Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Мене більше немає,
Немає вогню, що палає,
Лиш попіл осівши,
Розкаже, що був чимось більшим.
Вже й тіла немає,
Нутро ж все згорає,
Лиш серце б’ючись,
Розкаже, що було чиїмось колись.
Душі теж немає,
Немає думок, що лякають,
Лиш спогад зникавши,
Цікавився, що було б дальше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Палає море заходом,
А захід втомлений буттям.
Чарівної омани страхом,
Наповнене його «життя».
Щовечора він тоне,
Ховається у товщах вод.
Боїться, що колись і море
Схоронить його вічний сон.
А захід під конвоєм,
Шукає хоч одну лазівку,
Наляканий прибоєм,
Втікає до нічної зірки.
Те море любить захід у воді,
У нім його й погубить.
Потопить і приспить на дні,
Як тих, чиї у нього душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023