| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
мені би знати просто як ти
нові контакти
нові зв*язки
пишу тобі листи у нікуди
і дивно
їм же не дійти
у мене й далі все типово
пишу безструктурово
здається зав*язала з нами
з віршами
лише надворі трохи зимно
хоч й весна
без сну
здається знову не засну
на місці клубочуться думки
сигари, димки
а мені б просто знати як ти
хоч і зв*язки
хоч і контакти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
сьогодні я повірила в весну
закип*ятилася вода на чай із чебрецем
я вкотре вже втікла від вітру й сну
але я буду, буду справжнім молодцем
дозволь мені лиш просто усміхатись
від мілких дотиків і поглядів глибоких
йти стежкою твоєю й не вертатись
вже до самотності холодних років
пообіцяй мені, що ти впадеш зі мною
у викопану яму ремонтних робіт
чи послизнешся лютою зимою
із-за моїх не зручних до біса чобіт
я вже готова до пляшки із невдач
до нікотину нерозуміння людей
за щастя буде й розділений плач
мені не треба інших панацей
і хай слова всі приховають у кросворди
події заплетуть у лабіринти складні
хай з легкістю летять на нетбуці всі ворди
з тобою просто добре. і хай навіть на дні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011
сьогодні я вдихала метал
твоєї гілки станції метро
і ніби внутрішній астрал
всю пустку снігом замело
під поцілунком теплих ліхтарів
я обіцяю бачити тобою
лише ковток з беззвучних слів
хвилина з девяноста днів зимою
ти просто сума трьох
яка на диво невдачам моїм
дорівнює такій же сумі стількох
і наливається трунком п’янким
і я не знаю на скільки років
та днів, хвилин, секунд, монет
чи метрів, міліметрів, кроків
та ти щасливий мій білет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011
А що якби в мене був вибір
Якби був крок, а за метр курок
Чи правда, правда в твої очі
Сказати про думки щоночі?..
Ні, обмежусь тільки першим на обід
А ти стирай, стирай з думок мій слід
Моя брехня так міцно тримається на плаву
Переживу і це, коханий, я все переживу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
Залишайся в тіні моїх думок
Будь і далі причиною моїх пляшок
Тільки дозволь мені дихати вільно
Повільно, мені це так доцільно
І, знаєш, коли всередині нікотин
Мені навіть байдуже, що ти не один
А коли мене хтось обіймає
То наше минуле і зовсім зникає
Так, я й далі пишу щось в блокнот
Єдиний спосіб заткнути свій рот
А потім просто усміхнутись
Щиро, без боязні задихнутись
Колись я перестану писати тобі листи
Шкода, якщо ти вирішиш тоді відповісти
Ти викинь пусту пляшку просто в океан
Нехай пусту, зате там буде не обман
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
складати пазл життя
кріпити тонкі пласти
а потім відривати
і далі йти, не впасти
зливати час в минуле
змінювати касету
летіти то вправо,то вліво
докурюючи сигарету
пережити не тільки щастя і горе
перетерпіти не тільки радість і муку
а просто навчитись любити
того, хто тримав за руку
писати вірші в трамваях
ловити погляди пасажирів
і завжди,та по-різному всміхатись
під дією припливів/відпливів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2011
відкриті фіранки
дихають небом
парфум дощовий
і літній альбом
давай скинемо одяг
тепла забагато
чуттям прохолоди
миттєву вічність
таке крихке разом
сонячні годинники
до біса батарейки
спекотні потяги
рейки думок
застигла кава
просрочені вафлі
і гори пустих пляшок
а потім дим у стелю
в легені нікотин
хей, хлопче, не парся
такі як ти не втрачають
в собі ти один
без хвилин та
потреби "людин"
одягай своє поло
та тікай поки сплю
бо навіть якщо чекаєш
не скажу
не люблю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2011
Старий малюнок
Обличчям в мольберт
А поверх біле полотно
Малюй!
Щоб якщо вже летіти
То не на дно
Малюй, щоб як падати
То на траву і квіти
Стрибати по хмарах
Їсти ванільні ріжки
Ти малюй!
Він повернеться скоро
Йому забракне теплоти
І ти
Не дай йому більше піти
Малюй!
Хай замість фарб
Проста вода у склянках
Пусті картини в рамках
Малюй!
Він все одно прийде сюди
В кишенях колір
Фісташкові очі
Цілодобові тихі ночі
Малюй!
Ти почни, а він підхопить
Тримайся
Чекай та люби
Самотність не море
Не втопить
Лише за течією йди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2011
Під пудрою ховаю кожен дотик
Помадою приховую твій смак
А очі.. блиску вже немає
Він промайнув, наче літак
І скільки б тіні на повіки
І туші з ефектами для вій
Я сум ніяк не приховаю
В зеленій темряві своїй
Комусь фальшиво усміхнуся
Не вірячи сама собі
На когось навіть і не гляну
А з того що уже тобі?
Нічого? Добре, я забуду
В собі я сильна як-не-як
Та тільки зітреться помада
І знову смак, і знов твій смак
Це божевілля нескінчене
Я знищила про тебе все
А серце, як писклява скрипка
Бо навіть я нагадую тебе..
аж зле
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
І знову захотілося писати
Слова колесами ковтати
Рядками кричати
Щоб просто не кохати
Папір в кулак зжимати
Чай з мяти
Пар випускати
Словами малювати
Картини
Єдиній
Людині
Забути і просто бути
Жити
Перестати тужити
Змиритись?
Краще молитись
У сонці любитись
Дихати на повні груди
Радіти, що поряд люди
Вийняти цю закладку
Почати все спочатку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
Навчись мені снитися так, щоб я не згадувала тебе зранку
А після душу сідала за огляд новин
Байдуже жую4и круасан до сніданку
Не рахувала б без тебе прожитих годин
Навчись мені снитися так, щоб я не згадувала тебе зранку
Щоб не писала безліч символів у смс
В*язку, банальну та дитячу, наче манку
Я все одно не вишлю цей ексцес
Навчись мені снитися так, щоб я не згадувала тебе зранку
Не доливай мені миш’яку в гарячу каву
Бо серед всіх слів у словнику
Я виберу те, що й ласкаво, й лукаво..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2011
я згадую тебе раз
а забувати потрібно тричі
у кухні вмикаю газ
і солодко правді увічі
шепочу ноти думок
і захлинаюся слюнею
іще один терпкий ковток
в собі шукаю панацею
вимикаю комфорки
відкриваю очі
відчиняю фіранки
і так щоночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2011
час помирає на наших руках
виснажуються батарейки
замерзають стрілки в словах
й незрушні стають, наче рейки
немов густо-сірий туман
запотіває зсередини скло
коли відчуває морозний обман
й по жилах тече холодна кров
переконай мене, що все не так
що зупинка-для продовження миті
а тут лише злість, душевний бардак
й годинники в ярості биті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2011
ти б міг варити білий рис
в бульйоні своїх власних сліз
натомість пересипаєш його як пісок
огортаючи важливе в обійми лапок
ніхто не хоче їсти собою звареної каші
й перекидає негаразди з папки «власнi» в «ваші»
та рано чи пізно закінчується гра
і віндовс стирає всі файли з пк
тоді лишаєшся лиш ти і пустота
ти наодинці, один - одненький, самота..
хто ж передбачив би такий фінал
коли у новий рік ти підіймав бокал
бажання не збулось, ти так же не хотів
та всупереч собі у вирій полетів
весна вже прийде скоро, повернуться пташки
я з серця повитягаю всі до єдиного шпажки
але що буде - те буде, ми ж вже не будемо разом
і досить забивати в гугл «come back, come..»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2011
синє чорнило
синім чорнило
чорним синіло
словами манило
словом мінливим
рядком кмітливим
рядком строкатим
серцем пихатим
ні структури нема
немає й змісту
чай із ванілі
кружка із тіста
дивні слова
слова чорно-білі
лише на папері
у синім чорнилі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2011
мені не вистачає власної квартири
щоб на підлозі все в форматі А4
а там слова, слова, слова
і обертом йде голова
і запах фарби в просторах пустоти
на стінах сірі газети, в них ти
високі білі стелі, широкі підвіконня
я згадую тебе з просоння
усмішкою слова свої рифмую
і пальцем по пледові малюю
я помираю від щастя, якого немає
я відчуваю, що я відчуваю
повір, мені потрібна просто самота
щоб врешті решт відчути, що я Та!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2011
Я хо4у так, щоб о41 прямо в душу
Я хо4у так, щоб не у поп1л вс1 слова
Я хо4у так, щоб було п*Янко й тепло
А знову 4ергова зима..сама..
ступити крок назад, щоб знову п1дсковзнутись
не побороти л1д його думок
мен1 вже легше просто усм1хнутись
1 показати вс1м, що все вже ок
Та це ж нав1ть не лицем1рство
Ц1 по4уття пройшли 1 їх уже нема
Багато там не склеїлось, не вийшло
1 знову 4ергова зима..сама..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011
до нової речі нерозмірені почуття
у них вкладаєш душу і життя
а потім затираєш до дірок
наставивши в кінець масу крапок
джинс почуттів стирається швиденько
хоча, здається, рівномірно й помаленьку
ти носиш, думаєш, радієш
а потім в одну мить як зрозумієш
що дань цій моді вже давно пройшла
що вже в них не прикольна, а смішна
що там вони висять, а там вже й латка
і от іще одна в житті закладка
та дописати ж треба це усе
і джинси модниця у мусорне відро несе
чи пожаліє, чи колись згадає
про це вона ще поки і не знає
але речей ще ж наче є багато
і можна далі й далі вибирати
а колись враз в одну прекрасну мить
до чогось серце палко прикипить
і навіть втративши початкову новизну
триматиме ту річ одну-одну
ще в Біблії знаходить хто шукає
минуле лиш слабких із ніг збиває
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2010
кожен ранок м1й пахне кавою
восени терпкою й лукавою
взимку гаря4ою й сн1жною
десь пом1ж тим 1ще й н1жною
весною - з вершками й корицею
аристократкою бл1дою д1вицею
спец1й насипає у кружку
1 щастя кладе п1д подушку
а з осен1 до л1та вже трохи охолола
1з заспок1йливим ефектом корвалола
приносить спок1й в моє серце
та радост1 м1лке озерце..
кожен день м1й пахне кавою
кожен новою та ц1кавою..)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2010
Не зак1н4уйся, будь ласка, благаю.
Я вперше так в1дано кохаю,
Я вперше поринаю в по4уття,
А все навколо – забуття...
Є т1льки ти 1 б1льш н14ого не треба.
Над нами з кремовими хмарами небо,
П1д нами така м’яка земля,
Що 1 не страшно впасти, бо там де ти, там я.
Твої долон1 тримають моє сьогодн1.
Не в1дпускай його, нехай там 1 безодня,
Бо все одно вже що 1 де та як,
Наше по4уття – рятувальний маяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2010
Шалена субота. Виникає непереборне бажання навести лад не лише в будинку, але й в собі. Так прикро, що не можна викинути з голови всі думки, які отруюють організм, роз’їдаючи волокна здорового глузду, та слизькими п’явками випивають кров. Тут знову безлад та потреба генерального прибирання. Чому ж не можна проїхатися пилососом по паркеті власної душі? А потім вологою ганчіркою стерти весь пил з настрою, і неодмінно скористатися « Pronto », щоб на довше закріпити результат? Скупченням металевих дротиків та сухого порошку зшкребти, немов з кухонної плити всю накопичену злість, а в середину серця налити води розбавленої оцтом, щоб знищити накип прожитої болі, і, наче біле простирадло, закинути душу в пральну машинку? А потім просто зібрати погані спогади в картонний ящик, який блакитним полум’ям спалити у дворі?.. Та знаю, знаю… Кожен рубець, подряпина, опік та рана нас вчать чомусь. Вони дарують нам безцінний досвід. А щодо прибирання… Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. До того ж, для сміття створені смітники, а люди ж – для любові та тепла. Ми не в праві судити, тому пробачаємо. Але ж не завжди пробачене – забуте, далеко не завжди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197895
рубрика: Проза, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.06.2010
Так само, як ми живемо в місті, місто живе в нас. Принаймні, так повинно було б бути… Місто дихає, а ми ж відмовляємося чути це дихання, відверто його ігноруючи. Ховаємося в міцних укріпленнях будівель, а, виходячи надвір, одягаємо захисну гарнітуру на вуха. Ми звикли ігнорувати шум автомобілів, квікстеп дощу по дахах, цокотіння жіночих підборів по асфальту і навіть сміх з дитячих майданчиків. Ми звикли бути композиторами власного настрою, малюючи в уяві нотний стан та розкидаючи по ньому ноти-емоції. І навіть, коли місто сонцем усміхається до нас, ми одягаємо захисні окуляри, щоб не бачити яскравості життя. На дощ ми відповідаємо парасолями. Ми не вміємо вести діалог і місто з прикрістю дивиться на наше існування, як на німе кіно. А ми ж, вважаючи себе найрозумнішими, концентруємо увагу на власних музичних смаках, підвищуючи гучність в айподах... Місто ж теж любить музику. Навряд чи ви помічали, що у Луцьку джазові ночі. Звісно, пірнувши в мережу Інтернет, заглибившись у міцний сон, чи, відриваючись у нічному клубі, це неможливо. Проте оркестр ночі таки існує. У невидимий повітряний саксофон дує вітер. Тендітне листя дерев тихенько компонує своїм шелестом. Поблизу глядацького залу зірок впевнено дерегує місяць. Не вистачає лише баритону Луї Армстронґа…) Неймовірна мелодія… Спробуйте й ви, відчинивши вночі фіранку, вдихнути прохолодну темінь та насолодитися її звуком, заплющивши очі. Хтозна, можливо й вас вона надихне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197894
рубрика: Проза, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.06.2010
Раніше це здавалося брутальним та незрозумілим, або ж це просто її не стосувалося. Раніше… В один момент захотілося чогось нового, незнаного досі. Було моторошно, та це здавалося єдиним виходом. Страх потонув у сміливості. Вона спробувала. Це був спосіб втекти. Втекти від реальності. Спочатку. Потім виникла залежність. Вона відчайдушно намагалася її побороти. Без цього ламало. З плином часу ставало дедалі гірше. Вона дивилася на життя, наче крізь темну фотоплівку, свідомість більше не сприймала кольорів. Щоночі важкі та холодні сльози кислотою обпікали очі. Вона зневірилась в майбутнє і вже безнадійно дивилася на небо. Хотілося цього позбутися. Вона розуміла пагубність цього, але зривалась та знову та знову поверталася у прірву зіпсованого глузду… Наркотик?.. Лише той, хто ніколи не зустрічав її, міг так подумати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197665
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2010
На уроці математики всі думки злилися в одній площині. Крізь квадратне вікно пробиваються яскраві промені, наче циркулем виведеного сонця, видніється простір блакитного неба та багатокутні верхівки будівель. Дивна ця наука – математика… У ній мов би життя… Таке не обчислене, багатогранне та не зовсім досліджене… Часто життя підкидує найрізноманітніші задачі на поталу нашим розумовим здібностям. Іноді ми просто не можемо повірити в легке розв’язання, шукаючи прогалини в уже виконаній роботі. Іноді відкладаємо розв’язання на потім, а згодом тонемо у вирі алгебраїчних обчислень та геометричних фігур. Та трапляється таке, що математичні задачі ускладнюються й іншими науками, віддаляючи нас від правильної відповіді… Стосунки ж немов найпростіші рівняння на яких ми часто робимо типові помилки. Він – ікс, вона – ігрек. І байдуже в якій послідовності, якщо між ними плюс, адже від перестановки доданків сума не змінюється. З часом все ускладнюється: він не розуміє її в кубі, вона його в квадраті, але менше того, обчислення триває. В хід ідуть різноманітні формули, теореми, доведення, правила. Багато хто здається, закресливши безрезультатно списані сторінки чернетки. Інші ж з вірою в те, що хто шукає той знаходить намагаються знайти вихід. Хоча іноді буває важко… Неймовірно важко… Та вирішення є завжди. І навіть коли сума ікса та ігрека достеменно мені не відома, розв’язую далі. Бо точно знаю, моє невідоме – менше трьох, і в будь-якому випадку знаходиться в проміжку, що сягає до нескінченості. ***
Тобі… (доповнення)
Ти і я… Нагромадження букв… Чотири… Але ж ти знаєш, що треба менше, менше трьох… Вирішення лише у компромісах, та ти не згоден на жертви. Ти й досі являєш собою одне ціле. А такого соб1 «ми» просто не існує. Знаєш, можливо це топографічна помилка, можливо неуважна переписана мною умова, але це рівняння немає розв’язку. А ти… Ти просто не мій доданок.. Вибач і щасти тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197664
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2010
шоколадною плиткою життєвих шлях1в
ти дотиком сонця весь холод топив
усмішкою ранку впивався щодня
смакуючи солод та не навмання
весняний той погляд, мов небо ховав
боя4ись, що шмат не свого в1д1брав
невпевнен1сть рух1в, спов1льнен1 д1ї
мов л1нзи робили все ближ4ими мр1ї
все 41тко так йшло, мов задуманий план
пов1льно й прозоро текло 4ерез кран
та щир1сть з1грала тут головну роль
в твоєму портфел1 вже кодекс й пароль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
Ти намалюй мене словами!
Розбав натхнення в акварел1!
Сховай за щедрими рядками
Тони паперу, що пастельн1!
Ти п1дбери до букви звуки!
Забудь граматику й абетку!
В1зьми нарешт1 ру4ку в руки,
1 замалюй в кафе серветку!
Нехай химери 1з 4орнила,
Слова у кольорових гамах,
Твого твор1ння дивна сила,
Роз1б*є сум в картинних рамах!
А може вигадай св1й кол1р?!
Хо4а 1 так тебе вп1знаю,
Твою манеру, стиль 1 по4ерк
Люблю 1 знаю, пам*ятаю!..)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
Прикушую4и терпк1 губи,
Ти тихо спалюєш цей день,
Цигаркою в1н дотл1ває,
В мелод1ї сумних п1сень.
Кр1зь грубу кос1в гарн1туру
Ти ще не 4уєш моїх сл1в,
Розбити справд1 тиш1 муру
Ти б не зум1в 4и не схот1в..
А я вдивляюсь в окуляри
1 все шукаю там життя,
Та там немає мен1 м1сця,
1 лиш пром1ння каяття..
Я так люблю твою оправу
1 41тко ба4у все у н1й,
Судд1 б пора закрити справу
Й в1ддати тебе справд1 т1й,
В1ддати т1й, що заслужила,
Як1й писатимеш п1сн1,
А я легким штрихом 4орнила
Назву цей в1рш «Вже не мен1»..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010
Після крижаного душу
Я зігріваюсь охоловшим чаєм
Він топиться у кубах цукру
Та я його не допиваю…
Беру зелену запальни4ку
І задихаюсь ,як вона
Бо в ній нема вже керосину
Ним не покрито навіть дна…
Шукаю сірників коробку
А там лише один приник
Крихкий, немов річний пісок
Він десь з тремтячих пальців зник…
Що ж, полум'я мені не світить
Воно не кориться словам.
Та в цей момент за його промінь
Я б1льше,н1жи життя в1ддам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010
Настрій з смаком корвалолу,
Надумана байдужість та безвісті пропавший сон
Скрім року крізь потужну гарнітуру
Кричить з душею в унісон.
Усе найкраще минає не почавшись
Усе гірке вживається без просу
Так намагається мене зламати
Та смерть, що у підвалі гострить косу.
Тож залишаються лиш сльози.
Ні, не на показ, а для себе
Бо найщиріше плачу я
Коли зі мною плаче небо…
Та мертва тиша навкруги
легеньке світло нічних зір
і знов розмазане чорнило
та у сльозах м'ятий папір..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
Хочеш я напишу тобі акорди тиші?!
Чи покладу на музику мелодію дощу?!
Або ж я намалюю тобі сонце,
Яким життя твоє шалено освітлю?!
А хочеш я дістану снігу
З вершин самого Евересту?!
Він не розтане на долонях,
Навіть у пізню теплу весну!
А хочеш буде тільки літо?!
Безмежне літо теплоти,
Таке веселе й безтурботне,
Яким буваєш тільки ти!
А хочеш подолаю море?!
Та що там море, океан!
Що кажеш?.. Я і так вже поряд.
Тебе нікому не віддам!:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
Симфонія нічного неба,
Мов зорі розсипані зірки,
В цей вечір більш нічого не треба,
Лиш тільки поряд був би ти…
Тихенько віки опускаю,
Та навіть в темряві німій,
Блакить очей твоїх впізнаю,
Мій милий янгол дорогий.
Та несподівано в цей вечір,
В осінній вечір – білий сніг,
Так тихо, тихо і повільно ,
Доріжкою до серця ліг.
Перевернулася платівка,
І серце гупає сильніш.
Я знаю, ти, бажаний мною,
Ти за завісою стоїш.
Ось загадкова та усмішка,
Що більше за життя люблю.
І ти підійдеш тишком-нишком,
Що я лиш аромат зловлю.
Ти зникнеш, так і не з’явившись,
А я відчую навіть смак,
Що залишає лиш присутність,
Твоя присутність на губах…
Відкривши очі запалавші,
Безслівно гляну в небеса,
І раптом…білий ніжний сніг…
Кохання – творить чудеса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2010
Мотор! Прожектор! Дубль двадцять восьмий.
Знімаємо аматорське кіно.
У ролях головних звичайно ж ти,
І той, якому наче все одно.
Слова тут зовсім несумісні,
В німому фільмі це сміття,
Тим більше, що вони не здатні
Змалювати всі інтриги й почуття.
І ось усе у стилі ретро:
Стара платівка і камін,
Вино і дорогі сигари,
І серед всього ти і він.
Ти гарна, мовби скандинавська квітка,
В холоднім домі промінь затишку й тепла.
А він сидить у кріслі нерухомо
І тихо ледь помітно спогляда.
Розливши вина краплю на шовкову сукню,
Ти вже не думаєш про дії,
Не червонієш, просто усміхнувшись
Сором’язливо опускаєш вії.
Ти надприродність, ти така як є!
Без гриму, тексту – натуральна.
І ти не граєш, ти уже живеш
Тією миттю і хвилиною мовчання.
У його погляді не бачиш ти тепла.
Він надто діловий в цьому костюмі,
Проте він за тобою пильно нагляда
Й ніхто не зна, що в нього в думі…
Усе так просто і водночас дивно,
Сюжетна ж лінія сценарію – життя.
Можливо не яскраве та барвисте,
Та має зміст поки існують почуття!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2010
Меланхолічно плаче місто…
Від зливи поховались ВСІ…
Немов на чорно-білім фото
Вулиці міста холодні й пусті…
Та ти НЕ ВСІ, ти особливий.
Тебе освітлює краса,
Твого душевного жевріння,
Бо твоє місце – небеса
Ти хочеш бути до них ближче
Тому і йдеш, мабуть, на дах.
Де по краю його блукаєш,
Ширококрилий, гордий птах.
І байдуже, що дуже слизько,
Що за міліметр межа,
Яка є близька до падіння,
Ти йдеш по вістрію ножа.
Угомонись, тебе благаю!
Ти ж є людина, а не птах!
А крила… ТИ давно їх маєш
В моєму серці і очах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010
Ніч обіймає сонне місто.
В будинках мерехтять вогні.
Палає у кімнаті свічка.
Я ж, просто слухаю пісні,
Які приносить мені вітер
Акустикою холодних стін.
Я знаю, в цей звичайний вечір,
Ти знову з нею, не один…
Я тихо, тихо прислухаюсь,
І чую серця твого стук,
Я відчуваю кожен дотик,
Твоїх гарячих й мужніх рук.
Я ніби чую кожне слово,
Яке належить тільки їй,
Мені здається, що ти поряд,
Та це лиш прикриття для мрій…
Проте твій подих досить близько
Я знаю… Я це відчуваю…
Але ж ти все одно із нею…
Повільно очі закриваю…
Силою думки та бажання,
Я викликаю дивний сон.
Це не видіння, не примара,
Ви - одне ціле, ви – разом!..
Безглуздо…Так, не суперечу.
Можливо смішно, та не мені…
Вона ж всього лише гітара,
Та їй лиш вечори й пісні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010