| Сторінки (1/80): | « | 1 | » |
Білим снігом срібне гай,
Йде до нас вже Миколай,
У тепленькім кожушку
З подарунками в мішку.
Цілий рік листи збирав,
Зустріч з нами готував.
І тепер настав час свята,
Всіх навколо привітати!
Що ж він нам всім побажає?
Затишку в сім’ї без краю,
Любові, щастя та добра,
Підтримки друзів та тепла.
Нехай нас дітки потішають,
Господь наш дім благословляє,
Все, що задумали – вдається,
Нехай в любові серце б’ється.
Здоров’я, мудрості, поваги,
Усмішок, радості, наснаги.
Біди ніколи нам не знати,
У мирі всі свята стрічати!
Нехай здійсняться всі бажання,
Родинного усім єднання!
Зі святом!
02.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
Блищить асфальт, умитий листопадом,
В холодну гавань день осінь проводжа,
Лежать калюжі змоклим тротуаром,
Невтомний вітер серед гіллЯ кружля.
Останній лист давно упав зчорнілий,
І де-не-де вже сипле срібний сніг,
Птахи ключем в майбутнє відлетіли,
Щоб згодом принести тепло на наш поріг.
Зсирілий ранок нас сонно зустрічає
В обіймах ночі, що спить ще за вікном,
А хмара сіє пух, танок з дощем він грає,
Вкриває все навколо полотном.
22.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Я би випила з тобою кави,
Так, просто, поспілкуватись залюбки,
Щоб поговорити, як у тебе, в мене справи,
Щоб просто від думок буття втекти.
Встрінемось раптово, на зупинці,
Обійми теплі й посмішки нам до лиця.
Нас затишно кав’ярня закличе на гостинці
Й продовжимо розмову ми з кінця.
Я би випила з тобою кави,
Тепло розмови серце гріє нам –
Світлини в соцмережі, робота, діти, справи,
Час зупинився, нема ніяких рам.
Пронизлий вітер холодно лоскоче
І дощ осінній все в парасолі гра.
Та нехай триває мить, бо спогади шепочуть
Про вогник той, що серце зігріва.
10.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2024
Мені наснився страшний сон,
Наснився батько мій,
Забута хата порохом
Стоїть у бур’яні.
Навколо ніч, батьківський двір,
Біжу до хати я
Й жену із двору лютий звір,
Рятуючи життя.
Я відчиняю двері в дім,
Б’є серце із грудей,
Стоїть мій батько – старий дід
Серед звіро-людей.
Зарослий, сива борода,
Самотній та старий,
А в хаті, лиш росте трава
І час стоїть німий.
Застиглий кадр, німе кіно
На відстані трима,
Закутий стогін в полотно,
Що спокій забира.
Мені наснився страшний сон…
«Мій таточко, пробач!
Що голос мій – далекий тон,
Що час – мій кат й прохач!»
02.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Я є Людина! Та не чех я, ні німець,
Я гордо несу ім'я УКРАЇНЕЦЬ!
За підтримку ми вдячні кожній країні
І, звісно, з народами друзів єдині,
Та в серці моєм лиш живе Україна,
Це - рідна земля, це - душа солов'їна,
Квітуча калина, золотавая нива,
Вільна, Незламна, Європейська країна!
18.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Ось і одягнулось місто в мокру осінь,
Туман повільно ковдрою вкрива,
Ще вчора літо грало в сонці босім,
Сьогодні дощ нас зливою вмива.
Біжить трамвай спізнілий, поспішає,
Кудись веде дорога зранку в путь.
Мій погляд літо з сумом проводжає,
Хоч би на день до нього повернуть!
Окрасу змінюють вулиці й дерева,
Кав’ярня затишно на каву заклика,
Десь загубилось море в сірім небі,
А мокрий дощ по вікнам все стіка.
15.09.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Це не моє красиве життя,
Це не мій щасливий дім,
Це не моя дружня родина,
Це не для мене слова кохання,
Це не моя весела посмішка,
Це не моя тепла постіль,
Це не я в рідних обіймах,
Це не мене зустрічає хтось,
Це не мого поцілунку слід,
Це не про мене розлуки сльози.
Це не я… Це все не я…
Я- вітер.
Я- повітря.
Я- пам’ять.
Сенсу більше не має. Порожнеча…
Перезавантаження.
Полум’я.
Мене там більше немає.
Дихаю. Живу. Піднімаюсь із колін.
Йду вперед. Йду на світло.
Зруйнований полон, немає більше стін.
В обличчя мені вітер. Погляд уперед.
Фарби життя.
Стрибок та політ.
Лечу.
Очі закриті. Невідомість.
Почуваю страх.
Що попереду?
Стоп!
Крах!?
Рівновага…
20.08.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Ти чуєш, як дихає квітка?
Вона повертає до сонця лицем,
Всміхається ніжно, привітно
І одарована душею Творцем.
Крізь трав росте, так, серед поля
І квітне допоки барвисте тепло,
Коротке життя її й доля
Та втілює силу і волю, й добро.
Вона на любов надихає,
Чий погляд, можливо, торкнеться її,
Твого серця струни торкає,
Співаючи лагідну пісню землі.
Красою струнка і тендітна,
Легковажно з вітром вступає у тан.
Та для нас вона є просто квітка,
Яка не відчує своїх зірваних ран.
20.08.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Мій Дергачівський край,
Куточок Батьківщини,
Ти – серця мого рай,
Перлина Харківщини.
Козацький маєш рід,
Ім’я козацьке маєш,
Зростив народний цвіт
І мудрість в ньом плекаєш.
Співа твоя земля
І житом колоситься,
Могутня, мов броня,
Що силою іскриться.
Наш любий, рідний край,
Ти – гордість України,
Стій мужньо, процвітай,
Щоб всі ми в мирі жили!
14.08.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Ось і задощився Серпень в сірих хмарах,
Підступно з сумом літо у спогад проводжа,
Збирає парасолі на змоклих тротуарах,
Запрошує до кави, на настрій не зважа.
Вже на порозі Осінь барвиста нас вітає,
Тихенько заплітає тепло з небесних чар.
Під музику дощу нам ранок знов співає,
Веде танок спокуси під відблисками фар.
З намиста синій плащ вдяга холодний вітер,
Він той партнер, що грає майстерно свою роль.
Прописаний сценарій в рядках з осінніх літер,
А Серпень зустрічає вже Осінь, мов король.
12.08.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
(Частина №4 із циклу "Пригоди Малюка")
Якось вранці прокидаюсь,
Потихеньку одягаюсь,
Сонечко мене вітає
Та гуляти закликає.
Я б швиденько капці взув
Та й на вулицю пірнув,
Тільки де ж їх тут знайти?
Хто б прийшов допомогти?
Оце так! Дивлюсь-гадаю,
На кімнату споглядаю –
Вчора ще було гарненько,
Чепурненько та чистенько.
Хто ж до мене завітав
Й все навколо розкидав?!
Іграшки стоять не в шафі,
А по всій лежать кімнаті.
Одяг теж, то тут, то там,
Все чомусь не по місцям?
Тут, нарешті, пригадав,
Що я грав й не прибирав.
Що тепер мені казати?
Треба швидко все складати!
Застелити треба ліжко,
Віднесу до шафи книжки,
Іграшки всі позбираю
Й одяг свій я поскладаю.
Швидко-швидко час біжить,
Діло в мене не стоїть.
Працював я так гарненько,
Ось в кімнаті вже й чистенько.
Знаю, що тепер робити –
Більш не буду я смітити.
Гарний настрій в мене зранку,
А тепер вже час й сніданку.
Тільки капці встиг я взути,
Голос мами ніжний чути:
«Як ранесенько ти встав?
Вже й кімнату сам прибрав?!
Мій маленький трудівник,
Наша гордість, помічник!»
04.08.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Туди, де починаються дороги,
Туди, де немає тривоги,
Туди, де відкривається світ,
Туди, де без горя та бід.
Туди, де прокидається сонце,
Туди, де привітне віконце,
Туди, де посміхається день,
Туди, де співають пісень.
Туди, де лани, ліси й море,
Туди, де рівнини та гори,
Туди, де є небо й земля,
Туди, де квіткові поля.
Туди, де річки розливаються,
Туди, де ранок вмивається,
Туди, де розходяться стежки,
Туди, де відпускаєш думки.
Туди, де без початку та кінця,
Туди, де розумієш буття,
Туди, де духовне й земне,
Туди, де відкриваєш себе.
Туди, де є гідність, мир і добро,
Туди, де не протиснеться зло,
Туди, де стежку за обрій знайду,
Іду до себе… Туди я йду.
03.08.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
1 куплет
Ой, на Івана Купала
Русалка вінок сплітала,
З синіх волошок, мов з неба,
Силу в вінок закликала.
2 куплет
Ой, на Івана Купала
Русалка колиску гойдала,
На вроду свою дівочу
Під вербою замовляла.
Приспів
Силу дай!
Йди вперед, не звертай.
Квітку папороті шукай.
Вір у диво,
Тільки знай -
Квітку знайдеш, то тримай.
3 куплет
Ой, на Івана Купала
Русалка в таночок гуляла,
Дівчат-молодиць гарненьких
З собою у тан зазивала.
4 куплет
Ой, на Івана Купала
Русалка пісні співала,
Сорочечку білу змочила,
Серце парубоче забрала.
Приспів
Силу дай!
Йди вперед, не звертай.
Квітку папороті шукай.
Вір у диво,
Тільки знай -
Квітку знайдеш, то тримай.
5 куплет
Ой, на Івана Купала
Русалка під зіронькою грала,
Де річка, під місяцем ясним
З водяником ніч проводжала.
06.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017574
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
1 куплет
Вересневий дзвінок
Вже покликав до школи.
Не знайомий урок
Відкриває кордони.
Рідний клас заклика
Вже за парти нас знову,
На стежину знання
І добра всім знайому.
Приспів
За небокраєм,
Де сопілка все грає,
Де дзвіночок співає
Всім у школі нам.
Вчителі наші,
Вас зі святом вітаєм,
Щастя ми всім бажаєм
Та здоров’я вам.
2 куплет
Проминають роки,
Час рахує години,
Пам’ятаєте, як
Були малюки ми.
Поміж терен й дібров
Прокладає дороги
Любий вчитель та знов
Всі тамує тривоги.
Приспів
За небокраєм,
Де сопілка все грає,
Де дзвіночок співає
Всім у школі нам.
Вчителі наші,
Вас зі святом вітаєм,
Щастя ми всім бажаєм
Та здоров’я вам.
13.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
1 куплет
Знову дзвенить дзвінок,
Всіх кличе на урок,
Помандрувати до зірок
В світ незвичайних пригод.
Стоїм ми на шляху,
Дорогу б вибрати яку?
Як знайти в житті себе,
Як дізнатись ким є?
Заходить вчитель в клас
І кличе усіх нас
За собою знову йти…
Приспів
Все життя в школі!
Дотягнутись руками зірок.
В школі!
Кращий вчитель і кращий урок.
Все життя в школі!
Знань жага кличе всіх в далечінь.
В школі!
Ми крокуєм до мрій в височінь.
2 куплет
Біжать, летять роки
І знаєм, як, коли
Нас мама й тато привели
До вас, рідні, дітьми.
Читати вчили нас,
Найкраще перейняли з вас,
Світ дитячий без турбот
Нам відкрив ваш урок.
І ось ми стоїмо
І всім вам дякуємо,
Від серця щиро скажемо…
Приспів
Все життя в школі!
Дотягнутись руками зірок.
В школі!
Кращий вчитель і кращий урок.
Все життя в школі!
Знань жага кличе всіх в далечінь.
В школі!
Ми крокуєм до мрій в височінь.
15.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Зніми, Світе, давно потерті окуляри,
Невже і очі в Тебе не болять?
Гра Вкраїна Тобі ізмучені фанфари,
Бідою вмиті люди голосять!
А журавлі летять сталеві та шалені,
Ті, що на смерть НЕЧИСТИЙ накував,
Що забирають душі в сорочки металеві
Туди, звідки ніхто ще не вертав.
Поглянь же, Світе, невже Ти ще не знаєш,
Як потопа Вкраїна вся в сльозах?
А ЧОРНИЙ посохом лиш смерті загортає
Й тягне лапи до Тебе вже в думках.
Вкраїна рідная, мов змучена дитина,
До Тебе руки простягає у мольбі!
За батька й матір, за доньку і за сина
Ти чуєш, Світе!? Встань! Допоможи!!!
09.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
Тільки зійде сніг тихенько,
Я візьму собі справненько
Цеберце́ і грабельки́ –
Весна кличе на грядки́!
Приготую рукавички,
В поливальниці водички,
Саджанці та ще й лопатку,
Насіннячко і сво́ю сапку.
Потихеньку все збираю,
На грядки́ вже вирушаю.
Мама скаже, що робити
І де, як все посадити.
Під горожей буде кріп,
Ще й петрушка, й базилік.
Легше поруч поливати,
До салатику збирати.
Там де сонечко ясненьке,
Треба висадить гарненько
Баклажани та томати,
Щоб вже влітку смакувати.
Недалечко є місцина
Для цибульки та морквини,
Перчика і часничка,
Капусти, ріпи й бурячка.
Щоб салат смачненьким був,
Друзі, ледве не забув
За редиску й огірочок –
Посаджу все у рядочок.
У тепличці хай зростають
Та добренько визрівають.
Щоб картопельку саджати,
Нам не треба поспішати,
Тато луночки копає,
Я картопельку кидаю.
Ось насіннячко тримаю,
На город я споглядаю,
Гарбузи і кабачки
Посаджу, де бурячки.
Тут – кавунчик й смачна динька.
Ось, нарешті, й пуста скринька!
Вже город весь посадив
Та добренько все полив,
Мамі дам відпочивати,
А сам буду доглядати.
А як осінь завітає –
Ми врожай весь позбираєм.
Ось такий я молодець,
Друзям приклад та взірець!
09.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
1. Півень з зорею прокидається, а сова з зірками.
2. Ранок росою з ліжка підіймає, а ніч зірками спати укладає.
3. Півень співає- день підіймає
06.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017089
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
1. Хто з Богом у серці живе, тому Бог допомагає.
2. Молодість на старість шкарпетки в’яже.
3. Сміття в голові - кисіль на язиці.
4. Чуже взяв - своє загубив.
5. В серці імла - в очах зима.
6. Сніг випав, брехню заховав.
7. Хто тільки під ноги дивиться- знайде горошину, а той, хто все навколо оглядає – збере цілу торбину.
8. Птах бачить зверху, а звір - знизу.
9. Дощ намочить, а сонце висушить.
10. Що в серце собі покладеш, з тим і живеш.
11. Не той сліпий, хто не бачить, а той, хто сліпе серце має, не той глухий, хто не чує, а той, хто глухі думки плекає.
12. Добре діло у скарбі живе, а погане - в смітті.
06.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017088
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
1. Мати цілує- батько годує.
2. Хочеш поруч друга мати - не треба носа задирати.
3. Не той товариш, хто вихваляється, а той, хто в біді проявляється.
4. Дружба між світами місток будує.
5. Не та любляча мати, яка без розуму догоджає, а та, яка розуму повчає.
06.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016976
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
1. День працює, а ніч відпочиває.
2. Весна до роботи запрошує, а осінь - до столу.
3. Влітку ситим проспівав, а взимку голодним проплакав.
4. Хочеш взимку сито спати, треба влітку працювати.
5. Повна миска - втомлені ноги.
6. Лінь роботі не товариш.
7. День спить - робота стоїть.
8. Рукава не закотиш- хліба не посієш.
9. Безладдя метушить, а спокій діло робить.
06.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016975
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
1. Мудрець мовчить, слуха та спостерігає, а дурень рота не стуляє.
2. Щастя любить тишу, дружба- щирість, а горе- підтримку.
3. Не той силу має, хто Бога за бороду тримає, а той, хто з Богом у серці живе.
06.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016899
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
1. Бійся не роботи, а ліні. Робота тебе годує, а лінь- об’їдає.
2. Весна город доглядає, а осінь – стіл накриває.
3. Дитина у грі навчається, а дорослий у роботі.
06.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016898
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Якби була я птахою,
Я б Землю укрила своїм крилом,
До себе усіх пригорнула,
Зігрівши своїм теплом.
Якби була я водою,
Я б морем з’єднала всі береги,
Водою б усіх напоїла,
Усе живе на Землі.
Якби була я Землею –
Пам’ять роду берегла б у тобі,
Щоб серце вік шанувало
Цінність своєї землі.
Якби була я небом –
Для кожного місце було б своє,
Сонце і зорі, і вітер,
І день, і ніч – все твоє.
Якби була я полум’ям –
Вихрем палала б сльозами Землі,
Серце добром розтопила,
Зло спопелила б в вогні.
Якби була я дитиною –
В долонях у світ любов принесла,
Щоб в серці у вас краплина
Віри і мрії жила.
Якби була я людиною,
Що силу могутню має в руках –
Зріклася б тієї сили,
Щоб жити з миром в думках.
05.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Садок дитячий, прощавай!
Як же бути? Постривай!
Друзів я залишив там
Й іграшки всі дітлахам.
Літо щебетом співає,
Ненечка мене втішає:
«Не сумуй, синочку мій,
Час збиратися мершій,
Вже до школи вирушати,
Нових друзів зустрічати.
Але трішки почекаєм,
Жовту осінь привітаєм.»
День у день я прокидаюсь,
Осінь все не дочекаюсь,
Школа в квіточках цвіте,
Наче кличе вже мене.
Мама каже: « Не швиди,
А ще трішки підрости,
Треба сили набиратись,
Щоб гарнесенько навчатись.»
Літо квітне та біжить,
За вікном вже дощ бринить.
Листячко з дерев злітає,
Осінь золоту вітає.
Ось, нарешті, дочекався!
За портфелик свій я взявся,
В мами треба запитати,
Що і як туди складати?
Розпочну, мабуть, з цукерок,
Повний накладу портфелик.
Ось, візьму я ще лопатку,
Грабельки, цебро, рогатку,
Ще й солдатиків піхоту,
Хай беруться за роботу!
М’ячик теж беру з собою,
Не сумує хай за мною.
Друзі, ледве не забув!
За обід свій не збагнув!
Філіжаночка й виделка,
Ложка чайна та десертна,
Накладанець та банан,
Ось, що треба дітлахам!
Щоб гарненько працювати,
Треба повний шлунок мати!
Так, подивимся, що ще
Взяти я забув своє?
Мама тільки посміхнулась,
На портфелик озирнулась,
Мене ніжно обійняла
Та поклажу всю прибрала.
« Школа, любий, не садок,
В ній не треба іграшок.
Світ відкриєш там новий,
Шлях в майбутнє знайдеш свій,
Друзів гарних та знання,
Мужність, світу пізнання.
Тож портфелик відкривай
Що скажу, туди й складай!
Першим поклади щоденник –
Ліні головний суперник.
Він наставник й помічник,
В школі дітям провідник.
Його добре зберігай,
В чистоті завжди тримай!
Ось підручників стопа,
Не один, не три, не два,
Як читати та писати,
Все із них ти будеш знати.
Зошити приготували,
До пеналу все поклали:
Гумка, ручки та лінійка –
В зошиті твоя вказівка.
Це – мистецькі молодці:
Фарби, пензлі, олівці,
Дощечка та пластилін,
Картон, стеки, мастихін,
Клей, палітра, фартушок.
Ось, що треба на урок!»
Вересня я дочекався.
Зранку з мамою зібрався,
В руках квіти обіймаю
Та до школи вирушаю.
Вперше йду у перший клас,
Зустрічай вже, школо, нас!
До класу з мамою зайшов,
З садочку друзів тут знайшов,
Всі гарненько підросли,
Посміхнулися мені.
Навколо трішки озираюсь,
Привітним бути намагаюсь,
Бо тут є учні незнайомі
Та на вигляд всі чудові.
Розкажу про свій вам клас,
Скільки тут всього для нас!
Парти у рядок стоять,
Батьки тихенько гомонять,
Є годинник на стіні,
Квітнуть квіти на вікні,
Дошка, шафа із книжками
Для роботи буде з нами.
Стіл для вчителя гарненький
Та стілець поруч новенький.
Безліч тут всього для нас,
Не розкажеш все за раз.
Величезних три вікна,
Ось, де вчитись буду я!
Сів за парту я тихенько,
Чую дзвоник веселенький.
Ось зробив нарешті крок
В перший я шкільний урок!
До класу вчителька зайшла,
Посміхнулась нам вона.
Голос ніжний та дзвінкий
Відкриває світ новий.
Як читати та писати,
Ручку правильно тримати,
Пластиліном, як ліпити,
Фарбою стіл не залити,
Ножицями вирізати,
Як опісля все прибрати,
Квіти треба, як полити,
Двері в класі не зломити,
М’яч до школи не носити,
В класі вікна не побити,
Як на вулицю іти,
На перерві, як вести,
Як в їдальні треба їсти,
Де й куди там треба сісти,
Одяг наш, щоб був чистенький,
Чепурненький та гарненький,
Швидко й де перевдягатись,
Щоб без форми не зостатись…
В класі дружньо будем жити,
Все про все ми будем вчити!
Перший в класі день минув,
Вдома радісно зітхнув,
Мамі з татом розкажу,
Де та з ким тепер сиджу.
Що й про що тепер я знаю,
Скільки друзів нових маю.
Як навчатись та дружити,
Землю рідну, як любити,
Маму з татом поважати,
Друзів, як не ображати,
Як природу зберегти,
Все навчишся в школі ти!
30.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Трояндовий кущ під вікном посадила,
Добром та любов'ю землю зросила,
Нехай проростає коріннячко рясно,
Трояндами кущик, щоб квітнув прекрасно.
Шипи-колючки – то трояндова сила,
Щоб нечисть недобра подалі ходила.
Завзятість куща – то добробут господи,
Єдинство та мужність нашого роду.
Кві́тки троянди – то наша родина,
Серця краса, надія та віра,
То пам'ять із родом, що нас направляє
Та разом в єдинстві нас міцно тримає.
09.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
Харків, с. Ветеринарне, кордон.
Село, якого більш нема,
Долі, що розвіялись по світу,
Навік у пам’яті зима
Й не дочекатися там літа.
Біжить безжальний календар,
Вже третій рік змінив сторінку,
Малює, ніби писанкар,
Буття із сірого відтінку.
Стоїть в руїнах мертвий сон,
Лиш вітер моторошно грає,
Нема будівель, ні вікон,
Із тіні тиша лиш ступає.
Не чути сміху, ні пісень,
Які ще вчора забавляли,
Не видно більше тут людей,
Що в колі друзів жартували.
Стоять занедбані поля,
Де жито рясно колосилось,
Навколо мертвая земля,
Нічого більше не лиши́лось...
Село, якого більш нема,
Що ли́шилось на мапі світу,
З війной назавжди тут зима
Й немає більше місця літу.
08.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
Червоний має він каптан,
Сам ошатний, наче пан.
Навесні він розквітає,
Мам у березні вітає. (ТЮЛЬПАН)
Влітку на полі, мов неба блакить,
Синім квітує земля, майорить.
Квітку в віночок ми заплітаєм,
Міцний оберіг вкраїнський ми маєм. (ВОЛОШКА)
Розквітає навесні
Гордовито в самоті.
Чи то жовтий, чи біленький,
Має вигляд чепурненький. (НАРЦИС)
Висока, ніжна та струнка,
Та за ознакой не проста.
Вона – символ почуття,
Має ко́люче вбрання. (ТРОЯНДА)
Біленька квіточка в віночку,
Літню одягла сорочку,
Символ ніжності, краси,
Простоти та чистоти. (РОМАШКА)
Має шапочку біленьку,
Сам маленький та гарненький.
Перша квіточка весни,
Проростає із зими. (ПІДСНІЖНИК)
Тільки сонечко пригріло
Вмить у лісі засиніло,
У садочку, під кущем -
Квітка з небовим ключем. (ПРОЛІСОК)
У садку вони зростають,
Півниками називають,
На паркані не співають,
Лиш садочок прикрашають. (ІРИС)
07.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Хмарка сіренька небо закрила,
Дощ закликає, грім запросила,
Вмить парасольки з’явились барвисті,
Краплі на вікнах грають іскристі .
Листячко вмите шепоче до вітру,
Небо веселки малює палітру,
Сонечко лагідно промінь пускає,
Дощик веселий тихенько вщухає.
07.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Ой, на Івана Купала
Русалка вінок сплітала,
З синіх волошок, мов з неба,
Силу в вінок закликала.
Ой, на Івана Купала
Русалка колиску гойдала,
На вроду свою дівочу
Під вербою замовляла.
Ой, на Івана Купала
Русалка в таночок гуляла,
Дівчат-молодиць гарненьких
З собою у тан зазивала.
Ой, на Івана Купала
Русалка пісні співала,
Сорочечку білу змочила,
Серце парубоче забрала.
Ой, на Івана Купала
Русалка під зіронькой грала,
Де річка, під місяцем ясним
З водяником ніч проводжала.
06.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
«Ти сама, сама, сама
Найкраща в світі мама!» -
Ось би дитина кожна
Матусі це сказала!
Матусеньки та неньки,
Рідненькі та любенькі,
Шануйте своїх діток,
Любіть, цініть щодня.
І часу не вагайте,
Дітьми не зволікайте,
Повчайте та пишайтесь,
Любов, то є броня!
Ні з ким їх не рівняйте,
За слабкості не лайте,
Плекайте добре серце,
Те, що в душі живе.
Дитини не цурайтесь
Та злу не піддавайтесь,
Дитя, то є дар Божий,
Що в світі лиш одне!
05.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
[b]В[i][/i][/b]есняний промінчик сонця ласкоче,
[b]Е[i][/i][/b]легію більше співати не хоче,
[b]С[i][/i][/b]он білосніжний вже в річки стікає,
[b]Н[i][/i][/b]авколо все знову у зелень вкриває.
[b]А[i][/i][/b] зима прощається ходою, йде тепло до нас з весною!
[b]Л[i][/i][/b]аскава краса, що сонцем вмиває,
[b]І[i][/i][/b] подихом теплим своїм зігріває,
[b]Т[i][/i][/b]ихенько шепоче на хвилях барвистих,
[b]О[i][/i][/b]дягнута в квіти в зірках променистих.
[b]О[i][/i][/b]сіння пора все золотом вкрила,
[b]С[i][/i][/b]косила поля, на стіл вже накрила,
[b]І [i][/i][/b]в вирій птахів до весни проводжає,
[b]Н[i][/i][/b]ивам співає, мороз закликає.
Ой, заснула нивон[b]Ь[i][/i][/b]ка, буде спати зимоньку!
[b]З[i][/i][/b]асніжилося та замело навкруги,
[b]И[i][/i][/b]ви сплять сиві біля дзеркала ріки,
[b]М[i][/i][/b]орозенко малює, одягає все в сніг,
[b]А[i][/i][/b] зима укриває білой ковдрой поріг.
05.06.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
Коли закінчиться війна,
А далі що? Що буде? –
Нарешті прийде знов весна,
Настане мир усюди!
Зрадіють люди на землі:
«Співай, моя Вкраїно!
Немає більше той війни!
Ти – вільна! Ти – єдина!»
Летять лелеки, ластівки,
Як символ перемоги,
Несуть священний мир весни,
Відкривши всі дороги.
Укриє золотом поля
Вкраїнська вишиванка,
Заквітне волею земля
Від ночі й до світанку.
Коли закінчиться війна…
Все буде з часом, все прийде,
Підніметься Вкраїна.
Та скільки болю й горя ще
Чекає нас в руїнах!?
Забуті долі в небутті,
Лиш пам’ять на світлинах,
А скільки люду згине ще
В мінованих могилах?
Зруйновані міста, життя,
Назад не повернути.
Кому потрібне каяття?
Цього б могло й не бути!
До перемоги йдем щодня
І стигне в грудях слово:
«Коли закінчиться війна
Ми стяг здіймем святково!»
Коли закінчиться війна…
09.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Все, що мене не вбиває,
Робить мене людиною,
Робить мене сильною,
Вільною та сміливою.
Життя ступа кроками,
Бува, біжить не втомлено,
Зміст думок протоками
З буттям навік встановлено.
В часі змінюю місце,
Знову засну й прокидаюсь,
Всесвіт на мене тисне,
Падаю і підіймаюсь.
Навіть, якщо вмираю,
Серце продовжує бити.
Все, що мене вбиває,
З тим сили дає і жити.
24.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
«Повертайся живим», -
Крізь сльози матінка прохала,
Невтішним голосом, німим,
Востаннє сина проводжала.
«Повертайся живим.
Допоки серце твоє б’ється,
Живу я подихом твоїм,
В надії сила моя в’ється.
Повертайся живим.
Чому ти в часі забарився?
А може в краї десь чужім
Ти тихій долі притулився?
Повертайся живим.
Вже третю весну зустрічаю,
Птахи летять ключем лихим.
Тебе я в серці обіймаю.
Повертайся живим,
Синочку, тільки не барися!
Під Божим захистом й моїм
До мене, любий, повернися!»
19.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
А лелеки повертаються додому...
Наче й зовсім не було тої війни.
З чужини летять, летять ізнову,
Ніби вісник миру та весни.
А лелеки повертаються додому…
Та весна співає і болить.
Скільки сонця й горя в співі тому,
Бо душа палає і горить.
А лелеки повертаються додому…
Не журись, Вкраїнонько моя!
Зійде сонце й з крил ізніме втому,
З попелу відродиться земля!
19.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Йде дощ. Сумує зима…
Останній місяць лютує.
Йде дощ. А може плаче вона
Й на вікнах сльозами малює?
Йде дощ. Застигли в руках
Німі парасолі барвисті.
Заплакане місто у сірих стінах
Стоїть в дощовому намисті.
Йде дощ. Брудний мокрий сніг
В калюжі повільно стікає.
Розсерджений вітер, збиваючи з ніг,
Пронизливо в парі кружляє.
Йде дощ. Під сірим плащем
Ранок туман накриває.
Ллє дощ. Зима під дощем
Сумно весну зустрічає.
03.02.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Цей поетичний твір мною написаний двома мовами:
українською "Мій друже, ще одна весна" та
естонською "Minu sõber, veel üks kevad".
Оригінал написаний естонською та перекладено на українську
Любий мій друже, вітаю!
Скажи, будь ласка, як справи твої?
Дивись, вже весна ступає,
Від цього дуже приємно мені.
Слухай, мій друже, як грає
Сонце та кличе весна за собою,
Ти не поруч, але я знаю -
Твоє тепло назавжди зі мною.
31.01.2024
Minu sõber, veel üks kevad
Tere minu sõber hea!
Kuidas läheb räägi mulle palun?
Vaata juba tuleb kevad,
Selle üle väga hea meel mul on.
Kuula minu sõber hea,
Päike mängib, kevad kutsub endaga.
Sa ei ole siin, aga ma tean,
sinu soojus on alati minuga.
31.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Tere minu sõber hea!
Kuidas läheb räägi mulle palun?
Vaata juba tuleb kevad,
Selle üle väga hea meel mul on.
Kuula minu sõber hea,
Päike mängib, kevad kutsub sinuga.
Sa ei ole siin, aga ma tean,
sinu soojus on alati minuga.
31.01.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2024
Нависла тиша над селом,
Собак ніде не чути,
Пітьма гуляє за вікном,
Час в безлюдді забутий.
Холодний морок. День чи ніч?
Нема кому згадати.
Давно загасла тепла піч,
Нема кому палати.
Думки закуті- їх нема,
Слова уже зімліли,
До рук прибрала їх зима,
Собою ряст зростили.
Селом ступає Чорний Князь,
Обличчя він не має.
Куди іде чи звідкілясь?
Ніхто вже не спитає.
Крокує там, де є життя,
Жалю не має, втоми,
Він- Лютий звір, він- Небуття,
Що забирає долі.
Ступає в хату без вагань,
Полон несе, отруту…
Нема надій вже й сподівань,
Він - Вісник смерті лютой.
Спустіла хата вже давно,
Все попилом прибило,
Спустіла вулиця, село,
Нема життя - могила.
Тут вчора чули сміх дітей,
Сьогодні - стогін, сльози.
А завтра - тисячі смертей
Взростять собою лози.
Злітає Янгол в небеса,
Що крил уже не має,
А над душой свистить коса
Та руки простягає…
Ступає Демон за селом,
Він лютий, хижий Мор,
Голодна Смерть з чорним крилом
З ім’ям – ГОЛОДОМОР!
24.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Годинник стука раз-у-раз,
На свято скликав усіх нас.
Вас прийшли ми привітати,
Гарний настрій дарувати.
Здоров’я Вам бажаєм, щастя,
Хай обминуть усі напасті.
Успіху всім Вам по торбині.
Нехай у кожного віднині
Проблем не буде, ні турботи,
Ні вдома, ані на роботі.
Сердець тепло даруєм, друзі!
Життя іде хай не в напрузі!
Любов велику та задору.
В роботі – бадьорість, а не втому.
В родині – лише розуміння,
Й безмежного усім терпіння!
Миру всім ми вам бажаєм,
Зі святом щиро всіх вітаєм!
Життя іде хай крок за кроком,
З Різдвом Христовим й Новим роком!
15.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Десь у лісі в дрімоті,
У зимовій сніготі
Ліг ведмедик тихо спати,
До весни відпочивати.
Ціле літо працював,
Мед та ягідки збирав,
Щоб солодко смакувати
Й білу зимоньку чекати.
Ось мороз вже тріскотить,
З неба сніг кружля, летить.
Спить ведмідь в своїй барлозі,
В снах весна вже на порозі.
21.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Серед лісу на сніжку,
У біленькім кожушку,
Притаївся молодець,
Білий зайчик-стрибунець.
Має він каптанчик білий,
Влітку змінює на сірий,
Довгі вушка, куций хвіст,
Й сам малесенький на зріст.
Кажуть, він всього боїться,
Серед лісу притаїться,
Видно лише його слід,
Що вкрашає білий сніг.
Ти, лисичко, не жартуй,
З вовком хижим не полюй,
Краще далі відвертай
Та малих не ображай.
18.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
Ступа Миколайчик біленьким сніжком
В святковую ніч із повним мішком.
Зібрав подарунки - на щастя поклав,
Ніхто, щоб у світі біди й горя не знав.
Навколо зима, сипле білий сніжок,
Ступа свято казки на наш поріжок.
Хай діти всміхаються, радіють батьки,
Все погане минається, стирають роки.
Святий Миколає, ти нас порятуй
І мир на Землі усім нам подаруй!
Хай зорі засяють на небі рясні,
А ми заспіваєм святкові пісні.
Ялинка яскрава вже Різдво заклика,
Вірте, люди, у казку, творіть серцем дива.
Добром та любов’ю хай наповниться дім,
Нехай буде щастя та здоров’я усім!
06.12.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
З Днем Незалежності, моя Україно!
З сльозами в очах вітаю Тебе.
Будь сильна і мужня за доньку й за сина,
Ти приклад для кожного, як захищати своє.
Ти Єдності символ в боротьбі за свободу,
Як гордо стояти із блиском в очах.
Ти Ненечка мужнього вкраїнського роду,
Де серце палає в своїх відчуттях.
Незламна країна, нескорені люди,
Пісні солов'їні, родючі поля.
"Слава Україні!" лунає усюди,
Незалежна, єдина, вкраїнська земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023
Як –то раз сиджу я вдома,
Де все тут мені знайомо.
О, а це що там за м’яч?
Не дістати його, хоч плач!
Що робити, я не знаю,
Маму в поміч закликаю.
Ненечка мені всміхнулась
І на мене озирнулась…
-«О, це глобус, любий мій,
Він такий , як світ земний.
Гори, степи та моря,
Серцю любая земля.
Океани, острови
Та безкрайнії річки» .
Ось мені б туди потрапить,
Все побачить, не завадить.
Мама в той час мені каже:
-«Глобус все тобі покаже.
Його в ручки ти бери
Та, як слід, тримай й крути.
Потім очі закривай -
Шлях-дорогу обирай!
Ось, візьми собі у поміч
Атлас братика, натомість
Допоможе він тобі,
Хоч на краєчку Землі».
Глобус міцно я тримаю
Та, як слід, все повертаю…
Так, подивимся навколо.
-О, а це ще, що за коло?
Біля річки притаїлось
Та так добре закрутилось?
А ось поруч міст чудний -
Не простий, а розвідний.
Башта-вежа -дивина,
Вся в годинниках така!
Так, куди це я потрапив?
Піддивитись не завадить.
Атлас свій я відкриваю
Та підказочки читаю.
Це ось Темза,
Тут Біг-Бен,
Зрозуміло без проблем.
В Англії я опинився
Та на Лондон надивився!
Час настав мені рушати
Знов новий світ відкривати.
Глобус свій я обіймаю
Та добренько обертаю.
Так, цікаво, що за край?
О, я знаю, це ж Китай!
Десь я чув, той пам’ятаю,
Він стіну Велику має,
Таку довгу та стару,
Ще й високу, й кам’яну.
Дуже шкода, що мені
Її ввік не обійти.
Хтось колись розповідав,
Її цар якийсь поклав.
Може й ні?! Як підросту,
Я навчатися піду,
Буду книжечки читати,
Тоді точно буду знати.
Бачу ще навколо гори,
Неприступні та суворі.
Все навколо незвичайне
Та рушу в путь я знов негайно.
Глобус свій я обертаю
Та навколо оглядаю…
Атлас братика відкрив,
Щось поки не зрозумів,
Навігатор б не завадив.
І куди це я потрапив?
Так, подивимся, стривай,
Це ж якийсь тваринний край!
Леви, тигри, какаду,
Зебри, страус, кенгуру,
Лами, слоники й жираф,
Під деревами, як граф.
Качкодзьоби й крокодили,
Чорні лебеді та білі.
Бегемоти й носоріг,
Ой, не збили хоч би з ніг!
Що ж це за такі края?
Пригадав! Австралія!
Що тут можу ще сказати?
Буду звідси я тікати.
Без батьків тут небезпечно,
Пам’ятати це доречно!
А мій глобус кличе в путь,
В невідомий край пірнуть.
Ой, а це що ще за хохіт,
Є країна, ніби чобіт?
От дивуюсь дуже я,
В мапі ось- Італія!
Знов підказочку читаю,
Сам себе все потішаю,
Дві країни в цій країні
І столиці не єдині.
Перша – це звичайно Рим,
В світі він такий один.
Вічним містом називають,
Стародавнім - всі це знають.
Друга столиця – це й країна,
Назва тут одна, єдина,
Ватиканом називають,
На всю планету прославляють.
Релігіозний він такий
Так і ще там папа свій.
Ох, цікаво все навколо,
Роздивлюсь я все чудово.
В Римі бачу Колізей-
В місті головний музей.
Неймовірна тут культура,
Давня є архітектура,
Та й скульптур дуже багато,
Що й усіх не зрахувати.
Глобус кличе знов мене,
В незнайомий світ веде.
Де я зараз опинився?
В якій країні загостився?
Тут піски і там піски,
Ой, спекотно без води!
Жовтий промінь так пече
Й ніде річка не тече!
Хоча ні, там море є-
Середземнеє таке.
Дивлюсь в атлас кольоровий,
Я в Єгипті - ну, чудово!
Бачу Сфінкс лежить в пісках,
Так велично, наче шах,
Піраміди стереже,
Таємниці береже.
І туристів так багато,
Приїздить відпочивати.
Подивитись щоб на Гізи,
Й на Афінські тут сюрпризи,
Ієрогліфи читати,
Давній світ аби пізнати.
Щось я тут вже забарився,
Боюсь щоб й не залишився.
Знову глобус повертаю,
В світ новий я потрапляю.
Що ж я бачу? Посміхнувся,
Та навколо озирнувся.
Рідний дім, блакитне небо,
Більшого мені й не треба!
Квітом вбраная земля,
В золоті стоять поля,
Хлібом колосить пшениця,
Б’є джерельная водиця.
Вдома я, це - Україна,
Серцю милая країна!
Рід козацький ми всі маєм,
Мову рідную співаєм,
Гордо ми стоїм за брата,
Ліпша тільки наша хата.
Вишиваночка, віночок,
Образ Божого куточок.
Борщ вкраїнський та сметана,
До святів рідня зібрана.
Всі свята ми поважаєм
Та дітей своїх повчаєм.
Чи то місто, чи село,
Люд вкраїнський все одно.
Це мій дім, мій рідний край,
Скільки б часу не шукай,
Кращого ти не знайдеш,
Хоч весь світ ти обійдеш!
Багато, де я побував,
Безліч різного пізнав,
Розповідь тут зупиняю
Й свою мандрівку припиняю.
Країн багато в нашім світі,
Знають це й дорослі, й діти.
Польща, Франція, Китай,
Куди хочеш обирай!
Їдь в Америку, Канаду,
До пустель чи водопаду.
Відпочинок чи мандрівка,
Літаком або автівка.
Увесь світ перед тобою,
Збоку, поруч, за спиною.
Так, що, друже, не хвилюйся,
Змалку в подорож готуйся,
Все що треба ти збирай
Та в дорогу вирушай!
01.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
У савані, наче граф,
Ходить гордо пан жираф,
Він ОДИН такий у світі,
Знають це дорослі й діти.
У лісочку, де травичка,
Виросла смачна суничка,
Тут одна і там в кущі,
Разом буде, певно, ДВІ!
Апельсини я люблю,
В магазині їх куплю,
Мамі, татові й собі,
Порахую, рівно ТРИ!
Один, два, три і ось ЧОТИРИ,
Скільки квіточок в квартирі!
Кольорові й запашні,
Всім на радість і мені.
П’ЯТЬ маленьких кошенят
Біля кішки тихо сплять,
Мама пісеньку співає,
Кошеняток доглядає.
ШІСТЬ малесеньких курчат
На галявинці пищать,
Тато півник вчить співати,
За будинком доглядати.
В лісі, посеред травички,
Виросли гриби-лисички,
Вистачить грибів усім,
Я зірву для себе СІМ.
ВІСІМ яблук червоненьких
Влітку визріло смачненьких,
В кошик свій все позбираю,
За садочком я подбаю.
ДЕВ’ЯТЬ спритних лисенят
Біля лиски не сидять,
Хочеться їм пострибати
Та гарнесенько пограти.
У садочку, де малина,
Простелю я скатертину,
ДЕСЯТЬ ягідок скуштую
Та одразу порахую.
14.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
Небо чисте, голубе,
Хліба поле золоте,
Серцю любая країна –
Наша рідна ……… (УКРАЇНА)
Кожна їх країна має
Та державність прославляє.
О́знака тому є славна –
Це ………… (СИМВОЛІКА ДЕРЖАВНА)
Синьо-жовтий колір має,
В небі вітер розвиває,
Синє – небо, жовте – поле,
Символ єдності та волі. (ПРАПОР)
Символ держави, міста, народу,
Він є озна́ка вкраїнського роду.
На синьому щиті тризуб золотиться,
Щоб процвітала вкраїнська зірниця. (ГЕРБ)
Пісня чиста, солов'їна,
В ній державне слово лине,
Рід козацький прославляє,
Україну надихає. (ГІМН)
13.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
Гострі вушка, довгий хвіст,
Невеличкий має зріст.
Він мурликає, стрибає
Та за мишкою ганяє. (КОТИК)
Наче дзвоник у дворі,
Він забава дітворі.
Лапку дружньо простягає,
Сторожує дім та грає.
Він товариш й помічник,
Якщо треба й рятівник. (ПЕСИК)
Фирка та не пацючок,
Не домашній хом’ячок.
В плямочку гладенька спинка,
Це привітна МОРСЬКА СВИНКА.
Має крила й довгий хвіст,
До розмови в нього хист.
Хоч він птах та розмовляє,
Слів людських багато знає.
Мов домашній програвач
Або радіоприймач. (ПАПУГА)
Дім скляний стоїть в кімнаті,
Мешканці у ньом хвостаті,
Не птахи, хоч крила мають,
Плавать вміють, не літають.
Що ж за дивнії тваринки?
То акваріумні РИБКИ!
Не швидка, не вміє стрибать,
Зовсім їй не треба бігать.
Бо на диво звірям всім,
Є на спині власний дім.
Хочеш спи, хочеш гуляй,
Лише з дому виглядай. (ЧЕРЕПАШКА)
12.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Хто колючі голки має?
Яблучка на них збирає,
Полуничку чи грибок,
Це, звичайно, ЇЖАЧОК!
Має він каптанчик сірий,
Взимку змінює на білий.
Швидкі ніжки, наче, м’ячик,
Це, звичайно, спритний ЗАЙЧИК.
Мед у лісі він збирає,
Ягідок комірку має.
Старанно працює влітку,
Спати солодко, щоб взимку. (ВЕДМЕДИК)
Це маленька трудівниця,
Їй на місці не сидиться,
З квітки на́ квітку літає,
В кошик мед вона збирає. (БДЖІЛКА)
Хто у лісі найхитріша,
Найгарніша, наймодніша?
Шубка в золоті руда,
Вдачу ж має хижака. (ЛИСИЧКА)
Крильця срібні, довгий носик,
Вмить відчується на дотик.
Він літає та пищить,
А, як вкусить, то болить. (КОМАРИК)
Він в ночі не спить, полює,
Між деревами пильнує,
В казочках він братик сірий
Та дружити з ним не діло. (ВОВЧИК)
В лісі весело гуляє,
Смакувати полюбляє:
Шишки, жолуді, каштани
Та корінчики з грибами.
Має носик-п’ятачок,
Дивний хвостик, мов гачок. (КАБАНЧИК)
Що за диво-дивина?
Квітка, наче, ожила!
Із травички вмить злетіла
Та у небо полетіла.
Як веселка кольорова
Ця комашечка чудова. (МЕТЕЛИК)
Шубка в неї чепурненька,
Хвостик довгий та пухкенький,
Не лисичка, хоч руденька
Та на зріст вона маленька.
У дуплі хатинку має
Та по гілочкам стрибає. (БІЛОЧКА)
12.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Моя люба Україно,
Як сумую за тобою!
Наче змучена дитина,
В пошуках іду пітьмою.
Наче й сонце світить ясно,
Наче й небо голубіє,
Все навкруг, ніби, прекрасно,
Літо в травах зеленіє.
Чом же спокою не маю?
Десь думками розгубилась.
Пам’ять в спогадах плутає,
Наче Мавка загубилась.
Очі згадують минуле
Та ножем, лиш, серце крають.
Як було уже не буде,
Дійсність наживо вбиває.
Богу вдячна за турботу,
За підтримку з боку друзів,
Йду вперед, немов, все добре,
Десь радію, десь в напрузі.
На світлинах посміхаюсь,
Мов щаслива в дружнім колі,
Та гірко слізьми умиваюсь
На одинці своїй долі.
Бо не викреслити з серця
Рідний дім та любе місто,
Де вкраїнське слово ллється,
Де зросло моє дитинство.
А тепер ми розгубились,
Сієм зерна в чужім полі.
Наче птахи розлетілись
Та тьмянієм у неволі.
Та прийде час і сонце встане,
Змиють роси з Землі втому,
Прапор звиситься над нами
Та осяє шлях додому!
06.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023
Під берізкою тихенько
Притаїлися маленькі
Два грибочки, може три,
Спробуй швидко полічи.
Якщо дружньо рахувати,
Цифри добре будем знати.
27.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Біля річки, де місток,
Навесні зацвів бузок,
Все прикрасив навкруги,
Луки, річку, береги.
Запашний на ньом каптан,
Весь ошатний, наче пан,
Зачіска-перука біла,
Ніби хмарка з неба сіла.
А навколо пташки грають,
Пісню сонечку співають.
Вітер лагідно шепоче,
Зелен-листячко лоскоче.
Річка дзеркало гойдає,
До бузочка закликає:
«Який красень навесні
Всім на радість нам зацвів!»
25.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Вушко ось і вушко тут,
Про маківку не забуть.
Лобик, брівки, очі, носик,
Підборіддя, щічки, ротик.
Шийка, плечики, живіт.
Вгору ручки « Всім привіт»!
Ніжки нам, щоб стрибати
Та жвавенько бігати.
Заморились – посиділи
Та гарненько відпочили.
Далі встали, обтрусились,
Все навколо обдивились.
Граємось, навчаємось,
Чемним буть стараємось.
25.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Теплом вітається весна,
Постукав травень до вікна.
А що ж він хоче нам сказати?
Матусь зі святом привітати!
Любенькі наші та рідненькі,
Матусі, матінки і неньки!
Зі святом мами Вас вітаєм!
Від серця щирого бажаєм
Родинного всім Вам тепла,
Здоров'я, злагоди, добра.
Частіше, любі, посміхайтесь
Та щастям, рідні, окриляйтесь.
Життю радійте повсякдень,
Хай кращим буде новий день.
Бо поруч з Вами ̶ життя квіти,
То Ваші любі внуки, діти,
Підтримка Ваша та надія,
Це Ваша гордість, віра, мрія!
Бо Ви ̶ родинний оберіг,
Ви ̶ мудрість роду на весь вік.
Ми любимо Вас та цінуєм,
Турботу Вашу ми шануєм.
Ми вдячні Вам за добрі очі,
За всі недоспанії ночі,
Тепло обіймів та любов,
Що дарували знов і знов.
І хай не завжди з Вами поруч,
Йдемо правруч чи ліворуч.
Ви є безцінний життя скарб,
Ви для нас приклад і загарт.
Безмежно вдячні Вам, матусі!
Низький уклін, рідні бабусі!
Зі святом щиро Вас вітаєм!
Хай Бог всіх мам оберігає!
13.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Ніколи не забудемо, ніколи не пробачимо...
Іде війна, страшна війна,
Лютує більше року.
Не знає милості вона,
Назад не знає кроку.
Жили ми в злагоді колись
Під мирним синім небом.
І ось, вночі, де не взялись
Ракети. Нам не треба!!!
Тікають люди по цей день
З підвалів, з під окопищ,
Не зчуєш більше там пісень ̶
Війні пішли на здобич.
Роз’їхалися хто куди,
А є і хто зостались.
Ти скажеш ̶ не було війни?
Що самі забрехались?
Не вже не чуєш ти щодня,
Як людоньки страждають?
Чому байдужі в вас серця,
Не душі ̶ камінь мають?!
Ти кажеш, що нема війни…
Поглянь ̶ горить Вкраїна!
На ній вже рік нема весни,
Зима смертей, могила!
Ти кажеш: пройде певний час
Й братами знов вам будем!
А скільки вмерло серед нас?
Гадаєш, що забудем?!
Розбиті долі по землі
Із Сходу і на Захід.
Ти кажеш, що нема війни?
З колін ми встали! Хватіт!
01.05.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Рідна моя Ненечко, моя Україно!
Розбрелися діти твої, наче, та билина.
Десь скитаємось по світу та долі шукаєм,
Замарніли, наче, квіти та щастя не маєм.
Де б ті ноги не ходили, а все йдуть додому,
Де б ті очі не дивились та без дому – втома.
Де б пісні ті не співали та в Вкраїні кращі,
Як думки б не гомоніли – без мови пропащі.
На земельці дорогенькій йде ворожнеча,
Захворіло тіло Твоє доросле й малече.
Розлилася отрута по всій Україні,
Серце рветься від болю, що людочки гинуть.
Засамотнілось серденько, ні з ким й говорити,
Обезземлились, Рідненька, що ж тепер журити?
Де ту долю нам шукати? Де, як розгубили?
Де ту правду Божу взяти? Що ж то наробили?
Треба рід свій пам’ятати та землю любити
Та на рідній мові своїй гордо говорити.
За братів своїх вкраїнських пліч-о-пліч стояти,
Як виборюється воля ввік не забувати!
23.04.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Присвячується моєму наставникові, яка відкрила для мене світ українського слова
Від серця з вдячністю вклоняюсь
Тобі, учителько моя.
Повір, на Тебе я рівняюсь,
Мої вірші – рука Твоя.
Любов до мови Ти вселила
Навіки до моєй душі,
Літератури мене вчила,
Читаючи для нас вірші.
Від Тебе, рідна, я дізналась
Про глибину людських сердець,
Що станеш Ти не сподівалась
Для мене майстер та митець.
Я пам’ятаю всі уроки,
Що від душі читала Ти,
Спасибі мила за турботу,
Ти в серці в мене навіки!
07.08.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Ех, майори, ой, майори!
Такі різнокольорові!
Квіти виросли чудові
У моєму у садку.
Ех, майори, ви, майори!
Мовби власні світлофори:
Білі, жовті і червоні,
З вас букети я зберу.
Що мені ті лейтенанти,
Капітани та сержанти,
Коли в мене цих майорів
Виріс цілий батальйон?!
Засаджу я квіти різні:
Мальви, флокси, чорнобривці.
Буде в мене така клумба,
Що не купиш й за мільйон!
10.08.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Словно куклы, белки в клетке,
Пляшем под чужим кнутом,
Словно мы – марионетки,
Жизнь проходит кувырком.
Мы рождаемся, приходим
В этот мир добра и зла,
Но вот только происходит,
Всё по воле «куклача».
Ничего мы не решаем -
Если права нет у нас,
Ничего не выбираем -
Всё уж выбрали за нас.
Нашу жизнь нам разделили
На сословья и цвета,
Кукловодам мы платили,
Став рабами на века!
Им вложили нити в руки,
Сделав от груди толчок.
И теперь мы терпим муки,
А там дёргают смычок.
Что ж теперь уж плакать, биться
Нам в истерике немой,
Снять оковы иль смириться?
Да, вопрос уж не простой!
Мы как куклы, белки в клетке,
Нами править или нам?
Кто мы: люди иль марионетки?
Пусть решает каждый сам!
16.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Мы живём в такое время,
Когда, смотришь - человек,
Хищнее любого зверя,
Что за жуткий нынче век!?
Властелинами назвали
Мы себя по всей Земле,
Жгли леса мы и топтали
Все поля и земли все.
Мы решили, что по праву,
Всё в округе только нам,
Что от роду нам управу
В дар отдали, как богам.
От чего же мы решили,
Что одни мы на Земле?
Мы, наверное, забыли,
Что такие же, как все.
Мы такие же, как птицы,
Мы, как рыбы и трава.
Но мы не выпустим синицы,
Что в руке, то не вода!
Мы топтали и копали,
Всё сушили, жгли, мели.
За пустыню жизнь отдали,
Вот, что в мир мы принесли!
Знаю зверя я лихого
Его злее просто нет,
Хищней в мире он любого,
Ему имя – человек!
20.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Вклоняємось з вдячністю Вам до землі,
Герої незламні козацького роду,
За сміливість, хоробрість, родимі бійці,
Ви справжні сини Вкраїни, народу!
На змучених землях, безстрашні сини,
Волю й свободу для нас захищаєте,
У рваних окопищах з зими й до зими
Не спокою й сумніву, рідні, не маєте.
Повільно ступаючи кроком за крок,
Ви Перемогу славетну здобудете,
Ви прокладаєте нам шлях до зірок,
В серцях Ви назавжди Героями будете.
Минає багато часу з цих років,
Але мужність Вашу ми не забудемо,
І пам'ять про Вас крізь безліч віків
Невтомно нести ми завжди всі будемо!
06.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Вогнем запалало сонце з – за хмари,
Немов насторога народу й братам,
Що йде на Вкраїну чорна отара,
Купуючи смерть за життя ворогам!
Заплакали сурми, заплакала мати,
Заплакали люди на нашій землі,
Подумати міг хто і хто міг сказати,
Дітей що ховати прийдеться рідні?!
Помолімося, люди, за рідну Вкраїну,
Піднімемо руки в тяжкій боротьбі,
Спаплюжити Матінку вільну, єдину,
Не дозволимо жодній кривавій юрбі!
У Неньки в обіймах черпати свободу
Ми звикли від роду на нашій землі,
Чи вільна вона, чи такой вона буде?
Чи буде це так, а може і ні?!
Повстанемо ж, браття, допоки свободу,
Допоки ми волі не вернем собі!
Українські ми діти, вкраїнського роду,
Ми будемо жити на нашій землі!
10.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023
Хто сказав: "Моя-твоя"? -
Бóжа людськая земля.
Богом дані нам світи.
Не "твоя"! Не говори!
Тимчасово ми в цьом світі.
Не госпóда - Божі діти!
Ми прийдемо та підемо.
А з собою, що несемо?..
Серця світ, любов, добро,
Чи родиннеє тепло?
Може зло душі чи гнів,
Чи війну серед світів?
Кожен за собой все знає,
Що вчинив- не забуває.
Перед Богом рівні всі!
Збрешеш, лише, ти собі!
Час прийде, з усіх спитають.
Хто, як жив - про всіх все знають!
Та, як мир не принесем,
То дарма життя живем!
18.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Час настає і швидко минає,
Буденне приходить і скоро зникає.
Чекаєм на завтра, тамуючи подих,
І ось- його згадуєм лише на дотик.
Будуємо плани та мрії в майбутнє,
І відправляємо згодом в забутнє.
Вперед біжимо все життя без зупину,
Поперед себе, аж поки не згинем.
Позаду себе все важливе лишаємо,
Про це, навіть, самі до часу не знаємо.
Де зупинитись, а де стартувати?
Не має думок, головне - не звертати!
Мрії фантомні і цілі химерні,
Ось, як крокуємо світом буденним.
На чесність, мораль ми не зважаємо,
І не від кохання з любов’ю вмираємо.
Все не важливе для нас є важливим,
Не головне, чомусь, є вразливим.
Де зупинитись, а де стартувати?
Мабуть, вже настав для нас час і згадати?!
16.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Хмаріє вечір, тихне тиша,
І все навколо сонно спить.
І тільки вітер дише лише,
Гойда в проміннях ночі мить.
Шепоче безлюдь казок лісу,
Закохуючи в спів гаїв.
Музика-дощ зрива завісу
Німої зелені країв.
Заграє ніч в ранкових барвах.
Знімая ковдру сірих хмар,
Спочивший день на тісних лаврах,
Вірші про вчора забував.
Життя навколо світом сяє,
Знов кличе гомін у танок,
Заводить в коло, серцем грає,
Сплітавши почуття в вінок.
20.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
[i]Дзвенять дзвіночки лісові,
Гудуть над ними бджілки
І чуються пісні мені
Чарівної сопілки.
Злітає бджілка з пелюсток,
На квітку знов сідає,
Заверне з квітки у лісок
І там нектар збирає.
Цвітуть дерева, квіточки
І сонце ясно сяє,
Приємно, радісно мені
І с[/i]ерце в душі грає…[/i]
Колись давно, коли ще дерева вміли ходити по землі, а усі живі істоти уміли розмовляти, існувала легенда, що маленька бджілка стане рятівницею чарівної країни, де усі живі істоти жили в мирі та любові один з одним. Це був зачарований світ магії, невідомий для ока людей, який називався Квітоландією.
Та минав час і жителі Квітоландії вирішили відчинити двері своєї чарівної країни земним людям, які стали жити в мирі та злагоді з її жителями.
Жителі Квітоландії жили в гармонії з природою і тому дуже багато чому навчили людей. Наприклад, від комах вони дізналися, що кожна рослина має цілющі властивості, з яких можна виготовляти ліки. Від дерев – про річки та озера, які дають життя усьому живому своєю цілющою водою. Від тварин – про землю, яка годує їх своїми плодами. Від птахів - про небо, яке оберігає усе живе від зоряного простору Нескінченності. Та головний секрет, про який дізналися люди – це були Квіти Життя, за якими доглядали маленькі бджілки. Саме завдяки цим рослинам Квітоландія зачаровує своєю фантастичною красою та неземним життям. Але, якщо знищити їх – зникнуть чари та все навколо загине. Все в цій країні було чудовим та гарним – ліси, річки, звірі, птахи та природа.
Правителькою диво - країни була мудра, ніжна та неймовірно красива королева Срібна Зірка. А ось королем серед земних людей був могутній та суворий правитель Горисвіт. Зачарований неймовірною могутністю сили чарів диво-країни, він вирішив одружитися з Срібною Зіркою аби стати володарем двох світів. Заздрість та жага влади отруїли його серце. Та, відчуваючи не добрі наміри, королева відмовила йому. Обурений відмовою, Горисвіт вирішив піти на хитрощі та викрав Срібну Зірку, намагаючись, під загрозою неволі, примусити її стати його дружиною. Та вона не злякалася своєї долі, залишившись незламною своєму слову.
І тоді, нещадний король вирішив помститися Срібній Зірці та усім жителям Квітоландії. Його жорстокість не мала меж. Він наказав знищити Квіти Життя, які росли в Королівському парку чарівної країни, а разом з ними і всіх бджілок, що за ними доглядали. Йому було добре відомо, що ці квіти несуть життя та силу навкруги і, якщо їх знищити- загине уся Квітоландія.
Вночі, величезне військо на чолі з королем прийшло до казкової країни. Вони нищили все на своєму шляху і ніщо їх не могло зупинити. Володіючи чарівними знаннями, вони не зупиняючись йшли вперед до Королівського парку. Усвідомлюючи велику загрозу, жителі Квітоландії зрозуміли, що поки Срібна Зірка у полоні, а Квіти Життя у небезпеці, їм ніщо не допоможе. Казковий народ почав рятувати Квіти Життя, але вже було запізно. Жителі з сумом дивилися, як гинуть їхні надії на порятунок.
Та ось, одна маленька бджілка на ім’я Рута, не злякалась смертельної загрози. Вона схопила маленьке зернятко Квітки Життя та понесла його до Квіткового Лісу, де хотіла уберегти його.
Тим часом, задоволений скоєним, Горисвіт повернувся до свого замку та розповівши Срібній Зірці про свою помсту, відпустив її на волю.
А Квітоландію вже було не впізнати, чарівна країна гинула. Що ж робити? Хто їм тепер зможе допомогти?
Та ніхто не знав, що маленька бджілка Рута, яка полетіла до Квіткового Лісу, не сховала зернятко Квітки Життя. Вона, як і її брати та сестри бджілки, була хранителькою чарівних квітів. Розуміючи, що рятує останнє зернятко, вона посадила його у землю та почала за ним доглядати. Це була остання надія на спасіння всієї диво-країни.
І ось, зернятко почало проростати та Квітоландія стала відроджуватись, а разом з нею - всі чари, які захищали країну. Неймовірної краси простори знову зазеленіли яскравим зіллям чудових рослин. Зашелестів веселий вітерець, граючись з зеленим листячком дерев. Заблищала сріблом кришталевої води невгомонна річка. Заспівали у блакитному чистому небі дзвінкі пташки. Відродилось життя та чари в казковому світі. І чим більше виростало зернятко, тим міцнішою ставала могутність чарівної сили, що оберігала всіх диво-істот країни. Квітоландія відродилась з попелу та надія повернулась у серця її жителів. І дякувати за все треба маленькій бджілці Руті, яка не злякалась врятувати останню надію на спасіння своєї країни.
В подяку за хоробрість та сміливість могутня королева Срібна Зірка нагородила бджілку Руту чарівним дарунком. Віднині, маленька бджілка Рута стане Золотою Феєю. Вона буде хранителькою в лісі, де виросло врятоване зернятко. Цей ліс стане для неї домівкою і буде називатись Лісом Золотої Феї.
Так здійснилася легенда про маленьку бджілку, яка врятувала чарівну країну Квітоландію, а разом з нею всіх її жителів.
Що стосується лихого та жорстокого короля Горисвіта, який разом зі своїм військом обдурив та мало не знищив світ чарівництва, його було покарано. І в знак кари за жорстокість та підступність людей, Срібна Зірка разом з іншими феями зачарувала Квітоландію. Віднині чарівні та незламні сили приховували та оберігали казкову країну від світу людей. Жодна людина тепер не могла знайти шлях до дивовижного світу. Єдине, що залишилося від Квітоландії в знак нагадування та настороги про минулі часи – це був великий ліс, який люди згодом за його неприступність та безмежні лісові хащі стали називати Самотнім Лісом.
Звісно, це була лише тільки легенда, про яку всім розповідали бабусі і, яка за довгі роки перетворилася на казку. Бо той час, коли люди вірили в дива вже давно минув, а історії про чарівну країну діти тепер слухали тільки в казках. Та хоча роки справжніх чудес давно лишилися позаду, для людей справжньою загадкою, яка і сьогодні наводила на всіх острах, був безкрайній Самотній ліс, який тепер в бабусиних розповідях описується, як Ліс Золотої Феї.
15.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979367
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Страусу вот как –то раз
Повстречался Дикобраз.
Разговор те завели,
Кем бы стать они могли.
Первым в разговор вступил,
Страуса опередив,
Дикобраз, расправив шею,
Протянул: "Да я умею…
Вот иголки, грива есть
Лучше чем у льва вся шерсть!"
И запел, как соловей:
"Мне бы быть царём зверей!"
Страус слушал и молчал,
Но потом всё же сказал:
"На царя ты не похож,
Царь ведь лев, а ты, как ёж!"
Дикобраз не осерчал,
Страусу вопрос задал:
"Но раз мне царём не стать,
У тебя позволь узнать,
А кем ты себя, друг, видишь,
Иль молчанием обидешь?"
Страус шею потянул,
И заносчиво зевнул:
"Я хочу быть, как павлин,
В мире он такой один.
Чем на него я не похож,
Вот вам шея, вот вам хвост?"
Расмеялся Дикобраз
И от смеха в тот же час
Поняли простую мысль -
Мы есть те, кем родились!
09.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Шаловливые лягушки,
Две сестрички, две подружки,
В пруду весело играют,
Жить спокойно всем мешают.
Недалече от пруда
Соловей сидел тогда.
В ветвях гордо восседая,
Трели звонко напевая.
Стали хвастаться квакушки,
Завидущие кумушки,
Что во всём им равных нет.
Обойди хоть целый свет.
Был не долгим разговор,
Ведь на этот жабий спор
С поля, леса, из болот
Собираться стал народ.
Что за дерзкие лягушки,
Две заядлые плутушки,
Чья жабья глупость, хвастовство
Всех сюда к пруду свело?
Застыдились две сестрички,
Сели рядом у водички,
И запели вместе «ква»
Очень тихо у пруда.
Смысл басни очень прост
На поставленный вопрос –
Хвастовство везде, всегда
Лишь доводит до стыда.
29.11.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Дзвенять дзвіночки лісові,
Гудуть над ними бджілки
І чуються пісні мені
Чарівної сопілки.
Злітає бджілка з пелюсток,
На квітку знов сідає,
Заверне з квітки у лісок
І там нектар збирає.
Цвітуть дерева, квіточки
І сонце ясно сяє,
Приємно, радісно мені
І серце в душі грає!
25.09.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Маєш знати, любий друже,
Як важливо знати дуже,
Рух дорожній – це наука,
Це важлива в світі штука,
Його знати треба всім
І дорослим, і малим.
Аби не трапилось проблем,
Для Вас ми екскурс проведем.
Правила згадаєм вчасно,
Щоб в світі жити нам прекрасно.
Біда нехай всіх обминає,
Закон хай кожен руху знає!
Ну що, приготувались, друзі?
Тримать не будем Вас в напрузі,
Наш екскурс ми розпочинаєм,
Всі правила для Вас згадаєм.
Щоб перехід був нам безпечним,
Поглянуть треба нам доречно,
Де пішохідний перехід
І знак, що вказує, як гід:
«На ліво подивись, на право».
Щоб транспорт раптом, незабаром
Перед тобою не з’явився,
А вчасно, врешті, зупинився.
Знов озирнись ти ненароком,
І йди вперед сміливим кроком.
Але є правило важливе,
Не будь безпечним та лінивим,
Біля доріг ти не гуляй
Й мершій навушники знімай!
Так, ось, що треба ще згадати,
Термінове розказати.
Є важливий помічник-
Придорожній рятівник.
Світлофором його звуть,
Він указує всім путь.
На узбіччі зупинись,
На світлофор ти подивись.
Щоб шлях дороги став безпечним
Зелений ввімкне він доречно,
Тепер сміливо перейти
Дорогу, друже, можеш ти.
Не менш важливим є сказати,
Про транспорт всім нам пригадати.
Як переходити повз нього,
Уникнути як ДТП крутого,
Як рухатись велосипедом,
В автомобілі чи мопедом.
Про все уважно почитай
Та вкрай ніяк не забувай.
Ми знаємо, що є дороги,
Є перехрестя, переходи,
Правосторонні і наземні,
Є двосторонні і підземні.
Все це важливим дуже є,
Тому вивчати треба все.
Дорога, наче, як ріка,
Де тротуари- берега,
Щоб по дорозі не ходити
Й біди собі не підхопити,
По тротуарам ми крокуєм
І ДТП не провокуєм.
Дорогу вчасно переходим
По пішохідним переходам.
Коли все це ми будем знати
І ні про як не забувати,
Тоді важливий рух дорожній
Безпечний стане, не тривожний,
Сміливо будем мандрувати
Світи для себе відкривати!
19.10.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Под солнышком летним с подругой Наташей
Беззаботно играет девочка Маша.
Хорошая, скромная девочка эта,
Мечтала добиться в жизни успеха.
Поодаль от Маши рос мальчик Паша,
Характер другой и сам был постарше.
И взгляды на жизнь у Паши другие,
И сам был не прост, да и друзья не простые.
Шли дни за днями, сливались в года,
Встретились дети и застучали сердца…
Букетный период, свадьба, друзья,
И вот родилась уже вскоре семья.
Шло время быстро и неутомно,
Бежало за днями неугомонно,
И так оказалось, что всё показалось,
В сердцах Маши, Паши вдруг весны не осталось.
И всё вроде бы в норме - и дом, и семья,
Но стал другим Паша, да и Маша не та.
Нет прежней игривости, радости чувств,
На сердце лишь быт раздражает всё пульс.
И как-то всё стало вскоре не то,
Безмолвно и серо, как немое кино,
Быт и работа, нет общих тем,
О чём говорить, да и зачем?
Смогут герои решить суть проблем,
Или предложит жизнь несколько схем?
Где нет больше Маши, и нет больше Паши,
Есть Юры, Серёжи, Даши, Наташи...
Как мир стар, история эта стара,
И каждому вовсе она не нова.
Любите друг друга Лили и Саши,
Не теряйте, цените Маши и Паши.
Ведь жизнь так прекрасна и так коротка,
Не стоит об этом забывать никогда!
25.11.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Ти не лови мене на зраді,
На том шляху мене не схопиш.
Слова образливі, трикляті
Не кидай в мене, сам потонеш.
Ти не радій, що плакать мушу,
Не ти тому на те причина.
Не рви рубаху з себе й душу,
Що йду вперед, що я людина!
Ти не питай, чому змінилась,
Та не дивуйся, що, як камінь,
Тобою живши, я змарнілась,
Згасив душі моєї пламінь.
Ти не погрожуй, бо не та вже.
Не та, ти чуєш, як раніше?!
Нема страху, вогонь лише
І подих вільно знову дише.
Хай відростають мої крила,
Тобі мене не зупинити,
Ти зрозумієш, я- це сила!
Я йду вперед, я буду жити!
22.09.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Якщо у серці голкой колить,
Якщо вогонь пала в очах,
Не бійсь кричать про те, що болить,
Не бійсь на кривду йти в мечах.
Згадай, що ти - людина з честю,
Згадай, що совість й право є.
Не бійсь боротися з нечестю,
Не бійсь боротись за своє.
Ти знай, що поруч друг з тобою,
Ти знай, життя- не підведе.
Не бійсь зустрітися з бідою,
Не бійсь, бо щастя теж прийде.
Ти пам’ятай, що ти - Людина!
І гордо це в собі неси.
Не смій вставати на коліна
І це нащадкам донеси!
20.11.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Від серця до серця, від слова до слова,
Відлунням печалі, журби та жалю,
По рідній Вкраїні, де зелена діброва,
Ти йшов до людей та співав, Кобзарю.
Колисковою неньки слова твої були,
Навчав нас любити увесь ти наш рід,
Та, чом же не всі тебе, батьку мій, чули,
Як був ти живий та недужий від бід?
Чому твого слова живого не чули?
Чому проклинали, катувавши тебе
Заможнії, дужії, сильнії люди?
Та ти не втікав, заховавши себе!
Ти ніжною ласкою батька голубив,
Ти словом своїм до життя закликав.
До краплі останньої серце розгубив,
Та кожного, як птах, ти крилом пригортав.
Заможні пани та біднії люди –
Усі на терезах життя на рівні,
Мій батьку, Тарасе, твого слова усюди
Закликання чули у світлі й вогні.
Та все ж час минає, мій рідний Кобзарю,
Минали давно ті панщицькі роки,
Та все ж я до тебе ізнов закликаю -
За повчання я дякую щиро тобі!
28.01.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
Пала вогнем земля, пала
І вкриті попелом поля,
Від кулі в небі свист стоїть,
Вздрига земля, земля горить.
Трава, умитая росою,
В кривавім килимі від бою.
Навкруги смерть, пітьма та біль
Та чути стогін звідусіль.
Прийшла орда у нашу хату,
Щоб люд невинний катувати,
Несучи ''рускій мір" мечем -
Кривавим катом-сікачем.
Чи хто міг думати, хто знав,
Що ворог в вікна заглядав?
Під брата підло маскувався
Та вніч у мирний дім ввірвався!
Нема з ким більше говорити,
Бо брат прийшов, щоб брата вбити.
Забрав життя, забрав житло,
Щоб пекло в серці лиш було.
Собаки брешуть та сміються
Та не за правду з Богом б'ються.
Бо нема правди там, нема
Та й Бога в серці теж нема.
Хай чують всі кати по світу-
Горіти в пеклі вам довіку!
Нема прощення вам й жалю,
Все в час свій вернем до краю.
Стій мужньо, рідна Україно!
Бо сильна Ти, бо ти Єдина!
Прийде той час, той день прийде
Та нечисть всю з землі зітре.
А ми наш Прапор підійдемо
Та вишиванки одягнемо!
Лунає кличем хай віднині -
Доброго вечора, ми з України!
19.02.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2023
Рік зима, рік п'ята ранку,
Нема ні долі, ні житла.
Рік озираюсь з позаранку -
Ну, далі що? Ну, що - жива?
Ввік не забути тої ночі,
Не стерти з пам'яті слова:
- О, Господе! Що там грохоче?
- Аліно! Прокидайсь! Війна!
Вже рік стоїть перед очима,
Як з дому бігли в темну ніч,
Як небо рвало за плечима
І діти поруч пліч - о- пліч.
Неначе, стрічка з кінофільму...
Невже це правда? Не кіно?
Чим жив, що мав, любив так сильно,
В мить рухнуло, як доміно.
Я не забуду ті підвали,
Молились Богу й до людей,
Як їжу з снігу діставали,
Щоб якось накормить дітей.
Минали тижні, дні, години,
Час зупинився, наче зник.
Що там попереду віднині?
Нема буття, до чого звик.
Не стерти з пам'яті ті сльози,
Коли здавалось: "ось і все"...
Лишивши дім, пішли в морози -
"Ми вижевемо понад все!"
Вже рік зима та п'ята ранку,
І правда є лише одна!
Із ночі в день і на світанку
В Вкраїні йде, іде війна!
26.03.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Ні, я не зламна, я донька України,
І скільки б на моєм шляху не було перешкод,
І де б я не була тепер, віднині,
Знай, серцем завжди буду я - народ!
І скільки б не вело вперед життя та доля,
Чи повертала знов назад мене,
Не зламна я і сильна моя воля,
Я вперто буду битись за своє.
Думками завжди я у ріднім краю,
Ходжу по рідним там стежкам.
Та солов'їною співаю й розмовляю,
І це спаплюжити нікому я не дам.
До тебе, Любая, в віршах звертаюсь!
Бо постать, наче, тут - душа, де ти лише.
Хоч тепла чужина та все ж не відвертаюсь
Від думки розірвати це кліше.
Я Богу дякую за час і за можливість,
Що маю долю й волю я щодня,
Надію, мужність, мрію і сміливість,
Що вільна й сильна, наче, як броня.
Хай буде день і хай настане вечір,
Зустріну ніч і ранок знов прийде.
Я - донька України, доросла і малеча,
Я є народ, що в слові проросте.
Аліна Ємельяненко
21.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Дивлюсь з вікна я в далечінь
І бачу моря, неба синь…
Та чому з того не радію?
Чому одну лиш маю мрію?
Життя щоб стало на місця,
Війни діждатися кінця,
Щоб повернутися додому
Та зняти з серця свого втому.
Почути посмішки дітей,
Побачити близьких людей,
Землі до рідної торкнутись,
Жахіттів пройдених забутись.
Додому бігти, не звертати,
Батьків своїх щоб обійняти…
Їм знов сказати, як люблю
Та в тишу лише говорю.
І ось ще тут я, серце крає,
Бо розумію – час минає,
Біжить невтомно, без зупину,
А все живе навколо гине!
Як зупинити смерті миті,
Щоб дати змогу людям жити?
Щоб стало все, як і було,
І рани в серці затягло!
Звертаюсь до людей, благаю
І серце своє відкриваю!
Візьміть у ліву мою руку
Та простягніть праворуч другу.
Допоможіть, хто потребує,
Не відвертайтесь, хто не чує,
Подякуйте, хто допоміг,
Не критикуйте, хто не зміг!
Не закривайтеся від світу,
Бо всі ми разом Божі діти!
Я вірю в мир і точно знаю,
Що все погане, зле минає!
Бо є у нас велика сила –
То наша спільна мрія, віра!
Ми сильні духом, так і знай
І рук своїх не опускай!
Що загубили – віднайдем!
Що відібрали – повернем!
Що зруйнували – відбудуєм!
І волю свою заґартуєм!
Аліна Ємельяненко
15.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2023
Земля моя, мій рідний край,
Моя безмежна Україна,
Для мене ти – найкращий рай,
У мене в серці ти - єдина.
Тебе не можна не любити,
Бо матінка ти в моїй долі,
Тебе не можна не цінити,
Бо крила дала моїй волі.
Тебе я, Нене, закликаю,
Буть сильною та непохилой,
Від тебе, рідна, ми всі маєм,
Державу сильну та єдину.
15.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2023