| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Щоразу вдихаючи на повні груди
Опівночі, коли не поруч ти -
Я згадую, що є ще люди,
Як лікарі, що накладають шви!
Я знаю, що твоє "забув"
Всього лиш наслідок контузій...
І вже давно в мені живе табу -
Знаходитись під волею ілюзій!
Ти "забувай" і можеш навіть плакати,
І побратимам передай,
Що в світі, де змушені вбивати ви-
Ваша сльоза - це теж медаль!
Що в світі, де сиві ваші скроні,
Неначе іній, що морозить дух...
Чи до кінця, чи до початку - ви герої!
Ви ті, кого ми тихо звемо ГУР...
Що в світі, де побратима на руках...
У крові, що змішана з землею,
Без подиху на синіх вже вустах...
Рятуєте, бо його чекає Ксеня!
Що в світі, де вас просто звати ГУР...
Насправді - ви титани!
Бо ви не кажете: "Якщо помру?!" -
Ви кажете: "Коли війни не стане!"
У ваших душах є жага до волі,
В серцях ви носите кришталь -
У неї синьо-жовтий колір
І відблиск щастя - не печаль!
І ви таємно, ні для кого невідомо,
Без шуму, галасу і слів,
Щоб ваші рідні тепло спали вдома -
Давно не бачите солодких снів...
У ваших снах лиш дрони, автомати...
Крик побратима, вибухи, вогонь...
І слово командира: "Так тримати!"-
Нове завдання, зброя, полігон...
Я все до того, що всі ми люди!
І, раптом, хлопці, вам болить,
Якщо не в змозі дихати на повні груди,
Згадайте: ви воля наша, а не мить!
Бо мить змивають хвилі долі,
А воля - вільна і свята!
Бо воля - народилася із крові,
Бо воля - вічності краса!
І, якщо треба, то скажу,
Звідкіль така жага пошани -
Я... просто знизу напишу"
"Мудрий панує над зірками!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Він думає вона занадто слабка,
Але вона засинає і прокидається без нього!
Він думає – вона занадто слабка,
Але вона навіть живе не для себе, а для нього!
Він досі думає, що вона слабка,
А вона щоразу покупки додому – несе сама
І дітей на плечі…І міцнішає від думки про нього!
Він переймається, бо вона слабка,
А вона б змінила переживання на сталь,
Бо кожен раз, коли її рука шукає тебе -
То знаходить тільки печаль!
Він думає, що вона слабка,
А вона знає, що його життя 50 на 50,
Що сьогодні він є, а завтра, можливо, нема -
Та від цього кохає ще більше, як ніхто і ніяк!
Він думає, що вона слабка,
А в неї дзвін і шум в голові, бо нервова не тяне,
Це, звичайно, не шум з «передка»,
Але…ти досі не затямив?..
Вона у тебе не слабка,
Вона, можливо, навіть сильніша за тебе!
Вона ніколи тобі не казала, та їй не важко взяти зброю,
Одіти берці та піксель, відмовитись бачити небо
Та йти у пекло за тобою!
Вона у тебе не слабка,
Бо живе не одним болем,
Один вона проживає тут,
А інший на полі бою!
Ти досі думаєш, що вона слабка?
Вона чекає на тебе третій рік -
Вона третій рік знає, що «ще трішки»
І, можливо, закінчиться війна…
Але навіть, якщо стане гірше -
У тебе всеодно завжди буде вона,
Бо ти думаєш – вона беззахисна і слабка,
А вона набагато сильніше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Без вини винувато катують невинних...
Щоб забрала Горгона вас за ваші провини!
Без вини винувато катують невинних...
Верещать, немов дикі, новини!
Без вини винувато катують невинних,
Але ж все це скінчитись повинно?!
"Безпідступно" підступництвом світ убивають,
А в самих очі страхом палають!
Ми, безстрашні, безстрашністю їх і погубим!
Ми без судду законного - беззаконно, але осудим!
Німим криком кричать мовчки люди:
"Нехай пам'ять зітре, але ми - не забудем!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
- Суми нагнали суму...
- Сумам занадто сумно?
- Ні! Сумам болить до струму!
- Суми згубили думи?
- Ні! Спокій згубили Суми!
Суми вмирають, друже -
Вибухи знову...
- Вдруге?
- Може, вдесяте, всоте...
Небо, як яма і поле - не жовте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Вона пахне вишнею,
Але в ній аромат ванілі!
Вона ніколи не буде колишньою,
Вона ненавидить стіни білі...
Вона читає Коельйо...
І хотіла б малювати квіти;
Зустрівшись на дуелі
З долею - вона продовжує радіти!
Вона ніколи не плакала,
Хоча... ви просто не бачили...
Їй як нікому однаково,
Чи демони їй пробачили!
Вона вважає, що демони -
Це люди поміж людей...
І що б не текло їхніми венами -
Не чутно вже серця з грудей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Народжуються діти
У підземеллях посивілої весни...
Народжуються діти,
Як і весною - восени...
Народжуються діти
В обіймах сніжнох зими...
Народжуються діти!!!
Чому не раді ми??!
Бо помирають діти,
Що народилися минулої весни...
Бо помирають діти,
Що йшли на світ ще восени...
Бо помирають діти
В підвалах сивої зими...
Бо помирають діти!!!
І час не винен - винні ми!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024