проблеми ти забий.
Щось нове в собі відкрий!
Не згадуй того що було,
що було те загуло.
Все погане загнило.
І його забрало НЛО!
Бий,сильно бий,
Кулею ворога убий.
На сторонніх ти забий.
Ти час хіба не вбий.
Грай,на гітарі грай,
Пісні все складай.
А як нє, то покохай.
Їй почуття свої віддай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202245
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2010
Я зустрів тебе
сам не знаю де!
Сподобався тобі я зразу,
а я відчув хіба якусь заразу!
Я не хочу тебе,
Хоч вбий мене.
Не вже не розумієш зразу -
до тебе чую я хіба відразу!
Прсп:
Скажи,для чого ти мені така?!
Вибачай,але ти мені бридка!
Я більше не хочу тебе зустрічати.
Навіщо мозок буду собі грати?!
В тебе зуби криві
і губи тонкі!
Говорити з тобою я не можу,
давай я лікаря знайти поможу!
Я скажу тобі:
"Ти вибач мені"!
Давай назавжди розійдемось,
і нізащо більше не зійдемось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201894
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 20.07.2010
1
Я досі чую цей солодкий запах...
І ця розмова бринить в моїх згадках.
Твоя сторінка у мене в закладках...
Я знову чую твій солодкий запах.
2
Я досі чую твій прекрасний голос...
Лежу на землі і відчуваю тонус.
Твоє волосся сплетене в колос.
І знову чую твій прекрасний голос.
3
Я не можу забути найніжніший дотик...
І цих страждань мені мабуть досить.
Мій мозок портрет твій пригадати просить...
І я відчуваю твій дотик...
Прсп:
Невже ти не розумієш, що я тебе люблю?
Невже не розумієш, що тобою живу?
Хочу від тебе почути "I love you"
Скажи що кохаєш! Скажи "Я тебе люблю"
4
Я досі вірю, що любов жива...
Мені досі потрібна тільки ти одна...
Бо в думках тільки ти одна моя...
Я досі вірю, що твоя любов жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2010
Я хочу щоб ти мене залишила,
все своє забрала...
Я хочу трохи в мріях пожити,
на все забити...
Я хочу рвати і кричати.
Заново почати...
Я хочу на самоті побути,
усе забути...
Я хочу про тебе забути,
Вільним птахом бути...
Я хочу в небі політати,
Зірку дістати...
Я хочу заново покохати,
Піти до твоєї хати...
Я хочу там тобі заспівати.
Почуття не ховати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2010
Іноді здається,що для тебе ті пісні співаю.
Іноді здається,що тебе в руках тримаю.
Іноді так хочу,щоби ти була зі мною.
Іноді ти тут, і хоч на край світу я з тобою!
Прсп:
Хочу по-секрету вам сказати прямо.
Все ж у мене в серці віра!
Мабуть влюбився я без тями,
У красиву дівчинку Іру.
Іноді здається,через тебе так ридаю.
Іноді задється,що нікого так я не кохаю.
Іноді тепло від тебе відчуваю.
Іноді ти тут і з тобою все я забуваю.
прсп.
Іноді здається,що без тебе я тут сам вмираю.
Іноді здається,що я сам себе караю.
Знову я так хочу,щоби ти була зі мною.
Але ти не тут, і як не як - я не з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2010
Боже!Позбав мене тих мук:
дай мені її забути,
або ж віддай у мої руки.
Бо в серці лиш гарячий стук.
Боже!Не прошу тебе,однак,
дай мрію мою здобути,
або ж з нею хочу бути.
Бо це лиш так,душевний факт.
Боже!Боюся наче так от:
що даш мені забути,
і не буду знать як далі бути.
І в жилах кров несе азот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2010
Львівські грози
Твоїх теплих слів великі дози...
Я не забуду ці моменти ніколи.
Що би не було довкола...
Високий Замок
Красиві очі твої, немов світанок.
Я б дивився у них до нестями...
І ніколи не прийшов би до тями.
Я не хочу забути,
Хочу далі жити і просто бути
Найращим другом для тебе
І жити не тільки для себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2010