| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Весна… Весна… Весна — повія,
Кривавить осінь… Осінь в ній.
Як розчленовані мотиви…
Зима… Зігрій мене. Зігрій.
Задуха… Смертю пахне літо,
Ти сушиш на балконі день.
І знову осінь, як каліка —
З душею… З листям… З кленом клен.
І ми… І Ми ідем по колу,
Ти куриш мій осінній дощ.
І «завжди» зараз є «ніколи»,
Як передзвін у тиші площ.
Ці осені — єдина осінь,
Ці зими — просто довга ніч.
Ці весни як ранкові роси,
І літо з літом пліч-о-пліч.
І ми у пастці, ми у клітці
Під куполом небесних злив.
Я вірю в злам, Ти віриш в Ніцше,
І я шукав, а ти зловив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2010