Оксана Карпенко

Сторінки (1/2):  « 1»

І знову осінь золотить мій час

І  знову  осінь  золотить  мій  час,
Мою  добу  земного  існування...
Загортаюсь  у  спогади  про  нас,
Знаходжу  силу  у  своїм  мовчанні.

Пронизують  ранкові  холоди,
Та  сліпить  сонце  в  полудень  гарячий.
Ще  кілька  днів  й  дощів  сумні  сліди
Захоплять  місто,  що  ще  літо  бачить.

І  падолист  в  строкату  круговерть
Покличе  смуток.  Під  високим  небом
Я  затанцюю,  повна  щастя  вщерть,  
Бо  жити  в  нім  -  проста  людська  потреба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024


Стікають сльози із дощем в траву

Стікають  сльози  із  дощем  в  траву,
Бентежить  дотик  мою  ніжну  душу.
В  ці  миті  знов  тобою  я  живу,
А  відстані  між  тим  долати  мушу.

У  шурхоті  неквапом  плине  час,
Я  розчинюсь  у  свіжості  прозорій.
Ті  спогади  про  дощ  єднають  нас,
І  гріють  нам  серця  в  добрі  і  горі.

Дослухаюсь  дощу  й  на  самоті
Прошепочу,  що  разом  ми  до  віку.
Ці  почуття  глибокі  і  прості...
Цілує  дощ  мої  тремкі  повіки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024