| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Великі розсипи зірок,
Мільярдами сліпих перлин,
Лягли тобі до ніг...
Безкрайній обрій у вінок
Волосся... Декілька сивин
Вплести та й встиг...
Ти розлютилась не на жарт,
Хіба ж так можна? Не спитав,
Ставати старшим.
Хоча і знала, що це старт,
Бо ти дорослішою став -
Стаєш лиш краще...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Я опишу тебе єдиним словом,
Пекучий погляд голубих очей,
Який не знає заздрощів та втоми,
Але блукає від дурних ідей.
Я опишу тебе єдиним словом,
Велике серце, що як грім гримить,
і з ранку, вдень, і під нічним покровом,
Воно і щиро любить, і болить.
Я опишу тебе єдиним словом,
Твої уста, що іноді німі
Мене благають, щоб із першим кроком,
Проголосив всім, що вони мої...
Віддам належне всім невдалим спробам,
Повторював тобі разів зі сто...
Я опишу тебе єдиним словом,
Та тільки ще, не вигадав його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Скажи, а що я відчуваю,
Які гріхи мене гризуть?
Чому то мерзну я, то таю?
То камінь я, то знову ртуть...
Чому до неба не літаю,
Чому не падаю на дно?
Чого так мало зустрічаю
Людей, яким не все одно.
Вдивляючись навколо себе,
Серед заплющених очей,
Знов відчуваю я потребу,
На схвалення від цих людей.
Та на ідею щось змінити,
Як всі, продовжу далі жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
А я мовчав. А ти кричала...
Розбитий посуд і думки...
Думки, які десь там літали,
Десь там, від тебе в стороні.
Ти емоційно сперечалась,
Хоча була на самоті,
А я мовчав, щоб щось не сталось,
Щоб не перечити тобі.
Від часу в час, в цю гру нам грати,
Не набридає. І тоді,
Я знов мовчу, щоб не зірватись,
А ти кричиш, щоб не піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Було таке. що сум мене здолав,
Зубами розривав на самоті.
У серця у свого я запитав,
Кохала ти мене тоді, чи ні...
Робило швидко серце та стогнало,
Залізним скреготом від втомлених машин,
Та слухати воно мене не стало,
Ганяло кров по тисячах судин.
Ця кров мені наснаги надавала,
Здавалось з часом розумнішим став.
А потім, якось, ти мені сказала,
"Чого мене ти, дурень, не спитав?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Ми як маленькі діти у дворі,
Почувши, що нас кликали додому,
Вигадуємо правила до гри,
До гри, якої зміст нам не знайомий.
До гри, де ми весь час чомусь мовчим,
Мовчим хто довше зможе. хто тихіше,
Зв`язок між нами тане наче дим,
Стіна росте і робить нас вільніше.
Ми як маленькі діти у дворі,
Ми граємо в прості наздоганялки,
То я біжу вперед, то швидша ти...
А поруч не виходить якось з малку.
Бо бігти поруч, треба більше сил,
Навчитися потрібно віддавати,
Та ще, навколо тисячі причин,
Щоб з часом більш чужими нам ставати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Ви бачили як небо мерехтить?
Як фото із засвіченої плівки.
Воно завжди знайде потрібну мить,
Щоб в пам`яті залишити відбитки.
Ви бачили як море з ревом б`є?
Не наближатися дає параду.
Воно як фільм шпарину ту знайде,
Щоб захопити подих і увагу.
Ви бачили як небо сльози льє,
Малює морю кольорові маски...
Благаю, як побачите таке,
Покличте і мене туди, будь ласка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
А я іду вперед і посміхаюсь,
Тримаю спину рівно по життю.
Хтось жити мене вчить, а я не каюсь,
Я за своїми шишками іду.
За сорок, чесно, їх набив достатньо,
Та так, що часом навіть лоб болить,
Хоч об'їжджати стіни намагався,
Але не гальмував в останню мить.
Таємних троп в обхід я кілька знаю,
Якими можна обійти біду,
Я промовчу, рукою лоб сховаю,
А потім посміхнусь, і знов піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Безглузді надії у штучному світі,
Де сонце - це тільки сторонній відок.
І нам під тим небом лишається жити,
Де замість кохання мобільний зв`язок.
І так, кожна наволоч може сказати,
Що ти - це ніщо... Їм нема що втрачати.
Втовкмачили хворим на голову дітям,
Що думати грішно, а треба палити...
Змінили ми світ на життя в інтернеті,
Де прогу шукає людина як раб,
Забувши як треба в реальності жити,
З надією взяти лише level up.
Але в тім проблема, що всі ці шукання,
Не можемо кинути, ми день за днем,
Шукаємо далі ще більші проблеми,
З метою покращити всесвіт вогнем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Тупають і тапають люди віртуали,
На маленькі відео популяризація.
Жмакають кривенькі пальчики екрани,
В голови засіла тіктокімізація.
В хід ідуть кросівки адіки і пума,
І постійна мода на спортивні майки,
Ніжку у перед, фоткається дура,
Треба заробити чудо вподобайки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Перегорнувши чергову сторінку,
Залиш позаду свій пролог.
Початок промайнув так швидко...
А далі ще багато строк.
А далі ще багато кроків,
Стрибків, польотів та падінь,
А далі ще багато прози,
Романів, повістей та рим.
Не підіймай що залишилось
По різні сторони шляху.
Хай навіть боляче зробилося,
Нехай шкода свого часу.
Нехай це твій шматочок серця,
Який залишився колись...
Крокуй вперед, не обертайся,
Не пошкодуй, не зупинись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Подивись мені в очі,
Не треба ховатись за віями.
Ти холодна як ночі,
Що студять вітрами-повіями.
Подивись, не соромся...
Схожий всі ці зверхні усмішки,
Бо печеш наче сонце
З розмальовки. З дитячої книжки.
Протягни свою руку,
Залишся відбитками, ранами.
Щоб у п'яному смутку
Хизувався своїми я шрамами.
Зупинись. Протягни.
Затопи емоційними зливами,
Щоб ще трохи прожив,
Захлинувшись твоїми обіймами.
Ріж своїми словами,
Бо тиша ще більше напружує,
Знов і знову так само,
Безнадійно мовчать мене змушує.
Ріж безжально, кляни мене.
Я стерплю. Промовчу. Я повинен.
І тоді неодмінно,
Нарешті прийму те, що винен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023