lolacola

Сторінки (1/13):  « 1»

Завжди, на НР

Ти  завжди  приходиш  на  Новий  Рік
Хоча  завжди  так  несподівано
Я  торкаюсь  твоїх  холодних  стін
Моя  тривога  ще  не  відмінена

Ти  завжди  приходиш  в  Новий  Рік
Заповзаєш  плакучими  вербами  
Коріннишся  глибокими  травмами
Проколюєш  моїми  спогадами

Ти  завжди  вриваєшся  у  Новий  Рік
Ніби  тебе  не  було  запрошено
Та  ти  не  гість,  ти  господар  дому
Стукай  по  столу,  роздавай  закони

Ти  завжди  засинаєш  опівночі
Ніби  на  завтра  не  прогнозують  життя
Твої  камені  сковують  рухи  вірності
І  відданості,  мені,  тобі,  і  плину  часу

Твої  закони  такі  обмуровані  
Неприступні  в’язниці  покірних
Твої  тягарі  такі  помірковані
Вічні  службовці  самотніх  рабів

Та  ти  завжди  приходиш  на  Новий  Рік
Ніби  нагадуєш  про  текучість  болю
Ти  впевнено  в  минулому  стоїш
Однією  рукою  штовхаючи  долю

Ти  завжди  влітаєш  подарунком  нечемних
Спрощений  текст,  ненаписаних  сліз
Ти  втягнешся,  чи  втягнеш,  непокірливих
Залишки  туги  і  відголоски  слів

Твоя  неправда  краща  від  моєї?  
Хіба  закриті  в’язні  не  ревуть?  
Твоя  мовчанка  краще  від  моєї?
Хіба  вкрадені  твори  не  живуть?

твоє  майбутнє  в  обіймах  минулого  
 в  пастці,  що  придумав  ти  сам
На  Новий  рік,  за  руку  тримаю
А  далі,  а  далі……………………….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2024


Чому ти народилася жінкою



І  тебе,  як  будь-яку  жінку
Також  зраджують.
Чому  ти  народилась  жінкою?
Чому  ти  розп’ялась  зрадою?

Маючи  небесні  очі
Безкінечні  вітрила
Чому  ти  родилась  в  просторі?
Чому  ти  стійка  у  вирі?  

У  вирі  баталій,  воєн  і  злоби
Ти  наче  Ангел  і  полководець
Ти  наче  Матір  і  її  же  дитина
Ти  наче  все,  і  всього  лиш  хвилина

Ти  була  вічна!  Ти  була  щастям!
Тебе  сотворили  із  ніжної  ласки!
Тебе  покупали  у  соняхах  ранніх
Тебе  омивали  морЯми  прадавніх

Ти  піднімалася  пухкими  висотами
Контурами  гір  і  стрімких  водограїв
Ти  воскресала  новими  крАями
Ти  оживала  вірними  зграями

І  тебе,  таку  священну  
Таку  освячену,  мрійливо-буденну
Насмілились  стримувати
Стримувати  у  відповідь

Якби  ж  ти  народилась  не  жінкою
Була  б  не  бузьком,  а  стріхою
Була  б  не  душею,  а  втіхою
Не  королівною,  а  тільки  мрією

Тебе  б  так  не  бажали!
Та  і  ти  б  не  бажала  такого  життя
Ти  всемогуча,  ти  моя  земля
Тому  й  така  бажана,  

Моя  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024


Карпати бачили вас

Ви  бачили  Карпати?  Ні,  не  поспішайте  відповідати?  Ви  бачили  Карпати?
Карпати  треба  обіймати.  Інструкція  додається.
Ці  пишнотілі,  молочнокислі  груди  гір,  закликають  і  кличуть:  
- Прийди,  спробуй  нас!
Будьте  обережні,  їхня  легкість  приховує  за  собою  таємничу  складність.  Ні,  це  не  легковажні  жінки,  хоча  і  вітряні.  Недарма,  стоячи  на  полонині,  що  кличеться,  чи  то  кличуть  «Роза  Вітрів»,  наскрізь  просочуєшся  холодним  вітром  і  палким  сонцем.  Так,  це  жінки,  що  водночас  обпікають  і  ту  же  остуджують  ними  же  сформовані  рани.
Студити.  Кожне  джерельце  у  горах  студене.  Воно  остуджує  тіло  і  це  найменше  з  того,  що  воно  вміє.  Воно  остуджує  гарячу  кров,  одночасно  роблячи  її  упокореною,  сильною,  виваженою  і  міцною.  Воно  закріпляє  тіло,  «прийдіть  всі  хилаві  і  обтяжені,  і  воно  ізцілить  вас».  Цілити.  Цілити,  чи  то  як  ціль,  чи  то  як  цідити  трави,  чи  то  вражати  прямо  в  душу,  однак  гори  цілять.  Пропускають  вас  мов  між  сито  свого  рослинного  царства  і  якщо  вміти  слухати,  можна  народитися  знову.  Перероджений,  ти  вмітимеш  читати  мову  рослин,  написану  на  кожному  клаптику  гуцульської  землі,  ти  чутимеш  розмови  жителів  гір,  від  тварин  до  «Непростих»,  ти  бачитимеш  те,  що  приховане  від  сліпих  очей  закритих  душ.  
У  горах  пахне  молоком.  І  цей  запах  завжди  різний.  Кислого  молока,  від  чорноокої  корівки  отця  Степана,  солодкого  молока  від  бентежної  кізоньки  Галі,  солодко-кислого  молока  у  вигляді  сира,  від  благих  овечок  дідика.  
Коли  горам  стає  холодно,  небо  накриває  їх  хмарами.  І  якщо  пощастить,  ви  побачите  як  гори  вранці  люб’язно,  хвилина  за  хвилиною,  привідкривають    своє  тіло  до  нового  дня.  Це  найінтимніша  мить  між  вами.  Не  бійтеся  відчувати  промоклі  дотики  гір.  Це  сік  і  лік,  від  всіх  бід.  Мавки  залишаються  вічно  молодими,  бо  купаються  у  росі  вогких  грудей  гір.  Торкайтеся  до  їх  тіла,  як  до  святині,  лягайте  на  їхні  груди,  які  дарують  молоко  безсмертя,  цілуйте  їхні  води  як  останній  ковток  життєдайної  води,  кланяйтеся  на  колінах  їхній  величі,  перехоплюйте  подих  від  їх  досконалості  Творцем  продуманої,  і  можливо  тоді,  можливо,  якщо  гори  почнуть  вам  довіряти,  ви  справді  побачите  Карпати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017305
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024


Крапки не гріх

І  крапки  вже  давно  як  вирок
І  привіт  вбиває  з  пів  пострілу
Літературно-еквілібристичний  вивих
Не  вплутуй  себе  у  всесвітню  змову

І  літо  вже  давно  як  смерть
І  весна  не  віщає  радість
Кожен  пропущений  камінь  –  кінець
Гріхопадіння  у  дзеркалі  -  святість

Зморшкуваті  руки  дитяти
І  гладке  лице  старенької
Продовжуй  мене  вбивати
Не  бачити  похибки  звичної

Продовжуй  плакати  кров’ю
Продовжуй  (не)  вірити  в  Бога
Я  на  краю  прірви  стою
Наша  нам  же  відмова

Тиць  і  тиць,  втомлені  віки
Люди,  люди  як  мухи
Крап  і  крап,  радість  журби
Пізно  вже,  лягаю  спати  навіки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2024


Оберемки

Не  хочу.  Ні  тебе  ні  його
Ні  оберемки,  ні  причали
Ні  кінці  
І  Боже  упаси,  початки

Не  хочу.  Ні  агітації
Ні  стратифікації
Ні  кларифікації
І  Боже  сохрани,  верифікації

І  ти  і  він  і  всі  ВІНи
Душегуби.  Губидуши
Тварини,  обездушені
Душені  тварі

Немає  у  вас  любові  місця
Ні  місця  для  любові
Ви  скажені  пси
Помрете  у  колорі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024


Странгуляції

Тебе  огортатиме  сум
Ніби  води  незвіданого  Палау
І  жалитиме  місячними  медузами
Та  ти  не  плач

Кожний  біль,  що  огортає  тебе  
Це  твій  вид  улюбленого  мазохізму
Це  нитки,  які  впиваються  в  шкіру
І  роблять  на  тілі  мітки

Странгуляції

Ти  створював  свої  слова
І  трішки  спробував  бути  Богом
Чи  богами,  чи  в  що  ти  там  віриш
Граючись  з  долею

У  моєму  імені  забагато  дОль  
Частин,  складників  і  складнощів
Ти  бачив  найгарніші  сонця  заходи
І  не  зумів  розпізнати  святі  миті

Ти  знаходитимеш  радість
У  дотиках,  порухах,  запаху  шкіри
Я  хочу  сказати  тільки  оце
У  ній,  у  ній,  у  ній

Наші  листи  не  перейматимуться  
Відстанню  часу
Нашим  листам  буде  байдуже
Як  вона  зачісує  волосся

Загублені  діти  втрачених  пророків
Загубляться  між  мороком  воронами    
Наші  листи,  не  чекатимуть  нас
Своє  життя  починаючи  знову

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003353
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024


Лю

Дотик  в  стіну  
Твої  пальці  на  мені  
Синці,  синці,  синці  

Вони  не  болять  
Болять  спогади  
Пропади,  опади,  опади  

Петехії,  крововиливи  
Судмедекспертні  висновки  
Холодно,  холодно,  гаряче  

Круговерті,  вверх  і  вниз
Мокрі  зітхання,  душові
Рідини  твої,  твої,  твої  

Нескорений,  нерозкритий  
Голосний,  тихий  
Ближчий  до  втіхи  

Ближчий  ніж  був  до  мене  
Ближчий  ніж  був  до  себе  
Біжи,  біжи,  ціль  вже  на  меті  

Твої  губи  на  мені  
І  хай  ти  цілуватимеш  іншу  
Твоє  спряжіння  витерплю  

Лю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024


Від Евредіки до Персефони

Падіння  з  неба  
Повернення  із  пекла
Це  ти,  не  треба
Тримати  і  плакати

Від  Евредіки  до  Персефони
Усе  твоє,  о  Боже,  це  ж  твоє
Удари,  втрати  і  віднови
Крах  і  страх,  напівпрощення

Напівприщурені  напівсимволи
Різниця  між  тобою  і  мною
Пірнання  вдвох,  теорія  відносності
Підкорення  чи  здача,  куруй  журбою

Куруй,  керуй,  ламай  і  втрать
Ти  ж  втрать  мене,  щоб  до  болі
Щоб  на  зламі  печать
Закрила  всі  відповіді  у  божевіллі

Щоб  на  зламі  слова  і  долі
Щоб  пекло  і  горіло
Ми  зіграєм  свої  ролі  
Щоб  боліло,  щоб    боліло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024


Я відчуваю тебе напередодні

Я  відчуваю  тебе  напередодні.  Ще  напевно  до  того,  як  ти  сам  відчуєш  бажання  мене  побачити.  Це  з  тобою  відбувається  раптово,  якийсь  мимоволі  кинутий  погляд  дівчини,  схожі  парфуми,  чи  стрічки  перегляду.  Ти  просто  знаєш  одне  –  ти  хочеш.  Ти  береш  незграбно  телефон,  дивишся  на  нього,  тобі  геть  не  приходить  варта  думка  для  написання.  Бо  ти  добре  знаєш,  як  сильно  я  намагаюся  вибудовувати  резистентність  до  тебе.  Ти  мав  сумніви,  ти  думав,  мій  опір  означає  відсутність  почуттів.  Тебе  дивує  інший  стан  речей.  Знаєш  чому?  Бо  ти  не  вмієш  так  кохати.  Ти  просто  не  вмієш.  
Я  вже  забувала  як  відчувається  ця  тривога,  напередодні  твоїх  повернень.  І  майже  сплутала  її  з  депресією.  

Ти  такий  мізерний  у  своїх  спробах.  Якщо  це  спроби  чоловіка,  який  хоче  уваги  жінки,  то  ти  точно  не  мій  чоловік.  Ти  б  міг  бути  повигадливим,  ти  б  міг  бути  небезпечнішим,  але  ти  так  неохоче,  кидаєш  вудочку  у  гладь  озера,  що  навіть  риба  лінується  її  торкнутися.  Я  досі  не  знаю,  чи  це  твоя  сутність,  твої  страхи,  чи  пережиті  та  неперетравлені  комплекси,  але  це  хилі  спроби  вдихнути  повітря.  О  ні,  хай  не  приходить  тобі  думка,  що  мене  треба  завойовувати,  це  казки  для  бідних.  Проте,  мої  відчуття  до  тебе,  аж  ніяк  не  мають  стосунку  до  тебе.  Так,  так  воно  і  є.  Ти  не  вкрай  гарний,  симпатичний  чи  мужній,  однак  віддаю  тобі  гідне,  ти  геній.  Та  чи  багато  ми  знаємо  щасливих  геніїв?  Ось  так,  своїм  нещастям  ти  хотів  проковтнути  і  мене.  Мушу  визнати,  ніщо  мене  не  спонукає  до  написання  слів  так  сильно,  як  одна  думка  про  тебе.  Знову  ж  таки,  це  не  має  безпосередньо  відношення  до  тебе.  Це  моє,  мої  відчуття,  моє  кохання.  От  тому  то  незалежно  ким  ти  є,  чого  ти  досяг,  ким  ти  будеш,  як  обернеться  твій  світ  –  моє,  залишиться  при  мині.  Люблю  тебе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000374
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023


Собі - себе

Тремтячи,  ти  змахувала  сльози
Ніби  стирала  зорі
Світи  розлетілись  у  твоє  морі
Безсонних,  безколірних  ночей

Ти  розтирала  пам'ять  
І  згадувала  рештки
Молилась  пошепки
Складаючи  в  десятки

Ти  дивились  на  себе  
і  питала  себе  
Це  ти?  Де  ти?
Це  дійсно  ти?

Тоді  зривала  з  себе  всю  надуманість
Тоді  скидала  всю  надбаність
Тоді  штовхала  в  прірву  всю  буденність
І  розривала  з  простотою  всю  стриманість

Тоді  відкривала  себе  у  собі  
І  бачила  нахабно  голою
Тоді  включала  музику  в  голові
І  кохала  нестримано  боляче

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023


Поліпотентна

Заховай  в  мені  свою  музику
Тримай  у  мені  почуття
Ти  ж  ненавидиш  лірику
Ти  ж  цінуєш  відкриття

Я  твоя  перша  клітина
Я  поліпотентна,  я  …
Я  в  тобі  відкривала
Я  в  тобі  знайшла

Привіт,  моя  послідня  людина
Привіт,  моя  остання  любов
Заховай  в  мені  свою  музику
Втрать  в  мені  свою  любов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023


Ти плавний

Ти  плавно  знімаєш  панчохи
Я  плачу
Ти  розвертаєш  дати
Я  бачив

Як  ти  змінювала  хід  думок
І  на  секунду  плин  часу
Як  ти  втікала  до  чужих  хаток
І  навіки  залишала  клятву

Ти  плавно  вдихаєш  мій  дим
Я  кінчу
Писати  тобі  почерком  блідИм
Я  шепчу
 
Твій  подих  холодний
Твоє  тіло  голодне
Та  наскрізна
Ти  каторжна,  ти  неосяжна

Твої  губи  зупинилися  
Десь  поміж  моїх  грудей
Тепер  плачеш  ти
Сльозами  твоїми  ми  вкрилися

Так  мокро,  так  боляче,  так  жарко
Ти  витримаєш  до  цього  світанку?
Ти  втримаєш  мене,  ти  зможеш?
Ти  ж  клянулася,  о  Боже

Ти  ж  горіла  мною  до  попелу
Я  ж  топився  в  тобі  досхочу
Я  ж  хотів  тобі  бути  кимось
Тепер  знову  втратимось

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023


Якби щиро писати

Твій  погляд  полонить
Твій  погляд  розриває  межі
Він  бринить,  в  моїй  душі  бринить
Кричить  всю  правду  на  Вавилонській  вежі

Твій  погляд  чорний  наче  вугіль
Печеш!  Печеш!  Агов,  згорю
Кидай  мене  у  свою  купіль
Візьми  мене,  а  я  тебе  зловлю

Твій  погляд  зупиняє  час
І  хай  всі  інше  сказане  тобою
Брехня,  об’їдки  фраз
Я  все  люблю,  люблю  з  тобою

Космічний  погляд,  з  галактик  втеча
Цей  погляд  мій,  він  був  до  нас
Він  буде  після,  замість  порожнечі
Що  ти  лишив  по  собі,  вибір  наш

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023