Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
а я дивилась в море вікон,
не виглядаючи тебе.
я так хотіла пройти ріки,
сама, сама...
нести себе.
а ти некликано засяяв
весняним сонцем крізь дощі,
і грім страшний уже не лаяв,
коли сховав мене
в плащі.
а я гукала: давай разом!...
ти лиш долонями мої
грів пальчики не від морозу,
сказав, шо ноші вже
твої.
у світі рівності всіх статей,
у просторі без боротьби -
я так хотіла тою стати,
якою лиш побачив
ти.
.
.
.
14/02/2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
У забутих шухлядах
Є дитячі анкети -
Там залишився почерк,
Тільки почерк... а де Ти?
А ми дітьми сміялись
І летіли записки...
І все раптом сховалось
У воєннії списки.
Чи це все справедливо?
Аж ніяк. Розриває.
Вась... сльози як зливи!
Ти пробач. Обіймаю.
Пам'ятаю як в книгах
Ти любив проживати.
А війна... наче крига.
Її - НЕ - прочитати.
Де знайти всі причини?
Не загоїти рани.
І лиш тільки світлини,
І лиш тільки пошана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Вже рік у Польщі, рівно рік,
Четверте березня у серці.
Перетинаючи цей слід,
Який ніколи не зітреться.
У квітні так шукали слів,
Подібних є, не перелічить.
Ми довго вчились: "Dużo dni,
Żeby rozmawiać, a nie milczeć".
У травні у садочку зразу
"Hymn Polskę" вивчити змоглися.
Біло-червоні стяги разом
Із синьо-жовтими сплелися.
У червні друзі і не друзі,
Бо різні люди є усюди.
Jak różnokolorowe różi,
Завжди так є і завжди буде.
А jak to żyć, kiedy nie Twoje,
To wszystko, że nazywasz domem.
I nauczyliśmy oboje
Zyskać te szczęcie, co za rogiem.
І липень, серпень так промчали,
Думками там гудуть сирени.
Мовчали, а в душі кричали
Про тих, в кого боліли вени.
A jesień w Polsce ciepła była,
Czy to dlatego, że to pierwsza,
I zima ludzi obroniła,
I wszystko było jaknajlepsze.
I mnóstwo mówili "Dziękuję",
Bo jest naprawdę życie wolne.
I za ten rok ja nie żałuję,
A tylko płaczę przez tą wojnę.
I uśmiechamy się "буремно" -
Nikt nie wie, co już tam skrywamy.
I wojna skończy się na pewno,
Będziemy cieszyć się już z wami.
Już rok u Polscę, czy ja wierzę?
Czy tak myślałam że tak będzie?
У днях подолані всі межі -
Але щодень завжди як вперше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
Він знав, що я росла без тата.
І навіть в моїх тридцять три -
Якось вдавалось відчувати,
Що дотиком він крав роки.
Він забирав усі печалі,
Хоча я знала їх на смак,
І хоч міцною сталлю стала,
Гарячою - в його руках.
Він все питав, про що я мрію:
чого мені не додали.
І як би не спускала вії,
він піднімав - до висоти.
І пледом прикриває плечі,
Коли я сплю, але не сплю.
Розказує цікаві речі,
історію про мир, війну.
Ну як мені йому признатись:
Ми різні нації, проте -
Відкриті, щоби притулятись,
Щоб цінувати все просте.
Він знав, що я росла без тата…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023