| Сторінки (1/77): | « | 1 | » |
Під ранок у шпиталі стало тихо:
Померли чи поснули? Лікарі
Стараються в обличчя смерті дихать,
Війна полоще нутрощі в відрі.
Тече ріка снодійного у жилах,
Контузія малює сни бійцям.
Молитва їм життя наворожила
Назло солдатським травмам і смертям.
Благаю, хай прокинуться солдати,
Побачать знову сонце у вікні.
Якщо чергує Бог біля палати,
То ожило розп'яття на стіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Як покалічені солдати знімуть форму,
Чи упізнаєш ти героїв в їх очах?
Вони здоровими колись пішли із дому,
Щоб хрест війни тягнути мужньо на плечах.
Вони прощалися з дівчатами, жінками,
Батькам і дітям обіцяли подзвонить,
І розплатилися ногами та руками,
Аби на волі Україні далі жить.
Як покалічені солдати постаріють,
Чи зникне блиск обмитих кров'ю орденів?
Чи їх провідають онуки, чи зігріють?
Чи не застрягнуть їхні душі на війні?
Вони під кулі добровольцями помчали,
Забувши вдома гаманці, роботу й страх.
Вони, мов янголи, країну захищали,
Тож наша черга їх носити на руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Мені залишились від сина
Медаль, петиція та біль.
За мною тінню йде провина,
На свіжу рану сипле сіль,
Бо інші мами не пустили:
Спасли, сховали, вберегли
(І душу в кров не замастили,
І кладовище не кляли).
Життя - колодязь пересохлий,
Та я закидую відро.
Немає мрій, надії здохли.
Я - пустота, ніхто, zero.
Та раптом Бог шепоче: "Жінко,
Він помирав, щоб ти жила.
Ти - міць, ти - сталь, ти - українка,
Ти досі хрестик не зняла.
Синівська смерть - пекуча рана,
Та ти на світі не одна.
Тобі здаватися ще рано,
Колись закінчиться війна..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Приходять тіні - і мовчать,
І заглядають мені в душу:
Так, ніби маю їх стрічать.
Вони шепочуть: "Як ти, друже?"
І я висмикую з пітьми
Обличчя мертвих побратимів.
"Не бійся, брате. Так, це - ми", -
Стоять бліді, немов у гримі.
Окоп стає таким малим,
До болю схожим на могилу.
Війна страшний наносить грим,
Несе в труні бійців до тилу.
"Дивіться, хлопці: я один
Із двадцять другого лишився.
Складаю пазл із домовин,
Рахую смерті - з ліку збився".
А тіні курять, і мені
Крізь форму видно їх легені.
Серця спинились кам'яні,
Застигла кров у кожній вені.
"Пробачте, хлопці, що живу.
Якби ж я міг вас повернути!"
Світанок падає в траву
І не дає мені заснути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
Ніхто не вернеться з війни таким, як був,
Не зможе глянути у небо безтурботно.
І не засне спокійно, як колись заснув,
І буде тінь ходити слідом, зла й голодна.
Давай подякуєм солдатові за те,
Що діти бігають під небом українським,
Що ми живі, а поза тим - усе пусте.
Ми будем жити, бо за нами - наше військо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Ворожий постріл збив із ніг
І побратим, залитий кров'ю,
Перед окопом свіжим ліг,
Та я тягну його з собою:
"Не відключайся. Говори.
Ти не помреш - я обіцяю.
Нема нічого ТАМ, старий,
Нема ні пекла, ані раю..."
І він тримається, хрипить,
І чорнозем шкребе руками.
Здається вічністю ця мить,
Повзем з обдертими боками...
А потім - тиша, і вгорі
Летять над нами дві лелеки,
Щоб десь гніздитись у дворі.
Життя стає таким далеким,
І брат бере останній вдих,
І робить довгий тихий видих,
І стільки болю тане в них -
В його очах, навік відкритих.
Життя впадає в горизонт,
А що за ним - ніхто не знає:
Нарешті мир чи знову фронт.
Уб'є, розлучить чи з'єднає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
- Сину, ти зібрав рюкзак?
Перше вересня на носі.
- Школа схожа на барак -
Вікна вибиті ще досі.
- Треба вчитися, аби
Забезпечити майбутнє.
- Йде війна, що не роби.
Мрій нема - вони відсутні.
- Ворог точно би зрадів:
Ще один бандера здався.
- Годі, батьку. Ти здурів!
Нащо школа та здалася?
- Українець - то солдат,
Що і битись вміє, й думать.
- Не поможе атестат,
Все одно життя надурить.
- Сину, ти є ДНК,
Що врятує Україну.
Знаю боротьба тяжка,
Та не можна здатись, сину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Іде моя країна на протезах,
Повзе на ліктях, чорнозем гризе,
Латає шрам - від Бучі до Одеси.
Донбас застряг в російськім КПЗ...
Мовчить мій Крим, та кляп із триколору
Ніколи не заткне татарський спів.
Ростуть в полях вінки голодомору,
У морі - кров розстріляних синів...
Горить мій дім - від стріхи до підвалу,
Минуле в небо попелом летить.
Майбутнє в таборах відфільтрували,
Та волю не зуміли придушить...
Росте мій син, і дивиться на тата,
І вчиться українцем буть з нуля,
Аби колись країну не програти
Й свободою засіяти поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
Горить окопна свічка і солдат
Тримає над вогнем замерзлі руки.
Ні премій не чекає, ні зарплат.
Стріляють цілу ніч російські урки.
Донбас для них, як зона, як тюрма.
Нічого тут нема для них святого.
Війна - мов танк, що їде без керма,
Душа солдатська - то її дорога.
Горить окопна свічка, скаче тінь,
Танцює, як минулого примара.
І липнуть язики до піднебінь,
І очі рядових горять, як фари.
В траві донбаській кров, а не роса.
Везуть тіла в шпиталь або до моргу.
Солдат у небо дивиться: "Краса",
Й загадує дожить до перемоги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
́Танцює дим над чорним полем,
На пару з вітром виє вовк.
Козак ножа впустив додолу,
Поглянув в небо - і замовк.
Криваву землю українську
Прокляті топчуть вороги.
Господь літає зовсім низько,
Малює градами круги.
Козак вдихає запах смерті,
Свобода відкидає тінь.
Життя, на порох перетерті -
То душі цілих поколінь.
Війна століттями триває,
Здирає мову з язика,
Несе з російським короваєм
До нас кремлівського синка.
Та козаки не з того тіста,
Завжди смачніший рідний хліб.
Засієм поле - будем їсти.
Господь скидає ржавий німб,
Козак бере з землі шаблюку,
Стирає кров об рукави:
"Ховайтеся в болото, суки.
Я йду до вас. Я йду на ви".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Домовишся - і я приїду,
Пришию крила й прилечу
Хоч на кордон, хоч на край світу.
Та смерть у хату не пущу:
Нехай не виє в небо вовком,
Нехай не бродить під вікном,
Нехай не зирить чорним оком.
Нехай твій Бог чи воєнком
Нам подарують тиждень миру.
Я на колінах приповзу,
Зніму прикраси і квартиру.
Ти замість хрестика тризуб
Мені вдягнеш на теплу шию
І міцно-міцно пригорнеш,
Аби забути про росію
І про війну прокляту теж.
Домовишся - і я полину,
Усім, що маю, заплачу.
Я принесу від тебе сина,
А смерть у хату не пущу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Верталися люди із храму.
Субота. Був яблучний спас.
Театр репетирував драму
І небо дивилось на нас.
До болю красивий Чернігів
Корзинку тримав у руках,
І вулиці дихали тихі
(Свистіли легені в дірках)...
Розсипалися по бруківці
І яблука, й люди, й дахи.
І смерть покотилась на східці,
Упали на площу птахи.
Завмерла молитва у храмі.
Чи Бог перейшов в укриття?
Чернігів у вибитій рамі
Складає з уламків життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Війна вдягла на тебе гамівну сорочку
І туго зав'язала рукави.
А ти вдивляєшся в одну гарячку точку,
Не сунеш із окопа голови.
Це - божевільня, це - тюрма з колючим дротом,
Концтабір, що краде здоровий глузд.
Думки прокручують підйом з переворотом
Й молитва виповзає з п'яних вуст.
Війна вискубує всі спогади, як пір'я.
Контузія стриже життя під нуль.
Тіла розкидані по полю, мов сузір'я,
І діри в небі світяться від куль.
Це - божевільня, лабіринт, смертельна пастка.
Ну хто тут допоможе: Бог чи блат?
Та хай як важко буде - не приймай поразки.
Тримайся до останнього, солдат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
...А як зачиняться вночі за дітьми двері,
Старенька мати сумно сяде за столом,
Слізьми накрапає молитву на папері,
Згадає все, що до війни у них було:
Сімейні радісні свята і сміх онуків,
Знайому музику у завченім кіні.
Тепер доводиться звикать до інших звуків,
І доживати свого віку на війні.
Вона стомилася боятись по тривозі,
Щоразу подумки прощатися з життям.
Вона так довго вже іде по цій дорозі,
Через російське спотикається сміття.
Вона помолиться і ляже тихо спати,
Себе згадає молодою - і засне.
Хай доживе до перемоги кожна мати,
Й холодне ліжко їй не стане затісне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Ми скинули одяг
(Здавалося - шкіру),
І час, ніби протяг,
Влетів у квартиру.
Він глянув, як двоє
Злилися в єдине,
І пахло травою,
І спала дитина.
І час зупинився,
Щоб не заважати.
Весь світ провалився:
І люди, і дати.
В ту ніч нас лишили
Війна і тривога,
Ікони пришили
Молитви до Бога.
А далі світанок
Спалив наші штори,
І берці на ґанок
Ступили, як в море.
Проклятий годинник
Роззяпив зозулю,
І фронт, мов розбійник,
Дістав свою кулю.
Ми, сильні та горді,
Розділимо віру:
Мені вже на потяг,
Тобі - у квартиру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
Немає настрою? Втомився?
Зварили каву не таку?
А десь солдат не їв, не мився,
Лежить по горло у піску.
Набрид гучний сигнал тривоги,
У пік заповнене метро?
А десь розвідник втратив ноги -
Війна поставила тавро.
Дістала спека у квартирі?
Зламався кондиціонер?
А десь з дірою у мундирі
Заснув на цвинтарі сапер.
Чекаєш вдома перемоги?
Гортаєш фото із новин?
А десь з окопа бачить Бога
Його в бою розп'ятий син...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
Чи є життя після війни?
Якого кольору хустини?
Чи там диявола двійник
У церкву ходить на хрестини?
Чи їсть там Африка наш хліб?
Немає крові післясмаку?
Чи над ЗАЕС не виріс гриб?
Чи не померли ми від раку?
Чи є життя після війни?
Чи не забули про солдатів?
Чи кримські квітнуть там лани?
Донбас позначений на карті?
Чи ми навчились говорить?
Чи діти знають українську?
Чи там дають хоча б на мить
Провідати небесне військо?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Мої вени впадають в Азов,
Де бурлять скаламучені хвилі,
І війною отруєна кров,
Як лишай, розповзлася на милі.
Мої мрії упали під танк,
Їх кістки переїхала гусінь.
Застряє між зубами табак,
Як лежиш у окопі на пузі.
Мої діти забули про мир,
Про смішне безтурботне дитинство,
Заховались за стіни квартир,
Мов птахи у роздовбані гнізда.
Мої руки вросли у приціл,
До плеча притулилась гвинтівка.
Пробігають мішені із тіл
(Чорно-біла дрижить фотоплівка).
Мої друзі рятують Донбас,
Потрапляють у рай і в новини...
Та мені помирати не час,
Бо від мене залежить країна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
Нема ніде такого неба, як у нас:
Птахи приймають безпілотників у зграю,
Триклятий ворог грає з Господом у дартс,
І замість дротиків ракети приземляє.
Ніхто нам небо не закриє - тільки ми.
Протиповітряна незрима оборона
Розпізнає ворожу пташку із пітьми
І заряджає українського дракона.
Нема ніде такого неба: між зірок
Мигають душі Богом призваних солдатів.
До них не можна - там закрито на замок,
І вже прибрали медсестрички у палаті...
Війна розтягує, мов жуйку, біль і час.
У наших вухах прописалася тривога.
Нема ніде такого шляху, як у нас:
З землі до неба розкидається дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
Ви думали, що море - ваше?
І суша, й небо, і народ?
Ви думали, що клята раша
Весь світ затягне в хоровод?
Ви думали, що ми здамося,
Що воля згасне за три дні,
Що українці, голі й босі,
Не переможуть у війні?
Ви думали, що слово "браття"
Нас нагодує і заткне,
Що ваш пахан, кремлівський батя,
Людського суду омине?
А ми підтерлись триколором,
Зібрали дронів цілий взвод,
І вам в лице сміється хором
І море, й суша, і народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Які новини у тилу?
В тилу сьогодні все чудово.
Горять вогні, як на балу.
З усіх кутків - російська мова.
Диванні критики хроплять,
Бо "щось повільний контрнаступ".
І вчаться зрадники ховать
Усе, що встигли тихо вкрасти.
Які новини на фронтах?
Ворожі дрони ліплять гнізда,
І кров солдатська на бинтах,
Везуть вантаж: і "двісті", й "триста".
Регоче зло в лице добру,
Окопи ставлять на коліна.
Боєць кричить: "Якщо помру,
Хай буде жити Україна!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023
То що воно таке,
Отой ПТСР?
Уламок від ракет,
Що душу в порох стер?
Фантомний біль в нозі,
Якої вже нема?
Чи кров на картузі?
Синці? Полон? Тюрма?
Солдатський голий нерв?
Кошмари наяву?
Чи брат, який помер?
Чи я, який живу?
То що воно таке
І як полікувать?
Життя таке крихке:
Не склеїть, не зібрать.
Підтримуйте бійців,
Вони за вас в боях,
Без їжі та без снів
На втомлених руках
Несуть підбитий світ,
Контузію, невроз.
Тече кордоном піт,
По спині йде мороз.
Війна плете букет,
У неї хтось помер...
То що воно таке,
Отой ПТСР?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
Та руки ж тиснуть друзям і коханим,
Не тиснуть руки клятим ворогам!
Осліплий світ підписує догани
І вироки в лице жбурляє нам.
Та наша лють тримає міцно шпагу,
Бере російську тушу під приціл.
Війна нам не лишила більше страху,
Змішала у душі і фронт, і тил.
Хоч лезо бутафорське - справжні рани.
Яким цей світ вклоняється богам?
Бо руки ж тиснуть друзям і коханим,
Не тиснуть руки клятим ворогам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Отак війна перевернула світ:
Злочинці - судді, а герої - в клітці.
На фронті лиш цигарки на обід,
Та жир пливе по депутатській пиці.
Вдова вплітає горе у вінок,
А жінка воєнкома спить на віллі.
Хтось сплутав окупації клубок
І десь ракета вбила породіллю.
Отак війна перевернула світ:
Лишились від бійців самі скелети.
В Бахмуті дощ - то з Бога крапле піт,
А кремль гребе скривавлені монети.
Не всі солдати вдягнуть ордени,
Не всі колаборанти сядуть в тюрми.
Не всі до мам повернуться з війни
І форма стане траурним костюмом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023
На фотокартці - чорна стрічка.
Лежать холодні ордени.
Порожній дім. Погасла свічка.
Він не повернеться з війни...
На фотокартці - сині очі:
Йому немає й тридцяти.
Збулися кляті сни пророчі,
Стоять на цвинтарі хрести...
Вдягає мати чорну хустку.
Війна збуває свій товар.
Він не приїде у відпустку,
Бо не відпустить Соледар...
Крокує мати кладовищем,
Аби побуди знов удвох,
Аби до сина стати ближче,
Аби до них спустився Бог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
- Чекайте. Вам надішлють речі:
Годинник, хрестик, записник.
- А очі? Руки? Серце? Плечі?
Хай оживе мій чоловік!
- Тримайтесь. Він помер героєм,
Урятував своїх братів.
- А де навчають буть вдовою?
Він не вмирать, а жить хотів!
- Не Ви одна. Таких багато.
Такі часи - іде війна.
- А дітям що мені брехати?
Я в них лишилася одна.
Вони питають кожен вечір,
Де дівся татко ще торік.
Хіба його замінять речі?
Годинник, хрестик, записник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Душевних ран не забинтуєш,
Нема протезу для душі.
"Не плач, не скигли - ти ж воюєш.
Біжи крізь полум'я й дощі".
Не полікують у шпиталі
Дірок від спогадів про мир.
"Уперто рухаємось далі:
Ковтни сльозу і мовчки вір".
Та гра у хованки з думками -
Мов лабіринт у голові,
І ти блукаєш там роками,
Лягаєш спати у траві.
Господь не випише пігулок,
Аби забути смерть братів.
Життя звертає у провулок
І ворог пре з усіх кутів...
Не забувайте, що солдати -
То не машини для убивств,
І не питайте їх про дати,
Про перемогу й кримський міст.
Нехай на них чекає вдома
Знайоме світло маяку.
А через кілька літ по тому -
Сліди на кримському піску.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Привіт, країно! Я живий.
Я бороню тебе на сході.
Буває так - хоч вовком вий:
Назустріч преш російській морді,
Вона скажена і тупа,
Ще й дресирована для вбивства.
Та не зі сталі я хіба?
З Донбасу вижену фашиста!
Привіт, країно! Не сумуй.
Виховуй сина українцем.
Не плач, не злися, не пасуй:
Росія труситься, боїться.
В тилу спокійно - значить день
Минув на фронті не даремно.
Не буде ворогу прощень -
Лиш темна камера тюремна.
Привіт, країно! Я стою:
То не наказ - така порода.
Війна народжує в бою
Майбутнє вільного народу.
Нехай катують - я стерплю,
Нехай вбивають - я воскресну,
Але тебе не розлюблю
(Земним бійцем або небесним).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
Ви прийшли сюди, не маючи ключів,
Без запрошення у дім наш увірвались.
Вас ніхто любить сусідів не навчив:
Убиваючи, ви голосно сміялись.
Ви розстрілювали церкви та дітей,
Ґвалтували під розп'яттям полонених.
Вас війна перетворила на свиней,
На знедолених кочевників злиденних.
Вам згодовують брехню у сухпайках,
Вам війна - мов заробітки, мов халтура.
Вам повзти від нас на пузі, на руках
У болото, де загрузла диктатура.
Ви прийшли сюди, як стадо, як орда,
Перетворюючи школи на казарми.
Русскій мір - гидка стареча борода,
Що трясеться під зогнилими зубами.
Ви шукали тут Бандеру та нацизм,
А знайшли позорну смерть на дні пакета.
Похоронка - лиш відірваний акциз,
Пляшка водки і засалена газета.
Вся росія - переповнена тюрма,
Ви у небо завжди дивитесь крізь грати.
Україну ви образили дарма:
Ви приречені зганьбитись і програти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Колись, як будеш зовсім ти стара,
А Він ані на день не постаріє,
У вікна гляне смерть, гукне: "Пора"
(Й життя тебе затримать не зуміє).
Ти вирушиш в дорогу - як була,
Туди не пронесеш уже нічого,
І вимовиш: "Любов перемогла",
Хоч надто це болюча перемога.
В раю тобі назустріч вийде Він,
Поправить форму, кинеться в обійми,
І довго не вставатиме з колін,
А потім прошепоче: "Все, ходімо".
Залишиться позаду і війна,
І цвинтар, і розлука, й божевілля.
Вам Бог наллє у келихи вина
І свідком буде вашому весіллю...
Колись, як зможеш бачити згори
Свою непереможну Україну,
Ти янголом до нас заговори:
"Я з вами. Берегтиму. Не покину".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2023
У іншому житті -
Щасливий місяць лютий,
І ми не в укритті -
Ми просто вільні люди.
Немає блокпостів
Між літом та зимою.
Нема сумних листів
З печаттю фронтовою.
У школі дітлахи
Не бігають в підвали.
Їх батькові ноги
Війна не відірвала.
Родина за столом
Справляє ювілеї,
І гріє всіх тепло
(І то не батарея).
У іншому житті
Воскресли вбиті люди,
Лишивши на хресті
Кривавий місяць лютий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2023
- Півгодини - і виїзд. А там - без зв'язку.
Не хвилюйся за мене, будь ласка.
У годиннику мало, як завжди, піску,
Та не бійся: є бронік і каска.
- Бережи себе там. Від малого привіт.
Він питав, коли тато приїде.
Як немає тебе - зупиняється світ,
Нам лишається тихо терпіти.
- Не зважайте на пекло - живіть у раю,
Не буває свободи задарма.
Нам її виривати у кожнім бою,
Попри біль, і каліцтва, і травми.
- Я молитимусь, милий. Хай клята війна
Переверне пісочний годинник.
- Та яка б не була перемоги ціна,
Я готовий зірвати той цінник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
Синочку, мені сказали,
Що більше тебе нема.
Листа і печать прислали,
І вдома тепер зима...
Рідненький, та я ж не вірю,
Не може такого буть!
Ти десь полетів у вирій,
Додому не знайдеш путь...
Ти десь загубився в полі,
Рятуєш своїх братів,
І борешся задля волі,
І нищиш орду катів...
Довіку тебе чекати,
Дивитися із вікна
Крізь спогади, ніби ґрати.
Будь проклята ця війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
Боже, зачитай мені права,
Кинь мене в небесну каталажку,
Бо інакше лусне голова
Кожну ніч повзти через розтяжки.
Боже, підвези мене у рай,
Можеш навіть в пекло - вже не страшно:
Тут чи нападай, чи помирай.
Де та перемога недосяжна?..
Боже, покажи мені місця,
Де сидять убиті побратими.
Тяжко їхнім душам від свинця?
От би їх побачити живими.
Боже, передай моїм батькам
Серце переляканого сина,
Миру дай старечим їх рокам.
Хай живе без мене Україна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
Благаю вас, не вимикайте світло:
Шпитальні стіни так наводять жах.
Вколіть йому таке, щоб не боліло,
Щоб кров не запікалася в очах.
Благаю вас, не зачиняйте вікна:
Палата так нагадує труну.
Нехай йому дерева буде видно,
І біль щоб не натягував струну.
Благаю вас, врятуйте! Він же воїн.
Він - батько, він - людина, він - солдат.
Бо що нам залишається на спомин?
Приставлений до горла автомат?
Благаю вас, забийте двері в небо:
Нехай ні з чим вертає смерті птах.
Я залишки життя зберу із герба,
Щоб він не вмер у мене на руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Жере потвора власний хвіст,
Отруту власну п'є.
Продажний з ящика артист
Усім підряд дає.
Гниє потвора з голови,
Смердить старий хребет.
Відпав царьок від булави,
Засох на лапі мед.
Вищить потвора двійникам -
Сміються двійники.
Ніхто не вірить тим казкам -
Розсипались байки.
Жене потвора власну тінь,
А тінь не відстає.
Це їй за Бучу та Ірпінь
Господь по спині б'є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
Хіба можуть померти батьки?
Де б не був ти, вони завжди поруч.
Ми вже стали великі дядьки,
Та вони з нами вічно пліч-о-пліч.
Нам іти на кордон воювать,
А вони нам збирають торбинку
І біжать до воріт обійнять,
Щоб разом постояти хвилинку...
Хіба можуть дорослі піти,
Залишити дітей безпризорних?
Ми ж їм мали подати води
І ночей тамувати безсонних.
Ми навіки крокуємо втрьох:
У долонях і мама, і тато,
А над нами зажурений Бог
Їхні смерті тримає за п'яти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
В яку ціну квадратний метр
Донбаської землі?
Який там Бог і хто там мер?
Чи ходять там рублі?
Квитки беруть лише "туди",
Нема квитків "назад".
Життя проходить блокпости,
Вручає автомат.
Війна в свободу сипле сіль,
Хапає за язик,
Та рідна мова терпить біль:
Вона - міцний мужик.
Гребе мільйони воєнком,
Ховає за кордон,
А хлопці йдуть струнким рядком,
Куди накаже дрон.
Якої групи кров бійця,
Що безвісти пропав?
Ані душі, ані лиця -
Скривавлений рукав...
Війна харкає кров'ю в тил,
Здирає маски з пик.
Країна йде з останніх сил:
Вона - міцний мужик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Шукаючи на мапі Україну,
Поглянь, як в Чорне море ллється кров.
Кипить, аж перетворюється в піну,
Замучений нескорений Азов.
Почуй над нами свисти і сирени,
І тихий шепіт мами в укритті.
Вогонь в очах солдата, вздуті вени,
І лікарі - утомлені святі.
Шукаючи на мапі Україну,
Шукай не територію, а дух.
Він борить біль, перемагає війни,
Він рідний брат, він батько, бог і друг.
Відчуй, як ми жадаєм перемоги,
Як хочемо синів обняти знов.
Дивись, як наші сходяться дороги.
Ми - віра, ми - надія, ми - любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
- Чому не відчуваю ніг? -
Напівживий солдат шепоче.
- Я біг і бився, бився й біг.
Чого все тіло кровоточить?..
Мені ще рано, ще б пожить,
Обнять заплакану кохану,
Ворожі танки ще трощить...
Ви прикладіть чогось на рану,
І я на ранок, як новий,
Готовий до нового бою.
Я молодий, гарячий, злий.
Щось важко рухать головою...
Солдат всміхнувся і заснув,
Покрокував на небо пішки,
Забувши на землі війну.
І стало легшим біле ліжко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Як заберуть у мене все:
І дім, і гордість, і майбутнє,
Як вибух дах мені знесе
Та виб'є вікна й зуби кутні,
Мені залишиться душа
І рідна мова українська
(Щоб кров надряпала вірша
Про те, що перемога близько).
Як заберуть мене в полон,
Ударять струмом, зголять пам'ять,
Мені залишиться патрон,
Який фашистам не розплавить -
То віра в Бога і в добро,
Вона не плавиться й не тоне.
Й Господь в небеснім ТРО
Над фронтом прапор наш розгорне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Як дихати повітрям, що ти не видихаєш?
Як буть, коли тебе уже нема?
Як жити чорноземом, де ти не проростаєш?
Вся істина насправді - лиш обман.
Життя стає підвалом, в якому замерзаєш,
В якому смерть чатує у кутках.
В кінці ти пізнаЄш, що геть себе не знаєш,
Розсипався в подіях і роках.
Як знов слова почути, які ти промовляєш?
Не треба мені інших вуст і слів.
Любов - пекуче сонце, яке ти затуляєш,
Щоб я замерз, зачах, перегорів.
Не спиниться планета, яку ти обертаєш.
Минуле не забудеться, мов вірш.
Як дихати повітрям, що ти не видихаєш?
Врятуй мене. Поклич мене скоріш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Ідуть рядком випускники,
Несуть учителю букети.
Дитинство зникло навіки
Під свист російської ракети.
Він вчив їх жити без брехні,
Сім'ю любити і країну,
В воді стояти й у вогні,
Завжди тримати рівно спину.
Ідуть сумні випускники,
В руках тремтять дипломи й квіти.
Дзвонили вчителю - гудки...
Тоді згадали, що дзвонити
Нема до кого. Він пішов
Спочатку - в військо, далі - в небо.
Він, вчитель всіх на світі мов,
Говорить з Богом десь над степом.
Ідуть життям випускники,
Їх смерть веде на свіжий цвинтар.
Він вчив їх ставити крапки,
І гідних справ, і вірних літер.
Він зустрічає на хресті,
На чорнозем лягають квіти.
Він не на дошці - на щиті
Їм написав: "Люблю вас, діти..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
А знаєте, нулі бувають різні:
На дні окопа або гаманця.
Гнилі бувають люди і залізні,
Одні - до ранку, інші - до кінця.
Одні ховають душі за кордоном,
А інші на кордон несуть тіла.
До когось смерть летить іранським дроном,
А хтось пливе Дніпром на берег зла.
А знаєте, нулі бувають різні:
В повістках чи на банківських картках.
Одні спішать борги віддать вітчизні,
А інші потопають у боргах.
Одні чекають на боєприпаси,
А інші - на дивані перемог.
Війна звела життя зі смертю разом,
А десь між ними - армія і Бог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
- Треба його матері набрати,
Він так часто згадував її.
- Треба. Тільки як же їй сказати,
Що його забрали ці бої?
- Чув, вона сама тепер лишилась:
Більше ні онуків, ні дітей.
- Кров із його броніка не змилась -
Дірка між лопаток та грудей.
- Скільки йому?
- Ніби дев'ятнадцять.
- Звідки він?
- Та наче із Хмеля.
Рвався добровольцем призиваться.
- Сука... Дев'ятнадцять... Ще ж маля...
Мати помолилась і рукою
Свічку загасила за столом.
Глянула - дзвінок з передової,
Тихо посміхнулася: "Ало?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Не змушуйте солдата говорити,
Даруйте йому тихий вихідний.
Хай просто пригадає, як це - жити,
Погляне, який син росте смішний,
Торкнеться скам'янілої дружини,
Змахне з її очей вуаль війни,
Щоб їм не заважали ні новини,
Ні смерть, що підглядає з-за спини.
Не змушуйте солдата обіцяти:
Дзвінків, нових побачень, перемог.
Майбутнього ніхто не може знати.
Майбутнє нам підкаже тільки Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2023
Якби не війна,
ми б зараз поїхали в гори
З вершини Карпат роздивлятись країну свою,
Не спати вночі
та, не затуляючи штори,
Свободу вдихати, і жити, немов у раю.
Якби не війна,
ми б не опускались в підвали,
Важкий не тягнули на плечах тривожний рюкзак.
Якби не війна,
ми б наших дітей не ховали,
Не вило б у небо тут стільки бродячих собак.
Якби не війна,
гайнули б до мами і тата
В маленьких містечках ловити дитинство за хвіст.
Якби не війна,
то свіжих могил не копати б.
Минуле тримає з майбутнім зруйнований міст.
Якби не війна,
ми б зараз носили не форму,
Не била б в обличчя розлука така затяжна.
Якби не війна,
усі б повернулись додому,
І ціла була б Україна. Якби не війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
- Солдате, як ти там? Не страшно?
Яка на смак передова?
Ти досі сильний і відважний?
Чи Україна ще жива?
- Мені нема чого боятись,
Я скуштував життя і смерть.
Я вчу себе крізь біль сміятись,
Жену скажених орків геть.
- Солдате, чи відклав ти грошей?
Чим пахнуть кошти фронтові?
Ти нахапавсь окопних вошей?
Чи сніг розтанув на траві?
- Я не шукаю банкоматів,
Достатньо хліба й крихти сну,
Аби на мить обняти матір
І у Бахмут впустить весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Землею засипало братську могилу
І танки поїхали геть.
Не вдягнуть їх сім'ї шпитальні бахіли,
В конвертах отримають смерть.
Солдати змішалися із чорноземом,
Вляглися - душа до душі.
Уже не важливі стратегії, схеми,
Гранати, гвинтівки, ножі...
Як страшно, що подвиг такий поховає
Кривава бахмутська земля.
Минатиме час, і ніхто не згадає -
Лиш мати озветься здаля,
І чорна хустина спаде їй на спину,
Тектиме у зморшках сльоза.
Молитву читатиме Богу та сину,
І бігатиме на вокзал,
У списках шукатиме: "безвісти", "вбитий",
"В полоні", "трьохсотий", "живий"...
На братській могилі не виростуть квіти,
Допоки триватиме бій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Не дзвонить день. Не дзвонить два.
Не дзвонить тиждень. Потім - другий.
Ало, Бахмут? Передова?...
Дроти палають від напруги,
Не спить ночами вся сім'я,
В кутку ікона плаче кров'ю.
Війна шипить, як та змія,
А потім робиться німою.
І мати чорна, ніби ніч,
Уголос молиться, сивіє.
Ну відгукнися! Ну поклич!
А батько в небо вовком виє.
Ало, Донбас! Віддай синів,
Не поховай їх між уламків.
Вже стільки хлопців на війні
Поклали в чорні фоторамки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
Красиві заспані баристи
Колотять каву несмачну.
Плюють махоркою таксисти,
Авто заводячи вручну.
Повії сунуться з нічної
Збирать у школу діточок,
Сусідів слухать за стіною,
Гасить об Біблію бичок.
Несуть вінки солдатські вдови,
Попи тікають із церков.
Учителі не знають мови:
Вони мовчать - їм не до мов.
Готель розбитий на проспекті
Ховає бомбу, мов секрет.
Війна пускає в інтернеті
По місту дюжину ракет.
Боєць на милицях заходить
За цигарками в магазин.
Земля нових героїв родить.
Весь час дорожчає бензин.
Пенсіонерки ждуть у вікнах
Онуків, смерті чи листа,
Але нікого їм не видно.
Господь всміхається з хреста,
І день за днем для нас фарбує
Цей чорно-білий фільм "Життя".
Північний вітер знову дує:
"Пройдіть в найближче укриття..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
Там жінка виглядає із вікна,
І бачить, що сусідський син вже вдома,
І чує, як співають, п'ють до дна.
Шепоче: "Це не крапка - просто кома".
Він вернеться, приїде, прилетить,
І сяде за столом, і гляне в очі,
Попросить не питати, чи болить,
Обійме і до сміху залоскоче.
Там жінка щось тримає у руці,
Стареньку заціловану іконку.
А поряд на кухонному стільці -
Розірвану на шмаття похоронку.
Він вернеться, і далі буде жить.
Він тут: він - це вікно, він - дах, він - стіни.
Хай щезне ворог, хай ущент згорить,
Й сини воскреснуть вільної країни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Колись ми грались у війну,
Тримали зброю дерев'яну,
Тягли солдатиків в труну,
І десь ховали за бур'яном.
Колись життя було простим
(Дитинство бігало дворами),
Волосся - довгим і густим,
Велосипед летів без рами.
Колись ми бачили старих,
Але красивих ветеранів.
Уже нема нікого з них,
Пожовкли спогади останні...
Тепер ми їдемо на схід,
В руках - холодні автомати.
Господь веде нас, наче гід.
Він - командир, і батько, й мати.
Тепер усе таке складне,
Життя розсипалося пазлом,
І люди просять про одне:
Аби побуть з сім'єю разом.
Ми досі сильні й молоді,
Але самі вже ветерани.
Не кинь нас, Господи, в біді,
Перетвори на шрами рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Ми не стали ховати порожню труну,
Ми у списках на обмін шукали.
Ми покликали Бога в квартиру тісну -
І замкнули, і не відпускали.
Ми роздерли себе на зразки ДНК,
Ми вдивлялися у полонених:
Ніби очі знайомі і схожа рука,
Кров на пікселях, вічно-зелених.
Ми зі смертю побігли тяжкий марафон,
Ми із пекла тебе виривали.
Ми в раю залишали провсяк телефон,
Та з надії пилинки здували.
А сьогодні почули раптовий дзвінок:
То не з неба - з кордону, і мати
Підхопилася й крикнула: "Хто це? Синок!"
І життя повернулось до хати.
І Господь посміхнувся та в небо злетів.
"Я живий. Зараз обмін. Чекайте..."
А до когось сини прибули на щиті:
Розпишіться, візьміть, поховайте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Він приїхав раптово, тривожний, худий,
Серед ночі зайшов у дитячу,
Ніжно глянув на сина: кумедний, рудий,
Хвилювався - здавалось, заплаче.
Він ходив по квартирі, вдихав вихідний,
Форма пахла цигарками й брудом.
А з ікони у вічність дивився святий.
"Далі будемо десь під Бахмутом.
Не дзвонитиму довго - моліться і ждіть.
Треба кляту війну закінчити."
Він дружину обняв, і здригнулася мить,
Бо вона мала їх розлучити.
Потім берці застукали сходами вниз,
Мов годинник, мов вирване серце.
Скільки буде війна викликати на біс?
Ну коли вже закінчиться все це?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Солдатські діти взуті сплять
В холодних ліжках сиротинця.
Чи хтось їх прийде всиновлять?
Чи доведеться залишиться?
Солдатські діти - колоски,
Які зірвали із корінням.
Війна саджає у візки
І шлях закидує камінням.
Солдатські діти, мов птахи,
Яких ніхто не вчить літати.
Забрали крила за борги,
Встромили в руки автомати.
Солдатські діти на вікні
Малюють дім і маму з татом.
Вони зростають на війні,
В якій ні виграть, ні програти.
Солдатські діти - пелюстки,
Що квітка скинула на східцях.
Війна читає їм казки
В холодних ліжках сиротинця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Тріщить імперія по швам,
Ховає ядерку в кишені.
Пора в підвали йти і вам,
Тепер і ви - війни мішені.
Летить кривавий бумеранг,
Склади збиває, ніби кеглі.
На вас чекає біль і крах,
Молитви вдаряться об стелі,
І не почує жоден Бог,
А сатана втече у бункер.
Казали "цар" а вийшло - "лох",
Орел двоглавий - маска курки.
Скрипить гнилий імперський трон,
Літак до Грузії трясеться.
То вам за Бучу і Херсон,
Моя земля - до смерті б'ється.
Уже не змиється ваш гріх,
Він здетонує, ніби міна.
Росія - то гнилий горіх,
Який розколить Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Нам вирізали рік, як хворий орган:
Він кров'ю обливався і щемів.
То - рік війни, і всі, хто вірить в Бога,
Той з небом безупину говорив.
З нас вирвали шматок душі і тіла:
Болить і не затягується шрам.
Тут кожна мати швидко посивіла,
Тут кожне укриття, неначе храм.
Нам вибили ракетами всі зуби,
Виколювали очі цілий рік,
Вкладали свій язик у наші губи,
Та, хоч убийте: мова - не язик.
Ми, рідних забираючи із моргу,
Відчули, де - країна, де - страна.
Нам вирізали рік, як хворий орган:
То - біль, що не вщухає. То - війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
Я злий на тебе, брате!
Поглянь на мене вниз.
Ти ж мав не помирати.
Ми давимось від сліз.
Ми змучені чеканням.
Молитви - вхолосту.
Прийди до нас востаннє.
У нас на блок-посту
Батьки твої і діти,
Згадай сюди маршрут.
Ми хочемо зустріти,
Забути про Бахмут.
Я злий на себе, брате.
Як міг я відпустить?
Я мав міцніш тримати,
Тобі ще жить і жить.
Дверей не зачиняю
І ліжко постелю.
Вернися, заклинаю.
Я так тебе люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
- А що купив би ти на бойові? -
Питають побратими у солдата.
- Купив би я побігать по траві,
І холоду окопного не знати.
Купив би я спокійних вечорів,
Гарячої домашньої вечері.
Щоб тихо у печі вогонь горів,
І мирно спали діти у оселі.
Купив би я для мами ще синів,
Щоб вічно не лишалася самою.
Купив би тих, кого я не зумів
Спасти від куль, забрати із собою.
Купив би для небес міцну броню,
Щоб витримала бомби та ракети.
Закрив би небо, вигнав би русню
З усіх земель старенької планети.
А потім би дістав квиток у Крим,
Спитав би, чи живуть там українці,
(Чи я для них вважаюся своїм?)
Й пірнув у море тепле аж по вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Десятиліттями шукати нам тіла,
Які загинули чи безвісти пропали.
Нам відвикати від російського ствола
І відмивати від минулого підвали.
Ще довго зібрані тримати рюкзаки,
В яких життя дбайливо вкладене у паспорт.
Які онукам нам розказувать казки?
Про геноцид? Чи про полон? Чи контрнаступ?
Доскону ненависть носити, як тату.
У серці спогади ховать про маму й тата.
Зима сидітиме у першому ряду,
Аби щоранку начищати автомата.
Десятиліттями блукатиме душа,
Мов лабіринтами, окопами Донбасу.
І застряватиме в кінці цього вірша,
Щоб воскресать у небі пташкою щоразу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Війна чи мир, а хабарі
Лягають в стіл верховних суддів.
Тим часом хрест - в землі сирій,
І спить солдат в холоднім ґрунті.
Війна чи мир, колаборант
Здає позиції за гроші.
А воїн чистить автомат,
Бої стають страшніші й довші.
Війна чи мир, з автівок пре
Російська музика-убивця.
А десь солдат бушлат пере
В ставках, в калюжах, у криницях.
Війна чи мир, а матері
Дітей виховують "по-русски".
А вбиті тата угорі
Спускають пам'яті мотузки.
Війна чи мир, а світ живе,
Планета крутиться, мов дзиґа.
Передова кінцівки рве,
І суне танк, і їде стріха.
Війна чи мир, а стрілки йдуть,
І час жене вперед невпинно.
Уже бійці не оживуть,
Та має жити Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Я не вірю у смерть.
Я чекаю на тебе удома.
Із полону чи з пекла
приїдь, прилітай, повернись.
Я знайду літака,
гвинтокрила, змайструю порома -
Тільки витримай, брате,
скискаючи зуби, держись.
Не назавжди війна.
Не навік засинати в окопах,
Малювати обличчя
коханих на змерзлім піску,
Підриватись на клятих
розтяжках, на мінах і бомбах,
І дивитись на небо
очима віддінку бузку.
Я не вірю у смерть.
Я тебе виглядаю у вікна,
І, лягаючи спать,
прислухаюсь до скрипу дверей,
Бо надія жива:
не змарніє, не згасне, не зникне.
Ти - у променях сонця
і в мороку чорних тіней.
Не назавжди війна.
Не приносьте мені похоронок:
На поріг не пущу,
розірву, підпалю прокляну!
Повертайся додому.
Хай світло розчинить цей морок,
А тепло перемоги
розтопить холодну війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
Я задонатив би усе
(І гроші, й тіло, й навіть душу),
Що перемогу принесе...
Лежу вночі і очі мружу,
А перед ними - всі хрести,
Які війна встромила в землю,
Усі підірвані мости,
І знов до ранку княплюсь в стелю.
Я би пожертвував усім,
Закинув Господу на картку,
Аби вернуть Донбас і Крим,
А не вертать бійців останки.
Яку молитву прочитать,
Які вірші ще написати,
Щоб наших хлопців зустрічать,
А не на цвинтар проводжати?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2023
У дзеркалі - каліка, у грамоті - герой:
Ні вдома, ні на фронті не потрібен.
І там я безпорадний, і тут уже не той -
Самотній, мов акваріумна риба.
Вбиратись у медалі? Кататись на візку?
Стріляють всюди очі співчутливі,
Болючіші за кулі, що б'ють на передку.
Мовчать на небі янголи брехливі...
Минуле - ніби привид, майбутнє - мов міраж.
Застиг в календарі проклятий лютий.
Я є літак підбитий, думки - мій екіпаж.
Я буду існувать. А жити буду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023
Я був і в пеклі, і в полоні:
В полоні - зліший сатана.
Лежиш, холодний, на бетоні,
Дрижить відлуннями стіна.
Когось - на допит у катівню,
Когось - у карцер без води.
Худі солдати бродять тінню,
Не залишаючи сліди.
Ворожий гімн на смак, як вата -
Комком у горлі застряє.
Засохла кров на ржавих гратах,
В кутку нога чиясь гниє.
Я був і вдома, і на фронті:
На фронті замість батька Бог,
І він при будь-якій погоді
Говорить: "Ти не сам - ми вдвох".
Комусь в окопи прилітає,
Комусь в атаку завтра йти.
Там хлопців лікар залатає,
Не залишаючи сліди.
Там небо з полем, наче прапор.
Життя - натягнута струна.
Єдиний дім - військовий табір,
А замість матері - війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Десь на плацу, посеред неба,
Ви перед Богом стоїте.
А командир стискає герба,
Мовчить і думає про те,
Що більше форму вам не зняти,
Не змити крові із чобіт,
І побратимів зустрічати,
Які земний лишають світ.
Десь у раю, на перекличці,
Лунають ваші позивні
(Поки тіла горять у пічці
Або всихають у труні).
Птахи над фронтом полетіли,
Ракета з півночі гуде.
Ваш командир вдягає крила
І військо янголів веде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Я є Оленівка в диму.
Я - той убитий полонений,
Я більш кайданів не зніму:
Застигла кров в сталевих венах.
Я є Чернігів у дірках.
Я - вщент рознесений будинок.
Я - мертве тіло на руках
Осиротілої родини.
Я - Маріуполь, той завод,
Що місяці тримав осанку.
Я - той Азов, який народ
Ховав у серці до останку.
Я - збита Вінниця із ніг.
Я - та дитина у візочку.
Не чує мама більше сміх,
Порожнє ліжко у садочку.
Я - гордий Харків у вогні.
Я - мертвий хлопчик на зупинці.
Тут переплуталися дні,
Тут об'єднались українці.
Я є країна, що живе,
Знаходить сили й не вмирає,
І по Дніпру вперед пливе,
І ворогів перемагає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023
Він позбирав жетони з трупів -
Їх неможливо упізнать.
Застигла кров в солдатськім супі -
Про це також рапортувать?..
Він обійшов увесь периметр,
Бо раптом дихає ще хтось.
Господь сховався за дверима,
Життя, мов постріл, пронеслось.
Він сів в окопі покурити,
Ковтав сльозу, чекав наказ.
Війна примушує старіти,
Пускає в душу метастаз.
Він прошипів якусь молитву,
У небо глянув, сплюнув кров,
І уявив наступну битву.
Невже збирать жетони знов?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Привіт, кохана. Ще не спиш?
З окопа небо, мов безмежне.
Передова диктує вірш,
А я друкую обережно.
Терпи, кохана, я живий.
Війні любові не впіймати.
Лежать брати в землі сирій,
А я ще маю постояти.
Поплач, кохана - то не гріх.
Між нами - Бог і більш нічого.
Я скоро кину на поріг
Зимову форму й перемогу.
Чекай, кохана, бо ніхто
Свободу нам не подарує.
Засохнуть рани під бинтом,
Любов твоя усе лікує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
- Отямся, брате. Ти живий?
Поглянь на мене, чуєш? Дихай.
Тепер позаду клятий бій,
Ми вже дали їм на горіхи.
Прокинься, братику, вставай.
Я поможу дійти до наших.
Ну піднімайся ти, давай!
Ти ж маєш слухатися старших.
Хапайся міцно, понесу,
Я покладу тебе на спину.
Піду крізь гради і грозу,
Але самого тут не кину.
Ну що я матері скажу?
Ти присягнувся повернутись.
Я зараз рану зав'яжу...
Ну не мовчи. Чого насупивсь?
І він поніс, і двічі впав,
І двічі знову піднімався,
І смерть від брата відганяв,
Але добрів, доповз, добрався.
У небо глянув сам не свій,
Вдихнув повітря і свободи.
- Ну як він, хлопці? Він живий?
- Живий. Ворушиться. Трьохсотий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Залиш мені хмаринку
Десь поруч із собою,
Ми питимемо каву там удвох.
Життя біжить так швидко,
Як дрон над головою.
Скажи мені, який насправді Бог?
Чи він молитви чує?
Чи бачить нашу землю,
Що кров'ю умивається роки?
Чи він свічу задує?
Чи залатає стелю?
Чи схвалить ампутацію руки?
Залиш мені хмаринку
Десь поруч із собою,
Щоб знову говорити досхочу.
В раю немає віку,
Там всі живі герої,
Сирен, що душу дряпають, не чуть.
Чи видно звідти рідних?
Чи видали там крила?
Чи можна прилітать тобі у сни?
Ти - гордість України,
Не заросте могила.
Ти - син свободи й миру, не війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Він написав нам на папері:
"Люблю. Поїхав. Вірте. Ждіть."
І зачинив тихенько двері,
Аби дитя не розбудить.
Відпустка - мить, розлука - вічність,
Яку ми тягнемо за хвіст.
Він залишив удома ніжність
І на Донбас прокинув міст.
Він пропустив, як син з'явився,
І перші кроки пропустив,
Через приціл весь рік дивився
І кров'ю очі замастив.
Минуле - тінь, майбутнє - вогник,
Між ними - берці у багні.
Передова - страшний наркотик,
Яким торгують на війні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
...Отак його поклали у труну,
І натовп обступив, щоб попрощатись.
Кричала мати: "Дайте пригорну",
Бо смерть спішила з ним породичатись.
Здавалося, він встане і змахне
Гірку сльозу з обличчя побратимів,
І очі знов горітимуть вогнем,
Палатимуть на траурному гримі.
Не знає болю той, хто не ховав
Своє дитя у землю під сирени.
Холодної руки хто не тримав,
Не знає той, як кам'яніють вени.
...Отак встромили хрест у чорнозем,
І крик батьків змішався з криком пташки.
Іде війна, і падає, й повзе,
І ставить нашим воїнам розтяжки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Військова форма - то не одяг,
Її не знімеш перед сном,
Її не зміниш по погоді.
Накинеш піксельне рядно,
І все - носитимеш, як шкіру:
В дорозі, вдома, на нулі.
Життя закопує сокиру
В донбаській спаленій землі.
Військова форма - то не одяг,
Синам навиріст не носить.
Нехай вона не буде в моді,
Щоб їм щасливо в світі жить.
Від неї кров не відіпрати,
Не змити запаху війни.
Хай не побачить її мати
На дні холодної труни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
Солдат на милицях стоїть...
Спішать авто. Шумить зупинка.
Димлять автобуси. Дощить.
Несуть пакети люди з ринку.
Солдату дико у тилу.
А де війна? Уже скінчилась?
В легені втягує смолу,
І, ніби серце покотилось -
Через бруківку, до людей,
Під їхні чисті гарні ноги.
А через дірку із грудей
В солдаті стало видно Бога.
Він розвернувся і пішов
Крізь сірий натовп до вокзалу.
Передова чекає знов,
Вона до себе прив'язала -
Не розірвати клятих пут.
Вклоніться з вдячністю солдату:
Допоки ви в безпеці ТУТ,
Він ТАМ продовжить воювати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Ти знаєш, мамо, я втомився.
Я цілий рік тримав Донбас.
Я українцем народився,
І українцем був весь час.
Але тепер отут, в полоні,
Мене фарбують під русню,
Ламають душу, мов на зоні:
"А не сломаешься - казню".
Ти знаєш, мамо, я втомився,
Та хай хоч ріжуть, хоть уб'ють -
Я не зламаюся, не бійся,
Їм не дістати мою суть.
Ніякий торг, ніякий обмін,
Ніякі вироки чи суд
З мене не зроблять руське зомбі.
Я - Крим, я - Київ, я - Бахмут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023