| Сторінки (1/44): | « | 1 | » |
Ти читай мені вірші
Ввечері на кухні
За чашечкою чаю,
Я знов скажу «Кохаю»
І ніжно тепло обійму.
Ти читай мені вірші,
Коли сонечко встає,
Коли сонечко сідає
І коли вже обіймає
Ясну ранішню зорю.
Ти читай мені вірші,
Коли ми лише удвох.
Хай чекає цілий світ,
Бо сердець наших магніт
Душі наші так манить.
Ти читай мені вірші
Голосно й на вушко,
В щасті й не лише,
Будь-коли, будь-де,
Щоб спинити мить.
28.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Її образ ласкав його серце
Тим найтоншим ніжним пером.
Малював шрифти на судинах,
Пробивався живим джерелом…
Її образ дурманив так розум,
До нейронів, дендритів, клітин…
Залишав свої візерунки,
Малював на стінках судин…
Її образ просякнув під шкіру
Радикальним швидким патогеном.
Заражав його інфекційно,
Падав в серце пекучим щемом.
Її образ осідав у кістках,
Заражаючи вірусом кров.
Цей Богом дарований вірус
Називається Справжня Любов.
10.05.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
А ти мелодію життя
Вдихай, вдихай на повні груди.
Часом спинятимуть Тебе
На дорозі різні люди.
Часом будуть перешкоди…
Та це нормально, це життя.
Тож іди, не зупиняйся,
Міцною буде хай земля.
І посмішка хай буде щира -
У ній тепло стількох сердець!
Завивиста життя стежина,
Лягає рідко навпростець.
З флюїдами гіркої кави
Вдихай мелодію життя,
Крокуючи тими стежками,
Де з квітами цвітуть дива.
Розправ широкі чисті крила,
Заплющи очі, і скажи:
Любов - це та прекрасна сила,
Що кличе пошепки «Живи!»
16.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Не вбивай! Не вбивай
Того, чиє серце може вмістити
Цілий Всесвіт,
Бо любов цього Ангелика
Ще не має меж.
А ти знаєш, що спалахує світло,
Життєдайна іскра,
Коли у материнськім лоні
Зустрічаються два світи?
Так за Божим задумом
Народжуються Дива,
Тож дозволь цьому Диву
Під серцем матері рости.
Він міг би стати як Ван Гог,
І світу дарувати намальовану красу.
Або ж, можливо, як Бетховен,
І музику творити цілющу, неземну.
Він міг би стати ким завгодно,
З великою і чистою душею.
Ті рученята, що тебе би обіймали
Стали б найбільшим щастям
І потіхою твоєю.
Так боляче до сліз, глибоких ран,
Що люди інше щастя обирають,
Що чинять самосуд,
Руйнують Божий план.
Якесь Диво народжують,
Якесь Диво - вбивають.
І гасне світло, послане з Небес
У материнськім лоні,
Де злились два світи.
А серце в болі рветься,
Виє і кричить:
«Не смій! Не треба!
Ти Божий задум не гаси!»
Не вбий! Не вбий
Того, чиє серденько може вмістити
Цілий Всесвіт,
Бо любов цього Ангелика
Ще не має меж.
13.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Вона йшла вулицями міста
У світлі від холодних фар.
А в голові солодкий спогад,
Як підіймалась вище хмар.
Вона літала з ним в думках,
І пропливала океани.
Забувши з ним про біль і страх,
Землі не чула під ногами.
Від того щастя і любові
Росли крила за спиною.
Хотіла з ним пройти життя,
А він - був забраний війною.
Який сенс в тому житті,
Якщо в нім нема любові?
Так важко встати і знов йти
Крізь море сліз, смертей і крові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Надихни чимось хорошим,
Моя Музо, надихни.
Хай серце моє видає
Ноти чудної весни.
Нехай небо усміхнеться
Блакиттю, сонечком своїм.
І милою усмішкою
Йому я щиро відповім.
Шум дерев і запах квітів
Навіють спогади приємні.
Хай ніжні в серці почуття
Задінуть струни потаємні.
І в моїй душі ті струни
Разом, хором, як одна
Заграють мило й гармонійно
Мою мелодію життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Смертю героїчно пишеш
В історії сумні рядки.
У наших зболених серцях
Героєм будеш Ти завжди.
Для жінки Ти був цілим світом,
Для донечки - Усесвіт весь.
Для матері - її надія.
Чому ж так рано Ти ідеш?
Наш Воїне, Герою наш,
Низько вклоняємось Тобі.
В останню путь ведемо з болем.
Ти Світлом був на цій землі.
З усмІшкою й щасливого
Запам’ятаємо Тебе.
На сторінкАх твоя країна
Тобі подяку збереже.
Ти смертю героїчно пишеш
В історії сумні рядки.
У наших зболених серцях
Героєм будеш Ти завжди.
29.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
Із місця, що зветься «нулем»
ПишУ Тобі, мамо, листа.
Ми ще один виграли бій -
Це бій проти смерті добра.
Гаряче тут наче в пеклі,
Ворожа армія - чорти.
А ми, мов світлі Ангели,
Бороним рідні береги.
Буде рай, де зараз пекло,
Бо з нами Бог - ми тим міцні.
Будуть жити наші діти
На рідній батьківській землі.
Пам’ятаю, моя рідна,
Читала як мені казки.
В них добро перемагало -
Зникало зло і всі чорти.
Матусю, знаєш, так і є:
Життя - це вічна боротьба.
Жорстокі точаться бої -
Зла армія проти добра.
Любов проти ненависті,
Яскраве світло проти тьми,
Милосердя проти болю,
Господь же - проти сатани.
І наче у твоїх казках
Я вірю в Бога й чудеса.
Бо завждИ пітьму здолає
Світла армія добра.
Відвоюємо свободу!
Не плач, матінко, не треба.
Хтось вернеться в домовині -
Це ціна мирного неба.
Та у світла Божа сила!
Ми віримо в тріумф добра.
Смерть здолало воскресіння -
Значить буде в нас життя.
29.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
І досі ще твоя рука
Лежить на моєму плечі.
Звучить дотепер у вухах
Та музика танго мені.
І досі ще я відчуваю
Активне ведіння твоє.
Скінчилась мілонга вже, знаю,
Та серце у ритмі ще б’є.
…У ритмі шаленого танго.
І досі твій запах я чую,
І ноти чіткі Кумпарсіти…
Думками ще там, я танцюю.
І подих. Глибокий твій подих
У вушко моє досі дме.
І хочеться так зараз знову
Ніжно обняти тебе.
Думками… Думками з тобою
Танцюю в зручних мілонгеро.
Спасибі за пристрасне танго
Прекрасному кажу тангеро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Чекала ввечері, чекала зранку
Чекала днем його дзвінка.
А у відповідь проклята
Холодна чорна тишина.
За ніч локони сивіли,
Її кров немов остила.
Руки на мертво німіли,
А вона … всю ніч молила….
Лиш би милий був живий…
Досі тиша. Ні дзвінка.
Та вона так свято вірить.
Вірить в Бога й чудеса.
Немов прокляте мовчання!
Телефон лежить німий.
В молитвах одне прохання:
Лиш би милий був живий!
З тремтінням рук знов набирає…
Довго так гудки тягнулись…
«Командире, це Ірина…»
«Вони з позицій не вернулись…»
Затремтіла та земля,
Світ немов перевернувся…
Це неправда! Це брехня!
Як же милий не вернувся?!
Він живий, живий! Я знаю!
Я чекаю від нього дзвінка!
Він сильний! Вижив! Відчуваю!
І знов в очах гірка сльоза.
В очах сльоза, а в серці віра.
Ти Бог Всесвіту й життя,
Боже наш, хай Твоя ласка,
Сотворить справжні чудеса.
Щиро, люблячи молила…
Тривало довго те мовчання…
Та незвідана та сила -
Сила любові і кохання.
Вона вірила й сивіла…
Так довго телефон німий…
І нарешті той дзвінок…
«Мила моя, я живий»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Надто багато ненависті
У цьому прекрасному світі.
Заздрість стискає горло,
Злість зажимає серце,
Немов металеві щипці.
Душі людей зачерствіли,
Душі людей не співають,
Душі стали німі.
Ми розучились слухати,
Ми розучились чути
Болі близьких нам людей.
Егоїзм осідає в клітини,
Тисячі самотніх сердець,
Сотні розбитих сімей.
Надто багато болі
У цьому прекрасному світі,
В холодних дитячих очах
Ми вже не віримо в чуда,
Ми перестали літати
У мріях, фантазіях, снах.
А мало би бути у ньому,
У цьому прекрасному світі,
Багато-багато любові.
Бо дні життя неповторні,
Моменти життя без ціни,
Хіба вони не чудові?
А мало би бути у світі,
У цьому прекрасному світі,
Багато-багато тепла.
Щоб люди добрішими стали,
Щоб холод розбити між нами,
Щоб ми обігріли серця.
Надто багато ненависті
У цьому прекрасному світі.
Заздрість стискає горло,
Злість зажимає серце,
Немов металеві щипці.
А мала б безмежна Любов
Правити світом цілим,
Щоб люди не стали черстві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Молодість моя вирує,
Буяє, пахне це життя.
Чудно йти його стежками,
Коли в душі цвіте весна.
Мило йти під синім небом,
Блукать під сонцем золотим,
Плисти бездонним океаном,
А ще миліше плисти з ним.
Знаєш, важко йти самій
Круті минати віражі.
Одне нездійснене бажання:
Щоб Ти з'явився у житті.
Мій омріяний, коханий,
З яким безстрашно зможу я
Пуститись в плавання велике,
Що називається Життя.
Мене усміхнену й щасливу
У вирі молодість несе.
Та для щастя повного
Мені бракує лиш Тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Всі зраджені й обмануті –
Якими вони стали?
З наївних тих овечок
Зробилися вовками.
І кинуті під ноги
Піднялися й пішли.
Бо в серці своїм мужність
І силу берегли.
І цьковані роками
Боролись до кінця
У кого була віра
Незламна і свята.
І плачучі… вони
Себе загартували.
Тепер вже нескоримі –
Бо стали вже вовками.
Уже не піддаються
Труднощам, тривозі
Здолають всі бар’єри,
Що будуть на дорозі.
І людям не повірять,
Лукаві ж бо вони.
Зраджені колись –
Тепер уже вовки.
За принципом живуть
«Не бійся, не проси».
В них сильна воля, дух.
Вони уже вовки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Милі дівчата, любі жінки,
Малюйте кохання у своїй уяві.
Але пам’ятайте: немає нічого,
Щоб було класично – усе в ідеалі.
Не треба ілюзій, наївних фантазій,
Бо гостро так ранять серце вони.
Зніміть окуляри рожеві, красиві,
Зніміть їх, мрійливі і ніжні жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Сильна жінка вольова
На шляху усе долає,
Але ніжності й тепла
Так тепер не вистачає.
Тільки бізнес і партнери,
Робота зранку і до ночі…
Вона втомлена буденням,
Щастям вже не світять очі.
І холоне її серце,
І черствіє вже душа…
І так хочеться кохання,
Трішки ніжності й тепла.
Хочеться, щоб руки сильні
Із обійм не відпускали.
І коханого щоб губи
Цілували, цілували.
Якою б сильної не була
Її жіноча та душа,
Жінці важко в цьому світі
Без ласки, ніжності й тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Березень. І сніг мете,
А так хочеться весни!
І дерева ще у парку
Білі-білі бачать сни.
Ще товста холодна крига
Міцно сковує річки.
І далеко ще відлига,
А вже хочеться весни.
Вона прийшла в календарі,
Та в природі ще зима…
Як добре те, що у душі
Вже давно цвіте весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Спинись, благаю! Помовчи!
Бо я не слухаю Тебе.
Мене пристрасне бажання
У чудесний вир несе.
Майже тону в тому вирі,
Майже в ньому з головою.
Я не чую, що Ти кажеш –
Я милуюся Тобою.
Насолоджуюсь і мучусь,
Мучусь в дикому бажанні.
Ледь тримає сила волі
У солодкому стражданні.
Знаю, можу не спинитись,
Тож боюсь поцілувати.
Може здатись сила волі,
Як насмілюсь обійняти.
І покине глузд здоровий
З бажанням сам на сам мене.
Боюсь, втече з-під ніг земля
Й мене просто понесе.
А так хочеться, повір,
Сказати Розуму «Мовчи!»
І зізнатись поцілунком
Як потрібен мені Ти.
Всі забути перешкоди,
І взагалі, забути все!
Ніжно-ніжно цілувати
Аж поки сонце не зійде.
Пригорнутись до грудей,
Відчути пульс Твої долонь.
Та в реальність повертаюсь,
І кажу Тілу «Охолонь!»
Важко мучитись в бажанні.
Благаю, Серце, замовчи!
О Розуме, не покидай!
О Тіло моє, не проси!
А так хочеться забутись
В бурі пристрасті з Тобою.
Страшно, що залізна воля
Може вкритися іржою.
Холодний Розум підігрітий
Кричить мені все голосніше.
Чому все склалося отак?
Ну де ж Ти був, скажи, раніше?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Не торкайся Ти так ніжно,
І міцно так не обіймай.
Та насмілившись узяти,
Вже мене не відпускай.
Вже веди мене, веди,
Пристрасно у цьому танці.
Притиснувшись двоє тілом,
Сплелися ми як два коханці.
І бажання, що між нами,
В нотах танго вже лунає.
Тіло вже давно горить –
Тепер серце закипає.
О мій Розуме холодний,
Не підводив ти мене.
Прошу тверезості твоєї,
Бо танго з розуму зведе.
Воно веде до божевілля.
Нестримну пристрасть відчуваю.
І з кожним кроком я партнера
Все більше й більше знов бажаю.
Заборонені плоди
Найсолодшими вважаєм.
І у рамках цього танго
Дико мріємо, жадаєм.
Не веди рукою ніжно
По моїй тонкій спині,
Бо та пристрасть не дає
Вільно дихати мені.
Ось така насмішка долі.
Зловісна фраза «c'est la vie» [се ля ві]
Мужчини всі у цьому танго
Жадані, пристрасні й …чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Зал. Гардини до землі.
Камін. У вогнищі дрова.
Вино червоне на столі,
А за вікном гудить зима.
І годинник непомітно
Вже дванадцяту пробив.
Всі в очікуванні свята.
Новий рік в права вступив.
І в романтику нічну
Кидають полум’я свічки.
В новорічну мить таку
Кружляєм в бурі танго ми.
Спасибі Вам, що Ваші очі
Тим блиском сяяли тоді.
Спасибі Вам, що в розпал ночі
Подарували Ви мені
Незабутню бурю танго,
Пристрасті і почуттів.
Ми станцювали діалог,
Та діалог без зайвих слів.
Горіли в вогнищі дрова,
І тихо музика лунала.
Не тільки тіло, а й душа
Шалене танго закружляла.
Спасибі Вам за танго-ніч,
Її прекрасну кожну мить.
Хай Ваше серце як тоді,
Так же пристрасно горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Принце суджений Ти мій,
У якому царстві Ти?
Так важко стало вже одній
Мені в палаці самоти.
У ритмі одинокому
Серцю битись важко стало.
Де Ти був, як все цвіло?
То хоч прийди, як все зів'яло.
Коли крутилася Земля,
Де Ти був, мій принце, де?
Коли щаслива була я,
Все думала, ось-ось прийде.
А Тебе усе не було.
Зупинилася Земля…
Хоча серце сильне, б'ється.
Але ще Тебе нема.
А так хочеться на мить
Впасти не Твоє плече.
Розслабитись, забутися…
Але як? Нема Тебе!
Знову йду одна крізь терни.
Знову справляюся сама.
Але так втомилася,
Хочу мужнього плеча.
Де Ти є, мій принце, де?!
Тиша не відповідає.
Серце сильне ще живе.
Серце бореться й чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
Хочеш, бери мою силу.
Для Тебе не шкода мені!
Для Тебе я зроблю усе,
Що зможу на цілій Землі.
А хочеш, енергію дам
Свіжу свою, молоду?
Не шкода нічого мені!
Тебе лиш бачити живу.
Я як бажаєш, то бери
Ангела-захисника.
Я справлюся сама, нехай
Твоє рятує Він життя.
Тобі все що треба віддам!
Тіло своє, навіть кров.
Лиш тільки б, моя дорога,
Здоровою була Ти знов.
А хочеш, серце в дарунок?
Я віддам його Тобі!
Хоча воно і так давно
Б'ється вже в Твоїй душі.
Я готова все віддати
Тобі, Любове моя!
Душу, серце і тіло,
А треба – віддам і життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
…Тільки ніжним будь зі мною,
І прошу тебе, не рань!
Якщо треба – стань горою,
Лицарем моїм ти стань.
В небезпеці захисти
Мечем, широкими плечима.
І міцніше пригорни,
Мужній, сильний мій мужчина.
Не завжди мені корись.
В самого себе твердо вір.
Строгий – ніжним залишись,
Мій ласкавий, ніжний звір.
Запали своїм цілунком
Вогонь в тілі і душі.
І найкращим подарунком
Просто стань в цьому житті.
І щоразу спопеляй
Мене в пристрасті ночами.
І кохай мене, кохай
Вірно, щиро, до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Ні, не кохай мене, не треба.
Не кохай, бо я чужа.
Подякуй Вищим Силам неба
За те, що в Тебе є сім’я.
За те, що в твої 42
Ти світом ходиш не один.
У Тебе вірна є дружина,
На Тебе схожий мужній син.
Подякуй Богу за любов,
Яку пізнав Ти у сім’ї.
За щастя, радість, все прекрасне,
Що несли миті чарівні.
А я… лиш розділ в твоїй книзі.
Та ні, мабуть, лише сторінка.
Тож не згуби багатства свого,
Не забувай, чужа я жінка.
Мене в думках, закривши очі,
Цілуєш жадно і несміло.
В твоїх бажаннях мало ночі,
Щоб ласкою зігріти тіло.
Мої молекули душі
У твоє серце проникають.
Та пам’ятай, що Вищі Сили
За зраду і брехню карають.
Тож не захоплюйся, не треба
Не кохай, бо я – чужа.
Подякуй Вищим Силам Неба
За те, що в Тебе є сім’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Я так вдячна Богу, що є в мене Ти...
Що Він благословив мене Тобою.
Ти той, хто стирає нотки журби,
З ким щастя і радість пливуть рікою.
Я так вдячна Богу, що в тому житті
Він звів у єдиний два різні шляхи.
І ніжна любов поселилась в душі,
І в серці буянять райські сади.
Із тисяч і сотень чужих тих людей
Мене обігріло лиш твоє тепло.
До Тебе був смуток самотніх ночей,
З Тобою, співаючи, все розцвіло.
З Тобою літаю, з Тобою живу
І пристрасно дихаю на повні груди.
З Тобою в безхмарні простори я мчу
І мрію глобально, як вміють лиш люди.
Я так вдячна Богу, що в цьому житті
На плечі мої вдягнув чисті крила.
Я з ними літаю по білій землі.
Ти моє натхнення, підтримка і сила.
Я так вдячна Богу, що є в мене Ти,
Що любиш безмежно і надихаєш.
З Тобою і далі хочу плисти́.
Життя неймовірне, коли Ти кохаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Ти йдеш від нас ще зовсім молодий,
Хоча, здавалося, ще жити й жити.
Ми молимось, прощаємось, а Ти…
Душа летить, а тіло йде спочити.
Мабуть про щось в житті Ти мріяв,
Можливо, сильно щось бажав.
Творив, любив, і був щасливий.
А батьком… Батьком Ти не став.
Не встиг… Не встиг… Ще зовсім молодий.
А так хотів ще стільки всього!
Ти мріяв світ зробити кращим,
Ти мріяв про сім’ю і класного малого.
Ти йдеш від нас ще зовсім молодий.
Ти йдеш від нас, лишаючи слова:
«Живи ГІДНО, допоки Ти живий,
Бо невідомий ЧАС, як скінчиться життя».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Я буду сильною для Тебе
Бо такою, Ти хотів, щоб я була.
Сильною, відважною, сміливою,
Що йде вперед і посміхається.
Бо такою Ти хотів, щоб я була.
Я буду щасливою для Тебе,
Бо такою Ти мене бачив
У своїх глибоких очах.
Щасливою, веселою і позитивною…
Такою, що отримує насолоду
Від цього життя.
Я буду ніжною для Тебе,
Бо такою Ти мене відчував
У своєму великому серці.
Ніжною, тендітною і чуйною…
Тою жінкою, яку Ти так жадав…
Прийде момент, я стану Мамою,
Прекрасною Мамою для своїх дітей.
Прийде момент, я стану Коханою,
Та ніжно «Коханий» скажу не Тобі.
Можливо, це не доля розлучила,
Можливо, винні ми самі.
Та де би Те не був і з ким –
Я буду сильною, бо так подобалось Тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Позаду цифра 22…
А він все так же з ніжністю
Не міг намилуватися
Глибиною тих очей.
Позаду цифра 22…
А вона ще не наситилась
Блаженством
Пристрасних ночей.
Позаду цифра 22…
А він досі не напився
Солодких губ її
Нектар.
Позаду цифра 22…
А вона досі з ним літає
Від щастя в небі
Вище хмар.
Позаду цифра 22…
І ще так хочеться 3 рази
Як мінімум, а може довше…
А може довше за життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Закам’яніло серце поета,
Коли прийшла страшна війна.
Щось обірвалась у душі,
Якась найтонша та струна.
Не грає більше ніжна арфа,
І не співають вже птахи.
І романтичне його серце
Не каже більше «Напиши!»
Замовкла та прекрасна Муза,
Лежить як мертве те перо.
А серце каже: «Не поможуть
Вірші нікому все-одно!»
А серце каже: «Не воскреснуть,
Ті, хто загинув у бою!
Вірші не спинять ту жахливу
Зловісну прокляту війну!»
⁃А може місія не в тому, -
Подумавши, поет сказав,
⁃А може вірш щось зробить більше,
Ніж би просто воскрешав.
І враз з’явились з-під пера
Проникливі до слів рядки.
На честь і славу тих Героїв,
Яких торкнувся меч війни.
Бог вічними зробив їх душі,
Які забрали небеса.
А вірш увіковічнив пам’ять,
Їх пам’ятатиме земля.
І та пам’ять на землі
Їх безсмертними зробила.
Заграла Муза знов на арфі
І білі крила розпустила.
Поета серце ожило
І з-під перо пішли рядки.
Увіковічнив він в віршах
Болючі й славні сторінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Не пиши про війну, не треба.
Так багато сліз у тих віршах.
Біль душ людських, землі і неба,
Що каменем лягає у серцях.
Ні, Не пиши про війну, не треба
Життя триває, просто живи далі.
Ніхто вже не дивується новинам
Про ордени, героїв і медалі.
І не донатять так вже часто й щиро,
І волонтери втомлені, на жаль.
Це щось в людських серцях остило.
Щось людяне втрачає світ, мораль.
Байдужість… відстороненість… і холод…
Народи і країни стирає не війна,
А те, що світ стає бездушним,
Бо він існує, поки є душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ти мені не зрозуміла,
Наївна, дика і свята.
Ти ненормальна, божевільна,
І разом з тим… така проста.
Ти нестримна, волелюбна,
Така горда, нескорима.
Ти моя прекрасна Муза,
Серцем всім моїм любима.
Ти прекрасна і чарівна.
Разом з тим… Ти ненормальна!
Гаряча, ніжна, божевільна.
Ти така, що нереальна.
Ти полониш мою душу,
Ти полониш розум мій.
Я блукаю в твоїх чарах
Десь за горизонтом мрій.
Ти мені не зрозуміла,
Наївна, дика і свята.
Ти ненормальна, божевільна,
І разом з тим… така моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Я цілуватиму родинки на твоєму зап’ясті
Аж поки сонце не зійде.
А знаєш Ти, яке це щастя,
Як в серці горить щось неземне?
Я обійму Тебе за плечі,
Щоб серця твого відчути стук.
А знаєш, Ти моя причина
Найсолодших в світі мук.
Я вдихатиму твій запах жадно,
Мов зустріч ця в останній раз.
Ти жінка, що в моїм житті
Стала найкращою з прикрас.
Я торкатимусь Тебе так ніжно,
Як мати гладить немовля.
І шепотітиму на вушко:
«Ти моя… моя… моя!»
Я цілуватиму родинки на твоєму зап’ясті
Аж поки сонце не зійде.
Ти знаєш, це безмежне щастя,
Як в серці горить щось неземне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Ти читай мене як книгу,
Як роман мене читай.
Як дивну і п'янку інтригу,
Мене сторінками шукай.
Мій образ будуть малювати
Красиво вилиті шрифти.
А ти продовжуєш шукати
Між нами зведені мости.
І на сторінках тої книги,
Шукає серце твоє знов
Емоцій, бурі, а за ними
Шукає пристрасть і любов.
Одна за одною сторінки
Не відкриють все життя.
Я гордо ношу звання Жінки,
А значить, книга без кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Я не скажу ніколи Тобі,
Як лине до Тебе душа,
Як ходжу по круглій землі,
А в серці спокою нема.
…Як хочу Тебе я ночами
Хвилююче так цілувати.
Холодними хмурими днями
Нестримно і палко кохати.
…І як приходиш в мої сни,
І в снах моїх мене ласкаєш.
О мить чудесна, не спіши!
Проходить сон – і Ти зникаєш.
А так хочу ще відчути
Солодкий присмак Твоїх губ.
І поцілунки не забути,
І ніжні рухи сильних рук.
Та то був сон, не наяву.
Це неможливо повторити.
Чому ж я досі ще тремчу?!
Чому не можна мить спинити?
І треба серцю наказати
«Його любити ти не смій!»
Та чи можна не бажати,
Щоб Ти був зараз тільки мій?
Та я ніколи не скажу,
Як сміла я Тебе бажати.
І як побачу – промовчу.
Бо заборонено кохати.
…І як ласки я хотіла,
Тої гарячої любові.
І уявляти собі сміла
Ночі пристрасні чудові.
…І промовчу про те, що я
Про Тебе думаю щоночі,
І грає в серденьку струна,
Коли загляну в Твої очі.
Чи має прощення цей гріх,
Чи він відмолиться за вік,
Що побажала я утіх,
Коли чужий це чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Поглянь, як чарівно весною.
Як все розквітло й ожило.
Так добре, як було з Тобою,
Ні з ким мені так не було.
Так ніжно у твоїх обіймах,
Що досі чую те тепло.
Пройшли роки, а моє тіло
Ще так не обіймав ніхто.
Так мило і захищено
Себе з Тобою відчувала.
Пройшло роки, не все пройшло,
Не все зима з душі забрала.
Лишила краплі почуттів.
Сиріють в серці десь на дні.
То був фонтан, фонтан кипів,
Були моменти неземні.
І почуття були такі,
Які не можу повторити
Ніяк, ні з ким, не то, не ті!
Чи зможу ще я полюбити?
Чому Бог Тебе послав,
Як разом бути не судилось?
А чи Ти в ті миті знав,
Як серце стукало і билось?
Скажи, навіщо Ти з’явився?
Навіщо дались почуття?
Мабуть така палка любов
Дається раз на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Хай тіло моє пахне кокосом,
Як знов торкатимешся Ти.
Бо твої дотики відносять
Де пахне рай, цвітуть сади.
Я хочу так, щоб моє тіло
Пахло Тобі медом з молоком.
Щоб серце щоразу горіло
Любов’ю, пристрастю й теплом.
Я хочу так, щоб моє тіло
Для Тебе пахло і Тобі!
Щоб не забув мій запах ніжний
Ні наяву, і в уві сні.
Нехай моє для Тебе тіло
Солодко пахне нектаром.
А знаєш, дотик твій шкірі
Пече приємно так вогнем.
Як цілуватимеш за вушком,
Там східні нотки, там kenzo.
Ти ж не забув мої парфуми?
А пристрасть нашу, а тепло?
Хай пахнуть пряним шоколадом
Про мене спогади твої.
В душі ляжуть хай каскадом
Наші миті неземні.
Хай запах ванілі мого волосся
Спадає на твоє сильне плече.
Я пахла так лише для Тебе.
А чим для Тебе пахну ще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
- Любов мою до Тебе не зміряти роками
Вона безмежна, неосяжна і свята.
Я б цілувала спраглими губами
Твої солодкі і м’які вуста.
І щовечора Тебе удома
Зустрівши, ніжно обіймала.
Я вже прокляла ненависну,
Що вона Тебе забрала.
- Кохана, рідна, дорога,
Не плач, я поруч, я з Тобою,
Я знаю, проклята війна
Лягає чорною журбою.
Та смерть, повір - це та ціна,
Якою встелена дорога.
Я знаю, Рідненька моя,
Що скоро буде Перемога.
- А знаєш, милий, Ти завжди
Моїм героєм сильним був.
Тепер же гордість Ти країни.
Чи Ти на небі про це чув?
Ти був моїм прекрасним дивом,
Найбільшим кохання в душі.
Тепер же Ти - герой країни.
Ми горді! Горді! Та сумні.
- Не сумуй, я бачу майбутнє:
Наші діти живуть на вільній землі.
А потім у Тебе з’являться внуки
На радість велику твоїй сивині.
Любов - це та потужна сила,
Що творить Всесвіт й чудеса.
Її не схоронить жодна могила,
Допоки існує планета Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Він був потужним кораблем,
А вона – його вітрила.
Він безстрашно йде вперед,
А вона – неначе крила.
Вона була попутним вітром,
Що допомагав іти,
І невидима та сила,
що розводила мости.
Він безстрашно йде вперед,
По курсу нові острови.
А вона – безпечна гавань,
Його тихі береги.
Він… Вона… Єдине море…
Ось така модель життя.
Ця гармонія, тандем
Називається сім’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Прекрасна ніч – велика сила,
І манять зорі неземні.
Дружба між ним і між нею
Помітно слабшає вночі.
Її погляд не такий,
Зовсім інші її очі.
І багаторічна дружба
Піддається владі ночі.
І його звичайний дотик
Не несе того тепла,
А гарячим вже потоком
Обпікає їх тіла.
Ніч дихнула вітерцем.
Міцніше він її обняв.
Пригорнув до свого серця, І
І щось тихо прошептав.
Скільки ясних, золотих
Було зірок у небесах,
Стільки ніжності й тепла
Ховалось у його словах.
Зник кудись холодний розум.
Щось у грудях затремтіло.
І піддалось владі ночі
Молоде гаряче тіло.
О могутня сила ночі!
Ти часом твориш чудеса.
Ти єднаєш в насолоді
Не тільки тіло, а й серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Усміхнись назустріч сонцю,
Назустріч сонцю усміхнись,
Крізь марево дитячих мрій
Немов комета пронесись.
Про що Ти мріяв, як малий
Ще вірив в чуда і казки,
І Миколая, й добру Фею?
Про що Ти мріяв, ну скажи?
Можливо, вирости пілотом,
Щоб синім небом вільно мчати.
Чи безстрашним тим героєм,
Щоб цілий світ урятувати?
Чи благородний лицар честі,
Що з миром йде, несе добро.
Які ж глобальні були мрії!
А тепер вони – про що?
Про накручену понтовість,
Нове авто, нову квартиру,
Матеріальне барахло,
Про славу, гроші і наживу?
А як же то призначення,
Що Богом дане є Тобі?
Щоб по смерті залишити.
Щось добре й світле на землі.
Де зараз чисті ті бажання,
Чи благородний мрійник вмер?
Зізнайся чесно сам собі,
Про що мрієш Ти тепер?
04.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Мамо, Ти не плач, не треба
Скінчився біль, скінчився жах
Тут моя місія скінчилась
Тепер вона на небесах.
Мамо, Ти не плач, не треба
Я гідно вистояв в бою.
Не плач, що більше не побачиш,
Я поруч Ангелом стою.
І нас таких є ціле військо
І Богу молимося ми,
Щоб Перемога була близько
Бо так втомились від війни.
Не плач, Рідненька, все скінчилось,
І скоро скінчиться війна.
Тепер нас, Ангелів, багато
Ми ті, хто творимо дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Я стану родинкою на твоєму зап’ясті,
Щоб бути завжди на виду.
Стану кусочком шоколаду,
Який Ти носиш у кишені,
Щоб заїдати гіркоту.
Я в момент для Тебе стану
Ковтком свіжої води.
А якщо Ти йдеш водою,
Я тоді перед Тобою
Розведу усі мости.
Я стану теплим вогником,
Що зігріває в холода.
І твоїм широким пледом,
Що збереже твоє тепло,
Як розлютується зима.
Я стану електричним током,
Що твоє серце заведе,
Якщо часом там на фронті
У холодному окопі
Ворожа куля попаде.
Я стану твоїм бронижелетом,
Як мати огортає немовля.
Поки Ти здобуваєш Перемогу
На тому фронті нелегкому,
Я рятуватиму життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Ти покликана вбивати,
Нести смерті, і біль, і жах.
І по собі залишати
Бездиханний сірий крах.
Ти народжена для смерті!
Нас живих щоб забирати.
Спопеляти все живе,
Руйнувати, руйнувати...
Ти ідеш, а за тобою
Сльози, крики матерів.
Ти ж їм вже не повернеш
Рідних дочок і синів.
Будь ти проклята! Ти чуєш?!
Згинь із рідної землі!
Те, що робиш ти в країні,
Бачать лиш в страшному сні!
Ти не можеш йти безслідно,
Правда твоя є гірка.
На шляху все спопеляєш,
Ти - що з іменем Війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Війна торкнулась космосу й людського серця.
Війна торкнулася блакиті неба і землі.
Крилом холодним врізалась в свідомість
І чорним мокрим попелом осіда у душі.
Війна ви́пала важким сірим камінням
В дитячій пам’яті і не наївних вже очах.
Війна танцює марш у материнських криках,
Безповоротних втратах, болі і сльозах.
І її радикальні молекули
Торкнулись гену кожного, торкнулись ДНК.
Такий неосяжний дотик війни –
Від космосу до кожного окремого життя.
08.11.2023
Марта Горбей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
Твої флюїди проникають
Під мою гарячу шкіру.
Вони губляться, блукають,
Розтікаються по тілу.
Твій голос низький і рішучий
Дарує впевненість мені,
У тім, що все в нас буде добре,
У Тобі, в завтрашньому дні.
Тембр в голосі твоєму
Тремтить у грудях, мов струна.
Ти той, з ким я - мала дитина,
Що знову вірить в чудеса.
Ти той, з ким я - кохана жінка,
В якої виростають крила.
Ти - вогонь в моєму серці,
Моя любов, натхнення, сила.
27.10.2023
Марта Горбей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023