Луріна

Сторінки (1/21):  « 1»

«Світлиця тіней і мрій»

Є  темна  ніч,  і  я  на  дворі,
Блукаю  вулицями  тихо.
Лиш  чути  кроки  мої  вільні,
Тінню  крадеться  в  серці  лихо.

Світання  спалах  десь  далеко,
Зірки  тремтять,  мов  краплі  болю.
І  місяць,  свідок  мрій  невтішних,
Шепочить  шлях,  про  вірну  долю.

Він  підказав,  де  поблукати:
Там,  недалеко,  є  світлиця,
Забута  часом,  як  молитва,
Вона  одна,  в  ній  таємниця.

Скриплять  крихкі  її  пороги,
Портрети  вже  всі  застарілі,
Вікно  заплакане  дощами,
Стіни  колись  були  тут  цілі.
Туди  ведуть  мої  дороги,
Мій  шлях,  пронизаний  ночами.
Відлуння  кроків,  глухість  стука,
Мов  тягарі  ідуть  за  нами.

Світлиця  повна  тіней  давніх,
Їх  шепіт  лине  між  стінами.
Мов  спогад  мрій  моїх  примарних,
Танцює  різними  вогнями.

Портрети  шепчуть  таємниці,
Світанок,  місто  оживає.
Моя  душа  —  вітрило  ночі,
Що  буревій  вночі  ганяє.

Напевно,  треба  повертатись,
Та  щось  тримає,  не  пускає.
Ця  тиша,  сповнена  загадок,
Мов  дихання  вітрів,  лунає.

Залишу  темінь  за  плечима,
Вже  перший  промінь  обіймає.
Виходжу  на  поріг  світлиці,
Туман  всі  кроки  розчиняє.

Мій  шлях  —  тепер  вже  за  плечима,
Вже  дійсно  час  іти  додому.
І  мрія  знову  оживає,
Може,  забуду  я  ту  втому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024


« У вирі нескінченності»

Моя  любов  померла  вдруге,
Ми  колисали  її  вдвох.
Чи  моє  серце  недолуге,
Чи  то  прокляття  багатьох?

Налий  у  келих  кришталевий
Яду  сповна  —  я  вип’ю  весь.
І,  як  троянда,  вмить  зав’яну.
Хто  заблукає  —  знайде  десь.

Моя  душа  померла  втретє,
У  вирі  смутку  й  гіркоти.
Земля  здригнулася  у  леті,
Та  я  не  хочу  темноти.

Холодний  вітер  рве  вуаль,
І  сліз  не  видно  у  пітьмі.
Чи  це  кохання  —  лише  жаль,
Що  ділить  навпіл  нас  завжди?

Моя  любов  померла  вдруге,
Та  залишилась  —  тінь  і  страх.
Хто  був  чужий,  стає  нам  другом,
Хто  любий  —  пада  у  слідах.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024


«Спочивайте мої почуття»


І  знову  розпач  мене  цілує
Своїми  холодними,  примарними  губами.
Моє  власне  знищення  веде  мене  до  могили.
Це  я  копала  багато  разів  і  знову  стаю  примарною  думкою  —
Забуте,  сумне,  жалюгідне  лайно.
Як  падаю  в  чорні  сфери  серед  самотніх  спогадів.
Ти  зламав  нас  шматок  за  шматочком.
Партитура  моєї  пісні  написана  кров’ю.
Музика  самогубства,  написана  червоним.
Я  робила  це  сама,  мої  зап’ястя  теж  розкриті.
Як  мої  сльози,  ллються  каскадом.
Все  було  втрачено  позаду  нас.
На  колінах,  руки  на  обличчі.
Сонце  з’являється  в  весняний  ранок,
Там,  де  я  лежу,  немає  нічого,  крім  мого  пилу.
Тепер  тобі  байдуже  до  нього.
Ти  живеш  по  той  бік  почуттів.
Але  наш  вітер  в  листопаді
Тепер  лоскоче  моє  бездиханне  тіло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027610
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024


«Печаль душі моєї»

Коли  ти  померла,  люба,
Я  буду  тебе  чекати.
Спокута,  тривожність  скута,
Мені  би  тебе  не  знати.
Лежиш  вже  в  землі,  холодна,
Але  все  одно  ти  сяєш.
Думки  би  ті  вже  прибрати...
Напевно,  мене  почекаєш?

Портрет  твій  висить  у  вітальні,
За  що  ти  так  серце  краєш?
Листівка  залита  кровʼю...
Без  тебе  не  зможу,  гадаєш?
Ті  кляті  твої  обіцянки,
За  що  це  мені  все,  люба?
Не  можу  нормально  спати  —
Була  ти  зі  мною  груба...

Бліда  моя  шкіра  й  очі
Давно  вже  червоні  стали.
Не  можу  я  більше  жити  —
Частину  душі  забрали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024


«Думи»

Як  добре  тебе  не  любити,
Не  думали  про  твій  стан,
І  біль  палку  припинити  —
Кохання  —  то  є  обман.
Воно  мені  не  потрібне,
І  я  не  потрібна  йому.
Воно  на  хворобу  подібне  —
Я  досі  не  знаю  чому.
Могла  без  кінця  говорити
Про  щирість,прихильність,любов.
Мовчання  вже  не  спинити,
Я  не  повернуся  знов.
Під  маскою  ніжності  -  зрада,  
І  мрії,  мов  дим,  на  вітру.
Кохання  -  ілюзія,  чую,  
Задумка  диявольських  змов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024


«На згадку про тебе»

 Я  постійно  дивлюсь  назад
У  слід  спогадам  та  примарам.
Є  рушій,  а  є  вічний  спад,
Крок  вперед,  мій  годинник  тане.
Час  зупиниться,  мить  туга,
Вона  стежить  та  йде  за  мною.
Не  біжу,  вже  не  хочу  йти,
Потону  я  в  ній  з  головою.

Пам’ятаю  твої  слова,
Ти  востаннє  тоді  говорила:
“Моя  люба,  моя  журба”,
Це  вона  з  тобою  зробила?

Я  жалкую,  ти  знала  б  як,
Хоч  на  мить  би  тебе  пригорнути.
Ну  навіщо  пила  той  яд?
Я  не  зможу  тебе  забути…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024


«Давай поговоримо»

Сумні  твої  очі  —    
Страждання,  печаль    
Давно  вже  твій  дух  охопили.    
Не  кажеш  ніколи    
Про  свій  справжній  стан,    
І  сльози  лице  окропили.    
Чи  можна  мені  обійняти  тебе?    
Я  зможу  тебе  захистити.    
Ти  хочеш  —  я  спокій  тобі  подарю,    
Печаль  всю  твою  прихистити.    
Я  знаю,  є  сумнів,  не  віриш  мені?    
Нічого,  я  почекаю.    
Зберуся,  всю  волю  поставлю  в  кулак  —    
Одне  я  вже  точно  знаю:    
Якщо  ти  впадеш  —  я  зловлю  тебе,    
Загубишся  —  я  з  тобою.    
Коли  тобі  сумно,  я  завжди  тут,    
Стою  за  тобою  стіною.    
Дозволь  мені  стерти  сльози  з  очей,    
Я  зможу  тебе  захистити!    
Почуй  ці  слова  і  запам’ятай:    
Я  прагну  тебе  любити.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024


«Спочивай з миром»

Тінь  минулого  зникла,
Шум  листки  знов  притих.
Спогади  та  зітхання  
Залишили  одних,
Слів  завжди  так  замало.
Але  я  промовчу…
Моє  серце  палало,
Від  думок  не  втечу,
Як  мені  жити  завтра?
Як  же  бути  тепер?
Ніжний  голос  надії  
Він  сьогодні  помер,
Перед  ним  я  вклоняюсь,
І  знімаю  вуаль.
Ту  печаль  не  втопити,
Не  забути  на  жаль.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024


«Нічне сяйво»



Нічні  озера  покриває  місячне  сяйво  день  у  день.    
І  стежка  в  ліс  так  манить  душу,  губить  людей  з  давніх-давен.    
Я  там  була,  дивилась  зорі,  і  вітер  тихо  шепотів,    
Розповідав  усі  секрети,  пісні  навіював  мені.    
Ти  знаєш,  тяжко  написати  про  мить  любові,  почуття.    
Так,  бачила  тоді  я  зорі,  але  була  завжди  сама.    
Повз  озеро  я  проходила,  але  зі  мною  тиша  й  сум.    
По  стежці  йшла,  листя  шуміло,  багато  було  в  мене  дум.    
Я  все  життя  мала  надію  на  спокій,  щастя,  на  любов,    
Але  сама,  і  вітер  віє,  холодний,  сильний  знов  і  знов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024


«Жага»

   Опиши,  що  в  тебе  в  голові,  розкажи  про  те,  що  саме  думаєш,  опиши  ті  вулички  гучні,  шум  листви,  як  рано  спів  птахів  ти  слухаєш.  Розкажи  мені,  як  ти  прокидаєшся  на  світлі  ніжні  промені,  що  тепер  у  тебе  на  душі,  чи  вдаєш  ти  щастя  через  ту  втому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022923
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024


“Вітер став моїм коханцем”

Той  голос  візьме  у  полон,    
А  сонце  сяде,  я  з  вікон    
Троянди  білі  позбираю,    
І  вже  давно  тебе  кохаю.    
А  на  весні  квітне  душа,    
Подивлюсь  в  очі,  в  небеса...    
Серце  моє  кричить,  співає,    
Недуги  ніжно  закриває.    
Лікуй  собою  моє  тіло,    
Так  ніжно,  солодко.  El  miro    
la  mucha  amar  de  vendrá,    
por  la  mañana  eres  mi  amigo,    
а  внічку  ти  коханий  мій  Ventigo.    
І  більше  знову  він  не  схоче    
Піти  від  мене  десь  посеред  ночі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024


«Апофеоз кохання»

   Любіть  життя  короткочасне,  воно  вже  не  біжить  —  летить.  Цінуйте  природи  вроду,  і  серце  знову  затремтить.  Обійміть  рідних  ви  та  друзів,  забудьте  сльози  та  печаль,  пробачте  разом  і  непогоду,  вона  з’являється,  на  жаль.  Кохайте  світ  душі  своєї,  до  тіла  ніжно  пригорніть,  вона  біжить,  а  я  за  нею,  і  ще  зустрінемось  на  цвіт!
     Кохання  є  не  випадковим,  його  так  просто  не  знайти.  У  мене  відбирає  мову,  коли  читаю  ті  книжки,  в  яких  так  солодко  шепочуть  про  вічність,  вірність,  про  любов,  про  тих  закоханих  героїв,  які  проллють  червону  кров  за  щастя,  злагоду,  за  чесність,  за  віру,  правду,  за  життя.  Я  знаю,  світло  загубила,  але  відчую  те  злиття.  Воно  прийде  до  мене  тихо,  за  плечі  ніжно  обійме,  розтопить  ту  душевну  кригу,  яка  розбила  серце  вже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024


«Передмова Неллі»

В  коханні  мені  завжди  не  щастить
Я  буду  про  це  говорити  
Ти  знаєш,то  полумʼя  сильно  горить
Його  вже  давно  не  спинити.
Чому  завжди  так?
Багато  прошу?
Думками  весь  час  погубила,
Навічно  сама,кохана  не  я!
Не  хочу  я  більше  просити:
Уваги,часу,любові,зізнань  
Мені  вже  давно  це  не  треба
Кохання-танок?Споріднення  душ?
До  біса  такі  менуети.
Ти  хочеш,я  пісню  тобі  напишу
І  кровʼю  складу  ті  куплети.
Послухаєш?Ні?
Я  знаю,мовчи.
Давно  вже  були  ці  сюжети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024


«Квітуче прощання»

Життя  таке  короткочасне,    
Життя,  як  струйка  від  ставка.    
З  берегу  дивлюсь  на  ту  воду,    
Течія  стрімка  та  швидка.    
А  у  воді  я  бачу  барви    
І  різні  гарні  кольори.    
Я  опускаю  руку  в  воду,    
Я  відпускаю  назавжди.    
Той  біль,  ті  скрути  та  образи,    
Що  серце  краяли  не  раз.    
Подивлюсь  в  небо,  білі  хмари,    
І  вітру  шум  гучно  зітхав.    
Дивлюсь  у  бік,  там  краєвиди,    
Безмежна,  тиха  площина.    
Ланцюг  порвався,  біль  спокути,    
Назавжди  в  землю  увійшла.    
Тягар  зійшов,  а  ті  дерева    
Гілками  кличуть  до  трави.    
Очі  розплющу,  знов  навіяв    
Мені  той  вітер  гарні  сни…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024


«Я є романтика»

Моя  любов  довгострокова,    
Моя  любов  є  на  віка.    
Чи  то  є  липа,  чи  діброва,    
Що  похилилась  до  ставка.    
Тягнулась  довго  через  втому,    
Через  образи,  через  біль.    
Тяжко  було  їй  не  стомитись,    
Але  була  у  неї  ціль.    
Ціль  нахилилась,  хоч  торкнутись,    
Зʼєднатись  з  тим  ставком  на  мить.    
Відчути  то  кохання  скуте,    
Бентежить  душу,  норовить.    
Настала  мить,  вода  обмила,    
То  гілля  разом  розцвіло.    
А  навкруги  багато  зілля,    
Кохання  тут,  сонце  зійшло.    
Ті  почуття  були  блаженні,    
Серце  шалено  загуло,    
Променем  щирості,  надії    
Ангельську  душу  обплело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024


“Остання розмова”

Повний  місяць  повернувся,    
Я  чекала  30  днів…    
Поглянув,  не  посміхнувся    
І  розмову  він  завів.    
Бачу  я,  сидиш,  чекаєш,    
Віддана  тільки  мені.    
Але  думаю,  не  знаєш,    
Ми  з  тобою  не  одні.    
В  мене  є  одна  причина:    
Більше  я  не  повернусь.    
Ще  зʼявилася  людина,    
З  нею  бачусь,  та  люблюсь,    
І  палким  коханням  стало,    
В  нас  такого  не  бувало!    
Стане  сльози  тобі  лити,    
Треба  далі  собі  жити.    
Я  не  мав  навіть  бажання,    
Приходить  до  тебе  зрання.    
Пригорну  його  рукою,    
Сильно-сильно  обійму.    
«Було  добре  нам  з  тобою,    
Назавжди.  Твоя.  Люблю.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024


“Поховайте мене з трояндою в руках”

Серце  перестало  битись,    
За  вікном  свистять  вітра.    
Буревієві  не  скритись,    
А  любов  була  одна.    
Але  разом  із  повітрям    
Перекрили  душу  їй.    
Тіло,  лежачи,  заснуло,    
І  життя  немає  в  ній.    
Очі  заплющила  разом    
І  заснула  назавжди.    
Подивлюсь  я  у  віконце  —    
Стихли  разом  і  вітри...    
Ті  вуста  були  холодні,    
Очі  ті  були  пусті.    
Разом  з  сильним  буревієм    
Розпустилися  густі    
Квіти  з  назвою  троянди.    
В  руці,  лежачи,  живуть,    
А  життям  душу  і  серце    
Ті  троянди  не  спасуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024


«Лірика»

Забудь  всі  слова,  про  що  говорю,    
Забудь  про  мій  погляд  грубий.    
Закрий  цей  момент,  я  не  напишу,    
Пробач  мене,  мій  любий.    

Бо  твій  інтерес,  як  аероплан,    
Летить,  пролетів,  немає.    
Душа  твоя  є,  і  серце  живе,    
Але  мене  не  чекає.    

Забудь  ті  слова,    
Що  вечором  тим    
Тобі  з  гаряча  сказала.    
Мені  в  ту  мить    
Так  легко  було,    
Бо  ті  слова  серце  шептало.    

А  зараз  сиджу,  на  стелю  дивлюсь,    
Так  темно  в  моїй  кімнаті.    
Я  вирву  сторінки  «Роман  про  любов?»,    
Померли  ті  фрази  крилаті.    

Мені  не  болить,  і  серце  мовчить,    
Не  можу  вже  помирати.    
Піду  я  в  альтарь,  і  там  постою,    
Під  землю  піду  спочивати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024


«Кінець сповіді»

Думки-покарання,    
Мовчання-печаль.    
Я  так  завжди  говорила,    
Дивлюсь  у  вікно:    
Він  ще  не  прийшов?    
У  спокої  серце  спочило.    

Є  думка  одна,  сакральна  вона:    
Я  виберу  день  ведучий,    
Любов  —  то  жага,    
Життя  під  вінцем?    
Кінець  завжди  був  неминучим.    

Перелік  тих  слів,  що  ти  говорив,    
Я  знаю,  ти  хочеш,  любий.    
Востаннє  побачились,  взяв  і  пішов,    
Завжди  ти  зі  мною  грубий…    

Є  думка  одна:  знайду  я  момент.    
Багато  що  можна  сказати,    
Баладу  із  снів,  твір  із  брехні.    
Про  це  я  не  буду  писати.    

А  час  вже  пройшов,  я  знову  мовчу,    
Вдивляюсь  я  в  місяць  синій.    
Горить  та  листівка,  слова  «я  люблю»,    
Забудеш  ти,  мій  милий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024


«Fool moon»

Примара  у  вікні  зʼявилась,    
І  знову  місяць  завітав.    
Ті  30  днів  швидко  летіли,    
І  він  баладу  заспівав.    

Баладу  серцю,  жгучу,  з  сумом,    
Вона  як  лезо  ріже  грудь.    
Буття  та  сутність  враз  розбились,    
І  біль  та  сльози  не  минуть.    

Не  обійдуть  вони  ту  сповідь,    
Яку  ти  разом  заспівав.    
Ти  був  як  янгол,  павший  з  неба,    
Розривав  хмари,  вітром  став.    

І  всі  ті  муки  є  як  молот,    
Лупали  тіло,  як  граніт.    
Я  підійду,  я  подивлюся,    
В  тобі  побачу  весь  свій  світ.    

На  руки  візьму,  і  по  стежці    
Із  крові,  болю  проведу.    
Дорога  з  пекла  та  печалі,    
Гріхи  на  душу  всі  візьму.    

Ми  заспіваємо  молитви,    
Взивати  в  рай  гучно  почнем.    
Схилю  я  плечі  над  тобою,    
Через  печалі  в  мить  пройдем.    

Шлях  закінчився,  під  скалою    
Я  проведу  тебе  у  храм,    
І  поруч  ляжу,  складу  руки    
На  зло  примарам  та  страхам.    

Навхрест  під  серцем  твої  руки    
Я  тихо  з  жалем  покладу,    
Від  ядовитої  розлуки,    
Разом  з  тобою  я  піду.    

І  наші  кості,  разом  з  духом,    
Під  храмом  швидко  зогниють.    
Більше  нема  болю  розлуки,    
Пропали  душі,  вмерла  суть.    

Ти  закінчив  свою  баладу,    
Очі  на  мене,  я  мовчу…    
Ти  покачавши  головою,    
Сказав  мені:  «Я  вже  піду».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024


«None name»

Життя  —  як  річка,
Течією,  думки  та  спогади  несе,
Вона  біжить,  а  я  за  нею,
Напевно,  з  краєм  нас  зведе.

Вона  стрімка,  як  вітер,  буря,
А  чиста,  наче  як  роса,
І  знов  тополя,  знов  діброва,
І  стежка  довга  в  небеса.

Я  бачу  арфу,  пісня  ллється,
Повільно  й  тихо,  наче  кров,
Що  скуте  серце,  знов  заб’ється,
І  я  відчую  ту  любов.

Вона  піднітить  мене  вище,
За  рай,  за  небо,  та  й  за  світ,
Вона  обіймами  затисне,
І  зробить  тихим  наш  політ.

Багато  слів  можна  сказати,
Відкрити  двері  до  життя,
Але  не  можна  відірвати
Та  вичерпати  все  буття.

Бо  ті  сакральні  таємниці,
Які  сховали  в  заповіт,
Не  стерти  зі  сторінок  праці,
Яка  залишить  темний  слід:

На  спогадах  та  на  навчаннях,
На  сподіваннях  та  зітханнях,
Життя  —  це  є  прекрасний  цвіт,
В  садку  душі,  розтопить  лід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024