| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
З очей твоїх замучених, сльоза,
котилиса горошиною в вічність,
Як із неба ясного зоря,
Летіла у небачену епічність.
І кожна капля мокрої роси
Просила в мене щоб тебе не залишати
І кожна іскра доброї душі,
мене примушувала лиш тебе кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
Цвітуть і вранці, і до літа
На білим, моїм світі
Як в пам’яті дитинство
Букетом, ніжні квіти
Вони завжди приносять
У душу теплу весну
І з стукітом у серці
Плекають прощень хрестну.
Нехай їх цвітонь вічна
Із часом не зів`яне
І паростках небесних
Любов мети досягне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Боже, яке кохання,
Чисте як дощ лихий,
Ллється твоє мовчання
Піснею в береги
Все що було відрання
Вже не важливе так,
Боже, яке кохання
Мій до небес літак
І не важлива злива
З вітром під буревій
Ти мене полюбила,
Став білий світ - святий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Прости за сум, що терпиш,
Моя душа зривається у вир
Якщо спокуту вершиш,
То просиш прощення та мир.
Коли закінчаться страждання,
В полон захопить серце, байдужа пустота,
І знову, як від рання,
почнеш життя, як фенікс, із чистого листа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
Кличе тишею весна
Під каштани пари
Як з прозорого сукна
Ткне інтимні чари
І на свіжу кущаву
Прилетять дріади
Запанує милий пах
Звуком серенади
Розлетиться навкруги
Переливче ехо
І із звоників, амур
Віджене від долі лихо
Божий діється сюжет
Сіється кохання
І із складених планет
Доля дасть бажання
Хай з любов'ю буде шлях
Молодим, красивим
Хай із щастям буде дах
Пожилим, примхливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023
Розкидає доля світом нас,
Мов зерно насіється по полю
І на нивах, прийде час,
Вітер розжене родинну хвилю.
Зійдуть поколінні колоски,
Вдячні сильному корінню,
Відростуть під грім та блискавки,
І зміцніють в одному сплетінні.
Будуть в небі райдуги цвісти
Пройдеш світлий шлях ланами
Поколінням щирі надішлеш листи
Прокладеш незриму лінію між вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Яблуневий цвіт, білий гай
Як на землю світ опускає рай
Хай, добрішими він зробить суть
Забере в людей із сердець лють.
Розцвітуть сади, милотою днів
Проженуть в ніщо, застарілий гнів,
Кличе сад-Едем, прощень, сподівань
Підемо за ним, миттю, без вагань.
Спалахне в душі цвітом теплота,
Пропаде кудись розпач, гіркота
Полетить вмить, сповідь у думках
В яблуневих снах, в білих, у квітках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Чому ми вже не любим ближніх,
який жорстокий світ настав,
І гроші символ поклоніння
І стіл із надлишкових страв.
Не вірим ми, у Бога більше,
Коли вбиваємо собак
Які неділю кусень хліба
Не їли, під предсмертний страх
І маєм ми душевні злидні,
Якщо засуджуємо тих,
хто терпить холод і бездому,
самі ж..., самі ж - крадемо в них.
Омана й підлість - знак кар'єри,
Стоїть на вищому щаблі,
Чим долі тих, б'є бар'єри
Хвороб, ненависті, брехні.
Коли закінчиться дорога,
На цьому світі назавжди,
Не буде часу, позбутись злого,
Люби, надійся, бережи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
Мы только времени подвластны,
Плодя по миру суету,
И ищем истину напрасно,
Года сливая в пустоту.
Ища свой берег и отраду,
Находим только тленный мир,
И в вечность вновь уходим за ограду,
Не понимая, кто наш кумир.
И нету смысла - не ищите,
А ведь все просто, скажет Бог,
Вы в жизни радостно любите,
Кто это понял, все в жизни смог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
...як будете дивитись в очі,
нам українцям, коли сяде дим,
хіба що уб'єте знов охоче,
щоб погляд став навік скляним.
Тоді ви зможете впізнати,
в посмертнім зорі, страшний крик,
і як вам з нами розмовляти,
хіба що вирвать нам язик.
Тоді ніхто не стане сперечатись,
про вашу долю із невдач,
а чути буде стогін болю,
і буде чути мамки плач.
Той плач лунає щодень дужче,
по вбитих вами дітлахах,
і виє, виє смертна пісня,
у ваших заткнутих вухах.
І як до вас прийде наснага,
народжувати в білий світ,
коли до вбивства - у вас відвага,
коли ви наробили нам сиріт.
І будуть вам у снах пророчих,
про страх, каліцтво, казна-що,
питання з неба, совість хоче,
почути - а навіщо, а за що?
Якщо вам цього не відчути,
в холодній поту, вночі,
якщо вам цього не почути,
побачити, знайти до каяття ключі.
Які ви люди? Ви нелюди,
Ви слуги - чортячі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2023
Прошел дорогу, отчитался,
И в тамбуре златых ворот,
Под звуки барабанной дроби
Тебя Архангел предстерег
Не бойся истины, ты странник,
Всего лишь пиль меж звезд и мглы,
И с возвращением, изгнанник,
Душа твоя уйдет миры.
В миры, где вечность правит
Где голос пропасти силен,
Но ты надейся, Он все вспомнит,
Дела оценит, аль трезвон.
Оценит праведно по-сути,
Не упуская мелочей,
И то что совестью ты мучен,
И то что похотью пленен.
Твое бездействие есть кара,
Как ты возможностью сорил,
И то что похопцем так резво,
Других без полномочия судил.
И вера вспомниться как остров,
Среди отверженных грехов,
И доброта-бесмерность
Тебя возхвалит до знамен.
Подумай, Ты, пока не поздно,
Пока лишь вечер наступил,
Подумай Ты что на рассвете
Тебя Всевышний, возвелит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
Хай буде легким, крос життя
Барєри не завадять спринту
На трасі марафонського буття
Знак-талісман веде із лабіринту.
Хай буде легким, стиль життя
Тягар не стримує польоту
Орбітам вище підняття
Невзгодам - не відбить охоту.
Хай буде смачним, смак життя
Гурманам радості і сили
Відчути нові відчуття
Піднятись на високі схили.
Хай буде швидким, ритм життя
Відкритий другий подих,
Щасливе, гарне майбуття
Щаблів та нових сходин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
Мимо мене пливуть хмари, на душі хмарно,
Я їх запитаю чемно - "Ви із Данії"
Немає відповіді, питання марно,
Та я знаю, що із Ютландії.
Я знаю ви бачили мого хлопчика,
Вже дорослого, вісімнадцятилітнього,
Ви бачили мого горобчика,
Вже щасливого, привітного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Кажуть, погляду не звести
З неба зоряного, в ніч
І від полумя, що плеще
Тисячами синіх свіч,
Чистих річок водопадних,
гомінких у прірву літ....
Знаю, погляду не звести
Із тебе, як з весни цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
Листопад - безтурботно і лагідно,
покривав, ще зелену траву.
Листопад - вірний друг і так жадібно,
він хотів, зберегти в ній тепло.
Листопад - добрий брат і так кохано,
він хотів, зберегти в ній життя.
Жовто-червоні, сизі, зелені,
падають листя, вальсом шаленим.
Кружевом долі, і вітром підхоплені,
осінь заграла акордом в захопленні.
Листопад - без емоцій з душевністю,
ніжно йшов по гаєвих стежках.
Листопад - безвагано, із легкістю,
він летить у ранкову імлу.
Листопад - крок за кроком упевнено,
барви вмить ріжуть сивий туман.
Жовто-червоні, сизі, зелені,
падають листя, вальсом шаленим.
Кружевом долі, і вітром підхоплені,
осінь заграла акордом в захопленні.
Листопад - не зміни фортуну назад,
все пройшло, білий дим у яру.
Листопад - скаже слово одне йому,
"Прощавай, милий друг, я іду".
Листопад - скаже слово одне йому
І зима вже ступа на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975286
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
Казка приказку зустріла
На теренах читачів
Та їй миттю про шептала
Про примхливість слухачів
"Ну а ти, як ти? Казково?
Маєш успіх, чи пусте?
Все не читана? Чи знову
діти в сон беруть тебе.
В мене все іде оркестром
Як в шекспірівських сонет,
Я ж написана маестро,
Хочеш, я й тобі, віддам сюжет.
Ні, у мене профіль - хлистом
Більше схожий в анекдот
Я з твоїм роздутим змістом
Не сягну пера висот.
Люди хочуть лаконічно
Бо життя швидке, як мить
Мітить вираз треба влучно
Щоб у тренд зайти, дзвеніть.
Довге слово й довге діло,
можуть вийти в страшні лайки,
Тож подяка, але сміло,
Твій сюжет зійде для байки".
Тільки приказка не зхтіла
Долю казки розділить
Та відразу закривила,
Палітуркове лице - пашить.
Ну не хочеш - йди до фейку,
Поспілкуєшся про все
Не зтуляє вічно пельку
Нісенітницю несе.
Я ж піду у світ роману
Він для мене не чужий,
І перечити не стану,
Твір він добрий, приязний.
Ти би краще до сатири,
Гумор в ней компаньйон
І твої сумні мотиви
З довгих перейшли в хітон
А ще краще в дім де драма,
Щоб завершить шлях вінцем
Будеш як трагікомічна дама
Із з казковим й злим кінцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Любов проснеться в полі жовтім,
Погляне в очі неба, голубі
А очі тії, тих братів полеглих
За Україну-матір, за дитячій спів.
Дивіться в небо, люди добрі
Тай не скупіть свою сльозу
Бо душі тії, тих синів полеглих,
Повинні мати спокій в небі й на землі.
І мир настане, сонце зійде
Наш ворог згине, як роса в огні
І душі тії, тих батьків полеглих,
Радіти будуть нашому житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Коли прийде останній час,
і сил немає щось змінити,
Я лиш згадаю теплий сад,
що батько посадив в моїм дитинстві,
Там є близькі, і я не сам,
(самотність ще навчить як треба жити),
І є птахи, які не сплять,
несучи в ранок спів,
не мов в шаленстві.
Тоді, так хочеться відчуть,
як мати молода,
додому кличе на вечерю
Як вітер лозами заграв,
від слів тих ловить насолоду
Як літо в сутінках дріма,
а в небі вже народжуються зорі
І я біжу в покосах ніжних трав,
голодним підлітком до столу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Ось час прийшов, сказати слово,
Неначе дзвін, твоя відмова
« Я не кохаю, будь щасливий.»
І в чорний день Господь дай сили.
Господь, дай сили для натхнення,
Для бою, миру, преображення,
Життя, як нива, довге поле,
Пройти його, моя ти доле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Море мрій, у морі пробіжить
Хвиля вмиє береговий камінь
А життя як пісня відзвучить
І зайде за горизонтний гребінь.
Море мрій, у морі многоліть
Поховає розпач в шумовинні,
І душа за рідним краєм відболить,
Кине якір, в бухті на чужбині.
Море мрій, у віковий прибій
Потріпає життєві вітрила,
Долю крутить вихорем подій
Час летить неначе бригантина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Кохай, бо тільки в цьому сенс життя.
Кохай, бо тільки в цьому є спасіння.
Від прірви, смути, забуття -
кохай, під марш сердечного веління.
Ну чуй порад, ні каяття,
Ну чуй накази все забути
Твоя відкрита вщент душа,
Бажає дивний світ збагнути
Біжи у вир, серцебиття
Біжи і дихай в повні груди,
Нехай несе тобі життя,
Квітучий рай - завжди, повсюди.
Віддай коханню почуття,
Віддай, воно тебе не зрадить
Любов та вірність - сенс буття
Все інше, просто час розсудить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Я так сумую за тобою,
І білий день, не білий день
І все пронизане журбою,
І весь наспів з сумних пісень.
І без натхнення все ж працюю
І без натхнення все ж живу
На всіх картинах я тебе малюю
І лиш за течії пливу.
Чомусь без зірок мені небо
Чомусь без цукру мені чай
І все нагадує про тебе
І де тепер для мене рай.
Чомусь без барвів мені квіти
І ночі вже не бачать сну
Один – і нікуди летіти,
Один по берегу, я йду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Ти небо, ти сонце,
Ти радість, ти смуток,
Ти день у віконце,
Букет незабуток.
Ти злива, ти море,
Ти острів надії
Безкрайнє, прозоре,
Ти здійснення мрії.
Ти осінь і літо
У травах зелених
Ти промінь і світло
Ти гомін веселих.
Берізка тендітна,
Ти шлях у світи,
Ти усмішка щира,
Ти гордість – ти, ти, ти….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Той дивний птах, то я під небом,
Всіх бачу, вітер стережу,
Нехай не буду диво-оберегом,
Але, якщо ти просиш, правду розкажу.
Де милий твій, в якому краї,
Свій шлях під зорями пройшов -
В степу безмежнім, широко-небокраї
Його мій вітер подихом знайшов.
І крок за кроком з легітом, повільно,
Він йшов, як місяць ранком росяним,
А в згадках ти, тай земле - рідня
І сад, і верби, цвітом весняним.
Так мріяв він, розділить долю,
Одну на двох – з кохання назавжди,
Ось тільки час - відстоять волю,
І будь із ним, і трішечки зажди.
Та в ранок той, безжальна сила
У груди вдарила свинцем,
Останнім рухом, склав він крила,
Життя пішло, із молодим лицем.
Десь поле чисте, в дні і ночі
Над ним навіки, ковдрою лежить
Не забувай безкрайні, карі очі
Та серце добре, яке не клекотить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Ми наче дивні дирижаблі
Летіли в небі поміж хмар,
І дихали одним повітрям
І не звертали в шепіт чвар.
Ми довго в небі майоріли
Подалі від земних суєт,
Хотіли дощику попили,
Хотіли досягли висот.
Веселки вірші нам співали
І грім сміявся грізно вслід,
Ми їм на вдачу побажали
Зустріти радість сонця в схід
І шквали жити не давали
І всі приціли мали ціль
На них уваги не звертали
Ми плили, крізь пітьму і біль
І скільки нам і ще летіти
Безмежний шлях і дивний світ
та будем жити, жити, жити,
Себе знайти і довгих літ.
Летіли дивні дирижаблі
Мигтіла в просторі земля
І мали назву дирижаблі
Коротку назву - "ТИ" і "Я".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
Любіть, любіть у барвах осінь
Її принади, тихий листопад,
Дощі грибні, завитки жовто-косі
І яблук стиглих повен сад.
Любіть, медовий ярмарок до Спаса
Цвітінням вересу, одягнені поля
Клич вирію, і завмирання часу
І грону виноградну, що дубець схиля.
Нехай вона себе запам'ятає
У вашім серці, дивом золотим,
В Покровський ранок, інієм лягає
І горобину рядить, кім'яхом рясним
Нехай вона вам щедро подарує
Сузір'я неба в зорепадну ніч
І молодість, що полум'ям вирує
І подих милого, що з вами пліч о пліч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
Десь випало снігом, на чорні поля,
Бо білого хоче заспана земля,
Мете по під тином, хатини вкрива,
Як в білую простинь кладе немовля.
Щоб спалось їй добре, до звуків весни,
Щоб снились дитині, дитячії сни,
Щоб стогону вітру, не чули степи
Щоб холоду, люті, не знали сади.
Дитині присняться веселки з дощу,
Малинові хащі, в ранкову росу,
Дитячим бажанням, кульбаби
цвіли
І руки матусі у світ понесли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
На пустирі, у спеку,
посеред залишків весни,
вельми здивований лелека,
дивився в ніжні пелюстки.
Його поважний стан та спокій,
немов на полюванні жаб,
завмер, над дивом широоко,
до чарів перейшов, та зваб.
Ти де взялась рожева ружа,
у дикім полі, край села,
де править сірість - зла, ворожа,
й ніколи квітонь не цвіла.
Неначе зіронька у небі,
де зорям ще не випав час,
ти сяєш в темінь так, як ніби,
овидом, проскакав пегас.
І поки бусол дивувався,
прокинувсь «лицар» бур'янів,
оскільки ароматом милим,
його бутончик очманів.
Бур'ян не зразу здогадався,
що в нього виріс конкурент,
під сонцем спеки завагався:
«Можливо, мовить комплімент».
«Хто ти, і що тебе принесло»,
чортополоху голос став бубнить,
«І чи не мітиш ти у крісло,
мене на троні замінить».
Троянда тихо та повільно,
звела на нього мирний гляд
«Для чого це, я вільна
від всяких там бентег і зрад».
На цю розмову, як до столу
стягнуло челядь будяків,
і навіть роботящі бджоли,
злетілись із густих лугів.
Одна лиш осока різюча,
що ще була, п’яна від сну,
сказала слово, що ядюче
збентежило усіх, - «Бог дав красу».
І заздрість в мить їх обступила,
неначе хмари до дощу,
туманом розум засліпила,
напилась глузду досхочу.
Перій, той перший задивився:
"Яке струнке, міцне стебло",
бо навіть шквалу вітер
не зміг, звенуть красі, чоло.
Реп’ях також замаяв мрію,
шипи, троянди на собі,
для захисту, а може в дію,
все пригодиться в боротьбі.
Її листки, хоча й тендітні,
тримали, градний бомбардир,
і навіть бростки, непомітні,
не звіяв, дикий суховій.
Завидощ особлива сила,
вона не бачить перешкод,
утім щоб, іншим рить могилу,
а далі все, так хоч потоп.
І стали думать трави хижі,
як сонце ружі затулить,
обвили простір наче вужі,
безжально, кропива жалить.
Та королева не здавалась,
нехай лютує царство тьми,
її натура не ломилась,
а поговір пішов на всі лани.
Не можуть поруч злість і слава,
В одній дорозі довго йти
Коли на шляху злість відстала,
З'явилась лестощ, славити.
А час минав, і в дні погожі,
зайшов осінній колорит,
змінив одразу всі пейзажі,
у фарбах жовтий фаворит.
І в ружі також на листочках
Явилась перша жовтизна,
Ожила сірість, на сторожі,
яка ж приємна новина.
Той гомін, чути дуже тихо:
"Старіє, чортова краса,
і буде їй ще також лихо,
не вічний цвіт, і він згаса.
Побачим ми її занепад,
страждання, гордість забере,
і стане квітка - бур'янами,
така ж як ми, одне в одне".
Проте, по пустиру грайливо
хлопчинка, бігав за м'ячем
забив його в траву сміливо,
пішов за ним, ще й підтюбцем.
Побачив він троянду щиро, і довго,
довго міркував,
а потім враз зірвав красуню,
матусю нею привітав.
Стоїть у домі краща ваза,
а в ній милує білий світ,
у променях прекрасна роза,
як символ щастя, дивоцвіт.
Не довго все ж хопта раділа,
лягла в покоси отави,
її зсікла косарська сила,
пішла до корму худоби.
Бажаю вам не мати заздрість,
Коли у інших щастя є,
Не дійте зло, даруй те щедрість,
і вас, квітучість не мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
І наче божий рік, і наче десятиліття,
І 33-й, - вік Христа, а все не те
не дихає повітря,
в весняну пору навіть травень не росте.
Немає звуків скриплої колиски,
не падає додолу м'яч дитячої юрби,
лиш цвинтар, і не має списку,
навіщо і за що, навіщо, і як би...
Як би, ти Боже, відвернув страждання,
як би не впало пекло, у знесилене село....
ми мали б внуків Василя й Орисі,
які у 5-ть навіки відійшли.
Ми мали б інший край - веселий,
а не огорблені й спустошені поля,
ми мали б матір, не з худим обличчям,
а з щасливим немовлям.
Стражденна земле, не чекаєш сіву,
немає чим, і пашня не зросте,
пусті хліви, не чують співу.
І навіть вже, зозуля не кує.
Прошу тебе, ти Боже милосердний, прости нас грішних, відверни біду.
Хай буде рік той, для нас залишній. Хай буде він у пам'яті завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Вони не повернуться більше ніколи...
В спогадах лишено ласкою слід.
Ріже на лоскути спомин той, душу,
Сипле у серце розпечений, лід.
Співом їх, більш не звучатиме пісня,
Фото, як образ, у вічний момент
Біла калина - є символом болю,
Знову присвятить їм осені плід.
Б'ється загривою сива самотність
Вітер у шибку, пронизливість літ
Лишено все, що вело від причілку
Часом уб'є, родовий моноліт.
Хочеться іноді криком кричати,
Бо через море, не чути їх світ,
Хочеться іноді птахом літати,
Щоб полетіть у останній політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Що поробиш, від кохання не сховатись.
Як від вітру в морі буревім
Воно рве всі щогли світу
Навіть ті, що були штилеві
Воно кидає на амбразури
Цілі армії невинних диваків
І спішать Венерові амури
По серцях стріляти, мрійників.
І не знає простору і часу
Золота, пронизлива стріла
Щоб у ранах, навіть ловеласів
Едельвейсова поляна зацвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Не вже ти більше не прийдеш
До мене тихою весною
До рук, ти рук не покладеш
Не скажеш - "я завжди з тобою"
Не ляжеш мило на плече,
Під звук сердечного набою
А думи в'ють твоє лице,
Що ти узавтра йдеш зі мною.
І вітер поспіхом полинь
Колише в залишках надії
Невже ти більше не прийдеш
Навіки обірвавши мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023