Olivia Home

Сторінки (1/12):  « 1»

більш як друзі

так  багато  є  сказати,
та  тобі  я  промовчу..  
вміють  люди  обіцяти,
у  коханні  політати
безтурботно,  
гріховодно,
та  не  цього  себе  вчу.
.
більш  як  друзі,  менш  як  пара  -
щось  між  нами  точно  є.
ці  стосунки,  наче  мара,
десь  далеко,  наче  хмара
легкоплинно,
та  невпинно
і  в  думках  моє  -  твоє.
.
і  без  дотиків  до  тіла  -
хтось  повірив  би  чи  ні..
не  питав  чи  я  хотіла,
іскра  тліла  і  горіла
так  мінливо
і  тремтливо
не  спалила  нас  в  собі.  
.
і  піти  так  легко  знову
попри  двері  на  замки,
що  зробила  я  власноруч,
та  ціную,  що  ти  поруч
дружелюбно,
любодружньо,
але  там,  де  я  -  
є  ти.
.
.
.
©️  #присвячуюнайкращомудругу

(Кельце,  14.02.25)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025


модно

а  зараз  в  моді  мінімал  -  

і  затирають  задній  фон.

замість  візитки  -  інстаграм,  

і  вся  реальність  в  телефон.

а  зараз  модно,  щоб  моря,  

яка  там  річка  і  ставки...

і  щоб  в  картинках  вся  «сім’я»

збирала  лайки  у  пости...

а  зараз  модно  -  вії,  губи.  

і  щоб  не  видно  целюліт.

накачені  з  екрану  люди...

а  де  скачати  справжній  світ?

а  зараз  модно  напоказ,

що  їв,  що  пив,  куди  спішиш.  

це  тимчасово,  в  один  раз  -  

життя  

спитає:  

ей!  

ти  спиш?

©️
(Тернопіль,  01.08.2020)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025


легко з нею говорити

незалежно  

від  погоди,

пори  року,  часу  дня  -  

сміх  у  неї  не  по  моді  -

та  чомусь  вона  -  

своя.  

легко  з  нею  говорити,

бо  важке  скидає  з  пліч.

як  на  людях  відловити  -  

щоби  тільки  

віч  на  віч.

бо  загально  їй  так  просто

розіграти  антураж.

сміх,  веселощі  і  гості  -

на  стіні  -  морський  пейзаж.

а  у  серці...  

що  насправді?

-  гори,  зорі,  ватра,  спів...

тишина...

яку  по  правді,

вона  любить  

більше  

слів.
.
.
.
(03.08.2021,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025


коли невзаємно

чому  мені  не  пишеш?
чому  ти  не  скучаєш?
а  я  чекав  позначки
як  з’явишся  
онлайн...

я  розумію,  свище
і  може  розриває  
тебе  життєвий  вітер,
коли  ти  там  -  
офлайн.

і  споглядаю  вище,
як  наче  хтось  блукає  -
тебе  в  очах  шукаю  -
сховався  там  -  
мій  рай.

в  зіницях  прочитаю  -
і  навіть  не  спитаю,
чому  довіри  мало  -
загнався  в  ній  -
нехай.

чому  мені  не  скажеш,
для  чого  відкидаєш?
я  ж  може  не  як  інші?
ти  лиш  надію
дай?
.
.
.
(17.08.2021,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025


я не сонечко

я  не  сонечко,  чуєш?
і  не  зáвжди  зігрію,
бо  не  все  я  зумію
пропалити  
в  собі.

вітром  зимним  відчуєш,
як  тебе  я  обвію
і  як  літню  всю  мрію
заосінню
в  журбі...

ну  чому  ти  сумуєш?
сонце  часом  не  гріє,
і  як  гаснуть  надії  -  
може  в  тобі  
згорають
.
вогні?🔥🔥🔥

.
.
.
(29.08.2021,  Тернопіль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025


сама

а  я  дивилась  в  море  вікон,
не  виглядаючи  тебе...
я  так  хотіла  пройти  ріки,
сама,  сама...  
нести  себе.

а  ти  некликано  засяяв
весняним  сонцем  крізь  дощі,
і  грім  страшний  уже  не  лаяв,
коли  сховав  мене  
в  плащі.

а  я  гукала:  давай  разом!...
ти  лиш  долонями  мої
грів  пальчики  не  від  морозу,
сказав,  що  ноші  вже
твої.

у  світі  рівності  всіх  статей,
у  просторі  без  боротьби...
я  так  хотіла  тою  стати,
якою  лиш  побачив
ти.

.
.
.
(23:20,  14/02/23,  Польща)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025


ну поплач

моя-моя...  ніжна-ніжна...
бачу  я  крізь  ночі  сніжні
як  сльоза  твоя  безкрая
все  шукає  свого  раю..
і  не  знаю...
я  не  знаю...
чи  то  часом  так  буває,
що  тобі  щось  промовляю,
сушу  сльози,  обіймаю...
щось  не  то,  «не  помагає»!
ну  поплач...
усі  ми  грішні...
і  забути  все  торішнє
допоможе  січень  сніжно...
а  що  я?  
а  я  лиш  

н  і  ж  н  о...
.
.
.
(21.01.2022,  Львів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025


не сплю

Я  не  розбуджу,  
обіцяю  -
Тихенько  по  таємним  краю
Збиратиму  зірки  тепла,
Якими  серце  так  сповна.  

Я  не  ображусь  
Й  не  ображу.
Усю,  як  завжди,  правду  скажу.
Ти  знаєш,  я  тому  й  не  сплю...
Бо  я  люблю...
"ПокИ"  люблю...


(08.04.2023,  Польща)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025


ніхто злим вітром

для  когось  ти  була  як  миш.
забудь  його,  печаль  облиш.
по  радіо  звучить  Дантес.
спокійно  йди  як  гавка  пес.

стернею  бігла  босоніж,
щоб  написати  дивний  вірш.
вдивляючись  у  поля  вись  
ти  повторяла:  "я  колись..."

але  так  тихо,  щоб  не  чув,
ніхто  злим  вітром  не  роздув...
і  крадькома  неслись  рядки,
де  там  колись  -  щаслива
Ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025


без сигарет туманить

а  твоя  дівчинка  ніколи  не  палила,
без  сигарет  туманить  в  голові,
коли  за  руку  ти  ведеш  безсилу,
себе  ж  свідомо  віддає
тобі.  

зачиниш  вікна  -  бо  там  свище  вітер,
він  завиває,  холодом  страшить.  
її  плечима  від  усього  світу
заслониш  -  і  візьмеш,
як  мить.  

твоє  дівча  не  любить  алкоголю,
вона  воліє  градус  почуттів,
при  цьому  не  втрачає  волю
зап'ясть  розв'язаних
вузлів.  

а  вітер  стих  -  відчиниш  навстіж  вікна,
і  запалити  сигарету  вдасться.
хоч  сильний  ти,  чомусь  тендітно
шепочеш  їй:  
мій  острів  
щастя...

(15/07/2024,  Польща)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025


помовчати

часом  хочеться  з  кимсь  помовчати,
але  з  кимсь,  в  кого  очі  глибокі,
у  яких  є  можливим  зчитати
те,  що  є  не  написаним  
поки.

і  злетіти  із  тим,  хто  з  долини,
що  ідучи  до  гір  в  порівнянні,
цінний  камінь  в  руках  не  відкине  -
відшліфує  у  своїм  
коханні.
.
.
.
(15/07/2023,  Польща)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025


я з ним

я  з  ним  крокую  в  дні,
літала  в  ніч  з  тобою.
згори  вершки,  на  дні  -
опали  гіркі  болі...

я  з  ним  планую  ціль,
а  ти  в  казки  окутав.
я  з  ним  купляю  сіль,
з  тобою  мала  цукор.

і  стільки  запитань,
чому  не  ти  є  поруч...
ти  скажеш  без  вагань,
що  все  це  я  власноруч.

замислившись  про  час
і  про  роки  з  водою  -  
я  з  ним  будую  "нас",
бо  не  змогла  з  тобою..

(Кельце,  04.08.2024)

P.S.:  пісню  на  дані  слова  можна  знайти  у  Youtube,  ввівши:
Віка  Фаріон  -  З  ним.  Виконавиця  трохи  додала  свого,  але  сенс  зберігся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025