| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Я божеволію…як же бути?
Я обскубла собі два крила
І де узяти собі спокути?
Як жити так, як раніш жила?
І роздирають мій змучений мозок
Думки кинджалами каяття
Мій розум, о, мій дитячий розум
Залишив мя на усе життя
Стікають два мовчазних ручАї
З моїх, ніби коні гнідих очей.
О, Совісте, ти мене прощаєш?
Торкнувся сон до холодних плечей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2010
Нарешті! Нарешті перший сніг дійшов до місця мого перебування! Я не знаю чи довго він ішов і куди піде далі. Але зараз… Зараз він іде тут, поруч, мене відділяє від сніжинок лише скляна мембрана. Але і це – не перепона. Я запросто можу позбутися її і відчути, яка сніжинка на дотик, але від мого дотику вона розтане…помре в образі маленької крижаної зірочки, що спустилася з небес. Ні…я не простягатиму руки надвір…я не хочу, аби кров хоч однієї сніжини залишилася на моїх руках! Хоча б зараз… ЗАРАЗ залишитися чистою. Шкоди сніжинкам я завдати ще встигну… Хе… ще вся зима попереду…
А поки… поки йде перший сніг…тут… на місці мого перебування…Гарно! Я ще жодній сніжині не завдала шкоди…Але!… поки не вийшла надвір…ПОКИ…
З Першим Грудня!
З Першим Снігом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227844
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2010
Розпанахано душу совістю (прямо з лету)
Я тримала звичайну ручку, як сигарету,
Якби знав хоч хтось, як я хочу її скурити!
Може буду тоді спокійніше жити...Чи жити?
Може я б тоді була цьому лиш рада
І світилася в димі ручки спалена радієм...?
Хочу так, щоб як цуц цеповий більш не гризла безсовісна совість
Щоб не гризла....Я хочу відчути сліпу невагомість.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203081
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2010
Болить в блокноті вирвана сторінка.
Болить…На ній колись же красувався вірш
І риму розливав він радісно і дзвінко,
Таке було та це було колись,
Тепер лиш залишки сторінки одиноко
Стирчать поміж ціленьких сторінок,
Нехай той вірш був трохи однобоким,
Та не забуде вже його блокнот…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2010
Холод колеться бірюзовими
Їжачками…
Дні течуть зачаровані
За днями…
Йде зима заснігурена
Стежками…
Холод колеться бірюзовими
Їжачками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202761
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.07.2010
А за вікном танцює Ранок,
На затуманному паркеті,
Не знаю, то, напевне,танго,
Що народилось в очереті
Думок, загублених мелодій
Які згубило щире літо.
Клубок сонат, пісень, рапсодій,
Чого ще Ранкові хотіти?
Танцює Ранок у тумані,
Танцює в шепоті мелодій,
А їх не так уже і мало…
Клубок сонат, пісень, рапсодій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202760
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.07.2010
Зима ступила туфлями із льоду
На землі, що належали ще Осені,
Вона взяла собі таку вже моду,
Іти туди, куди її не просять.
Безцеремонно снігу накришила
І постелила льодоламінат,
Бурульок надпрозорих причепила,
І розпочала синій снігопад.
Зіткала хурделисті заметілі,
Морозами прикрасила повітря.
Ще килимки попростилала білі:
«Нехай не топчуть ламінату діти!»
Зробила все класично, чорно-біло,
Для розмаїття трохи неба сірого,
Літають хурделисті заметілі,
Зима-цариця трон вже свій посіла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202215
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.07.2010
А блискавки міняють ніч на день,
Якісь далекі дуже внуки сонця,
А у крові зашкалює вже стронцій,
Як і у всіх позаземних людей.
Стою сама розхристана і боса,
В калюжі ніч відбилась, і в очах
І у якихсь незвіданих речах,
Куди ще не дісталась літа осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202214
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.07.2010
А в мене дощ патлатий за вікном
Романси грає на тоненьких шибках,
Туманним згодом огорта сукном,
А сам іде у ланцюжках й наліпках.
В кросівках сірих чеберя туди,
Де перетнулись світу магістралі,
І залишає мокрі-в-хлющ сліди
А сам мовчить, і йде все далі й далі.
І в тишині густих, як сутінь днів,
Під дим-волоссям довго вже нечесаним
Народжуються золоті пісні
Із блискавки і грому тихо скресані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202096
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.07.2010
Попідгорали знизу липи,
Осіннім золотим вогнем,
І соком яблука налиті,
Палахкотить жовтавим клен.
І посміхаються привітно
До мене сині небеса,
І запізнілий джміль ланіти
Квіткові солодко куса.
Буяє осінь різнобарв'ям
Чудових кольорових трав,
І як напевно кожен в світі
За цю красуню все б віддав! :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202095
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.07.2010
Їй було холодно, вкотре…Вона вже тиждень, як не могла зігрітися…Не могла! І все тут…
Підвелася і пішла у ванну, підставила руки під кран і грілася теплою водою…Це єдине, що рятувало її в цю антимрійну, безвеселу порожнечу, чи то пак холоднечу… А… Все одно! Їй було і холодно, і порожньо… Холоднеча так часто замінювалася порожнечею, а порожнеча холоднечею. Вона часом навіть не могла пояснити собі, що відчуває у той чи інший момент… Вона глянула у дзеркало…Вже тиждень Вона не розуміла, чому в кожному дзеркалі Вона виглядає по-різному… У маленькому люстерку ЇЇ обличчя набувало якоїсь посмішки…підтекстової…Тут, у ванні, обличчя ставало змученим, ніби його поцілувала Самотність… Вода текла все швидше і швидше, ставала теплою, гарячою, ще гарячішою. Вона вже не відчувала температури…води? Повітря? Себе?.. На дзеркалі застигла…
посм. * . іш… * к А-а-а-а..?!?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201683
рубрика: Проза,
дата поступления 18.07.2010
Ніч… Несучи в собі пісню тиші, творить чудеса, здійснює неймовірні перетворення, таємничістю відлунюється у незвіданих коридорах душі …
Дерева вночі стають незнаними досі істотами…Ідеш нічною стежкою, яку не раз міряв кроками вдень, зирк, кличе тебе в свої обійми яблунька, яка за дня сором’язливо прикривалася залишками листя. Чуєш? Як лепече осика про те, що їй страшно самій, адже темно, не видно нічого. Вона просить потримати за руку…Ай, обпалює інеєм долоні! Але не відпускає… Її всю трусить, розпочалася зоряно-зимова лихоманка…
Раптом вигулькне перед тобою міцний дуб. Граючи м’язами, показує всю свою міць ?! Поховалися за нього маленькі дубенята, схлипують-поскрипують…Лячно їм…Наговорили їм берізки, мовляв, ходять ночами дроворуби-дуборуби! Жахунки…
Граються майже невидимі нікому Хмари, ховають від усіх Місяць. Щедро бризкає Ніч чорною гуашшю на все, що її оточує…А Хмари задоволено хихикають в кулак: «Ну, що? Бачили? Ось, що ми можемо!!!» Раптом вітер одним стрибком опиняється біля Хмар і лоскоче-вилоскотує їм боки. Вони вже не хихикають, а розкотисто й гучно регочуть… Вітер теж заливається сміхом, йому подобається такий хаос. А тим часом Місяць виривається з тимчасового полону і тікає подалі від сміхотух. Ніч незадоволено і демонстративно бурчить, стираючи сліди чорної гуаші, але в душі усміхається: «Вміють же розважатися…»
А як вона розмальовує сни мереживом, неймовірним плетивом…Бачили після морозної ночі малюнки на шибках? То сни, що не прийшли до вас, розсипалися візерунками, бо ж мороз їх так хапа за п’ятки, можна й не добігти…
Заглядає чарівниця і до наших секретів, дає їм волю, і вони літають-рояться у нас над головою чорними кажанчиками.
Ніч загадково посміхається і тане в обіймах туману…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201515
рубрика: Проза,
дата поступления 17.07.2010
Поруч з сестриними постерами
Два пожовклих кленових листочки
Це – об*єкт мого поклоніння,
Це – частинка моєї Осені…
Кажуть: «Не сотвори собі кумира»,
Всі кумири – не вічні,
Всі кумири, рано чи пізно, розчаровують…
Як добре, що Осінь ніколи не закінчується,
для мене…
Всі інші пори року – чудові,
Але для мене вони лише тіні
Ненароком кинуті Осінню
На сірий асфальт…
Це – телепрограми, які дивиться
Осінь тоді, коли відпочиває…
Інколи мені здається, що в мене
Серце у формі кленового листка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201514
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 17.07.2010
Ловлю жовтаве сонечко в траві,
Воно так мружить очі, хилить вії,
І посмішкою світ навколо гріє
В зеленій шовковистій мураві.
Біжу за ним, всміхається хитрюще,
Тікає тихо від моїх долонь,
Лопоче лапками, торкнулася – вогонь,
Але ж яке на вигляд веселюще.
Ей, почекай, пухнастику, не йди,
Не чеберяй так швидко ти від мене,
Дивлюсь, а все зелене-презелене.
Ну от…Вже зникло сонечко кудись…
Черлена фарба загорілась вмить,
Дрібним, як дзвін монет, веселим сміхом
Таке чудесне!!! Вай…очам на втіху,
Не потушіть його! Не потушіть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201120
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.07.2010
Маленький вірш – недописок, недогарок....
А чи згорить коли в вогні натхнення?
А чи отримає колись наймення?
А чи загубиться у шквалі здогадок?
Чи збереже у літерах тепло?
А чи загубить між листків блокнота?
Перебіга в душі мінорна нота –
Черкає муза зболеним крилом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2010
Від радіації забруднені міста,
А в мене кров забруднена містами,
Була одна тепер уже не та,
Мене не повернути більш листами.
Чекаю щастя і чекаю бід,
Живу одним сьогодні, завтра — іншим,
І тьмариться мені від весен світ,
А за вікном цвітуть радіаційні вишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200882
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.07.2010
Під куполом захмареного неба,
Кружля у вальсі довгонога Осінь,
І так багато ще зробити треба,
А світ у круговерті днів заносить.
Уже й Зима їй наступа на п*яти,
Уже й останні айстри відцвіли,
А як багато треба ще сказати,
А скільки ще зробити не змогли.
І з Осені обличчя сльози капають,
І дощ танцює за моїм вікном,
І час біжить своїми чудо-лапами,
За ним весь світ біжить щодУх слідОм.
А як багато нами ще не сказано,
А як багато не зробили ми,
А мить цвіте засмученими айстрами,
Які нам слід зірвати восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200881
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.07.2010
У монотоннім плескоті дощу
Ловлю краплин розвеселілий гамір,
Ловлю краплини спраглими губами,
Тебе нікуди я не відпущу! (присвята Літу)
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Врізаюсь в стІну сплетену з дощів,
Й прикрашену ще запахом озону,
Перетинаю лінію кордону,
Яку ти перетнути не зумів...
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Тону в обіймах літньої грози,
І тану тихо, ніби я цукрова,
Я розчинитися у ній готова,
Й забутися у шепоті роси...
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Дзвенять шибки, як тихий камертон,
Летять краплинки, як годинник б*є,
Ця вічність від реалу відстає,
Не хочу покидати справжній сон!
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Забутий дощ, давно забута я,
ЛіхтАрне світло із очима готики,
Ковтаю сльози зі смаком наркотиків,
Зовсім забута і зовсім твоя...
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Це літо заблудилося в росі,
І час-чаклун вже пророкує осінь,
А я цілую неба вічну просинь,
Ловлю за хвіст краплинки-карасі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200686
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2010
Осколками зірок ступаю я,
Метеоритний пил вкриває ноги,
Ця місія воістину моя,
Йти вздовж широкої космічної дороги.
Живу у часопросторі думок,
Давно загублена у нотках літа,
Роблю промінням сонячним ще крок,
З Дощів Весни туманом оповита.
Одягнена у тогу із часу,
Чекаю шлейф годиннико-хвилинний,
В собі я ритми неземні несу,
У віршові галактики я лину.
Літаю десь у сьомих небесах,
Вдихаю спеку сонячної днини,
Я розпорошена на дивних полюсах,
Бо я – дитина, я –це я! Дитина!
Горю у полум’ї недоздійсненних мрій,
Танцюю під розхлюпані мелодії,
Живу у час, який вже точно мій,
Живу, а не роблю на це пародії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200684
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2010
Вже вкотре перечитую цей вірш
Його не знаю – розумію вкотре,
Я серцем відчуваю вірша дотик,
Від цього світ стає ще яскравіш.
І відкриваю невідкритий сенс,
Блукаю міжрядків*ям тихо-тихо,
Боюся навіть десь не так задихати,
Вдивляюся в первісний літер dance…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200588
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.07.2010
Торує небо блискавки хода,
Гримить Усесвіт неосяжним громом
І краплі тонуть в житі золотому
І вся земля від того золота.
Чарують крапель тихі голоси,
Стою в зачаруванні я німому,
Змиває дощ останню літню втому
І відкриває двері до Краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2010
Пірнула ніч у прірву із туманів,
Співають трелі сонця світлі роси,
І полотном з верстата домотканим
З'явився ранок. Наступила осінь.
Яку чекала так несамовито,
Яку плекала пагонами кленів,
Торкнувся промінь листя оксамиту
І в жовтий перефарбував зелений.
Був інтер'єр у стилі Ренесансу,
Забуло літо вже останні ноти.
Тепер мелодії осіннього романсу
Будуть лунати у кафе напроти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195113
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010