| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Автобус, названий коханець
Із неграми,що знають щастя,
Для баби зілля я шукала,
Щоб душу лелить свіжим даром,
Запхати рот рошен-травою,
На двох руках- в блакить ногами,
Розвішати кругом білизну,
А потім рвати її сліпо,
Прислати лист бабусі Беллі
З чар-зіллям запашним в конверті,
Адресу глиной заліпити.
І чхати,що вона від негрів,
Забий у люльку і лікуйся,
Викурюй мізки та лікуйся,
Ти не помреш,а маком станеш,
Бо мак любила ти - лікуйся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200518
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2010
Це все так просто і природно,
Розкрити рота на щось модне,
Ключі крутити,гризти нігті,
Вертіти і кусати лікті,
Похнюпитись і опустити
Не руки, а вже очі ситі,
Розвіяти всі міфи світу,
Поспілкуватися із літом,
Зайняти в нього грошей трохи,
Покрити всі рахунки мохом,
Брехню наспівувати тихо,
Тереблячи в кишенях лихо,
Та-дам,та-думати яскраво,
Як добре уночі без кави,
Як тепло в мізках, де є гроші,
Багаті шахраї - хороші.
Піймати руку й не пускати,
Старезний хтось,але ж багатий,
Купуй мені щось модне зараз,
Бо розіпнуться сині хмари
І обіл'є тебе вулканом
Два непоборних океана,
Один,як мулом все затягне,
Твій статок,очі,діаманти,
Сапфіри,золото,юланти,
А другий заморозить рани,
Усі роз'ятрені романи,
Наповнить льодом середину,
забудуться усі провини...
Там перед юною вдовою,
Яка дивилась на щось модне,
Так - покивала головою,
Таке закінчення - природне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2010
Розділила я вас на гілки, на гілки,
Розділила коханців, жонатих дядьків,
На мрійливих, закоханих. В що?
То не суть.
На робочих, постійних, що гроші несуть,
На ванільних, одягнених в білий халат,
Лікарів, що згубили ключі від палат,
На коричневих звірів ,що з пивом п’ють квас,
На Андрій і Микола ,і Міша, і Стас,
На богів і напів, під богами і над,
На класичних й блакитних, на person і стадо,
На троянців, спартанців і щось для підлоги,
Щоб зробити кімнату вдосталь вологою,
На оголені душі до краю думок,
І на тих, що як завжди відписують: оk.
На здорових і хворих від надлишку болю,
На мамусених й тих ,що самих-самотою,
На смішних і на тих, що боятись сміятись,
На Канаду ,Росію й Сполучені Штати.
Тільки щось я не тямлю знову одного,
Як шукати із них усіх супутника свого?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010
Він відкриє себе між мільйонами пальт,
І спіткнеться з Весною навпомацки Осінь,
А від їхнього танцю розчавить асфальт
Блідий Зим,що тремтів від кохання наосліп.
Він лютує,як цісар у лоні думок,
Відштовхнула його жовто-віддана осінь,
Захворіти хотів він, і влітку намок,
І кохає лиш осінь наосліп і досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010