| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Душа, обвітрена роками турботи про близьку людину, виє зсередини тьмяними згустками, феєричними злостивими нотами наспівує колискову болю для матері, що втратила дитину. Розпач, гнів, скорбота сплелися у тугий вузол недовіри, недовіри до світу, який так підступно вчиняє з тими, хто виношував під серцем свою втіху. Доводиться втішатися ріками сліз тих, з ким цей світ люб'язніший, попри бажання вигнати кожного, хто сміє зазіхати на святе. Зайвим рухом не буду сколихувати порожнечу, що наповнилась солоними краплями горя. Свічки палахкотітимуть, утворюючи в повітрі криві тунелі смерті, що тягнуться до схилених голів, яким судилося однаково відійти у вічність. Морок зі світлом заграє, підморгує, як Харон з Ангелами. Не промовляйте, схлипуйте тихими ковтками напруги, допоки Янгол нестиме найцінніше з непорушного тіла, огортаючи крилами спокою та наповнюючи блаженством свободи від земних випробувань.
Траєкторія життів міняє координати, дзвінкими голосами хористів звучить нагадування про ламкість тілесного. Завіса неминуче опуститься для кожного, але поки ти читаєш це, значить, боротьба триває. Нехай твоє внутрішнє світло переможе темряву, що нависає грізними хмарами гріховності. Годинник відбиває свій такт для тебе, але не тішся ілюзіями, що так буде вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Їх так багато, вони такі гучні
Серед мовчазного безсмертного міста,
Невиспані, припудрені, зручні
Шукають сенс життя і своє місце.
Закохані, скалічені, розбиті горем
Серед будівель вічних неживих,
Покритих черепицею чи толем,
Що ігнорують голоси живих.
Натомлені через удари долі,
Пробуджені під звук сирен, ракетні сплески,
Самі нерідко до підвалу вибігають майже голі,
Хоч захищають ніжно вітражі та фрески.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Піке заносить глибше в прірву,
Як звір, що тягне здобич в прірву,
Летиш у невідоме завтра,
А в голові одна лиш мантра.
Вона про те, що світ прекрасний,
Той, що всередині, твій власний,
Вона про зміни, що окрилять,
Вона про біль, який покине,
Вона про спокій і повагу,
Про самоцінність та відвагу,
Уста повторюють жадане,
Усе про радощі у планах.
Наснажся променями сонця,
Злови за руку сонноносця,
Упорядкуй усе безладне,
Зроби, щоби тобі стало підвладним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Каплиця оплакує втрату,
Проходжу вперед – чую розмову між жінками, одягненими в чорне,
Вони говорять про буденне, ніби витерли сльози, а з ними зник і біль — колюче, строкато;
Недоладно розмірковую про смерть, плутаються думки,
як ноги матері, що оплакує сина в тій самій каплиці, яка стала пустелею для спраглої до дотиків своєї дитини жінки – далі роки-муки;
Час притуплює – не лікує точно,
Час може дарувати людей, що розділяють горе з тобою,
З часом дорослішає усвідомлення пережитого, якщо пощастить – прийняття; остаточно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Морили голодом, зводили в могилу,
Нічого їх життя і досі не навчило,
І знову керманичів веде жага крові,
І знову заплакані побиваються вдови,
Світ турбулентний: зсуви, торнадо,
Убиває блискавкою, травмує градом.
Тільки завжди у мороці, що отруює дим,
Треба світло шукати й огортатися ним,
Світло гасне, загоряється знову,
Хтось сміявся, хтось плакав, і це знову по колу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Наростає буря усередині тортурно,
Було вчора світло, а сьогодні чорно,
Силует у пам'яті маршрут малює вправно,
Тільки замість тіла вже суцільна рана,
Скільки болю стерпіти людина може,
Поки не зустріне смертне ложе?
Я не знаю, як і кожен, хто читає,
Мертві ж не говорять, не розповідають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Коли замовкає світ, стихає усе навколо,
Коли добігає кінця життєве наповнене коло,
Коли по тілу кров бунтує, рветься на волю,
Коли тіла бездиханні лежать на безкрайому полі,
Коли в очах немає нічого, там голо,
Я віритиму до останнього у безмір твоєї волі,
Триматиму у думках твої наповнені сміхом очі,
Згадаю слова сумні, але вже сьогодні пророчі,
Про світло, що переможе зло не завтра і ще не скоро,
Про смерть на людському шляху, що бере над тілами гору.
Казали й писали таке, що сміливі матимуть щастя,
Де правда у цих словах, у загиблих немає завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Вір, що завтра буде світло,
Буде радість осяйна,
Навіть якщо дуже гірко,
Вір, цілюща є вона.
Бо ж без віри, як без солі,
Все прісне і не таке,
І не кисле, і не гостре,
Лиш безбарвне і пусте.
Порожнеча найстрашніша,
Безпринципна кривдниця,
Будь мудріша, будь сильніша,
Вір, допоки віриться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Дитячий сміх врятує нас,
Не кожен усвідомить це, повірте,
І як би гірко не було нам від новин,
Теплом своїм дітей своїх зігрійте.
Для них боротись, задля них сміятись,
І навіть якщо у підвалі ви удвох,
До тіла міцно обіймайте,
Смішіть, торкайтесь щік, лобів, сердець.
І хай гуркоче і палахкотить, бо що поробиш,
Не усе під силу нам із вами,
Міцніше обіймайте ви дітей,
Усмішка їхня – світло, що не згасне поміж нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Камінням засипана втомлено йдеш,
Піском обвітрена полуденним,
Приміткою стала до себе колишньої,
І кожен твій рух виглядає злиденним.
Прискорений темп уповільнення "Я",
Градація втоми щоденна ,
І тільки природи краса і життя
Пускає ще радість по венах.
Блукаю у хащах думок і страждань,
Туманними планами марю,
Бо вірю, що завжди не буде ось так,
Що вистачить жмені ще жару.
Не попелом стану – вогнем загорюсь,
Освітлюватиму себе щасливу,
Турботою кожен свій шрам огорну,
Приборкаю долю примхливу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
"Божевілля з проблисками свідомості" -
Припущення кидаються навколо,
І від близьких немає зовсім помочі,
А навпаки вбиває поведінка кволо.
Обурення, доведене до божевілля,
Безмежжя помислів далеких Богу,
І кожен ранок, наче постпохмілля,
Породжує ще більшу злобу.
Нарощування наклепів поволі
Зведе усе життя їх нанівець,
Подібно на нічні фантомні болі
Настане цьому всьому вже кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Суміш сліз і гіркоти, відрази, смутку
отруїла тіло матері поволі ртутно,
Накип від очікувань осів на тілі,
Посмутніли очі, потемніли,
Наростали сумніви, а віра гасла,
Хоч навколо з рупора звучали гасла
Про майбутнє світле, променисте,
А земля вкривалася тілами, як намистом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Скрижаль без краю записує імена,
Безжально виведе як підсумок "війна",
Життя неоціненне забирає без розбору,
І вічність над тілами бере гору,
Хоч пектораль на грудях не рятує
І смуток вкотре над людьми чатує,
Довіритися треба зброї
Без ницості нагої злої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Усе гасне, а потім загоряється знову,
Огортає світлом, дарує віру, що спокій лишиться з тобою,
Та це лиш сподівання: ти знову втратиш внутрішнє світло,
Ти знову відчайдушно шукатимеш сенси, які заповнять порожнини.
Травмовано обнуляєшся, стурбовано шукаєш, задоволено світишся – циклічне оновлення налаштувань, підозрюю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Кохання дарує спокій,
Турбує тіло і доки
Воно в'ється по ньому,
Наповненому та живому,
Забудь про усе, крім нього,
Впивайся, тамуючи спрагу,
І хай язики злі навколо
Сплітають про ницість і зраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Не в змозі пошматоване зібрати я докупи,
і як би гучно не звучало слово в рупор,
і як би молитовно наші очі не блищали,
із неба знову сипле градом із металу.
Дорога без кінця поки що, та він буде,
і скільки б ми не з'їли горя й бруду,
і як би не зневірилися, та марафон триває,
і ЧАС із наволочі маски позриває.
Переставляти ноги, хоч поволі: крок за кроком,
і спотикатись, падати й ставати доти,
допоки дихаємо, звемося батьками,
допоки віримо, що правда поміж нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024