| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
Вони стояли на смерть, в оточенні були...
Ставало їх все менше, та бились, як могли...
Командував тим взводом молодший лейтенант...
Та лізло кодло орків на сильних тих хлоп'ят...
Обмотаний до горла ідеями чучхе,
Веде щурів в атаку полковник пак чжон хе.
Повзуть свинособаки, волаючи:"Акбар!"
І навкруги палає, не видно, навіть, хмар...
Уже і сил немає, закінчився БК,
Тече на клятих орків кривавая ріка...
Лишилось всього троє завзятих козаків,
В них - сила велетенська із давніх тих віків...
Та раптом - грім із неба, і блискавки з небес,
І вже нема нічого - горить загарбник-пес...
Летять, летять снаряди з українських гармат,
Їх викликав на себе славетний наш солдат...
Зненацька все скінчилось, і тиша навкруги,
Валяються навколо убиті вороги...
А він стоїть у полі, весь чорний, як земля...
"Я ніц не розумію... Невже живий ще я???"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Ти воїн світла і добра солдат,
Душі моєї ти комбат...
В дитинстві разом ми росли
І завжди поруч ми були...
Нас розділили кляті ці кордони,
Та, незважаючи на всі ці перепони,
Серцями ми об'єднані з тобою...
Ти батька замінив мені собою...
За твою щирість вдячний все життя.
І, навіть, як настане забуття,
Завжди я буду пам'ятати,
Те що казала наша мати...
Своїм щитом мене ти захищаєш,
Хоч і здоров'я ти уже не маєш...
Бо, дійсно, ти добра солдат,
Мій сильний, справедливий старший брат!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Вже листя скинули дерева...
І їм нічого вже не треба...
Короткі дні і довгі ночі...
Зими в душі я ще не хочу!
Ще довго рухатись я мушу,
Щоби з'єднались рідні душі...
Зникає знов думок прозорість...
Ведуть шляхи у невідомість...
Та треба йти вперед сміливо,
Бо десь, за горизонтом, диво...
І чую я слова від долі:
"Прекрасного в житті доволі !"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Все якось так незрозуміло...
Душа вже спокою хотіла...
Та серце знову у печалі...
Не знаю я, що буде далі.
Оточують якісь бажання...
Іде думок моїх змагання...
Що переможе? Зло чи совість?
Сумна, здається, вийде повість.
А поки є оповідання,
Де йдеться про душі страждання,
І знаю точно - буде битва...
Чи допоможе в ній молитва?
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Ось і жовтень надворі...
Неяскраві вже зорі...
Тітка Осінь мандрує,
Наші очі чарує...
Надіває знов місто
З горобини намисто,
А думки мої чисті
Вже засипані листям...
Плаче небо дощами,
Бо любов вже не з нами...
Може, сиві тумани
Залікують всі рани?
Ой дощі ви краплисті,
Не збивайте все листя!
Ви залиште надію,
Щоб здійснилися мрії...
Ой ви сиві тумани,
Не заводьте в оману!
Хай ще дивляться очі!
Ще любити я хочу!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Ну ось і все... Щось відбулося...
А може це мені здалося,
Що прилетіла чорна хмара,
Заграла осені гітара?
Вітри несуть зів'яле листя,
Дощі думки змивають чисті...
Невже померли почуття?
Невже фінал всього життя?
Та ні! Життя лиш почалося!
Трагедії не відбулося!
Весна прийде! І теплі квіти
Мені знов скажуть: "Треба жити!"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Живу в очікуванні дива,
Живу й ціную кожну мить...
Та рухаюсь вперед сміливо,
Хоч сильно ще душа болить...
Я кожен день дивлюсь на небо,
Думки летять у ту блакить...
Мені багато вже не треба -
Ковтнути б щастя лиш на мить...
Щоби здійснилося бажання -
Відчути ніжних рук тепло...
Щоби прийшло палке кохання -
В житті такого не було...
Усе життя віддав родині,
Щоб панувала доброта...
Назавжди в чорній полонині
Залишилась життя мета...
Тепер лиш уві сні приходять
Видіння, ніжні як весна,
Ось тільки нанівець все зводять
Нічні сирени і війна...
І знов заплющую я очі,
І поки тиша ще дзвенить,
Ще раз побачити я хочу
Той образ ніжний хоч на мить.
Але нічого не виходить -
Світанок вже біля вікна...
А по квартирі вже хтось ходить,
Розплющив очі - ось ВОНА!
Прийшло найкраще те створіння,
Щоби хазяїна збудить,
І це вже зовсім не видіння -
МОЯ СОБАНЯ вже не спить...
І пильно дивляться ті очі...
Ось де найкращі почуття!
І в котрий раз сказати хочу:
"Ось це любов на все життя!"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Цікавою була ідея,
Щоб поливати орхідею,
Яку колись приніс дивак...
У ньому щось було не так!
Підступний "друг" проліз в родину,
Неначе змій в лиху годину...
Слова ласкаві він казав...
І потихеньку руйнував...
Але жива та орхідея,
Хоча душі немає в неї,
Хоча висить засохла квітка...
Квітка зради... Сили звідки?
А сили йдуть не від людей -
Отих руйнівників сімей.
Вони ідуть від трьох сердець,
Скалічених аж нанівець...
Пройшли через лиху годину
Собака, кішка і людина!
І знов кохання вітерець
Несе тепло від трьох сердець.
І буде жити орхідея,
Бо вже нова в неї ідея -
Плекати щастя теплі квіти,
Серця любов'ю обігріти!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Горить, палає і гримить...
Земля під ворогом двигтить...
І навіть стався землетрус!
У фюрера вже мозку струс!
Бо пригостили "Паляницей",
І вилили вогню криницю
На оті чортові склади,
Де було сховище біди.
А може прилетів "Бобер"?
І ворог мучиться тепер,
Бо там стирчить кілок з осики -
В дірках вже люцифера стріхи!
Якби забити той кілок
У бункер, де сидить дідок -
Той божевільний демон смерті...
Ну постривай, в нас хлопці вперті !
Прийде "Український моссад" -
Помреш ти, як маркіз де Сад,
За ґратами психіатрії...
А може трапиться подія -
Тебе в валізі принесуть
І віддадуть тебе під суд?
Та вже не вийдуть із могили
Ті українці, що їх вбили...
Тож орки, що несли біду,
Нехай горять вони в аду!
І сотні, й тисячі років -
Аж до кінця усіх віків!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Жінки, чарівні, що ж вам треба,
Щоб вирували почуття?
А може прихилити небо,
Щоб ви пізнали сенс життя?
А може стати Робін Гудом,
Піти в Ірландії ліси,
Туди де мешкає принцеса
Неєвропейської краси?
Тому і в Шервуд я не хочу,
Приніс би їй мішок скарбів...
Ішов би довго - дні і ночі...
Дійти до щастя я б зумів!
А може стать Ален Делоном,
Ван Дамом, мачо, їм під стать?
Та ні! Одягну я погони!
Піду за Неньку воювать!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Осінній ранок... Жовте сонце
Небесну пестує блакить...
Береза стукає в віконце,
І журавлиний клин летить...
Знов манить він мене у небо
До щастя, волі і краси...
"Тоді й тобі теж крила треба!"-
Людські лунають голоси.
"Навіщо пишеш про страждання?
Навіщо пишеш про війну?
Пиши про радісні бажання,
Про море, сонце і весну!"
Пишу про те, що накипіло...
Пишу, коли душа болить...
Пишу, коли життя не миле
У цю страшну воєнну мить...
Коли в країні гинуть діти,
І наступає забуття,
Коли кохання в'януть квіти,
І помирають почуття...
Я вірю - світлий день настане,
Кохання щире прийде знов,
Веселою країна стане,
І перестане литись кров!
Розправляться тоді вітрила...
Писатиму вже про любов...
І виростуть тоді ті крила,
Літатиму я знов і знов...
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Якби були у мене крила,
Я полетів би в далечінь,
Туди, де буде серцю мило,
Туди, де сонце, а не тінь...
Туди, де море, синє небо,
Зелені трави і сади,
Туди, де мучитись не треба,
І де немає вже біди...
Я полетів би до кохання,
До ніжності і доброти,
До радісного існування,
Туди, де тільки я і ти...
Якби були у мене крила,
Я розірвав би тенета,
Летів би, наче на вітрилах,
Бо в мене є одна мета -
Зустріти справжнє те кохання,
Поринути у почуття,
У вир взаємного бажання,
Що намалює сенс життя...
І відстань зовсім не лякає,
Бо долетіти я б зумів!
Ось тільки крил в мене немає,
Це марево глибоких снів...
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
На долонях вересня щастячко лежало...
Квіти радості й тепла щедро розкидало...
Та не всім було дано квіти ті збирати,
Декому усе життя довелось чекати...
Хмарки осені любов тихенько гойдали,
Зігрівати квіти ті вони заважали...
Раптом вітерець подув, пішов дощ краплистий,
І накрило квіти всі простирадло з листя.
Тут прокинулась любов - освіжили краплі:
"Не дозволю я біді взяти в руки граблі !
Я на допомогу нам викличу тумани,
Заведуть вони біду в пастку і в оману!
Потім викличу сніги, відведу морози,
І розквітнуть навесні щастя теплі рози!"
Переможе знов любов, а біда загине,
Бо енергія свята від кохання лине,
Бо кохання те завжди сенс життю давало,
Бо добро в усі віки зло перемагало!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Якось бачив уві сні Браму ту Небесну...
Все, що снилося мені, розповім я чесно...
Хлопець молодий стояв, стукав в двері Раю
І питав він у Петра: "Де ж це я? Не знаю!"
Весь скривавлений стояв, камуфляж димився,
Бігли сльози із очей, плакав і молився...
Тільки розповів одне: "Була страшна битва...
Орки лізли звідусіль, лунала молитва...
Потім вибух, холод скрізь, і тунель відкрився...
Коли очі я відкрив, тут я опинився..."
І сказав йому Петро: "Ідемо до Бога,
Щоб потрапив ти у Рай швидше якомога!"
"Та невже ж це я помер? А Ви Янгол Божий?
На Апостола Петра зовсім Ви не схожий!"
"Так, Апостол я Петро! З сатаной ти бився!
І за це на всі віки тут ти опинився!
Спочивай, дитя моє, милий Воїн Світла!
Обламав ти сатані його чорні ікла!"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Знов повзе на мене ота чорна хмара,
Грає в моїм мозку не моя гітара...
Хочеться вже миру і порозуміння,
Але виникають іспити терпіння.
Що ж, одягну "бронік",
Це для битви тонік,
І полетять дрони
Задля оборони...
Буду відбивати напади ворожі,
Навіть якщо будуть на смерть вони схожі!
Буду битись довго, поки не загину...
Може діти прийдуть на мою могилу?
Може ще згадають незлим, тихим словом,
Й залунає ода фінальним акордом?
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
З усіх боків в мене грати,
Не можу зброю я взяти,
Ідуть на мене в атаку
Якісь чорні солдати.
Обличь у них немає,
А я тільки руки маю,
Не чують мене побратими,
Що буде зі мною - не знаю.
Невже це нечиста сила
Так швидко мене оточила?
Лежу один я у лузі
У тій смертельній напрузі.
Спочатку згадав маму,
А потім уже і тата,
Та навкруги озирнувся,
Дивлюсь - поруч граната.
Я буду битися насмерть!
Я гадам в полон не здамся!
Я підірву ту гранату
І Богу в долоні віддамся...
Згадайте ж мене, мої рідні,
І свічку поставте опівдні...
Себе не зганьбив, натомість
Лишилась чистою совість!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
А карма - вона така, ніж встромить - не буде чекати,
І звідкіля прилетить - навіть не будеш знати!
Закон бумерангу простий... Служив диявола слугам?
Якщо комусь зло робив, отримаєш по заслугам!
Якщо комусь горе приніс, і мучиться ця людина,
То через деякий час стоятимеш на колінах!
Якщо до ворожок ходив, біду насилав на людину,
Не думай, що не прийде до тебе лиха година!
А ще згадай про дітей, згадай про своїх нащадків,
Бо карма - вона така, бувають різні випадки...
Отримавши по щоці, я не підставлю другу!
В думках побудую циліндр від нападів чорного "друга"!
Повернеться весь негатив до ворога темної хати,
Бо карма - вона така, вона не буде чекати!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Серпневий ранок... В небі світить сонце...
І тиша ще на вулиці дзвенить...
Прокинувся та й виглянув в віконце,
І бачу - в небі Прапор майорить.
Побачив жовте жито, синє небо,
Озера сині, золоті поля...
Розправив плечі й вигукнув миттєво:
"Зі Святом, моя Рідная Земля!
Зі Святом, мої любі українці!
І не завадять кляті москалі!
Святкуєм 33-тю вже річницю
І виженем їх з нашої землі!"
Розвеселяться втомлені ті очі
У Незалежної Вкраїни навіки,
Бо давлять клятих орків дні і ночі
Завзяті українські козаки.
Уклін вам низький, воїни-солдати,
І вічна пам'ять всім загиблим у війні,
За те що маєм змогу святкувати
День Незалежності у ці нелегкі дні.
Я вірю, що розквітне Україна
В обіймах європейської сім'ї,
Бо вибір є, ми в виборі єдині,
Здійсняться мрії українців і мої !
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Державний прапор України,
Ти для всіх нас один-єдиний,
Бо Батьківщина в нас одна,
І не завадить нам війна!
Жовто-блакитна наша гордість,
В тобі - Держави міць і совість,
Ти символ миру і добра,
Братерства, щирості, тепла.
В тобі - народна сила духу
Нащадків визвольного руху,
Що воювали за любов,
Пролили за Вкраїну кров.
Нас на коліна не поставлять,
Бо в прапорі Країни - пам'ять,
Надбання сотень поколінь,
І нас не заведеш у тінь!
Отож, вітаю всіх зі Святом!
Завжди ми будем пам'ятати
Бійців, що полягли в бою
За Рідну Матінку свою!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Невже ж це наближається котел?
Згадаємо ж англійське слово "tell"
Й розкажемо у цю жахливу мить,
У кого що, коли і де болить.
А болю накипіло вже у нас...
Згадаємо Дебальцеве, Донбас,
І Іловайськ, і Куп'янськ, і Бахмут...
О, скільки вже загиблих було тут!
Вмирали наші воїни в бою
І згадували у цю мить любов свою,
Сім'ю, дружину, рідних і дітей...
Сумним був їх фінал - нема людей!
Живцем горіли хлопці молоді
І думали, що не бувать біді...
Але прокляті орки лізли знов,
Гвалтуючи, плювали на любов!
Ну що ж, настав тепер розплати час,
І виникла надія вже у нас -
Котел влаштують вам козаки-вояки,
В якому ви горітимете всі віки!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Йдуть місяці, а серце все не може
Замалювати чорним півжиття
Та не сприймає ставлення вороже,
Не хоче поринати в забуття...
І знову постають перед очима
Картини щастя, і лунає сміх дітей.
Пейзажі ще неокупованого Криму
Не захиляє тінь зачинених дверей.
Бурхливі хвилі і пекуче сонце,
Карпатські гори, неба далечінь -
Усе це знову стукає в віконце
І не дає заходити у тінь.
Все це було... І серцем розумієш,
Що з пам'яті не стерти почуття...
А все тому, що поки що не вмієш
В майбутнє направлять своє життя.
Не повертайтесь, друзі, до колишніх,
Не озирайтесь у минулі ті часи,
Бо не народяться у травах тих торішніх
Ці проліски майбутньої весни.
Не повертайтесь, йдіть вперед сміливо!
Розправте плечі, йдіть у вир життя!
Якщо повернетесь, тоді не буде дива,
Знов прийдуть зрада, біль і забуття!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Ну що? Догрались, окупанти?
Не знали, що в нас є таланти?
Не думали, що за ОРДЛО
Отримаєте ви в ї@ло?
І вже, як стадо тих баранів,
Тікають зрадники Корану,
Бо українські фахівці
Взяли у руки олівці !
Намітили шляхи проходу,
І наші танки дали ходу,
А тут ще й блискавки з небес,
І вже горить загарбник-пес!
В полон здаються окупанти,
Бо в Україні є таланти!
За Україну всі віки
Воюють справжні козаки!
Уже й до курська недалеко...
Летять туди наші лелеки,
Несуть заряди бойові,
Щоб потім вдарить по москві...
Ну що ж, бажаю всім наснаги!
На горизонті вже Гаага!
Бо Генерали-фахівці
Взяли у руки олівці !
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Не лети, ворожа хмара, до моєї хати,
Бо отримаєш назустріч чергу з автомата!
Не принось в мої думки погані новини,
Бо у відповідь піде постріл з "Джавеліни"!
А як будеш на поріг попіл підсипати,
То зустрінемо тебе пострілом з гармати!
Ти не думай, що зайдеш в мій двір на світанку,
Там тебе уже чекають українські танки!
Не чаклуй, не ворожи, нічого не вийде,
Бо ота твоя біда вже до тебе прийде!
Так було в усі віки, й знов молитва лине:
"Той, хто горе принесе, від нього й загине!"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Всю ніч гула сирена, літали ті птахи...
Птахів тих чорних зграя лякала малюків...
Ховалися всі люди під Господа дахи
І думали, що буде все зовсім навпаки...
Літала чорна зграя і кидала вогонь
На всі людські домівки, будівлі без вікон...
Та скільки ж можна, гади, палити цих людей
І знищувати знову ненароджених дітей???
Ми виженем ту зграю, врятуємо дітей,
Повернуться козаки і захистять людей!
Знов прийдуть характерники від Господа, з небес!
І... блискавки із шабель - згорить поганий пес!
Вони вже захищають всю націю мою,
Та тільки їх все менше - вже полягли в бою.
Але встигають Янголи їх підіймать наверх,
І збільшується ненависть, вже ллється через верх!
Народжуються знову небесні козаки,
Бо з ними сила пращурів проходить крізь віки!
Ніколи не підкоримось ми клятій тій орді,
Відстоїмо Країну - і не бувать біді !!!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Політехнічний парк... І зелень навкруги...
Ганяють дресировані білки...
Сьогодні я там побував
І молодість студентську знов згадав.
Які ж були роки веселі!
Уїхали ми з рідної оселі,
Щоби отримать спеціальність ту круту,
Яка згодиться нам в годину непросту.
І в альма - матер гризли ми науку
І брали один одного за руки,
Щоби без страху на колоквіуми йти
І досягнути нашої мети.
Та тільки зрозуміли в певну мить,
Що стрімко наша молодість летить!
І зруйнували ми навчання грати,
І стали від життя ми більше брати!
Розваги, дискотеки і любов -
Ось те, що хвилювало нашу кров...
Пройшли роки... Ми стали фахівцями...
І хоч колись навчались до безтями,
Життя на кожного наклало свій вердикт -
Хтось став професором, а хтось з науки зник...
Та головне - залишитись людиной,
Допомагати у скрутну годину...
І згадувати юність знов і знов,
З якої знов повернеться любов!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Спекотно... Тиша... Сплять тварини...
Йдуть місяці, летять години...
І знову попіл на душі,
Подзвонять лиш товариші.
Коли ж прийде духовна злива
І принесе життя щасливе?
У кожного - свої думки...
Зустрівся б з ними залюбки!
І оживив би їх навколо,
Щоб подолать сумне те коло,
Щоби летіти, а не йти,
Туди де тільки я і ти...
На жаль, такого не буває,
В повітрі профіт лиш літає!
І знов пливуть сумні думки -
Духовне зникло навіки!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Тварюки кінчені, дітей вбиваєте!
І, навіть, совісті ви взагалі не маєте!
У чому винні ті маленькі діти,
Що лікувалися у "Охмадиті"?
Господь все бачить, фюрере проклятий!
Прийде братва і буде тебе рвати...
Розірвуть тебе хлопці на шматки,
Закинуть твої рештки в закутки.
А потім підійдуть наші собаки
І будуть шматувати твою ср@ку,
Щоб ти, падлюко, вік горів в аду,
Накликавши на москалів біду!
Ставаймо в стрій, шановні браття й сестри,
Щоб прапор України гідно нести!
Ми знищимо усе оте багно,
Як пращури віщали нам давно!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Як ще хочеться співати!
Хочеться ще жити!
І дружині дарувати
Ті яскраві квіти.
Хочеться іще кохати
Та взаємність мати...
І з онуками гуляти
В садку біля хати.
Та пливе на нас з тобою
Ота чорна хвиля,
Залишає за собою
Сатани весілля.
І збирається на шабаш
Вся нечиста сила,
І танцює вона "Чардаш"
На людських могилах.
Не дамо отій навалі
Знищити країну!
Не дамо лишати далі
Суцільні руїни!
Срібні кулі заряджаймо
І йдемо в атаку!
З честю, міцно стрій тримаймо
Проти вурдалаків!
Виженемо ми навіки
Всю нечисту силу
Та заб'єм кілок з осики
У її могилу.
А своїх Героїв щиро
Будем шанувати.
Тих, що полягли за віру,
Будем пам'ятати.
Так, ще будемо кохати,
Будемо ще жити
І в своїй душі плекати
Щастя теплі квіти.
Вірю: вийдемо ми знов
З чорної заграви!
Перестане литись кров,
Збережем Державу!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Іду по вулиці... Тепло
Все тіло огортає.
Сумних думок вже не було,
Їх взагалі немає.
Зненацька літній дощ пройшов,
І визирнуло сонце,
І відчинило воно знов
В душі моїй віконце.
Розправив плечі і пішов
Я в напрямку проміння,
І поки я до сонця йшов,
З'явилось розуміння.
В черговий раз я зрозумів,
Що є життя яскраве,
І знов помітити зумів
Моменти всі цікаві:
Як посміхалися жінки,
Як бігли поруч діти,
Як розквітали навкруги
Яскраві літні квіти.
І наче б добре все було:
І квіти, і проміння,
І літнє сонячне тепло,
І щастя розуміння.
Та думка свердлила одна:
Були б щасливі діти,
І щоб закінчилась війна...
Тоді і буду жити!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Знову літечко несе
То дощі, то сонце...
Знову думи, попри все,
Стукають в віконце.
Знову пишуться вірші
Про дні без негоди,
І приходить до душі
Сонячна погода.
Сняться гори, море, ліс,
Сміх дітей в окрузі.
Дує свіжий літній бриз
На траву у лузі.
Раптом хмарка набіжить,
Піде дощ краплистий,
Освіжаться в одну мить
І думки, і листя.
І з'являємось ми знов,
Там де серцю мило,
І плигаємо ми знов
У бурхливі хвилі.
Отак само у житті -
То дощі, то сонце,
Як на чистому листі,
Пишуть на віконці.
Не читай сумні листи,
Ті що пише доля!
Адже кращого, повір,
У житті доволі!
Відкидай весь негатив!
Все сприймай кмітливо!
Та вмикай свій креатив,
Йди назустріч диву!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
В той день вірші не міг писати.
Писати марно, не було
Того бажання, щоб вітати,
Бо все уже давно пройшло...
Минули ті роки веселі,
Коли нестатку не було,
І панували у оселі
Добробут, затишок, тепло.
Ну а сьогодні все змінилось,
Насунули скрутні часи,
Дерева щастя нахилились,
І все знецінилось в рази.
Тож побажаю купу грошей,
Щоби життя тобі дало.
Та тільки, маючи ті гроші,
Ти не отримаєш тепло.
В гонитві за грошима мусиш
Потрапити у забуття.
Любов за гроші ти не купиш!
Запам'ятай на все життя!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Мій сивий друже, добре все,
Дожив я до світанку,
І свіжий вітер унесе
Печалі всі до ранку.
Ти не дзвони, не панікуй,
Уже не так погано,
А краще ляж і залікуй
Свої пекучі рани.
Лягай, поспи, і стихне біль,
Присняться мама й тато,
А не ота ворожа ціль
На мушці автомата.
Ти не здригайся уві сні
Від пострілів гармати,
З дитинства линуть хай пісні,
Ті що співала мати.
Та сниться ще, що ллється кров
У тій смертельній смузі...
І уві сні приходять знов
Усі загиблі друзі.
Пройшов ти Куп'янськ і Бахмут
Не дуже вмів стріляти,
Але настало лихо тут,
І мусив воювати.
Ходив в атаку, відбивав
Ті напади ворожі,
Але ж завжди ти пам'ятав
Про друзів, не про гроші.
Та хоч пройшов крізь пекло ти,
Залишився людиной,
І допоможеш ти завжди
У цю лиху годину.
Які б думки там не пливли
З кривавої заграви,
Ми знову вийдемо з тобой
І вип'ємо ми... кави!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Жінки... Тендітні і кохані...
Жінки... Веселі і жадані...
Вродливі, гарні, щирі, милі...
Ви схожі на бурхливі хвилі,
Проміння сонця і зірок.
Ваш голос - наче той дзвінок,
Що живить силою натхнення
Із вічності до сьогодення,
Лунає щиро знов, і знов,
У ньому - віра у любов.
Та тільки зараз все змінилось...
Дерева щастя нахилились
Від тягаря лихої долі,
Адже немає благ доволі.
Адже прийшли складні часи,
І все знецінилось в рази.
На перше місце стали гроші.
Хто вдосталь має їх - хороший,
А хто не має їх - слабак.
Жінки вже думають ось так.
Знецінились любов, наснага,
Сімейні цінності, повага.
І виросла з грошей стіна,
Бо світом править сатана.
Але лишилась в мене віра
І розуміння моє щире,
Що ще живе Свята Любов,
І переможе вона знов!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Світає... Тиша ще дзвенить,
І хочеться ще спати.
Аж прокидаються в цю мить
Створіння ті хвостаті.
Вони тихенько підійдуть,
Заглянуть в твої очі
І тобі чемно доведуть,
Що спати вже не хочуть.
"Вставай, хазяїне, вставай!
Не хочемо ми спати!
І їсти швидше нам давай!
Вже хочемо гуляти!"
І мусиш встати і іти
Ти швидше якомога,
Бо знаєш, що колись прийдуть
Вони на допомогу.
Коли думки сумні пливуть,
Тримаючи в напрузі,
На допомогу знов прийдуть
Чотирилапі друзі.
Буває - серце заболить,
І вже не бачиш неба,
Закриєш очі лиш на мить -
Вони вже біля тебе.
Лягає кішка на плече,
Собака - десь під боком.
Від них енергія тече
Лікуючим потоком.
І як би важко не було
На певному етапі,
Я знаю - принесуть тепло
Мої чотирилапі.
Вони зустрінуть, підійдуть,
Коли тобі погано,
Вони всю душу віддадуть,
Загоять твої рани.
Отож, непросто Бог створив
Цих янголів у світі.
Людей навчити Він хотів
По - справжньому любити.
P. S.:
Колись приснилося мені,
Що я лежу безсилий,
Скінчились справи всі земні,
Життя уже не миле.
І дуже пити захотів
У ту лиху годину.
Та підійнятись не зумів -
Помру через хвилину.
Аж бачу я братву в цю мить,
Як тягнуть за собою,
Хоча у них душа болить,
Ту бочку із водою.
"Вставай, хазяїне, вставай!
Без тебе нам погано!
Тепер не будемо тебе
Ми підіймати рано!
Аби живий ти тільки був,
Ходив з нами гуляти
І вчасно їсти нам давав,
Лягав із нами спати".
І підійнявся я тоді
У тій важкій напрузі.
І зрозумів, що є в житті
Ці гідні, справжні друзі.
І запросив: "Гайда гулять!
Підем по всій окрузі!"
Знов будуть бігать і стрибать
Чотирилапі друзі...🐱🐶❤
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Думи мене атакують
З самого світанку,
Не дають мені заснути
З ночі і до ранку.
Свердлять мозок і клекочуть
В розумі, як в річці,
Розібратись вони хочуть
У життєвій стрічці.
Що ж неправильно робив я
У житті своєму?
Може совість загубив я
На шляху чиєму?
Бо шляхів було багато -
Крізь зими і весни,
Та учили мама й тато
Мене жити чесно.
Вчився, працював, служив
Батьківщині вірно
І свою сім'ю любив
Безкорисно, щиро.
Падав, підіймався знов,
Крила виростали,
Вірив у святу любов...
Та чорні дні настали.
Перевернуто було
Все для нас з тобою,
Зникли щастя і тепло,
Кат пішов війною.
І з'явились відьмаки,
Як в Армагеддоні,
І гасають навкруги
Їхні чорні коні.
Тож до неба я підняв
Руки ті безсилі
І від серця заволав:
"Господи мій милий!
Ти пробач мої гріхи,
Прибери страждання,
Збережи на всі віки
Нації надбання.
Збережи моїх дітей
І стосунки ніжні...
Якщо щось робив не те,
Ти пробач, Всевишній!"
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Гроза червнева прогриміла,
І дощ рясний пролив з небес.
Ця злива землю освіжила,
Але в душі лишався стрес.
Вдихнув повітря я у себе
І глянув на сусідній дах,
А там, далеко десь у небі,
Летів великий синій птах.
Летів він впевнено, і крила
Його несли у далечінь,
І хоч навколо ще гриміло,
Летів до сонця, а не в тінь.
І блискавки вже не лякали,
Бо керувала ним мета -
Злетіти високо у далі
І розірвати тенета.
Отож і я дививсь на птаха
І потихеньку зрозумів,
Що вже немає в мене страху,
І що злетіти я б зумів,
Покинувши сумні події,
Лишивши негаразди всі...
Бо то летів МІЙ ПТАХ НАДІЇ,
Летів у всій своїй красі !
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Якось "лазив" в інтернеті
І нарвався на той сайт,
Бо тоді в житті моєму
Трапився такий офсайд:
Опинився "поза грою"
Я в сімейному житті,
Був не в згоді я з собою,
Жив, неначе в забутті.
Познайомився з тобою,
І відчув я знову кайф,
Кайф від згоди із собою,
Кайф від сенсу слова "лайф".
Бо вселила ти надію
У щасливеє життя,
Повернула мою мрію
Про любов і почуття.
І тому свою подяку
Хочу висловити так.
Заспіваю щиру пісню
Із "Гадюкіними" в такт:
"Зірочка моя ненаглядная,
Заспіваю пісню цю задушевную.
Зірочка моя віртуальная,
Дуже хочу, щоби стала ти реальною,
Віртуальна зіронька моя..." 😀😍❤️
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Живемо ми в страшні часи,
Біда прийшла в країну.
Та пережить повинні всі
Оцю лиху годину.
Як буде єдність серед нас,
Любов і розуміння,
То збережемо на весь час
Ми нації коріння.
І знов з коріння проростуть
Ті паростки натхнення,
Які нам силу принесуть
З віків до сьогодення.
І виросте тоді сім'я
Народу України,
І збережемо ми ім'я
Великої родини.
А ще про дружбу я скажу,
Що це велика сила.
Вона для нас в усі часи
Багато що зробила.
І справжній друг не підведе
Тебе в скрутну годину.
І лихо він не принесе
До тебе у родину.
Він, навпаки, прийде у мить,
Коли тобі погано,
Коли твоя душа болить,
Загоїть твої рани.
Отож, єднаймося, брати
І мої сестри милі,
Бо всі повинні ми дійти
До Перемоги цілі !
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Такі, як вони, не падають духом.
Вони дуже пильно слідкують за рухом,
За рухом життя, що вирує навколо.
Вони переступлять це замкнуте коло.
І вилетять в небо, розправивши крила,
Назустріч життю, що уже буде милим,
Назустріч коханню, красі, доброті,
Хоча вони мають роки вже не ті.
Вони залікують на серці всі рани
І душу розбиту. І вийдуть з омани,
Хоча в їхній аурі ще пустота,
Хоч скроні вже сиві, і сила не та.
Кохання прийде, сумувати не треба,
І теплі ті руки притиснуть до себе.
І доля дасть шанс на довгі літа,
Бо світом керує Свята Доброта!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Війна - це страшне слово,
Війна - це смерть і кров.
Летять снаряди знову,
Але живе любов.
Любов до України,
До рідної землі,
До любої родини,
До всього взагалі.
До сонця і до неба,
До річок і озер,
До рідної оселі,
Що знищена тепер.
Прийшли прокляті орки.
Вбивають, палять, б'ють,
Руйнують все до корки,
І лізуть, і повзуть.
І тут зненацька з неба
З'являються Боги,
Боги жовто - блакитні,
Завзяті козаки.
З'являються так швидко,
Всі в формі ЗСУ,
Неначе сніг у квітні
На спалену траву.
І давлять, давлять орків,
Вминаючи в багно.
Робили так козаки
Іще давним - давно.
Але ж до Перемоги
Не всі з них доживуть,
Загиблі всі Герої
До Господа підуть!
Згадаймо ж поіменно
Нащадків поколінь,
Зруйновані ордою
І Бучу, і Ірпінь,
Всіх вбитих українців,
Що вже лежать в труні...
Невже це все насправді?
Не снилося мені?
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Де ж ти, юність золота?
Що ж робить з собою?
Промайнули ті літа,
Наче сніг зимою.
Вже й весняні кольори
Не такі яскраві.
Як знайти у цій порі
Руки ті ласкаві?
Щоб кохання знов прийшло
З юності весною,
І надломлене крило
Розпрямилось знову.
Щоб літати я ще зміг
На крилах любові,
Подолать любий поріг
З ненависті й крові.
І хоч сива борода,
Скроні побіліли,
Згадую я ті літа,
Коли ми любили.
А любили сильно ми,
Безкорисно, щиро.
Аж не знали ми тоді,
Що не буде миру.
Що війной на нас піде
Орків тих навала.
Вони знищили людей,
Сел і міст не стало.
Та в боях ми здобули
Силу, міць і славу,
І з любов'ю ми змогли
Захистить Державу.
Велика сила ця любов,
Любов в лиху годину.
Ти людям даш наснагу знов,
І збережеш країну!
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Життя так швидко пролетіло,
Що й озирнутися не встиг.
Уже боліти стало тіло,
А ще зробити все не зміг.
Не зміг багато заробити,
Досягнувши крутих посад.
І хоч у мене є вже діти,
Ще й хочу посадити сад.
Чи то, насправді, сад вишневий,
Чи сад в думках моїх сумних,
Щоб відбулося все миттєво,
І ворог щоб пройти не зміг.
Щоб досягли ми Перемоги
І ворога розбили вщент.
А потім, щоб всі мали змогу
Отримати такий момент:
Садок вишневий біля хати,
І синє небо, і поля,
І мирна, вільна Україна,
Бо то є все моя земля.
А ще бажаю українцям:
Цініть сім'ю, себе цініть.
За це наллємо всім по вінця,
Адже життя - всього лиш мить...
Ребрик С. В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024