Окрилена

Сторінки (5/406):  « 1 2 3 4 5 »

Черешні

Бігцем  збирались  хмари  на  грозу,
зчорнілося  зіницями  черешень.
Мені  здалося  -  йду  за  ту  межу,
де  бачиться  безмежжя  в  дні  прийдешнім.

Той  розмах  крил!  Таких,  мабуть,  нема,
мені  був  недосяжним  для  покори.
Стояла  тиша  і  була  німа
і  німота  підживлювала  корінь.

Брунатним  соком  ягоди  взялись,
укрив  їх  листям  вітер-халамидник,
достиглі,  що  тягнулися  увись
зриває  місяць  у  сорочку  спідню.

Солодке  мрево  до  грудей  горну  
Твоїх  очей  зіниці  як  черешні.
Додала  відстань  холоду  вогню,
а  час  невтомно  свої  іскри  креше.
[img]http://www.nastol.com.ua/large/201303/43606.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2014


Є сонце!

[img]http://картинки.cc/img/4/8/2/%D0%9E%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA,%20%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%86%D0%B5,%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82,%202288x1520.jpg[/img]

Є  сонце!  
ЛагіднІшає  тоді,
і  ліктями  схиляється  
до  маків,
сміється  відображенням
в  воді,
коли  Твоє!
Дорожче  діамантів
немає  і  не  буде.  
Тільки  Ти
здіймаєш  хвилі  
і  у  синє  барвиш,
роздмухуєш  світанки  
від  іскри
гніздишся  щебетом,  
неначе  жайвір.
Я  дихаю  Тобою,  
у  мені  -
присутні  нАчерки  -  
Твої  маршрути.

Небесна  мушля  
ближче  до  землі,
коли  ми  хочемо  
її  почути…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014


На згадку

Твоїм  рукам  
троянди  личать,
пелюсток  ніжні  сорочки.
Усмішка  тепла  
і  довірча
стинає  гострі  колючки.
Де  човен  
обрію  хлюпоче,
втікає  сонце  
як  форель,
тріпоче  у  грозі  
листочок  
і  ллється  дощова  
пастель  
НА  ЗГАДКУ.
Блискавка  бентежить,
ламає  ребра  
на  дрібки,
лишає  серце  
без  одежі
тривожним,  тихим,  
боязким.  
Міцні  Ізольдині  
обіти,
п’янкі  Трістанові  пісні.
Тебе  не  можна  
не  любити.
Забути?  Можна…  
Не  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014


Легко



Теплінь  яка!  Меланжеве  сукно
у  квітах  простелилося  навколо.
Розлилося  кульбабове  вино
і  небо  розпашілося  бузково.

Зустріти  б  Вас  і    поглядом  одним
розвіяти  з  очей  солодкий  дОкір.
Чомусь  мені  приснилися  сумним,
задуманим  увись  і  одиноким..

А  в  мене  все  як  завше,  але  ні  -
навчилася  приходити  дочасно)
Та  кажуть,  в  часі  головне  -  піти,
ще  завиднА,  як  вогнище  не  згасло.

Тоді  я    поспіхом  ішла,  ступні,
немов  мурашником  рудим  пройшлися.
Жбурляли  зграї  горобців  шумні,
навстріч  гукало,  шелестіло  листя…

І  вже  як  є.    Розсипала  жалі,
немов  дрібні,  червоні  намистини.
Але  нитки  ще  в’яжуться  в  вузли
щоденно,  мимоволі,  щохвилини.

Ступаю  легко  струнами  рукИ  -
невидиме  звучання  збереглося.
Цвітуть  бузки.  О,  як  цвітуть  бузки!
Вплітаються  із  вітром  у  волосся.

[img]http://desktopwallpapers.org.ua/large/201303/25552.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014


Називай…

[img]https://pp.vk.me/c620521/v620521822/20ce/hDAXgZaNBfA.jpg[/img]
Називай  мене  як  хочеш.
Тільки  називай…
Розірвалася  на  клоччя,
а  душа  жива…
Піднебесся  світлом  вабить  -
видно  перевал.
Сходить  квіткою  кульбаби  
сонячний  овал.
Затремтіли  маргаритки
на  тонкім  стеблі,
білі-білі  як  лебідки..  
Ніжністю  в  Тобі
розтікаються  заплави
на  піски  дрібні.
Ти  любов  на  дні  зоставив,
А  вона  в  мені
стала  спрагою,  дощами,
хлібом  і  вином….
Називай  не  іменами,
а  найкраще…  сном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014


Аби…

Живемо  під  прицілами  тривоги
і  молимось  на  сонце,  щоб  зійшло,
аби  проміння  вирвалось  з  облоги,
і  узялося  коренем  зело.

У  час,  коли  вишневі  заметілі
збиваються  у  вирії  грози,
коли  ми  зиму  ще  не  відболіли,
тремтять  нарциси,  сповнені  слізьми...

Не  маємо  сьогодні,  що  ділити,
хто  вірою  і  правдою  блажен.
Ми  хочемо,  аби  раділи  діти,
нарешті  впав  новітній  Карфаген.
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014


Паприка

Тупцює  годинник  на  місці.
Улюблена  книжка  і  чай.
За  руку  торкає  півмісяць,
цитринові  дольки  гірчать.
Із  дикістю  звіра  зарикав
розбуджений  спогад    з  тенет,
неначе  пекуча  паприка,
ти  спрагою  мучиш  мене.
І  доки  жива  веремія
карміну  кладе  на  вуста,
забути  Тебе  не  зумію
для  цього  мій  час  не  настав?    
І  доки  весни  дощовиця
змиватиме  крицю  зими,
нехай  Тобі  янгол  насниться,
який  обіймає  крильми.
[img]http://artnow.ru/img/495000/495036.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014


А Він любив…

[img]http://www.proza.ru/pics/2014/02/26/1399.jpg[/img]
А  Він  весну
любив  лелечу,
капіж,  який  
торочився  зі  стріх.
Але  борня  
лягла  на  плечі
за  рідний  край…  
Із  тисячі  доріг
обрав  таку,  
що  не  вертала
додому,  
де  батькІвське  джерело.
Стемнілося…  
Отруйне  жало
прошило  серце…  
Смертю  залягло.
І  на  очах  
у  побратима
востаннє
посміхнувся  і  сказав:
«За  нами  сила  
незборима…
Як  жити  хочеться…
якби  ти  знав…»

Не  чути  
снайперських  гвинтівок,
весною  пахне
зболена  земля.
Ключами  
пам’ятних  листівок
лелеки  
повертаються  здаля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014


З Тобою

[img]http://cs7004.vk.me/c540103/v540103930/143df/tabxunI2sM0.jpg[/img]
Настане  час
збирати  зорі,
які  Тобі  натрусить  Бог.
Коли  думки
стають  прозорі,
тоді  не  страшно  
бути  вдвох  
і  на  розхитаному  судні...
На  небо  
спертися  плечем.
А  хвилі  пінні  
і  облудні  -
на  те  і  хвилі,
б'ють  ключем.
Передчуттям  живеш,
весною,
ходою  будиш
первоцвіт...
А  Він  десь
молиться  з  Тобою,
малює  сонце
на  Твій  схід.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014


Вуличний піаніст

[img]http://s.citysites.com.ua/section/newsIcon/upload/images/news/icon/1002068_588191884544681_829395928_n_137302281813.jpg[/img]
Листопадовий  вечір  тулиться
до  вікОн,  
до  облич  і  ніг.  
Ще  цвіте  Катедральна  вулиця  
хризантемами  вдалині.  
Піаніст.  
Чорно-білі  клавіші.  
Сум  і  радість  
в  одно  сплелись.  
Оживають  усе  ласкавіші,  
нотні  краплі  дощу...  
Колись  –  
Він  обіймами  
був  оточений,  
урочисто  звучав  Шопен.  
Йому  сцена  
була  золочена  
із  надією  в  новий  день.  
А  сьогодні  на  дно  картузика  
впала  гривня
і  жовтолист…  
крає  небо  тужлива  музика  –
грає  вуличний  
піаніст.






*  З  невідомих  мені  причин  вірш  зник  з  моєї  сторінки.  Тому  повторююся  з  його  друком  у  клубі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014


Різдво

[img]http://s002.radikal.ru/i197/1112/98/90869e86f9e3.jpg[/img]
Палають  зірчасті  лампадки
і  дзвони  єднання  звучать,
срібляться  луною  колядки
і  тане  воскОва  свіча.

Із  неба  нам  шлють  янголята,
озвучують  сурми  листа,
що  кожному  можна  прийняти
і  серцем  вітати  Христа.

Пашіє  кутя  у  господі,
рум’яний  пампух  і  узвар...
І  сонце  пелюстками  сходить  
на  ранок  Святого  Різдва.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014


Пахнуть вишнями

Коли  спомини  пахнуть  вишнями,
підвіконня  колише  сапфір,
тоді  зорі  стають  світлішими
і  небаченими  до  сих  пір.

І  насподі  душі  розквітнено  -
білий  ангел  дитинно  спить.
Де  дахівки  високо,  вітряно  -
надто  крихітним  бачиться  світ.

Обійняти  його  і  диханням  
зігрівати    в  морозні  дні
і  хоча  допоможу  крихтами
та  тепліше  від  цього  мені.

Єремія    тоді  заплакав  би,
коли  пустка  торкнулася  б  стін,
і  ніякі  видці-оракули    
не  замінять  очей  глибочінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014


Амплітуда

Чи  знаєш  Ти,  
що  ліками  намарно
загоювала  рани  самоти?
І  жодна  думка  
не  пройшла  безкарно,
глибоко    удалося  прорости.
Вужами  горло  
ніжність  обвивала  
і  полотніли  руки  
без  тепла,
луною  затихала  
на  вокзалах,
але  надія  жевріла….  
Була  мені  за  друга,  
ворога  і  брата,
штовхала  і  благала:  
«Зупинись!»
Водночас  народитись  
і  вмирати,
вростати  в  землю,  
рватися  увись
хотілося  мені…  
Перелистати  –
щоденники  несказаних  
«люблю».
Чи  знаєш  Ти,  
що  наче  страти
боялася  холодного  жалЮ?
Тебе  шукала  
в  кожній  порі  року,
назвала  осінь  
іменем  Твоїм…

Отак  би  зупинити  Світлооку
і  не  торкатися  ніколи  зим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013


Сполом

[img]http://1.bp.blogspot.com/-A0hHtYNh3Q8/UIEUZOuAqwI/AAAAAAAACAY/HsOiAS48Ofs/s1600/ukfc1SZ0vkQ.jpg[/img]

Листопадить….    
І  сонне  горище,
наче  гавань  розбитих  човнів.
По  щілинах  гуляє  і  свище,
і  не  спиться  вітрам.  
У  нічні,  розтривожені  
хвилі  розпуки
жовте  листя  з  тонкої  парчі
укриває  вікно…  
Чути  стукіт  –
розговіння  дощу  
по  руці
розливається
терпкістю  айви
моя  осінь,
як  тихий  Тибет,
де  слова  безпричинні  і  зайві,
де  молитва  во  ім’я  Тебе…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013


Між іншим (інтер’єрне)

Відбувся  день.
Розлито  чорну  каву.
На  небі  гуща.
Тільки  пектораль  
вдягає  місяць  
золото-рудаву
і  дощ  об  шибку  б’ється,  
мов  кришталь.
У  вазі  сонце  –  
жовті  хризантеми,  
вони  про  Вас  нагадують  мені.
коли  погляну,  
то  зникає  темінь
і  промені  з  них  ллються
неземні.
Каштани  багряніють  у  пожежах.
У  різні  боки  –  
іскри-кожушки.
І  карі  очі  поглядами  стежать  –
передчуттями  
всипані  стежки.
Листи  читаю,  
писані  «між  іншим»
і,  наче  чую  голос  вдалині,
що  не  погас,  
а  став  іще  ніжнішим…
як  жовті  хризантеми  на  вікні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013


Ліловий…

[img]http://cs416921.vk.me/v416921805/5af7/s_Z3fpQ6oyw.jpg[/img]
На  схилі  літа  
трави  особливі,
тужаві  стебла  
стеляться  до  ніг.
Вони,  немов  
завчасу  посивіли,
що  стежки  розминулися...  
Добіг  –  до  краю  мед
і  сонце  на  долоні  –
іскрить  іще,  
по-зрадницьки  пече.
А  ночі  стали  
глибші  і  холодні,
мов  у  темниці…
І  яким  ключем
звільнити  стіни  
стиснуті  до  тріщин?
О,  як  же  міцно  
в’яжуться  думки…
На  квіти    вересу  
дощі  періщать,
ліловий  сум  
торкається  руки.  
На  обрій  сонце  
по  дощі  поверне,
де  подих  є  
розділений  навпІл.
Я  кожен  слід  
збиратиму  по  зернах,
і  ніжний  верес,
і  солодкий  біль.
[img]http://cs319529.vk.me/v319529865/a0f4/UIjDaag7-ms.jpg[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2013


Матіола

Матіола  розквітла  духмяна,
милий  серцю  з  дитинства  стіжок.
І  очей  не  стуляє  до  рання  –
в’яже  шаль    із  бузкових  ниток.
Ніжну  амбру  розлито  в  городі,
наче  Янгол  ступав  по  землі.
Розбудилися  спогади,  годі  
зупинити  їх…  
–  Що  принеслИ?
–  Теплу  звістку  про  сонце  кирпате,
перші  яблука-мед  наливні…

Матіолу  волію  спитати,
чи  приходжу
до  Тебе  у  сни?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2013


У храмі Твоєї душі

Упиваються  ночі  любистком.
Озиваються  хвилі  в  ріці,
розтривожені  риб’ячим  блиском,
наче  золотом  у  гаманці.

Не  поснули  іще  сінокоси,
стрибунці    розгойдали  зело.
Певно,  марення  вітер  розносить,
що  в  безсоння  мене  завело.

І  колишуться  зорі-каїри.
Чи  у  безлічі  взнаю  свою?
Не  приймаючи  жодної  віри,
я  у  Храмі  Твоєму  стою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013


До Неба

Молюся,  синє  Небо,  прихились.
Втомилися  слова  у  підземеллі.
Пробач  мені,  що  думкою  колись
втопила  світло  в  темній  акварелі…

Шовкова  сукня  вечора.  Гроза.
І  блискавка  стрілою  золотиться.
Спекотно  так,  що  зорі  допізна
шукатимуть,  де  місячна  криниця.

Вплела  у  коси  стрічку  лепеха,
вилискують  порічкові  рубіни.
Небесні  струни  вітер  колиха...
Торкаюся  нахиленої  сині...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013


Ахіллесова п'ята

Густіє  літо.
Падає  на  дОли,
верхами  пил  
в  серпанку  золотім.
Червоні  маки  
міряють  камзоли,
з  волошок  
парашутик  залетів  -
як  синя  павутинка  
до  кімнати
і  білим  вальсом  
сиплеться  ромен…
Люблю  Тебе  
щоразу  пізнавати.
Ім’я  Твоє  
із  тисячі  імен
як  таїну,  
настояну  у  зливах
шептати    словом  
тихим  і  ясним...
Коли  гроза  за  вікнами  –  
вразлива…
Вона  говорить  
голосом  Твоїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013


Альфа

Ти  почався  в  мені  без  права  
на  завершення  чи  пунктир.
Я  по  краплі  Тебе  збирала,
щоби  потім  схопився  вир.

З  того  часу  вчуваю  легіт,
залишаюся  сам  на  сам  –
аби  ще  раз  Тебе  розгледіть
розкриваюся  небесам.

У  провулку  Кривої  липи
розпорошився  дощ  на  пух,
наче  хлопчик  малий  захлипав,
що  кульбабовий  цвіт  пожух.

БілизнОю  провулок  сліпить,
медівник  у  вікні  пашить…
І  так  затишно  серед  липи
обіймати  Твою  блакить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013


Магнолія

У  ніч,  коли  
магнолія  цвіте  –
в  зіниці  небо  
падає  чуттєво,
на  дах  крадеться  
білогрудим  левом,
грозою  пахне,  
грізне  і  святе.
Напруга.  Шал.  
Озвуччя  громовиць,
Немов  намисто  
котиться.  Повсюди  –
траву  зі  сну  
оливкову  розбудить
і  слід  угрузне  
левових  правиць.
Дощу  до  чаш  
магнолії  наллє.
Рожевий  шлейф  
огорне  підвіконня,
Несміле  світло  
цівкою  на  кронах
осяде,  наче  
ніжне  праліне.
 
Хоч  є  багато  правил…  
золоте  –
напише  час,  
якого  не  відняти...
Найкраще  –  
буде  серце  пам’ятати…
Як  ніч,  коли  
магнолія  цвіте…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2013


Хвиля

Затаюю  бажання  сокровенне.
Звіряюся  на  захід  і  на  схід,
аби  світило  cонце  полуденне,
а  роси  розстилали  малахіт.

Земля  навколо  мене  -  не  безлика  –
на  пагорбі,  де  іволга  вершить
розквітне  буйно  завтра  вишня  дика,
сьогодні  –  сумовито  і  дощить.

Де  світу  край  і  де  його  початок?
Межа  хитка,  як  хвиля  на  пісках…
Умію  вірно,  віддано  чекати,
галузку  вишні  гріючи  в  руках…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013


Колись…

Немов  десерта  подали  невчасно  -
квітневий  сніг  обабіч    як  халва.
Коли  навколо  тане,  небо  гасне  -
у  босих  снах  куйовдиться  трава.

Як  добре,  що  Ти  є:  це  так  важливо  -
У  грудях  чую  клекіт  лелечат
і  навіть  у  думках  стаю  щаслива,
бо  носиш  ясне  сонце  на  плечах.

Потоки  не  спинити,  бо  розлито
у  часі  водопілля  затяжне…
А  хочеться  повірити  у  літо:
прийде  учасно  –  тепле,  осяйне.

Покриється  рум’янцями  суниця,
Запахне  медом  і  зійде  підбіл...
А  Ти  не  перестанеш  мені  сниться  –
можливо  як  і  я?  Колись…  тобі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013


Фіалка очі Твої мружить…

Як  тільки  місто  завмирає,
гармидер  стишує  ходу
і  дзвін  останнього  трамвая
змітає  втому  на  льоту  -
люблю  вслухатися  у  тишу
І  волю  спогадам  даю,
то  словом  лагідним  потішу,
а  то  у  сльози  розіллю….
І  любо  з  м’ятою  і  чаєм  -
сама  підкорююся  снам,
коли  світанок  приміряє  -
корону  сонця  до  вікна...


Моя  оголена  байдужість
безсонням  вкрита.  На  стіні  –
фіалка  очі  Твої  мружить,
бо  є  не  байдуже  мені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013


Далека і близька…

Замкнулось  коло  –
кавою  у  турці,
шепоче-осідає  фус.
Проміння  грає  
плетивом  настурцій,
усміхнено  стає.  
Горнусь  
до  рук  Твоїх,  
заманюють  стихії.
В  ущелинах  очей  –  
прибій.
Хотіла  б  стати  
мушлею,  щоб  хвилі
промовисто  звучали  
в  ній.
Лимани  сині  
в  поглядах  бентежних-
розлити,  
щоб  не  видно  дна.
Малює  кола
вітер  прибережний  –  
далека  і  близька  Весна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2013


Тюльпани

Вона  прийде,  
жадана  і  терпка.
По  талих  водах.  
Жменька  журавлини
брунатним  соком  
скотиться,  злегка  -
обдасть,  немов  
жаринками.  
На  глині  -
за  кроком  крок,  
розійдеться  капіж,
а  де-не-де  -
гірчичники  проталин.
Легеням  вільно  
дихати,  бо  скрізь
напнули  лук  
закохані  тюльпани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


Ніжний…

Сльозиться  січень.
Вітер  Дон-Кіхотом
розгойдує  щосили  
вітряки.
Грайливе  сонце  
лиє  позолоту,
дерева  очищає  
від  луски.

Дарма,  що  ночі  
темні,  довгополі  -
рибини  снів  
шугають  крейдяні….
У  грудочку  
збиваюся  відколи,
верлібрами  
розтягуються  дні.

І  так  щодня  –
відшукую  причетність,
звільняюся  і….
знову  в  каземат…
І  знаю,  що
не  скоїти  утечі,
і  прихистку  
від  ніжності  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013


До весни…

Сніжить  на  руки.
Кутаюсь  у  вовну.
Зима  безжальна    
(я  у  ній  слабка),
у  холоді  свавільно,  
нетактовно
хребці  рахує.
Струмом  по  щоках  -
Змерзає  відчай,  
що  такий  невчасний,
неначе  гул  від  
потягу  гучний…

Я  хочу,  щоби  Ти  
мене  привласнив.
В  кишені  теплій
грів  аж  до  весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013


Різдвяник

В  зимовій  тиші  
білий  серпантин
вплітається  в  волосся,  тане  
між  пальців  -
небо  ніжністю  краплин.
Ковток  глінтвейну,  
солодко  і  пряно….

І  щось  веде  
до  Ваших  сновидінь,
і  смак  кориці  
в  спогадах  не  в’яне.
Тепло  вікон  
торкається  колін  -
цвіте  в  кімнаті  
полум’ям  різдвяник.  

І  наче  сон,  
і  наче  наяву….
Таємний  задум  
втілиться  на  ранок.
Як  сонцю  
ми  радіємо  Різдву,
палахкотить  урочисто  
РІЗДВЯНИК.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013


Ласкавий…

Чалапав  сніг,  почовгував  ногами,
ліпив  дашок  із  льоду  над  вікном.
А  потім  щедро  сипав  пластівцями,
в  тумані  розливався  молоком.

Блищать  на  шубці  ґудзики  у  хвої  -
то  вітер-швець  від  шишок  насінин
понасипав  як  бісеру.  Горою
скотивсь  на  санках  спілий  мандарин.

Запахло  чаєм  липовим  і  воском,
латаття  біле  плавиться  на  склі.
Від  хуртовин  лишились  відголоски…
Ласкавий  сон  муркоче  у  теплі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012


Поза контекстом…

Якби  мені
лишився  місяць...
Відрізок  лиш
у  тридцять  днів,
то  він  би  став
одним  із  тисяч
наповнених
вогнем  життів.

Безвольних
не  було  б  помилок
і  перекреслень,  і  борні….
Хотілося  б  відчути,  милий  -
що  крила
з  ран  ростуть  мені.

Якби  іще  
лишилась  днина  -
одна  єдина…
Тільки  Вам
подарувала  б,  як  святиню:
зійшла,
немов  волошка  синя,
як  небо  -  
золотим  житам….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012


І дощ, і сніг…

Скотився  перстень  ночі  золотавий,
в  обіймах  пальців  ніжиться  зоря.
І  дощ  у  шибку  -  наголос  проставив
на  змоклі  від  очікувань  слова…

Жовтіє  скло  у  місячній  оливі  -
з  вершечка  неба  скрапує  зима…
Як  Ваші  очі  в  усмішці  щасливі  -
тоді  і  щастя  більшого  нема.
 
І  Як  би  не  згустилися  тумани  -
у  серці  буде  теплий  Оберіг,
і  Як  би  грізно  дощ  не  лихоманив  -
назавтра  він  летітиме  як  сніг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012


Сугестивне

Снуються  дні.  
Напитися  досхОчу
і  кольором,  і  світлом  -
бракне  снів...
Ліхтарики  фізалісу
тріпочуть
і  шурхотом  бентежаться
в  мені.

У  листі  жолудь  -
ковдрою  накрився,
щільніше  напинаючи
каптур  -
од  вітровію  втік  
і  причаївся,
як  нотка  в  лабіринті  
партитур.

Ще  гріє  погляд
вервиця  вербова  -
у  златі  із  тонкОго  
перкалю...
Поволі  тане
туга  вечорова  -
теплішає  від  спогадів....
...л-ю-б-л-ю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012


Гравітаційне

Гойдалось  небо,  
вікнами  гойдалось,
завіси  відривались  
від  землі…
Тяжіння  –  це  усе,  
що  нам  зосталось
крізь  відстані  
у  часі
немалі.
Довкола  рій…  
Чужі  горизонталі  -
дзеркальне
відображення  
зими…
І  дозволу  думки  
не  запитали,
вони  до  Вас  
приходили  самі.
Сідали  поруч  
тихого  безсоння,
писали  
невіршовані  листи.
Лишали  світлячків  
на  підвіконні  -
аби  назад  
дорогу  віднайти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012


Зростає рівень осені в крові…

Зростає  рівень  осені  в  крові…
Це  стан,  який  мені  не  приховати  –
присутність  грона  солоду  і  м’яти,
а  на  долонях  -  прожилки  трави.

У  лунку  стрімко  котиться  горіх  –
із  ним  подібні  –  пОділом,  на  зламі
у  дво-єдине  линемо  думками,
які  ведем,  як  лінії  доріг.

А  небо,  ніби  складене  із  плям  –
чорнильно-синя  загадка  для  ока.
Вона  мілкА  буває  і  глибока,
на  міру  кожен  зважується  сам.

На  дотик  Осінь  –  тепла  і  густа,
вона  як  мед  бурштиновий  на  клени,
кладе  до  рук  гранатні  хризантеми
і  два  півсонця  стиглі  на  вуста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Зігріваючи час…

Лишили  на  руках  моїх  
парчу,
де  кожна  ниточка  -
веде  до  серця…
Пригадую  Ваш  дотик  і...
мовчу,
до  щему  тихого...
Мовчу..  
Одверта...
Сповідую  
наближення  дощів,
зігрітих  спрагло,  щоб
Іспанка-осінь
багряно  
розвітрИлила  поділ,  
вінком  кленовим,  
притрусивши  коси..

***
Заманює  
притишена  хода
у  двері  кованого  часу.  
Буде  -  
найкращою  
порою  саме  та,
яка  любові  
не  остудить  груди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012


Збережи!

Йменують  -  зодчі...
Ні,  руйнівники!
Бо  хто  возводить  стіни  
на  хиткий  фундамент?
Троянський  кінь  –  
то  вашої  руки  
наступний  хід.
Ви  кажете,  
що  він  державний?

На  дошці  шахи  –
зовсім  не  прості,
немов  примари  
множаться  фігури  чорні.
І  так  болить  
за  істини  святі.
Тривожно,  Україно,  
за  Твою  соборність.

Та  що  сильніш  
молитви  прабатьків?
Та  що  миліш  
за  пісню  колискову?  
Схоже,  
живем  в  добу  
духовних  жебраків…
Від  зубожіння  душ
убережи  нас,  
Боже!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359859
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2012


Загадаю…

Загадаю…  
без  краплі  ілюзій,
у  прозорій  
воді  сподівань,
щоб  опЕрені  руки  
і  дужі  -
не  здіймались  
у  кола  прощань.
У  малинній  
настоянці  тиші
забувалися  
голки  журби…
Проростали  корінням  
у  глибший
І  незвіданий  простір.  
Аби  огорталися  
в  хрумкіт,  фольгою  
яблуневі  сади  наливні.
Загадаю,
щоб  збутись  Тобою.
Не  минати,  
а  літньо...
в  Тобі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012


Метелик

В  огненні  барви  
крила  зайнялись,
іскрОю  жару  
стукає  у  шибку  
МЕТЕЛИК.
Знаком  сонця  
грає  блиск,
летить  у  ніч,  
відламуючи  скибку
крихкого  сну,  
досвітніх  мерехтінь,
коли  трава
ховається  у  схиму…
Але  душа  біліє.  
Що  їй  тінь!
Коли  вона  –
польотом  одержима.
А  сонник  спить,  
обвітрюється  цвіт,  
стає  немов
закладка  на  сторінці…
Мій  сон  до  Вас
метеликом  летить
і  стелять  оксамити  
чорнобривці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


Серцебиття

Спека  погляду  –  очі  вугільні,
спуски  тягнуться  до  натуг…
Ми  так  часто  були  загублені,  
Що  не  чули,  де  серця  стук.

Спіють  яблука,  пахне  сливами
бджоли  шаль  із  ожин  плетуть.
Завтра  будем  як  сни  щасливими,
щастя  поруч,  воно  вже  тут.

Коси  в  дотиках  -  чайним  деревом.
Світлий  жайвір  розхлюпав  звук…
Це  так  любо  блукати  берегом,
де  я  чую  Ваш  серця  стук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012


Царівна

Припав  корицею  
і  медом  дах
над  площею  
святого  Теодора,
де  флюґер  крутиться,  
неначе  птах
над  куполом.  
А  сонце  -
як  Просфора
блаженно  сходить….
Уявляю  мить,
коли  в  передчутті,  
інтуїтивно
росою  посмішка  
жива  тремтить
і  місто  оживає,  
мов  ЦАРІВНА…
Вплітає  в  коси  
волошковий  сміх,
вбирається  у  вишивку  
й  дукати
Готує  каву  –  
"лісовий  горіх"
і  випічку  ,  
із  аґрусу  цукати…

***  
А  в  ніч  спекотну  
не  злічити  зір,
закутаних  
у  липовому  клярі.
Царівну  Місяць  
обіймає  з  гір...
Легенди  словотворяться  
у        п  а  р  і...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012


Білі дощі

Ідуть  дощі.  
Накрапують  сонети,
а  зрІдка  –  
білих  віршів  перелив…
Закохані  в  самотність
як  поети,
змивають  спеку  
променями  злив.

Скоринку-ґрунт  
напоюють  собою.  
О,  як  же  спрагло  
дзвоник  пророста!      
І  там,  де  жовті  
очі  звіробою,
і  там,  де  маком  
вкрилися  жита.
 
Червнева  ніч.  
Півонія  зоріє,  
мов  БІЛИЙ  Ангел...  
Думаю  про  Вас  -
по  краплі,
небом,  
сонячно  
лелію…    
Дощить  -
на  звуки,  
пахощі,  
слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012


Артикуляція

Почуй  мене!  Я  думку  нагострила  -
вона,  мов  лезо  розрізає  час
і,  що  є  сил  натягнуті  вітрила.
Така  потуга,  що  тремтить  каркас!

Синіє  хвиля,  шквалу  набирає,
впадає  вир  у  глибину  Єства....
Якщо  ж  занурення  углиб  немає  -
то  й  думка,  наче  поверхнева  мла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012


В дарунок… (релаксаційне)

У  затінку  ліщин  
казкових  -
багряні    грози  
мостяться  на  віз.
Торочиться  у  сни  
шовкові  -
вуздечка  літа...
 
Мрію  босоніж  -
у  зливу,  
де  жасмин  туманно
бере  в  обійми,  
горнеться,
а  стан  -  у  стрічках  
сонцерук  розтане…
Ласкавий    шепіт  
вітру  на  вуста
нестиме  -
таємницю  ласу.  
В  ДАРУНОК  -
стиглі  кетяги  вишень,
неначе  з  намистин  
прикрасу  -  
для  Вас  умиту  
бАжаним  дощем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012


А пам'ятаєш…

А  пам'ятаєш,  мамо,  тихі  вечори,
коли  світала  медом  матіола?
І  молитовно  зірка  падала  згори,
завмерши  в  росах,  наче  чиясь  доля.

А  пам'ятаєш  перших  чудо-ластів'ят?
(Весну  стрічали  щебетом  з  гніздечка).
Я  дивувалась  -  звідки  сила  у  крилят
і  мужність  звідки  в  юного  сердечка,

щоб  у  польоті  стрімко  ввись  і  до  вершин.
Без  стрАху!  В  них  же  вірила  матуся!
Я  дотепер  в  дитинство  сонячних  долин
й  до  Тебе,  мамо,  пташкою  горнуся.

...І  не  забуду  світло  мудрих  настанов,
що  крила  -  страх  долають  і  крізь  ґрати…
Бо  дивовижна  сила  –  мамина  любов,  
яка  і  небо  здатна  наближати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012


Травневе

Важніють  роси  
сонячним  теплом,
кульбаба    тане
в  травах  карамельних.
У  м̕'ятну  свіжість  
мріється  крилом  
накритись...
Вашим  голосом  
пастельним  -
збудити  грОзи,  
стукіт  колісниць
розкроїть  тишу-шовк  
на  покривала…
Струсити  пил  
небесних  медуниць,  
щоб  мить  бажана  
вічністю  тривала…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2012


Незабудки

У  хвилини  вечірнього  смутку,
як  на  призьбу  кладе  булаву  
ясне  Сонце  -  несу  незабудки,
наче  пам'ять  про  Тебе  живу…

І  єдиному  Богу  відомо  -
як  Тобі,  як  мені  вже  без  нас….
Бо  такої  блакиті  як  вдома
не  знайду,  хоч  шукала  не  раз.

Я  забуду  дороги  і  втому,
застелю  білосніжний  обрус  -
незабудки  як  завжди  на  ньому…
Посміхнуся,  на  стіл  обіпрусь…

Надвечір̕'я  огорне  любистком,
місяць-глек  молоко  розіллє…
Розстилається  тиша  батистом…
Відчуваю…  Ти  поруч…  Ти  є..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012


Омрію…

Омрію  Вас…
У  крапельках  сріблявих  -
п̕'янкі  лавандові  поля…
І  погляд  Ваш  золОчено-смаглявий,
зіниці  –  кАвове  зерня.

Одне  на  двох  -  
горнятко  кави,  
долоні  складені  в  бутон.
Який  же  дотик  Ваш  ласкавий!
І  як  же  пахне  цинамон…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012


Я Вами забуваюсь…

Я  Вами  забуваюсь…
Дивно  -  
тонути  в  м̕'якоті  
небесних  сфер,    
де  дихання  
пульсує  зливно
і  близькість  Ваша  
як  гроза…  
Тепер  -  ціную  
щохвилинність  сяйва.
Усмішки  м̓'ятної  
квітневий  пил    
духмяно  розпорошить
МАЛЬВА  -  
вуста  пелюстками  
стають  навпІл…  
Я  Вами  забуваюсь…  
Вільно  -  
сягаю  пОдумки  
найтоншу  грань...
Ви  знаєте,  
я  стала  схильна  -
любити  Вас  
до  забуття  бажань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2012


Збувається…

Весняний  сон
із  запахом  дощів
завісу  крепдешинової  ночі
відкриє  тихо...
Тільки  комиші  -
у  ритмі  колискового  тороччя.

Густу  блакить
художник  розведе  -
злетять  угору  білі  парашути…
Яскравий  сонях  –  сходить!
Новий  день
народжується  знову,
щоби  збутись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012


Прокинувся у душах березіль…

Дозволь  мені  
ввірватися  без  стуку  -
шаленим  вітром,  
повінню,  
дощем…
Прикласти  ніжно  
чудодійну  руку  -  
до  серця,  
щоб  пульсуючим  вогнем
медові  краплі  
пити  з  вуст  гарячих,
вдихнути  небо  -  
пахощів  ваніль...
Сміятись  дзвоником  
у  полі,  наче  
ПРОКИНУВСЯ    
У  ДУШАХ  БЕРЕЗІЛЬ.
Купатись  цвітом  
в  росянистій  втомі,  
на  хвилях  завмирати  
у  плавбі...
Щоб  ми  були  
єдино-невагомі  -
дозволь  мені  
лишитися  
в  Тобі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012


В волоссі пахнуть гіацинти…

Печаль  моя!  Нічне  безсоння
і  туга,  випита  сповна...
Я  перед  Вами  -  безборонна!
О,  ні,  я  з  Вами  як  броня….

Прошу,  у    сни  мої  прилиньте,
хоч  я  втікачка  наяву.
В  волоссі  пахнуть  гіацинти...
В  мені  інверсія…  Живу….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012


Це так магічно…

Замріяв    обрій    -    
хвилі    на    повіках,
до    неба    потягнувся    
промінь    вій…
Світати    з    Вами    
ніжністю…
я    звикла...
і    смакувати
поглядів    настій.
Це  так  магічно  –
у  прадавній  тиші
лавиною  чуттів
нестИся  з  гір...
Це  так  властиво  -
дотиків  розкішшя
горнути  у  думках,
мов  теплий  
кашимір..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012


Хто зна…

Молитва  –  сонце  на  Твоїх  вустах,
не  просто  звук  магічний  або  слово...
а  стан  душі  ,  неначе  вільний  птах  -
відкриє  де  пшениця,  де  полова..
Молімося,  не  тільки  у  біді,
Молімося,  у  щасті  ще  палкіше...
хто  зна  –  чи  на  вершині,  чи  на  дні?
Лиш  Богові  єдиному  видніше...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012


Вільшанка*

Збігає  ніч,  мов  біле  молоко  -
з  розпечених  долонь:  тече  додолу..
Тремтить  сльозою  студінь  у  вікно  -
мигтіння  свіч  схилилося  до  столу…

По  краплі  тане  спогад-силует
і  воском  оживає  на  папері  –
малює  Твій  застуджений  портрет
з  очима  незимових,  теплих  прерій…

Втікає  ніч  на  вафельні  дахи…
Я  там  у  сні  блукатиму  до  ранку,
А  ти  зерном  гоститимеш  з  руки
довірливу,  замріяну  вільшанку…


_________
*  Вільшанка  –  (малинівка,  така  назва  вживається  в  російській  мові)найближча  родичка  соловейка  і  дроздів,  найкращих  солістів  наших  лісових  ландшафтів.  Співочі  здібності  у  неї  не  менші,  хоча  піснею  вона  відрізняється  від  своїх  знаменитих  родичів.  Дуже  активно  співає  в  густих  сутінках,  а  інколи  і  серед  ночі  при  повному  місяці.  Схильність  співати  на  вечірніх  і  ранкових  зорях  стала  причиною  того,  що  пташка  отримала  свою  третю  досить  відому  назву  –  зорянка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2012


…потік свідомості

Давно  не  в  моді  реверанси,
у  дії  правило:  без  слів  
жбурляти  бісер,  щоб  дзвенів.
А  потім…  потім  дисонанси
звучать  у  скронях  як  пунктири…
Такий  собі  болючий  шов
тонкою  голкою  пройшов.
Свідомість  просить  нашатири:

Блукає  місяць  на  дахах,
а  на  бурульках-дзеркалах  -
клубочок  теплий  кошеняти
На  шлях  молочний  по  слідах
натрапив,  лапки  у  зірках…
Одну  на  щастя  хоче  зняти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012


Не зачиняй…

Не  зачиняй  віконечка  душі!
У  безголоссі  темряви  розквітнуть
Хіба  що  бур’яни  і  спориші.
Плекай  вірші  -  омріяно-завітні,
У  квітні  бережи  їх  від  примар…
Любові  дар  -  святий,  непереборний.
Тому  –  молись,  аби  у  твій  вівтар
не  залетіла  птаха  крило-чорна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2012


Абстракція

У  місті  янголів  мете...
І  звідусіль,
немов  провісники  зими,
дзвенять  трамваї.
Пульсують  білі  ліхтарі.
Стихає  біль.
І  тільки  хуга  у  душі
не  затихає.
У  місті  янголів
із  місячних  перил
на  нотні  зошити  доріг
сповзає  втома...
Наранок  -  Усмішка  цвіте,
бо  подих  крил
таки  лишився  на  снігу:
мій  Янгол  вдома...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012


Я дякую Тобі!

Я  дякую  тобі,  мій  день  прийдешній,
за  сонце  в  гронах  темно-синіх  хмар.
За  далечінь  гірську  до  нових  звершень,  
за  поштовх  в  спину,  хоч  який  удар!

Я  дякую  тобі,  крилата  Мріє,
за  шторм  уяви  і  за  штиль  терпінь.
Понад  усе  сьогодні  мене  гріє,
що  Твої  очі  неба  має  син!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2012


Казкове:) )

Ми  віримо  у  казку  новорічну  
(хтось  більше  ,а  хтось  менше  -  не  біда:).
Запалюєм  вогнем  надії  свічку,
і  в  ніч  святкову  сняться  нам  дива.

Наснилося....!!!  Лялькове  королівство:  
Лускунчик  в  танці  закружляв  з  Марі.  
У  Замку  з  марципанів  було  дійство,
далеко  -  на  Ірисовій  горі...

А  нАвколо  Різдвяний  ліс  в  гірляндах,
долина  Кольорова  із  драже:
тече  там  справа  річка  Лимонадна,
а  зліва  -  дерево  Бажань  цвіте.

Ванільна  музика  торкалась  слуху,
прикраси  ялинкові  ожили...
І  сніг,  ніжніше  лагідного  пуху
дав  крила  для  Лускунчика  й  Марі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011


Снігопад

Старенький  записник,  потерта  обкладинка  -
історія  життя  сховалася  у  нім.
Кіношний  happy  end?  Обірвана  сторінка!
"Осанна"  -  була  вчора.  ...  Сьогодні  -  "Розіпнім!!!"

Це  сповідь  в  самоті,  в  надламаному  стержні,
де  почерк  плакав  так,  як  свідок  і  як  кат.
Лягали  на  папір  сніжинки  обережні,
а  на  душі  такий...  холодний  снігопад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011


Із мушлі неба дихала зима

Мов    мушля    небо    одтворилось,
перлина    снігу    котиться    на    дно.
Мороз    бере    у    руки    стилос,    
наносить  літери    свої    на    скло.
Біжать  рікою  перехожі
і  тануть  погляди,  немов  свічки...
Буває        стрінуться        два        схожі,
як  стрілись  ми.  На  відстані  руки  -
здавалось    ангели    схилились
з    фасадів    ренесансної    доби,
здавалося    вони    молились:
"Люби    його,    люби    її..    Люби!".
А    ми    стояли    оглашенні  -
в    притворі    серця...  билася    струна.
Ми    були    наче    полонені  -
із    мушлі    неба    дихала    зима...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011


Вдивляюся…

Вдивляюся...  боюся  пропустити
проміння  сонця  ув  очах  на  мить,
і  кожен  погляд  Твій,  то  пишноквіти,  
і  подив  кожен  росами  тремтить...

В  пустелі  загартовую  коріння  -
стаю  гнучкою  або  йду  на  злам.
І  глибшає  у  пошуках  прозріння:
в  Тобі  моя  криниця  Міріам*.

В  переспівах  води  фортепіанних  
душа  зазеленіє  як  жасмин...
Я  мрійниця?  Але  і  в  мріях  п'яних  -
медові  згустки  і  рідкий  полин.



*  криниця  Міріам  в  пустелі  -  символ  духовного  переродження.  Вона  земля  і  одночасно  -  джерело  води,  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011


Монолог (озвучене)

Яке  блаженство  думати  про  Вас!
Крізь  шпарку  світлом  розбивати  темінь,
відлуння  пальців  у  солодкім  щемі  
пускати  на  вуста  у  ніжний  вальс...

Даруйте  за  сміливий  монолог,
без  права  на  перерву  і  питання,
тонкої  нитки  довгого  зізнання  
і  ділення  тривожності  на  двох.

Я  не  гадала,  що  все  буде  так  -
два  погляди  урізнобІч  медалі,
ви  віддалялися  все  далі  й  далі,
а  я  назустріч  вітру  і  навзнак.

Яке  блаженство  думати,  що  Ви
так  розпогодилися  попри  осінь...
Та  повернулися  спиною,  і  я    досі
читаю    нерозбірливі  шрифти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Я не чекаю

Я  не  чекаю  крихт  і  милості  зі  столу,  
і  манни  білої.  От  тільки  перший  сніг!  
Врачуєш  душу  Ти  укотре  мою  кволу,  
яка  втомилась  в  пошуках  прямих  доріг.  

Я  не  чекаю  на  світанки  міжосінні,  
останні  яблука  морозяні  в  саду  
тепліють  несміливо  дрібкою  насіння  -  
в  Твої  долоні  серцевину  покладу.  

Я  не  чекаю  стишені  у  тінях  кроки,  
збудилась  одіссея  -  поночі  ,  німа...  
Мов  алегорія  в  Тобі  живу  допоки,  
допоки  час…  а  скільки?  Значення  нема....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011


Паростки

Торкає  небо  сірим  рукавом,  
вже  фарбу  сонця  змито  з  падолисту.
Ми  будемо  не  пОрізно  -  разОм
і  речі  оживуть  подвійним  змістом.

Мовчання  переповнює  межу,
зневіра  -  в  cерце  -  гострою  різьбою  -
Запам׳ятай,  -  найменшим  дорожу
я  спогадом,  напоєним  Тобою.

Коли  в  полоні  бурі  і  тривог  -
повір,  що  під  ногами  -  твердь  і  суша…
Думки  бувають  зернами,  що  Бог,
чекаючи  врожаю,  сіє  в  душах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011


Не все минає…

Найтонші  порухи  душі  –  вони  як  лілії  свічадні  
то  світанкові,  мов  пісні,  то  смутку  знову  є  підвладні
і  дуже  боляче  ,  коли  в  ранимій  зав̓'язі  посуха  -
зів׳януть  білі  пелюстки  –  впадуть  снігами…  Ти  послухай...
як  б׳є  по  ринвах  долі  час  -   вливається  у  срібло  ритму.
І  Ти  згадаєш  ще  не  раз,  промовиш  не  одну  молитву...
Стара  клепсидра  знає  всіх,  по  краплі  спогади  збирає…
І  терпко  падає  горіх,  шкоринку  спіло  розбиває…
         Ступає  жовтень  за  поріг…
  ….але  не  все  ,  не  все  минає….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011


Психотерапевтичне (гіперопіка)

Розлогий  дуб  –  кремезний  ,  величавий
із  віттям,  що  торкає  небеса
зростав..  коріння  пестили  заплави
а  листя  умивала  рань-роса.

А  поруч,  зовсім  поруч  дуже  ніжна
береза  -  і  тендітна,  і  низька,
горнулася  до  дуба.  В  тінях  грізних  
ховалася  її  п'янка  краса...

Вона  і  він  ,  здавалося...  щасливі
(коріння  ж  заховалося  в  землі),
він  захищав  її  у  грім  і  зливи.
Береза  ж  сохла,  спогадом  -    рубці...


...як  часто  віддаємо  ми  бездумно
свій  простір,  своє  сонце  без  жалю.
І  все  життя  минає  так  -  безшумно:
руйнуємо  самі  свою  ж  ріллю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011


І неможливо погляду відвести…

Просила  тишу  вберегти  в  вітрів
верба,  загорнута  у  золотисте  сарі.  
У  сутінках  плив  жовтень  і  з-під  брів
він  сипав  на  вуста  Твої  солодке  карі.

На  перехресті  -  фОновий  диптих
як  пори  року  у  душі  на  перехресті...  
і    навіть    вітер  серед    верб    притих,
і    неможливо...  було    погляду    відвести...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011


Я спрячусь…

Я  спрячусь  от  ветров  морозных
В  Твой  мир,  где  внутренний  покой,
где  не  гремят  предчуствий  грозных
глухие  звоны...  Ты  укрой  -

глазами  полными  надежды,
руками  полными  любви
чтобы  расстаяли  все  "между...."
любимой  в  мыслях  назови.

Я  спрячусь…  дотянусь  до  окон
Твоих  загадочных  огней
А  от  луны  лимонный  локон,
На  образ  Твой  -  святой  елей…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011


Обійми

Беру  ім'я  Твоє  у  круглі  дужки
в  обіймах  літери  і  теплі,  і  дзвінкі...
а  небо  прихиляє  свої  вушка
сережки-зорі  погубивши  на  рядки.

Не  зупинити  стрімкості  стихію
коли  у  серці  є  любові  купина...
а  як  же  хочеться  мені,(чи  смію?)
у  спільні  дужки  взяти  наші  імена.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2011


…настроєве….

Осінні  дні  ще  пахнуть  літом
медове  павутиння  на  вустах
і  сонячний  дюшес  із  вітром
гурманять  смак  у  рисових  дощах.

В  нічних  конвертах  монологи
заклеєні  від  зайвих  запитань.
До  осені  ведуть  дороги,  
а  літо  наче  полохлива  лань.

До  осені  схилились  айстри,
як  міріади  зір  у  кольорах
в  твоїх  очах  осінній  настрій,
а  мій  згубився  в  літніх  берегах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2011


Шифоновий туман

Засмагле  небо  поглядом  землі,
стеблини  тягнуться  угору,
з  висот  тяжіють  до  низин  дощі,
блакить  магнітом  є  для  зору.

Шифоновий  туман    спаде  з  плеча
і  ми  між  небом  і  землею.
Ми  -  тиша...  а  солодка  алича
вкриває  бурштинОм  алею.

Стирають  межі  кроки  уперед
і  часу  не  буває  мало
на  мрії...  знаєш,  цей  шалений  злет
лиш  мій,  а  я  цього  не  знала......

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2011


Літературний салют: Чуєш, мій рідний краю?

Чуєш,  як  птах  небесний
пісню  з  світанком  несе?
Краю  мій,  з  пут  воскреслий,
свято  сьогодні  твоє.

Чуєш,  Софії  дзвони,
голос  карпатських  трембіт?
Діти  несуть  в  долоні
пташку    надії  в  політ.

Чуєш,  мій    рідний  краю,
хвилі  волошок  в  житах?
Сонце  у  серці  маю,
море  любові  в  руках.

Чуєш,  моя  Вкраїно?
Голос  мій,  я  не  одна,
тільки  з  народом,  спільно,
в  душах  цвістиме  весна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2011


Несказане

Між  мною  і  Тобою  -  східці  Якова,
до  неба  заведуть,  вертають  до  землі,
на  зламі  серпня  -  серцевина  знакова,
в  сітківці  ока  світ,  а  ми  його  ловці.

НевпІймана  душа  витає  миртою  -
півнОчі  -  до  землі,  до  Тебе  -  ще  півсна.  
Так  швидко  літні  дні  лягають  скиртою,
але  надія  як    нескошена  трава.

Між  мною  і  тобою  щось  несказане
тримає  у  руці  розкидані  склади.
Небажане:  «бувай»  -  вустами  складене,
але  очима  склалось  бажане:  «Зажди!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011


Що це?

Cховалось  сонце  в  чебреці,
накрилось  хмаркою  з  меліси.
Заснуло...  що  це  на  щоці?
Комарику  не  спиться  в  лісі!

З  цеберка  лиє  молоко
на  стежку  щедро  місяць.  Біло!
Посьорбало  собі  й  втекло...
Горою  кошеня  присіло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275460
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.08.2011


Волію знати

Волію  знати  (і  душа  б  співала!!!),
що  Ти  щасливий,  стерти  всі  "проте".
Для  чого  жити  з  муками  Тантала,
коли  у  Тобі  молодість  цвіте!

Питання  риторичні,  мов  обличчя,
стають  одне  за  одним  у  кортеж...
А,  може...  зникнем  в  іншому  сторіччі  -
і  там  не  буде  вавилонських  веж?

Розтане  морок.  На  траву  зелену
ясніші  сонця  й  місяця  стократ
проллються  роси  з  молодого  клена  -
як  гроно-сльози  лісових  Дріад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2011


Між рядків…

Між  рядків  доводжу  теореми  нові,  
розливає  місяць  на  папір  вапно,
а  чорничні  ночі  -  жестами  в  розмові,
а  думки  про  Тебе,  мов  німе  кіно.

Я  на  склі  віконнім  залишУ  відбитки,
у  вершковім  небі  -  дощове  панно
закриває  зорі  і  зникають  свідки,
лише  ти  побачиш  -  іншим  не  дано.

Лише  Ти  у  русло,  з  джерела  -  рікою,
бо  мене  збагнути  як  ніхто  зумів.
Як  мені  кричати,  будучи  німою,
Як  мені  мовчати,  коли  стільки  слів  ?!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2011


В грозу…

Листя  осики  тремтить  під  дощами,
блискавка  крає  небесні  плащі.
Грім  вибиває  гучні  телеграми  -
терпне  чекання  у  моїй  руці.

Скошені  трави  лежать  хоругвами,
корінь  цикорію..  солодко..  П’ю…
і  не  нап’юся  Твоїми  словами  -
трунок  енігми  в  шалену  грозу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271059
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 19.07.2011


Емігрантка

«Вже  ніч  вкриває  сонце.  Пора  спати!
І  зіронька  яскрава  коло  хати
голубить  сині  оченята  сяйвом,
в  пелЮстках  роси  сняться  ніжним  мальвам».

Вкладала  спати  діток  няня-мати,
а  вдома  двійко  рідних...  Колихати
їх  буде  вітер  із  дощем  холодним.
Тривога:  «Добрий  ранок»  -  скаже  сонним.

«Якби  ж  не  руки,  крила  –  полетіла    б!!
Не  можу  -  поруч,  а  без  Вас  не  сила!»  -
В  зажурі  емігрантка  в  Лісабоні
молилась  і  стискала  щось  в  долоні…  -

Листи  із  дому  -  від  синочка  й  доньки
обвЕли  дітки  на  папір  долоньки,
щоб  мама  доторкнулась  України,
щоб  мама  була  часткою  родини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270288
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2011


Тільки раз…

Тільки  раз,  тільки  мить.  Як  ніколи  багряно  і  терпко  
зайнялося  в  зіницях  …іскрА  мабуть  дихала    так,
що  завмерло  навколо,  змаліло  усе  і  померкло...
розговілося  серце..  у  злеті  з  тобою,  мов  птах.

Тільки  раз  і  тепер,  не  лишаючи  себе  на  потім,
хіромантії  око  вдивляється  в  форму  життя...
На  долонях  є  лінії  долі  і  хвилі,  мов  дотик
оживають  тоді,  коли  в  мОїй  долоні  -  Твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2011


На зап’ясті пульсують браслети

Зупиняється  час...на  зап’ясті  пульсують  браслети,  
як  у  замкнутім  колі  сенсорик  -  розпечених  снів.  
Зупиняється  біг  та  бажання  (нічні  силуети)  
набирають  розгін  до  світання,  до  перших  вогнів.    

І    так    зливно    шумить    поміж  білі    шовковиці    літо,    
на    зупинках    надій,    я    шукаю    у    скриньках    листи...    
і    нехай    прогримить    і    відблискає    з  вітром    сердито    
я    із    вікон    побачу    до    Тебе    веселки-мости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2011


…як її збагнути?…

Жіноча  доля....як  її  збагнути?
Серед  анафем  й  коронацій.  Та  жива!!!
Незламна  і  гнучка,  хоч  вітер  лютий!
З  клеймом  гріха.  Іконописна  і  свята.
Вона...  Бо  жінка!  Вголос  і  про  себе
читає  молитвИ,  коли  усе  мовчить...
Возноситься  закохана  до  неба,  
бо  у  коханні  її  сонячний  зеніт.
Із  м'якоті  солодких  абрикосів,
що  стигло  розкололись  в  мріях  поміж  хмар,
Вона  у  ніжній  пелені  підносить  -
заслугу  називатись  жінкою...  Це  дар!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2011


У світлі

Собори  душ  бувають  в  риштуванні,  та  достоту  -
це  звільнення  від  цвілі    і  уїдливих  термітів,
що  проникають  вглибину  ,  як  тінь  під  позолоту...
Собори  душ..  бувають  темні  й  сонцем  не  зігріті.

У  Твою    душу  тіні  не  підходять  ні  на  йоту,
хоча  у  скроні,  як  у  шибку  б'ються  вітру  шквали,
бо  на  сторожі  серця  (найдорожчого  кіоту)
у  Тебе  світло,  що  долає  темні  перевали...

Не  знаю,  чи  дозволиш  цю  присутність  вечорову  ,
лише  послухаю...як  липи  квітно  духмяніють...
Вони  як  я  шукали  світла  й  ніжного  покрову,
бо  поруч  Тебе  душі,  наче  квіти  не  марніють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2011


Вечірня*

Вечірня...  Серед  трав  горять  лампадки  -
черешні  червоніють  в  росянОму  шклі.
Над  річкою  скриплять  вербові  кладки  -
світильники  несуть  жуки-паламарі.

На  березі  моєму  -  дощ  в  молитві,
щоб  на  Твоєму  -  сонце  з-під  повік  небес.
А  поміж  нас  -  ріка    і  білі  квіти...
Латаття  берегів  торкає  десь-не-десь.

_______
*Вечірня  -  у  значенні  молитви  на  вечір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2011


Квіти на каменях

На    стІни    Твоєї    свідомості    в    надії    спираюся,
на    пальцях    сліди    -    то    є    знак    від    задумливих    фресок.
Ти    скажеш    :"Намарно    все!"    та  в  марності    я    не    покаюся.
Підводні  течії  в  мені.  У  Тобі  -  тихе  плесо.

Посеред  каменів  гострих    маки  із  чорними  зернами
зачервонілись.  ПелЮстки  схилились  тихо  в    журбі.
Коли  скажеш:  "Йду!"  каміння  ще  не  покриється  тернами,
як  стану  росою  на  маках  й  проросту  у  Тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2011


Вчорашній сон

По  порції,  на  кожен  день,  по  гранулі
ковтаю  я  Тебе.  Та  вбивче  дозування.  
Вчорашній  сон  годинники  поранили:
завчасно  обірвавсь  урок  із  малювання.

По  обрисах,  я  наближатиму...  в  штрихах
(графітний  олівець  -  продовжує  гостріти)...
Мені  наснилося  тепло  в  Твоїх  руках
і  звуки  щастя  із  карпатської  сюїти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263122
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.06.2011


Дождливое

…СКВОЗЬ  ПАЛЬЦЫ  ДОЖДЬ  КАСАЕТСЯ  ЕДВА,
КАК  СЛАДКИЙ  СОК  С  БЕРЕЗОВОГО  НЕБА,
А  МНЕ  Б  В  ГЛАЗАХ  ТВОИХ,  ГДЕ  СИНЕВА
ОСТАТЬСЯ  СВЕТЛЫМ  МАЯКОМ  .  А  МНЕ  БЫ
РАССВЕТНОЙ  КРАСКОЙ  С  ПЕНОЮ  МОРСКОЙ
РАСКРАСИТЬ  МИР  ДЛЯ  НОВЫХ  РВЕНИЙ.
…ЛЮБЛЮ,  КОГДА  ДОЖДЛИВОЮ  ПОРОЙ,
ТВОЕ  ТЕПЛО  КАК  БУДТО  ПАР  ИЗ  ВЕНЫ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2011


Такими як ми є…

Розплакались  думки  мої  опівночі  як  діти,
розпеленались.  Акапелло-сотами  у  тиші
гучнішає...  до  тебе....  і  не  можу  не  зоріти,
як  наперед,  на  півжиття  ми  стали  ще  рідніші.

По  чорно-білих  клавішах  у  часі  ми  блукаєм,
-  у  дві  руки  мелодія  звучатиме  найкраще.
І  не  важливо,  чи  багато,  чи  замало  знаєм  -
такими  як  ми  є  приймаємо  до  серця...  натще...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2011


Мой нежный Ангел

Мой  нежный  Ангел,  веткою  сирени
Твой  белый  взор  ложится  на  плечо.
Растают  с  утром  всех  сомнений  тени
И  за  Тобой  на  небо  повлечет.

Как  тяжело  болеть  Тобой  украдкой,
неизлечимой  стала  навсегда....
Любовь  сильна..  вцепилась  мертвой  хваткой
Она  как  рельсы.  Мы  как  поезда.


Май,  2009  год

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2011


Не гра Мікадо

ЗанектарИлось...  За  вікном  -  цвіте  акація,
Кватирка  відчинилася  для  Тебе,  Ладо  -
З  пелюсток  ніжності  життєва  аплікація
Для  Тебе...    Не  подумай.  Це  не  гра  Мікадо*.
Катарсис  повечір'я  -  сповідається  дощу,
Змиває  вітер  слід  від  сліз  на  підвіконні
Бурштиновим  ріжком  медовий  сон  Твій  пригощу
І  ми  як  місяць  будемо  у  світлій  повні.





*  Гра  Мікадо  -  настольна  гра  на  розвиток  дрібної  моторики.  Складається  з  набору  бамбукових  палочок  (класичний  варіант).Кожна  палочка  має  свою  вартість.  Дві  найдорожчих  -  мандарин  і  мікадо.  Мета  гри:  витягнути  з  кучки  палочку,  не  зачіпивши  при  цьому  інші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011


На дні

На  дні...  і  сіль  морська  з’їдає  рану
ходу  у  пута  водорості  взЯли.
Захрипле  сонце  промовчить  "осанну",
спекотно...  і  слова  уже  зів’яли...

У  небо-шатах  дзеркало  долоні  -
В  них  блискітки  очей  твоїх  з  кришталю.
Тримаєш  сон  в  солодкому  полоні:
Не  відпускай!  Я  в  пошуках  Граалю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2011


Сиротіє земля

Серед  зелені  трав  впали  ангельські  сльози  і  небо  в  жалобі  -
все  принишкло  в  надії  почути,  як  затупають  ніжки  дітей.
Сиротіє  земля  у  Чорнобилі,  схлипує  плачем    Ніоби
"мирний  атом"  у  неї  вирвав  серце  і  душу...  кровить  із  грудей..

На  стежині  -  покинута  лялька  з  очима  дзеркально  розбитих
волошкових  небес,  павутина  скуйовдила  жмуток  волосся.
В  безнадійних  вітрах  опадають  з  вишень,  мов  фата,  білі  квіти  
і  зоря  загірчила  полином-бажанням,  яке  не  збулося...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2011


Передчуття

Весни  чуттєвий  слід  на  циферблаті  -
Вербові  бруньки  оживляють  час.
Шкода,  що  я  не  вміла  зупиняти
Жадану  мить,  яка  єднала  нас.

А  серце,  мов  синоптик  у  прогнозі
Втомилося  від  гроз  -  передчуттів.
Блакитний  птах  згубився  у  дорозі,
Бездонний  погляд  твій  осиротів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011


Сила земного тяжіння слабшає

Чи  то  сила  земного  тяжіння  слабшає,
Чи  то  небо  із  поглядом  звабним  незвичне?  
Та  в  мені  і  навколо  -  весь  світ  інакшає,
Коли  літо  в  Тобі  наступає  суничне.

Коли  сонце-кульбаба  в  очах  бавОвніє,  -
Ти  літаєш  без  мене  парашутиком  ввись...
І  так  довго  блукаєш,  Моя  Гармоніє!
І  земля  під  ногами  не  така,  як  колись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011


Одкровення ліри

Зів’яле  небо  сипле  пелюстки  –
Суцвіття  Двох  ловитиму  без  міри.
Кладу  молочний  спогад  до  щоки  -
І  чую  голос  -  одкровення  ліри.

Звучи  в  мені,  допоки  гострий  слух,
Торкай  мене,  допоки  я  без  "шкіри"!
Ти  жар  роздмухав,  щоби  не  потух
Вогонь,  в  якому  б  ми  разОм  горіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011


Загублена

В  спіралі  равлика  сховалася  аморфна
душа,  загублена  у  сірості  асфальту.
Як  з  пуп'янка  рожевого  в  зимові  жорна  -
Ти  випустив  в  життєвий  танець  Есмеральду.

Кружляла,  билася  у  шибки  із  металу,
для  ран  сумління  Твого  лилася    єлеєм.
Без  містики  б  вогонь  запалював  фіалу
якби  Ти  був  лише  для  Неї  Прометеєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011


Психодрама одного дня

Її  емоції  були  знецінені.  І  тепер,  без  цілі  йдучи  вулицями  великого  стресового  міста,  електричні  струмені  незвіданих  емоцій  розривали  її  стриманість  на  вибухошматки.  Сримувати  себе  немає  змісту,  адже  цим  вона  займається  на  роботі.  А  після  неї  наступає  момент  істини.  
В  чому  ж  вона  полягає?  ІСТИНА…  Як  мить  інсайту.  Невже  дотепер  я  була  сліпою  і  не  бачила,  що  діється    зі  мною  і  навколишніми.  А  справжнє  життя  –  це  емоції.  Непідроблені,  не  усмішки  корпоративні,  а  почуття  які  йдуть  з  глибин.  
Залите  сонцем  Сподівання  не  бачило  чорної  хмари,  яка  у  змові    із  вітром  розривали  фіранки  у  різнобіч.  Праворуч  –  тривала  боротьба  емоцій,  найсильніші  з  яких  ,  робили  зіниці  очей  все  ширшими  і  ширшими,  ніби  намагалися  проковтнути  світ  цілком  і  відразу.  Ліворуч  –панував  розум,  який  намагався  диригувати  розбурханими  емоціями.  Але  вони,  як  неслухняні  діти  розбігалися  у  різні  тональності.
«Що  це?  БОЖЕВІЛЛЯ?  –  думала  Людмила,  -  божевілля  в  мені  чи  навколо  мене?»  
- Я  зараз  же  піду  до  директора  і  поясню  йому,  що  це  не  входить  в  мої  обов’язки!
Ось  у  же  видно  облуплені  двері  у  подвір’я  на  вулицю  Глибоку.  І  ця  назва…  Це  ж  знак  того,  що  не  слід  затримуватися  тут,  бо  чим  далі,  тим  глибше  провалля  проблем.
-  Все  гаразд?
-  Так,  все  чудово!
Чий  це  був  голос,  невже  мій?  Це  голос  Розуму,  чи  Страху?  Чи  просто  корпоративна  етика?  За  принципом  сподобатися  на  стіл  було  подано  естетично  привабливу  їжу.  Але  ж  насправді  всередині  все  прогнило.
…  Притчево…
Перше  чудо  Ісуса  Христа  було  здійснено  на  весіллі  у  Кані  Галилейській.  І  наречений  давав  на  початок  краще  вино.  А  пізніше  вже  ніякого  не  було.  І  якби  не  чудо  з  перетворенням  води  на  вино  вкінці  урочистого  весілля  вина  б  взагалі    не  було  б.  Лише  чудо  сотворило  чудесний  смак,  який  нетрадиційно  подали  вкінці  події.
…Аналогічно…
На  початках  хочеться  сподобатися,  а  на  кінець  лишається  лише  те,  на  що  вистачить  сил.
А  потім  –  плин  за  течією,  і  велике  бажання  якнайскоріше  пристати  до  берега,  де  є  земля  під  ногами.        
Шоста  година.  Як  відлік  часу  –  до  і  після.  
 Людмила  йшла  темними  вуличками  швидкою  ходою,  відцокуючи  довгий  шлях  додому.
 «Ні,  завтра  буде  набагато  спокійніший  день,  ніж  сьогодні.  І  я  буду  сама  собою,  як  ось  ця  чорна  кішка,  яка  намагається  своєю  пухнастою  мордочкою  відкрити  двері»,  -  думала  вона.  
Людмила  допомогла  кішці  відхилити  скрипучі  двері  і  увійти  до  будинку,  після  чого  було  чути  задоволене  муркотіння  за  дверима…
І  вже  вдома,  посьорбуючи  ароматний  зелений  чай,  зігріваючись  теплом,  яке  блаженством  розпливалося  по  всьому  тілу,  Людмила  відчувала  емоційну  задоволеність,  яка  вилилась  у  звук,  щоб  був…  майже  муркотінням.  Вона  зрозуміла,  що  цілий  день  ішла  до  цієї  миті,  лише  б  насититися  ними  сповна.
Але  емоції  вже  спали.
 

13.03.2008.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249276
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.03.2011


Втрачаючи свідомість…

Шукала    порятунку  в  погляді,  знайшла  -  полин,
вітри  у  небі  напинали  синю  парасолю.
На  плечі  падав  слів  Твоїх  шовковий  палантин,
і  дощ,  втрачаючи  свідомість….  падав  у  долоню…

Хвилини,  як  пташина  зграя  -  епілоги  зайві,
у  м’язах  струм  -    стаємо  разом    на  тонкий  канат.
А  наші  мрії  оксамитні    -  як  червоні  мальви,
які  сміливо  проростають  з-під  залізних  ґрат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011