| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Вже сотні раз я повертаюсь,
В те саме місце де була,
І кожен раз на себе злилась,
Бо жити б в спокої могла
Але завжди якесь але є,
І ти вертаєшся назад,
І ніби пам’ять все стирає
Хоч розумієш, що не варт.
Далеко в серце затаївши,
Ідеш ти жити новий день,
І не встигаєш зрозуміти
Шукаєш тільки виправдань.
Але глибоко там на дні
Щоразу більша пустота
І скільки б не прощала я тобі
Все не наповниться вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Жінко, знай, ти прекрасна завжди,
І не треба момент чи привід знайти.
Який вмить візьме, і окрасить тебе
Ти чудова, просто знай про це!
Досконаліших творінь ніж жінка нема,
Нехай це будуть дуже гучні слова.
Ба, жінка , що пише оду про жінку,
Мабуть, самолюбна безміри вона.
Подумаєте ви , що забагато величі.
Та невже, у вас ще сумнів є якийсь?
Ви бачили , які у неї сильні плечі?
Вона пожертвувала їх у дар комусь.
Вона з дитинства така зростала.
Розумна, сильна ,а в очах іскра сіяла,
Самобутня, красива, дотепна була.
І з кожним днем все більш розквітала.
І найбільш досконалою жінка стала,
Коли з її уст колискова прозвучала,
Коли донька чи син слово мама сказали,
Хіба не найпрекрасніша жінка стала?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Першоцвіт вже голову схилив,
В чагарнику вже ягоди-намиста,
Лелека вже і той гніздо ізвив,
І на слуху пташня дзвениста.
Бруньки уже перетворились,
В листя яскраво-барвисте,
Проснулись всі хто втомились,
Після зими, таке повітря чисте.
Так сонце перламутрово сіяє,
І вітер поміж трави шелестить.
Цвіт абрикоси у садках буяє,
Весна розкрила свої барви вмить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Коли ввійдеш ти в мої сни,
Згадаю кожну мить з тобою
Чи це лиш витівки весни?
Чи шаленієш, все ж ,ти мною?
Твій погляд , усмішка твоя,
І наче струни скрипаля
Твій дотик , ніжною рукою
Від цього голову втрачала я,
А ти все ж захопився мною
Тремтіли й руки ,і уста твої
І погляд сповнював жагою,
Коли дививсь ти в очі мої.
Та це несправжнє було все,
Тільки я пізно зрозуміла
Мене завжди кудись несе.
Я зупинитись так хотіла ,
Але без тебе просто тліла.
Я думала забуду все, й тебе.
А зупинитись ,так і не зуміла.
Не обманула я таки себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Вечір в тишині спадає,
Опускається ніч з небес.
Вітер наче повітря долає,
Починається час чудес.
Миготять ліхтарі невпинно,
І так шумлять двигуни авто.
Силуети людей тільки видно,
Які підіймають комір пальто.
Від вітру обличчя ховають?
Чи бояться вони ліхтарів?
Тільки ці силуети знають,
Що страшить їх у цій порі.
Спішать кудись безупинно,
Все біжать, метушаться вони
І виглядають всі так рутинно,
Наче були силуетом завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Вечірня зірка небо хилить,
Сердешний йде кудись блукать.
Він серед подихів вечірніх,
Шукає щирих й не манірних,
Собі вподібнених людей.
У середмісті попідтинню,
Блукає він із дня у день.
Шукає правду він усюди,
І втілення нових ідей.
Сердешний мій простолюдине!
Ти заблукав в тінях своїх,
В одвічній правильній рутині,
Не зрозумів одне-єдине.
У кожного є свій талан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Я руки вгору підійму, І Богу тихо помолюсь.
Давно я не молилась ревно так чомусь.
Мабуть, давно, так сильно не боліло
Мабуть, давно,так серце не щеміло,
І полум'ям, то загоралось,то знов тліло.
І думка, і слова лились так самобутньо, щиро
як колись.
Вмить стало легко,й пустоти не стало.
Заповнилось все сенсами,й любов'ю наповняло.
І сонце яскравіше засіяло,
Вмить зник той біль,що серце обпікав,
І айсбергом він став незримим,
Який завжди то виринав,то потопав,
Й нарешті понесли його вдаль хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Коли невдовзі стихне буря,
І сонце вийде з темноти,
Я розпущу пташині крила,
І так далеко полечу!
Я полечу ген світ за очі,
Де нема жалю, ні плачу,
Де тільки є щасливі ночі,
І радощів днів досхочу.
Я оселюсь там на вершині,
Де тихий спокій самоти.
Та скільки треба тій пташині?
Лиш краплю чистої роси,
Зерно пророслої пшениці,
І трішки, трішки тишини.
Й коли відновляться всі сили,
Я заховаю свої крила
І знов порину в вир турбот
І буду ждать тієї миті ,
Щоб крила розпустити знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024